На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 20 грудня

Версия для печати Версия для печати

20.12.2013 08:53:07 |  

Свято:

День міліції. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 567/92 від 17 листопада 1992 р. щорічно 20 грудня – у день ухвалення Верховною Радою в 1990 р. Закону України "Про міліцію".

Міжнародний день солідарності людей. Проголошений на сесії Генеральної Асамблеї ООН 22 грудня 2005 р. в межах Десятиліття ООН за викорінення злиднів (1997–2006).

Православні іменинники: Амвросій, Антон, Григорій, Іван, Ніл, Ніна, Павло.
Католицькі іменинники: Богуміла, Домінік, Євгеній, Теофіл.

Події дня:

69
– полководець Нерона Тит Флавій Веспасіан проголошений імператором Риму. Після смерті Нерона імператором став Гальба, за якого в країні спалахнула громадянська війна. Гальбу вбили, сенат проголосив імператором Вітелія, однак 1 липня легіони в Александрії, а згодом війська у Сирії, Юдеї та інших римських провінціях визнали своїм імператором Веспасіана. 20 грудня його визнав імператором і сенат.

107 – помер Ігнатій Богоносець, третій єпископ Антіохійський (з 68 р.), учень Івана Богослова, перший значний християнський богослов і письменник неєврейського походження, священомученик древньої церкви. За Євсевієм, був засланий у Рим, де постраждав за Христа: в період правління імператора Траяна єпископа Ігнатія кинули левам на арені. Відомий як гаданий автор семи послань, що дійшли до нашого часу (були написані під час поїздки під вартою до Риму). За легендою, малого Ігнатія брав на руки Ісус.

1192 – король Англії Річард Лев'яче серце потрапив у полон до герцога Австрійського Леопольда V. Трапилося це на його шляху додому з Єрусалима, під стінами якого був підписаний вимушений мир із Саладдіном, що завершив Третій хрестовий похід. Герцог ув'язнив Річарда, бо вважав його винним у смерті свого кузена Конрада, проголошеного королем Єрусалиму (незабаром після цього Конрада вбили, а його наступником став племінник Річарда Генріх ІІ Шампанський).

1408 – хан Єдигей відступив від стін Москви – завершився останній великий набіг на Русь.

1616 – у Києво-Печерській лаврі побачила світ перша датована книжка.

1720 – російський імператор Петро І видав київському губернаторові Голіцину указ, згідно з яким останній мав вилучити всі старовинні грамоти, літописи й книжки з усіх монастирів України.

1753 – у Петербурзі виданий царський указ про поширення в Гетьманщині єдиного мита Російської держави.

1792 – відкрито поштове сполучення між США і Канадою.

1803 – у Новому Орлеані завершена процедура Луїзіанської покупки – США придбали у Франції території, на яких зараз, окрім штату Луїзіана, розташовані також штати Арканзас, Міссурі, Айова, Оклахома, Канзас, Небраска, частково Міннесота, Нью-Мексико, Монтана, Вайомінг та Колорадо. Незадовго перед тим Франція купила ці землі в Іспанії.

1815 – вийшов указ Олександра I про вигнання ордена єзуїтів з Росії.

1828 – Канада встановила дипломатичні відносини з Росією.

1860 – Південна Кароліна вийшла з Американського Союзу і вступила до Конфедерації.

1868 – у Львові засноване українське товариство "Просвіта".

1879 – Томас Едісон провів демонстрацію роботи лампи розжарювання.

1880 – у Нью-Йорку на Бродвеї загорілися перші електричні вогні. Вулиця отримала другу назву – Великий Білий Шлях.

1883 – на Ніагарі відкрили перший консольний міст між США і Канадою.

1892 – інженери Александр Браун і Джордж Стіллман з американського містечка Сіракузи (шт. Нью-Йорк) отримали патент на пневматичні автомобільні шини. До цього шини робилися з монолітної гуми.

1906 – "Кобзар" Тараса Шевченка вперше видано російською мовою.

1912 – Лондонською конференцією послів і Лондонським мирним договором, укладеним після першої Балканської війни, визнано незалежність Албанії.

1917 – постановою Раднаркому утворено Всеросійську надзвичайну комісію із боротьби з контрреволюцією та саботажем (ВНК). У 1922 р. її було реорганізовано у Державне політичне управління (ДПУ). На чолі комісії Ленін поставив сорокарічного Фелікса Едмундовича Дзержинського. 5 вересня 1918 р. ВНК отримала право арештовувати, засуджувати, засилати і розстрілювати без будь яких обмежень: в країні розпочався червоний терор.

1920 – була створена радянська зовнішня розвідка. Нині Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації.

1924 – робітничо-селянська капела "Думка" під керівництвом М. Городовенка організувала за участю Симфонічного оркестру музичного технікуму під керівництвом М. Малька та піаніста С. Тарновського перший цикл симфонічних концертів. У програмі – твори Моцарта, Брамса, Бетховена.

1924 – із в'язниці достроково вийшов Адольф Гітлер, який опинився за ґратами після провалу "пивного путчу". Майбутній фюрер використав цей час для написання "Майн кампф".

1929 – в УРСР відбулись урочистості з нагоди 50-ти річчя Й. Сталіна. На шпальтах газет опубліковані біографія "вождя" та чисельні поздоровлення від трудових колективів, громадських організацій тощо.

1935 – прийняв перших постояльців готель "Москва" – один із перших радянських готелей (побудований за проектом архітектора Щусєва, нині на реконструкції).

1938 – постановою Ради Народних Комісарів СРСР введені трудові книжки.

1938 – співробітник компанії Westinghouse Electronic Corporation, російський іммігрант Володимир Зворикін, запатентував кінескоп.

1939 – у переддень 60-річчя Йосипу Сталіну присвоєно звання Героя соціалістичної праці. Він став першим у списку Героїв соцпраці (раніше існувало звання Герой праці) і першим, кому була вручена заснована роком раніше золота медаль "Серп і молот".

1939 – РНК СРСР видав постанову "Про встановлення премій і стипендій ім. Сталіна". Зокрема, встановлено порядок видачі щороку 16 премій ім. Сталіна в розмірі 100 тис. руб., у тому числі для відзначення праць у царині історико-філологічних наук.

1941 – на Магнітогорському металургійному комбінаті повністю введено в експлуатацію устаткування евакуйованих з України заводів: Маріупольського ім. Ілліча, Дніпропетровського ім. Г.І. Петровського.

1941 – у Одесі введена карткова система розподілу продуктів харчування: передбачалося видавати на день по 200 гр. хліба та по 300 гр. пшона на одну особу.

1943 – закінчилася операція військ 2-го Українського фронту з розширення плацдарму на правому березі Дніпра. У результаті наступальних дій війська фронту створили крупний плацдарм на західному березі Дніпра та вийшли на рубіж Мошин, Сміла, Суботів, Федварь, Новгородка, Веселі Терни.

1951 – у США ядерний реактор вперше в історії виробив придатну для використання кількість електроенергії.

1952 – Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про політичні права жінок (набула чинності 7 липня 1954 року).

1955 – Кардіфф проголошений столицею Уельсу. Доти столиці у валлійців не було взагалі, оскільки Князівство Уельс спершу було поділене між кількома королівствами, а потім повністю пригнічене Англією.

1958 – у Москві на Лубянській площі відбулось урочисте відкриття пам’ятника Феліксові Едмундовичу Дзержинському (скульптор Є. Вучетич). "Залізний Фелікс" (насправді він був вилитий з бронзи) мирно простояв на московській площі 33 роки. 1990 р. представники товариства "Меморіал" привезли і встановили на Лубянці Соловецький камінь із Соловецького табору спецпризначення як данину пам’яті жертвам політичних репресій. Через рік, 1991 р., на хвилі демократичних змін у російському суспільстві, захисники Білого дому демонтували пам’ятник родоначальнику каральних органів усього Радянського Союзу. Останнім часом в Росії не вщухають дискусії щодо повернення пам’ятника на своє місце. Збираються підписи "за" і "проти" і цілком імовірно, що колись число прихильників "міцної руки" переважить таки тих, хто засуджує більшовицький терор.

1960 – створено Національний фронт визволення В'єтнаму.

1961 – згідно з резолюцією ГА ООН був створений Комітет по роззброєнню (з 1983 р. – Конференція з роззброєння).

1963 – уперше для мешканців Західного Берліна дозволено прохід через Берлінську стіну для одноденного відвідування родичів у східному секторі міста.

1968 – у Радянському Союзі було здійснено запуск штучного супутника Землі "Космос-261". На борту встановлена апаратура, призначена для проведення комплексного експерименту з вивчення верхньої атмосфери Землі і природи північного сяйва.

1970 – після масових демонстрацій і страйків у містах на півночі Польщі та їх жорстокого придушення пішов у відставку перший секретар ЦК Польської об'єднаної робітничої партії Владислав Гомулка.

1971 – з метою надання допомоги особам, потерпілим унаслідок збройних конфліктів або стихійного лиха, була заснована міжнародна організація "Лікарі без кордонів" (лауреат Нобелівської премії миру 1999).

1973 – баскські терористи убили прем'єр-міністра Іспанії Луїса Бланко.

1974 – Ефіопія проголошена соціалістичною державою.

1974 – у м. Малины (Житомирська область) на паперовій фабриці прийнято в експлуатацію перший у країні цех з виробництва теплочутливого паперу для чіткого й швидкого фіксування показань теплозаписуючих апаратів (в медицині для запису кардіограм, а також в електроніці, ядерній фізиці).

1974 – Конгрес США прийняв так звану поправку Джексона-Веніка до Закону про торгівлю 1974 р.

1988 – на Міжнародній конференції по боротьбі з наркоманією у Відні (25 листопада – 20 грудня 1988 р.) була прийнята Конвенція ООН щодо боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин.

1989 – під виглядом боротьби з режимом генерала Норьєги американські війська здійснили вторгнення у Панаму. В пам’ять про жертв інтервенції у Панамі проводиться День жалоби.

1989 – у Комуністичній партії Литви відбувся розкол: частина партії на чолі з Альгірдасом Бразаускасом оголосила про свою незалежність від КПРС і створення КПЛ (самостійної). Інша частина, лідером якої став професор Міколас Бурокявічус, створили КПЛ (КПРС), що виступала проти виходу Литви з СРСР.

1990 – Верховна Рада УРСР ухвалила закон про українську міліцію (відтак – День міліції).

1990 – подав у відставку міністр закордонних справ СРСР Едуард Шеварднадзе, заявивши про загрозу встановлення в Радянському Союзі реакційної диктатури.

1993 – рішенням Генеральної Асамблеї ООН було створено пост верховного комісара з прав людини.

1999 – згідно зі Спільною декларацією між урядами КНР і Португалії від 13 квітня 1987 р. після 400-річного португальського володарювання Аомень (Макао) перейшов під юрисдикцію КНР і отримав статус Спеціального адміністративного району Аомень.

2000 – парламент Великої Британії схвалив клонування людини, але винятково у медичних цілях.

2000 – у Голландії ухвалений закон, що дозволяє одностатеві шлюби.

Цього дня народились:

1579 – Джон Флетчер, англійський драматург, один із основоположників жанру трагікомедії.

1790 – Євграф Матвійович Філомафітський, російський та український вчений, письменник, один із засновників української журналістики. Освіту здобув у Ярославлі (сам з Ярославщини) та Харківському університеті, після якого працював викладачем, а з 1826 р. – професором загальної історії, географії та статистики цього університету. Був одним із редакторів-видавців першого в Україні літературно-художнього, наукового і громадсько-політичного журналу "Украинский вестник" (1816–1819), членом Товариства любителів вітчизняної словесності при Московському університеті. Євграф Філомафітський відомий як один з пропагандистів театральної справи в Україні. Йому належить ряд наукових і літературних праць.

1805 – Томас Грем, англійський хімік, один із засновників колоїдної хімії. Він розділив усі речовини на кристалоїди і колоїди, відкрив явище діалізу, яке нині застосовується, наприклад, для очистки стічних вод, отримання прісної води. Один із засновників Лондонського хімічного товариства, з 1841 р. був його першим президентом.

1841 – Фердинанд Бюїссон, французький педагог і борець за мир, лауреат Нобелівської премії миру 1927 р. Будучи директором департаменту початкової освіти, він сприяв прийняттю національних законів про безкоштовну обов'язкову єдину початкову освіту. 1867 р. пацифіст Бюїссон брав участь у першому Конгресі миру та свободи у Женеві і разом із Пассі й Гарібальді створив Ліги миру й свободи. У зв'язку зі справою Дрейфуса він заснував у Франції Лігу прав людини, під час І Світової війни підтримав пропозицію про створення Ліги націй.

1851 – Ейза Гріггс Кендлер, американський підприємець і філантроп, засновник компанії "Кока-Кола" (1890).

1856 – Олексій Микитович Гіляров, український філософ, академік АН УРСР, професор Київського університету (1891). Син відомого історика філософії та релігієзнавця, видавця, одного із "стовпів слов’янофільства" Микити Петровича Гілярова-Платонова. Закінчив класичне відділення історико-філологічного факультету Московського університету. Викладав у гімназіях давні та російську мови, читав курси з естетики і філософії Платона та Аристотеля в Московському університеті. Після захисту магістерської дисертації (1888) почав працювати у Київському університеті. Читав різноманітні курси з історії давньої, середньовічної і нової філософії, зосереджуючись на викладі ідей Платона, якого вважав центральною фігурою в історії світової філософії, Аристотеля, Спінози, Юма, Канта, Шопенгауера, а також курси з логіки, психології і педагогіки. З 1906 р. викладав і на Вищих жіночих курсах. Разом із Вернадським (який до речі був його сусідом) організовував ВУАН, був першим академіком-філософом. У 20-х роках створив і очолив Семінар з вивчення суспільного життя (з 1925 – Семінар соціальної філософії) і згуртував навколо себе молодих київських філософів. Намагався зрозуміти сенс марксизму. Втім тиск на вченого посилювався, його звинувачували в ідеалізмі і на початок 30-х років він опинився в ідейному вакуумі. Від заслання до Сибіру або розстрілу його врятував поважний вік – як-не-як, а професорові на ту пору було вже за 80… Помер і похований у Києві на Байковому кладовищі, щоправда могилу зруйнували. Багато з його учнів загинули під час сталінщини, його син – блискучий київський мистецтвознавець Сергій Олексійович Гіляров загинув від виснаження в Лук’янівській тюрмі у 1946 році. Онук Меркурій був відомим радянським ентомологом, академіком АН СРСР, засновником грунтової зоології, правнук – Олексій Меркурійович Гіляров – професор кафедри загальної екології біологічного факультету МДУ (працює й нині).

1858 – Ян Теодор Тороп, голландський живописець, графік, монументаліст, емалювальник і кераміст, представник відомої сім’ї художників ХІХ–ХХ століть.

1889 – Лідія Володимирівна Мацієвська, українська актриса, народна артистка УРСР. Виховувалася в родині М. Кропивницького. На сцені – з 1908 р. Тридцять років грала на сцені Одеського українського музично-драматичного театру (1925–1955).

1890 – Ярослав Гейровський, чеський хімік, засновник полярографії. Лауреат Нобелівської премії (1959).

1891 – Єлизавета Юріївна Кузьміна-Караваєва (Піленко, Скобцова, у чернецтві мати Марія), російська поетеса і богослов, учасниця французького руху Опору. Загинула в газовій камері в нацистському таборі Равенсбрюк.

1898 – Олексій Олександрович Баландін, російський хімік, академік АН СРСР. Професор Московського університету. Створив і розробив т. з. мультиплетну теорію гетерогенного каталізу. Лауреат Державної премії СРСР.

1898 – Ірен Данн, американська акторка, одна з зірок Голівуду 1930–1940-х років. Данн п'ять разів була номінована на здобуття премії "Оскар" – за участь у фільмах "Сімаррон" (1931), Theodora Goes Wild (1936), "Гірка правда" (1937), "Любовний роман" (1939) та "Я пам'ятаю маму" (1948).

1899 – Рубен Мартінес Вільєна, кубинський публіцист, поет і громадський діяч.

1899 – Іван Іванович Пільгук, український письменник, літературознавець, педагог. Досліджував творчість Шевченка, Котляревського, Коцюбинського, Руданського, Грінченка, Кропивницького. Брав участь у написанні підручників з української літератури для середніх шкіл і вузів. Автор біографічної повісті, роману "Марія Заньковецька".

1901 – Роберт Ван де Грааф, американський фізик. Автор праць з ядерної фізики і прискорювачам. 1931 р. винайшов високовольтний електростатичний прискорювач (так званий генератор Ван де Граффа).

1907 – Петро Юхимович Божко, український вчений у галузі птахівництва, заслужений діяч науки УРСР.

1908 – Микола Прокопович Мельников, російський вчений, фахівець з будівельної механіки і теорії формоутворення металевих конструкцій.

1919 – Едуардас Бальсіс, литовський композитор, громадський діяч, народний артист СРСР, професор Литовської консерваторії. Автор опери "Подорож до Тільзіту", балету "Егле – королева вужів", а також симфонічних творів.

1921 – Остап Степанович Парасюк, український фізик-теоретик і математик, академік НАН України, професор Київського університету. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Львівський університет, працював у Інституті математики АН УРСР, радником при дирекції Інституту теоретичної фізики НАН України. Автор наукових досліджень у галузі квантової теорії поля. Узагальнив метод аналітичної регуляризації (метод Боголюбова – Парасюка – Хеппа).

1924 – Костянтин Олександрович Прохоров, український живописець, заслужений діяч мистецтв УРСР, майстер пейзажу ("Літо в Артеку", "Кримська весна", "Осіння пісня", "Зима під Чатир-Дагом", "Чеховська бухта в Гурзуфі").

1925 – Махатхіра Мохамада, державний і політичний діяч Малайзії, прем’єр-міністр Малайзії (1981–2003). Автор книги "Малайська валютна криза: як і чому це сталося?".

1928 – Ніна Костянтинівна Андрієвська, український композитор і журналіст, музикознавець. З 1953 р. – на Українському радіо (пройшла шлях від редактора до завідуючої відділом). Автор низки брошур і статей, радіобесід (понад 300), чотирьох збірок музичних творів (хорів, солоспівів, понад 100 пісень).

1937 – Григорій Приходько, український політичний діяч націоналістичних переконань, дисидент і політв'язень радянських часів, публіцист. Після першого арешту 27 грудня 1973 р. був звинувачений в антирадянській агітації та пропаганді з метою підриву або ослаблення радянської влади і засуджений до п'яти років ув'язнення у таборі суворого режиму. 1981 р. визнаний особливо небезпечним рецидивістом і засуджений уже до 10 років позбавлення волі та до 5 років заслання. У Чистопольській тюрмі разом із Юрієм Шухевичем склав Хартію боротьби українського народу (не потрапила на волю). По закінченні частини тюремного терміну у липні 1985 р. Приходько був перевезений на дільницю табору особливого режиму у Кучино Пермської області. Вийшовши нас свободу, 1988 р. разом із Федором Клименком започаткував самвидавничий журнал "Український час", у жовтні 1989 р. в складі групи ініціаторів взяв участь у створенні Української національної партії (з квітня 1990 р. – її голова). У травні 1990 р. Приходько, разом із Сергієм Бабичем, Анатолієм Лупиносом, Павлом Скочком і Юрієм Шухевичем, став ініціатором і організатором Української міжпартійної асамблеї. Метою УМА було скликання Національного конгресу, який би, перебравши в Україні владу, оголосив би про відновлення Української Народної Республіки. При підготовці до скликання Національного конгресу УМА проводила масову реєстрацію "громадян УНР". Згодом Приходько вийшов з УМА, був членом Української національно-консервативної партії (до її розколу).

1938 – Микола Кіндратович Лінник, український вчений у галузі сільського господарства. Професор, доктор сільськогосподарських наук, академік ААНУ. Опублікував 175 наукових робіт, має 54 авторських свідоцтва та патентів на винаходи, підготував 7 кандидатів наук. Досліджував органічні добрива.

1940 – Анатолій Резніков, радянський режисер мультиплікаційних фільмів (серіал про пригоди Кота Леопольда, "Раз ковбой, два ковбой"). Лауреат Державної премії СРСР 1985 р. за серію мультфільмів про Кота Леопольда.

1940 – Тельман Гдлян, радянський і російський громадський та державний діяч, слідчий вірменського походження. 1968–1990 рр. працював на різних посадах в органах прокуратури. 1983 р. призначений старшим слідчим з особливо важливих справ при генеральному прокурорі СРСР. Найчастіше Гдляна згадують у зв'язку з "бавовняною справою" – викриттям фактів великомасштабної корупції в керівництві Узбекистану (хоча насправді Гдлян мав до неї мінімальну дотичність). 1990 р. він був незаконно звільнений із посади старшого слідчого з особливо важливих справ при генпрокурорі СРСР у зв'язку з проведеним ним розслідуванням фактів корупції у вищих ешелонах партійно-державної влади Союзу РСР. Обирався народним депутатом СРСР та Вірменії. Був членом Верховної Ради СРСР. Входив у керівні органи координаційних рад "Демократичної платформи", Міжрегіональної депутатської групи і руху "Демократична Росія". Був лідером Народної партії Росії та президентом Всеросійського фонду прогресу, захисту прав людини та милосердя. У 1992–1994 рр. очолював політичний блок "Нова Росія", куди входили 10 партій та громадських організацій. 1995 був обраний депутатом Державної думи по одномандатному виборчому округу м. Москві.

1946 – Урі Геллер, ізраїльський ілюзіоніст. Став відомим завдяки трюкам зі згинанням легким дотиком металевих ложок, зупинкою механічного годинника на лондонській вежі Біг-Бен тощо.

1946 – Володимир Мельниченко, український історик, публіцист. Доктор історичних наук (1987). Лауреат Шевченківської премії 2009 р. за документально-публіцистичні книги "Тарас Шевченко: "Моє перебування в Москві" та "На славу нашої преславної України" (Тарас Шевченко і Осип Бодянський)". Від 2001 р. Мельниченко – генеральний директор Культурного центру України в Москві. У 1970-80-х роках – на різних посадах у ЦК КПУ й ЦК КПРС. На початку 1990-х очолював Центральний музей Леніна у Москві.

1948 – Алан Парсонс, британський рок-музикант, співак, композитор, продюсер. Співпрацював з "Бітлз", "Пінк Флойд", Полом Маккартні.

1959 – Євген Червоненко, український підприємець, управлінець, державний, політичний і громадський діяч. Президент Федерації автоспорту України, президент Федерації стрільби України, віце-президент Євро-Азійського єврейського конгресу, член правління ради директорів Всесвітнього єврейського конгресу України. Був членом ради партії "НС "Наша Україна", головою Нацагентства з підготовки до Євро-2012, главою Запорізької облдержадміністрації (2005–2007), міністром транспорту і зв'язку (2005), керівником служби безпеки кандидата у президенти В. Ющенка, народним депутаомт України IV скликання ("Наша Україна"), головою Держкомрезеру (2000–2001), першим заступником голови Київської міськдержадміністрації (2008–2010). Спортсмен-автогонщик, член збірних України та СРСР, майстер спорту СРСР міжнародного класу. 1987 р. створив першу у СРСР професійну команду гонщиків "Перестройка". Чемпіон СРСР з автоспорту (1991). 1988 – створив компанію вантажних перевезень "Транс-ралі", 1992 р. – СП "Львів Ван Пур". З 1995 р. – голова промислової групи "Україна Ван Пур", 1997–2000 рр. – президент концерну "Орлан" (виробництво безалкогольних напоїв та міжнародні автоперевезення). Генерал-лейтенант Запорізького козацтва (2006).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.uа

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 595

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua