Цей день в історії - події та люди. 22 вересня

22.09.2011 09:47:08 

Свято:

День партизанської слави. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 1020/2001 від 30 жовтня 2001 р. щорічно цього дня.

У понад 1100 містах світу проводиться Міжнародний день без автомобіля.

Всесвітній день захисту слонів – найбільших тварин серед сучасних наземних ссавців. Встановлений у 1996 р. за ініціативою міжнародних екологічних організацій.

Національне свято Республіки Болгарії – День проголошення незалежності. Саме цього дня 1908 р. у Велико-Тирново було оголошено маніфест, за яким Князівство Болгарія ставало незалежним від Османської імперії. Відзначається з 1998 р.

Національне свято Республіки Малі – День Незалежності (1960).

День мов народів Республіки Казахстан. Проголошений Указом Президента республіки від 20 січня 1998 р. У Казахстані сьогодні проживають представники понад 85 націй і народностей.

День єдності балтів у Латвії і Литві. Відзначається на честь перемоги балтійських племен над німецькими хрестоносцями у битві біля Саули 22 вересня 1236 р. Відзначається у Литві з 1994 р., у Латвії – з 2000 р.

Православні іменинники: Аким, Ганна, Йосип, Микита, Северіан, Феофан, Феодосій, Харитон.
Католицькі іменинники: Моріс (Моріц), Маврикій, Хома.

Події дня:

66 – імператором Нероном сформовано перший легіон "Італіка".

1002 – засновано місто Хотин (Чернівецька область, Україна).

1236 – битва при Саулі (Шяуляй), у якій об'єднані війська литовців, жмудинів та латишів завдали нищівної поразки лівонському ордену мечоносців.

1307 – Королівська рада Франції ухвалила рішення про арешт усіх тамплієрів, що перебувають на території королівства.

1499 – за Базельським договором Швейцарська конфедерація здобула незалежність від Священної Римської імперії.

1692 – у США повісили вісьмох останніх "відьом" (місто Салем, штат Массачусетс).

1711 – індіанці в Кароліні вирізали близько 200 білих колоністів, почавши війну з ними.

1764 – у Росії запроваджені кам'яні верстові стовпи.

1784 – росіяни заснували перше постійне поселення на Алясці (селище Кодіак).

1789 – російські війська під проводом Олександра Суворова розгромили турецьку армію у битві біля Римніка.

1792 – проголошення Французької Республіки – точка відліку французького республіканського календаря.

1848 – в Угорщині створено революційний Комітет захисту батьківщини на чолі з Лайошом Кошутом.

1860 – рятуючись від наступу англо-французьких військ, із Пекіна утік китайський імператор.

1862 – президент США Авраам Лінкольн оголосив про звільнення негрів-рабів.

1902 – у Херсоні п'єсою А.П. Чехова "Три сестри" відкрився Театр "Товарищество новой драмы", організований В.Е. Мейєрхольдом.

1908 – у місті Велико-Тирново проголошено суверенне Болгарське князівство (доти воно залежало від Османської імперії).

1917 – Симон Петлюра виступив на засіданні Генерального секретаріату УНР із законопроектом про Вільне козацтво.

1918 – вийшов перший номер нелегальної газети "Київський комуніст" – орган підпільних обласного і міського комітетів КП(б)У. Цього ж дня вийшов наказ Всеукраїнського центрального військово-революційного комітету про формування у "нейтральній зоні" українських повстанських дивізій.

1919 – у Катеринославі було повідомлено про заборону добровольчим командуванням виконання гімну "Ще не вмерла Україна" під загрозою суворої кари.

1921 – до складу Ліги націй прийняли Латвію, Литву й Естонію.

1922 – у СРСР створено Комісію металевого літакобудування (нині – дослідницько-конструкторське бюро Туполєва).

1925 – заснована Всесвітня асоціація детективів.

1929 – президією ВУЦВК було затверджено новий зразок Державного герба УРСР. Конституцією, схваленою ХІ Всеукраїнським з'їздом рад передбачається напис на Державному гербі "Пролетарі усіх країн, єднайтесь!" лише українською мовою. Раніше напис був як українською, так і російською мовами.

1933 – у Парижі відкрився Всесвітній антивоєнний конгрес молоді.

1935 – постановою ЦВК РНК СРСР запроваджені військові звання "старшина", "лейтенант", "капітан", "майор", "полковник", "маршал Радянського Союзу".

1937 – утворені Житомирська, Миколаївська, Полтавська і Хмельницька області України.

1939 – об 11.00 у Виннику було підписано угоду між командуванням польського гарнізону у м. Львові і радянськими військовим командуванням про передання м. Львова Червоній армії. О 14.00 польські війська почали складати зброю, о 15.00 з'єднання 2-го кавалерійського корпусу у пішому строю сумісно з танками 24-ї, 38-ї та 10-ї танкових бригад вступили у місто. Пункт 8 підписаної польською і радянською сторонами угоди гарантував офіцерам польської армії особисту свободу і недоторканість їхнього особистого майна, право на виїзд до зарубіжних країн. Ці умови не було виконано: при виході з міста обеззброєні колони поляків були оточені частинами Червоної армії і НКВС та відправлені до концтаборів.

1939 – пройшов спільний парад радянських і німецьких військ у Бресті.

1939 – Книгокультторг, Укоопспілка надіслали до Західної України 56 платівок (10 тис. екземплярів) з наступними піснями українською мовою – "Пісня про Сталіна", "Пісня про батька", "Щорс", "Ой, не ходи Грицю", "Тарас Бульба", "Реве та стогне Дніпр широкий".

1943 – завершилася Донбаська стратегічна наступальна операція Південно-Західного (командувач генерал армії Р.Я. Малиновський) і Південного (командувач генерал-полковник Ф.І. Толбухін) фронтів за підтримки Азовської флотилії (розпочалась 13 серпня).

1944 – радянські війська звільнили столицю Естонії місто Таллін від гітлерівської окупації.

1944 – у Києві відкрилася Державна вечірня консерваторія.

1951 – у Швеції заборонені поцілунки у громадських місцях

1955 – "Кримська правда" повідомила про відкриття поблизу Бахчисарая астрофізичної обсерваторії – найбільшої у СРСР і однієї з найбільших у світі.

1955 – в Аргентині здійснено військовий переворот, який повалив уряд президента-диктатора Хуана Перона.

1960 – Малі одержало незалежність від Франції.

1964 – на Харківському тракторному заводі виготовлено 100 тисячний трактор "Т-74".

1974 – на Генеральній асамблеї ООН до порядку денного вперше включили самостійне "Палестинське питання", що фактично було визнанням Організації визволення Палестини та її лідера Ясіра Арафата повноважними представниками палестинського народу

1980 – розпочалась широкомасштабна війна між Іраком та Іраном. Давні і безрезультатні переговори між країнами з приводу прикордонних проблем в районі виходу до Перської затоки вилились у воєнний конфлікт – іракські війська увійшли на територію сусідньої держави, захопили багату нафтою провінцію Хузистан, а з повітря завдали бомбові удари по іранських нафтопереробних заводах в усті ріки Шатт-ель-Араб. Восьмилітня війна, яка забрала життя кількох сотень тисяч людей, завершилась для обох країн практично безрезультатно.

1980 – делегати 36 регіональних відділень незалежних польських профспілок зібралися у Гдині й об'єдналися під назвою "Солідарність". Головою нового профспілкового об'єднання обраний Лех Валенса. На початку 1981 р. "Солідарність" налічувала у своїх лавах уже 10 мільйонів членів.

1981 – Конгрес США присвоїв почесне громадянство США Раулю Валенбергу. До нього подібної честі удостоївся лише Вінстон Черчілль.

1989 – казахську мову проголошено державною мовою Казахстану.

1994 – Верховна Рада України прийняла постанову "Про політико-правову ситуацію в Автономній Республіці Крим". Постановою доручалось Верховній Раді Автономної Республіки Крим привести Конституцію і закони Республіки Крим у відповідність з Конституцією і законодавством України.

1997 – відбувся офіційний візит Президента України Леоніда Кучми до США.

1999 – міністри транспорту України, Румунії та Болгарії у Києві звернулись до країн-членів Європейського Союзу та Дунайської комісії з пропозицією профінансувати процес очищення фарватеру Дунаю після зруйнування мостів у результаті бомбардування НАТО.

2001 – США посилили санкції проти Індії й Пакистану, запроваджені у 1998 р. після того, як ці країни провели випробування ядерної зброї.

Цього дня народились:

1515 – Анна Клевська, четверта дружина короля Англії Генріха VIII. Шлюб уклали, щоб скріпити союз між Генріхом і братом Анни – могутнім німецьким протестантським принцом Клевським.

1601 – Анна Австрійська, французька королева, дружина Людовіка XIII. Опонентка кардинала герцога де Ришельє.

1694 – Філіп Честерфілд, англійський державний діяч і письменник. Відомий передусім своїми "Листами до сина", а також тим, що представив парламенту закон, за яким було здійснено перехід із юліанського на григоріанський календар у 1752 р.

1741 – Петер Паллас, німецький натураліст, який першим описав фауну і флору Росії.

1746 - Філіпп Віктуар Вільморен, французький ботанік, селекціонер, засновник селекційно-насінницького господарства "Вільморен-Андріє", родоначальник династії вчених-селекціонерів, фірмою Вільморенів виведено понад 450 видів і різновидів корисних рослин, створено чимало високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур.

1791 – Майкл Фарадей, англійський фізик, основоположник вчення про електромагнітне поле. Він відкрив явище електромагнітної індукції і встановив закони електролізу, був творцем генератора, запровадив поняття анод, катод, іони, електроди, ужив термін "магнітне поле". На його честь названа одиниця електричної ємності – фарад.

1835 – Олександр Потебня, український і російський мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Член-кореспондент Петербурзької АН. Автор вчення про внутрішню форму слова.

1858 – Іван Ничипорович Фалієв, український вчений у галузі рибництва. З 1923 р. – професор Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. З ініціативи Фалієва на Україні були створені перші розплідники для ставкової риби, рибні господарства і заповідники, "Фалієвський" водозлив, апарат для виведення осетрових риб у штучних водоймах тощо.

1860 – Володимир Іванович Дзюбинський, російський громадський діяч. Народився у Кам'янці-Подільському. Брав активну участь у громадському житті Петропавловська: один із засновників "Товариства допомоги бідним", ініціатор відкриття реального училища та ін. Займався вивченням Сибіру та степового краю. Надавав практичну допомогу переселенцям до Сибіру.

1863 – Александр Йєрсен, французький мікробіолог і епідеміолог. 1888 р. разом з Емілем Ру відкрив дифтерійний токсин, 1894 р. – збудник чуми. Ім'ям вченого названі декілька видів бактерій.

1869 – Петро Краснов, російський військовий діяч і письменник, генерал, отаман Війська Донського. Під час Другої світової війни співпрацював із владою нацистської Німеччини –  1942 р. Краснов запропонував допомогу у створенні козачих підрозділів у складі вермахту для боротьби з СРСР, 1943 р. став начальником головного управління козачих військ імперського міністерства Східних окупованих територій, брав участь у створенні "Козачого стану". У травні 1945 р. здався англійцям, але разом із 2,4 тисячами козацьких офіцерів був виданий англійським командуванням радянській військовій адміністрації. Відтак 1947 р. Краснова, генерала Шкура та інших повісили на Луб'янці у Москві. 2006 р. у станиці Єланська Ростовської області відкрили пам'ятник Краснову.

1875 – Мікалоюс Константінас Чюрльоніс, литовський живописець і композитор, представник символізму. Навчався в художньому училищі у Варшаві, Варшавському музичному інституті, Лейпцізькій консерваторії. Серед найвідоміших творів: цикли картин "Знаки Зодіаку", "Соната моря", симфонічні поеми "Ліс", "Море", камерно-інструментальні твори, обробки народних пісень.

1882 – Вільгельм Бодевін Йоган Густав Кейтель, генерал-фельдмаршал Німеччини. На військовій службі з 1901 р. Брав участь у 1-й світовій війні, займав різні штабні посади. З приходом до влади Гітлера – активно співробітничав з нацистським режимом, що забезпечило йому швидку кар'єру: 1935 р. з посади командира дивізії Кейтеля було призначено начальником управління військового міністерства, а у лютому 1938 р. – начальником штабу верховного головнокомандування збройних сил. Був на цій посаді аж до розгрому фашистської Німеччини у 1945 р. Саме Кейтель підписав Акт про капітуляцію збройних сил фашистської Німеччини 8 травня 1945 р. Як один з головних німецьких військових злочинців був страчений (повішений) за вироком Нюрнберзького трибуналу 16 жовтня 1946 р.

1893 – Олексій Лосєв, російський філософ і філолог, письменник, автор робіт з античної міфології ("Філософія імені", "Діалектика міфу").

1895 – Пол Муні, відомий голлівудський актор 30-х років минулого століття. Виконував головні ролі у фільмах "Обличчя зі шрамом" та "Я – каторжник-втікач", що стали класикою світового кінематографа. Народився у Львові.

1900 – Сергій Іванович Ожегов, радянський мовознавець, лексикограф, доктор філологічних наук. Автор надзвичайно популярного однотомного "Словника російської мови" (1949), що витримав декілька видань, та інших російських словників. Засновник і головний редактор збірок "Питання культури мови". Ініціатор створення в Інституті російської мови Довідкової служби російської мови, яка відповідала на запити організацій та приватних осіб стосовно правил російської мови.

1901 – Чарлз Брентон Хаггінс, американський хірург-уролог, один із зачинателів гормонотерапії, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (1966). Першим застосував естрогени (жіночі статеві гормони) для лікування пухлин, у тому числі раку передміхурової залози.

1901 - Надія Сергіївна Аллілуєва, друга дружина Й.В. Сталіна.

1904 – Еліус Мойсейович Фрідман, український скульптор. Автор пам'ятника Г.І. Котовському в Умані, портретів Ю. Шумського і А. Бучми.

1904 – Еллен Черч (Маршалл), американська медсестра, перша у світі стюардеса. Вона була ініціатором самої ідеї та організатором першого загону "скай-гьорлз", 1930 р. стала першою стюардесою, що відправився в рейс на борту літака.

1905 – Ейген Зенгер, німецький вчений у галузі ракетно-космічної техніки. Автор проектів оригінальних літаючих апаратів з рідинним ракетним двигуном, праць з теорії космічного польоту.

1918 – Генрік Шерінг, мексиканський скрипаль польського походження. Під час війни дав понад 300 концертів у військових частинах і військових госпіталях англо-американських військ (гонорари перераховував Антигітлерівській коаліції). З 1946 р. жив переважно в Мехіко. Був першим виконавцем Третього скрипкового концерту Н. Паганіні, партитура якого протягом багатьох років вважалася втраченою. Виконавча манера Г. Шерінга вирізняється чудовою технікою, елегантністю та відчуттям стилю. Йому присвятили декілька творів Бруно Мадерна і Кшиштоф Пендерецький. Крім класичного скрипкового репертуару активно пропагував музику мексиканських композиторів.

1932 – Альгірдас Бразаускас, литовський політичний і державний діяч, президент країни 1992–1998 рр., прем'єр-міністр у 2001–2006 рр. Колишній перший секретар КП Литви.

1934 – Христина Дохват, американська художниця українського походження, головний художник Філадельфійської греко-католицької митрополії у США. Розписала понад 50 греко-католицьких, православних і римо-католицьких храмів.

1938 – Дін Рід, американський співак, актор і режисер, виконавець пісень протесту (з 1972 р. жив у НДР).

1959 – Борис Барський, український актор, участник комік-трупи "Маски", заслужений артист України (2009).

1973 – Марія Голубкіна, російська акторка театру й кіно ("Єсенін"). Падчерка Андрія Миронова, колишня дружина Миколи Фоменка.

1976 – Роналдо (Луїс Назаріо де Ліма Роналдо), бразильський футболіст. Дворазовий чемпіон світу (1994 і 2002 рр.), срібний призер ЧС-1998. Найкращий бомбардир в історії фінальних турнірів чемпіонатів світу (15 голів), кращий футболіст світу 1996, 1997 і 2002 рр., Європи – 1997 і 2002 рр., дворазовий чемпіон Південної Америки (1997, 1999), чемпіон Іспанії 2003 р. з "Реалом", володар Кубка УЄФА 1998 р. (з "Інтером"), Кубка кубків 1997 р. з "Барселоною".

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку



Разработка и поддержка – Центр интеллектуальных ресурсов и технологий.
© Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua