На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 8 липня

Версия для печати Версия для печати

08.07.2011 11:07:20 |  

Свято:

Всесвітній день боротьби з алергією. Відзначається з 2005 р. за рішенням Всесвітньої організації з алергії і Всесвітньої організації з імунопатології.

У Росії святкують День Сім’ї, Любові та Вірності.
Цього дня Російська православна церква вшановує пам’ять святих князя Петра і княгині Февронії, котрих вважають покровителями шлюбу.

У КНДР – День пам’яті Кім Ір Сена (1912-1994), державного і політичного діяча КНДР, президента КНДР з 1972 р., з 1966 р. генерального секретаря Трудової партії Кореї (ТПК), засновника соціалістичної Кореї.

Події дня:

52 рік до н. е. – загальноприйнята дата заснування Парижа. Поселення галльського племені паризіїв існувало на цьому місці ще двома-трьома століттями раніше, але вперше про нього як Лютецію згадав Гай Юлій Цезар у "Записках про Галльську війну".

1709 – о п’ятій годині ранку під Полтавою розпочалась велика битва між шведською армією і московськими військами. Армія Петра І нараховувала 42 тис. солдатів та 102 гармати. Крім того, вірне цареві українське козацьке військо гетьмана І. Скоропадського перетинало шведам шлях до відступу у напрямі Дніпра. Шведська армія складалася з 31 тис. чол. та 6 гармат. Гетьманські війська безпосередньої участі у Полтавській битві не брали. Біля дев’ятої години ранку обидві армії, перегрупувавши свої сили, вступили у рукопашний бій, у результаті якого шведи не витримали натиску і почали залишати поле бою. До 11 год. ранку битва закінчилась цілковитою поразкою шведського війська. У полтавській битві шведи втратили понад 9 тис. чол. вбитими. У полон потрапили фельдмаршал К. Реншільд, перший міністр Швеції граф Пінер, багато генералів та офіцерів. Втрати московської армії становили близько 1345 чол. вбитими і 3290 чол. пораненими.

1796 – видано перший паспорт громадянина США.

1892 – аргентинський інспектор поліції Едуардо Альварес у Ла-Платі вперше в історії криміналістики розкрив убивство за дослідженням відбитків пальців. З'ясувалося, що двох дітей убила їхня мати Франсіска Рохас (у неї був коханець, який не хотів брати Франсіску за дружину з дітьми під попереднього чоловіка).

1929 – 34-річний Максим Рильський цього дня написав "липневого" вірша:

Мохнатий джміль із будяків червоних

Спиває мед. Як соковито й повно

Гуде і стелеться понад землею

Ясного полудня віолончель!

Заснули води і човни на водах,

Висять рої, як кетяги пахучі,

І навіть сонце, мов достиглий плід,

Здається непорушним…

1940 – відкрився прямий телеграфний зв’язок Київ – Чернівці. Київський Центральний телеграф приступив до прийому телеграм службового порядку від підприємств, установ і організацій. Установлений також телеграфний зв’язок Києва з рядом пунктів радянської Бессарабії і північної Буковини. З 9 липня почався прийом телеграм Київ – Кишинів.

1944 – Президія Верховної Ради СРСР видала указ про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства і дитинства, про встановлення почесного звання "Мати-героїня" і запровадження ордена "Материнська слава" "Медалі материнства". При цьому указ визначав, що лише зареєстрований шлюб породжує права і обов’язки подружжя. Таким чином відновлювалося й поняття "незаконнонароджений". Становище жінки в Радянському Союзі ніколи не було легким. Більшовицькі обіцянки світлого майбутнього були тільки обіцянками, а реалії життя в країні Рад були зовсім іншими: революція, громадянська війна, колективізація, індустріалізація, голод, хвороби, епідемії, репресії… Війна ще більше загострила давні проблеми. Ухвалюючи нові гуманні закони, радянська влада насправді лише вкотре прикривала власне лицемірство. Невдовзі з’явився сумний анекдот про двох американських соціологів, які приїхали в СРСР вивчати структуру радянської сім’ї. Їх привели в розкішні апартаменти, що начебто належали простому робітнику. Гості запитали господаря оселі: хто так чудово утримує помешкання? Дружина, відповів той. А хто виховує дітей? Дружина. А покупки хто робить? Дружина, звичайно. Гаразд. А хто готує їжу для родини? Дружина готує. Отже, ви один утримуєте і сім’ю і дім? Ні, чому ж, ми працюємо – я і дружина. Тоді один з іноземців сказав іншому: Джоне, я ж тобі казав, що у них багатоженство!

1974 – ЦК КПРС затвердив проект будівництва Байкало-Амурської магістралі (БАМу). Довжина залізниці – 4 234 км. Залізниця перетинає 11 крупних річок, сім гірських хребтів. На залізниці пробито вісім тунелів, серед них найбільший в Росії – Северомуйський тунель. Побудовано 2230 великих і малих мостів. Магістраль проходить більш ніж через 200 залізничних станцій і роз'їздів, більше 60 міст і селищ.

1990 – в Італії відбулася церемонія закриття XV Чемпіонату світу з футболу. Утретє переможцем стала команда ФРН, яка виграла у Аргентини з рахунком 1:0.

1995 – Кабінет міністрів України ухвалив постанову "Про створення кримінальної міліції у справах дітей".

2007 – швейцарський тенісист Роже Федерер уп'яте поспіль виграв Уїмблдонський турнір, повторивши рекордне досягнення шведа Бйорна Борга.

Цього дня народились:

1545 – дон Карлос (помер 1568), спадкоємець іспанського престолу, син короля Філіппа ІІ. Перебував у ворожих стосунках з батьком. Помер в ув’язненні. Його трагічна доля слугувала сюжетом багатьох художніх творів (зокрема, трагедії Ф. Шіллера "Дон Карлос", однойменної опери Дж. Верді).

1621 – Жан де Лафонтен (помер 1695), французький письменник, автор славнозвісних "Байок". Писав також трагедії, комедії, романи, епіграми, пісні. У жанрі байки Лафонтена наслідували Іван Крилов та Леонід Глібов.

1809 – Людевіг Гай, хорватський письменник, громадський діяч. Реформатор хорватського правопису, один із засновників 1835 р. першої національної хорватської газети "Хорватські новини". Написав слова і музику пісні-гімну "Ще Хорватія не вмерла".

1811 – Володимир Опанасович Караваєв (помер 1892), російський і український хірург, один з основоположників вітчизняної офтальмології. Працював у Петербурзі, потім у Дерпті (Тарту, Естонія) під керівництвом М.І. Пирогова. З 1841 – професор Київського університету (організатор та перший декан медичного факультету. Організатор першої в Росії клініки очних хвороб (Київ, 1844). Автор праць з питань травматичного флебіту, техніки ампутацій, хірургічного лікування косоокості й катаракти тощо. Одним з перших (поряд з М.І. Пироговим) почав впроваджувати в хірургічну практику засоби знеболювання. В 1873 видано його посібник з оперативної хірургії, атлас з хірургічної анатомії (1886).

1831 – Джон Пембертон, американський фармацевт, винахідник "Кока-коли" (спочатку він вважав цей напій лікувальною мікстурою).

1836 – Джозеф Чемберлен (помер 1914), міністр колоній Великобританії в 1895-1903 рр., однин з ідеологів і практиків британського колоніалізму.

1851 – Артур Джон Еванс (помер 1941), англійський археолог. З 1909 р. професор Оксфордського університету. В 1893-1930 рр. (з перервами) вів розкопки на о. Крит, відкрив мінойську культуру. Відомий польський поет, есеїст і драматург Збіґнєв Герберт у чудовій збірці нарисів "Лабіринт біля моря", присвяченій темі європейської античності, пише про Еванса наступне: "Еванс був низького зросту, навіть карликуватого, не надто привабливої зовнішності, а вибуховий темперамент забезпечив йому більше ворогів, аніж друзів, але ці природні недоліки й вади характеру компенсували незламна воля, солідна освіта та величезні запаси енергії. Фортуна обдарувала його довгим життям і особистим маєтком, який дозволив йому провести 40-річні розкопки, а також втілити свої вигадливі реконструкції… Йому було 49 років, майже стільки ж, як Шліманові, коли той почав розкопки Трої. Він не відкрив золотих масок, скарбниці, коштовного каміння – як це трапилось у Мікенах, – але опинився візаві з дозрілим і вишуканим мистецтвом, сповненим чарівності й витонченості, архітектурою і солодким, хотілося б сказати, декадентським стилем життя, яке випромінювали розкопані руїни. Лабіринт сходів, покоїв, коридорів, терас і дворів здавався безкінечним, і Еванс із клубком Аріадни в руках терпляче просувався крок за кроком уперед…"

1865 – Михайло Ролле (помер 1932), польський публіцист, прозаїк, історик. Народився в Кам’янці-Подільському. Автор серії історичних нарисів "З минулих століть", "Ремінним дишелем", а також ґрунтовної монографії про ліцей у Кременці "Волинські Афіни" тощо.

1891 – Йосеф Гора (помер 1945), чеський поет і прозаїк, перекладач. Автор поетичних збірок, романів "Соціалістична надія", "Голодний рік", "Подих на склі". В 1925 р. відвідав СРСР, зокрема Україну. В 1927 р. виступив у журналі "Молодняк". Високо цінував поезію Павла Тичини.

1895 – Ігор Євгенович Тамм (помер 1971), російський фізик-теоретик, засновник наукової школи, академік АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Нобелівської премії з фізики (1958; спільно з І. Франком та П. Черенковим). Лауреат Державної премії СРСР (1946, 1953). Автор праць з квантової механіки, теорії твердого тіла, фізичної оптики, ядерної фізики, проблем термоядерного синтезу.

1904 – Володимир В’ячеславович Бєлокуров, російський актор, народний артист СРСР. Грав у МХАТі. Славу йому принесли ролі Чкалова у фільмі "Валерій Чкалов" і Чаплигіна в фільмі "Жуковський". Знімався також і в українських фільмах: "Королева бензоколонки", "Сон", "Помилка Оноре де Бальзака", "Родина Коцюбинських".

1906 – Філіп Джонсон (помер 2005), американський архітектор, один з найвідоміших архітекторів ХХ ст. Автор проектів Центру Думбартон-Окс (Вашингтон), хмарочоса Сігрем (Нью-Йорк), "Саду скульптур" для Музею сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Театрального комплексу штату Нью-Йорк у Центрі мистецтв ім. А. Лінкольна, Кришталевого собору (Гарден-Гроув, штат Каліфорнія) Республіканського Банківського центру (Хьюстон, штат Техас, 1984).

1910 – Кирил Андрійович Куцюк-Кочинський (помер 1991), український поет Румунії. У 1935 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. 1941-1944 рр. – служив у церкві на Вінниччині. У 1944 р. втік з ешелону українських бранців, яких окупанти везли на каторгу до Німеччини. Оселився в Румунії. Працював будівельником у Сучавському повіті, згодом – технічним наглядачем будівельного тресту у Бухаресті. Автор збірок "Надвечірній заспів", "Запах неба", "Шумлять тополі", "Відгук віків" та ін.

1919 – Вальтер Шеєль, державний і політичний діяч Німеччини, Президент ФРН у 1974 – 1979 рр. Голова Вільної демократичної партії в 1968 – 1974 рр. У 1969 – 1974 рр. віце-канцлер і міністр закордонних справ.

1920 – Вадим Григорович Кононенко (помер 1983), український вчений в галузі авіаційної технології та обробки металів тиском. Професор, заслужений діяч науки УРСР; з 1976 р. і до кінця життя очолював Харківський авіаційний інститут. Автор праць з проблем імпульсної обробки, механіки твердого деформованого тіла. Лауреат Державної премії УРСР (1975).

1921 – Олександр Андрійович Лесин (Лисин; помер 2002), російський поет в Україні. Учасник Великої Вітчизняної війни. З 1947 р. жив і працював у Криму. Автор збірок "У шерензі", "Вогні кличуть", "Юність моя", "Неспокій", "Рубежі", "Півострів", книжок-нарисів, книги-щоденника фронтового життя "Була війна", творів для дітей. Поезії Олександра Лесина властиві м’яка іронія, ліризм. Окремі вірші поета перекладали Дмитро Черевичний, Ігор Римарук, Олекса Ющенко.

Мать-Москва и братец-Киев,
Да и ты, сосед-Стамбул,
Не мешайте в дни крутые
Нам самим вершить судьбу.
Не прицеливайтесь узко:
Крым – не карта для игры.
Ни украинским и ни русским, -
Быть лишь крымским хочет Крым. (О. Лесин, "Крим")

1929 – Шерлі Енн Грау, американська письменниця. Належить до прозаїків "південної школи". Автор збірок оповідань "Чорний принц", "Вітер повіяв на Захід" і "9 жінок", романів "Дім на вулиці Колізей", "Охоронці будинку" (1964; Пулітцерівська премія), “Кондор летить” та ін. У творах письменниці відчутний вплив фолкнерівської поетики.

1929 – Микола Олексійович Карпов, український кінодраматург, заслужений працівник культури України. Був головним редактором Головного управління по виробництву фільмів Міністерства культури УРСР. В 1976 – 2000 рр. – секретар правління Національної спілки кінематографістів України. Автор сценаріїв багатьох телевізійних, документальних і науково-популярних фільмів, серед яких: "Десант у безсмертя", "Командарм Дибенко", "Мамаїв курган", "Брестська фортеця" та ін. Написав декілька книг.

1929 – Микола Діонісійович Луканьов, український кінооператор. Оператор Одеської студії художніх фільмів.

1935 – Віталій Іванович Севастьянов, радянський льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу (1970, 1975).

1938 – Андрій Мягков, російський радянський актор театру й кіно (фільми "Іронія долі, або З легким паром", "Службовий роман", "Гараж").

1950 – Костянтин Райкін, радянський актор театру й кіно. У кіно дебютував Костянтин Райкін у маленькій ролі у військовій картині "Командир щасливої дороги". Широку популярність йому принесли ролі у фільмах "Свій серед чужих, чужий серед своїх" і "Багато шуму з нічого" Причому під час зйомок першого всі трюки актор виконував сам, без дублера. Великий глядацький успіх супроводив К. Райкіна після головної ролі в музичній стрічці режисера В. Воробйова "Труффальдіно з Бергамо" . В іншому музичному фільмі - "Острів загиблих кораблів", знятому Є. Гінзбургом в 1988 році, він також зіграв одну з головних ролей (Шолом). Драматичний дар Костянтина Райкіна і його майстерність перевтілення яскраво проявилися в картині "Тінь, або може бути, все обійдеться".

1963 – Дмитро Пєвцов, російський актор театру і кіно ("На прізвисько Звір", "Бандитський Петербург", "Біси", "Турецький гамбіт").

1974 – Жанна Фріске (Копилова), російська поп-співачка, кіноакторка, колишня учасниця групи "Блєстящіє", тепер – сольна секс-бомба. Творчу кар'єру почала у 1996 році солістом в популярній музичній групі "Блестящие". 4 жовтня 2005 ріка вийшов в світ дебютний сольний альбом співачки, названий "Жанна". У 2004 ріку вийшов перший фільм з її участю, екранізація фантастичного романа Сергея Лукьяненко "Нічний дозор". Окрім участі в "Дозорах" Жанна пробувалася на ролі в серіалах "Няня" і "Що умножає печаль". У березні 2010 році вийшов в прокат фільм – "О чем говорят мужчины", де Жанна зіграла саму себе. Також Жанна зіграла головну жіночу роль в детективі "Кто я?", прем'єра якого планується на осінь 2010 ріка. Жанна Фріске знімалася для різних журналів, в числі яких 'Penthouse, 'Maxim' і Elle. Вона є частою героїнею світської хроніки, хоча сама Жанна тримає своє особисте життя поза увагою журналістів.

1974 – Діана Арбеніна (Кулаченко), російська співачка, музикант, лідер групи "Ночные снайперы". Свої перші пісні почала писати в 1991 році. Зокрема, 1991 роком датується одна з найвідоміших її пісень - "Рубеж". До раннього періоду творчості відносяться також такі її пісні, як "Я раскрашивал небо", "Вечер в Крыму", "Тоска", "Только шум на реке" та ін. Концертна діяльність Діани того часу обмежувалася аматорськими виступами й участю в різноманітних студентських конкурсах та заходах. З 19 серпня 1993 року - лідер групи "Ночные снайперы", є автором більшості пісень з репертуару цього колективу. На сьогоднішній день Діана є автором понад 150 пісень та кількох десятків віршів (які вона вважає за краще називати "антипіснями"). Після виходу з "Ночных снайперов" Світлани Сурганової у 2002 році Діана Арбеніна є єдиною вокалісткою колективу.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua/

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 610

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua