На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди

Версия для печати Версия для печати

10.02.2009 09:13:32 |  

Події дня:

1919 – Директорія вирішила перервати переговори з РНК РСФРР, оскільки вони не мали конструктивного характеру. Цього ж дня повноважний посланець УНР на Паризькій мирній конференції Г. Сидоренко передав дві ноти УНР до цієї конференції, в яких говорилося про воєнні дії РСФРР проти УНР, про імперіалістичну політику більшовиків, про необхідність визнання державами Антанти та США незалежності УНР, що може бути “єдиним засобом привернення негайного тривалого спокою і порядку в Східній Європі”, оскільки уряд УНР протидіє поширенню більшовицьких ідей як в Україні, так і в Європі.

1900 – в Україні засновано першу політичну партію – Революційну українську партію (РУП).

1940 – стався розкол Організації українських націоналістів на ОУН-Б під проводом С. Бандери та ОУН-М А. Мельника.

1940 – у Західній Україні пройшов перший етап депортацій, що охопив 220 тис. чоловік.

1942 – американський музикант, керівник джаз-оркестру Олтон Гленн Міллер отримав золотий диск за продаж одного мільйону платівок із записом пісні “Чаттануга чу-чу”, отримавшу найбільшу популярність у його виконанні.

1947 – в Парижі були підписані мирні договори між державами – переможцями у Другій світовій війні з п’ятьма країнами – колишніми союзниками фашистської Німеччини в Європі (Італія, Фінляндія, Болгарія, Угорщина і Румунія). Набули чинності 15 вересня 1947 р.

1962 – на мосту Глінікер-брюкке, що з’єднував столицю НДР із Західним Берліном, було проведено обмін засудженого в СРСР американського льотчика-шпигуна Г. Пауерса на радянського розвідника Р. Абеля, арештованого в 1957 р. в Америці.

1963 – металурги заводу “Запоріжсталь” встановили світовий рекорд виплавки сталі.

1989 – на підльоті до острова Санта-Маріа (Азорські острови, володіння Португалії) зазнав катастрофи американський авіалайнер “Боїнг-737”, що летів за маршрутом Бергамо (Італія) – Домініканська Республіка. Усі 144 пасажири і екіпаж загинули. Ця катастрофа стала найбільшою в Португалії після 1977 р.

1995 – під час чергового випробувального польоту внаслідок зіткнення із літаком супроводу Ан-72 зазнав катастрофи дослідний літак Ан-70, який не мав аналогів у світі. Екіпаж у складі семи осіб загинув.

Цього дня народились:

1773 – Василь Назарович Каразін , український і російський учений, винахідник, освітній і громадський діяч, публіцист. З ініціативи Каразіна було засновано Харківський університет (1805) і друкарню при ньому, де випускали перші українські журнали.

1907 – Василь Миколайович Ремесло, український селекціонер, академік АН СРСР, професор, двічі Герой Соціалістичної Праці (1966, 1977). Учасник Великої Вітчизняної війни. Лауреат Державної премії СРСР (1979). Директор Миронівського інституту селекції і насінництва пшениці (1968). Розробив методи селекції, які дали змогу створити цінні, всесвітньо поширені сорти пшениці. Автор сортів озимої пшениці: Миронівська 264, Миронівська 808, Миронівська ювілейна, Миронівська 25 та ін. – всього 17 сортів; автор сортів ярої пшениці: Миронівська рання, Миронівська яра і Миронівська 3.

1909 – Анрі Алекан, французький оператор. Учасник антифашистської боротьби. Знімав документальні епізоди боїв загонів руху Опору, що увійшли згодом до фільму “Битва на рейках”, стрічки “Красуня і чудовисько”, “Марія з порту”, “Анна Кареніна”, “Римські канікули”, а також комерційні фільми “Різдвяна ялинка”, “Червоне сонце”, “Форель”, “Стан справ”.

1929 – Роберт Альбертович Клявін (Візиренко-Клявін), український артист балету, балетмейстер, педагог, народний артист України. У 1979 – 85 рр. – головний балетмейстер Київського театру опери та балету.

1949 – Богдан Володимирович Гавриш, український народний майстер-різьбяр.

1949 – Юрій Іванович Фещенко, український учений-медик, академік АМН України, директор Інституту фтизіатрії і пульмонології, головний пульмонолог і головний фтизіатр МОЗ України. Автор понад 300 публікацій, в т. ч. низки монографій, 5 винаходів. Підготував понад 20 докторів і кандидатів наук. Лауреат Державної премії України (1997), заслужений діяч науки і техніки України.

Цього дня померли:

1755 – Шарль Луї Монтеск’є, французький просвітитель, письменник, правознавець, філософ. Найвідоміший художній твір Монтеск’є – філософсько-епістолярний роман “Перські листи” (1721), в якому дано критичну оцінку французького вищого світу, церкви тощо. Лише за життя письменника твір витримав 12 видань. Писав епікурейські поеми у прозі, естетичні трактати. Ідеї Монтеск’є мали помітний вплив на розвиток тогочасної думки. Стиль Монтеск’є – “це справжній потік французького розуму: він тече по дещо кам’янистому ложу, але ж якими прозорими є ці води! Скільки веселощів, чарівності та світла в струменях і маленьких каскадах! Це потік, який направляється прямісінько до Вольтера і Бомарше”, - писав французький історик Сорель у своїй книзі про Монтеск’є.

1837 – Олександр Сергійович Пушкін, російський поет.

1887 – Старіон Мартиніанович Ходецький, вітчизняний біолог, тваринник, лісівник. В 1842 – 44 рр. працював у сільськогосподарських установах Англії, Німеччини, Голландії, Швейцарії. Професор і завкафедрою Київського університету ; головний редактор “Университетских известий” (Київ, 1863 – 73). Розробив першу російську термінологію вовни (1847). Автор підручників з тваринництва, рільництва, зоології і ботаніки.

1891 – Софія Василівна Ковалевська, російський математик, письменниця і публіцист, перша жінка – член-кореспондент Петербурзької АН. Померла на 41 році життя у Стокгольмі.

1904 – Микола Костянтинович Михайловський, російський соціолог, один з теоретиків народництва, письменник, публіцист, літературний критик. Сприяв публікації в журналі “Русское богатство” (редактором якого був) творів українських авторів у російському перекладі. Іван Франко згадував Михайловського у кількох статтях, відгукнувся на його смерть некрологом.

1922 – Олександр Едуард Юлійович Ягн, український архітектор, художник, майстер художньої кераміки. Навчався в АМ у Римі. З 1876 р. жив на Україні. Один із засновників стилю український модерн. Автор архітектурного ансамблю в с. Білорічиці (маєтку О. С. Рахманової, дочки декабриста С. Г. Волконського), що складався з палацу, флігеля, пекарні, церкви і парку. Зберігся флігель, що нагадує українську хату на дві половини. Дах, фриз, віконні наличники виготовлено з майоліки й теракоти, ними обкладено колони і печі. Один з перших у вітчизняній практиці відновив виробництво художньої майоліки і теракоти за мотивами українського народного орнаменту. За ескізами Ягна було виготовлено майоліковий декор для оздоблення храму-пам’ятника біля м. Шипки в Болгарії (1902). Організував художньо-виробничі майстерні в с. Вороньках (Чернігівська обл.).

Источник:  Всеукраїнський прес-центр
Ссылка:  http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=874

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 571

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua