На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 7 вересня

Версия для печати Версия для печати

07.09.2012 10:32:47 |  

Свято:

Національне свято Федеративної Республіки Бразилія – День проголошення Незалежності (1822).

Православні іменинники: Варфоломій, Володимир, Іван, Міна, Тіт.
Католицькі іменинники: Регіна, Мельхіор.

Події дня:

70 – римляни взяли Єрусалим, придушивши повстання в Іудеї, що тривало чотири роки.

1303 – кульмінація у боротьбі церковної та світської влади: Гійом Ногаро за дорученням короля Франції Філіпа IV Красивого заарештував Папу Римського Боніфація VIII в м. Ананьї. Це було зроблено у відповідь на буллу Папи, в якій той проголосив абсолютний пріоритет церковної влади над світською, і збирався відлучити короля від церкви. Римські війська і жителі міста через три дні звільнили Папу, але наступного дня він помер від апоплексичного удару.

1630 – поселення Трімонтейн перейменоване в Бостон і проголошене столицею Массачусетсу.

1664 – англійці захопили голландське місто Новий Амстердам (нині Нью-Йорк).

1693 – на соломбальській верфі російський цар Петро I заклав перше військове судно – 24-гарматний корабель "Святий Павло".

1701 – Англія, Австрія та Голландія створили військовий союз проти Франції.

1763 – англійський король Георг III видав відозву із закликом заселяти Канаду.

1776 – перша атака підводного човна: американська субмарина "Черепаха" намагалася встановити годинникову бомбу на британський флагман "Орел" у гавані Нью-Йорка.

1792 – запорожці причалили свої струги до берегів Таманського півострова. У перші два роки міграції на Кубань переселилися 25 тисяч козаків на чолі з отаманом Захаром Чепігою. Вони створили 40 станиць.

1812 – сталася Бородінська битва між російською і французькою арміями, визначальна у війні 1812 р. (за 125 км на захід від Москви). 12-годинний бій, у ході якого французам вдалося захопити позиції російської армії у центрі і на лівому фланзлі, завершився відходом французів на вихідні позиції. Наступного дня російська армія відступила. Втрати – близько 30-50 тисяч із французької сторони, 39-45 тисяч – із російської. Бородінська битва вважається найбільш кровопролитною в історії серед одноденних битв. За спогадами французького генерала Пеле, учасника Бородінської битви, Наполеон відзначав: "Бородінський бій був найгарнішим і найгрізнішим. Французи показали себе гідними перемоги, a росіяни заслужили бути непереможними".

1822 – Бразилія проголосила незалежність від Португалії.

1860 – під час візиту до Канади принца Уельського вперше в якості офіційної канадської емблеми використано кленовий лист.

1860 – війська Гарібальді зайняли Неаполь.

1891 – перші українські емігранти прибули до Канади. Масове переселення українців до Канади почалось наприкінці 19 сторіччя, коли уряд Канади активно заохочував широкомасштабну еміграцію з центральної, південної і східної Європи. Першими українськими переселенцями стали Іван Пилипів і Василь Єленяк, мешканці села Небилів на Галичині, які цього дня прибули до Канади. Їх позитивні відгуки, рекламні заходи канадського уряду невдовзі переконали багатьох українців зі Східної Галичини та Північної Буковини. До 1914 року до Канади виїхало 170 тис. селян, які оселились переважно у провінціях Манітоба, Саскачеван і Альберта, де уряд надав переселенцям ділянку у 65 га. Новоприбулі українці створювали великі поселення – "колонії", які часто одержували назви сіл чи повітів України. Менш численна група емігрантів знаходила роботу у промисловості, на будівництві житла, доріг, водопроводів. Ще до початку першої світової війни стало очевидним, що багато хто з перших переселенців досягли успіхів. У цей час з’явилися перші суто українські заклади, в сільських та міських общинах засновано церкви та народні доми, товариство "Просвіта", читальні. 1903 року з’явилася україномовна газета "Канадійський фермер".

1892 – першим чемпіоном світу з боксу в рукавицях став 26-річний американець Джеймс Корбетт.

1909 – першим пілотом, який загинув під час польоту на аероплані, став француз Ежен Лефевр. Він розбився, виконуючи політ на новому біплані "Райт" типу А.

1911 – французьког поета Гійома Аполлінера запроторили у в'язницю через підозру у викраденні з Лувра "Мони Лізи". Через п'ять днів його виправдали.

1918 – на базі Петроградського телеграфного агентства та Бюро преси при Раднаркомі РРФСР створено Російське телеграфне агентство (РОСТА).

1919 – до Києва з метою інспекції військ і урядових установ прибув командувач Добровольчої армії генерал В. Май-Маєвський. На його честь відбувся парад військ на Софійській площі.

1921 – в Атлантік-Сіті (США) відбувся перший конкурс краси "Міс Америка". З 2006 р. конкурс проводиться у січні, у Лас-Вегасі.

1923 – у Відні завершив роботу II Міжнародний з'їзд співробітників кримінальної поліції, на якому ухвалили рішення про створення Міжнародної кримінальної комісії з постійним бюро у столиці Австрії. Після війни штаб-квартира організації перебралася до Франції, і тоді вперше було використано назву Інтерпол для її телеграфної адреси. Нині штаб-квартира Інтерполу розташовується в Ліоні.

1926 – Іспанія вийшла з Ліги Націй.

1928 – у СРСР засновано орден Трудового Червоного прапора.

1939 – РНК УРСР затвердив Статут Спілки радянських художників України. Статут визначав статус спілки, як добровільної організації, що об’єднує на території УРСР працівників образотворчого мистецтва (живописців, графіків, скульпторів, художників театру, народних художніх майстрів), а також осіб, що ведуть науково-дослідну і критичну роботу в цій галузі, її мету – "об’єднання радянських працівників образотворчого мистецтва для активної участі у соціалістичному будівництві, у сприянні зміцненню Радянського Союзу та комуністичному вихованні трудящих мас".

1939 – у Німеччині впроваджена смертна кара за "загрозу оборонній потужності німецького народу".

1940 – Німеччина розпочала бомбардування Лондона.

1942 – Італія оголосила війну Бразилії.

1943 – Гіммлер видав наказ по СС про знищення промисловості Донбасу під час відступу.

1943 – на Донбасі радянські війська зайняли понад 90 населених пунктів, на Бахмацькому напрямку – понад 150, у тому числі Батурин, Дубов'язівку, Буринь та ін.

1945 – у Берліні біля Бранденбурзьких воріт відбувся парад союзницьких військ СРСР, США, Великобританії і Франції. Парад приймав Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков. У параді взяли участь радянські війська, які штурмували Берлін, американські, англійські та французькі війська, що перебували в Берліні для несення окупаційної служби у відведених їм секторах західної частини міста.

1945 – побачила світ перша книга шведської письменниці Астрід Ліндгрен про Пеппі-Довга Панчоха, улюблена багатьма маленькими читачами і перекладена 71 мовою світу. Астрід Ліндгрен присвятила книгу своїй доньці, яка була хвора на запалення легень, і попросила розповісти їй казку.

1947 – у Москві відкрили пам'ятник Юрію Долгорукому.

1949 – у Бонні відбулось перше спільне засідання двох палат бундестагу (парламенту) ФРН для обрання президента і створення уряду. Першим президентом ФРН став Теодор Хейс, коаліційний уряд очолив Конрад Аденауер.

1953 – Микита Хрущов став першим секретарем ЦК КПРС.

1954 – у центрі Софії (Болгарія) було відкрито монумент на честь Радянської Армії.

1965 – на ХХVІ МКФ у Венеції були удостоєні нагород одразу три радянські кінокартини – фільм Олександра Роу "Морозко" (найвища премія фестивалю – "Золотий лев св. Марка" у конкурсі дитячих і юнацьких фільмів), фільм Марлена Хуциєва "Мені двадцять років" (спеціальна премія журі), фільм Петра Тодоровського "Вірність" (премія за кращий режисерський дебют).

1971 – у Києві було оголошено про споріднення й братання міст Києва і Кіото.

1977 – підписано Договір про постійний нейтралітет і експлуатацію Панамського каналу.

1978 – у Лондоні скоєно замах на болгарського дисидента, оглядача Бі-Бі-Сі Георгія Маркова – у натовпі його вколов отруєною рицином голкою на парасольці агент держбезпеки БНР.Це була одна з останніх операцій особливого відділу КДБ, який займався ліквідацією зовнішніх ворогів.Марков помер 11 вересня.

1979 – цього дня були встановлені дипломатичні відносини між СРСР і Гренадою.

1986 – скоєна невдала спроба замаху на Аугусто Піночета в Чилі.

1987 – Еріх Хонеккер став першим лідером НДР, що відвідав ФРН.

1990 – у Києві розпочався І Міжнародний фестиваль української поезії "Золотий гомін".

1993 – у Москві представники урядів Вірменії, Білорусі, Казахстану, Росії, Таджикистану й Узбекистану підписали угоду про практичні заходи щодо створення рублевої зони нового типу.

1994 – відбулася спроба конституційного перевороту в Криму. Рішенням місцевого парламенту в Криму фактично запроваджено парламентську республіку.

1998 – заснована компанія Google.

2011 – в авіакатастрофі загинула хокейна команда "Локомотив" (Ярославль).Літак Як-42 із хокеїстами виконував рейс до Мінська на перший матч нового чемпіонату КХЛ. При злеті пілот не зміг набрати висоту й зачепив антену маяка, літак упав, розламався на шматки й загорівся. Загинули 37 пасажирів і 8 членів екіпажу. Серед жертв – троє хокеїстів із паспортами України та Росії – воротар Олександр В'юхін, захисник Віталій Анікеєнко, нападник Данило Собченко. Також – чемпіони світу у складі збірної Чехії Йозеф Вашичек, Ян Марек, Карел Рахунек, зірковий словак Павол Демітра, головний тренер – канадець Бред Маккрімон та ін. Вижили форвард збірної Росії Олександр Галімов та бортінженер.

Цього дня народились:

1533 – Єлизавета І Тюдор, англійська королева (з 1558 р.), остання з династії Тюдорів (дочка Генріха VІІІ і Анни Болейн). За Єлизавети І було посилено центральну владу, відновлено англіканську церкву, скасовану Марією Тюдор, велась успішна боротьба проти Іспанії (розгром "Непереможної армади" 1588 р.). Широко колонізувалася Ірландія. 1587 р. за наказом Єлизавети І було страчено Марію Стюарт.

1707 – Жорж Луї Леклерк Бюффон, видатний французький природознавець, член французької АН. З 1739 р. – директор королівського Ботанічного саду в Парижі (був на цій посаді 50 років). Основна праця – "Природнича історія" (36 тт., 1749–1788 рр.), у якій Бюффон висловив думки про єдність рослинного і тваринного світу, про змінюваність видів під впливом умов навколишнього середовища (клімату, живлення і т. д.). В галузі геології систематизував відомий на той час фактичний матеріал і розробив ряд теоретичних питань про розвиток земної кулі і її поверхні. У першій геологічній праці "Теорія Землі" (1749) висунув гіпотезу утворення Землі як уламка, відірваного від Сонця падінням на нього комети, що поступово охолонув до самого центру. Висунув гіпотезу про еволюційний розвиток Землі.

1726 – Франсуа Філідор (Данікан-Філідор), французький композитор, творець французької комічної опери, шахіст, шаховий теоретик. Свого часу вважався найсильнішим шахістом у світі. Його іменем названо шаховий дебют "Захист Філідора".

1810 – Герман Госсен, німецький (прусський) економіст, попередник математичної й австрійської шкіл в економіці.

1829 – Фрідріх Август Кекуле, німецький хімік-органік. Запропонував циклічну будову бензолу, показав що вуглець чотиривалентний і його атоми можуть сполучатися один з одним у ланцюги.

1831 – Михайло Парфентійович Дегтярьов, український купець, меценат. Родина Дегтярьових вела широку торгівлю у Києві з 30-х років ХІХ ст., володіючи будинками і магазинами переважно на Подолі. Його батько навесні 1835 р. став першим міським головою. Михайло Дегтярьов значно примножив капітали батька і став одним з найбагатших киян, конкуруючи в цьому з домами Терещенків і Бродських. Будучи людиною релігійною, щедро жертвував бідним на церковні свята, вів надзвичайно скромне життя. 1883 р. придбав будинок по вулиці Покровській, 5 і влаштував у ньому богадільню, 1892 р. заснував чотириповерховий Вдовий дім для бідних (на розі вулиць Покровської, Андріївської та Боричевого току, з 1970 р. тут розміщуються установи Національного банку України). На власні кошти спорудив на території Олександрівської лікарні Свято-Михайлівський храм при якому він був затверджений на посаді церковного старости. Помер 30 січня 1899 р. у Києві, похований під стіною Свято-Михайлівської церкви (зруйнованої за більшовицького режиму). За заповітом Дегтярьов, який не мав дітей, передав Києву нерухомого майна на 2,5 млн. крб., а також 2 млн. готівковими грошима та цінними паперами. Відповідно до його останньої волі на ці кошти було споруджено будинки та велося утримання богаділень і приютів. Найбільшу богадільню, створену на його кошти і названу його ім’ям, відкрито 1902 р. на Лук’янівці (тепер на розі вул. Дегтярівської та Довнар-Запольського – Київський інститут сухопутних військ). Дегтярівською цю вулицю названо на честь Дегтярьова рішенням міської думи 1906 р., з 1944 р. вона звалася вул. О. Пархоменка, історичну назву їй повернуто 1993 р.

1831 – Віктор’єн Сарду, французький драматург, член Французької академії. Автор понад 60 п’єс різноманітних жанрів – від водевілю і комедії інтриг ("Мушині лапки", "Мадам Сан-Жен") до історичних драм ("Батьківщина!", "Ненависть"). На сюжет написаної ним драми створена опера Дж. Пуччіні "Тоска".

1870 – Олександр Іванович Купрін, російський письменник, видатний майстер жанру оповідання. Автор "Олесі", "Ями", "Штабс-капітана Рибнікова", "Молоха" та інших чудових творів. До 1901 р. жив в Україні, здебільшого у Києві, їздив на Донбас як кореспондент київських газет (враження від поїздки на заводи Донецького басейну лягли в основу нарисів "Юзівський завод", "У вогні"). З 1901 – у Петербурзі. Співробітничав у збірниках видавництва "Знание", після 1917 р. брав участь у роботі видавництва "Всемирная литература". 1919 р. емігрував, жив переважно в Парижі. 1937 р. повернувся у Росію. Більшовики дали йому квартиру в Ленінграді, підготували до друку двотомник вибраних творів, ще й заплатили досить гарний гонорар – 45 тисяч рублів. Декого з літературного істеблішменту це неприємно вразило. Всеволод Ставський, тодішній секретар Союзу письменників, написав Єжову листа, у якому звинувачував "буржуазного запроданця і західного посіпаку Купріна" в усіх смертних гріхах, але в НКВС жодним чином не відреагували на пасквіль – Купрін був потрібен Сталіну з пропагандистською метою, і не для того письменника перетягли з Франції до Радянського Союзу, аби розстрілювати. Втім, наступного 1938 року Купріна не стало.

1875 – Олександр Олександрович Мурашко, український живописець, педагог, громадський діяч. Перші художні навички здобув в іконописній майстерні свого вітчима О.І. Мурашка. Деякий час відвідував Київську рисувальну школу Миколи Мурашка. Закінчив Петербурзьку академію мистецтв (навчався у Іллі Рєпіна), після цього удосконалював майстерність у Мюнхені та Парижі. У 1907–1912 рр. викладав у Київському художньому училищі, з 1913 р. – у власній студії, з 1917 р. – в Українській АМ (обидві – в Києві). Працював у галузі портретного й жанрового живопису. Автор таких полотен як "Похорон кошового" (1900, для центральної постаті позував М. Старицький), "На вулицях Парижа" (1902–1903), "Паризьке кафе" (1903), "Карусель" (1906, отримав золоту медаль Х Мюнхенської міжнародної виставки). Майстер портретного жанру: "Дівчина в червоному капелюсі" (1902–1903), "Портрет М. Мурашка» (1907). Один з організаторів Київського товариства художників (1916). Трагічно загинув у 44 роки в Києві від рук бандита. Твори О.О. Мурашка експонувалися на міжнародних виставках у Мюнхені, Берліні, Відні, Венеції, Римі, Амстердамі та ін.

1881 – Андре Мазон, французький філолог-славіст, літературознавець, член Французької академії написів і красного письменства, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, іноземний член АН СРСР з 1928, член-кореспондент ряду зарубіжних академій. Освіту здобув у Паризькому університеті. Викладав французьку мову в Харківському університеті (19051909). Після повернення до Франції – учений секретар Інституту живих слов’янських мов, професор слов’янської філології Страсбурзького університету, Колеж де Франс, директор Паризького інституту слов’янознавства. У 19581967 рр. був віце-президентом Міжнародного комітету славістів. Засновник (1921, спільно з А. Мейє та П.Ж. Буайє) французького наукового журналу "Огляд слов’янських студій". Був його редактором понад 45 років. Мазонові належать праці з слов’янського мовознавства, граматики російської та чеської мов. Досліджував давньоруську літературу. Опублікував кілька статей з історії української літератури ("Марко Вовчок в Італії", "Про Шевченка"). Цікавився українським фольклором. Бував в Україні, підтримував дружні зв’язки з мовознавцями Іваном Білодідом та Леонідом Булаховським. Доклав чимало зусиль, щоб Інститут мовознавства АН України отримав (1965) фотокопію рукопису граматики староукраїнської літературної мови 16-17 ст., написаної у Франції латинською мовою (1643, опубл. 1970).

1899 – Ізабелла Юр'єва (Лівікова), російська радянська естрадна співачка (контральто). Народна артистка Росії (1992).

1908 – Майкл Дебейкі, американський кардіохірург, засновник і почесний ректор коледжу Бейлор у Хьюстоні (штат Техас), директор Кардіологічного центру Дебейкі. Розробник багатьох важливих методів лікування серця, у тому числі аортокоронарного шунтування (1964). 1953 р. першим у світі зробив успішну операцію на сонній артерії, що відкрило можливість хірургічного лікування інсультів. Вважається "батьком" американської кардіохірургії.

1909 – Еліа Казан, американський кінорежисер, письменник, класик світового кіно. Славу здобув завдяки бродвейським постановкам п’єс Т. Уїльямса, Т. Уайлдера і Ю. О’Ніла. Зняв фільми "Джентельменська угода" (премія "Оскар", 1947), "У порту" (премія "Оскар", 1954), "Трамвай "Бажання", "Останній магнат", "На схід від Едему", "Обличчя в натовпі", "Америка, Америка". Володар почесного "Оскара" за "здобутки всього життя" (1999). Еліа Казан фактично відкрив зірок Голівуда Марлона Брандо, Джеймса Діна і Грегорі Пека.

1910 – Олександр Федорович Засядько, український радянський державний діяч, Герой Соціалістичної Праці (1957). Син шахтаря. Народився у м. Горлівці (нині Донецької обл.). Був міністром вугільної промисловості СРСР, 1958–1962 рр. – заступник Голови Ради Міністрів СРСР. Керував відновленням вугільних підприємств Донецького басейну. Його іменем названа одна з історичних шахт Донецька.

1911 – Тодор Живков, болгарський політик і державний діяч. Лідер ЦК Компартії Болгарії (1954–1989), з 1971 р. – голова Держради Народної Республіки Болгарія. 1990 р. був притягнутий до кримінальної відповідальності, перебував під домашнім арештом. Звільнений за рішенням верховного суду країни 1996 р.

1912 – Девід Паккард, американський підприємець, електротехнік, співзасновник компанії "Hewlett-Packard" (спільно з Вільямом Х'юлеттом). Першим продуктом компанії став RC-генератор звукової частоти, спроектований Х'юлеттом під час навчання.

1914 – Джеймс Ван Аллен, американський астрофізик, відомий своїм відкриттям радіаційних поясів Землі.

1917 – Джон Уоркап Корнфорт, англійський хімік-органік, член Лондонського королівського товариства, лауреат Нобелівської премії з хімії. Навчався в Сіднейському й Оксфордському університетах. Під час другої світової війни брав участь в англо-американській програмі з вияснення будови пеніциліну, здійсненій під керівництвом Р. Робінсона. 1946–1962 рр. – у Раді з медичних досліджень (Великобританія), 1962–1975 рр. – директор лабораторії хімічної ензимології компанії "Шелл". Основні роботи вченого стосуються стереохімії та біоорганічної хімії. Корнфорт здійснив перший тотальний синтез неароматичного стероїду. З’ясував механізм біосинтезу холестерину.

1918 – Яків Борисович Файнберг, український фізик, академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР. З 1946 р. працював у Фізико-технічному інституті АН УРСР (Харків). Автор праць з фізики і техніки прискорювачів, фізики плазми, плазмової електроніки, керованого термоядерного синтезу.

1923 - Едуард Асадов, россійський поет-лірик.

1925 – Олександр Хмелик, радянський драматург, кіносценарист ("Друг мій, Колька!", "Безіменна зірка", "Бідна Маша"), головний редактор дитячого гумористичного кіножурналу "Єралаш". У 1974–1987 рр. був заступником головного редактора кіностудії ім. М. Горького. Уродженець Алупки.

1928 – Володимир Андрійович Колесник, український хормейстер, заслужений діяч мистецтв УРСР. Після закінчення Київської консерваторії (навчався у Г. Верьовки) працював у Київському театрі опери та балету – пройшов шлях від хормейстера до директора театру (1969–1972). Емігрував1972 р. Був головним диригентом опери в Сіднеї (Австралія), художнім керівником Товариства української опери Канади (м. Торонто). З 1984 р. – головний диригент Капели бандуристів ім. Т.Г. Шевченка (м. Детройт, США), з якою 1991 р. гастролював по містах України, капела 1992 р. удостоєна Державної премії України ім. Т. Шевченка.

1936 – Бадді (Чарльз) Холлі, американський співак і автор пісень, піонер рок-н-ролу. Його інновації у творчості справили великий вплив як на сучасників, так і на наступні покоління музикантів, включаючи The Beatles, The Beach Boys, The Rolling Stones, Боба Ділана тощо. Холлі у числі перших включили до Залу слави рок-н-ролу (1986). За версією журналу Rolling Stone Бадді Холлі отримав 13-те місце у списку "П'ятдесяти найвизначніших артистів всіх часів" (2004 р.). Розбився в авіакатастрофі в 1959 р.

1948 – Софія Майданська, українська письменниця, поетеса. Авторка романів "Землетрус", "Діти Ніоби" та ін. Заслужений діяч мистецтв України (2004).

1955 – Юхим Ісаакович Зельманов, математик, лауреат премії Філдса (аналог Нобелівської премії для математиків) 1994 року, професор Чикагського і Йельського університетів. Медаль Філдса Зельманов отримав за вирішення знаменитої проблеми Бернсайда, ще працюючи в Інституті математики Сибірського відділення РАН.

1956 – Володимир Бебешко, український звукорежисер, аранжувальник і музичний продюсер. Брат співака Левка Дурка (Леонтія Бебешка). Колишній чоловік співачки Сестрички Віки (Врадій), разом із нею виїжджав до США. Із 1997 р. – у Києві, працював на "Музичній біржі" Євгена Рибчинського, відкрив "Студію Володимира Бебешка".

1958 – Костянтин Федорович Затулін, російський державний і політичний діяч, депутат Держдуми Росії, директор Інституту країн СНД.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua