На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 05 травня

Версия для печати Версия для печати

05.05.2010 13:45:58 |  

Свято:

Міжнародний день боротьби за права інвалідів (з 1992).

День Конституції Киргизької Республіки (1993). Діє в редакції, прийнятій на референдумі 21 жовтня 2007 р.

День пам’яті жертв расизму і нацизму в Австрії. Відзначається з 1998 р. у день звільнення у 1945 р. в’язнів фашистського концтабору Маутхаузен.

Національний день звільнення від фашистської окупації у Нідерландах. 65 років тому (1945) був підписаний акт про капітуляцію угрупування німецьких військ на території Нідерландів.

Загальнонаціональне свято в Японії – День хлопчиків. Цього дня над дахами японських будинків злітають різнокольорові повітряні змії у формі карпів. Ця риба, що пливе проти течії, символізує завзятість, стійкість та інші якості чоловічого характеру.

Православні іменинники: Варфоломей, Віталій, Всеволод, Гаврило (Гаврила), Климентій (Климент), Лука, Федір.
Католицькі іменинники: Ірена, Вальдемар.

Події дня:

614 – перси захопили Єрусалим.

1260 – онук Чингізхана Кубілай обраний великим ханом Монголії.

1494 – Христофор Колумб відкрив Ямайку й оголосив її володінням Іспанії (інша дата – 3 травня, коли він її, власне, досягнув).

1525 – селянський заколот у Південній Німеччині придушено, його провідник Томас Мюнцер буде повішений за кілька днів.

1581 – в місті Острозі, який називали "волинськими Афінами", вийшов друком календар ("Хронологія") Івана Федорова. До кожного місяця були надруковані вірші білоруського поета Андрія Римші. Від цього дня беруть початок наші календарі. Але варто зазначити, що літопис щорічних видань календаря став вестися згодом, з 28 грудня 1708 року, коли в Росії почав друкуватися "Брюсов календарь".

1735 – видано царський указ про поділ козаків Гетьманщини на виборних і підпомічників, який юридично закріпив майнову нерівність серед козацтва.

1742 – у Москві для в'їзду царів побудовано Червоні ворота.

1751 – португальський міністр закордонних справ Себастьян Помбал приборкав владу інквізиції у Португалії, видавши указ, яким аутодафе на повинні були відбуватися без урядового схвалення.

1762 – Росія уклала союзний договір і вийшла з Семилітньої війни 1756–1763 рр. Російський імператор Петро ІІІ, який тільки вступив на престол, був прибічником Фрідріха ІІ і повернув Прусії всю зайняту російськими військами територію. Цей договір врятував Прусію від абсолютного розгрому.

1764 – указом імператриці Катерини ІІ при Воскресенському (Смольному) монастирі було засновано Виховне товариство щляхетних дівиць і при ньому училище для міщанських дівчат (Смольний інститут). Це був перший в Російській імперії жіночий середній освітній заклад.

1789 – у Версалі, в так званій залі Малих розваг, вступною промовою короля Людовіка ХVІ відкрились Генеральні штати. Депутати були поділені на три стани. Серед депутатів найнижчого третього стану – Мірабо і Робесп’єр, майбутні вожді французької революції.

1816 – Карл-Август, герцог Саксен-Веймарський, представив першу німецьку конституцію.

1821 – на острові Святої Єлени помер Наполеон I.

1835 – у Бельгії між Брюсселем і Мехеленом відкрита перша у континентальній Європі залізниця.

1842 – труну з тілом російського поета Михайла Лермонтова перевезли з П'ятигорська у Тархани, до сімейного склепу Арсеньєвих.

1849 – російський письменник Федір Достоєвський, за доносом провокатора Антонеллі, заарештований та ув'язнений у Петропавловській фортеці по справі петрашевців. Пізніше було винесено 21 смертний вирок (зокрема і Достоєвському, але перед виконанням його замінили засиланням).

1865 – у американському штаті Огайо скоєно перше в історії пограбування поїзда.

1873 – укладено Скандинавський валютний союз між Данією та Швецією.

1891 – у Нью-Йорку відкрився концертний зал "Карнегі-Холл", диригентом першого концерту був Петро Чайковський. Виконувався його "Урочистий марш".

1900 – у с. Завалля Снятинського повіту Кирило Трильовський заснував перше спортивно-пожежне товариство "Січ".

1912 – початок V Олімпійських ігор у Стокгольмі (Швеція). Це була перша Олімпіада з урочистими церемоніями відкриття й закриття, що стануть традиційними. Щоправда, сама офіційна церемонія відкриття стокгольмських Ігор, які затягнулися на три місяці, відбулася тільки 6 липня.

1912 – вийшло друком перше число більшовицької газети "Правда". У СРСР це стало приводом для заснування Дня преси.

1915 – у Відні постала Загальна Українська Рада, загально-українська політична організація, розширення галицької Головної Української Ради.

1918 – помер Ніко Піросманішвілі, грузинський живописець-самоучка. Останні дні художник доживав в одному з підвалів під сходами на Малаканівській вулиці у будинку № 29. Його знайшли друзі духанщики, стурбовані, що він декілька днів не з’являвся у них, та до того ж був нездоровий. На фаетоні Піросмані доставили в тодішню Михайлівську лікарню. А через день він помер. Могила художника невідома.

1919 – заснована Ліга товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (нині – Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця).

1920 – польські війська взяли Київ.

1921 – у Франції вперше представлено духи "Шанель".

1925 – в американському містечку Дейтон (штат Теннессі) заарештований 24-річний шкільний учитель Джон Скоупс, який насмілився викладати заборонену законами штату еволюційну теорію Чарльза Дарвіна. Судовий процес, який тривав два місяці, був названий "мавпячим" і привернув увагу всього світу.

1925 – африкаанс визнана офіційної мовою Південної Африки.

1927 – на Волховській ГЕС відбувся пуск першого радянського генератора.

1931 – у Лондоні відбувся перший концерт англійського Королівського балету.

1936 – італійці зайняли Аддіс-Абебу, столицю Ефіопії .

1941 – ефіопський імператор Хайле Селассіе повернувся в Аддіс-Абебу, день звільнення Ефіопії від італійських фашистів.

1942 – у США запроваджені картки на цукор.

1945 – на території Австрії було звільнено в’язнів фашистського концтабору Маутхаузен.

1945 – почалось Празьке збройне повстання проти гітлерівських окупантів – подія, яка стала однією з найяскравіших сторінок чеського Опору.

1945 – Голландія і Данія звільнені від нацистів.

1949 – у Лондоні був підписаний Статут Ради Європи – міжурядова політична організація, яка об’єднала в своєму складі 47 держав. Набрав чинності 3 серпня 1949 р.

1954 – владу в Парагваї захопив генерал Альфредо Стресснер, син німця, власника пивної, який емігрував з Баварії до Парагваю. Понад 30 років правив країною, яка стала справжнім раєм для нацистських утікачів.

1960 – Леонід Брежнєв обраний головою Президії Верховної Ради СРСР замість Климента Ворошилова.

1961 – американець Алан Шепард став другою людиною, яка побувала в космосі. Космічний корабель "Меркурій" перебував на орбіті 15 хв.

1979 – Маргарет Тетчер після перемоги Консервативної партії на парламентських виборах (3 травня) вступила на посаду прем’єр-міністра Великобританії. Вона стала першою жінкою на цьому посту в історії Об’єднаного Королівства (1979–1990). Роки її перебування у владі позначилися глибокими реформами, які справили значний вплив на сучасну Англію.

1988 – перша телетрансляція з вершини Евересту.

1990 – радянському моряку-підводнику Олександрові Маринеску посмертно присвоїли звання Героя Радянського Союзу.

1991 – міністерство юстиції України зареєструвало Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих.

1992 – Верховна Рада Криму прийняла Акт про проголошення державної самостійності Республіки Крим.

1994 – Вірменія, Карабах та Азербайджан підписали Бішкекський протокол про перемир'я.

1994 – уряд Франції схвалив закон про заміну 3500 іноземних висловів і технічних термінів національними еквівалентами.

1999 – Македонія закрила кордон для албанських біженців із Косова.

2000 – жителі Землі спостерігали рідке космічне явище – парад планет. В одну колію стали Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Земля і Сонце. Це явище трапляється раз на 50-100 років, і останній раз спостерігалось у 1962 році.

2002 – у Франції відбулись президентські вибори. З великою перевагою переміг Жак Ширак, набравши майже 82 відсотка голосів.

2003 – у Петербурзі відбулося відкриття пам'ятника академіку-дисиденту Андрієві Сахарову.

2005 – на загальних виборах у Великій Британії перемогли лейбористи, їхній лідер Тоні Блер став прем'єром на третій термін.

Цього дня народились:

1512 – Герард Меркатор (Кремер), відомий фламандський картограф.

1747 – Леопольд ІІ, імператор Священної Римської імперії.

1811 – Джон Драпер, американський хімік, який першим який зробив фотографію Місяця.

1813 – Сорен К'єркегор, данський філософ і теолог, один з основоположників екзистенціалізму.

1815 – Ежен Лабіш, французький драматург, комедіограф, автор водевілів ("Солом'яний капелюшок").

1818 – Карл Маркс, німецький філософ і політик, основоположник теорії комунізму ("Маніфест комуністичної партії", "Капітал").

1819 – Станіслав Монюшко, польський композитор, диригент, педагог. Один із основоположників польської класичної музики. Написав 10 опер, у т. ч. "Галька", "Зачарований замок", балети, водевілі, кантати, романси, пісні.

1828 – Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш), українська письменниця. Дружина Пантелеймона Куліша.

1830 – Джон Стетсон, американський підприємець – виробник знаменитих капелюхів.

1836 – Сидір Воробкевич, український письменник, композитор, православний священик, педагог, музично-культурний діяч із Буковини.

1846 – Генрік Сенкевич, визначний польський письменник ("Вогнем і мечем", "Потоп", "Пан Володийовський", "Камо грядеші?", "На полі слави"). Нобелівський лауреат 1905 р.

1849 – Сергій Мосін, російський конструктор та організатор виробництва стрілецької зброї. Його "Російська трилінійна гвинтівка зразка 1891 р." виготовлялася до 1944 р. і перебувала на озброєнні у Росії й СРСР до середини 1970-х. 1900 р. на Всесвітній виставці в Парижі вона отримала нагороду "Гран-прі".

1854 – Григорій Андрійович Лишин (Лишень), російський та український композитор, музичний і театральний критик. Закінчив училище правознавства у Петербурзі, але знехтував кар’єрою адвоката заради музики. З 1977 р. – диригент, антрепренер харківської оперної трупи. Автор понад 100 романсів, фортепіанних п’єс. Переклав російською мовою 12 оперних лібрето ("Африканка", "Кармен", "Тангейзер"). Писав фельєтони, критичні статті про музику і театр.

1854 – Микола Гаврилович Славянов, російський винахідник у галузі електрозварювання. Удосконалив винайдений М. М. Бенардосом спосіб дугового зварювання, замінив вугільний електрод металевим, розробив металургійні основи зварювання, створив зварювальний генератор.

1858 – П'єр Адольфо Тірінделлі, італійський скрипаль, композитор, педагог.

1864 – Кирило Трильовський, український громадський і політичний діяч. Основоположник та один із засновників Української радикальної партії, засновник "Січей", голова Бойової управи Українських січових стрільців, член Національної ради ЗУНР.

1864 – Генрі Вільсон, англійський фельдмаршал, начальник генштабу у 1918–1921 рр.

1864 – Елізабет Кохран (псевдо – Неллі Блай), американська громадська діячка, піонерка жіночої журналістики.  1889–1990 рр. об'їхала навколо світу швидше ніж за 80 днів (представниця газети "Нью-Йорк ворлд" повернулася додому через 72 дні, подолавши 24 900 миль – через Англію, Францію, Бріндізі, Суец, Цейлон, Гонконг і Японію). Серед інших сміливих вчинків Неллі Блай було, зокрема, навмисне потрапляння до психлікарні й написання матеріалу про те, як у шпиталі знущаються над хворими.

1869 – Борис Розінг, російський учений, який 1911 р. здійснив першу у світі телепередачу в системі з електронно-променевою трубкою.

1877 – Георгій Сєдов, російський гідрограф, дослідник Арктики. Намагався досягти на собачих упряжках Північного полюсу, але помер на шляху. Народився на українському хуторі Крива Коса на березі Азовського моря.

1899 – Микола Миколайович Воронов, радянський воєначальник, герой Великої Вітчизняної війни, Головний маршал артилерії.

1900 – Юрій Липа, український громадський діяч, письменник, поет, публіцист, один із визначних ідеологів українського націоналізму.

1902 – Анатоль Литвак, режисер і продюсер українського походження (уродженець Києва), який працював у СРСР, Великій Британії, Німеччині, Франції, США (на еміграції – з 1925 р.). Фільми "Анастасія", "Дивовижний доктор Кліттерхаус", "Товариш", "Глибоке синє море", "Чому ми воюємо".

1904 – Богдан Миколайович Кравців, український поет, літературознавець і перекладач у США. В еміграції з 1939 р. Жив спочатку в Німеччині, після 2-ї світової війни переїхав до США. До еміграції жив і працював у Львові. Закінчив Львівський університет, за участь у національно-визвольному русі на західноукраїнських землях був засуджений окупаційною польською владою на три роки тюремного ув’язнення. В Америці Кравців співробітничав у місцевій україномовній пресі ("Свобода", "Сучасність"), видав декілька поетичних збірок ("Остання осінь", "Кораблі", "Зимозелень", "Глосарій"). Йому належить ряд літературознавчих праць, серед яких варто виділити "Розгром українського літературознавства 1917–1937 рр." Перший з українських поетів здійснив переспів біблійної "Пісні пісень". Йому належить честь освоєння на українському ґрунті поезії Р. М. Рільке.

1907 – Ірина Вільде (Дарія Макогон (Полотнюк)), українська й радянська письменниця, громадська діячка. Лауреатка Шевченківської премії 1965 р. за роман "Сестри Річинські".

1915 – Євген Долматовський, російський радянський поет, автор текстів популярних пісень ("Любимый город", "Ночь коротка", "Комсомольцы-добровольцы", "Течет Волга"). Лауреат Сталінської премії 1950 р.

1919 – Борис Левін, український та російський радянський письменник.

1921 – Артур Шавлов, американський фізик, який обґрунтував можливість створення лазера, лауреат Нобелівської премії 1981 р.

1922 – Анатолій Дімаров, український письменник. Лауреат Шевченківської премії» (за "Біль і гнів", останню частину роману "І будуть люди", 1964–1980).

1923 – Сергій Ахромєєв, радянський воєначальник, маршал. Начальник Генерального штабу СРСР (1984–1988), Герой Радянського Союзу (1982). Наклав на себе руки 24 серпня 1991 р. через незгоду з розпадом СРСР.

1925 – Володимир Вавілов, російський композитор, автор численних музичних містифікацій, автор музики пісні "Город золотой".

1926 – Валентина Трегубова, український скульптор малих форм (працювала переважно в порцеляні). Лауреатка Державної премія УРСР ім. Тараса Шевченка 1986 р. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970).

1928 – Тоні (Сесіл Антоніо) Річардсон, англійський кінорежисер і продюсер. Лауреат "Оскара" 1964 р. (за фільм "Том Джонс"), також – "Смак меду", "Привид опери", "Готель Нью-Гемпшир". Екс-чоловік акторки Ванесси Редгрейв, батько акторок Наташі й Джоелі Річардсон.

1928 – Анатолій Іванов, російський радянський письменник ("Тіні зникають опівдні", "Вічний поклик").

1931 – Микола Кондратюк, український співак (баритон), соліст Київської опери (1959–1966), Київської філармонії, ректор Київської консерваторії в 1974–1983 рр. Народний артист СРСР (1978). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1972).

1934 (за іншими даними – 03.08.1935) – Марія Лук’янівна Бієшу, молдавська співачка (сопрано), народна артистка СРСР. Лауреат Ленінської премії (1982) та Державної премії СРСР (1974). Шлях Марії Бієшу до вершин музичної слави починався з меліоративного технікуму, де вона навчалася після закінчення школи. Потім були численні огляди студентської самодіяльності, конкурси, навчання в Кишинівській консерваторії, після закінчення якої Бієшу одразу ж стала солісткою Молдавського театру опери та балету, і врешті-решт – сцена Большого театру, стажування в "Ла Скала" та виступи в найпрестижніших театрах світу. Співачка неодноразово гастролювала в Україні.

1939 – Параска Королюк, також відома як баба Параска, українська громадська активістка, активна учасниця Помаранчевої революції та подальших політичних подій в Україні. 30 років працювала дояркою, 12 років була на заробітках у Казахстані. Має трьох дочок. Нагороджена знаком "Гвардія революції" та орденом Княгині Ольги III ступеня (2005).

1940 – Ліон Ізмайлов (Поляк), російський і радянський письменник-сатирик, артист естради.

1964 – Ксенія Ляпіна, українська політична діячка, народний депутат IV-VI скликань від "Нашої України". Голова Ради підприємців при КМ України (05.2005–12.2006). 1-й віце-президент Тендерної палати України (2005–2007).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 544

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua