На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 21 липня

Версия для печати Версия для печати

21.07.2011 08:50:38 |  

Свято:

Національне свято Королівства Бельгія – День присяги короля (1831 р.). Цього дня закінчилось повстання південних нідерландських провінцій і було юридично оформлено утворення нової незалежної держави – Бельгії, яка до революції 1830 р. входила до складу Нідерландів. Король бельгійців Леопольд І (династія Сакс-Кобург-Гота) дав присягу бельгійському парламенту у вірності Конституції.

Події дня:

356 до н. е. – у ніч із 20 на 21 липня Герострат спалив храм Артеміди в Ефесі.

365 – землетрус частково зруйнував одне із семи див світу – Александрійський маяк. Остаточно маяк був зруйнований у результаті чергового землетрусу у 1375 р.

1542 – Папа Римський Павло III заснував Римську інквізицію для боротьби з протестантизмом.

1605 – Лжедмитрій вінчаний на царство в Успенському соборі московського Кремля.

1613 – у Москві пройшла коронація першого царя із роду Романових –
Михайла Федоровича.

1685 – Київська митрополія приєдналася до Московської патріархії.

1773 – Папа Римський Климент XIV видав буллу про заборону Ордену єзуїтів.

1774 – після 6 років другої війни між Росією і Туреччиною, в якій перемогу здобула Росія, було укладено дуже вигідний для росіян Кючук-Кайнарджійський мирний договір, який завершував російсько-турецьку війну 1768-1774 років, і за яким було встановлено незалежність Кримського ханства. Саме під час цієї війни Росія захопила Крим. Почала ж війну Туреччина. Причиною слугувала відмова Російської імперії вивести війська з Польщі. Загалом в історії російсько-турецьких відносин було 6 війн. Остання закінчилась Сан-Стефанським миром у 1878 р.

1831 – інавгурація Леопольда I, першого короля Бельгії.

1873 у США у штаті Айова гангстери Джессі Джеймс і Джеймс-молодший здійснили перше успішне пограбування поїзда на Дикому Заході.

1904 завершено будівництво Великої Сибірської магістралі, яке тривало 13 років. Офіційне відкриття залізниці відбулося 1 січня наступного року.

1906 французький офіцер Альфред Дрейфус, двічі засуджений до ув'язнення за шпигунство на користь Німеччини, повністю виправданий судом і нагороджений Орденом Почесного легіону.

1917 Олександр Керенський очолив Тимчасовий уряд після відставки князя Георгія Львова.

1918 – татарська громадськість Сімферополя звернулася до уряду Німеччини з проханням перетворити Крим на незалежне татарське ханство.

1919 – у Кам'янці-Подільському за наказом Симона Петлюри контррозвідка заарештувала членів Головного повстанського штабу, які проводили переговори з лідерами політичних партій, – за зухвалу поведінку, зневажливе ставлення до Директорії та головного отамана. За кілька днів повстанські отамани були звільнені, загін обеззброєний та виведений з міста.

1921 – у Бельгії заснований Міжнародний комітет воєнної медицини.

1925 на "мавпячому процесі" в Дейтоні (США) вчитель Джон Скоупс визнаний винним у викладанні теорії еволюції Дарвіна і оштрафований при цьому на 100 доларів.

1925 – СРСР приєднався до Міжнародної метричної конвенції, підписаної у Парижі 20 травня 1875 р.

1925 – у Києві на ремонтному авіаційному заводі "Ремповітря-6" виготовлено перший вітчизняний літак за проектом інженера К. Калініна.

1937 – радянський уряд звинуватив у націоналізмі Українське державне радіо.

1940 – утворено Латвійську РСР, Литовську РСР та Естонську РСР.

1941 – після жорстоких боїв радянські війська залишили Вінницю.

1944 – Сталін підписав декрет про депортацію з Кавказу 86 тисяч турків-месхетинців і курдів.

1953 – СРСР виступив із вимогою до американської влади припинити роздачу безплатної їжі мешканцям Східного Берліна.

1954 – у Женеві підписані угоди про поділ В'єтнаму на Північний і Південний.

1956 – у Києві відкрився Український державний цирк.

1967 – відбулась зустріч делегації кримських татар з головою КДБ при Раді Міністрів СРСР Ю. В. Андроповим, Генеральним прокурором СРСР Р. А. Руденком, міністром внутрішніх справ СРСР М. О. Щолоковим та секретарем Президії Верховної Ради СРСР М. П. Георгадзе, на якій порушувалося питання незаконних репресій проти активістів кримськотатарського руху.

1969 – американські астронавти Н. Армстронг і Е. Олдрін вперше у світі вийшли з космічного корабля "Аполлон-11" на поверхню Місяця.

1970 завершене будівництво Асуанської греблі в Єгипті, яке тривало 11 років.

1973 – Франція розпочала серію ядерних випробувань на атолі Муруа в Тихому океані.

1983 – на радянській антарктичній станції "Восток" зареєстрована найнижча температура на планеті – мінус 89,2 градуса за шкалою Цельсія.

1990 – помер Сергій Йосипович Параджанов, виданий вірменський і український кінорежисер, народний артист УРСР (1990), лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка (1991, посмертно).

1990 – у Тернополі на другій сесії міської ради народних депутатів було прийнято рішення демонтувати пам’ятники К. Марксу, В. Леніну, Я. Галану, В. Затонському, а також обеліск Слави та всі пам’ятники військової техніки.

1992 – уранці сторожовий корабель Чорноморського флоту СКР-112 (командир екіпажу – капітан-лейтенант Сергій Настенко) підняв український прапор і вирушив із Донузлава до Одеси з метою увійти у склад ВМС України. Це було наслідком принизливого ставлення на Чорноморському флоті до тих, хто прийняв присягу народу України. Незважаючи на Дагомиську угоду, на кораблях і в частинах посилився тиск на українців. Частині офіцерів, які присягнули Україні, безпідставно не присвоювали наступні військові звання, виключали неблагонадійних зі списків на отримання житла тощо. Російська сторона намагалася атакувати СКР-112 з води і з повітря. Відповідь капітана 2-го рангу Жибарєва на спробу сил ЧФ "усіма силами зупинити корабель і повернути на базу": "Я йду під Державним прапором України в її територіальних водах і слідую в український порт Одеса. На провокації відповідати не буду, але готовий себе захищати". 1996 р. СКР-112 було розрізано на брухт, попри спроби патріотичних сил перетворити легендарний корабель на музей.

1994 здійснивши по Транссибірській магістралі подорож через Росію, у Москву з вигнання повернувся Олександр Солженіцин.

1994
– новообраний президент України Леонід Кучма своїм указом призначив Дмитра Табачника главою адміністрації президента. Невдовзі молодого Табачника називатимуть "сірим кардиналом" у масштабах усієї України; жартуватимуть, що "Кучма працює президентом в адміністрації Табачника". Цього ж дня Кучма призначив дніпропетровця Валерія Пустовойтенка міністром Кабінету міністрів України, а Володимира Радченка - в.о. міністра внутрішніх справ.

1998 – у Баденвейлері (Німеччина) відкрився "Салон Чехова" – перший літературний музей російського письменника на Заході.

2007 в Індії за результатами виборів новим президентом уперше за 60-річну історію незалежності країни стала жінка. Пратібха Патіль здобула майже дві третини голосів виборців.

2007
на початку доби в 0:00:01 надійшла у продаж остання, сьома книжка Джоан Роулінг і серії романів про пригоди юного чарівника Гаррі Поттера ("Гаррі Поттер і смертельні реліквії”).

2009 – у селі Молочки Чуднівського району працівники СБУ й ГПУ затримали Олексія Пукача. Пукач – колишній генерал, екс-начальник адепартаменту зовнішнього спостереження МВС, який у 2000 р. вбив журналіста Георгія Гонгадзе. З'ясувалося, що Пукач весь цей час жив в Україні, займався сільським господарством.

Цього дня народились:

356 до н. е. – Александр Македонський, цар Македонії з 336 р. до н. е., один з найвидатніших полководців і державних діячів стародавнього світу. Син Філіппа ІІ. Після підкорення всієї Греції з 334 р. до н. е. вів завойовницькі війни на Сході (підкорив держави Малої Азії, Єгипет, Вавілон, Месапотамію, Персію, Західну Індію та інші країни). Перемоги Александра Македонського біля р. Граніку (334 р. до н. е.), м. Ісси (333 р. до н. е.), Гавгамел (331 р. до н. е.) увійшли до історії воєнного мистецтва. Створена Александром Македонським держава, не маючи внутрішніх зв’язків, розпалася після його смерті. Помер він у 33-річному віці у Вавілоні (столиці своєї держави), готуючись до чергового походу.

810 – Мухаммед аль-Бухарі, арабський проповідник, упорядник мусульманських священних книжок.

1620 – Жан Пікар, французький астроном, член Паризької АН. Професор астрономії в Колеж де Франс. У 1669-1670 рр. виконав перше точне градусне вимірювання (дуга меридіана між Парижем і Ам’єном). Дійшов висновку, що Земля не має точної форми кулі. Дані Пікара про розміри Землі використав І. Ньютон для числового підтвердження закону всесвітнього тяжіння. У 1672 р. разом з Дж. Кассіні вів у Парижі спостереження планети Марс з метою визначення сонячного паралаксу. Видав перший астрономічний щорічник (1679).

1816 – Пауль Юліус Рейтер, німецько-англійський підприємець, засновник інформаційної служби Рейтер (1851), що стала одним з найбільших інформаційних агентств світу.

1880 – Мілан Ростислав Штефаник, словацький державний діяч, дипломат і астроном.

1882 Давид Бурлюк, художник і поет-футурист українського походження (вірші писав російською мовою), теоретик мистецтва, критик і видавець. Уродженець хутора Семиротівщина Лебединського району, із 1920 р. жив у Японії, із 1922 р. до смерті – у США.

1897 Василь Соколовський, радянський воєначальник, маршал (1946), Герой Радянського Союзу (1945). Під час війни – начальник штабу різних фронтів, якими командував Жуков, після війни відомий як теоретик, автор праці "Воєнна стратегія".

1898 Георгій Лангемак, радянський учений, інженер, конструктор порохових ракет, творець снарядів для "Катюші". Уродженець Старобільська на Луганщині. Основоположник досліджень із конструювання реактивних снарядів на бездимному поросі. Запровадив в обіг термін "космонавтика". Репресований і розстріляний у 1938 р., реабілітованій у 1955 р.

1899 – Харт Крейн, американський поет. Автор збірки лірики "Білі будівлі" (1926), епіко-символістської поеми "Міст".

1899 – Ернест Міллер Хемінгуей (помер 1961), культовий американський письменник, автор романів "Прощавай, зброє!", "По кому подзвін", збірок новел ("Чоловіки без жінок"), повісті-притчі ("Старий і море"). Лауреат Нобелівської премії з літератури (1954). Перший, по-справжньому письменницький успіх прийшов до Хемінгуея в після виходу в світ "І сонце сходить" або "Фієста" - песимістичного, але одночасно блискучого роману про "втрачене покоління" французьких і іспанських репатріантів 1920-х років. І все ж більшості Хемінгуей запам'ятався через роман "Прощавай, зброє!" та повість "Старий і море".

1903 – Микола Соколов, радянський художник, член трійки карикатуристів Кукринікси.

1906 – Олена Іванівна Теліга, українська поетеса, публіцист, політична діячка ОУН мельниківського крила, голова Спілки письменників і редактор газети "Літаври" в Києві. Розстріляна гестапо в Бабиному Яру 1942 року.

Мужні пальці торкнулись рук,
Хиже серце – забилось поруч.
Знову тіло – напнутий лук,
Гостра радість – стрілою вгору…
Не загинеш!
За муром день
Ллється з неба вином гарячим
І життя не стоїть, а йде
З гострим сміхом
І гострим плачем.

1907 – Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба), український поет, археолог, політичний діяч. Син видатного українського поета Олександра Олеся. Під час ІІ Світової війни брав участь в антифашистському підпіллі як член ОУН (фракція А. Мельника). У травні 1944 р. був заарештований у Львові гестапо, помер у 37 років у концтаборі Заксенхаузен. Володів дев’ятьма європейськими мовами, як зазначають фахівці, складись доля Олега Ольжича по-іншому – він міг би стати археологом світового рівня. За його життя вийшло друком лише дві збірки поезій: "Рінь" (1935 р., Львів) та "Вежі" (1940 р., Прага). На відміну від батька, Ольжич також вважав, що плачем і однією лише скорботою Україну не врятуєш. Саме тому й вступив до ОУН. Будучи заступником голови Проводу Андрія Мельника, Ольжич керував, по суті, всім націоналістичним підпіллям у Києві, Львові, Рівному, Наддніпрянщині та на східних землях. "Народ, який вірить, що якась суміжна країна або імперія здобуде йому державу, ніколи не зможе стати на власні ноги і буде завжди паралітиком. А його політичні групи будуть задніми колесами для чужих агентур" (О. Ольжич). 

1908 – Борис Вільде (Дикой), російський і французький письменник, етнограф, герой французького Опору, працівник паризького Музею людини. 1940 р. видавав підпільну газету "Резистанс", назва якої дала ім'я всьому Руху Опору в окупованій нацистами Європі (страчений).

1909 – Золтан Іванович Шолтес, український живописець, заслужений художник УРСР. Художню освіту здобув в Ужгородській художній школі. Його вчителями були Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі. Золтан Шолтес – майстер пейзажу. Серед найвідоміших робіт: "Весна", "Зимовий вечір", "Верховина", "Вид на полонину Рівну" та ін. Син художника – Степан Шолтес – знаний на Закарпатті архітектор.

1910 – Володимир Опанасович Касатонов, радянський воєначальник, адмірал флоту, Герой Радянського Союзу (1960).

1910 – Володимир Олександрович Сєров, російський живописець і графік ("В.І. Ленін проголошує Радянську владу", "Ходоки у В.І. Леніна", "Зимовий взято"; портрети, пейзажі, ілюстрації до художніх творів). Лауреат Державної премії СРСР (1948, 1951).

1914 – Ісаак Соломонович Кацман, український кінооператор, лауреат Державної премії СРСР за документальний фільм "Квітуча Україна" (1951). Учасник Великої Вітчизняної війни (фронтовий кінооператор). У кіно – з 1929 р. За півстоліття операторської роботи на "Укркінохроніці" зняв понад 80 документальних стрічок, серед яких: "День війни", "За Карпатами", "Дніпрогес", "Роменська мадонна", "Серце солдата", "Микола Бажан", "Набат" та ін. Операторська робота майстра була неодноразово відзначена на численних професійних конкурсах та фестивалях.

1920 – Ісаак Стерн, відомий американський скрипаль. Народився в м. Кременець Тернопільської обл. Увійшов в історію світової музики як один із найбільш відомих академічних музикантів ХХ ст. У репертуарі майстра – твори А. Вівальді, Й.С. Баха, Л. Бетховена, Ф. Мендельсона, Й. Брамса, а також композиції сучасних композиторів – І.Ф. Стравінського, С. Барбера, Л. Бернстайна.

1925 – Гліб Олександрович Стриженов, російський актор, заслужений артист Російської Федерації. Брат актора О.О. Стриженова. Знімався у фільмах "По тонкому льоду", "Червоне і чорне", "Гараж", "Декілька днів із життя І.І. Обломова"; в українських картинах: "Ракети не повинні злетіти", "Продавець повітря", "Кость Барабаш" та ін.

1926  Норман Джуісон, канадський кінорежисер, продюсер, актор. Поставив фільми "Агнесса божа", "Росіяни йдуть, росіяни йдуть" (премія "Золотий глобус", 1967), "Задушливої ночі в Кароліні" (премії "Золотий глобус", BAFTA, 1968), "Ісус Христос – суперзірка" (премія "Давид ді Донателло", 1974), "Роллербол", "Тільки ти", "Вирок" та ін.

1926 – Сергій Васильович Свєчников, український фізик, член-кореспондент АН УРСР. З 1961 – в Інституті напівпровідників АН УРСР. Автор праць з технічної електроніки, фізичних основ розрахунку і конструювання газорозрядних приладів, біокібернетики, оптоелектроніки тощо. Лауреат Державної премії СРСР (1986), Державної премії УРСР (1973).

1929 – Вія (Аліда) Артмане, радянська і латиська акторка театру й кіно ("Ніхто не хотів помирати", "Стріли Робін Гуда", "Театр", "Едгар і Крістіна"). Народна артистка СРСР (1969).

1929 – Петро Щербаков, російський радянський актор театру й кіно ("Добровольці", "Дні Турбіних"). Народний артист Росії (1980).

1938 – Нані Брегвадзе, грузинська і радянська співачка, екс-солістка ВІА "Орера". Народна артистка СРСР (1983), народна артистка Грузії (1974).

1948 – Михайло Задорнов, російський гуморист.

1951 – Робін Уїльямс, американський кіноактор ("Джуманджі", "Капітан Гак"). Лауреат "Оскара" 1998 р. за кращу роль другого плану у фільмі "Розумник Уїлл Хантінг".

1957 – Володимир Маланюк, український шахіст, міжнародний гросмейстер. Триразовий чемпіон України (1980, 1981, 1986), срібний призер Всесвітньої шахової Олімпіади 1996 р., бронзовий – 1998 р., срібний призер першості СРСР 1986 р.

1959 – Наталя Іванівна Кудря, українська актриса, народна артистка України. Грає на сцені Театру російської драми ім. Лесі Українки.

1967 – Дмитро Холодов, російський журналіст, репортер газети "Московский комсомолец" (убитий).

1969 – Авраам Руссо (Апрахам Іпджян), російський естрадний співак сирійського походження. Подорожуючи по світу, виступав у різних країнах, а під час поїздок вивчав іноземні мови. Авраам Руссо вільно говорить 10-ма мовами. Серед них – вірменська, англійська, французька, італійська, грецька, турецька, іспанська, арабська, іврит, російська.

1979 – Андрій Воронін, український футболіст, нападник збірної та московського "Динамо". 15-річний одесит, вихованець юнацької команди "Чорноморця", привернув до себе увагу закордонних тренерів (Андрій і його команда вдало виступили на турнірі в Австрії) і його запросили до Німеччини – у відому команду "Боруссію" (Менхенґладба). У 2002 році дебютував у національній збірній України з футболу, яку тоді очолював Леонід Буряк. У січні 2010 року підписав 3-річний контракт із московським "Динамо". Сума трансферу склала близько 2 мільйони євро.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua