На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 20 серпня

Версия для печати Версия для печати

20.08.2013 11:28:08 |  

Свято:

Національне свято Угорської Республіки – День засновника Угорської держави святого Іштвана Першого.

День відновлення незалежності в Естонії. 20 серпня 1991 р. Верховна Рада Естонської РСР ухвалила резолюцію про вихід Естонії зі складу СРСР і відновлення національної незалежності Естонської Республіки.

У СенегаліДень незалежності.

В Алжирі – "День муджахіда" ("День борця"). Відзначається щороку в пам’ять про алжирців, що полягли в бою з французькими колонізаторами поблизу Суммама (район міста Константіна) під час національно-визвольної війни. Цього дня загинули понад 10 тисяч людей.

Православні іменинники: Антон, Афанасій, Василь, Дементій, Дмитро, Митрофан, Михайло, Олександр, Олексій, Пімен.
Католицькі іменинники: Бернард, Самуел, Ян.

Події дня:

917 – болгарське військо розбило візантійську армію і підкорило Балкани.

1000 – коронований перший король Угорщини, Іштван (Стефан), який заклав основи християнської угорської держави.

1598 – російське військо воєводи Воєйкова розбило хана Кучума. Остаточне приєднання Сибіру до Росії.

1619 – голландський корабель доставив до Америки перших 20 африканських негрів, які були продані в рабство мешканцям колонії Джеймстаун.

1627 – вийшов перший словник української мови "Лексіконъ славенноросскій і іменъ тълкованіє" Памви Беринди.

1704 – під час Північної війни російські війська під проводом Петра I штурмом взяли Нарву. За чотири роки до цього російську армію під стінами Нарви було розгромлено шведами, якими командував Карл XII.

1721 – у Росії запущені фонтани та каскади Петергофа.

1812 – російська вітчизняна війна: імператор Олександр I призначив головнокомандувачем російської армії Михайла Кутузова.

1855 – вийшов перший номер журналу "Полярная звезда" Олександра Герцена.

1868 – у США президент Ендрю Джонсон офіційно проголосив закінчення Громадянської війни Півночі і Півдня.

1896 – у США запатентовано телефон із набірним диском.

1896 – у Києві відбулось освячення кафедрального Собору святого Володимира.

1906 – у Петербурзі офіційно зареєстровано створення чорносотенного "Союзу російського народу".

1912 – американський винахідник Томас Едісон запатентував фонограф і електробатарею.

1913 – на 5 днів Київ став місцем проведення І Всеросійської олімпіади, в якій взяло участь майже 600 спортсменів з Петербурга, Москви, Києва, Варшави, Самари та інших міст. Для проведення олімпіади був спеціально побудований перший і єдиний у дореволюційній Росії стадіон (нині на цьому місці стадіон "Динамо").

1918 – РНК Радянської Росії ухвалив декрет "Про скасування прав приватної власності на нерухомість у містах".

1919 – у Ризі була заснована Латвійська академія мистецтв.

1919 – армія білого російського генерала Денікіна захопила Київ.

1922 – в Україні голод, причиною якого (офіційною) була посуха 1921 р., а також наслідки економічної відсталості Росії і семирічної війни (спочатку світової, потім громадянської) та насильницькі заходи так званого "воєнного комунізму", зокрема продрозкладки. Особливо від голоду потерпали південні області. З інформації Одеської губернської комісії допомоги голодуючим ЦК Допгол про голод та смертність у губернії: "Сильнейшая засуха, охватившая почти всю южную часть Украины, не миновала и Одесской губ. В Одесском, Тираспольском и Вознесенском уездах посевы во многих районах погибли, совершенно не удалось собрать даже и семян, побуревшая земля потрескалась, засох даже бурьян… Собрано было всего лишь 15 млн. пуд., тогда как только для прокормления почти двухмиллионного населения нужно было свыше 25 млн. пуд. хлеба, исчисляя по самой скромной голодной норме, 9 пуд. в год… К 1 апреля в трех уездах голодало около 400 тыс. человек. С самого начала помощь почти отсутствовала, внутригубернские средства были очень незначительные, среди населения стали развиваться заболевания на почве голода и сильная смертность, и эпидемии… Этому сильно способствовало неудовлетворительное санитарное положение губернии: отсутствие бань, мыла у городского населения, в особенности г. Одессы… Канализация испорчена, водопровод почти не работает. В городе свирепствуют эпидемии тифа (брюшной, возвратный, сыпной), дизентерии, цинги, сибирской язвы… За март в Одессе подобрано на улицах трупов свыше 1300, а за одну только неделю апреля – 276 трупов. Непогребенные трупы лежат по улицам Одессы часто по нескольку дней (на Молдаванке) и растаскиваются собаками. Умершие в домах лежат по неделе. В покойницких трупы скопляются массами до тысячи и более трупов… Смертность в губернии тоже растет…". Для порівняння: якщо у 1914 р. в Одесі народилося 14 293, а померло 10 973 людей, то у лютому 1922 р. – лише 147 народилося, а померло 2 176 чоловік. Смертність українського населення перевищувала у сім разів рівень смертності у Західній Європі. Український хліб йшов до Росії – треба було годувати пролетаріат (і чиновників) Москви, Петрограда, голодуючих Поволжя та Приуралля.

1925 – засновано Канівський музей-заповідник "Могила Т.Г. Шевченка". Тепер — Шевченківський національний заповідник у м. Каневі.

1925 – відкрита перша лінія Римського метро.

1939 – почався наступ радянсько-монгольських військ на Халхін-Голі, що завершився оточенням 6-ї армії мілітаристської Японії і повним її розгромом.

1940 – Рамон Меркадер у Мехіко смертельно поранив ударом сокири комуністичного провідника, супротивника Сталіна Льва Троцького (він помре наступного дня).

1941 – рейхсканцлер нацистської Німеччини Адольф Гітлер видав декрет про створення рейхскомісаріату "Україна" з центром у Рівному.

1941 – Гітлер віддав розпорядження про початок розробки ракет "Фау".

1941 – відступаючи, радянська армія підірвала Дніпрогес.

1943 – радянські війська на Харківському напрямку зайняли понад 20 населених пунктів, в тому числі місто Лебедин.

1944 – почалась Яссько-Кишинівська стратегічна наступальна операція військ 2-го і 3-го Українських фронтів у взаємодії з Чорноморським флотом і Дунайською військовою флотилією, внаслідок якої було звільнено Молдавію та Ізмаїльську область, виведено з фашистського блоку Румунію, яка оголосила війну гітлерівській Німеччині.

1953 – початок революції в Марокко. Профранцузька влада протекторату, спираючись на реакційних феодалів, скинула і вислала з країни султана Сіді Мухаммеда бен Юсуфа, замінивши його своїм ставлеником Бен Арафа. У відповідь розгорнуся збройний опір французьким колонізаторам.

1953 – Радянський Союз оголосив про успішні випробування водневої бомби.

1956 – у СРСР створено ДТСААФ (Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту).

1960 – Сенегал оголосив про свій вихід із федеративної держави з Малі.

1968 – на територію Чехословаччини були введені війська країн – учасниць Організації Варшавського договору (приблизно 200 тисяч військ і 5 тисяч танків).

1975 – американська непілотована міжпланетна станція "Вікінг-1" стартувала з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида, США) у напрямку Марса. 19 червня 1976 станція увійшла у навколомарсову орбіту, а 20 липня "Вікінг-1" здійснив посадку на поверхню планети, ставши першим космічним апаратом, що досягнув поверхні Марса.

1977 – у США було здійснено запуск міжпланетної автоматичної космічної станції "Вояджер-2" (космічного зонда) для дослідження далеких планет Сонячної системи (проведені дослідження планет Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун). Цей проект, що радикально змінив рівень знань про Сонячну систему, вважається в США одним з найуспішніших в історії міжпланетніх польотів.

1980 – міністерство зв′язку УРСР віддало розпорядження про глушіння радіостанцій "Голос Америки", "Бі-Бі-Сі", "Німецька хвиля".

1980 – італійський альпініст Райнхольд Месснер уперше підкорив Еверест самотужки і без використання дихальної кисневої маски.

1983 – США запровадили ембарго на постачання в СРСР обладнання для будівництва трубопроводів.

1988 – завершився збройний конфлікт між Іраном та Іраком (Ірано–іракська війна 1980–1988). 14 жовтня 1990 р. між двома країнами були відновлені дипломатичні відносини.

1991 – Естонія проголосила свою незалежність від СРСР. Верховна Рада Естонської РСР ухвалила рішення про відновлення незалежності Естонії на підставі принципу історичного правонаступництва естонської державності.

1991 – закрито Семипалатинський ядерний полігон у Казахстані, перший і один із найбільших ядерних полігонів в СРСР.

1991 – ГКЧП: у Москві біля Білого дому, в Ленінграді на Двірцевій, у Києві, Львові тощо площі відбулися велелюдні мітинги протесту проти політики т.зв. Державного комітету з надзвичайного стану. Президія Верховної Ради УРСР ввечері ухвалила заяву, в якій зазначалося, що постанови ГКЧП не мають юридичної сили на території України, поки відповідні питання не вирішить Верховна Ради України. При цьому Народна рада — організована опозиція в республіканському парламенті — однозначно засудила державний переворот і закликала народ підтримати керівництво Росії у протистоянні з ним.

1993 – у Києві відкрився Всесвітній з′їзд українського учительства.

1998 – Верховний суд Канади ухвалив постанову про те, що Квебек не може в односторонньому порядку приймати рішення про відокремлення від Канади.

Цього дня народились:

1085 – Болеслав III Кривоустий, польський ккнязь у 1102–1138 рр. із династії П'ястів. За Болеслава ІІІ було тимчасово відновлено політичну єдність Польщі. Був одружений зі Збиславою Київською, дочкою Святополка Ізяславича.

1561 – Якопо Пері, італійський композитор, автор першої в історії опери.

1597 – Юзеф Бартоломей Зиморович (Озимек), польський і український поет і історик. Брат Симеона Зиморовича. 1640–1660 рр. був бургомістром Львова. Автор панегіричних та історичних творів латинською мовою, віршів польською мовою. У поемі "Пам’ятка турецької війни" прославляв подвиги запорожців у битві під Хотином 1620–1621 рр. Написав хроніку Львова, видавав поетичні збірки брата Симеона ("Роксоланки, або Руські панни").

1764 – Петро Андрійович Загорський вітчизняний анатом і фізіолог, академік Петербурзької АН. Основоположник першої російської анатомічної школи. Автор першого російського посібника з анатомії людини.

1776 – Бернардо О'Хіггінс, керівник визвольного руху в Чилі у період війни за незалежність іспанських колоній у Південній Америці.
Після перемоги над іспанцями протягом шести років правив країною як диктатор, підписавши 1 січня 1818 р. декларацію про незалежність Чилі. Був скинутий у 1823 р. в результаті військового перевороту і до кінця життя жив у вигнанні в Перу.

1779 – Йонс Берцеліус, шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії поряд із Дальтоном, Бойлем і Лавуаз'є. Відкрив церій, селен, торій, уперше отримав у вільному стані кремній, титан, тантал, цирконій, визначив атомну вагу 46 відомих на той час хімічних елементів і запровадив для них буквені позначення. Розвинув уявлення про атом і електричну спорідненість, запропонував першу концепцію хімічної взаємодії – електрохімічну теорію. Запровадив сучасне позначення атомів хімічних елементів першими літерами їх латинських чи грецьких назв.

1818 – Емілі Бронте, англійська письменниця. Як і її сестра Шарлотта – Емілі Бронте явище унікальне в історії англійської літератури. Доньки провінційного пастора в Йоркширі, які рано померли від туберкульозу (Шарлотта в 39 років, Емілі у 30), вони вписали яскраву сторінку в розвиток англійського роману. В рік ранньої смерті Емілі вийшов єдиний її роман "Буреверхи" (рос. переклад – "Грозовой перевал"). Книжка залишилась тоді непоміченою, але величезну популярність і високу критику здобула вже у наш час, завдяки сучасному розумінню особистості та глибокому психологізмові. 1992 р. з'явилась досить непогана екранізація цього роману з Жюльєтт Бінош і Ральфом Файнсом у головних ролях.

1827 – Шарль де Костер, бельгійський письменник і критик. Писав французькою мовою. Найвідоміший твір письменника – роман "Легенда про героїчні, веселі і славетні пригоди Уленшпігеля і Ламме Гудзака у Фландрії та інших країнах" (1867), справжня народна епопея про події Нідерландської буржуазної революції 16 ст., про боротьбу гезів проти іспанських правителів.

1847 – Болеслав Прус (Олександр Гловацький), польський письменник. Автор романів "Лялька", "Емансиповані жінки" історико-філософського роману "Фараон", а також фейлетонів, літературної критики і публіцистики.

1863 – Олекандр Михайлович Андріяшев, український історик, архівіст, археограф.

1879 – Катерина Олександрівна Лазаревська, український археограф, історик.

1884 – Омелян Ковч, український греко-католицький священик, блаженний католицької церкви. 1921–1943 рр. – парох храму св. Миколая у м. Перемишляни, батько шістьох дітей. Навесні 1943 р. заарештований гестапо за надання допомоги євреям. 25 березня 1944 р. спалений у крематорії концтабору Майданек. Єврейська рада України надала йому звання "Праведник України". Беатіфікація відбулася 27 червня 2001 р. у Львові під час літургії у візантійському обряді за участю Папи Івана Павла ІІ.

1888 – Тон Дик Тханг, другий і останній президент Північного В'єтнаму після смерті Хо Ши Міна (1969–1976), перший президент Соціалістичної Республіки В'єтнам (1976–1980). Голова Національного комітету Вітчизняного фронту В'єтнаму. Лауреат Міжнародної Сталінської премії "За зміцнення миру між народами" 1955 р.

1894 – Олександр Маркович Радченко, український композитор, диригент, заслужений артист УРСР. 1930–1960 рр. працював завідуючим музичною частиною Українського драматичного театру ім. М. Заньковецької у Львові.

1901 – Сальваторе Квазімодо, італійський поет, лауреат Нобелівської премії (1959).

1909 – Єнс Альфред Мартін Хансен, данський письменник, поет, критик і історик культури. Автор психологічного роману "Брехун". Його вважають одним із найвитонченіших майстрів данської інтелектуальної прози.

1909 – Ольга Рубцова, радянська шахістка, четверта в історії чемпіонка світу (1956–1958), міжнародний гросмейстер (1976).
Інженер-ливарник.

1912 – Всеволод Борисович Соллогуб, український геофізик, член-кореспондент АН УРСР. Автор праць з проблем вивчення глибинної будови Південно-Східної Європи методом сейсмічного зондування. Лауреат Державної премії УРСР.

1913 – Роджер Уолкотт Сперрі, американський нейрофізіолог, лауреат Нобелівської премії (1981).

1919 – Ніна Іванівна Гончаренко, українська співачка (меццо-сопрано), народна артистка УРСР. 25 років співала на сцені Київського театру опери та балету, виконувала провідні партії в операх Лисенка ("Різдвяна ніч", "Тарас Бульба"), Данькевича ("Богдан Хмельницький"), Римського-Корсакова ("Царева наречена").

1921 – Микола Якович Зарудний, український письменник. Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1978).

1924 – Платон Григорович Костюк, видатний український нейрофізіолог, академік НАН України і РАН, лауреат Державної премії України (1992, 2003), численних наукових премій. З 1966 р. – директор Інституту фізіології НАН України, також керівник Міжнародного центру молекулярної фізіології. Створив наукову школу.

1932 – Василь Аксьонов, радянський, американський та російський прозаїк, кінодраматург, сценарист. Автор романів "Опік", "Острів Крим", "Зоряний квиток" тощо.

1937 – Андрій (Андрон) Михалков-Кончаловський, радянський і російський кінорежисер, сценарист. Його "Сибіріада" 1978 р. отримала спеціальний приз журі Каннського фестивалю. Також зняв "Історію Асі Клячиної, яка любила, та не вийшла заміж", "Глянець", у США – фільми "Потяг-утікач" (номінація на премію "Оскар"), "Танго і Кеш", "Одіссея". Син Наталії Кончаловської і Сергія Михалкова.

1938 – Жан-Лу Кретьєн, французький космонавт, учасник першого спільного радянсько-французького польоту на орбітальному науково-дослідницькому комплексі "Салют-7" – "Союз" (24 червня – 2 липня 1982 р.) і польоту на орбітальній станції "Мир" (проект "Арагац", 26 листопада – 21 грудня 1988 р.). 1997 р. здійснив політ на "Атлантісі", який зістикувався з російським "Миром". Командир ордену Почесного легіону. З 2001 р. працює в НАСА.

1939 – Валерій Олександрович Шевчук, український письменник, перекладач, історик. Майстер психологічної прози, автор літературознавчих та публіцистичних праць (збірки оповідань і повістей "Серед тижня", "Набережна 12", "Середохрестя", "Вечір святої осені", "Крик півня на світанку", "Двоє на березі" та ін.). 1987 р. удостоєний Шевченківської премії за роман "Три листки за вікном".

1941 – Слободан Мілошевич, колишній лідер Югославії – голова президії Республіки Сербія у складі СРЮ в 1989–1991 рр., президент Сербії у 1991–1997 рр., президент Югославії у 1997–2000 рр. Помер у Гаазі 2006 р. як в'язень Міжнародного трибуналу, обвинувачений у воєнних злочинах.

1944 – Раджів Ганді, державний і політичний діяч Індії. Прем’єр-міністр Індії у 1984–1989 рр. (у 1984–1988 рр. міністр іноземних справ), з 1984 р. голова партії Індійський національний конгрес (І). Старший син Індіри Ганді, онук Джавахарлала Неру. Після вбивства Індіри у жовтні 1984 р., обраний головою правлячої партії Індійський національний конгрес, очолив уряд і одночасно до 1988 р. був міністром закордонних справ. У 1989 р. став впливовим лідером опозиції. Під час чергової передвиборчої кампанії 1991 р., маючи високі шанси на перемогу, був убитий тамільськими терористами.

1953 – Володимир Вишневський (Гехт), російський поет-гуморист, автор одновіршів.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 538

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua