На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Политика

Рефлексивна інноватика у соціальних мережах

Версия для печати Версия для печати

ВЕМ – фабрика думок шостого покоління – стала унікальним прототипом існування та функціонування соціальних мереж на новому, рефлексивно-інноваційному, принципі

Актуальність теми дослідження

Управління інноваційними та творчими процесами у соціальних групах стало каменем спотикання сучасних соціальних технологій. Зокрема поєднання творчості та соціально-мережевої теорії дало змогу зрозуміти прямий та інтерактивний ефекти на силу відносин, позицію у мережі та зовнішній вплив на індивідуальні творчі досягнення [1]. Спроби поєднання психологічних та соціологічних підходів до творчості відобразили теорію індивідуальної творчої дії через призму групових, організаційних, інституціональних та ринкових структур [2]. З іншого боку, намагання організувати творчі процеси у мережі Інтернет дали значний розвиток відповідних технологій, зокрема концепції семантичного павутиння, розробленої людиною архітектури, що спрощує машинам процес обробки та "розуміння" людської інформації. Ми перестали дивуватись тому, як пошукова система Google, стала розуміти нас з півслова. Тепер не потрібне чітке формулювання пошукового запиту, за допомогою онтології людина навчила машину "мислити" людськими образами. Достатньо запитати столицю будь-якої країни, і за мить ми отримаємо назву, мапу, та багато іншої корисної інформації. Вочевидь подібні зміни позитивно вплинули на технології підтримки інноваційних та творчих процесів. Між тим, на сьогодні ми бачимо дисбаланс у розвитку інструментів підтримки по відношенню до технологій управління творчими процесами. До сьогодні немає чіткого рецепту управління творчими процесами, а надто – у соціальних групах. Більшість технологій, які використовуються для створення нових знань у групах, є сучасною реінкарнацією застарілих ідей, як-то технологія мозкового штурму, форуми, конференції тощо. Все це створює вільний простір для появи принципово нових, ефективніших з точки зору використання як інтелектуального, так і часового ресурсів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Складність теми дослідження полягає у її міждисциплінарній складовій, тому різні відображення можна побачити у працях з менеджменту, де управління знаннями набуло пріоритетного значення в епоху постмодернізму та в умовах інформаційної економіки. Зокрема Йогеш Малхотра у своїй книзі "Менеджмент знань та віртуальні організації" описує концепт управління віртуальними структурами людей, які фізично знаходяться по всьому світу для створення нових знань у бізнесі. Мережі знань розглядаються у розділах публічної політики для популяризації ідей, пошуку компромісів, опрацювання політик. Зокрема у зимовій збірці Національного інституту просування досліджень (NIRA) Даяна Стоун опублікувала статтю "Фабрики думок крізь нації: Нові мережі знань"(1), де описує нові тенденції до зростання кількості віртуальних фабрик думок. Що стосується соціології, то соціології інноватики та соціально-мережевим структурам останнім часом приділяється все більше уваги. Окремим питанням залишається напрямок дифузії інновації у соціальних мережах.

Постановка завдання статті

Поява соціальних мереж та соціально-мережевих сервісів різко змінила ландшафт соціальних відносин у бік експоненціального збільшення кількості соціальних зв’язків та щільності віртуальних співтовариств. Віртуальні ж співтовариства, у свою чергу, за допомогою прикладних конверсійних механізмів уже понад 10 років все більше стають традиційним елементом реального життя, способом комунікації та соціалізації. З кожним днем без того прозорий кордон між віртуальним і матеріальним світами розчиняється у системі соціальних зв’язків. Інтернет-сервіси все більше переходять від початкового стану "зберігання інформації" до так званого стану 2.0, тобто "взаємодії користувачів", що утворює багате розмаїття соціальних структур: від місця обміну інформацією між однокласниками до електронного урядування, від вузько спрямованих груп до крупних промислових майданчиків. Між тим, якщо 2.0 механізми і привнесли людину в Інтернет, проблема формування якісної інформації чи знань для супроводу діяльності індивіда чи соціальних груп цим нововведенням вирішені не були. За різними оцінками, після введення в експлуатацію технологій 2.0 більше половини Інтернет-контенту є "інформаційним сміттям". Крім того, і не вирішувалась повністю проблема постійної конверсії, тобто постійного переплетення між віртуальними та реальним світами. Для вирішення наведених питань було введено новий термін – мережа 3.0. Цей спосіб організації віртуального середовища став синтезом ідей зберігання інформації та соціальної взаємодії. Творець цієї ідеї Джейсон Калаканіс визначає(2) 3.0 концепт як високоякісний контент та сервіси, які створюються талановитими професіоналами на технологічній платформі 2.0. При цьому автор також уточнює, що проекти, які створюватимуться на ідеології 3.0, об’єднуватимуть професіоналів, проте будуватимуться за мережевим поліцентричним принципом.

Сам термін "мережа 3.0" було опубліковано 3 жовтня 2007 і наразі вважається найновітнішим напрямком розвитку віртуальних соціальних структур на Заході. Разом з цим, ще у 2004 році в Україні було запропоновано відомим російським ученим-психологом С.Ю.Степановим альтернативну ідею, яка потім знайшла своє відображення у Всеукраїнській експертній мережі (ВЕМ). Неоціненим внеском С.Ю.Степанова було застосування рефлексивно-психологічної теорії [14] та акмеології до роботи соціальної мережі. Таким чином проект ВЕМ за своїми принципами поєднував методи роботи фабрик думок, рефлексивно-психологічні практики та принцип соціальних мереж [13].

Фабрика думок – організація, інститут, корпорація або група, що проводить дослідження у сферах соціальної та політичної стратегій, технологій чи озброєння. Зазвичай фінансується за рахунок держбюджету чи приватних клієнтів [3].

Історія фабрик думок починається з кінця другої Світової Війни. Перші з них стали військовим відкриттям, що відображало складність сучасного озброєння. Вони використовувались для розробок безпечного середовища для військових стратегічних органів. Через це протягом першої частини Холодної Війни, в 50-х роках ХХ століття фабрики думок спеціалізувались на політиці безпеки, що вимагала використання міждисциплінарного підходу (для прикладу – Корпорація RAND, що була дослідницьким підрозділом військово-повітряних сил США) [8].

Розвиток сучасного державного управління, що базується на принципах демократії, закликав до поширення технологій організації фабрик думок перш за все в соціальній й економічній політиках та в політиці навколишнього середовища.

Деякі вчені схильні висвітлювати фабрики думок через призму "ринку ідей". Так, наприклад, Джеймс Мак Ґанн писав, що "зростання кількості фабрик думок може бути обумовлено ринковими силами, що створили пропозиції різних видів фабрик думок, які виробляють нові продукти для нових ринків"(3).

В широкому розумінні, фабрика думок – це інститут, корпорація або група, організована для міждисциплінарних досліджень, консультативний комітет – комітет експертів, що здійснює дослідження або дає поради спеціально для органів влади.

Політологи визначають фабрики думок, як незалежного гравця у політичному процесі. Багато з них вважає, що незалежні інститути політичних досліджень збирають людей, які вивчають окремі політичні сфери чи масиви політичних проблем й консультують політиків та суспільство [10].

Серед основних напрямків діяльності традиційних фабрик думок виділяють такі [7]:

• Бути посередником між владою та суспільством;

• Виявляти, перелічувати та оцінювати поточні або негайні вияви, проблеми чи пропозиції;

• Трансформувати ідеї та проблеми в конкретні пропозиції (звіти);

• Служити інформованим та незалежним голосом на політичних дебатах;

• Пропонувати конструктивний форум для обміну думками між ключовими сторонами у вирішені того чи іншого питання.

Для реалізації вищезазначених напрямків діяльності виділяють наступні умови існування традиційних фабрик думок: незалежність(4) від держави, незалежність від корпорацій, формат неурядової організації (NGO). Розвиток сучасної наукової парадигми вплинув й на створення нових форм фабрик думок. Сьогодні використовують декілька основних принципів класифікації та типологізації фабрик думок. Перший з них, інституційний, полягає у типологізації організацій за інституційними ознаками: юридичний статус, принципи фінансування, умови членства в організації тощо. Інший принцип полягає у класифікації фабрик думок за напрямками діяльності: контрактні дослідники, політичні консультанти, дослідники громадянського суспільства та неангажовані дослідницькі інституції [10]. Також вивчалися розширені експертні мережі ("епістеміологічні співтовариства") [5]. Але однією з найпопулярніших класифікацій традиційних фабрик думок є така [11]:

Таблиця 1. Класифікація фабрик думок за Вейсом:

Предмет дослідження 

Роль експертів 

Тип фабрики думок 

Схожі інституції 

Домінантні джерела фінансування 

Дані (знання) 

Академічні вчені 

"Університет без студентів" 

Академічні дослідницькі центри 

Фонди 

Дані (знання) 

Експерти за контрактом 

Консалтингові компанії 

Державні дослідницькі центри 

Державний бюджет 

Ідеї (ідеології), цінності 

Адвокати 

Неурядова організація 

Фабрики думок політичних партій 

Політичні партії, корпорації 

Аргументи, інтереси 

Посередники, лобісти 

Лобіська організація 

Асоційований дослідницький центр профільних груп 

Підприємці, корпорації, асоціації (спілки) 

У розвитку традиційних фабрик думок виділяють чотири основних покоління [12]:

1. Фабрики думок, орієнтовані на ВПК. Такі фабрики думок здійснювали міждисциплінарний науково-технічний пошук в рамках оборонної стратегії країн-донорів.

2. Футурологічні інститути. Розглядали питання, що пов’язані з проблематикою майбутнього, що народжена глобальною технічною взаємозалежністю.

3. Фабрики думок адвокатського типу(5). Фабрики думок цього покоління займаються виявом, захистом та відстоюванням інтересів громадянського суспільства та громадськості перед іншими суб’єктами політики (державами, політичними партіями, групами інтересів тощо). Цілеспрямовано розробляють стратегії та плани просування.

4. Локально орієнтовані фабрики думок. Інститути урбаністики та регіонального розвитку. Такі організації не тільки продукують нові ідеї та рішення, а й впроваджують їх у життя на локальному рівні.

Традиційні фабрики думок розглядаються як частина політичної еліти [9], саме тому для кожної з них особливим є питання впливу на громадсько-політичний процес. В даному випадку виникає проблема через те, що жоден з наукових підходів не дає нам очевидної інформації стосовно того, чий голос став більш або менш впливовим. Через це прийнято використовувати аналітичні методи Абельсона [4], що полягають у моніторингу та виміру впливу фабрики думок, застосовуючи прямі та непрямі показники, які пов’язані в рамках політичного циклу з різними діями, такими як:

1. Артикуляція проблеми – адресація проблеми громадськості, ЗМІ, елітам, органам влади, розповсюдження політики різними каналами.

2. Формулювання політики – дослідження, експертні оцінки, брифінги, докази, консультації, формування експертної мережі, демонстраційні ефекти.

3. Впровадження політики – підписання договорів, консультування, медіа-підтримка, підтримка чиновників, тренінги, підтримка бази даних.

Проте вимірювання впливу фабрики думок може бути не таким очевидним, тому, за методикою Абельсона, у аналіз включають наступні показники:

1. Показники попиту – доступність, рівень фінансування та укомплектованість, кількість донорів, рівень персоналу, розвиненість експертної мережі;

2. Показники пропозиції – поширеність у ЗМІ, доказова база, брифінги, офіційні заяви, консультації з органами влади, сприйняття політичного середовища;

3. Показники ефективності (виконання місії) – кількість сприйнятих та адаптованих рекомендацій чиновниками вищого рівня/політиками, сприйняття інформації користувачами, мережеве центрування(6), премії та нагороди, виконання замовлень для політичних партій, цитування та або публікації в академічних журналах, домінування в Інтернет-просторі, можливість прийняття протилежних позицій.

За таким набором показників, емпірично можна визначити показник впливовості фабрики думок(7). Наприкінці ХХ століття розвиток ІТ та процеси глобалізації призвели до трансформування ролі та форми традиційних фабрик думок. Так з’явилися перші фабрики думок п’ятого покоління, так звані транснаціональні мережі думок. Транснаціональні мережі думок [6] – віртуальні експертні мережі, що розглядають стратегічні питання динамічно в режимі реального часу. Такі фабрики думок не мають обмежень ані по кількості експертів, що беруть участь, ані по напрямках діяльності.

Що стосується ВЕМ, то на практиці синтез ідеї фабрики думок та соціальної мережі мав свої унікальні практичні прояви:

- мережа акредитованих за чітко визначеними критеріями експертів;

- Інтернет-портал, який працює як за принципом ЗМІ, так і за принципом самовідтворення за допомогою творчої діяльності експертної мережі;

- неурядова наукова організація, яка слугує інструментом реального впливу експертного співтовариства на життєдіяльність країни.

За роки прикладних досліджень роботи ВЕМ було виявлено новий рефлексивно-інноваційний принцип організації, контролю та планування діяльності фабрик думок, який потім було названо рефлексивно-інноваційними середовищами – фабрикою думок шостого покоління (або фабрикою фабрик думок) [12]. Рефлексивно-інноваційне середовище є організаційною структурою, мета якої – породжувати нові знання та технології апріорі визначеної якості, тобто з визначеним комплексом властивостей. Така методологія взаємодії учасників соціальної мережі може використовуватись при плануванні, організації та прогнозуванні роботи НДКР, у виробництві інноваційних товарів та послуг, розробці освітніх програм, організації ефективних інструментів взаємодії соціальних страт тощо. Разом із цим, фабрика думок шостого покоління стала унікальним прототипом існування та функціонування соціальних мереж на принципово новому, рефлексивно-інноваційному, принципі, що забезпечує по-перше – продуктивну активність, а по-друге – максимальну конверсію з матеріальним світом.

Висновки

За умов сучасного розвитку ІТ та наявній потребі у якісних змінах в організації соціальних мереж, рефлексивно-інноваційні середовища вбачаються найбільш прийнятним способом організації та функціонування для практичного застосування у відтворенні якісної інформації, знань та інших інтелектуальних продуктів.

Використана література:

1. Jill E. Perry-Smith Social yet creative: The role of social relationships in facilitating individual creativity – 2006 - The Academy of Management Journal – Volume 49, Issue 1, p. 85-101
2. Cameron M. Ford A Theory of Individual Creative Action in Multiple Social Domains – The Academy of Management Review – Vol. 21, No. 4 (Oct., 1996), pp. 1112-1142
3. Dictionary The American Heritage Think Tank: Merriam Webster's Dictionary, 2000
4. Abelson D. Do Think Tanks Matter? Assessing the Impact of Public Policy Institutes, McGill-Queens Montreal : University Press, 2000.
5. Haas Epistemic Communities and International Policy Coordination, International Organization No. 46/1, pp.1−37 – 1992.
6. Hayes Peter The Role of Think Tanks in Defining Security Issues and Agendas, [Журнал]. – 2004 – Global Collaborative Essay: October 21st, 2004.
7. J. McGann, R. Kent Weaver Think Tanks & Civil Societies [Book]. – New Brunswick : Transaction Publishers, 2000.
8. Schneider Jiri Globalization and think-tanks [Збірка доповідей] // SAREM International seminar. – Istanbul, 2003.
9. Smith J. A. The Idea Brokers: Think Tanks and the Rise of the New Policy Elite – [s.l.] : Free Press, 2004.
10. Stone, Diane, Denham Stone, Diane, and Andrew Denham, eds. Think Tank Traditions: Policy Research and the Politics of Ideas. [Book]. – Manchester : Manchester University Press, 2004.
11. Weiss, Carol H. Policy research as advocacy: Pro and con, Knowledge & Policy, Spring/Summer 91, Vol. 4 Issue 1/2, p.37−57 [Book]. – 1991.
12. Грановский Владимир. Современные фабрики мысли (мозговые центры, think tanks) – 1998.
13. Найштетік Є. В. Рефлексивно-інноваційні фабрики думок шостого покоління як універсальна соціальна технологія знаходження консенсусу у суспільстві / – С .175-179. Культура і сучасність: альманах. № 2'2008 / М-во культури і туризму України, Держ. акад. кер. кадрів культури і мистецтв- Київ : Міленіум, 2008.
14. Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Рефлексия в организации творческого мышления и саморазвитии личности / Вопросы психологии / – С. 35.

 

(1) http://nira.or.jp/past/publ/review/2000winter/07stone.pdf
(2)
http://calacanis.com/2007/10/03/web-3-0-the-official-definition
(3) Джеймс Мак Ґанн – засновник Інституту досліджень зовнішньої політики, директор програми "Фабрики думок та громадянське суспільство".
(4) Тут і далі поняття "незалежність" розглядається умовно в ідеологічному та організаційному аспектах. Не йдеться про абсолютну незалежність та відсутність зв’язків.
(5) Адвокатські організації (від англ. advocacy – захист) – організації, що захищають права чи інтереси певних суб’єктів суспільних відносин.
(6) Користувач завжди може виміряти ієрархію зв’язків мережевого ресурсу за допомогою служби TouchGraph
http://www.touchgraph.com/TGGoogleBrowser.html.
(7) Авторський метод. Мається на увазі абсолютний агрегатний показник, прорахований за всіма позиціями із використанням непараметричних методів аналізу.

Євген Найштетік,
аспірант кафедри соціології та соціальної роботи КПУ


| Количество показов: 1110 |  Автор (привязка):  Найштетік Євген Володимирович |  Голосов:  5 |  Рейтинг:  3.75 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку


Материалы по теме:



Alena Sudakova, 24.10.2011 17:02:36 Цитировать Имя

Женя! Отличная статья по-моему. Думаю, не комментируют потому, что тема достаточно специфическая, инновационная. А эксперты - люди ответственные, всякую ерунду-отсебятину в комментариях не пишут, в основном - по делу. И в основном по тому делу, в котором хорошо разбираются. Но это только мое мнение (достаточно нескромное, по правде говоря, но уж очень люблю то дело, которым занимаюсь smile:) ).


Євген Найштетік, 24.10.2011 14:53:53 Цитировать Имя

Хоть бы кто прокомментировал, аж не интересно smile:(



Перейти к обсуждению на форуме >>



Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Свінін Дмитро Германович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Інформаційно-аналітичний журнал „Схід”, № 1 2008 р.

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua