На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Экономика

Невикористані можливості

Версия для печати Версия для печати

Територія від селища Гурзуф, де розташована міжнародна дитяча здравниця "Артек", до селища Форос, де знаходиться державна дача Президента України, - це так звана територія Великої Ялти. Але офіційно такого району на території автономії немає

Державний фінансовий аудит виконання місцевих бюджетів, якій запропоновано для здійснення в Україні органами Державної Контрольно-ревізійної служби, – це крок до цивілізованої взаємодії між контролюючими органами та виробниками соціальних послуг, оскільки мета їх діяльності зводиться до надання громадянам якомога більше гарантованих державою благ з найменшими витратами та втратами при строгому дотриманні діючого законодавства. Результати кожного аудиту виконання місцевого бюджету свідчать про наявність значних невикористаних резервів надходжень. Ця стаття присвячена окремим проблемам, які є характерними для місцевого бюджету курортної території.

Кожен громадянин України хоч раз побував в Криму, і завжди всіх притягувало саме Південне узбережжя – територія від селища Гурзуф, де розташована міжнародна дитяча здравниця "Артек", до селища Форос, де знаходиться державна дача Президента України. Це так звана територія Великої Ялти. Але офіційно такого району на території автономії немає, і тому вже довгі роки існують не розмежовані повноваження між Ялтинською міською радою, вибраною від всієї території Велика Ялта, – з одного боку, і Алупкінською міською та селищними радами – з іншого боку. Так, за нормами Конституції України та Бюджетного кодексу України, Ялтинський і Алупкінський міські бюджети та селищні бюджети Великої Ялти є самостійними і не залежать один від одного. Проте, при визначені розрахункових показників бюджету їх об’єднують в одну територію – м. Ялта. За таких умов, Ялтинська міська рада не має повноважень щодо формування та виконання 7-ми селищних бюджетів і бюджету міста Алупка, через що на території Велика Ялта відсутній єдиний контроль за виконанням місцевого бюджету. Така ситуація певним чином позначається на рівні дотримання фінансово-бюджетної дисципліни на цій території.

За підсумками проведених українських та кримських рейтингів соціально-економічного розвитку регіонів, м. Ялта протягом тривалого часу посідає лідируюче місце серед інших міст, як в Україні, так і в автономії. Але, як показали результати державного фінансового аудиту виконання бюджету м. Ялта, проведеного фахівцями КРУ в АР Крим, навіть на благонадійних територіях все одно існують певні проблеми з наповненням місцевих бюджетів. Так, в ході дослідження встановлена загальна сума резервів надходжень до бюджету м. Ялта в розмірі 96044,85 тис. грн., що складає 40% бюджету м. Ялта (без офіційних трансфертів та дотацій) за 2007 рік, а саме: податку з доходів фізичних осіб – 199,6 тис. грн.; єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – 2,7 тис. грн.; плати за землю – 3723,05 тис. грн.; збору на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим – 1038,3 тис. грн.; ринкового збору – 95,2 тис. грн.; збору за паркування автотранспорту – 177,6 тис. грн.; частини прибутку (доходу) господарських організацій комунальної власності – 44,7 тис. грн.; від продажу землі – 90701,0 тис. грн. (в т.ч. за земельні ділянки під самозахопленнями – 89685,1 тис. грн.); за оренду майна – 62,7 тис. грн.

З наведеного бачимо, що значним резервом надходжень (який складає 98% від встановленої суми резервів) до місцевого бюджету є надходження, пов’язані з використанням земельних ресурсів. Це свідчить про те, що земельні ресурси на сьогодні є одними з найбільш ризикованих на предмет можливих втрат доходів бюджетами.

Земельні ресурси Криму, зокрема Великої Ялти, – це безцінне багатство  держави і територіальної громади, яке може та повинно стати джерелом наповнення бюджетів усіх рівнів. Так, землям рекреаційного призначення, які головним чином впливають на стан наповнення доходної частини бюджету м. Ялта, належить 7% від всієї площі території Великої Ялти, і надходження плати за землю з року в рік збільшуються. При цьому в загальній сумі плати за землю найбільша частка надходжень припадала на орендну плату (близько 60%). Проте, існують певні резерви з цього виду надходжень до місцевого бюджету. Так, діючим законодавством передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки може встановлюватись на рівні до 10% від їх нормативної грошової оцінки. За умов застосування максимального рівня орендної плати, лише за 90-тьма договорами оренди землі, які були укладені протягом 2006 року, тільки за 2007 рік Ялтинським міським бюджетом можливо було б отримати 5222,6 тис. грн., а фактично за цей період отримано орендної плати в сумі 3250,8 тис. грн. Тобто місцевим бюджетом не використана можливість додаткового отримання орендної плати за землю в сумі 1971,8 тис. гривень.

Відповідно до статей 125 і 126 Земельного кодексу України та статті 18 Закону України "Про оренду землі", договір оренди вступає в дію після його державної реєстрації. Водночас, за результатами вибіркової перевірки 29 договорів оренди земельних ділянок загальною площею 10,3577 га, встановлено, що їх державна реєстрація здійснена через певний термін, який складав від 52 до 628 днів після укладання договорів. Проте, відповідні рішення Ялтинської міської ради не регламентують нарахування та сплату орендної плати за землю в період між укладанням договорів та їх державної реєстрації (тобто в період, коли орендарі, як правило, вже використовують земельні ділянки). За таких умов розрахункова сума втрат доходів Ялтинського міського бюджету склала 768,4 тис. гривень.

Слід зазначити, що протягом 2006 року Ялтинською міською радою земельні ділянки надавались в оренду без використання конкурентних засад. В 2007 році було оголошено проведення конкурсу на оренду земельних ділянок, проте замовлення на участь в конкурсі не надійшли. Водночас, Програмою розвитку Великої Ялти на 2007-2010 роки (затверджена Рішенням сесії Ялтинської міської ради) визначено про надання земельних ділянок в оренду виключно з використанням конкурентних процедур. Але пропозиції щодо продажу права оренди землі поки що з’являються на вторинному ринку землі. Наприклад, в газеті "Бізнес Крим" № 6 за 08.02.2008 надруковано оголошення щодо продажу права оренди землі під будівництво та обслуговування пансіонату для родинного відпочинку батьків з дітьми в м. Місхор площею 1,0047 га вартістю 10,45 млн. грн. (для порівняння: Севастопольською міською адміністрацією було проведено аукціон з продажу права оренди земельних ділянок, за результатами якого стартова ціна вартості земельних ділянок зросла в 1,4 рази).

В ході аудиту робочою групою (до складу якої також було включено представника Ялтинської міської ради) проведено обстеження об’єктів нерухомості, розташованих на набережній ім. Леніна в м. Ялта, в результаті якого встановлено випадки використання земельних ділянок без укладених договорів оренди землі. Наприклад, окремі об’єкти: 5 кіосків з продажу поп-корну; 4 кіоски з обміну валют; 31 таксофон "Укртелеком", які займають загальну площу 118,5 кв. м. Враховуючи, що з аналогічних об’єктів (кіоски з продажу екскурсійних квитків, кіоски ВАТ "Крымсоюзпечать"), що розташовані на цій же території поруч з вищевказаними об’єктами, стягується орендна плата за землю за ставкою 4,67 грн./кв.м на місяць, бюджетом м. Ялта втрачено можливість щодо отримання надходжень з орендної плати за землю в сумі як мінімум 6,6 тис. грн. за рік.

Слід зазначити, що досить актуальним постає питання щодо дотримання органами місцевого самоврядування вимог діючого земельного законодавства, особливо при прийнятті управлінських рішень. Так, з загальної кількості перевірених рішень місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, в середньому, майже 5% їх прийнято з порушеннями діючого земельного законодавства. Наприклад, Алупкінською міською радою, в порушення статті 150 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, в березні 2007 року було прийнято рішення про надання для ВАТ "Сарган" в оренду на 49 років земельної ділянки площею 0,9896 га під будівництво рекреаційного комплексу, яка належить до земель Ялтинського гірничо-лісового Державного заповідника. Тією ж самою радою, протягом 2007 року, в порушення пункту 5 статті 116 та статті 150 Земельного кодексу, було прийнято 29 рішень про надання дозволів та складання проектів землеустрою з відводу земельних ділянок на загальній площі 1,4 га в межах Ялтинського гірничо-лісового Державного заповідника.

Одним із джерел наповнення спеціального фонду місцевих бюджетів є надходження від продажу земельних ділянок. Але, не дивлячись на те, що лідером з продажу земель є Велика Ялта, на її території не проведено жодного аукціону. Перший земельний аукціон в м. Ялта планувалось провести лише в 2007 році з продажу 5 ділянок. Проте, як свідчить практика, за умов проведення такого аукціону раніше, місцевими бюджетами Великої Ялти можливо було б отримати тільки у 2006 році 37,5 млн. грн., тобто в 2,5 рази більше, ніж фактично надійшло до бюджету від проданої землі без аукціону.

Слід зазначити, відповідно до Законів України від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (ст.64 п.1 абз.3) та від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (ст.59 п.1 абз.3), передбачено окрім вилучення від вартості проданої земельної ділянки 10% в доход Державного бюджету України, ще і 35% – до бюджету АР Крим. Тобто, в бюджеті м. Ялта залишається 55% від вартості продажу. Тобто, АР Крим – єдиний регіон в Україні, на який розповсюджена ця норма. За таких умов місцеві органи влади та самоврядування не зацікавлені в організації та проведенні аукціонів з продажу земель. Їм набагато простіше надавати в оренду землю, яку в подальшому орендар і придбає. А одночасно з цим місцевим бюджетом втрачаються значні суми надходжень. Виходячи з того, що на території Великої Ялти існує значний попит на землю, її ринкова вартість в декілька разів перевищує вартість за експертною грошовою оцінкою. Наприклад, земельна ділянка м. Ялта (Приморський парк) продана в жовтні 2007 року вартістю 9044,5 тис. грн. за 1 га за експертною оцінкою. Водночас, в січні 2008 року ринкова вартість земельної ділянки за тим самим місцем розташування вже складала 65000,0 тис. грн. за 1 га.

Ситуація ускладнюється ще і тим, що на територіях селищних рад Великої Ялти мають місце непоодинокі випадки самовільного зайняття земельних ділянок. А як відомо, за діючим законодавством, за користування землею треба платити. Отже, якби самозахоплені землі протягом 2006-2007 років було б продано (виходячи хоча б з середньої фактичної вартості продажу 1 га земельної ділянки на території Великої Ялти), до місцевих бюджетів Великої Ялти додатково б надійшло 89685,1 тис. грн. Отже, ресурс значний...

Оскільки Велика Ялта – це провідний курорт нашої держави і автономії, якій відомий і за межами України, то курортно-туристична галузь є головною при наповненні бюджету м. Ялта. Так, на цій території досить розповсюджено надання послуг з тимчасового розміщення відпочиваючих. Наприклад, в 2006 році від 2042 громадян, які здають житло, до бюджету надійшло 328,3 тис. грн. податку з доходів фізичних осіб, в 2007 році – з 3126 таких громадян надійшло 456,4 тис. грн. цього податку. Незважаючи на збільшення в 2007 році (в порівнянні з попереднім роком) кількості оподаткованих громадян, які здають житло, в 1,5 рази, сума податку з їх доходів (в розрахунку на 1 такого громадянина) зменшилась – з 160,77 грн. до 146,00 грн. (або майже на 10%).

Крім того, оподаткуванню також підлягали власники міні-готелів. Наприклад, за даними ДПІ в м. Ялта, статус міні-готелів було надано станом на: 01.01.2006 – 43 домоволодінням; 01.01.2007 – 72; 01.01.2008 – 95, від яких до бюджету м. Ялта надійшло в 2006 році – 77,6 тис. грн. та в 2007 році – 215,0 тис. грн. Тобто, при зростанні кількості міні-готелів на 32%, сума податків (в розрахунку на 1 міні-готель) також збільшилась – з 1078,00 грн. до 2263,00 грн. (або в 2 рази).

Проте, на дослідженій території досить актуальним залишається питання щодо адміністрування податку з доходів фізичних осіб, які надають послуги з тимчасового розміщення відпочиваючих. Наприклад, за даними ДПІ в м. Ялта, щорічно зростає кількість встановлених нелегально працюючих міні-готелів, а саме: за 2006 рік – 5; за 2007 рік – 10. Крім того, ДПІ в м. Ялта була надана інформація міськвиконкому м. Ялта ще про 79 об’єктів нерухомості, які можуть використатись як міні-готелі. Враховуючи середній рівень надходжень за 2007 рік на 1 міні-готель, в ході дослідження підраховано, що бюджетом м. Ялта втрачено можливість отримання податку з доходів фізичних осіб в сумі 178,8 тис. грн. за рік.

Зазначений факт свідчить про недостатньо налагоджену взаємодію між податковими органами та місцевим самоврядуванням. Проте існують певні прогалини, які пов’язані з діючим законодавством. Так, на даний час, на території Великої Ялти зареєстровано 141 підприємство санаторно-курортного комплексу та 95 приватних малих готелів. Проте, після прийняття постанови КМ України від 15 березня 2006 року № 297 "Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)", з категорії "база розміщення" були виведені вілли ємністю до 10 ліжко-місць, через що кількість малих готелів на дослідженій території зменшилась на 100 одиниць. Враховуючи, що вартість проживання в них сягає від 100 доларів на добу, втрати місцевого бюджету очевидні.

Особливе місце в структурі ІІ кошику належить місцевим податкам та зборам. Так, надходження місцевих податків та зборів до бюджету м. Ялта в 2007 році зменшились на 20% (в порівнянні з надходженнями в попередньому році), незважаючи на виконання планових показників в 2006-2007 роках. Це пояснюється, перш за все, скасуванням в 2007 році збору на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим (на який в 2006 році припадало 33% від загальної суми місцевих податків та зборів в бюджет м. Ялта) та впровадженням курортного збору (на який в 2007 році припадало майже 8% від загальної суми місцевих податків та зборів в бюджет м. Ялта).

Враховуючи те, що за даними Ялтинської міської ради, в 2006 році кількість організованих відпочиваючих на території Великої Ялти складала 386,4 тис. осіб, бюджет м. Ялта мав би отримати 1932,0 тис. грн. збору на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим з організованих відпочиваючих (виходячи з діючої ставки збору 5 грн. з 1 відпочиваючого). Отже, бюджетом м. Ялта (в основному за рахунок селищних бюджетів) втрачено можливість щодо отримання в 2006 році 1038,3 тис. грн. збору на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим (з організованих відпочиваючих) через відсутність розробленого на законодавчому рівні дієвого механізму щодо його адміністрування.

Слід зазначити, що через специфіку курортних міст та районів автономії, рекреаційний збір призначався на поновлення витрат комунального господарства у зв’язку з прийняттям відпочиваючих і зростанням навантаження на інфраструктуру. При цьому, відповідно до Програми соціально-економічного і культурного розвитку Великої Ялти на 2007-2010 роки, тільки на будівництво сміттєпереробного заводу на території Великої Ялти потрібно 130,0 млн. гривень.

На території Великої Ялти досить гострою залишається проблема неорганізованої виносної торгівлі та несанкціонованих припаркувань автотранспорту, особливо в курортний сезон. Ця обставина підтвердилась і під час обстежень міських ринків та парковок, проведених аудиторами з представниками Ялтинської міської ради. Встановлено, що на вулицях міста в не відведених для торгівлі місцях (поряд з офіційно діючими ринками) здійснювалась торгівля фруктами, овочами, м’ясними та рибними виробами, насінням, галантереєю, керамічними виробами, товарами для тварин тощо. Загалом поблизу 4 міських офіційних ринків було встановлено 148 незаконних торгівельних місць. І це взимку. А в курортний сезон, при наявності близько 600 офіційних торгівельних місць в м. Ялта, з’являється до 400 неофіційних. З врахуванням середньої суми надходжень за 2007 рік з 1 торгового місця, Ялтинським міським бюджетом втрачено можливість отримати надходження ринкового збору як мінімум в сумі 95,2 тис. грн. за рік. Також, на вулицях м. Ялта в не відведених для припаркувань місцях (як правило, поряд з офіційно діючими парковками) було припарковано 368 одиниць автотранспорту. Враховуючи середній доход бюджету м. Ялта за 2007 рік з 1 місця припаркування, Ялтинським міським бюджетом втрачено можливість отримати збору за парковку як мінімум 177,6 тис. грн. за рік. При цьому, якщо торгівельних обладнаних місць на ринках міста достатньо, то обладнаних місць парковок автотранспорту у м. Ялта катастрофічно не вистачає.

Водночас, з метою укріплення законності та правопорядку на території Великої Ялти, рішенням сесії Ялтинської міської ради була затверджена Комплексна Програма профілактики злочинності та укріплення законності в м. Ялта на 2006–2010 роки. Для досягнення запланованої мети цієї Програми, Ялтинському міському управлінню ГУ МВС України в АР Крим (далі – ЯМУ ГУ МВС) з бюджету м. Ялта протягом 2006-2007 років надані чималі кошти (майже 1,0 млн. грн.) за КФКВ 250344 "Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів". Крім того, відповідно до діючого бюджетного законодавства, ЯМУ ГУ МВС також отримує фінансування з Державного бюджету України. Проте, за звітними даними ЯМУ ГУ МВС, за окремими показниками роботи в 2006 році (в порівнянні з попереднім роком) на території Великої Ялти спостерігалось поліпшення криміногенної ситуації, а в 2007 році – її погіршення. І, як було зазначено вище, на даній території продовжує мати місце несанкціонована торгівля, незаконні припаркування автотранспорту, самозахоплення земель, через що бюджетом втрачаються значні обсяги надходжень. Тобто, ефективної віддачі від витрачених на зазначену Програму коштів місцевого бюджету територіальна громада не отримала.

Про якість формування та виконання місцевого бюджету також яскраво свідчить і той факт, що такі видатки, як харчування та забезпечення медикаментами хворих в Ялтинських міських установах охорони здоров’я, протягом досліджуваного періоду були профінансовані частково. В результаті склалась ситуація, за якої фактичні видатки на харчування хворих не відповідають діючим санітарним нормам і задоволені лише на рівні 18% для 1 хворого на добу, а фактичні видатки для забезпечення хворих медикаментами (в порівнянні з встановленими нормативами на 1 ліжко/день) – лише на 20%.

Фахівцями КРУ в АР Крим підготовлено низку пропозицій, які потребують вирішення на законодавчому рівні. Крім того, надано багато конкретних пропозицій Ялтинській міській раді. Ми сподіваємося, що впровадження їх багато в чому доможе територіальним громадам в зміцненні своєї ресурсної бази.

Микола Меньшенін,
головний державний аудитор КРУ в АР Крим


| Количество показов: 1676 |  Автор (привязка):  Меньшенін Микола Григорович |  Голосов:  1 |  Рейтинг:  3.3 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Материалы по теме:





Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Щур Наталія Вікторівна

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Мала гірнича енциклопедія. Том 1, літера В

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua