На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Культура

В українському секторі Вікіпедії - 100 000 статей! (коментар з приводу)

Версия для печати Версия для печати

Вікіпедія, як відомо — це унікальний міжнародний інтернет-проект енциклопедії, який твориться багатьма (сьогодні їх кількість – 250) мовами світу. 28 березня 2008 року кількість статей в українській Вікіпедії перевищила 100 000. Це – важлива етапна подія у розвитку цього інтернет-продукту українською мовою. Прокоментуємо цю подію і перш за все звернімося до прес-релізу самої української Вікіпедії з приводу досягнення «планки-100 000».

По-перше, у прес-релізі УкрВікі дається інформація про витоки проекту і зазначаються основні характеристики мовних секторів-лідерів Вікіпедії, а саме що «Вікіпедія виникла 15 січня 2001 року як англомовний проект для створення онлайн-енциклопедії, який набув значної популярності серед користувачів мережі, і пізніше з'явилися розділи Вікіпедії іншими мовами, з українською включно. На сьогодні, кількість статей в англомовній Вікіпедії перевищує 2 300 000 статей[1], кількість статей у всій Вікіпедії — більше 10 000 000[2]. За англійською йдуть німецька (728 000) та французька (639 000). Найрозвинутішу енциклопедію серед наших сусідів мають поляки — об'єм польської Вікіпедії становить приблизно 500 000 статей[3] і посідає за цим показником четверте місце. Російська Вікіпедія налічує понад 250 000 статей. Існують Вікіпедії мертвими мовами (такими як латинська, санскрит, готська та інші), штучними мовами (есперанто, волапюк та інші).»

По-друге, про форму і правила побудови Вікіпедії як Інтернет-продукту. «Переважна більшість статей, у всіх мовних розділах Вікіпедії, пов'язані між собою перехресними посиланнями і розвиваються паралельно й у тісній взаємодії одна з одною.
Вікіпедія відкрита для всіх, і будь-який читач може навіть без попередньої реєстрації внести зміни в кожну з її статей. Відкритість Вікіпедії не обмежується лише цим — вона вільна і для використання: усі матеріали проекту безкоштовно доступні через Світову мережу і можуть вільно використовуватись будь-якими людьми чи організаціями, у тому числі й у власних комерційних цілях, за умови дотримання вільної ліцензії GNU FDL. Робота з проектом проста і наочна: завдяки технології Wiki з її зручними і простими правилами розмітки тексту, можна з легкістю додати в статтю, що зацікавила, нову інформацію, зображення, гіперпосилання на іншу статтю або зовнішнє джерело, переформулювати текст, поділитися розуміннями зі співавторами статті, або просто додати пропущену кому. Вікіпедія стійка до помилок і динамічна: хоча вона і відкрита для будь-яких змін у переважній більшості статей, її відкрита структура дозволяє настільки ж оперативно виправляти наслідки як помилок, так і навмисного шкідництва. Виправити легше, ніж зіпсувати — завдяки доступній усім охочим можливості відслідковувати зміни і відновлювати попередній варіант статті негайно. Тому кожна зі статей перебуває в безупинному розвитку, і чим більше учасників — тим кращі статті.»
Як бачимо, віртуальна енциклопедія має якісно нові можливості, за вже сьогодні якими переважає будь-яку з паперових енциклопедій світу. Відси непересічність перспектив проекту, його значимість і вага.

По-третє, кілька слів стосовно репрезентативності матеріалів, які розміщуються у Вікіпедії. Це конче важливо, бо «серйозні вчені» ще й до сьогодні дивляться на цей проект, як на таку собі «народну енциклопедію». У грудні 2005 року журнал Nature провів експертне рецензування текстів з наукової тематики, представлених в англомовному розділі і на сайті Британської енциклопедії, яке виявило 123 фактичних помилки в онлайн-виданні Британської енциклопедії та 162 в Вікіпедії — у середньому, по 3 і 4 помилки на статтю, до того ж спеціально відбиралися пари статей однакового обсягу. Незважаючи на спробу Британської енциклопедії представити дослідження як ненадійне, редакція Nature не відмовилася від опублікованих результатів і підкреслила, що аспекти методики дослідження, які заперечувала Британська енциклопедія, принципово не вплинули на результат. Таким чином було показано, що значна кількість статей англійського розділу не поступається за якістю статтям у традиційних енциклопедіях.

Ще один приклад, який наведений в українському прес-релізі – з німецькомовного світу. У грудні 2007 року німецький часопис Stern опублікував результати порівняння німецького розділу Вікіпедії з інтернет-версією відомої німецької енциклопедії Брокгауза. Енциклопедія Брокгауза є найстарішою і вважається найкращою та найнадійнішою німецькою енциклопедією, доступ до неї через Інтернет платний. Дослідники з інституту WIND, які виконували дослідження на замовлення часопису, порівняли 50 випадкових статей з двох енциклопедій, що були співставні за обсягом. Вчені оцінювали статті за шестибальною шкалою, де найкращою оцінкою була 1, а найгіршою 6. У результаті Вікіпедія набрала 1,7 бала, а Брокгауз — 2,7. Статті з Вікіпедії виявились кращими в 43 випадках з 50. Окрім того нові відомості вносились у Вікіпедію набагато оперативніше.

На базі цих аналізів українські вікіпедисти роблять висновок, що «цілком реальним є створення за допомогою технології Вікі достовірного і надійного універсального джерела знань, яке буде доступним для всіх бажаючих. Таким чином, і українська Вікіпедія може стати найповнішим джерелом інформації про світ українською мовою».

На нашу думку це не конче так. Більш ніж річна практика роботи на сторінках УкрВікіпедії, яка вилилася для автора цих рядків у непересічний результат - понад 20 000 редагувань (це дозволило увійти у 10 найактивніших кореспондентів УкрВікі) і близько 6000-8000 нових створених статей, показує, що автура нинішньої УкрВікі має надзвичайно широкий діапазон підготовленості – від, образно кажучи, домогосподарок, до докторів наук і академіків. Причому права у всіх однакові, а якщо малопідготовлена (малокомпетентна) людина стає ще й адміністратором чи патролером , то вона має значно вищі можливості, ніж інші. Тому перші інколи „забивають” других, що шкодить загальному рівню продукту і навіть приводить до відходу від проекту компетентних фахівців, яким в окремих випадках просто несила змагатися з агресивним примітивізмом. Такі приклади в українській Вікіпедії, на жаль, є. І я теж стикався з некомпетентністю, але при тому ж дивною «готовністю» до суджень з будь-якої проблеми. Такі казуси – окремі фрагменти роботи, які, на щастя хоч і створюють певну загрозу, але не домінують. Щоб їх позбутися треба залучення все більшого числа фахівців до участі у проекті Вікіпедії. Їх дуже не вистачає у ряді вузьких галузей.

Що являє сьогодні український сектор Вікіпедії?

Українська Вікіпедія посідає 19-те місце за кількістю статей (нагадаємо – серед близько 250 мовних розділів Вікіпедії), і є однією з найрозвиненіших. Щодня в ній створюється близько 150-200 нових статей і редагується близько 1000 наявних; щомісяця число зареєстрованих дописувачів зростає більш ніж на 900. Загальна кількість зареєстрованих редакторів сьогодні становить 10 919, тобто приблизно 0,2 % від всіх користувачів інтернету в Україні. За дотримуванням правил Вікіпедії спостерігають 14 адміністраторів (що, до чері, дуже й дуже мало у порівнянні з іншими Вікіпедіями).

Усього дописувачі української Вікіпедії зробили майже 1 500 000 редагувань (приблизно 6,1 на статтю).

В українській Вікіпедії також діють портали — сторінки, розраховані служити «Головними статтями» для конкретних галузей знань. Вони призначені для координації зусиль з написання статтей та пошуку інформації з певних тем. Їхня кількість та якість постійно зростає, на сьогодні в українській Віікіпедії 24 портали.

Трохи про історію української Вікіпедії

Звернімося знову до прес-релізу-100 000. Попри те, що спроби створити український сектор почалися ще у 2003 р., тільки 30 січня 2004 року незареєстрованим користувачем була створена перша стаття — «Атом». Трохи більше ніж через два місяці українська Вікіпедія мала вже 1 000 статей, і проект був офіційно активований. Наступну сходинку у 10 000 статей україномовна енциклопедія подолала 16 листопада 2004 року. Особливо бурхливе зростання числа статей розпочалось у листопаді 2006 року, відтоді за 16 місяців об'єм української Вікіпедії збільшився втричі.

Географія зареєстрованих редакторів україномовної Вікіпедії охоплює, крім України, ще 14 держав (США, Канада, Японія, Чехія, Росія, Португалія, Польща, Німеччина, Великобританія, Австрія, Грузія, Франція, Ісландія та Ізраїль). Як правило, кореспонденти УкрВікі – українська діаспора з цих країн, хоча є й іншомовні фахівці, які щиро і плідно співпрацють з нашою Вікі-енциклопедією.

У січні 2008 року зареєструвалося найбільша кількість дописувачів - 957, з яких 275 зробили понад 5 правок, а 80 редакторів — понад 100 редагувань.

Стратегічні завдання української Вікіпедії

Цей розділ у прес-релізі-100 000 викликав велику дискусію і врешті-решт автор цих рядків, який запропонував базисний текст, вимушений був через адміністраторів взагалі зняти весь розділ, щоб не подавати незавершений урізаний матеріал, який не становив цілісності. Ось що пропонувалося:

”Як і інші національні Вікіпедії, українська є найбільш потужним енциклопедичним Інтернет-ресурсом свого національного середовища, у перспективі — одним з основних елементів інформаційного простору. Водночас вона репрезентує українську культуру, історію, науку, промисловість, бізнес та інші сфери і реалії України, а також подає для україномовного користувача багатогранну фахову інформацію про світ.

Масштаб і якість кожного національного сектора Вікіпедії побічно є мірилом сучасного суспільного потенціалу певної нації творити новий культурний продукт. По суті сукупність мовних розділів Вікіпедій є майданчиком змагань і репрезентацій світових культур, показником їх сучасних потенцій. Тому стратегічні завдання кожної національної Вікіпедії співвимірні місцю тієї чи іншої культури у сучасному світовому культурному просторі. Динаміка розвитку Вікіпедій, кількісні і якісні їх характеристики у суттєвій мірі корелюють з майбутнім національних культур і мов.

Виходячи з історичних реалій, місця і ролі Руси-України (за М.Грушевським) в історії Європи та світу, сучасного бачення українських пасіонаріїв та лідерів майбутнього країни доцільно спершу послідовно і наполегливо вибудовувати український сектор Вікіпедії за кількісними і якісними показниками на рівні польського та російського секторів (ближча перспектива), водночас орієнтуючись на досягнення рівня німецького та французького секторів (далека перспектива).

Така стратегія, така планка відповідатиме рівню історичної мети і завдань сучасної і майбутньої української нації і народу, України як лідера Східної Європи, як майбутнього члена ЄС та НАТО, як потужної світової культури з тисячолітнім минулим, що мусить і може стати одним зі стовпів Євроатлантичного простору.”

Кореспонденти нинішньої УкрВікі дискутували стосовно ЄС, НАТО, Руси-України, орієнтації на більш розвинені на сьогодні російську, польську, німецьку та французьку Вікіпедії, необхідності досягати їх рівня – і у всьому цьому віддзеркалювалися всі ті проблеми різної (різновеликої) компетенції учасників проекту Вікіпедії. В цілому треба констатувати, що сьогоднішня Вікігромада не змогла сформулювати консенсусний текст СТРАТЕГІЇ проекту. Що теж є показником.

Тепер про поточні завдання української Вікіпедії

На цьому терені спостерігається консенсус Вікігромади на таких позиціях: „Одне з найголовніших поточних завдань, що стоїть перед спільнотою українській Вікіпедії, — це значне поліпшення якості наявних статей. Приблизно 25 % статей позначено як незавершені. Сьогодні за показником глибини, який визначає якість статей, українська Вікіпедія значно відстає від інших Вікіпедій з кількістю статей понад 100 000. У той же час, індекс цитованості пошуковими сайтами, як і кількість відвідувачів енциклопедії, стрімко збільшується.

Значної уваги потребує і робота із залучення більшого числа редакторів до роботи над створенням української Вікіпедії, як великої кількості редакторів з широким колом знань, так і вузькоспеціалізованих фахівців.

Особливо важливим є залучення до Вікіпедії вчених-енциклопедистів, аналітиків, які мають і готові залучити до Вікіпедії вже напрацьовані ними бази даних, вчених зі знанням європейських і світових мов.

Крім того, важливе завдання — розширення числа користувачів та адміністраторів, більш активний розвиток співпраці з іншими Вікіпедіями.

На початку лютого 2008 року розпочато підготовку до проведення першої Української вікіконференції.

Завершується створення всіх статей зі списку Статі, які мають бути в усіх вікіпедіях.”

Замість висновків

Глобалізація, інформаційні технології дають абсолютно нові можливості для цивілізацій, культур в плані прояву себе у світі, подальшого розвитку. Вікіпедія – один зі знакових проектів, який уже зайняв перші позиції серед системно-наукової, довідкової інформації в Інтернеті. Надалі значимість цього проекту зростатиме.

Українська Вікіпедія попри брак уваги до неї влади, бізнесменів, громадського сектора, врешті – широкого кола науковців, аналітиків, все ж змогла порівняно досить гучно заявити про себе у світі. Звичайно, 19-е місце – це і добре і погано. Можна і треба вже скоро увійти у 10-у найбільших і при тому якісних Вікі-продуктів Інтернету. Але для цього треба на новому якісному рівні оновити кадри кореспондентів. А це добровільний проект, де КОЖЕН САМ ВИРІШУЄ – ЧИ ВИТРАТИТИ ЙОМУ СВІЙ ЧАС НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СЕКТОРУ ВІКІПЕДІЇ. Тут необхідні компетентні пасіонарії. Саме їх сьогодні і не вистачає. Але саме вони і тільки вони можуть радикально покращити (якісно і кількісно) проект.

Вікіпедія чекає на когорту фахівців. Те про що мріяли багато хто – створення досконалого енциклопедичного банку даних українською мовою, який універсально перетинається з іншомовними банками-аналогами (Вікіпедіями) – цілком здійснена задача. Час закликів давно минув. Настав час дії.

Володимир Білецький
Доктор технічних наук, професор,  

керівник проекту і редактор української „Гірничої енциклопедії”,
шеф-редактор аналітичного журналу «Схід»


| Количество показов: 12334 |  Автор (привязка):  Білецький Володимир Стефанович |  Голосов:  36 |  Рейтинг:  4.29 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Материалы по теме:



Отзывы 1 - 10 из 33
Начало | Пред. | 1 2 3 4 | След. | Конец

Андрей Набоков, 20.08.2008 13:21:17 Цитировать Имя

Цитата
Володимир Білецький пишет:
Набокову:

Проблема мови наукових журналів існує і вона не нова. На сьогодні оптимально - видавати в двох мовах - англійській та національній. Про що власне пише і цитований вами російський академік.

Как раз нет. Он советует сразу издавать национальные научные журналы на АНГЛИЙСКОМ. Прочтите еще раз, плиз.

Цитата
Разом з тим, вже сьогодні успішно існує понад 250 національних Вікіпедій. Їх існування і востребуваність однозначно свідчать про двоєдиність явища -глобалізація-диференціація.

Хотел бы еще раз подчеркнуть свою мысль, что Википедия никакого отношения к науке (точнее, к ее передовому краю, где добываются новые знания) не имеет. Ученые не публикуют там результатов своих исследований (даже на английском), так же как там нет дискуссий на злободневные темы. Все это прерогатива научных журналов.

Цитата
Для АНАЛІТИКІВ це завжди було ясно - одного без іншого існувати не може.

Ну что ж, значит я - не аналитик. Я всегда во всем сомневаюсь и перепроверяю. Так уж я научен своими Учителями. Мне бы Вашу уверенность в своей правоте...

Цитата
Там і тоді, де і коли зникне унікальне поле конкурентності (в культурі, мові, релігіях, економіці і т.і.) - тоді зупиниться сам розвиток, світ без конкуренції деградує. А це породить НОВИЙ ПЕРЕДІЛ (нову диференціацію) - народиться нове конкуретнтне поле, нове конкурентне середовище і все почнеться спочатку.
Не может исчезнуть конкуренция. Считаю, что ситуация, обрисованная Вами не может сложиться. И это вовсе не "уникальное" (где-то я уже слышал это слово :-) поле, конкуренция (единство и борьба противоположностей) - наиболее общее свойство материальных процессов. Просто конкуренция может менять свою форму. Конвергенция языков - это не конец конкуренции, просто она перейдет в другую форму, неязыковую. Кто знает, может к тому времени родится следующая сигнальная система человека? (специально, чтобы нам было в чем конкурировать :-)


Володимир Білецький, 06.08.2008 18:38:11 Цитировать Имя

Набокову:

Проблема мови наукових журналів існує і вона не нова. На сьогодні оптимально - видавати в двох мовах - англійській та національній. Про що власне пише і цитований вами російський академік.

Разом з тим, вже сьогодні успішно існує понад 250 національних Вікіпедій. Їх існування і востребуваність однозначно свідчать про двоєдиність явища -глобалізація-диференціація. Для АНАЛІТИКІВ це завжди було ясно - одного без іншого існувати не може. Там і тоді, де і коли зникне унікальне поле конкурентності (в культурі, мові, релігіях, економіці і т.і.) - тоді зупиниться сам розвиток, світ без конкуренції деградує. А це породить НОВИЙ ПЕРЕДІЛ (нову диференціацію) - народиться нове конкуретнтне поле, нове конкурентне середовище і все почнеться спочатку.


Андрей Набоков, 23.07.2008 15:24:55 Цитировать Имя

к дискуссии о конвергенции языков в научной среде:

из интервью с российским физиком, академиком РАН, доктором физико-математических наук, главным научным сотрудником Института ядерных исследований РАН (ИЯИ) Валерием Анатольевичем Рубаковым:

Вопрос: Вы являетесь членом редколлегии нескольких физических журналов. Что, на ваш взгляд, можно сделать с российскими научными журналами? Нужны ли журналы на национальном языке?

Ответ: Я думаю, что журналы должны быть интернациональными. Могут быть российские журналы, издаваемые здесь, но в любом случае они должны стремиться к интернационализации. Они должны печататься на английском языке. Сейчас большинство журналов, из сколько-нибудь стоящих, переводятся на английский, но, на мой взгляд, тенденция такова, чтобы изначально писать статью на английском языке.

Есть Интернет, есть архивы, и первым делом люди отправляют статью не в журнал, а в архив препринтов, до peer review, в том числе и наши исследователи. Я вообще думаю, что в ближайшем будущем останутся только электронные журналы, которые будут ставить тем или иным статьям знак качества, это их главная задача, а бумажная версия через некоторое время исчезнет вовсе. Уже сейчас журналов в бумажном варианте не так много заказывают, только крупные библиотеки. Если же говорить об уровне, то достойные журналы вполне могут издаваться у нас, для этого у нас есть хороший научный потенциал.

Источник: http://polit.ru/science/2008/07/23/rubakov.html

Надеюсь, его никто дилетантом считать не будет? :-))


Володимир Білецький, 14.06.2008 19:56:08 Цитировать Имя

Бажаю не обманюватися зовнішньою видимістю. Але при цьому все ж пам"ятати ту істину, що саме практика - критерій істини.


Андрей Набоков, 13.06.2008 17:38:15 Цитировать Имя

Профессионал всегда отличается от профана тем, что не обманывается видимостью вещей – тем более, что такая видимость может быть искусственно организованной.


Володимир Білецький, 12.06.2008 18:27:50 Цитировать Имя

Андрію Набокову.

Звичайно затокнули за живе. Я завжди гостро переживаю профанізм. Особливо той, який береться повчати інших. А кого це не зачіпає? І щиро хочу щоб люди (якщо вони, звичайно не заангажовані) заповнили свої лакуни в знаннях. Так Вам буде ж цікавіше жити. Вдосконалюйтесь!


Андрей Набоков, 12.06.2008 17:25:49 Цитировать Имя

Цитата
Володимир Білецький пишет:

і тільки для наївних незнайків може виглядати десь як істина в останній інстанції.

одноплощинна жуйка, яку ви видаєте за абсолют.

Шукайте корінь, не плавайте по поверхні.

Кажется, я все-таки случайно задел Вас за живое, извиняюсь еще раз.


Володимир Білецький, 12.06.2008 14:56:28 Цитировать Имя

Андрію Набокову!

Тут два питання. Спробую на них відповісти.

Перше. Вікіпедія - це "народна" енциклопедія і серйозні вчені (вчителі, студенти, магістранти, аспіранти тощо) інформацію з нею не черпають. Дійсно є така думка. Але вона дискутується. Ось рік-два тому проведена, скажімо, компаративна оцінка відомих "паперових" енциклопедій і Вікіпедії на предмет помилок в цих альтернативних проектах (старому - друкованому або класичному і новому - віртуальному, "вікіпедичному"). Одержаний зовсім НЕОЧІКУВАНИЙ результат! Виявилося (дані були опубліковані, можу пошукати де саме), що ПОМИЛОК ПРИБЛИЗНО ПОРІВНУ!. Апріорі очікувалося, що Вікіпедія має менш солідні позиції. Дослідження це спростувало. Тобто маємо авторитетно-точний (не гірше паперових енциклопедій) продукт. Крім тго, додатковий аргумент - хто "ставить" інформацію, той її і "споживає".

Ось у мене - хобі останнього року - УкрВікі (я зі студентами поставив біля 10 000 статей з гірництва). Тобто ми вже створили там певну "критичну масу" гірничих статей - і після цього Вікіпедія широко використовується як джерельна база у навчальному процесі. Це - приклад, коли не тільки "домогосподарки", але й серйозніші люди використовують інформацію (подивіться, прошу, самі - будь-яку велику країну - там ми виставили інформацію про її геологію, гідрогеологію, історію освоєння мінеральних ресурсів, корисні копалини, сучасну гірничу промисловість тощо.

2. Друге. Ви про те, що, мовляв, все зведеться до однієї мови. Є і таке припущення. Але воно "білими нитками шите" - і тільки для наївних незнайків може виглядати десь як істина в останній інстанції. Фундаментальний закон єдності і боротьби протиріч діє, звичайно, і у суспільстві. Тому ми маємо не тільки процес ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (про який так багато пишуть), але і одночасно ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ (скажімо можна порівняти кількість країн на земній кулі на початок і кінець ХХ ст. - ви будете вражені - ця кількість зросла на не перші десятки процентів).

Так що колего, не дуже то вірте "простим" рішенням, тезам. Істина глибша і складніша. Світ цікавіший був і буде ніж та одноплощинна жуйка, яку ви видаєте за абсолют.

Так що це я мушу запитати: "чи не розчаровує вас такий стан справ і така (багатомовна і "вікіпедійна") перспектива?

Шукайте корінь, не плавайте по поверхні.


Андрей Набоков, 10.06.2008 20:48:01 Цитировать Имя

Я уже все понял, мне не надо 3 раза повторять smile:-) Мне лично проект Вики нравится, я даже пару раз им воспользовался. Дело-то не во мне. И не в моих вкусах. Дело в том, что понятие энциклопедии нивелируется. Вы можете представить себе серьезного ученого, который использует Вики как источник научной информации? Или историка или лингвиста или литературоведа, который в качестве источника научной информации приводит ссылку на Вики? И не будет такого... Вики - это популярное чтиво, книга обо всем на свете, но никто не может гарантировать, что именно то, что Вы читате в данный момент - правда. Тем более, что содержание любой статьи может измениться в любой момент. Представляете, какие возможности для фальсификаций? Именно поэтому ученые считают ее попсой.
А насчет конвергенции языков - так этот процесс идет без нас, уж без меня точно, это продукт глобализации, и проект Вики ни помешать ему, ни помочь не может. Конвергенция произойдет просто потому, что науке и производству удобнее и дешевле работать на одном языке. Извините, если огорчил Вас.


Володимир Білецький, 10.06.2008 18:52:49 Цитировать Имя

Андрей Набоков!

Якщо Ви проти Вікіпедії в українській (та й інших?) 250 національних Вікі-проектів, то ЗОВСІМ НІЧОГО НЕ ЗРОЗУМІЛИ У ІДЕЇ ЦЬОГО ПРОЕКТУ.

Справа в тому, що національні Вікі-проекти реалізуються національними пасіонаріями. Одна (напевно ж англійська) "мега-мова" або "між-мова" не дасть такої багатогранності інформації. Сьогодні у англійській Вікі понад 2 млн статей. А у всій Вікі - понад 10 млн. При цьому ми всі працюємо потроху в "між-мові" (англійській). Разом з тим, все ДУЖЕ збідніє без німецької, французької, польської, російської ... і, звичайно ж, української Вікі (хоча в ній сьогодні тільки 112 тис статей). "Весь потяг" Вікі рухатиметься продуктивно і швидко тільки на основі багатомовності - по це свідчить наявна статистика - тобто більш ніж 5 -річний досвід роботи багатомовної Вікі. Факти - річ уперта. В.С.Білецький


Отзывы 1 - 10 из 33
Начало | Пред. | 1 2 3 4 | След. | Конец


Перейти к обсуждению на форуме >>



Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Левіч Вадим Олександрович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Подготовка и европейская сертификация персонала по качеству - средство содействия развитию межнациональных движений за качество

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua