На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 8 листопада

Версия для печати Версия для печати

08.11.2012 12:06:35 |  

Свято:

Всесвітній день якості.
Проводиться щороку з ініціативи Європейської організації з якості за підтримки ООН з 1989 р. другого четверга листопада

Православна церква вшановує пам’ять великомученика Димитрія Солунського (бл. 306 р.).

Православні іменинники:  Дмитро, Опанас, Феофіл.
Католицькі іменинники: Віктор, Готфрид, Клавдій, Северин.

Події дня:

1090
– Митрополит Єфрем освятив Св.Михайлівський собор у Переяславі.

1519 – загін конкістадоров під керівництвом Ернана Кортеса увійшов до столиці ацтеків Теночтітлан (Мехіко). Верховний вождь ацтеків Монтесума намагався підкупити іспанців, щоб вони відмовилися від походу на місто. Але чим більше золота і скарбів він їм дарував, тим сильніше конкістадори прагнули проникнути у столицю. Зрештою Кортес узяв Монтесуму в заручники, спалив на вогнищі всіх ацтекських воєначальників і від імені Монтесуми став самовільно керувати країною.

1520 – у Стокгольмі данські завойовники стратили шведських єпископів, обвинувачених у єресі, а загалом знищили близько сотні людей.

1602 – в університеті Оксфорда відкрита знаменита бібліотека Бодлейан.

1620 – відбулася битва на Білій Горі поблизу Праги.

1623 – вперше опубліковано зібрання творів Шекспіра.

1699 – Петро І видав перший указ про набір рекрутів, що стало початком створення регулярної національної російської армії.

1789 – американка Елія Крейг із містечка Бурбон (штат Кентуккі) вперше приготувала різновид віскі, яке сьогодні називають просто "бурбон".

1793 – французький революційний уряд відкрив доступ до Лувру як публічного музею.

1837 – у Саус-Хадлі (Массачусетс) відкрито перший у США коледж для жінок.

1863 – у Києві відкрито міське відділення Російського музичного товариства.

1867 – 15-річний імператор Японії Муцухіто (імператор Мейдзі) підписав рескрипт про відсторонення від влади останнього сьогуна Єсінобу (Кейкі). Таким чином в країні закінчилося правління сьогунату Токугава, яке тривало понад два з половиною століття і почалася епоха правління імператора – так звана епоха Мейдзі. Японія стояла на порозі величезних змін – соціальних, політичних, економічних, в результаті здійснення яких стала однією з найпотужніших держав світу. У вересні 1868 місто Едо було перейменоване у Токіо ("східна столиця"), а ще через рік (1869) імператор переніс свою резиденцію з традиційного Кіото в Токіо – нову столицю Японії.

1873 – Вінніпег (Канада) отримав статус міста.

1889 – 41-м штатом США стала Монтана.

1895 – німець Вільгельм Рентген відкрив ікс-промені, названі його ім'ям.

1903 – у Голландії повідомлено про винахід електрокардіографа.

1917 – у Росії утворена Рада народних комісарів на чолі з більшовицьким вождем Володимиром Леніним. Голова Тимчасового уряду Олександр Керенський віддав наказ про введення кінного корпусу генерала Краснова в охоплений революцією Петроград.

1918 – у Пряшеві закарпатські українці створили Руську народну раду.

1923 – "пивний путч" у Мюнхені: спроба захоплення державної влади, здійснена Німецькою націонал-соціалістичною робітничою партією, одним з активістів якої був Адольф Гітлер. У цей же день в інших містах, незалежно від НСДАП, але теж із метою захоплення влади, виступила Комуністична партія Німеччини. Обидві спроби путчу (за даними з деяких джерел – спільна спроба коричневих і червоних) були придушені військами. Гітлер потрапив у в'язницю (замок Ландсберг), де прийшов до ідеї про неможливість взяття влади у Німеччині насильницьким шляхом і написав "Майн кампф".

1927 – початок будівництва Дніпровської ГЕС (Дніпрогес).

1932 – Надія Аллілуєва, друга дружина Йосипа Сталіна, застрелилася.

1932 – 32-м президентом США був обраний Франклін Делано Рузвельт, з ім’ям якого пов’язані соціально-економічні реформи з подолання економічної кризи і важливі кроки зі створення антигітлерівської коаліції.

1935 – у Чернігові було відкрито Літературно-меморіальний музей Михайла Коцюбинського.

1939 – німецький робітник Георг Ельзер здійснив у Мюнхені спробу замаху на життя нацистського диктатора Адольфа Гітлера.

1941 – завершився рейд партизанського загону під командуванням І.І. Копєнкіна по дев’яти районах Полтавської області.

1941 – німецькі війська захопили Ялту.

1942 – у ході другої світової війни почалась операція "Смолоскип", в рамках якої американо-британські війська висадились у Північній Африці.

1943 – засновані вищий воєнний орден "Перемога" і солдатський орден Слави 1-го, 2-го та 3-го ступеня.

1950 – у небі Кореї відбувся перший в історії бій між реактивними літаками. У першому двобої зійшлися вісім північнокорейських МіГ-15, пілотованих, очевидно, китайськими льотчиками, і 15 ООНівських, фактично – американських, F-86 "Сейбр". Першу перемогу, за американським даними, здобув лейтенант ВПС США Рассел Браун. Незабаром у бій на стороні Північної Кореї вступили радянські льотчики. Загалом кращим льотчиком-винищувачем Корейської війни став росіянин Микола Сутягін, який протягом півроку збив 21 літак, у т. ч. 19 реактивних.

1961 – у СРСР вийшов в ефір перший випуск програми КВК ("Клуб веселих і кмітливих"). Першими в студії з'явилися команди Інституту іноземних мов та Московcького інженерно-будівельного інституту (перший чемпіон). Командам дозволялося мати 11 гравців та двох запасних, вони виходили на сцену під футбольний марш. Перші матчі мали характер вікторин, у яких слід було продемонструвати свою ерудицію, відповідаючи на запитання та виконуючи поставленні завдання. Дія відбувалася у прямому ефірі (це була остання передача дня) і становила собою суцільну імпровізацію. Авторами ідеї такої передачі стали лікар Альберт Аксельрод, інженер Володимир Яковлєв і журналіст Сергій Муратов. Першими ведучими КВК були студенти ВДІКу Елем Климов, Олександр Белявський, кіноакторки Наталія Защипіна і Наталія Фатєєва. Олександр Масляков поруч зі Світланою Жильцовою з'явиться на сцені лише через три роки.

1966 – політична кар'єра зірки Голлівуду Рональда Рейгана почалася з його обрання у цей день губернатором Каліфорнії. 1981 р. він став 40-м президентом США.

1967 – уродженець Дніпропетровщини Володимир Маслаченко (нині телекоментатор) став другим радянським воротарем після Лева Яшина, який відстояв більше ста офіційних матчів "на нуль". Тоді він захищав ворота московського "Спартака".

1974 – у Київському Державному академічному театрі опери та балету УРСР ім. Т.Г. Шевченка відбулася прем’єра балету А. І. Хачатуряна "Чиполіно".

1975 – на великому протичовновому кораблі Балтійського флоту "Сторожовий", що стояв на Ризькому рейді, спалахнуло повстання на знак протесту проти "відходу партії і уряду від ленінських положень в будівництві соціалізму". Керував повстанням замполіт Валерій Саблін. За твердженнями Сабліна, він вів корабель у Ленінград, щоб там оприлюднити свої вимоги. За вироком військового трибуналу замполіта розстріляли.

1978 – у всіх газетах СРСР опубліковано повідомлення про вихід книги спогадів генсека Леоніда Брежнєва "Цілина"

1987 – бойовики Ірландської республіканської армії підірвали бомбу в місті Еніскіллен (Північна Ірландія) під час церемонії вшанування полеглих у британських війнах. 12 убитих, 63 поранені.

1991 – на установчому з'їзді утворена Всесоюзна комуністична партія більшовиків (ВКПБ) на чолі з Ніною Андрєєвою.

1994 – Джордж Буш-молодший став губернатором штату Техас.

1999 – колишній комуністичний лідер НДР Егон Кренц засуджений до шести з половиною років в'язниці за причетність до розстрілів перебіжчиків на Захід.

1999 – Папа Римський Іван Павло II вперше в історії папства відвідав Грузію.

2000 – дружина президента США Хілларі Клінтон впевнено перемогла на сенатських виборах у штаті Нью-Йорк. Вона стала першою в історії "першою леді", яка, покинувши Білий дім, зайняла виборну посаду в американському Сенаті.

2002 – учасники 73-го конгресу Міжнародної шахової федерації (ФІДЕ), який відбувся в Словенії, одноголосно переобрали президентом цієї міжнародної шахової організації главу Калмикії Кірсана Ілюмжинова.

2004 – президент Республіки Польща Александер Квасьнєвський заявив, що демократія в Україні невпинно розвивається, про що свідчать українські президентські вибори.

2006  – президентські вибори в Нікарагуа виграв Даніель Ортега.

Цього дня народились:

1081
– Генріх V, король Німеччини, імператор Священної Римської імперії (1106–1125), останній представник Салічної династії. Виграв збройну боротьбу з Папою Пасхалієм ІІ, пов'язану з правом інвеститури.

1517 – Дмитро Байда-Вишневецький, перший український гетьман (1550–1563), засновик першої Запорозької Січі на острові Хортиця, жорстоко страчений турками (повішений на гаку за ребро).

1622 – Карл Х Густав, шведський король. На престол вступив 1654 р., після зречення своєї двоюрідної сестри Христини. Воював з Польщею і Московією. 1656–1657 рр. вів активні переговори з Б. Хмельницьким про утворення українсько-шведського воєнного союзу, проте передчасна смерть гетьмана не дозволила реалізувати ці плани. За Карла Х у жовтні 1657 р. було укладено в Корсуні українсько-шведський договір. Воєнні операції військ Карла Х у 1655–1660 рр. значно розширили шведські володіння на Балтиці.

1656 – Едмонд Галлей, англійський астроном і геофізік. Відомий насамперед своїм значенням для корінного перелому в уявленні людства про комети. Галлей розрахував орбіти конкретних комет, які раніше вважалися "одноразовими мандрівниками" біля Землі, і здобув світову славу, коли на межі 1758–1759 рр. – тобто у передбачений Галлеєм час – повернулася комета, котра вже пролітала біля нашої планети у 1682 р. Ця комета в наші дні носить ім'я Галлея. Також цей астроном запропонував якісно новий метод визначення відстані до Сонця, тобто астрономічної одиниці.

1758 – Мелетій Модест Гриневецький, український церковний діяч, історик, джерелознавець, педагог, краєзнавець і колекціонер. Декан богословського факультету Львівського університету, 1821–1822 рр. – ректор. Автор підручника догматичного богослов’я. Обстоював етнічну та мовну єдність наддніпрянських, галицьких і закарпатських українців. Виготовив копію напису й зарисовку надгробної плити на могилі першодрукаря Івана Федорова, зберігши таким чином історичний вигляд пам’ятки для науки.

1802 – Бен Холл, англійський міністр праці, на честь якого названий лондонський годинник Біг Бен.

1837 – Ілля Григорович Чавчавадзе, грузинський письменник, поет і громадський діяч, представник національно-визвольного руху, член Державної Ради. Основоположник реалістичної школи в грузинській літературі.

1839 – Іван Горємикін, російський державний діяч, голова Ради міністрів у 1906 і 1914–1916 рр., міністр внутрішніх справ (1895–1899).

1847 – Брем (Абрахам) Стокер, англійський письменник. У ранньому дитинстві був інвалідом: не міг не тільки ходити, але навіть стояти. Зумів все подолати і у Дублінськом університеті вже вважався прекрасним атлетом і футболістом. Славу Стокеру приніс роман "Дракула", опублікований у 1897 році.

1848 – Готлоб Фреге, німецький логік, математик і філософ. Поклав початок теорії математичного доведення. Праці Фреге заклали основи логічної семантики.

1864 – Віра Федорівна Коміссаржевська, видатна російська актриса. 1896–1902 рр. Працювала в Олександринському театрі в Петербурзі, інших провідних російських театрах. 1908–1910 рр. гастролювала, зокрема на Україні. Найяскравішими ролями Коміссаржевської були Лариса у "Безприданниці" О. Островського, Ніна Зарєчна у "Чайці" Чехова (перша виконавиця цієї ролі) та Нора ("Ляльковий дім" Ібсена).

1877 – Алексій І (Сергій Симанський), російський священнослужитель, патріарх РПЦ (1945–1970). Кавалер чотирьох орденів Трудового Червоного прапора.

1877 – Дмитро Вітовський, український політик і військовий, полковник легіону Українських січових стрільців, полковник УГА, державний секретар військових справ ЗУНР. Член головної управи Української радикальної партії, організатор "Січей", голова драгоманівської таємної організації, один із найактивніших провідників студентської молоді на Галичині. Був стрілецьким ідеологом, одним із неформальних лідерів УСС, ініціатор стрілецького фонду. Один із керівників Листопадового чину 1918 р. у Львові, командир збройних сил ЗУНР. У травні 1919 р. – член делегації на мирній конференції в Парижі, яка за дорученням Державного секретаріату мала домагатись припинення агресії Польської держави проти ЗУНР. Повертаючись в Україну, загинув в авіакатастрофі під Ратибором (Сілезія) 2 серпня 1919 р. Був похований у Берліні на цвинтарі гугенотів. 2002 р. перепохований на Личаківському цвинтарі у Львові.

1878 – Аврам Родіонович Гребень, український лірник. Грав і на скрипці. У 20-річному віці втратив зір. Мандрував по Чернігівщині і Полтавщині, брав участь у революційних подіях 1905–1907 рр., поширював по селах нелегальну літературу (цей факт його біографії врятував йому згодом життя – більшовики не розстріляли). Виконував думи, історичні, соціально-побутові, сатиричні пісні. З 1956 р. Аврам Гребень мешкав у с. Дмитрівці, що на Чернігівщині. До нього на гостину часто приїздив кобзар-лірник зі світовим ім’ям Василь Нечепа. Хата, у якій жив лірник, існує й сьогодні, щоправда, знаходиться вона у жалюгідному стані – стіни обвалилися і солом’яна стріха майже згнила. Нова меморіальна дошка, яка вказує на те, що тут жив колись видатний український лірник, на жаль становища жодним чином не рятує. Помер музикант на 81 році життя.

1881 – Робер Альбер Шарль Ено-Пельтрі, французький вчений, льотчик, один з піонерів авіації і космонавтики, член Французької АН. Автор багатьох винаходів у галузі авіації (створив перший у світі моноплан). Автор праць з теорії реактивного руху, міжпланетної навігації. 1927 р. спільно з промисловцем А. Гіршем заснував першу Міжнародну премію з аеронавтики.

1882 – Дмитро Михайлович Байда-Суховій, український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один з засновників українського кіно. Сценічну діяльність почав 1899 р., виступаючи у трупах М. Садовського, О. Суслова, Д. Гайдамаки. На початку ХХ ст. мав власну трупу. 1910–1916 рр. працював у кіно. Поставив фільми: "Кума Хвеська" (1911, зіграв усі чоловічі ролі, а роль Хвеськи зіграла його сестра – актриса і співачка Оксана Суханова), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Три кохання в мішку" (1911), "Шельменко-денщик" (1912), "Сплять орли бойові, або Війна життя" (1914). Байда-Суховій мав виразну зовнішність, був надзвичайно пластичним, темпераментним, умів знайти точну і влучну деталь. Його фільми користувалися чималим успіхом у глядачів.

1883 – Остап Луцький, український громадсько-політичний діяч, публіцист, поет, теоретик раннього українського модернізму, один з активних учасників літературного процесу початку ХХ ст. Він був надзвичайно ерудованою, освіченою людиною, знав декілька єропейських мов. Освіту здобув у Празькому, Львівському і Краківському університетах. Після повернення на батьківщину брав активну участь у літературному житті Львова, став одним з учасників відомої літературної групи "Молода Муза", згодом очолив чернівецьку газету "Буковина". Залишив чималу спадщину в галузі літературної критики. Твори Остапа Луцького публікувалися в львівській, варшавській і віденській україномовній пресі. Під час Першої світової війни Остап Луцький був офіцером австрійської армії, а у 1918 р. – ад’ютантом ерцгерцога Вільгельма Габсбурга, під час українсько-польської війни 1918–1919 рр. – сотником Української Галицької Армії, 1920 – представником української армії у штабі польського війська, зв’язковим С. Петлюри з Ю. Пілсудським. Навіть під час бойових дій він знаходив час для поезії – перекладав з французької вірші П. Верлена. Після війни поет оселився на Стрийщині і поринув у громадське життя, ставши одним з організаторів кооперативного руху в Галичині. Він обіймав посаду директора банку "Селянська каса", 1928–1939 рр. був головою Центросоюзу у Львові і директором Ревізійного союзу українських кооперативів. Під час окупації Західної України Польщею провадив легальну парламентську боротьбу, спочатку як посол (1928–1935), потім як сенатор польського сейму (1935–1939). На початку жовтня 1939 р. був арештований органами НКВС і вивезений у концтабір біля Котласу (Архангельська обл.), де й загинув 1941 року.

1886 – Михайло Францович Покорний, український і російський архітектора. Людина надзвичайно цікавої і непростої долі Михайло Покорний народився в Одесі. Закінчив місцеве художнє училище, згодом – Петербурзьку академію мистецтв. Творча доля митця пов’язана переважно з Петербургом, Харковом та Одесою. Ще під час навчання в Петербурзькій академії мистецтв брав участь у конкурсі на проект храму в пам’ять 300-річчя Дому Романових, де на роботу студента звернув увагу сам імператор Микола ІІ. І хоча конкурс Покорний не виграв, але у вигляді заохочення отримав від царя 3 тисячі рублів золотом. Як згодом згадував архітектор, грошей йому з друзями вистачило на 3 роки – компанія об’їздила чи не всю Європу, впритул знайомлячись з її культурою і мистецтвом. Після закінчення академії Михайло Покорний працював у Петербурзі, де за його проектами були споруджені церква-усипальниця на Волковому кладовищі, церква в ім’я Божої Матері "Усіх скорботних Радість" (не збереглася), декілька житлових будинків та перший у Петербурзі кінотеатр (його не так давно знесли). Життя молодого архітектора поволі налагоджувалось, але буремні події 1917-го і подальших років все звели нанівець. Марно було сподіватись на роботу за фахом в часи голоду й розрухи. На початку 20-х років Михайло Покорний переїхав до Харкова – тодішньої столиці радянської України. Викладав у місцевих вишах, а також брав участь у забудові міста. За його проектами збудовані житлові будинки по вулицях Сумській і Данилевського. Під час війни переїхав до Одеси. Там помер і похований. Він є автором проектів декількох житлових будинків в Одесі (вул. Дерибасівська, Леніна), Селянського санаторію ВУЦВК в Одесі, а також санаторію "Соснівка" в Черкасах. Дружина Михайла Францовича загинула під час фашистської окупації Харкова, син (Андрій Покорний) теж став архітектором.  

1891 – Олесь Досвітній (Олександр Скрипаль-Міщенко), український письменник один із зачинателів української радянської літератури, член організацій "Гарт", ВАПЛІТЕ, ВУСПП, (збірки оповідань "Тюнгуй", "Гюлле", "Нотатки мандрівника", романи "Американці", "Хто", "Нас було троє"). 1924–1929 рр. був головним редактором Всеукраїнського фотокіноуправління (Харків), одним з організаторів Ялтинської й Одеської кінофабрик. Репресований і розстріляний.

1900 – Маргарет Мітчелл, американська письменниця, авторка роману "Віднесені вітром".

1909 – Кетрін Хепберн, американська актриса. Її кар’єра в Голівуді тривала 60 років, вона знімалась разом з Джеймсом Стюартом, Кері Грантом і Хамфрі Богартом. Кетрін Хепберн є володаркою рекордного числа Оскарів за кращу жіночу роль – за ролі у фільмах "Рання слава" (1933), "Відгадайте, хто прийде на вечерю" (1967), "Лев взимку" (1968), "На золотому озері" (1981). Але справжньою голлівудською зіркою Кетрін Хепберн стала після виходу на екрани США фільму "Королева Африки", де актриса знялась разом з неперевершеним Хамфрі Богартом. Вона померла у 96 років. Останнім часом важко хворіла, зокрема на хворобу Паркінсона.

1918 – Дмитро Прилюк, український журналіст публіцист, письменник, педагог, один із фундаторів українського журналістикознавства. Професор Київського державного університету, багаторічний декан журфаку КДУ.

1919 – Катерина Логвинівна Ющенко, український вчений в галузі автоматизованих систем обробки даних, член-кореспондент НАН України. 1957–1990 рр. – зав. відділом центру АН України, з 1990 р. – радник при дирекції Інституту кібернетики НАН України. Наукові праці стосуються теорії ймовірностей, теорії створення алгоритмічних мов і мов програмування, методів побудови автоматизованих систем обробки даних. Автор понад 300 публікацій, у т. ч. 20 монографій. Підготувала 50 кандидатів, 14 докторів наук. Лауреат Державної премії України (1978, 1991), заслужений діяч науки України.

1922 – Крістіан Барнард, південноафриканський кардіолог, хірург, автор першої відкритої операції на серці (3 грудня 1967 р., пацієнт – Луї Вашканськи – прожив із донорськими серцем 18 днів).

1923 – Джек Кілбі, американський фізик, інженер, творець першої інтегральної мікросхеми, лауреат Нобелівської премії з фізики (2000 р, спільно з Ж.І. Алферовим і Г. Кремером). Творець першої в світі інтегральної схеми (мікрочипу).

1923 – Дмитро Язов, радянський військовий і державний діяч, останній маршал Радянського Союзу. Міністр оборони СРСР у 1987–1991 рр., учасник путчу.

1929 – Олег (Альберт) Іванович Борисов, російський актор, народний артист СРСР, заслужений артист УРСР, лауреат Державної премії СРСР (1978, 1991), лауреат Державної премії України ім. О. Довженка (1999, посмертно). Після закінчення Школи-студії МХАТу приїхав до Києва, де 13 років працював у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки, звідки змушений був піти через конфлікт з керівництвом та колективом театру. З 1964 по 1983 рр. працював у ленінградському Великому драматичному театрі з Георгієм Товстоноговим. 1983–1989 рр. – у МХАТ. І насамкінець – у театрі Радянської Армії, на сцені якого він зіграв знамениту роль Павла І в одойменному спектаклі. Кінокар’єра Олега Борисова складалась також в Україні. На київській кіностудії у 50-ті роки він знявся у фільмах "Проста річ", "Олекса Довбуш", "Чорноморочка", "Спадкоємці", "Стежки-доріжки" і звичайно ж у блискучому "За двома зайцями", де зіграв Голохвастова. 1999 р. у Києві було встановлено пам’ятник героям цього фільму. 

1931 – Паоло Тавіані, італійський кінорежисер і сценарист. Брат Вітторіо Тавіані, разом з яким знімав усі свої картини. Серед найвідоміших: "Під знаком Скорпіона", "Батько-хазяїн" ("Золота пальмова гілка" і приз ФІПРЕССІ МКФ у Канні, 1977), "Ніч святого Лоренцо" (Гран-прі журі і приз екуменічного журі МКФ у Канні, 1982), "Хаос", "Доброго ранку, Вавілон", "Флореаль", "Гніздо жайворонка" та ін.

1934 – Дмитро Семенович Андрухів, український письменник, перекладач, журналіст, заслужений працівник культури Польщі. Лауреат декількох літературних премій, у тому числі й ім. П. Гвездослава (Словаччина). Тривалий час очолював редакцію світової літератури видавництва "Веселка". Перекладав з чеської, словацької та польської літератур.

1935 – Ален Делон, французький актор кіно й театру, режисер, продюсер, сценарист, кінозірка і секс-символ 1960–1980-х років. Офіцер ордена Почесного легіону. Лауреат премії "Сезар" за кращу чоловічу роль у картині "Наша історія" (1984). Найбільшу популярність здобув у 1960-х після фільмів "На яскравому сонці", "Рокко та його брати", "Леопард", "Затемнення", "Чорний тюльпан", також – "Тегеран-43", "Невгамовний" та ін.).

1935 – Дмитро Квецко, український дисидент, лідер й ідеолог підпільної організації "Український національний фронт" (1964–1967), багаторічний радянський політв'язень.

1949 – Володимир Веремєєв, український футболіст, півзахисник. Уродженець Приморського краю РФ, вихованець кіровоградського футболу. Із київським "Динамо" – володар Кубка кубків і Суперкубка УЄФА 1985 р., семиразовий чемпіон СРСР, бронзовий призер Олімпіади-1978. Начальник "Динамо" у 1985–1991 рр. Був головним тренером збірних ОАЕ (1991–1992) і Кувейту (1994–1996), багаторічний тренер-консультант збірної України.

1951 – Стас Намін (Анастас Мікоян), радянський і російський композитор, музикант. Онук державного діяча Анастаса Мікояна. Свою першу групу створив ще у 1964 р., а всесоюзної популярності досяг на початку 70-х рр. із групою "Цвєти". Безпосередньо причетний як музикант і організатор до багатьох подій у радянській рок-музиці, що стали першими в її історії.

1954 – Наталія Геннадіївна Білоцерківець, українська поетеса. Автор збірок "У країні мого серця", "Підземний вогонь".

1960 – Олег Меньшиков, російський актор театру й кіно (фільми "Моонзунд", "Стомлені сонцем", "Кавказький бранець", "Сибірський цирульник", "Статський радник", "Золоте теля"). Народний артист Росії.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua