26.07.2013 17:31:50
Свято:
Як повідомляє "Укрінформ", сьогодні Національне свято Мальдівської Республіки – День Незалежності (1965).
Національне свято Республіки Куба – День національного повстання (1953). Цього дня розпочався героїчний штурм казарм Монкада групою патріотів на чолі з Фіделем Кастро. Збройна боротьба кубинського народу проти диктатури Фульхенсіо Батісти закінчилась у 1959 р. перемогою революційних військ.
Національне свято Республіки Ліберія – День Незалежності (1847).
Православне свято – Собор архангела Гавриїла.
Події дня:
1833 – в газеті "Одесский вестник" з’явилось повідомлення про створення на Куяльницькому лимані першої лікарні: "Городское начальство, удостоверившись в целебных свойствах вод Одесского Куяльницкого лимана, сделало распоряжение об устроении подле самого берега онаго заведения, в котором бы желающие пользоваться лиманскими ваннами могли найти для себя все нужные удобства. Заведение сие, состоящее из палатки для холодных купален и из парников для теплых грязных и песчаных ванн, ныне приведено к окончанию и вверено надзору Г. Доктора Андреевского. Дамы могут пользоваться палаткою ежедневно для купанья от 10-ти часов утра до 6-ти вечера, а остальное время утром и вечером предоставлено мужчинам; грязныя и песчаныя ванны принимаются от 10-ти до 2-х часов днем. За пользование палаткою и ваннами назначена следующая плата: за купание в палатке с особы – 40 коп.; за песчаную ванну – 1 руб.; за грязную ванну – 2 руб. Можно также получать билеты на 12 грязных ванн за 20 руб. и то же количество песчаных за 10 руб.". Початок 180-літньої історії курорту "Куяльник".
1908 – було створено підрозділ Міністерства юстиції США з розслідування порушень федеральних законів і забезпечення державної безпеки США (з 1935 р. Федеральне бюро розслідувань; ФБР).
Цього дня народились:
1773 – Ілля Федорович Тимківський, український і російський педагог, письменник, філософ і освітній діяч. Після закінчення Київської академії та Московського університету працював у Міністерстві юстиції, де створив проект третейського совісного суду. І. Тимківському належать перші спроби систематизації законів ("Систематическое расположение законов российских", 1802). Він брав участь у заснуванні Харківського університету і з 1895 по 1911 р. працював у ньому професором юриспруденції. Водночас був куратором Харківської шкільної округи, викладав цивільне та кримінальне право, закони й форму судовиробництва. У 1818 р. І. Тимківського обрано повіреним суддею м. Глухова. З 1825 р. був директором Новгород-Сіверської гімназії. Виступав за демократизацію освіти й виховання. Справив вплив на формування педагогічного і наукового світогляду К. Ушинського, який закінчив Новгород-Сіверську гімназію. Людина освічена, талановита й діяльна, І. Тимківський пише та публікує праці різного напряму: літературно-публіцистичні ("Записки", "Судья и парадоксы"), спогади, краєзнавчу та історичну роботу "Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей". Помер 27 лютого 1853 р. в с. Туранівка (нині Сумська обл.).
1833 – Іґнаци Барановскі (помер 1919), відомий польський лікар, громадський діяч. Закінчив економічний та медичний факультети Тартуського університету. Стажування проходив в університетах Кракова, Парижа, Гейдельберга, Берліна, Відня. Працював керівником кафедри загальної терапії та медичної діагностики Варшавської медико-хірургічної академії. У 1882 р. отримав догану за захист польських національних інтересів від шовіністичної політики Російського царату, а через 3 роки за свої патріотичні переконання позбавлений права викладання в університеті. У віці 53 років змушений був вийти на пенсію. Упродовж 1886-1919 рр. займався приватною лікарською практикою (хворі приїжджали зі всієї Польщі, з Литви і Росії) та громадсько-патріотичною діяльністю. Завдяки своїй популярності став прототипом лікаря у повісті Б. Пруса «Anielka». Доктор медицини, доцент, професор. Дійсний член, почесний член, голова (1894-1897) Варшавського лікарського товариства. Дійсний член (1881), почесний член (1886), віце-голова (1886-1887) Люблінського лікарського товариства. Doctor Honoris Causa Ягеллонського університету (1900), Львівського університету (1912). Посмертно отримав титул Почесного професора Варшавського університету. Значні кошти заповів Варшавському лікарському товариству. Свою бібліотеку заповів Люблінському лікарському товариству та Державній бібліотеці. Співорганізатор Татржанського музею в Закопане та кількох протитуберкульозних санаторіїв. Збирав кошти на будівництво Варшавської політехніки. Напрями наукових досліджень: кардіологія, бактеріологія, лікування туберкульозу; був прихильником як сучасних, так і народних методів лікування, зокрема, застосування банок та п’явок; опрацьовував методи діагностики в клінічному та загальнобіологічному аспектах; досліджував історію та організацію охорони здоров’я в Польщі.
1903 – Марк Мойсейович Геліс (помер 1976), український музичний педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. Заснував і до 1976 р. очолював кафедру народних інструментів Київської консерваторії (з 1940 – її професор).
1913 – Олег Володимирович Килимник (помер 2001), український критик, літературознавець. Автор літературних портретів "Андрій Головко", "Юрій Яновський", "Олесь Гончар", книжки спогадів "З вершини літ" – про П. Тичину, М. Рильського, В. Сосюру.
1928 – Ігор Миколайович Іванов (помер 1980), український архітектор, заслужений архітектор УРСР, член-кореспондент АМ СРСР. Головний архітектор Києва (1974-1980 рр.). За його проектами збудовані готелі "Чорне море" в Одесі, "Київ" у Києві, "Інтурист" у Харкові; медичний інститут у Кишиневі; житловий район Оболонь, меморіальний комплекс "Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.", а також була здійснена реконструкція площі Жовтневої революції (1976-1982, тепер майдан Незалежності).
1928 – Стенлі Кубрік (помер 1999), видатний американський кінорежисер, сценарист, продюсер. Зняв фільми: "Спартак", "Лоліта", "Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав боятися і покохав бомбу", "Космічна одісея 2001 року", "Механічний апельсин", "Баррі Ліндон", "Сяяння", "З широко закритими очима".
1933 – Володимир Васильович Таранченко, український кінооператор. З 1958 р. – на кіностудії "Укртелефільм". Зняв фільми: "Людина і небо", "Люди над хмарами", "Крок до мужності", "Чорнобиль. Хроніка важких тижнів". Лауреат Державної премії СРСР 1988 р.
1933 – Едмунд Фелпс, американський вчений-економіст (Колумбійський університет), лауреат Нобелівської премії з економіки (2006) за "підвищене розуміння взаємозв’язку між короткотерміновими і довготерміновими ефектами економічної політики". Вніс значний внесок у розуміння взаємозв’язку між інфляцією і безробіттям.
1943 – Мік Джаггер, британський рок-музикант, композитор, актор і продюсер, один із засновників групи "Роллінг стоунз". Володар премії "Греммі" (1994; двічі).
1958 – Галина Пагутяк (справж. – Галина Василівна Москалець), українська письменниця, лауреат Шевченківської премії з літератури (2010).
Возврат к списку
