Свято:
Всесвітній день зору. Проводиться у другий четвер жовтня в рамках глобальної кампанії з привернення уваги до проблем сліпоти і порушення зору.
Міжнародний день дівчат (International Day of the Girl), проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 2011 р.
Православні іменинники: Анатолій, Антон, Варлам, Василь, В’ячеслав, Єфрем, Зосим, Іван, Лаврентій, Лука, Макар, Марк, Матвій, Микола, Никодим, Олександр, Олексій, Онисим, Онуфрій, Опанас, Прохор, Родіон, Савва, Симон, Сергій, Спиридон, Тіт, Ульяна, Федір, Феофан, Харитон.
Католицькі іменинники: Альдона, Еміль, Олександр.
Події дня:
1424 - помер від чуми Ян Жижка, чеський полководець, національний герой, провідник повстання гуситів.
1521 – Папа Римський Лев X присвоїв королю Англії Генріху VII титул "Захисник віри" за королівський памфлет, спрямований проти Мартіна Лютера. Згодом, коли король порвав із Ватиканом через шлюбні проблеми, інший Папа – Павло III – позбавив Генріха почесного титулу, але англійський парламент відновив звання.
1531 – у битві біля Каппеля війська католицьких кантонів Швейцарії розбили швейцарців-протестантів.
1783 – була утворена Російська академія. Ініціатором її створення і першим президентом стала княгиня Катерина Романівна Дашкова.
1828 – у ході війни з Туреччиною російські війська зайняли Варну.
1852 – в Австралії відкрито перший університет (Сіднейський).
1853 – у Нью-Йорку відкрито перший в Америці кліринговий банк.
1881 – американець Девід Х'юстон зі штату Північна Дакота запатентував першу фотоплівку.
1887 – американський винахідник Томас Едісон запатентував електричну машину для підрахунку голосів на виборах.
1891 – у Стокгольмі відкрився перший у світі етнографічний музей під відкритим небом "Скансен".
1899 – розпочалась Англо-бурська війна 1899–1902 рр. – одна з перших воєн епохи імперіалізму.
1900 – Уїнстон Черчілль уперше обраний членом англійського парламенту.
1913 – у Києві почався суд над приказчиком цегельного заводу, євреєм Менделем Бейлісом, якого чорносотенці обвинуватили в ритуальному вбивстві 13-річного Андрія Ющинського. Процес відбувався на тлі всеросійської антисемітської кампанії, але через місяць після початку процесу суд присяжних, не зважаючи на сфабриковані свідчення, виправдав Бейліса.
1918 – у Франції відбувся перший радіокерований політ літака. Політ тривав рівно годину, машина подолала відстань у 100 км.
1919 – уперше сніданок у літаку запропонувала компанія "Хендлі Пейдж транспорт". Кошик із "другим сніданком" коштував три шилінги за порцію.
1921 – у Києві було скликано Всеукраїнський православний собор (тривав до 27 жовтня), у якому взяло участь більше 500 представників духовенства і мирян. Собор затвердив проголошену у січні 1919 року автокефалію Української православної церкви і обрав Василя Липківського її митрополитом.
1922 – ухвалена конституція Ірландії.
1922 – декретом Раднаркому в радянській Росії введена нова грошова одиниця – червонець – банківський білет, забезпечений золотом і активами Держбанку РРСФР.
1922 – Лев Троцький на з'їзді комсомолу закликав молодь "гризти граніт науки" – ця фраза стала крилатою.
1931 – у СРСР ухвалено рішення про повну ліквідацію приватної торгівлі.
1938 – центральна влада Чехословаччини затвердила уряд Карпатської України.
1940 – ухвалення ЦК ВКП (б) і РНК СРСР постанови про переведення лав вугільних шахт Донбасу на двозмінну роботу по видобутку вугілля і одну ремонтну зміну.
1942 – з’явилася постанова ДКО (Державного комітету оборони) про розвиток партизанського руху в Україні.
1943 – розпочався другий рейд з’єднання партизанських загонів під командуванням Я.І. Мельника у Вінницьку область.
1948 – на екрани СРСР вийшла перша серія фільму "Молода гвардія" режисера Сергія Герасимова.
1958 – на космодромі Байконур відбулася спроба пуску автоматичної міжпланетної станції "Е-1-2" у бік Місяця. Ракета-носій "Восток-Л" 8К72 зазнала аварії невдовзі після старту й вибухнула.
1960 – у Парижі проходила 11-а Генеральна конференція по мірам і вагам, на якій була затверджена єдина міжнародна система одиниць СІ і прийняте нове визначення метра через довжину світової хвилі і астрономічне визначення секунди.
1961 – на Семипалатинському полігоні СРСР здійснив перший підземний ядерний вибух.
1962 – відкрився другий Ватиканський собор, який скасував обов'язкову латинську мову при католицьких богослужіннях.
1968 – відбувся перший запуск американського космічного корабля "Аполлон-7" з астронавтами на борту.
1973 – ізраїльські війська вторглися до Єгипту.
1979 – велику інженерну споруду – 800-кілометровий трубопровід "Горлівка – Одеса" включено в роботу. Рідкий аміак вироблений агрегатами горлівського лиману поблизу Одеси, де споруджено механізований комплекс для його вантаження на морські судна. Цим введено в дію першу чергу аміакопроводу "Тольятті – Одеса" протяжністю 2400 км.
1984 – Кетрін Саллівен стала першою жінкою-астронавтом США, яка здійснила вихід у відкритий космос.
1992 – екс-міністра закордонних справ СРСР Едуарда Шеварнадзе обрано головою грузинського парламенту.
1994 – на Московській міжбанківській валютній біржі було зареєстровано рекордне падіння рубля по відношенню до долара (до 3926 рублів за один долар), що поставило Росію перед загрозою різкого витка інфляції ("чорний вівторок").
1994 – Л. Кучма своїми указами надав статус національних низці закладів культури, зокрема Державному академічному театру імені І. Франка (Київ), Київській державній філармонії, Музею історії України (Київ), Державному історико-архітектурному заповіднику "Софіївський музей" (Київ), Шевченківському національному заповіднику (Канів), Державному історико-культурному заповіднику "Давній Галич" (Івано-Франківська обл.), Парламентській бібліотеці України (Київ) та ін.
1999 – у Харкові відбувся демонстраційний політ першого українського літака АН-140.
1999 – у Харкові відкрито пам’ятник князю Ярославу Мудрому.
2008 – повернувшись на ринг після майже 4-річної відсутності, Віталій Кличко у Берліні переміг нігерійця Семюеля Пітера й повернув собі пояс чемпіона WBC (технічний нокаут після восьмого раунду). Таким чином, брати Клички зібрали три чемпіонські пояси з чотирьох найпрестижніших.
Цього дня народились:
1738 – Артур Філліп, англійський адмірал, засновник Сіднея. Губернатор штату Новий Південний Уельс – першої європейської колонії на Австралійському континенті.
1798 – Сергій Іванович Грязнов, російський архітектор. У 30-40-х рр. ХІХ ст. працював у Катеринославі (нині Дніпропетровськ). Спроектував красильню суконної фабрики, комплекс споруд богадільні, які було зведено поряд з Преображенським собором, будинок 1-ї чоловічої гімназії.
1805 – Карл Флоріанович Вишневський, український вчений у галузі ветеринарії. Родом з Хмельниччини. Випускник Віленського університету. З 1837 р. – професор Харківського університету, де організував (1839) практичну ветеринарну школу. Автор праць (російською, польською мовами) про чуму рогатої худоби, сап, інфлюенцу тощо. Вперше в Росії порушив питання (1843) про необхідність страхування худоби.
1820 – Павло Обухов, російський дворянин, дійсний статський радник, гірський інженер, учений-металург, що відкрив спосіб здобуття високоякісної сталі, майстер сталевої зброї. Засновник крупного виробництва литої сталі і сталевих гарматних стволів у Росії, видатний патріот.
1825 – Конрад Фердінанд Мейєр, швейцарський письменник і поет.
1865 – Січинський Мирослав Миколайович, український громадсько-політичний діяч.
1871 – Григорій Петрович Передерій, російський вчений у галузі мостобудування і будівельної механіки, академіка АН СРСР. Автор праць з теорії і розрахунку мостових конструкцій, індустріальних методів будівництва і застосування електрозварювання у мостобудуванні. Лауреат Державної премії СРСР (1943).
1884 – Елеонора Рузвельт, політичний і громадський діяч США, дружина 32-го президента США Франкліна Делано Рузвельта. "Першою леді світу" називав її американський президент Гаррі Трумен. Ця сильна і талановита жінка увійшла в історію Америки як незалежний громадський і політичний діяч, автор книг і дипломат. Вона на 17 років пережила свого чоловіка і це були найактивніші її роки. Вона багато писала, займалася питаннями молоді і етнічних меншин, була головою комітету з прав людини ООН. Мало хто знав, що вона страждала від лейкемії і саме ця хвороба й забрала у неї життя.
1885 – Франсуа Моріак, французький письменник, журналіст, учасник руху Опору, лауреат Нобелівської премії з літератури (1952). Автор романів "Поцілунок прокаженому", "Пустеля кохання", "Гадючник", "Тереза Дескейру", "Дорога в нікуди". Франсуа Моріак є одним з найвідоміших католицьких письменників ХХ ст. Нобелівської премії письменник був удостоєний "за глибоке духовне прозріння і художню силу, з якою він у своїх романах відобразив драму людського життя". Його кращий роман "Гадючник" (1932) називають блискучим зразком католицького роману. Між 1930 і 1945 рр. критики ставили Моріака на друге місце у французькій літературі ХХ ст. після Марселя Пруста. І хоча після 1945 р. творчість письменника пішла дещо на спад (Моріаку закидали що він самоповторюється), із його великого літературного доробку можна виділити 4-5 романів, котрим забезпечене довге життя.
1904 – Олексій Якович Каплер, російський кінодраматург. Заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат Державної премії СРСР. Народився у Києві в сім’ї кравця. Славу і визнання Каплеру принесли написані ним сценарії фільмів "Ленін у Жовтні", "Котовський", "Вона захищає Батьківщину". Разом з Г. Козінцевим і С. Юткевичем організували у Києві театр "Арлекін" (1919), де йшли вистави О. Блока. 1927–1928 рр. був асистентом О. Довженка в "Арсеналі", ставив на Київській кіностудії агітпропфільми. Перший ведучий "Кінопанорами".
1906 – Ігор Савченко, український радянський кінорежисер ("Дума про козака Голоту", "Партизани в степах України", "Вершники", "Богдан Хмельницький", "Тарас Шевченко"). Лауреат трьох Держпремій СРСР – 1942, 1949, 1952 рр.
1907 – Володимир Платонович Цесевич, український астроном, член-кореспондент АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР. Син П.І. Цесевича (український оперний співак, бас). З 1944 р. – директор Одеської астрономічної обсерваторії, одночасно (1948–1950) – директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР. Основні праці присвячені змінним зорям, зокрема, дослідженню змін їхнього блиску. Вивчав також обертання штучних супутників Землі та астероїдів за зміною їхнього блиску.
1918 – Джером Роббінс, американський хореограф, кінорежисер.
1927 – Богдан Миколайович Бойчук, український поет у США. З 1944 жив у Німеччині, 1949 переїхав до Нью-Йорка, де здобув освіту в Сіті-коледж. Видав поетичні збірки "Час болю", "Спомини любові", "Вірші для Мехіко" та ін. Перекладає іспанську і американську поезію українською мовою, а українську (Б.І. Антонич, І. Драч) – англійською.
1940 – Ельдор Уразбаєв, радянський і російський кінорежисер ("Транссибірський експрес", "Інспектор ДАІ", "Візит до Мінотавра").
1942 – Володимир Олександрович Яворівський, український письменник і політичний діяч, один із засновників Руху. Автор книжок оповідань і повістей "А яблука падають…", "Гроно стиглого винограду", "Автопортрет з уяви", "А тепер – іди" та ін. За художньо-документальну повість "Вічні Кортеліси" був удостоєний Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка, голова Національної спілки письменників України.
1944 – Олександр Іванович Фролов, український кінооператор і кінорежисер. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка. З 1968 р. – на "Київнаукфільмі", де створив картини: "Подряпина на льоду", "Зірка Вавілова", "Гра на випередження", "Любов та смерть поета Володимира Маяковського", "Оксана Петрусенко", "Два життя Соломії", "Леонід Кравчук. Обрання долі" та ін.
1945 – Роберт Пітер Гейл, американський лікар, дослідник, доктор медицини і філософських наук, керівник лабораторії з пересадки кісткового мозку Каліфорнійського університету, громадський діяч. Брав активну участь в організації медичного спостереження і лікування радянських громадян, постраждалих від чорнобильської аварії і від землетрусу у Вірменії. Після Чорнобильської катастрофи лікар неодноразово бував в Україні.
1947 – Михайло Давидов, радянский і россійський хірург, директор Російського онкологічного наукового центра ім. Н.Н. Блохіна, академік (з 2004) і президент (2006–2011 рр.) Російської академії медицинських наук, академік (з 2003) та член президіуму Російської академії наук, засновник школи онкологів-хірургів, автор численних наукових праць. Уроженець м. Конотоп Сумсьої області.
1963 – Геннадій Мінаєв, міський голова Сум із 2006 р.
1983 – Руслан Пономарьов, український шахіст, перший в історії представник України – чемпіон світу з шахів (2002).
| Источник: | ВЕМ |
| Ссылка: | http://www.experts.in.uа |
|
|
Разработка и поддержка – Центр интеллектуальных ресурсов и технологий.
© Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua |