На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 29 листопада

Версия для печати Версия для печати

29.11.2013 09:42:54 |  

Свято:

Міжнародний день солідарності з палестинським народом. Відзначається згідно з резолюцією, ухваленою Генеральною Асамблеєю ООН у грудні 1977 р. Цього дня у 1947 р. ГА ООН прийняла резолюцію про утворення на території Палестини двох незалежних держав – єврейської й арабської і виокремлення м. Єрусалим у самостійну адміністративну одиницю.

У Республіці Албанії – день визволення. Цього дня у 1944 р. країна була визволена від гітлерівських окупантів.

Православні християни вшановують пам’ять апостола Матвія – одного з учнів Ісуса Христа, автора першого Євангелія.

Православні іменинники: Василь, Віктор, Дмитро, Іван, Макар, Матвій, Михайло, Микола, Федір.
Католицькі іменинники: Влас, Сатурнін.

Події дня:

1394
– Сеул став столицею Кореї (нині – столиця Республіки Корея).

1775 – ІІ Континентальний конгрес США, що зібралися у Філадельфії, проголосив створення Комітету таємниці листування. Нова організація повинна була донести до Європи ідеї молодої американської держави та отримати фінансову і військову допомогу від інших країн.

1783 – на засіданні Російської академії княгиня Катерина Дашкова запропонувала для використання літеру "ё". У вжиток ця буква увійшла лише в 1797 р. зусиллями Миколи Карамзіна.

1807 – Португалію повністю окупували французькі війська Наполеона.

1830 – у Варшаві почалося польське національно-визвольне повстання. Російський цесаревич Костянтин Павлович, який правив Польським царством, ледь не загинув під час атаки на Бельведер і відступив зі своїми військами за Буг. Пригнічений подією, він був відкликаний братом-імператором з армії (влітку наступного року захворів на холеру і помер). Повстання було придушене 1831 р.

1864 – у штаті Колорадо в Сенд-Крік армія полковника Джона Чівінгтона атакуала село мирних південних індіанських племен шайєнів та арапахо. Винищили всіх, включно з жінками й дітьми, поранених добивали окремо, саме село спалили.

1868 – представники 17 держав підписали Санкт-Петербурзьку гуманітарну декларацію 1868 р. – перший в історії цивілізації багатосторонній договір, який заклав засади сучасного гуманітарного права.

1870 – почалася перша подорож М. Пржевальського по Центральній Азії.

1887 – США отримали у володіння бухту Перл-Харбор на Гавайях, де була створена американська військово-морська база.

1915 – селянин із Рязанщини Сергій Єсенін уклав угоду з петербурзьким видавцем Михайлом Авер'яновим на видання першої книги своїх віршів.

1920 – проголошена Вірменська соціалістична радянська республіка (перший голова ревкому – Саркіс Касьян (Тер-Каспарян)).

1922 – англійський археолог Говард Картер відкрив гробницю фараона Тутанхамона для огляду громадськості.

1924 –  на 66 році життя помер Джакомо Пучіні, італійський композитор.

1929 – американський пілот Річард Берд із трьома компаньйонами першим у світі перелетів на літаку Форд 4-АТ через Південний полюс. Шлях із льодовика Росса й назад зайняв 18 годин 41 хвилину. Раніше, у 1926 р., Берд таким чином підкорив і Північний полюс.

1939 – Радянський Союз розірвав дипломатичні відносини з Фінляндією. Це стало прелюдією до початку воєнних дій.

1941 – закатована й повішена німцями Зоя Космодем'янська (у віці 18 років), радянська партизанка, що входила до складу однієї з диверсійно-розвідувальних груп, створених для дій за лінією фронту.

1942 – уряд США запровадив обмеження на продаж кави в країні.

1943 – у Єревані було засновано Академію наук Вірменської РСР. З 1993 р. – Національна академія наук Республіки Вірменія.

1944 – американські лікарі здійснили першу операцію на серці.

1945 – Югославська скупщина (парламент) проголосила Югославію Федеративною Народною Республікою (з 1963 року – Соціалістична Федеративна Республіка Югославія). Прем'єр-міністром країни і міністром закордонних справ став лідер югославських комуністів, Верховний головнокомандуючий Народно-визвольної армії Югославії Йосип Броз Тіто. З 1991 року у зв'язку із загостренням міжнаціональних питань СФРЮ розпалась і фактично припинила своє існування як федерація шести республік.

1945 – гелікоптер R5, сконструйований екс-киянином Ігорем Сікорським, провів першу у світі рятувальну операцію. Біля берегів Коннектикута сильний шторм посадив на мілину нафтову баржу. Двох осіб змило у воду, команда не могла їх підняти на борт. Тоді на допомогу прийшов екіпаж гелікоптера, який дістав потерпілих із бурхливого океану.

1945 
– Проголошена Федеральна Народна Республіка Югославія.

1947 – Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення про розділення підмандатної території Палестина і створення там двох незалежних держав – єврейської й арабської. Святкування цієї події переросло в зіткнення між арабами та євреями. Конфлікт між двома громадами загострився з огляду на майбутнє переселення в Палестину євреїв з інших країн.

1950 – у Парижі заснована Всесвітня федерація ветеранів війни – міжнародне об'єднання національних організацій учасників і жертв війни.

1955 – московському метрополітену присвоєно ім'я Леніна.

1959 – церемонію вручення нагород "Греммі" вперше показали по американському телебаченню. Серед лауреатів були Френк Сінатра та Дюк Еллінгтон.

1961 – Америка запустила у космос першу тварину – шимпанзе Еноса. На кораблі "Меркурій-Атлас-5" мавпа зробила два витки навколо Землі.

1963 – президент США Ліндон Джонсон підписав розпорядження про заснування Комісії на чолі з Верховнім суддею Ерлом Уорреном для розслідування замаху на президента Джона Кеннеді.

1965 – відбулась перша експериментальна передача кольорового телебачення Москва – Париж за допомогою радянського штучного супутника зв'язку "Молния-1". Було показано радянський мультиплікаційний фільм "Історія одного злочину".

1975 – Білл Гейтс вибрав ім'я своєї компанії – Microsoft.

1983 – Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію 37/37, заявивши, що Радянський Союз має вивести свої війська з Афганістану.

1985 – на 40-й сесії Генеральної Асамблеї ООН ухвалена Декларація основних принципів правосуддя для жертв злочинів та зловживання владою.

1989 – в Івано-Франківську відбулося перепоховання жертв сталінських репресій.

1990 – Рада безпеки ООН прийняла резолюцію, яка дозволяла застосувати проти Іраку силу у разі, якщо він не виведе свої війська з Кувейту до 15 січня 1991 р.

1994 – російська авіація розпочала бомбардування столиці Чечні – Грозного.

1996 – указом Президента України Леоніда Кучми було створено Державну митну службу України.

1996 – міжнародний трибунал з колишньої Югославії виніс свій перший вирок. До 10 років тюремного ув'язненння був засуджений хорват Дражен Ердемович, визнаний винним у злочинах проти людства під час громадянської війни в Боснії.

1999 – з метою запровадження атрибутів української державності указом президента Леоніда Кучми № 1507/99 ухвалено, що офіційними символами глави держави є: прапор (штандарт) президента України, знак президента України, гербова печатка президента України, булава президента України.

2000 – Кабінет Міністрів України прийняв рішення про остаточне закриття Чорнобильської АЕС.

2004 – генеральний секретар Ради Європи Террі Девіс заявив, що "Рада Європи готова допомогти Україні підготувати й провести повторні вибори, якщо таке рішення буде ухвалено". 

2002 – Верховна Рада України ратифікувала угоду про створення зони вільної торгівлі між державами ГУУАМ.

2004  під тиском багатосоттисячних опозиційних мітингів і пікетів Сергій Тігіпко пішов із посад начальника виборчого штабу Віктора Януковича та голови Національного банку.

Цього дня народились:

1427
– Казимир IV Ягеллончик, великий князь Литовський у 1440–1492 рр., король Польський у 1447–1492 рр. Син Ягайла і руської княжни Софії Гольшанської. 1447 р. Казимир IV, намагаючись зміцнити королівську владу шляхом послаблення політичної ролі магнатів, видав загальноземський привілей, який значно розширював права шляхти, у т.ч. української (Нешавські статути 1454 р.). Проводив політику остаточної ліквідації залишків автономії українських земель. 1452 р. скасував Волинське, а 1470 р. – Київське князівство і перетворив їх на литовські провінції. За правління Казимира IV Ягеллончика зусиллями київського князя Семена Олельковича та митрополита Григорія II Болгариновича був здійснений остаточний поділ Київської митрополії (з осідком у Москві) на Київську (з осідком у Києві, охоплювала десять українсько-білоруських єпархій та існувала до 1686 р.) і Московську (з 1589 р. – патріархія). За Казимира IV Ягеллончика було укладено у 1468 р. збірник тогочасних законів — Судебник великого князя Казимира.

1778 – Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко (Квітка), український письменник і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози в новій українській літературі. Найвищими досягненнями Г. Квітки-Основ'яненка вважаються комедія "Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе", яка за сюжетом і характером персонажів передувала появі "Ревізора" Гоголя, і соціально-побутові комедії "Сватання на Гончарівці" та "Шельменко-денщик". Кращі твори Г. Квітки-Основ'яненка одними з перших репрезентували українську літературу в царській Росії та Європі. Він також брав участь у підготовці та відкритті Харківського університету, займав посаду директора Харківського театру, його стараннями був створений і видавався ряд журналів.

1797 – Гаетано Доніцетті, італійський композитор. Представник італійської романтичної оперної школи, майстер бельканто. За 26 років композиторської діяльності Доніцетті написав 64 опери і велику кількість кантат, симфоній, вокальних творів. "Чи знаєш мій девіз? Швидко! Можливо, це й не гідно схвалення, але те, що я зробив гарно, завжди було зроблено швидко", – писав Доніцетті одному із своїх лібретистів. Особистість надзвичайно імпульсивна, неспокійна, – Доніцетті і на своє мистецтво переніс відбиток своєї вдачі. Тому його музика не є такою бездоганною, як приміром музика Россіні. Серед кращих творів маестро – "Лючія ді Ламмермур", "Любовний напій" і "Дон Паскуале", які входять до репертуару всіх оперних театрів світу. 1844 р., за чотири роки до смерті, 47-річний Доніцетті важко захворів і відійшов від композиторської діяльності.

1802 – Вільгельм Гауф, німецький письменник-романтик. Найцінніше в спадщині письменника – "Альманах казок", у яких використано мотиви німецького фольклору й тематику арабських казок. 1911 і 1913 рр. у Києві вийшли дві книжки "Казок" Гауфа в перекладі О. Олеся.

1803 – Крістіан Доплер, австрійський фізик і астроном, член Віденської АН. Автор праць з оптики й акустики. Відкрив так званий ефект Доплера, який є одним із підтверджень теорії відносності. За його допомогою було відкрито подвійні зірки. Його також використовують для визначення променевої швидкості зірок.

1803 – Готфрід Земпер, німецький архітектор і теоретик мистецтва. За його проектами були збудовані Дрезденська картинна галерея, Оперний театр у Дрездені, "Бургтеатр" у Відні, будівля Політехнічного інституту у Відні.

1823 – Матвій Терентійович Симонов (Номис М.), український етнограф, фольклорист, письменник і педагог. Після закінчення Київського університету учителював у Ніжинській та Немирівських гімназіях. З 1855 р. служив чиновником у Петербурзі, Пскові, Катеринославі, Житомирі. З 1873 р. був у Лубнах директором гімназії, з 1877 – голова земства, мировий суддя, займав інші посади. Зібрав цінний матеріал про народний побут, звичаї та обряди, багато зразків народної творчості. Найвизначніша праця Номиса – "Українські приказки, прислів’я і таке інше…", яка містила понад 14,5 тис. приказок і загадок.

1825 – Жан Мартен Шарко, французький лікар, один з основоположників сучасної невропатології і психотерапії, засновник клінічної школи, учитель Зигмунда Фрейда. Створив душ Шарко, активно застосовував у лікарській практиці гіпноз.

1837 – Йосиф Браунзейс, український архітектор. Закінчив Технічну академію у Львові. У 1867–1869 рр. працював у Бережанах (тепер м. Тернопільської обл.). З 1872 – у Львівському будівельному департаменті. Спорудив у Львові будинок капітулу собору св. Юра (1864–1866), корпуси клінік медичного інституту (1894), будинок Мінерально-хімічного інституту (1892, тепер корпус університету).

1849 – Джон Флемінг, англійський вчений у галузі радіотехніки й електротехніки, член Лондонського королівського товариства. Винайшов ламповий детектор (1904), що відкрило новий період у розвитку радіотехніки, запропонував правило "правої руки". Автор ряду наукових праць.

1874 – Антоніо Еґаш Моніш, португальський невропатолог, засновник сучасної психохірургії, лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології (1949) за впровадження хірургічного методу лікування шизофренії (лоботомія).

1879 – Микола Митрофанович Крилов, український математик, академік АН СРСР і АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР. Автор праць з теорії інтерполяції, математичної фізики і нелінійної математики.

1880 – Сергій Іванович Маслов, відомий український вчений, бібліограф, літературознавець, книгознавець, педагог. Приват-доцент з 1914 р., професор з 1935 р., член-кореспондент АН України з 1939 р., доктор філологічних наук з 1943 р. Брат Василя Івановича Маслова (український літературознавець, етнограф, педагог). Навчався у Київському політехнічному інституті, Київському університеті. Брав активну участь у студентському революційному русі, за що його у числі 183-х студентів Київського університету у 1900 р. віддано в солдати і вислано до Луцька. Там Маслов захоплюється народною творчістю, збирає для словника української мови матеріал, який пізніше використав Б. Грінченко. Після закінчення 1907 р. Київського університету працював у ньому, з 1914 р. – завідувачем кафедри історії російської мови та літератури, одночасно викладав на Вищих жіночих курсах, у 1914–1917 рр. – також у народному та робітничо-селянському університетах, Археологічному інституті, польській жіночій гімназії у Києві. Був секретарем Історичного товариства Нестора-літописця, у 1921–1927 рр. – член Комітету по охороні пам’яток старовини і мистецтва, завідувач відділу стародруків Всенародної бібліотеки України (нині ЦНБ імені В.І. Вернадського). У 40-х – завідувач відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН України. Автор багатьох досліджень з історії давніх української та російської літератур. Співредактор (з Є. Кирилюком) та один з авторів "Нарису історії української літератури" (1946), який ЦК КПУ піддав огульній критиці за "буржуазний націоналізм". Праці вченого є зразком дослідження давніх східнослов’янських літератур, рукописної спадщини та історії українського книгодрукування. Свою наукову бібліотеку (11 тис. книг) подарував ЦНБ ім. В.І. Вернадського.

1891 – Варлаам (Соловій Віктор), церковний діяч УАПЦ, архієпископ Чернігівського.

1896 – Кай Ульрік Ліндерстрем-Ланг, датський біохімік, член Лондонського королівського товариства. Наукові праці вченого присвячені вивченню структури білків і гістохімії ферментів. Саме Ліндерстрем-Ланг ввів уявлення про 3 рівні структури білків.

1898 – Клайв Степлз Льюїс, англійський письменник, філософ, теолог, літературознавець. Автор "Космічної трилогії" та циклу повістей "Хроніки Нарнії", нещодавно екранізованої Голівудом.

1899 – Анатолій Петрович Філіппов, український вчений у галузі прикладної математики і механіки, академік АН УРСР. Лауреат Державної премії України (посмертно).

1899 – Григорій Михайлович Стрілець (Косинка) (1899–1934), український письменник. Автор збірок новел і оповідань "На золотих богів", "Заквітчаний сон", "За ворітьми", "Мати", "Політика", "Серце". Косинку вважали найкращим українським прозаїком першої половини 20-х років – поруч із Хвильовим і Підмогильним. Микола Хвильовий називав його "одним із наших найкращих майстрів слова". У грудні 1934 р. Григорія Косинку розстріляли за звинуваченням у приналежності до контреволюційної терористичної організації. Реабілітований 19.10.1957 посмертно.

1902 – Карло Леві, італійський письменник, живописець і громадський діяч. Медик за фахом. Під час правління Муссоліні був заарештований за антифашистську діяльність. Учасник Руху опору. Найвідомішою є збірка нарисів "Христос зупинився в Еболі", яку він написав, перебуваючи у засланні на півдні Італії. За мотивами цієї книги у 1979 р. Франческо Розі зняв однойменний фільм. Видав збірку нарисів "Слова – це каміння. Три дні в Сіцілії", "Весь мед скінчився". У 50-х рр. здійснив подорож до Радянського Союзу, був і в Україні.

1905 – Гавриїл Троєпольський, радянський письменник ("Білий Бім – Чорне вухо"). Лауреат Державної премії СРСР (1975).

1906 – Роман Лазарович Кармен, російський режисер і оператор документального кіно, журналіст, сценарист. Фільми: "Іспанія", "Суд народів" (про Нюрнберзький процес), "Палаючий континент". Лауреат державних премій. Народився в Одесі.

1920 – Єгор Лігачов, радянський і російський політик-консерватор, комуніст. Багаторічний керівник Томської області, після того – секретар ЦК КПРС (1983–1990 рр.), член політбюро ЦК КПРС (1985–1990 рр.), антагоніст Бориса Єльцина (автор фрази "Борисе, ти не правий"). Депутат Держдуми РФ ІІІ скликання, член КПРФ.

1929 – Джекі (Жакелін) Сталлоне (Лабофіш), американська астролог, мати актора Сильвестра Сталлоне, за походженням – дочка євреїв з Одеси.

1930 – Ніна Гребешкова, радянська і російська кіноакторка ("Випробування вірності" Пир'єва, "Діамантова рука", "Спортлото-82", "По сірники", "Операція «Кооперація" Гайдая, "Сльози капали" та ін.). Дружина кінорежисера Леоніда Гайдая, з яким прожила 40 років. Заслужена артистка Росії (2001). 

1931 – Юрій Миколайович Войнов, український футболіст, тренер, заслужений майстр спорту (1959), півзахисник, один з найяскравіших футболістів радянського футболу. Грав у командах "Зеніт" (Ленінград) і "Динамо" (Київ). Чемпіон СРСР 1961 р., срібний призер першості 1960 р. У чемпіонатах СРСР зіграв 271 матч (за "Динамо" – 174), забив 28 м’ячів (за "Динамо" - 22). У списку 33-х кращих опинявся тричі. Учасник чемпіонату світу 1958 р., де потрапив до складу символічної збірної світу, визнаний кращим півзахисником. Чемпіон Європи 1960 р. За збірну СРСР зіграв у 26 матчах, забив 5 голів.  

1932 – Жак Ширак, французький політик, мер Парижа (1977–1986 рр.), прем'єр-міністр Франції (1974–1976, 1986–1988 рр.), президент Франції (1995–2007 р.). Представник правих (голлістів).

1947 – Петра Келлі, німецька політична й громадська діячка, засновниця Партії зелених Німеччини (1972), ініціаторка й лідерка кампанії проти ядерної зброї та радіоактивного забруднення довкілля. Член бундестагу у 1983–1990 рр., після чого вийшла з партії. Покінчила життя самогубством на руках коханця – генерала у відставці Герта Бастіана, який потому сам наклав на себе руки.

1950 – Людмила Сморгачова, українська артистка балету. Солістка Київського театру опери та балету. Виконувала головні партії в балетах П. Чайковського, А. Адана. Лауреат Державної премії СРСР (1976).

1954 – Джоель Коен, американський кінорежисер, продюсер і письменник, разом із братом Ітаном – володар трьох "Оскарів" 2008 р. за фільм "Старим тут не місце" та "Оскара" 1997 р. за кращий сценарій фільму "Фарго" (також – "Бартон Фінк" – "Золота пальмова гілка" Канна-1991, "Чоловік, якого не було" , "Прочитати і спалити", "Великий Лебовськи", "Виховуючи Аризону") .

1960 – Тетяна Назарова, українська акторка театру й кіно (фільми "Доярка з ХацапетівкиЙ", серіали "Завтра буде завтра", "Роксолана"). Акторка Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки. Народна артистка України. Дружина політика Дмитра Табачника.

1961 – Денис Євстигнєєв, російський оператор, кінорежисер, продюсер (оператор фільмів "Таксі блюз", "Луна-парк", режисер – "Ліміта", "Мама", "Займемося любов'ю"). Лауреат Державної премії СРСР.

1966 – Євген Миронов, російський актор театру і кіно, художній керівник Державного театру націй, народний артист Росії, лауреат Державної премії Російської Федерації (двічі). Володар численних професійних нагород (як російських, так і зарубіжних). Знімався у фільмах "Ліміта", "Мусульманин", "Любов", "Анкор, іще анкор!", "Стомлені сонцем", "Космос як передчуття", "Ідіот", "Карпатське золото". 

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 597

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua