На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Здравоохранение

Сучасні можливості лікування передчасної еякуляції

Версия для печати Версия для печати

Вступ 

Сексуальна дисфункція – це фактор стресового навантаження для пацієнта, що негативно впливає на якість життя та взаємини. Чоловічі статеві розлади часто становлять не окрему нозологічну одиницю, а відображають прояви захворювань усього організму, такі синдромальні порушення можуть мати в основі як функціональні, так і органічні зміни 

Серед еякуляторних розладів у чоловіків спостерігається анеякуляторний синдром, аноргазмія, синдром передчасної еякуляції, синдром затримки еякуляції, ретроградна еякуляція [1]. Передчасна еякуляція – це нездатність контролювати еякуляцію протягом “достатнього” часу для проведення статевого акту [2]. Хоча не існує загальноприйнятого визначення “достатнього” часу, деякі пацієнти не можуть стримувати еякуляцію після кількох фрікцій. 

В нормі статевий акт триває більше однієї хвилини [3]. Передчасна еякуляція констатується при сім’явиверженні раніше вказаного часу. Розрізняють наступні варіанти передчасної еякуляції: EPA – ejaculatio praecox absolutae – еякуляція настає при менш ніж 20-ти фрікціях; EPR – ejaculatio praecox relativae – еякуляція настає під час статевого акту при більш ніж 30-ти фрікціях; EAP – ejaculatio anteportae – еякуляція відбувається до введення статевого члена [4]. 

Розрізняють фізіологічний та істинні варіанти передчасної еякуляції. Фізіологічно передчасна еякуляція спостерігається після тривалої абстиненції, наприклад у моряків дальнього плавання, в’язнів, а також в результаті прийому стимуляторів (таких як женьшень, елеутерокок, прозерин, секуренін та ін.). Істинні передчасні еякуляції пов’язані з ураженням психічної (нейробіологічної) та еякуляторної (органічної) складових статевого акту.  

Передчасна еякуляція психогенного ґенезу може пов’язуватись з перенапруженням, страхом, спішкою, а також темпераментною партнеркою. Ураження еякуляторної складової спостерігається при синдромі хронічного тазового болю, хронічному колікулопростатиті інфекційного ґенезу та при інших запальних захворюваннях уроґенітальної системи. Наявність істинної передчасної еякуляції можна констатувати лише у випадку її персистенції протягом тривалого часу, не зважаючи на систематичне статеве життя. Хоча, у більшості випадків, за умови що відбувається інтравагінальна еякуляція, EPR не впливає на плідність, деякі пацієнти з ЕАР залишається безплідними [1]. 

Для диференціації фізіологічної, психогенної та органічної передчасної еякуляції перш за все необхідний ретельний та детальний збір анамнезу, так як у багатьох пацієнтів спостерігається недостатній рівень знань фізіології статевої функції, що часто призводить до тяжких переживань та особистих трагедій [5]. Окрім постабстинентної підвищеної збудливості, причинами передчасної еякуляції можуть бути такі психічні фактори як страх невдачі при статевих зносинах, страх зараження венеричною хворобою, вагітності, почуття провини, фобії, пов’язані з хибними судженнями та переконаннями про норму та патологію статевої функції (в рамках дезінформаційної статевої дисфункції). В одних випадках ці причини призводять до гальмування ерекцій, в інших – до передчасної еякуляції. Неодноразова передчасна еякуляція як правило важко переживається пацієнтом, так як призводить до дисгармонії статевого життя та сімейної дисгармонії в цілому [5, 6, 7]. Тому, при всіх формах еякуляторної дисфункції необхідне комплексне психологічне обстеження пацієнтів з використанням об’єктивних методик анкетування [5-7]. 

Обов’язковими при підозрі на органічний ґенез ЕР є збір інфекційного та урологічного анамнезу (особливо даних за ІПСШ – інфекцій, які передаються статевим шляхом), а також базове урологічне обстеження пацієнта, що повинно включати обстеження простати та сім’яних міхурців per rectum, мікроскопію секрету простати, трансабдомінальну та трансректальну ультрасонографію простати. При виявленні ознак запального процесу в урогенітальних органах необхідно встановити його етіологію [7]. Для цього пропонується бактеріологічний посів запального матеріалу на відповідні живильні середовища, паралельно імуноферментна діагностика антитіл до підозрюваних інфекційних збудників, з подальшим підтвердженням наявності та причетності інфекційного агента до запального процесу методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) [8]. Інформативність використання імунофлюоресцентних методів діагностики автори вважають обмеженою, так як специфічність та чутливість ІФА і РНІФ рідко перевищують 60%, в значній мірі залежать від дотримань правил нанесення матеріалу та кваліфікації лікаря-лаборанта, з великим відсотком хибно-позитивних результатів. 

У зв’язку з поліетіологічністю передчасної еякуляції, з втягненням у розвиток ЕР не лише анатомо-фізіологічних ланок патогенезу, а й соціально-психологічних моментів, а також враховуючи парний характер статевої функції, на сучасному етапі розвитку медицини виникають певні труднощі у пошуку ефективних комплексних методів лікування передчасної еякуляції [9-11]. Серед рекомендованих Європейською асоціацією урологів препаратів етіотропної терапії передчасної еякуляції – селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну [1]. Представником цієї фармакологічної групи є Стимулотон (Egis). 

Метою даної роботи було вивчення ефективності препарату Стимулотон (Egis) в комплексному лікуванні чоловіків з передчасною еякуляцією. 

Об’єкт і методи дослідження 

Основу дослідження склали результати клініко-лабораторного та інструментального обстеження 57 пацієнтів, віком від 20 до 43 років, зі скаргами на передчасну еякуляцією, які за період з 2003 по 2006 р. пройшли обстеження та лікування у Львівській обласній консультативній поліклініці та клініці урології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, а також підлягали динамічному спостереженню від 6 місяців до 1 року. Пацієнтів з фізіологічно-обумовленою постабстинентною формою передчасної еякуляції та дезінформаційною статевою дисфункцією з дослідження виключено.  

Всім пацієнтам проведено анкетування за шкалою IIEF (міжнародний індекс еректильної функції),  зібрано сексологічний та урологічний анамнез, в тому числі анамнез ІПСШ, виконано пальцеве ректальне обстеження простати, проведено мікроскопію секрету простати на наявність запального процесу, ультрасонографію простати, за показами – бактеріологічний посів секрету простати, скрінінговий ІФА антитіл до TORCH інфекції з подальшою ПЛР діагностикою відповідних збудників у секреті простати, уретроскопія простатичного відділу уретри у сумнівних випадках.

За етіологічним принципом пацієнтів розділено на 2 групи: 

Група 1 (n=21) – пацієнти з основною скаргою на передчасну еякуляцію, що персистує при регулярному статевому житті 2±0,6 р/тиж. Пацієнтів віднесено до даної групи при відсутності скарг, анамнезу, клініки, інструментальних та лабораторних даних наявності простатиту (колікулопростатиту) або синдрому хронічного тазового болю. Усі пацієнти даної групи мали патологічну фіксацію на сексуальній дисфункції, що супроводжувалось афективним компонентом у вигляді тривоги, страху невдачі, зниженого настрою, напруженими сумнівами, та призводило до домінування під час статевої близькості симпатичної нервової системи [12]. Середня тривалість захворювання при цьому становила 9±0,8 місяців. 

Група 2 (n=36) – пацієнти з клінічно-верифікованим загостреним хронічним або в’яло-протікаючим запальним процесом простати/сім’яного горбика та скаргами на передчасну еякуляцію (при регулярності статевого життя 2±0,5 р/тиж), що у 15(41,7%) супроводжувалась оргазмічними розладами (стертий оргазм/оргазм-асоційований біль), а також афективним компонентом з астенодепресивною симптоматикою. Середня тривалість симптоматики 12±1,3 місяці [5]. 

Для об’єктивного відображення тривожності та депресії застосовувалось анкетування пацієнтів за шкалами Спілбергера-Ханіна та Гамільтона відповідно [13]. 

Враховуючи складність патогенезу передчасної еякуляції лікування всіх пацієнтів було комплексним та складалося з двох частин: базової та додаткової. Щодо базової терапії, усім пацієнтам груп 1 та 2 надано стандартні рекомендації: 

1) Необхідно збільшити кількість коїтусів, що може сприяти нормалізації тривалості статевого акту. 

2) Рекомендовано одягати 1 і навіть 2 презервативи, щоб зменшити відчуття тертя. Цьому також сприяє рекомендація оголювати головку статевого члена для адаптації до тертя. 

3) Застосування 5% анестезинової мазі для місцевого нанесення на головку статевого члена та в області вуздечки за 30-40 хвилин до статевого акту. 

4) Аутогенне тренування з установкою на тривалий статевий акт [14]. 

5) Використання прийомів функціонального тренінгу Semans (1956), Masters, Johnson (1970), Pondelichova (1977), Kaplan (1974) [5]. 

6) Пацієнтам групи 2, в залежності від збудників запального процесу та їх комбінації, призначалась антибактеріальна чи антипротозойна, а також протизапальна терапія відповідно до рекомендацій Європейської асоціації урологів [15]. 

В залежності від проведеного додаткового лікування пацієнтів обох груп розділено на підгрупи: 

Підгрупам 1.1 (9 пацієнтів) та 2.1 (13 пацієнтів) призначено традиційну терапію - (а) тіоридазин по 20 мг за 1-2 год до очікуваного статевого акту; (б) курс внутрішньом’язевого введення 25% розчину магнію сульфату (5 мл) в поєднанні з 2% розчином новокаїну (5 мл) через день, № 10 [16]. 

Підгрупам 1.2 (12 пацієнтів) та 2.2 (23 пацієнтів) призначено Стимулотон (Egis) у дозі 50 мг на добу в один прийом у будь-який час доби, незалежно від прийому їжі протягом 45 днів [17, 18].

У всіх групах тривалість лікування становила до 1,5 місяців, контрольне динамічне спостереження за психічним статусом та сексуальною функцією проводилось що 2 тижні до 3 місяців, катамнестичне спостереження – через 6 місяців. Контрольне обстеження перебігу лікування запального процесу в групі 2 проводилось що 2 тижні протягом 2 місяців, а також через 3 та 6 місяців після закінчення лікування.

 Результати та їх обговорення 

У чоловіків з сексуальною дисфункцією, як правило, порушена сексуальна мотивація: замість зосередження на процесі любовної гри, пацієнти орієнтовані на те, що статевий акт може закінчитись передчасно, при цьому замість позитивних емоцій у них виникає напруження і тривога. Враховуючи це, важливою складовою успіху лікування чоловіків обох груп була здатність пацієнта навчитись чітко орієнтуватись у своїх відчуттях і своєчасно застосовувати варіант функціонального тренінгу для того щоб запобігти запуску еякуляторного рефлекса. Іншою складовою успіху вилікування пацієнтів групи 2 було клініко-лабораторне підтвердження позбавлення збудника уро-генітального захворювання, що відображено на рис. 1.

 

 

 

Рис. 1. Ефективність лікування (%) уроґенітальної інфекцій пацієнтів групи 2

 

Ефективність лікування передчасної еякуляції в пацієнтів усіх груп, виражену в збільшенні тривалості статевого акту, загального покращення сексуальної функції, зниженні тривожності та відсотку зникнення симптоматики відображено в таблиці 1.

 

Таблиця 1 

Ефективність лікування чоловіків з передчасною еякуляцією через 3 місяці після закінчення медикаментозної терапії

 

підгрупа 1.1підгрупа 1.2підгрупа 2.1підгрупа 2.2
лікування   -допіслядопіслядопіслядопісля
середня тривалість статевого акту, хв1±0,684±0,62*1±0,437±0,82*2±0,365±1,21*1±0,89±1,33*
загальне покращення сексуальної ф-ї за шкалою IIEF по всіх доменах, кількість балів2,34,83,45,1
зниження тривожної симптоматики за шкалою Гамільтона, %44,446,266,765,2
побічні ефекти під час медикаментозного лікування, %11015,44,3
ефективність лікування, чол./%5/55,67/53,89/75,012/73,9

* різниця з показником до лікування вірогідна, Р<0,05

 

Комплексна схема терапії із застосуванням Стимулотону (Egis) дозволила досягти сумарного показника ефективності лікування у 77,1% пацієнтів у порівнянні з 54,5% при використанні традиційної схеми, при цьому відсоток покращення мало залежав від етіології виникнення передчасної еякуляції, що можна пояснити схожістю афективної симптоматики при EP. Лікування стимулотоном підгруп 1.2 та 2.2 також сприяло покращенню сексуальної функції пацієнтів – збільшенню кількості балів за анкетою IIEF, відносно меншого зростання балів у підгрупах 1.1 та 2.1; а також об’єктивному зниженню тривожної симптоматики практично без побічних ефектів. Через 3 місяці після комплексного лікування з призначенням Стимулотону передеякуляційний період при психогенній та органічній формі EP зріс з 1±0,43 до 7±0,82хв. та з 1±0,8 до 9±1,33хв. відповідно, - що є кращими показниками ніж після традиційного комплексного лікування. У групах 1.2 та 2.2 практично не спостерігалось побічних ефектів під час медикаментозного лікування. 

Катамнестичне спостереження через 6 місяців за даними пацієнтами виявило меншу кількість рецидивів у тих, хто отримував Стимулотон (Egis) -  відновлення симптоматики у 28,6%, тоді як після традиційної терапії рецидив спостерігався у 45,5% чоловіків.

 

 Висновки 

1. Результати дослідження вказують на необхідність диференційованих підходів у діагностиці еякуляторних розладів та комплексного лікування чоловіків з передчасною еякуляцією, з врахуванням медичних, психологічних, соціальних та психосоціальних аспектів проблеми. 

2. Дане дослідження виявило високу ефективність Стимулотону (Egis) у комплексному лікуванні чоловіків з передчасною еякуляцією, що супроводжувалась афективною симптоматикою, порівняно з традиційними методами. 

3. Враховуючи ефективність застосування, мінімум побічних ефектів, відсутність фізичної та психічної залежності, синдрому відміни, дане дослідження дозволяє рекомендувати Стимулотон (Egis) 50 мг/добу протягом 45 днів для широкого застосування у комплексному лікуванні пацієнтів з передчасною еякуляцією.

 

Література 

1. Colpi G., Weidner W., Jungwirth A et al. EAU Guidelines on ejaculatory dysfunction // Eur. Urol. – 2004. – V.46. – P.555-558.

2. Rowald D.L., Cooper S.E., Schneider M. Defining premature ejaculation for experimental and clinical investigations // Arch. Sex. Behav. – 2001. – V.30,№3. – P.235-253.

3. Jansen P.L.Psychodynamic study of male potency disorders. An overview // Psychother. Psychosom. – 1985. – V.44,№1. – P.6-17.

4. Kohn F.M. Premature orgasm in the male // MMW Fortschr. Med. – 2003. – V.145.,№46. – P.29-30.

5. Кришталь В.В., Григорян С.Р. Сексология. Учебное пособие. – М.: ПЕР СЭ, 2002. – 879 с.

6. Кочарян Г.С. Синдром тревожного ожидания сексуальной неудачи у мужчин и его лечение. – Х: Основа, 1995. – 279 с.

7. Бойко Н.И., Борисенко Ю.А., Быстров А.А. и др. Сексология и андрология. - К.: Абрис, 1997. – 880 с.

8. Мавров И.И. Половые болезни. – М.: АСТ-Пресс книга, 2002. – 752 с.

9. Astrup A.V. Semen and zone therapy - about physicians and the media. Rapid communication or ejaculatio praecox? // Ugeskr. Laeger. – 1999. – V.161,№25. – P.3860.

10. Ferrari F., Giuliani D. The selective D2 dopamine receptor antagonist eticlopride counteracts the ejaculatio praecox induced by the selective D2 dopamine agonist SND 919 in the rat // Life Sci. – 1994. - V.55,№14. – P.1155-1162.

11. Toth M. Ejaculatio praecox and active psychotherapy // Orv. Hetil. – 1980. – V.121,№49. – P.2983-2987.

12. Білобривка Р.І., Рахман Л.В., Кобилецький Ю.С. Особливості патоморфозу афективних порушень у чоловіків з копулятивними розладами та методи їх корекції // Арх. Психіатр. – 2004. – Т.1,№36. – С.67-69.

13. Критерії діагностики та лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих: Клінічний посібник. – Харків, 2000.

14. Guarner E. Lack of timing and ejaculatio praecox // Int. J. Psychoanal. Psychother. – 1983. – №.3. P.324-327.

15. Naber K.G., Bergman B., Bishop M.C. et al. Guidelines on the management of urinary and male genital tract infections // Eur. Urol. – 2001. – V.40. – P.576-588.

16. Bartova D., Bouchal M. Thioridazine treatment of ejaculatio praecox // Act. Nerv. Super. – 1965. – V.7,№3. – Р.244-255.

17. McMahon C.G. Treatment of premature ejaculation with sertraline hydrochloride // Int. J. Impot. Res. – 1998. – V.10,№3. – P.181-184

18. Biri H., Isen K., Sinik Z. et al. Sertraline in the treatment of premature ejaculation: a double-blind placebo controlled study // Int. Urol. Nephrol. – 1998. – V.30,№5. – P.611-615.


| Количество показов: 15450 |  Автор:  Воробець Д.З., Шуляк О.В.  |  Голосов:  2 |  Рейтинг:  2.85 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Материалы по теме:



Коля, 21.03.2010 16:26:42 Цитировать Имя

До кого конкретно потрібно зверттися для проведення подібного роду обстеження? Хто знає?


юра лобода, 26.04.2009 02:22:28 Цитировать Имя

Сучасні можливості лікування передчасної еякуляції


noname, 08.12.2007 19:32:16 Цитировать Имя

Наскільки я зрозумів Стимулон є ефективний тільки при передчасній еякуляції спричиненою виключно психологічними факторами.
Методи лікування передчасній еякуляції спричиненої іншими факторами, не можна віднести до ефективних.
Тим не менше можливе існування багатьох факторів одночасно...
Скажіть будь-ласка де у Львові можна пройти подібного роду обстеження і виявити фактори які спричиняють передчасну еякуляцію.



Перейти к обсуждению на форуме >>



Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Антофійчук Микола Ярославович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Золото у кожного в душі

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua