Свято:
8 – 9 травня – Дні пам’яті і примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни. Проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 22 листопада 2004 р. за ініціативою Росії та країн СНД.
День Перемоги – у Америці, Франції, Польщі.
8 – 9 травня – Всесвітній день мігруючих птахів. Відзначається щороку з 2006 р. у рамках заходів проголошеного ООН Міжнародного року біорізноманіття.
Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. За рішенням Міжнародної конференції Червоного Хреста відзначається з 1953 р. у день народження Анрі Дюнана (1828 – 1910), швейцарського громадського діяча, ініціатора заснування (в лютому 1863 р.) Міжнародної організації Червоного Хреста.
День звільнення Чехословаччини від фашистських загарбників (1945). У Чехії і Словаччині річниця Великої перемоги під час Другої світової війни є державним святом.
День звільнення в Норвегії. 8 травня 1945 р. відбулась капітуляція німецько-фашистських військ у Норвегії.
Православні християни вшановують пам’ять святого євангеліста Марка – автора одного з чотирьох канонічних Євангелій.
Православні іменинники: Марк, Сильвестр.
Католицькі іменинники: Віктор, Станіслав.
Події дня:
1360 – за договором Бретіньї, що завершив першу стадію Столітньої війни, Франція віддала Англії Пуатьє, Кале й Аквітанію.
1429 – французьке військо під керівництвом Жанни д'Арк зняло англійську облогу з Орлеана, другого за значенням міста тодішньої Франції, вибивши англійців із їхніх укріплень.
1535 – англійський король Генріх видав едикт, за яким усі священики Англії були зобов'язані голити голови.
1541 – іспанський мандрівник Ернандо де Сото відкрив річку Міссісіпі, назвавши її Річкою святого Духу.
1606 – у Москві відбулося весілля царя Лжедмитрія I із полькою Мариною Мнішек.
1660 – Карл II проголошений королем Англії, кінець 11-річної громадянської війни
1713 – столиця Росії перенесена з Москви до Санкт-Петербурга.
1794 – за обвинуваченням у корупції страчений французький учений, батько сучасної хімії Антуан Лавуазьє. Перед стратою він попросив трохи часу для завершення досліду, але йому відмовили.
1838 – в Лондоні був опублікований програмний документ асоціації робітників під назвою "Народна хартія", якою започатковувався чартистський рух.
1846 – американська армія розбила мексиканські війська в битві при Пало-Альто.
1847 — англійський винахідник Роберт Томсон запатентував гумову камеру для коліс.
1886 – доктор Джон Пембертон з Атланти вперше продав свій лікувальний еліксир. Цей засіб, що продавався через аптеку, користувався таким попитом, що через три роки його секретну формулу було продано за 2300 доларів - сьогодні його продають во всьому світу під назвою "Coca-Cola".
1888 – Вінсент Ван Гог залишив Париж і приїхав до прованського містечка Арль, що на берегах Рони. Почався славетний "арльський" період у житті геніального художника. Тут він створив "Нічну кав’ярню", "Міст над Роною", "Оливковий сад", "Листоношу Рулена". Не зважаючи на те, що під час свого перебування в Арлі та сусідньому Сан Ремі Ван Гог створив сотні картин і малюнків, жодна з цих праць не залишилася у місті, мешканці якого подали клопотання до влади, щоб художника замкнули у лікарні для душевнохворих. Це клопотання було опубліковано у місцевій газеті. Воно й досі зберігається у музеї Арлетан за склом, на вічну ганьбу обивателям.
1891 – у Лондоні померла Олена Петрівна Блаватська, окультна письменниця, засновниця Теософського товариства.
1892 — введена заборона на природні багатства Конго, яка не дозволяла розраховувватись каучуком і слоновою кісткою з іншими державами.
1895 – Китай передав Тайвань Японії.
1898 – скінчилося одиночне кругосвітнє плавання Джошуа Слокама на шлюпі "Спрей".
1900 – Андрей Шептицький призначений митрополитом Львівським.
1902 – виверження вулкану Монтень-Пеле на о. Мартініка призвело до загибелі 26 тис. чоловік, знищило столицю Сан-П’єр і спустошило значну частину острова.
1903 — перший справжній дирижабль "Лебоді" здійснив свій перший політ на 37 км.
1909 — у Москві урочисто відкрили пам'ятник Миколі Гоголю роботи скульптора Андрєєва.
1910 – у Миколаївській церкві в Києві відбулось вінчання поета М.С. Гумільова з А.А. Горенко, відомою під псевдонімом Анна Ахматова.
1917 – у Севастополі відбулось урочисте перепоховання праху П. Шмідта, М. Антоненка, Гладкова, С. Частника, страчених царською владою на о. Березань.
1917 – завершився Всеукраїнський військовий з’їзд, який висловився за негайне "оголошення принципу національно-територіальної автономії України", українізацію армії, перетворення її після закінчення війни на народну міліцію. До УГВК з’їзд обрав С. Петлюру (голова), І. Луценка, В. Винниченка, В. Павленка, М. Міхновського та ін.
1918 – у Києві розпочався крайовий (обласний) з’їзд партії кадетів.
1923 – Англія висунула радянській Росії низку ультимативних вимог ("Ультиматум Керзона").
1929 – вперше в Радянському Союзі було здійснено обпилення лісів з повітря ядохімікатами (літак J-13, пілот С. В. Лялін).
1933 – Махатма Ганді почав голодний страйк проти британського панування в Індії.
1942 – вермахт розпочав наступ в Криму.
1943 – закінчилося антинімецьке повстання варшавського гетто.
1945 – у передмісті Берліна Карлсхорсті о 22:43 підписано заключний Акт про військову капітуляцію Німеччини. Від імені Німеччини акт підписали начальник штабу верховного головнокомандування вермахту генерал-фельдмаршал Кейтель, головнокомандувач ВМС адмірал фон Фрідебург, генерал-полковник авіації Штумпф. Радянський Союз представляв заступник верховного головнокомандувача маршал Жуков, союзників – головний маршал авіації Великої Британії Теддер. Як свідки були присутні командувач стратегічними повітряними силами США генерал Спаатс і головнокомандувач французької армії генерал де Тассіньї. У країнах- союзницях по антигітлерівській коаліції цей день відзначається як День Перемоги над фашизмом.
1945 – війська 1-го Українського фронту звільнили м. Дрезден.
1945 – день капітуляції німецько-фашистських військ в Норвегії.
1947 – Франція вийшла зі складу Міжнародного валютного фонду.
1949 – на території Трептов-парку (НДР) у Берліні було відкрито "Пам’ятник воїнам Радянської Армії, полеглим в боях з фашизмом" (проект скульптора Є. Вучетича і архітектора Я. Бєлопольського).
1951 – свій перший вірш опублікував поет Іван Драч.
1960 – втановлено дипломатичні відносини між Кубою та СРСР.
1962 – у Лондоні припинили ходити останні тролейбуси.
1965 – свято 8 березня оголошено в СРСР неробочим днем.
1965 – Президія Верховної Ради СРСР затвердила Положення про почесне звання "Місто-герой". В цей же день звання "Місто-герой" отримали: Москва, Ленінград, Київ, Одеса, Севастополь, Волгоград, Брестська фортеця. Містами-героями також є: Новоросійськ і Керч (з 14 вересня 1973 року), Мінськ (з 26 червня 1974 року), Тула (з 7 грудня 1976 року), Мурманськ і Смоленськ (з 6 травня 1985 року).
1967 – у Києві урочисто відкрили монумент місту-герою Києву.
1967 – у Кремлівської стіни на Красній площі в Москві запалили Вічний вогонь на Могилі Невідомого солдата.
1976 – генсеку ЦК КПРС Леоніду Брежнєву присвоєно звання Маршала Радянського Союзу
1984 – Олімпійський комітет Радянського Союзу відмовився направляти команду спортсменів для участі в XXIII Олімпіаді в Лос-Анджелесі. Бойкот обґрунтовувася загрозами насилля по відношенню до радянських спортсменів, хоча насправді це була політична акція – відповідь за бойкот американцями Московської олімпіади 1980 року.
1989 – в Польщі профсоюзом "Солідарність" була заснована "Газета виборча" ("Газета виборців") – перша незалежна і легальна газета опозиції.
1994 – Азербайджан долучився до договору про припинення вогню в Нагірному Карабасі.
1999 – вночі авіація НАТО розбомбила посольство КНР у Белграді. Під час обстрілу загинуло 3 людини, понад 20 отримали поранення.
Цього дня народились:
1668 – Ален Рене Лесаж, французький письменник, попередник французького Просвітительства. За фахом юрист. Автор сатиричного "шахрайського" роману "Кульгавий біс", романів "Історія Жіль Блаза із Сантільяни" та "Пригоди Робера Шевальє, прозваного Бощеном, капітана флібустьєрів у Новій Франції". Лесаж писав також сатиричні комедії для ярмаркового театру, комічні опери. Його життя минуло в напруженій праці, він був одним з перших у Франції письменників професіоналів і жив на доходи, котрі приносили йому його твори.
1753 – Мігель Ідальго-і-Костілья, мексиканський священик, національний герой Мексики. Керівник народного повстання 1810–1811 рр., яке переросло у війну за незалежність Мексики від іспанського панування.
1798 – Олександр Вікторович Поджіо, декабрист, підполковник, з 1825 р. – у відставці. З 1821 – член Північного товариства декабристів, з 1823 – Південного товариства декабристів. Після відбуття каторги жив 1839–1859 рр., на поселенні в Сибіру. З 1863 деякий час перебував за кордоном, де зблизився з О. І. Герценом.
1828 – Анрі Жан Дюнан, швейцарський філантроп, ініціатор створення міжнародного товариства Червоного хреста, перший лауреат Нобелівської премії миру 1901 р.
1834 – Василь Никодимович Вовк-Карачевський, український громадсько-культурний діяч, публіцист, перекладач. Закінчивши у 1856 р. медичний факультет Київського університету працював мировим посередником, мировим суддею. Активно співробітничав у галицьких періодичних виданнях. Автор публіцистичних статей, історичних досліджень.
1862 – Василь Григорович Кравченко, український етнограф і письменник. Один із засновників Товариства дослідників Волині, його етнографічної секції. 1920–1934 рр. очолював етнографічний відділ Волинського музею (Житомир). Публікував фольклорно-етнографічні матеріали в журналах ("Киевская старина", "Літературно-науковий вісник"), газетах. Автор праць: "Народна фантазія", "Весілля в селі Курозванах (Острозького повіту)", "Народні оповідання і казки" та ін.
1874 – Інеса (Єлизавета) Арманд (Стеффен), французька та російська більшовичка, коханка Леніна. Померла від холери, похована біля стіни Кремлівської стіни.
1877 – Сергій Павлович Костичев, російський мікробіолог, фізіолог, біохімік рослин. Директор Інституту дослідної агрономії (з 1930 р. – Інститут сільськогосподарської мікробіології ВАСГНІЛ).
1878 – Надія Костянтинівна Кибальчич, українська письменниця. Народилась на Житомирщині у письменницькій родині. Дід її по матері – фольклорист, письменник Номис (М. Т. Симонов), мати – Надія Матвіївна Кибальчич – українська письменниця. Хрещеною матір’ю дівчинки була Ганна Барвінок. Після закінчення 1894 р. Лубенської гімназії, 16-річна Надія Кибальчич одразу ж вийшла заміж за лікаря Козловського. Чоловік хворів, тому подружжя п’ять років мешкало в Італії та Австрії. Після повернення з-за кордону жили на Київщині. Смерть чоловіка стала причиною самогубства Н. К. Кибальчич (на той час їй виповнилося лише 36 років). Похована у с. Трипіллі (Обухівського р-ну Київської обл.). Як письменниця виступила 1899р. Друкувалася в українських журналах, альманахах та газетах. Перша книга поезій вийшла друком 1913 р. Через рік світ побачили й прозові твори ("Пропащі сестри", "Злочинець", "Останні"). Перекладала з італійської, французької, німецької літератур, писала оповідання для дітей ("Спогади кота Сивка", "Малий Ніно"). Автор "Споминів про Б. Грінченка". Дружила та листувалася з Лесею Українкою та І. Франком.
1878 – Володимир Миколайович Шраменко, український військовий діяч, віце-адмірал. Після закінчення Морського корпусу служив на Далекому Сході, брав участь у російсько-японській війні. З 1906 служив у Головному морському штабі. З 1918 р. перебував на службі в Українському військово-морському флоті. У березні 1918 – начальник відділу перевезень Чорноморського флоту. У період Гетьманату служив у морському міністерстві, був головою ліквідаційної комісії у справах транспортної флотилії. З 1919 – заступник морського міністра УНР, начальник організаційного відділу Українського морського генштабу.
1884 – Гаррі Трумен, 33-й Президент США (1945–1953). На роки його президентства припало перше в світі застосування ядерної зброї проти людей (Хіросіма й Нагасакі), здійснення "стратегії стримування комунізму". Один з ініціаторів створення НАТО.
1902 – Андре Мішель Львофф, французький мікробіолог, генетик і вірусолог, лауреат Нобелівської премії (1965, разом з Жаком Моно і Франсуа Жакобом).
1903 – Фернандель (Фернан Контанден), видатний французький кіноактор-комік. Виступав в ревю і оперетах. Починаючи з 30-х років працював лише у кіно. Грав у фільмах "Забави ескадрону", "Казимир", "Закон є закон", "Повернення батька" та ін.
1904 – Борис Миколайович Ліванов, російський актор, народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР (1942, 1943, 1947, 1949, 1950, 1970). Закінчив 4-ту студію МХАТу, де працював з 1924 р. Грав у кіно Дубровського ("Дубровський", 1936), комісара Віхрова ("Депутат Балтики", 1937), Пожарського ("Мінін і Пожарський, 1939) та ін. Знявся в українських фільмах: "Поема про море", "Загибель ескадри", "А тепер суди".
1906 – Роберто Росселліні, італійський кінорежисер. "Батько" італійського неореалізму. Автор фільмів "Рим – відкрите місто", "Пайза", "Німеччина, рік нульовий". Росселліні майже не користувався монтажем, динаміка дії в його фільмах визначається контрастним стиком епізодів, різноманітних за своїм емоційним звучанням. Останній період творчості режисера пов’язаний з телебаченням, де він поставив ряд картин про видатних історичних особистостей ("Блез Паскаль", "Сократ", "Кір ІІ") та історичні події ("Історія американської революції").
1907 – Влас Мизинець (Матчук Василь Володимирович), український письменник. Учасник революційного руху в Західній Україні. За допомогу партизанам під час Великої Вітчизняної війни був закатований фашистами. За його життя вийшла одна збірка оповідань "Виконати!" (1932).
1925 – Юрій Березанський, український математик, один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998).
1934 – Анатолій Андрійович Кравчук, український актор, режисер, народний артист України. Працював у театрах України. 1980–1985 рр. – головний режисер Львівського українського драматичного театру ім. М. Заньковецької, з 1985 р. – режисер і актор Львівського російського драматичного театру Радянської Армії (нині Львівський драматичний театр Західного оперативного командування).
1939 – Сідні Олтмен, американський вчений в галузі молекулярної біології, лауреат Нобелівської премії з хімії (1989, спільно з Т.Р. Чеком). Автор робіт з механізму біосинтезу нуклеїнових кислот. Відкрив одночасно з Т.Р. Чеком ферментативну активність у рибонуклеїнових кислотах (рибозими).
1949 – Микола Михайлович Казаков, український економіст і громадський діяч, заслужений економіст України, академік УАН. 1996–1999 рр. – начальник Головного управління в справах захисту прав споживачів, 1999–2000 – заступник голови Дерспоживзахисту України – начальник Головного управління, з 2000 р. – член колегії Дерстандарту України, президент Всеукраїнської громадської організації по захисту інтелектуальної власності.
| Источник: | ВЕМ |
| Ссылка: | http://www.experts.in.ua |
|
|
Разработка и поддержка – Центр интеллектуальных ресурсов и технологий.
© Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua |