Свято:
В Україні – День нотаріату. Цого року відзначається в Україні вперше згідно з Указом Президента № 211/2010 від 22 лютого 2010 р. щороку цього дня.
День Незалежності Соціалістичної Республіки В’єтнам (1945).
Події дня:
490 р. до н.е. – грецький воїн Фітіпід пробіг від міста Марафон до Афін, приніс звістку про перемогу греків над персами – "Тріумфуйте! Ми перемогли", в ту ж хвилину він і помер. Коли 1896 року в Афінах проходили перші сучасні Олімпійські ігри, на його честь був влаштований забіг між Марафоном і Афінами. З тим пір марафон став класичною дистанцією, і змагання з марафонського бігу стали одним з найпопулярніших видів легкої атлетики.
44 до н.е. – римський політик і оратор Марк Туллій Цицерон виголосив першу зі своїх 14 політичних промов, спрямованих проти Марка Антонія, наступника Гая Юлія Цезаря. Прихильника відновлення республіки, Цицерона занесли у списки людей, що підлягали знищенню, і наступного року він був убитий за наказом Марка Антонія.
31 до н.е. – сталася битва біля мису Акціум (Іонічне море, Північно-Західна Греція) – остання велика морська битва античності між флотами Стародавнього Риму на заключному етапі періоду громадянських війн, із використанням сухопутних легіонів на берегах Амбракійської затоки. Сторони битви – війська Октавіана Августа та Марка Антонія й Клеопатри VII. Результат – повна поразка Антонія й Клеопатрй, які покинули свої війська посеред битви.
911 – підписано мирний договір між Візантією і київським князем Олегом.
1192 – завершений ІІІ Хрестовий похід. Цього дня англійський король Річард I Лев'яче Серце уклав у Яффі мирну угоду з султаном Саладдіном.
1666 – у цей день з будинку королівського пекаря почалася Велика лондонська пожежа, яка знищила дві третини міста. За декілька хвилин вогонь охопив усю вулицю, а за два дні згоріло дві третини міста – 13200 будинків, близько 90 церков, багато громадських будівель, близько ста тисяч людей стали бездомними, 16 з них загинули.
1752 – Велика Британія і її колонії прожили останній день за юліанським календарем. Наступного дня настало не 3-тє, а 14 вересня за григоріанським календарем.
1758 – на острові Баффіна проведено перше в Канаді англіканське богослужіння.
1789 – засновано міністерство фінансів США.
1794 – день заснування м. Одеси. Саме цього дня було закладено перші портові будівлі в поселенні Хаджибей на узбережжі Чорного моря. Дата вважається першим днем життя міста, названого згодом Одесою. Відповідний указ Катерини ІІ був виданий ще 27 травня 1794 р.: "Уважая выгодное положение Хаджибея при Черном море и сопряженные с оным пользы, признали мы нужным устроить тамо военную гавань купно с купеческой пристанью". Це було останнє з великих міст, заснованих наприкінці ХVІІІ ст. на півдні України. 1795 р. Хаджибей був перейменований на Одесу. Присвоєння Хаджибею саме цієї назви пояснювалося тим, що тоді помилково вважали, що на місці Хаджибею знаходилася давньогрецька колонія Одесос (насправді Одесос знаходився, як згодом вияснили вчені, на місці нинішнього болгарського міста Варна). За однією з легенд перший мер міста, Герцог Де Рішельє, котрий віддано служив Росії, але виріс у Франції, вирішив побудувати нове місто, яке б було красивішим за Париж. З перших днів існування, Одеса обіцяла бути такою ж красивою, як і Північна Пальміра – Санкт-Петербург, і тому місто на Чорному морі було відоме, як Південна Пальміра.
1831 – вийшла друком перша частина "Вечорів на хуторі біля Диканьки" Миколи Гоголя.
1834 – Семюель Кольт запатентував револьвер.
1870 – після поразки прусським військам у битві біля Седана французький імператор Наполеон III зрікся престолу. Франція знову стала республікою.
1878 – у Петербурзі відкрилися Вищі Бестужівські курси – це був перший в Росії жіночий університет.
1889 – відкрито морський порт у Маріуполі.
1895 – у Брюсселі створений Міжнародний бібліографічний інститут (нині – Міжнародна федерація з документації, МФД).
1898 – британські війська генерала Горація Кітченера в битві біля Омдурмана здобули перемогу над 50-тисячною мусульманською армією. Одним із британських підрозділів командував лейтенант Уїнстон Черчілль. Повстання під проводом Мухаммеда Ахмеда (Махді) придушено.
1913 – у Києві почалася Перша Всеросійська спортивна олімпіада.
1919 – головна команда військ УНР видала наказ про примусовий одноразовий збір теплого одягу та взуття (за плату) для потреб армії. Головний отаман Симон Петлюра звернувся до населення з закликом допомогти армії одягом і взуттям.
1939 – у зв’язку з початком німецько-польської війни з 20.00 на радянсько-польському кордоні введено режим посиленої охорони.
1939 – на території Польщі в Штутово створено перший гітлерівський концтабір, через який пройшло 120 тисяч в′язнів (85 тисяч загинули).
1941 – у Москві відкрився концертний зал імені Чайковського.
1943 – Суми визволено від німецько-фашистських загарбників.
1944 – 63 школи м. Львів розпочали новий навчальний рік.
1944 – вийшла постанова Ради Народних Комісарів України про заборону колгоспам і одноосібним господарствам продажу і обміну зерна, борошна та печеного хліба до виконання плану здачі зерна державі з урожаю 1944 року.
1944 – Фінляндія розірвала дипломатичні стосунки з Німеччиною і висунула вимогу до 15 вересня вивести зі своєї території всі німецькі війська.
1944 – майбутній президент США Джордж Буш-старший збитий над Тихим океаном японськими зенітниками. Його врятували моряки з американського підводного човна.
1945 – день закінчення Другої світової війни. У Токійській бухті на борту американського лінкора "Міссурі" представники Японії підписали офіційний акт про безумовну капітуляцію японських збройних сил. Потім під ним поставили підписи представники союзних держав (США, СРСР, Китаю, Великобританії, Франції, Австралії, Голландії, Нової Зеландії, Канади). Церемонія підписання акту тривала 20 хвилин. Від імені Радянського Союзу поставив підпис генерал Кузьма Миколайович Деревянко.
1945 – у Ханої комуністи на чолі з Хо Ши Міном проголосили незалежність В'єтнаму від Франції й утворення Демократичної Республіки В'єтнам.
1946 – в Індії партія "Індійський національний конгрес" сформувала тимчасовий уряд. Джавахарлал Неру став віце-президентом.
1947 – у Ріо-деЖанейро підписано Міжамериканський договір про оборону Західної півкулі ("пакт Ріо").
1949 – Югославія розірвала морський і повітряний договори з СРСР.
1958 – уперше вийшло в ефір телебачення Китаю.
1959 – компанія "Соні" почала випуск транзисторних радіоприймачів.
1965 – радянсько-український футбольний клуб дебютував у єврокубках. У Північній Ірландії в місті Колрейн за присутності 12 тисяч глядачів київське "Динамо" перемогло місцеву однойменну команду – 6:1.
1967 – відставний англійський офіцер Падді Бейтс проголосив створення на морській платформі біля берегів Англії незалежного "Князівства Сіландія", яке стало надавати громадянство всім охочим.
1971 – Об'єднана Арабська Республіка повернула собі історичну назву Єгипет.
1973 – помер Ширалі Муслімов, азербайджанський талиський чабан, який, імовірно, прожив 168 років, встановивши безпрецедентний рекорд довгожительства. У паспорті Муслімова було зазначено, що він народився 26 березня 1805 р. За словами довгожителя, його батько дожив до 110 років, а мати – до 90. Оскільки у Муслімова не було свідоцтва про народження, західні дослідники відмовляються вважати його найстарішою людиною в історії. У Книзі рекордів Гіннесса вказується, що вік Муслімова завищений на 40-50 років. Американський журнал "National Geographic", який повідомив про рекорд Муслімова західній публіці, згодом визнав ці відомості недостовірними. Між тим Ширалі у віці 136 років (за своїм паспортом) одружився з 57-річною Хатум-ханум, і в них народилася донька.
1990 – у Києві близько 20 тисяч людей зібралось біля Республіканського стадіону, протестуючи проти підписання нового союзного договору. Була прийнята резолюція, в якій засуджувалась спроба підписання владою нового союзного договору та ухвалено рішення про акції громадянської непокори, до яких вдадуться демократичні сили України: загальноукраїнського попереджувального страйку, наміченого на 27 вересня і загальноукраїнського мітингу – на 30 вересня. Акції протесту пройшли також у Львові, Івано-Франківську, в інших містах Західної України. Дзеркально протилежною була ситуація у Криму. В Сімферополі на майдані Леніна, де кримські татари розбили наметове містечко, вимагаючи виділити їм земельні ділянки, члени Демократичної партії Росії провели пікет під гаслом "Спасіння Криму – у возз’єднанні з Росією". До проголошення незалежності України залишався рік.
1990 – у Тирасполі ІІ надзвичайний з’їзд народних депутатів усіх рівнів ряду міст та районів Придністров’я проголосив Придністровську Молдавську РСР і обрав Тимчасову Верховну раду (не визнана міжнародним співтовариством).
1991 – Нагірно-Карабахська республіка оголосила повну незалежність від Азербайджану.
1991 – США визнали незалежність Латвії, Литви та Естонії.
1991 – Придністров'я оголосило повну незалежність від Молдови.
1993 – в Узбекистані оголосили про заміну до 2000 р. кирилиці латинською абеткою.
1993 – віце-президент США Альберт Гор і глава уряду Росії Віктор Черномирдін проголосили проект будівництва орбітальної МКС – Міжнародної космічної станції.
1996 – в Україні в обіг впроваджена нова валюта – гривня. Грошова реформа тривала з 2 по 16 вересня. Обмін відбувався у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців. Одночасно відбулося зменшення у тій самій пропорції всіх цінових показників та грошової маси.
2000 – уперше введений прототип вакцини проти СНІДу.
Цього дня народились:
1811 – Іван Вагилевич, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Був одним із зачинателів нової української літератури в Галичині. Співавтор збірок "Зоря" у 1835 р. (заборонена цензурою) та "Русалка Дністровая" у 1837 р. (дозволена цензурою Угорського королівства і видана в Будапешті, але заборонена цензурою Греко-католицької церкви). 1833 р. разом із Маркіяном Шашкевичем та Яковом Головацьким організував "Руську трійцю". Через діяльність у ній Вагилевича висвятили на священика лише через сім років після того, як він закінчив семінарію. Під час "весни народів" Вагилевич 1848 р. самовільно залишив парафію та виїхав до Львова. Він перейшов на полонофільські позиції, проповідував ідею польсько-українського союзу під зверхністю Польщі. Став редактором газети угруповання української шляхти "Руський собор", "Дневник руський" і сформулював на її шпальтах програмні засади модерного українського націоналізму. Після розгрому революціонерів кардинал Михайло Левицький позбавив Вагилевича духовного сану за самовільне залишення ним парафії, відтак Вагилевич вирішив перейти в лютеранство.
1814 - Ернст Курціус, німецький археолог, історик античності. У 1875–1881 роках керував розкопками в Олімпії, місці проведення античних Олімпійських ігор.
1817 – Ян (Йоган) Зег, польський винахідник, піонер промислової нафтопереробки в Україні (на Галичині) та у світі. Із 1848 р. уродженець Ланьцута Ян Зег почав працювати у львівській аптеці "Під зіркою", яка на той час була найбільшою в Галичині. У тамтешній хіміко-фармацевтичній лабораторії Зег здійснив дистиляцію та очищення нафтової ропи на окремі фракції, використавши концентровану сірчану кислоту та содовий розчин. 27 травня 1853 р. Зег подав до намісництва у Львові заяву про видачу йому привілею – виключних прав (патенту) на очищення нафти хімічним шляхом.
1845 – Іван Якович Рудченко, український фольклорист, критик і письменник. Брат Панаса Мирного. Зібрав і опублікував "Народні південно-російські казки", "Чумацькі народні пісні" та ін. Співавтор роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Перекладав українською мовою твори І. Тургенєва, А. Міцкевича, Г. Гейне, Дж. Байрона.
1854 – П'єр В'єль, французький інженер, який у 1884 р. винайшов бездимний піроксиліновий порох.
1877 – Фредерік Содді, англійський фізик, хімік, автор теорії радіоактивного розпаду. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1921 р.
1891 – Павло Петрович Филипович, український поет, літературознавець, історик літератури. Народився на Київщині в сім’ї священика. Середню освіту здобув у знаменитій київській Колегії Павла Галагана. Потім поступив у Київський університет св. Володимира на юридичний, а згодом перевівся на історико-філологічний факультет. За дипломну роботу "Жизнь и творчество Е.А. Баратынского" був нагороджений золотою медаллю і залишений при університеті як професорський стипендіат (разом з М. Драй-Хмарою). Від 1920 р. до самого арешту працював професором у Київському університеті. 1935 р. був безпідставно репресований. Його справу було об’єднано зі справою М. Драй-Хмари, а згодом її приєднали до справи № 1377, по якій проходили "М. Зеров і його група" (М. Зерова, П. Филиповича, А. Лебедя, М. Вороного, Б. Пилипенка і Л. Митькевича звинувачували у контрреволюційній терористичній діяльності). На початку червня 1936 р. Филипович разом із іншими учасниками "банди" був етапований на Соловки, де і загинув.
1900 – Роман Миколайович Турин, український живописець. Після закінчення Краківської академії красних мистецтв навчався в Парижі. Майстер портретного жанру (портрет батька, "Жіночий портрет", Ф. Колесси, В. Стефаника, "Портрет дипломантки"). У 1933–1935 рр. створив документальні фільми про Гуцульщину ("Гуцульські фрагменти"). Збирав і популяризував творчість народного майстра Никифора Криницького.
1906 - Олександр Казанцев, російський письменник-фантаст, один з основоположників радянської наукової фантастики ("Онуки Марсу", "Льоди повертаються").
1908 – Валентин Глушко, творець першого у світі електротермічного ракетного двигуна і багаторазового ракетно-космічного комплексу "Енергія"-"Буран". 1938 року був засуджений до 8 років за "шкідництво". Його двигуни підіймали в повітря літаки (Як-3, Су-6, Су-7), космічні кораблі "Восток", та ракетоносії "Протон". 94-го року його ім’я отримав кратер на видимому боці Місяця.
1909 – Ілля Фрез, автор дитячих фільмів та російський кінорежисер.
1909 – Харро Шульце-Бойзен, німецький антифашист, керівник підпільної антифашистської організації Опору в Берліні ("Червона капела"). Страчений нацистами у в’язниці "Плетцензеє".
1920 – Іван Харлампійович Михайличенко, український льотчик-штурмовика полковник, двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), командир ескадрильї. За роки Великої Вітчизняної війни здійснив 179 бойових вильотів, у 48 повітряних боях збив особисто 4 літака і 8 у групі, 6 літаків супротивника знищив на землі.
1926 - Євген Леонов, радянський і російський актор театру й кіно. Народний артист СРСР (1978), лауреат Державної премії СРСР (1976), лауреат Державної премії Російської Федерації (1992). Найвідоміші фільми – "Смугастий рейс", "Джентльмени удачі", "Афоня", "Тридцять три", "Велика перерва", "Дім, який збудував Свіфт", "Убити дракона", "Звичайне диво", озвучування мультфільму "Вінні-Пух".
1930 – Юрій Григорович Гололобов, український хімік-органік. Член-кореспондент НАН України. Автор праць з хімії фосфорорганічних сполук: розробки нових шляхів їх синтезу, вивчення хімічних, фізико-хімічних і біологічних властивостей, дослідження механізмів реакцій.
1930 – Андрій Добрянський, американський співак українського походження (бас-баритон). Вокальну освіту здобув приватно. З 1970 р. – соліст "Метрополітен-опера" (Нью-Йорк). Серед найкращих робіт партії Бориса Годунова (в однойменній опері Мусоргського), Філіпа ("Дон Карлос" Верді), Кривоноса ("Богдан Хмельницький" Данькевича). В концертах виконував твори українських композиторів.
1930 – Андрій Петров, автор симфонічних творів, балетів, опер, музики до понад 100 фільмів (у т.ч. "Я крокую по Москві", "Стережись автомобіля", "Синій птах", "Білий Бім Чорне вухо", "Службовий роман", "Жорстокий романс"); музики до театральних вистав. Лауреат Державної премії СРСР (1967, 1976) і Державної премії Російської Федерації (1995).
1935 – Валентин Йосипович Гафт, російський актор театру і кіно, актор московського театру "Современник" (з 1969 р.), народний артист Російської Федерації ("Чародії", "Про бідного гусара замовте слово", "Гараж", "Здрастуйте, я ваша тьотя!", "Небеса обітовані", "12").
1938 – митрополит Агафангел (Олексій Саввін), єпископ РПЦ, від червня 1992 р. – митрополит Одеський і Ізмаїльський, правлячий архієрей Одеській єпархії, постійний член Священного синоду УПЦ. Був народним депутатом України І скликання (1990–1994), членом президії Українського республіканського фонду миру тощо. 1993–1998 рр. – ректор Одеської духовної семінарії.
1939 – Роман-Енріке Миколайович Гупало, український архітектор. Народився в Аргентині. У 1963 р. закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, автор проектів: Будинок уряду в Кишиневі (1966), готель "Чорне море" в Одесі (1972), "Київ" в Києві (1973), "Мир" у Харкові (1978), оперний театр у Харкові (1980), реконструкції театру юного глядача у Києві (1993) – всі у співавторстві; лауреат Державної премії України у галузі архітектури (1993).
1940 – Богдан Михайлович Сорока, український графік і живописець. Перший завідувач кафедри промислової графіки Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (1996–2005). Працює в техніці кольорової ліногравюри. Створив графічні ілюстрації до творів Василя Стефаника, Лесі Українки, Тараса Шевченка. Упродовж тривалого часу (у 70-80 роках) був під наглядом КДБ, ім’я митця забороняли навіть згадувати.
1944 – Олександр Георгійович Філіппенко, російський актор. Народний артист Росії, лауреат Державної премії Росії. Художній керівник театру "Моно-Дует Тріо". Активно знімається в кіно (знявся, зокрема, в українських фільмах "Бумбараш", "Народжена революцією", "Останній доказ королів", "Важко бути богом", "Жінка для всіх" та ін.). Народний артист Росії (2000).
1950 - Роман Бабовал, український поет, перекладач. Член міжнародного ПЕН-клубу. Народився у м. Льєж, живе й працює в Бельгії.
1953 - Олена Проклова, російська акторка театру й кіно ("Дзвонять, відкрийте двері", "Єдина", Лариса Іванівна в "Міміно", Марсела у фільмі "Собака на сіні"). Заслужена артистка РРФСР.
1954 - Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник, історик. Професор і віце-президент Національного університету "Києво-Могилянська академія", доктор філологічних наук, член Національної спілки письменників України. Народний депутат І скликання. Дослідник творчості Володимира Винниченка.
1964 - Кіану Рівз, американський кіноактор ("Матриця", "Дракула", "Швидкість", "Маленький Будда", "Джонні Мнемонік", "Адвокат диявола", "Константин: повелитель темряви"). Крім того, в 1990-х він був бас-гітаристом в групі Dogstar, а на початку 2000-х – у групі Becky.
1975 – Наталія Могилевська (Могила), українська співачка. Відома постать українського шоу-бізнесу. Поп-співачка, продюсер, телеведуча.
| Источник: | ВЕМ |
| Ссылка: | http://www.experts.in.ua/ |
|
|
Разработка и поддержка – Центр интеллектуальных ресурсов и технологий.
© Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua |