На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Культура

В українському секторі Вікіпедії - 100 000 статей! (коментар з приводу)

Версия для печати Версия для печати

Вікіпедія, як відомо — це унікальний міжнародний інтернет-проект енциклопедії, який твориться багатьма (сьогодні їх кількість – 250) мовами світу. 28 березня 2008 року кількість статей в українській Вікіпедії перевищила 100 000. Це – важлива етапна подія у розвитку цього інтернет-продукту українською мовою. Прокоментуємо цю подію і перш за все звернімося до прес-релізу самої української Вікіпедії з приводу досягнення «планки-100 000».

По-перше, у прес-релізі УкрВікі дається інформація про витоки проекту і зазначаються основні характеристики мовних секторів-лідерів Вікіпедії, а саме що «Вікіпедія виникла 15 січня 2001 року як англомовний проект для створення онлайн-енциклопедії, який набув значної популярності серед користувачів мережі, і пізніше з'явилися розділи Вікіпедії іншими мовами, з українською включно. На сьогодні, кількість статей в англомовній Вікіпедії перевищує 2 300 000 статей[1], кількість статей у всій Вікіпедії — більше 10 000 000[2]. За англійською йдуть німецька (728 000) та французька (639 000). Найрозвинутішу енциклопедію серед наших сусідів мають поляки — об'єм польської Вікіпедії становить приблизно 500 000 статей[3] і посідає за цим показником четверте місце. Російська Вікіпедія налічує понад 250 000 статей. Існують Вікіпедії мертвими мовами (такими як латинська, санскрит, готська та інші), штучними мовами (есперанто, волапюк та інші).»

По-друге, про форму і правила побудови Вікіпедії як Інтернет-продукту. «Переважна більшість статей, у всіх мовних розділах Вікіпедії, пов'язані між собою перехресними посиланнями і розвиваються паралельно й у тісній взаємодії одна з одною.
Вікіпедія відкрита для всіх, і будь-який читач може навіть без попередньої реєстрації внести зміни в кожну з її статей. Відкритість Вікіпедії не обмежується лише цим — вона вільна і для використання: усі матеріали проекту безкоштовно доступні через Світову мережу і можуть вільно використовуватись будь-якими людьми чи організаціями, у тому числі й у власних комерційних цілях, за умови дотримання вільної ліцензії GNU FDL. Робота з проектом проста і наочна: завдяки технології Wiki з її зручними і простими правилами розмітки тексту, можна з легкістю додати в статтю, що зацікавила, нову інформацію, зображення, гіперпосилання на іншу статтю або зовнішнє джерело, переформулювати текст, поділитися розуміннями зі співавторами статті, або просто додати пропущену кому. Вікіпедія стійка до помилок і динамічна: хоча вона і відкрита для будь-яких змін у переважній більшості статей, її відкрита структура дозволяє настільки ж оперативно виправляти наслідки як помилок, так і навмисного шкідництва. Виправити легше, ніж зіпсувати — завдяки доступній усім охочим можливості відслідковувати зміни і відновлювати попередній варіант статті негайно. Тому кожна зі статей перебуває в безупинному розвитку, і чим більше учасників — тим кращі статті.»
Як бачимо, віртуальна енциклопедія має якісно нові можливості, за вже сьогодні якими переважає будь-яку з паперових енциклопедій світу. Відси непересічність перспектив проекту, його значимість і вага.

По-третє, кілька слів стосовно репрезентативності матеріалів, які розміщуються у Вікіпедії. Це конче важливо, бо «серйозні вчені» ще й до сьогодні дивляться на цей проект, як на таку собі «народну енциклопедію». У грудні 2005 року журнал Nature провів експертне рецензування текстів з наукової тематики, представлених в англомовному розділі і на сайті Британської енциклопедії, яке виявило 123 фактичних помилки в онлайн-виданні Британської енциклопедії та 162 в Вікіпедії — у середньому, по 3 і 4 помилки на статтю, до того ж спеціально відбиралися пари статей однакового обсягу. Незважаючи на спробу Британської енциклопедії представити дослідження як ненадійне, редакція Nature не відмовилася від опублікованих результатів і підкреслила, що аспекти методики дослідження, які заперечувала Британська енциклопедія, принципово не вплинули на результат. Таким чином було показано, що значна кількість статей англійського розділу не поступається за якістю статтям у традиційних енциклопедіях.

Ще один приклад, який наведений в українському прес-релізі – з німецькомовного світу. У грудні 2007 року німецький часопис Stern опублікував результати порівняння німецького розділу Вікіпедії з інтернет-версією відомої німецької енциклопедії Брокгауза. Енциклопедія Брокгауза є найстарішою і вважається найкращою та найнадійнішою німецькою енциклопедією, доступ до неї через Інтернет платний. Дослідники з інституту WIND, які виконували дослідження на замовлення часопису, порівняли 50 випадкових статей з двох енциклопедій, що були співставні за обсягом. Вчені оцінювали статті за шестибальною шкалою, де найкращою оцінкою була 1, а найгіршою 6. У результаті Вікіпедія набрала 1,7 бала, а Брокгауз — 2,7. Статті з Вікіпедії виявились кращими в 43 випадках з 50. Окрім того нові відомості вносились у Вікіпедію набагато оперативніше.

На базі цих аналізів українські вікіпедисти роблять висновок, що «цілком реальним є створення за допомогою технології Вікі достовірного і надійного універсального джерела знань, яке буде доступним для всіх бажаючих. Таким чином, і українська Вікіпедія може стати найповнішим джерелом інформації про світ українською мовою».

На нашу думку це не конче так. Більш ніж річна практика роботи на сторінках УкрВікіпедії, яка вилилася для автора цих рядків у непересічний результат - понад 20 000 редагувань (це дозволило увійти у 10 найактивніших кореспондентів УкрВікі) і близько 6000-8000 нових створених статей, показує, що автура нинішньої УкрВікі має надзвичайно широкий діапазон підготовленості – від, образно кажучи, домогосподарок, до докторів наук і академіків. Причому права у всіх однакові, а якщо малопідготовлена (малокомпетентна) людина стає ще й адміністратором чи патролером , то вона має значно вищі можливості, ніж інші. Тому перші інколи „забивають” других, що шкодить загальному рівню продукту і навіть приводить до відходу від проекту компетентних фахівців, яким в окремих випадках просто несила змагатися з агресивним примітивізмом. Такі приклади в українській Вікіпедії, на жаль, є. І я теж стикався з некомпетентністю, але при тому ж дивною «готовністю» до суджень з будь-якої проблеми. Такі казуси – окремі фрагменти роботи, які, на щастя хоч і створюють певну загрозу, але не домінують. Щоб їх позбутися треба залучення все більшого числа фахівців до участі у проекті Вікіпедії. Їх дуже не вистачає у ряді вузьких галузей.

Що являє сьогодні український сектор Вікіпедії?

Українська Вікіпедія посідає 19-те місце за кількістю статей (нагадаємо – серед близько 250 мовних розділів Вікіпедії), і є однією з найрозвиненіших. Щодня в ній створюється близько 150-200 нових статей і редагується близько 1000 наявних; щомісяця число зареєстрованих дописувачів зростає більш ніж на 900. Загальна кількість зареєстрованих редакторів сьогодні становить 10 919, тобто приблизно 0,2 % від всіх користувачів інтернету в Україні. За дотримуванням правил Вікіпедії спостерігають 14 адміністраторів (що, до чері, дуже й дуже мало у порівнянні з іншими Вікіпедіями).

Усього дописувачі української Вікіпедії зробили майже 1 500 000 редагувань (приблизно 6,1 на статтю).

В українській Вікіпедії також діють портали — сторінки, розраховані служити «Головними статтями» для конкретних галузей знань. Вони призначені для координації зусиль з написання статтей та пошуку інформації з певних тем. Їхня кількість та якість постійно зростає, на сьогодні в українській Віікіпедії 24 портали.

Трохи про історію української Вікіпедії

Звернімося знову до прес-релізу-100 000. Попри те, що спроби створити український сектор почалися ще у 2003 р., тільки 30 січня 2004 року незареєстрованим користувачем була створена перша стаття — «Атом». Трохи більше ніж через два місяці українська Вікіпедія мала вже 1 000 статей, і проект був офіційно активований. Наступну сходинку у 10 000 статей україномовна енциклопедія подолала 16 листопада 2004 року. Особливо бурхливе зростання числа статей розпочалось у листопаді 2006 року, відтоді за 16 місяців об'єм української Вікіпедії збільшився втричі.

Географія зареєстрованих редакторів україномовної Вікіпедії охоплює, крім України, ще 14 держав (США, Канада, Японія, Чехія, Росія, Португалія, Польща, Німеччина, Великобританія, Австрія, Грузія, Франція, Ісландія та Ізраїль). Як правило, кореспонденти УкрВікі – українська діаспора з цих країн, хоча є й іншомовні фахівці, які щиро і плідно співпрацють з нашою Вікі-енциклопедією.

У січні 2008 року зареєструвалося найбільша кількість дописувачів - 957, з яких 275 зробили понад 5 правок, а 80 редакторів — понад 100 редагувань.

Стратегічні завдання української Вікіпедії

Цей розділ у прес-релізі-100 000 викликав велику дискусію і врешті-решт автор цих рядків, який запропонував базисний текст, вимушений був через адміністраторів взагалі зняти весь розділ, щоб не подавати незавершений урізаний матеріал, який не становив цілісності. Ось що пропонувалося:

”Як і інші національні Вікіпедії, українська є найбільш потужним енциклопедичним Інтернет-ресурсом свого національного середовища, у перспективі — одним з основних елементів інформаційного простору. Водночас вона репрезентує українську культуру, історію, науку, промисловість, бізнес та інші сфери і реалії України, а також подає для україномовного користувача багатогранну фахову інформацію про світ.

Масштаб і якість кожного національного сектора Вікіпедії побічно є мірилом сучасного суспільного потенціалу певної нації творити новий культурний продукт. По суті сукупність мовних розділів Вікіпедій є майданчиком змагань і репрезентацій світових культур, показником їх сучасних потенцій. Тому стратегічні завдання кожної національної Вікіпедії співвимірні місцю тієї чи іншої культури у сучасному світовому культурному просторі. Динаміка розвитку Вікіпедій, кількісні і якісні їх характеристики у суттєвій мірі корелюють з майбутнім національних культур і мов.

Виходячи з історичних реалій, місця і ролі Руси-України (за М.Грушевським) в історії Європи та світу, сучасного бачення українських пасіонаріїв та лідерів майбутнього країни доцільно спершу послідовно і наполегливо вибудовувати український сектор Вікіпедії за кількісними і якісними показниками на рівні польського та російського секторів (ближча перспектива), водночас орієнтуючись на досягнення рівня німецького та французького секторів (далека перспектива).

Така стратегія, така планка відповідатиме рівню історичної мети і завдань сучасної і майбутньої української нації і народу, України як лідера Східної Європи, як майбутнього члена ЄС та НАТО, як потужної світової культури з тисячолітнім минулим, що мусить і може стати одним зі стовпів Євроатлантичного простору.”

Кореспонденти нинішньої УкрВікі дискутували стосовно ЄС, НАТО, Руси-України, орієнтації на більш розвинені на сьогодні російську, польську, німецьку та французьку Вікіпедії, необхідності досягати їх рівня – і у всьому цьому віддзеркалювалися всі ті проблеми різної (різновеликої) компетенції учасників проекту Вікіпедії. В цілому треба констатувати, що сьогоднішня Вікігромада не змогла сформулювати консенсусний текст СТРАТЕГІЇ проекту. Що теж є показником.

Тепер про поточні завдання української Вікіпедії

На цьому терені спостерігається консенсус Вікігромади на таких позиціях: „Одне з найголовніших поточних завдань, що стоїть перед спільнотою українській Вікіпедії, — це значне поліпшення якості наявних статей. Приблизно 25 % статей позначено як незавершені. Сьогодні за показником глибини, який визначає якість статей, українська Вікіпедія значно відстає від інших Вікіпедій з кількістю статей понад 100 000. У той же час, індекс цитованості пошуковими сайтами, як і кількість відвідувачів енциклопедії, стрімко збільшується.

Значної уваги потребує і робота із залучення більшого числа редакторів до роботи над створенням української Вікіпедії, як великої кількості редакторів з широким колом знань, так і вузькоспеціалізованих фахівців.

Особливо важливим є залучення до Вікіпедії вчених-енциклопедистів, аналітиків, які мають і готові залучити до Вікіпедії вже напрацьовані ними бази даних, вчених зі знанням європейських і світових мов.

Крім того, важливе завдання — розширення числа користувачів та адміністраторів, більш активний розвиток співпраці з іншими Вікіпедіями.

На початку лютого 2008 року розпочато підготовку до проведення першої Української вікіконференції.

Завершується створення всіх статей зі списку Статі, які мають бути в усіх вікіпедіях.”

Замість висновків

Глобалізація, інформаційні технології дають абсолютно нові можливості для цивілізацій, культур в плані прояву себе у світі, подальшого розвитку. Вікіпедія – один зі знакових проектів, який уже зайняв перші позиції серед системно-наукової, довідкової інформації в Інтернеті. Надалі значимість цього проекту зростатиме.

Українська Вікіпедія попри брак уваги до неї влади, бізнесменів, громадського сектора, врешті – широкого кола науковців, аналітиків, все ж змогла порівняно досить гучно заявити про себе у світі. Звичайно, 19-е місце – це і добре і погано. Можна і треба вже скоро увійти у 10-у найбільших і при тому якісних Вікі-продуктів Інтернету. Але для цього треба на новому якісному рівні оновити кадри кореспондентів. А це добровільний проект, де КОЖЕН САМ ВИРІШУЄ – ЧИ ВИТРАТИТИ ЙОМУ СВІЙ ЧАС НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СЕКТОРУ ВІКІПЕДІЇ. Тут необхідні компетентні пасіонарії. Саме їх сьогодні і не вистачає. Але саме вони і тільки вони можуть радикально покращити (якісно і кількісно) проект.

Вікіпедія чекає на когорту фахівців. Те про що мріяли багато хто – створення досконалого енциклопедичного банку даних українською мовою, який універсально перетинається з іншомовними банками-аналогами (Вікіпедіями) – цілком здійснена задача. Час закликів давно минув. Настав час дії.

Володимир Білецький
Доктор технічних наук, професор,  

керівник проекту і редактор української „Гірничої енциклопедії”,
шеф-редактор аналітичного журналу «Схід»


| Количество показов: 12319 |  Автор (привязка):  Білецький Володимир Стефанович |  Голосов:  36 |  Рейтинг:  4.29 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Материалы по теме:



Отзывы 21 - 30 из 33
Начало | Пред. | 1 2 3 4 | След. | Конец

Василь Федорчук, 05.04.2008 15:19:25 Цитировать Имя

Останнє "зауваження" шанованого А.Ю. достойно сторінки в українському сегменті Вікіпедії, оскільки, я так зрозумів, є пропозиція перейти на англійську, що ми, "совкові поліглоти", моментально зробимо.

Жаль,що не зможемо підтримати в японському сегметі?!

Українська "вимирає" з відповідними ритуалами смерті,лише ,чомусь, при цьому приємно пахне!

*пропоную провести,одночасно з виборами, опитування на предмет:"Ви киянин, чи кієвлянін?", щоб в майбутньому вилілити окремі цвинтарні території , щоб на тому світі не сварились!


Андрей Набоков, 05.04.2008 13:46:45 Цитировать Имя

Цитата
Володимир Білецький пишет:
Шановні читачі! Ви не забули про тему статті - українська Вікіпедія досягла знакового результату. Може хтось висловиться саме з цього приводу, а не НАТО тощо.

Вы абсолютно правы. По существу события:
Твердая решимость сохранить украинский язык для потомков вызывает уважение и поддержку. Но рассматривая украинский язык в качестве одного из языков Интернет, хотел бы сказать спорные вещи. Мне кажется, что идет процесс вымывания национальных языков из Сети, которая стремится общаться на каком-то одном мегаязыке. Просто так удобнее и дешевле, и с этим не поспоришь. Можно очень много рассуждать о правах наций на свой язык, на его развитие. Но для стремительно развивающейся информационной среды нужен один общий язык, и похоже, что таким языком явочным порядком становится английский. Уж на что Япония - научно-производственный монстр, вполне соперничающий с США, но в Интернете, японский язык представлен довольно слабо. Что же касается научной информации - даже солидные японские издания дают ее на английском, даже на японских сайтах. Это вопрос: будут вас читать или нет? Если хотите, чтобы читали - пишите на английском. Насчет Вики-проекта: он по определению не предназначен для публикации новых знаний. Безусловно, любому приятно прочитать статью на своем родном языке, это здорово тешит национальную гордость. Но публиковать информацию, заранее зная, что ее прочтут только твои соседи - грустное занятие. Количество пользователей (носителей) украинского языка в мире уменьшается, и публикации статей Википедии этому не помогут. Ради справедливости: с русским - та же история. Так что, с моей точки зрения - Википедия на национальных языках - это чисто пиарный и имиджевый ход. Познакомить желающих с украинским языком, рассказать о ее истории, народе, символах, стране - очень хорошо. Но не нужно требовать от Википедии того, на что она не рассчитана.


Володимир Білецький, 04.04.2008 19:14:21 Цитировать Имя

Шановні читачі! Ви не забули про тему статті - українська Вікіпедія досягла знакового результату.

Може хтось висловиться саме з цього приводу, а не НАТО тощо.


Василь Федорчук, 03.04.2008 18:19:51 Цитировать Имя

Україна та Грузія в перспективі стануть членами НАТО, заявив генеральний секретар альянсу Яаап де Хооп Схеффер на прес-конференції після переговорів під час саміту НАТО в Бухаресті.
"Ми погодилися, що ці країни стануть членами НАТО", - сказав Схеффер.
За словами Схеффера, лідери країн НАТО підтримують приєднання України та Грузії до плану дій щодо членства в НАТО, але рішення з цього питання повинні в грудні ухвалити міністри оборони держав НАТО.
"Сьогодні ми наголошуємо, що ми підтримуємо заяви цих держав на вступ до організації", - сказав Схеффер.
Він додав, що від сьогодні починається період інтенсивних консультацій і дискусій на політичному рівні щодо бажання цих двох країн приєднатися до Альянсу.
"Ми вітатимемо всі демократичні реформи, і вітатимемо демократичні вибори, які відбудуться в травні в Грузії, і членство в НАТО буде наступним етапом", - сказав генсек.
Схеффер відмовився повідомити, які конкретно країни заблокували приєднання Києва й Тбілісі до НАТО.
"Я, як ви знаєте, ніколи не даю коментарів щодо інформації, пов’язаної з голосуванням членів альянсу", - сказав він, відповідаючи на запитання журналістів

*Шановний А.Ю.
У спорті ,медицині... розбираються ВСІ!Раджу Вам залишити проблеми Генштабу військовим!


Андрей Набоков, 03.04.2008 17:38:18 Цитировать Имя

Вы можете представить себе наш Генеральный штаб, работающий по технологиям НАТО? Это даже смешнее, чем наши участковые врачи в американском госпитале.... но ведь придется когда-то начинать...


Василь Федорчук, 03.04.2008 17:11:36 Цитировать Имя

Цитата
Александр Бабушкин пишет:
А мне кажется, что Российские политики делают всё возможное для предотвращения вступления Украины и Грузии в НАТО потому, что очень надеются все-таки реанимировать


Уважаемый А.А.Б! Вы -- человек занят работой...Ограничены временные возможности отслеживания информационных ресурсов;если Вы, вдруг, нечаянно включите "Голос России" с 23.00 до 2.00 на средних волнах -- я Вам гарантирую первую мысль,которая придёт в голову будет:"Где моя георафическая карта?".

К сожалению, Вам не кажется!!!И мне это больно и неприятно!


Василь Федорчук, 03.04.2008 17:01:09 Цитировать Имя

В Бухаресті принято дуже розумне рішення:до грудня цього року "вирішити,утрясти" деякі ньюанси і формально відбудеться ПДЧ!

Квазісатисфакція українофобам!

Росіяни отримали чергову "перемогу" (формат Кличка з Лесем Довгим).

Німці і французи доказали "вірність" Росії, де-факто і гучно!

А Україні почекати до грудня...і, без помпи та тисняви , отримати довідку в натовській сільраді з печаткою!


Александр Бабушкин, 03.04.2008 16:51:57 Цитировать Имя

А мне кажется, что Российские политики делают всё возможное для предотвращения вступления Украины и Грузии в НАТО потому, что очень надеются все-таки реанимировать власть в наших странах в свою пользу (смотри пророссийскую власть со всеми последствиями экономического придатка).


Андрей Набоков, 03.04.2008 15:40:52 Цитировать Имя

Меня всегда поражало, почему люди, прожившие в нищете всю жизнь и прекрасно знающие, что их всю жизнь обманывали (в 90-е годы все всё прочитали) - настойчиво хотят ТАКОЙ ЖЕ жизни своим детям и внукам? До какой же степени нужно ненавидеть своих детей? Причем, когда их дети уезжают работать и жить в страны НАТО, они их с гордостью провожают, пользуются присылаемыми им деньгами, рассказывают соседям, как хорошо ТАМ устроился их сын (внук), но, как только им предлагают устроить ЗДЕСЬ такую же жизнь - в их мозгу щелкает какой-то тумблер, и они начинают выдавать на гора фразы, которые им затвердили в далеком детстве... Почему именно люди, уже прожившие жизнь, должны диктовать молодежи в какой стране им жить? Только потому, что их численно больше? Только потому, что большая часть молодежи уехала в страны НАТО на зароботки и не может проголосовать и поучаствовать в соцопросе или референдуме?


Володимир Білецький, 03.04.2008 13:41:20 Цитировать Имя

Шановний пане Василю (Федорчук)!

Дякую за інформацію - але тут не все так просто. І в плані зовнішньому (саме середовище НАТО, скажімо) і у плані внутрішньому (сам український народ і його воля).

Наша позиція повинна бути просто прагматичною. Ось я в свої 58 років - як майже тоталько кожний мій ровесник (чи близько) - у минулому - жовтеня - піонер - комсомолець - член КПУ (до речі - 18 років). Крім того - справжній офіцер-танкіст, який був у військах ГСВГ (Німеччина), що безпосередньо протистояли НАТО. Так от ці люди після всього цього минулого ЗАПРОГРАМОВАНІ на протистояння НАТО, на те, щоб бачити в ньому ворога і тільки ворога.

Моя позиція - євроінтеграція і у ЄС, і у НАТО давно стабільна (десь з 1990-1991 рр.). Але то результат досить непростого порівняльного аналізу (я був у ряді країн світу, у т.ч. США, ФРН, Чехії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Польщі, Росії і т.д.), крім того заснував і редагую аналітичний журнал (з 1995 р.), маю купу книг, співпрацюю з рядом колег на Заході і Сході (і в Росії теж). Але так як у мене - не в багатьох, навіть мало в кого склалося... Так що праці всім нашим однодумцям - важкої, наполегливої, напевно щоденної - ще дуже багато. З повагою В.С.Білецький


Отзывы 21 - 30 из 33
Начало | Пред. | 1 2 3 4 | След. | Конец


Перейти к обсуждению на форуме >>



Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Лимаренко Володимир Олександрович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Підручник з української літератури: Історія і Теорія

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua