На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 14 квітня

Версия для печати Версия для печати

14.04.2010 11:07:43 |  

Свято:

В Анголі – День молоді.

В Ізраїлі – День незалежності.

Панамериканський день (Сальвадор, Гаїті, Гондурас, Венесуела).

Православні іменинники: Юхим, Макар, Марія.
Католицькі іменинники: Людвіна, Юстіна, Валер'ян, Ламберт.

Події дня:

43 до н. е. – битва при Форум Галлорум між військами прибічників Цезаря (під керівництвом Цетроніана) та Марка Антонія, котра закінчилася поразкою останнього.

69 – у битві біля Бедріака (Північна Італія) зійшлися армії двох претендентів на корону Римської імперії – Отона й Вітелія. 40 тисяч мертвих і повна поразка Отона, який невдовзі наклав на себе руки, а Вітелій правив тільки до кінця року.

1543 – завершилася іспанська експедиція Бартоломео Феррело, яка відкрила затоку Сан-Франциско на тихоокеанському узбережжі Північної Америки.

1611 – принцом Федеріко Сезі вперше використано слово "телескоп".

1621 – оголошено про саморозпуск союзу німецьких князів "Протестантська ліга".

1682 – у Пустозерську за наказом царя спалили лідера російських розкольників протопопа Авакума.

1687 – англійський король Яків II надав рівні права католикам і протестантам.

1768 – на Правобережній Україні розпочалася Коліївщина – одне з найбільших народно-визвольних повстань проти польсько-шляхетського гніту. Центром збору повстанців стало урочище Холодний Яр поблизу Мотронинського монастиря. Ватажками повстанців стали Максим Залізняк та Іван Гонта. 6 травня цього ж року повстанське військо вирушило у похід по Правобережжю. Причиною повстання було непомірне гноблення польською шляхтою українського селянства та посилення національно-релігійних утисків. На початку 1768 р. під тиском царського уряду польський сейм прийняв постанову про формальне зрівняння у правах з католиками населення православного й протестантського віросповідань. Це викликало протест з боку найреакційнішої частини магнатів і шляхти. Під гаслом захисту католицизму і шляхетських прав у м. Барі на Поділлі вони утворили конфедерацію. Дії загонів конфедератів на Київщині, Поділлі та Волині супроводжувалися катуванням і грабуванням населення, вигнанням православних священиків із приходів, руйнуванням їх будинків і церков. Це й переповнило чашу терпіння українців. До того ж, для боротьби з конфедератами царський уряд увів у Польщу, в тому числі на Правобережну Україну, свої війська. Українське населення витлумачило прихід російських частин як допомогу в боротьбі проти шляхти. Поширювалися чутки про те, що Катерина ІІ нібито видала "золоту грамоту", якою вона санкціонувала знищення шляхти, орендарів, польських і католицьких священиків. Проте, як виявилося згодом, українці вкотре стали лише "розмінною монетою" у великій політичній грі між Росією і Польщею.

1801 – російський імператор Олександр І скасував Таємну експедицію при Сенаті і тортури під час допитів.

1828 – американський лексикограф Ной Вебстер опублікував свій Американський словник англійської мови. 

1842 – підписаний Миколою I указ про зобов'язаних селян, перехід колишніх кріпаків на договірні відносини з поміщиками.

1848 – створення у Росії секретного цензурного комітету під керівництвом графа Д. Бутурліна для контролю над друком.

1849 – під час революції 1848–1849 рр. Державне зібрання ухвалило декрет про позбавлення Габсбургів угорського престолу і проголошення незалежності Угорщини.

1852 – при Університеті святого Володимира засновано Київський центральний архів давніх актів (нині – Історичний архів України в Києві).

1863 – на сцені Маріїнського театру в Петербурзі відбулась прем’єра опери Гулака-Артемовського "Запорожець за Дунаєм" на лібрето композитора, в якій партію Карася виконав сам автор.

1864 – іспанський флот захопив острови Чінча поблизу узбережжя Перу, що стало початком Іспано-південноамериканської війни.

1865 – у театрі Форда у Вашингтоні смертельно поранено 16-го президента США Авраама Лінкольна, який помре наступного дня.

1871 – у Німеччині встановлений парламент – рейхстаг.

1889 – створений Панамериканський союз.

1894 – відбулася перша публічна демонстрація кінопроектора Едісона. Тривав фільм лише 13 секунд, він не проектувався на екран, і для його перегляду необхідно було дивитись у спеціальний отвір.

1900 – відбулися пам’ятні відвідини А. П. Чехова в Ялті артистами Московського художнього театру. Москвичі дали тоді у місцевому театрі 8 вистав (у тому числі "Чайку" і "Дядю Ваню").

1909 – створено Англо-Перську нафтову компанію (нині – "Брітіш петролеум").

1912 – англійський океанський лайнер "Титанік" (на той час – найбільший у світі) незадовго до півночі зіткнувся з айсбергом і через 2 год. 40 хв. затонув, із 2207 людей на борту вижили тільки 706.

1918 – указ ВЦВК про проголошення червоного прапора державним прапором Радянської держави.

1927 – з конвеєру шведської фірми "Вольво" в Хисінгені (під Гетеборгом) зійшов перший автомобіль.

1930 – після відмови в отриманні зарубіжної візи у Москві застрілився російський поет Володимир Маяковский (є версія, що він був убитий).

1931 – повалення короля Альфонсо ХІІІ в іспанії й проголошення республіки

1940 – у Західній Україні у священиків вилучили книги реєстрації шлюбів.

1943 – ДКО (Державний комітет оборони) прийняв ухвалу про створення у системі Наркомату оборони Головного управління контррозвідки ("Смерш" – "Смерть шпигунам").

1943 – у німецькому концтаборі застрелений син Сталіна Яків Джугашвілі.

1944 – у ході Проскурівсько-Чернівецької операції військами 1-го Українського фронту визволено Тернопіль.

1945 – авіація союзників здійснила бомбардування Потсдама.

1947 – у Міністерстві кінематографії СРСР відбувся перегляд художнього фільму "Попелюшка" режисерів Н. Кошеверової та М. Шапіро, створеного ними за сценарієм Є. Шварца за мотивами відомої казки (на екрани вийшов 19 травня). В головних ролях: Я. Жеймо, Е. Гарін, Ф. Раневська, О. Консовський.

1956 – американці Чарльз Гінсберг, Чарльз Андерсен і Рей Долбі продемонстрували свій винахід – перший відеомагнітофон (у трьох примірниках).

1961 – у Москві відбулася урочиста зустріч першого космонавта Юрія Гагаріна.

1975 – на референдумі в гімалайському князівстві Сіккім більшість населення проголосувало проти незалежності й за приєднання до Індії.

1978 – у Тбілісі відбулася масова демонстрація з вимогою визнання грузинського мови офіційною.

1981 – завершився перший пілотований політ за програмою "Спейс шаттл" ("Колумбія-1"), командир екіпажу – Джон Янг.

1983 – у Великій Британії надійшли у продаж перші радіотелефони.

1988 – підписані Женевські угоди про політичне врегулювання навколо Афганістану.

2003 – розшифрований людський геном.

Цього дня народились:

216 – Мані, вавілонський проповідник, котрий оголосив себе пророком, засновник перської дуалістичної релігії – маніхейства.

1527 – Абрахам Ортеліус, фламандський картограф, видавець першого сучасного атласу.

1629 – Христіан Гюйгенс, нідерландський фізик, математик, астроном. 1665–1681 рр. працював у Парижі. Винайшов маятниковий годинник зі спусковим механізмом, заклав підвалини теорії удару, створив хвильову теорію світла. Вдосконалив телескоп, відкрив кільце Сатурна і його супутник Титан . Автор однієї з перших праць з теорії ймовірностей.

1695 – П'єтро Гварнері, італійський скрипковий майстер.

1724 – Габріель де Сент-Обен, французький художник. Прославився як геніальний рисувальник. Залишив після себе чималу графічну спадщину (замальовки з натури подій, людських фігур, облич, будівель, картин, скульптур).

1744 (чи 1745) – Денис Фонвізін, письменник, творець російської комедії ("Недоросль", "Бригадир").

1754 – Микола Румянцев, російський граф, міністр закордонних справ, засновник публічної бібліотеки в Москві (зараз – ім. Леніна).

1831 – Герхард Рольфс, німецький дослідник Африки, перший європеєць, що перетнув Африку від Середземномор’я до Гвінейської затоки.

1849 – Сергій Мосін, російський конструктор стрілецької зброї.

1855 – Кость Паньківський, український громадський діяч, журналіст і видавець, член-засновник наукового Товариства ім. Т. Шевченка.

1857 – Віктор Хослі, англійський нейрохірург, який першим у світі видалив спинну пухлину.

1862 – Петро Аркадійович Столипін, державний діяч царської Росії, реформатор. З 1906 р. – міністр внутрішніх справ і голова Ради міністрів. Автор відомої аграрної реформи. Ідея Знаменитою стала також формула Столипіна, що йому треба 20 років для реформування Росії. Теоретично це було можливим, вірогідність довгочасної столипінщини допускали, між іншим, і більшовики.

1882 – Моріц Шлік, німецький і австрійський філософ, фізик, математик, провідний представник неопозитивізму, засновник Віденського гуртка.

1887 – Іван Петрович Кавалерідзе, український скульптор, кінорежисер і драматург, народний артист УРСР. Навчався в Київському художньому училищі, у петербурзькій АМ, у приватній студії в Парижі. Був режисером Одеської (1928–1933) і Київської (1934–1941, 1957–1962) кіностудій художніх фільмів, де поставив переважно за власними сценаріями кінокартини: "Злива", "Перекоп", "Коліївщина", "Прометей", "Наталка Полтавка", "Запорожець за Дунаєм", "Повія", "Стожари". Автор сценаріїв і п’єс, які йшли в театрах країни, пам’ятників княгині Ользі в Києві, Героям Революції у Ромнах, Т. Г. Шевченку в Полтаві, Сумах (не зберігся) і Ромнах. За його проектом споруджено 1992 р. пам’ятник Григорію Сковороді у Харкові, 1996 р. – пам’ятник Ярославу Мудрому в Києві.

1888 – Володимир Іванович Нарбут, російський поет українського походження. Народився на Сумщині. З 1906 р. жив у Петербурзі. Закінчив Петербурзький університет, публікував вірші в петербурзьких виданнях (журнал "Аполлон" та ін.) і провінційній пресі. Редагував "Воронежские известия" та "пролетарський" двотижневик "Сирена". 1919–1922 рр. працював в Україні, зокрема директором "ЮгРОСТА" в Одесі та РАТАУ в Харкові. 1922 р. переїхав до Москви. Засновник і директор видавництва "Земля і фабрика", редактор кількох журналів. Автор збірок "Алілуя", "Любов і любов", "Плоть", "Олександра Павлівна" та ін. Книги В. Нарбута оформляв його брат, відомий український графік Георгій Нарбут. 1936 року В. І. Нарбута незаконно репресували. Реабілітований у 1987 р.

1888 – Леонід Арсенійович Булаховський, український і російський мовознавець-славіст, академік АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР, заслужений діяч науки УРСР. Директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР (1944–1961). Тисячі студентів, учителів, аспірантів вчилися на посібниках Булаховського: "Курс сучасної літературної української мови", "Курс русского литературного языка", "Нариси з загального мовознавства"… Всього у вченого близько 400 наукових праць з мовознавства. Крім цього, йому належать статті і брошури про О. О. Потебню, "морально незвичайну людину", В. І. Чернишова, багатьох інших учених. Л. А. Булаховський був справжнім подвижником науки, а в житті скромною, лагідною людиною, схильною до інтелектуальної іронії. Польський славіст Маріан Юрковський зауважував: "Хто хоч раз зустрічався з професором Булаховським, той назавжди збереже в пам’яті образ великого вченого і гуманіста з ясним розумом".

1889 – Арнольд Джозеф Тойнбі, англійський історик, філософ і соціолог. Автор 12-томної праці "Дослідження історії". Прибічник концепції циклічного розвитку людської історії.

1889 – Юхим Боголюбов, український та німецький шахіст, претендент на звання чемпіона світу з шахів на прикінці 1920-х – початку 1930-х рр. (двічі програвав Альохіну), шаховий теоретик.

1895 – Йосип Йосипович Гірняк, український актор, режисер. Учень Леся Курбаса. Майстер комедійного жанру. 1933 р. був репресований. 1944 р. виїхав спочатку до Австрії, а потім перебрався в Німеччину, де працював в українському театрі, організованому при таборі для переміщених осіб (Ді-Пі). З 1949 р. жив у Нью-Йорку, очолював Український театр в Америці й Театр слова. Автор "Споминів".

1898 – Ріхард Ярий, український військовий і політичний діяч, член Української військової організації та Організації українських націоналістів, сотник Української галицької армії та армії УНР. 1912 р. закінчив військову Академію у Відні. Служив в австрійській армії, але згодом (1918) перейшов на бік Української галицької армії, у складі якої командував саперною сотнею та кінним полком. 1921–1929 рр. – активний член Української військової організації, один із найближчих сподвижників Євгена Коновальця. У січні 1928 р. брав участь у роботі І Конгресу українських націоналістів у Відні, на якому створено ОУН. Після розколу ОУН – на боці Степана Бандери. У листопаді 1940 р. налагодив контакти між С. Бандерою та командуванням абверу. Очолював бюро ОУН-Б у Відні, яке у квітні 1941 р. здійснювало формування батальйону "Роланд". У 1942 р. мешкав у Бесарабії, виступав проти Української повстанської армії в окупаційній пресі. Наприкінці 1943 р. був заарештований гестапо і кинутий до концтабору. Після звільнення мешкав у Відні, де й помер на 71 році життя. Постать Ріхарда Ярого є досить суперечливою. Деякі історики приписували йому ініціативу розколу ОУН у 1940 р., а дехто навіть звинувачував його у шпигунській діяльності на користь СРСР.

1900 – Ніна Хрущова (Кухарчук), дружина радянського лідера Микити Хрущова.

1907 – Франсуа Дювальє, незмінний президент і диктатор Гаїті (1957–1971).

1911 – Юрій Теодор Ромжа, український церковний та громадський діяч, єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії, блаженний Католицької церкви (отруєний агентами НКВС).

1915 – Петро Глєбов, російський радянський актор (Григорій Мелехов у фільмі Герасимова "Тихий Дон"), Народний артист СРСР.

1925 – Род Стайгер, американський актор, володар "Оскара"» ("Аль Капоне", "Ватерлоо", "Доктор Живаго", "Ватерлоо").

1923 – Лідія Мефодіївна Митяєва, українська художниця декоративного скла й фарфору, заслужена художниця УРСР. Відомі її декоративні композиції з кришталю – "Голосіївський ліс", "Червона калина", "Кіннота"; набори з кришталю.

1923 – Лідія Вертинська, актриса.

1928 – Василь Артемович Щербак, український мистецтвознавець. Автор праць "Сучасна українська майоліка", альбомів "Сучасне українське художнє скло", "Єлизавета Миронова". Брав участь у колективних виданнях: "Історія українського мистецтва", "Історія мистецтва народів СРСР".

1933 – Олександр Григорович Костюк, український музикознавець, член-кореспондент АН України, доктор мистецтвознавства. З 1990 р. – головний редактор журналу "Народна творчість та етнографія".

1942 – Валентин Лебедєв, російський космонавт; двічі Герой Радянського Союзу.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 597

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua