На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Политика

Свобода університетів як запорука свободи суспільства

Версия для печати Версия для печати

Підневільні, контрольовані університети не здатні бути ані інноваційними науковими центрами, ані виконувати свою суспільну роль – бути експертами, "конструктивними критиками", центрами вироблення вільної думки

Тільки освічена людина є вільною.
Епіктет, давньогрецький філософ

Протягом двох днів у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" працювала міжнародна конференція "Шляхи свободи. У двадцятиріччя незалежності України та відродження КМА: досягнення та виклики". Вона була організована як форум для обговорення динаміки розвитку України, здобутків та проблем її освітньої сфери, вироблення чітких рекомендацій щодо реформування вищої освіти в Україні.

Відкриваючи конференцію, Надзвичайний та Повноважний Посол США в Україні Джон Теффт, наголосив:
"Доля України та доля її університетів переплітаються. Не можна ставити барикади навколо університетів, вони є невід’ємною частиною суспільства і мають грати роль лідерів".

Учасники конференції – європейські та українські інтелектуали, керівники провідних університетів Європи та Північної Америки, політики та дипломати, – були одностайні в думці, що свобода у державі починається зі свободи (автономії) університетів, а освітня (ширше – інтелектуальна) інтеґрація є необхідною умовою інтеґрації політичної. Посол США в Україні (1993-1998 р.р.) Вільям Грін Міллер підкреслив: "Інтелектуальна свобода та автономія університетів є абсолютно необхідною умовою для збереження свободи у суспільстві".

Ключовими питаннями, запропонованими для дискусії, були наступні:

• Головні досягнення та виклики закордонної політики Євросоюзу та України у 2010-2012 р.р.;

• Університет як простір автономії та фактор розвитку громадянського суспільства: реалії сьогодення та основні виклики;

• Свобода досліджень. Від інакодумців – до публічних інтелектуалів;

• Свобода слова: зв'язок між академічним дискурсом та публічною сферою.

Символічно, що відкривав конференцію круглий стіл, присвячений проблемам євроінтеґрації України. На спільну думку учасників, дорога до свободи в галузі освіти є водночас шляхом до європейської інтеграції України. Саме питанням європейської перспективи був присвячений виступ Раїси Богатирьової, секретаря Ради національної безпеки та оборони: "Уряд усвідомлює, яку роботу необхідно провести в країні, щоб наблизитися до членства в ЄС. Це може стати нашою об’єднавчою ідеєю. Ми розуміємо, що на перешкоді нашого членства в ЄС стоять як внутрішні виклики в ЄС, так і внутрішні чинники в самій Україні; скажімо, економічно та ментально Україні необхідно адаптуватися до вимог "старих членів" Євросоюзу. Уряд намагається мінімізувати ці ризики, які стоять на перешкоді європейській перспективі для України".

Проте, ключові дискусії конференції точилися на круглому столі, присвяченому питанням університетської автономії. Виступи учасників унаочнили величезну різницю в умовах існування українських та закордонних університетів. Подеколи колегам з європейських та північноамериканських університетів було важко усвідомити той ступінь несвободи та тотального контролю з боку держави, що складають тло існування українських університетів.

Робін Фаркухар (University of Carleton, Канада), описуючи роль університетів, сказав: "Канадійські університети є "совістю суспільства", конструктивним критиком суспільства, поборником правди. Якби ми не мали університетської автономії, свободи дій у використанні ресурсів, ми б не могли виконувати цю роль".

У сучасному глобалізованому світі визначальним є людський ресурс, тому такою важливою є роль університетів у підготовці цього ресурсу – у фаховому та ціннісному аспектах. Підневільні, контрольовані університети не здатні бути ані інноваційними науковими центрами, ані виконувати свою суспільну роль – бути експертами, "конструктивними критиками", центрами вироблення вільної думки.

Тому, основою майбутніх реформ у сфері освіти мають стати автономія університетів (академічна, управлінська, фінансова), інтеграція науки та освіти, перетворення університетів у наукові експертні центри, та якнайширше застосування в академічному середовищі англійської мови, без якої Україна приречена на самоізоляцію.

Круглий стіл "Свобода досліджень" зібрав європейських, американських та українських інтелектуалів. Інакодумство учасники розглядали в тому числі в контексті індивідуальної відповідальності, мужності у відстоюванні особистої позиції, оскільки іноді обставини вимагають йти проти усталеного, традиції, навіть свого оточення. Підсумовуючи дискусію, модератор круглого столу, д.ф.н. професор Володимир Моренець наголосив, що простір інтелектуальної свободи, абсолютно необхідний, – це ще й простір відповідальності. Про деякі речі – речі кореневі, засадничі (такі, як національна ідентичність, людська тотожність) говорити стало несучасним, "немодним". І це вимагає особистої сміливості – говорити про речі "немодні", проте важливі.

Жвава дискусія була пов’язана зі свободою слова в Україні, питаннями підготовки фахових журналістів, професійної відповідальності медійників. У дискусії взяли участь Брайан Боннер, головний редактор Kyiv Post, Євген Федченко, директор Києво-Могилянської школи журналістики; Андрій Куликов, ведучий програми "Свобода слова" на ICTV; Костянтин Квурт, представник "Інтерньюз-Україна", Катерина Мяснікова, президент Незалежної Асоціації Телерадіомовників, Вахтанг Кіпіані, медіа-експерт, Віталій Портников (TBI).

У конференції взяли участь: секретар РНБО Р.Богатирьова, віце-президент Європарламенту Марек Сівець (Польща), Гігі Тевзадзе (ректор Університету ім. Іллі Чавчавадзе, Грузія), Арно Ренуар (віце-президент Університет Paris-Dauphine, Франція), Робін Фаркухар (президент University of Western Ontario, Канада), Девід Бішоп (почесний бібліотекар Northwesretn University, США), Богдан Шляхта (декан факультету міжнародних студій Ягеллонського університету, Польща), представники влади (народний депутат Ю.Мірошніченко) та опозиції (Б.Тарасюк, В.Огризко, Л.Оробець), представники дипломатичних кіл (НПП США Джон Теффт, Посол з особливих доручень Петр Марец, Чеська республіка), ректори українських ВНЗ з Києва, Харкова, Миколаєва, Сум, представники провідних українських медіа.

Завершилася конференція прекрасним концертом "Присвята Сковороді": у виконанні Муніципального камерного хору "Київ" прозвучали твори всесвітньо відомого композитора Валентина Сильвестрова та інших українських композиторів.


| Количество показов: 1658 |  Автор:  Прес-центр НаУКМА |  Голосов:  3 |  Рейтинг:  3.56 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку



OlegBon, 16.10.2011 18:42:06 Цитировать Имя

Считаю, что автономия ВУЗов должна быть вмеру. Вообще-то государство должно регулировать направленность и финансирование ВУЗов, т.е. направление обучения специалистов в определённых отраслях задаёт государство.



Перейти к обсуждению на форуме >>



Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Людкевич Генріх Станіславович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Мінеральні ресурси та добувна промисловість країн світу: Бєларусь

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua