На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 14 лютого

Версия для печати Версия для печати

14.02.2013 10:47:25 |  

Свято:

У багатьох країнах святкують День усіх закоханих – День святого Валентина.

День військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України – Професійне свято ЗСУ, відзначається згідно з Наказом міністра оборони України № 305 від 27.06.2008.

День комп'ютерника – неофіційне, але широко відзначається у професійному світі. 14 лютого 1946 року науковому світу і всім зацікавленим був продемонстрований перший реально працюючий електронний комп'ютер ENIAC I (Electrical Numerical Integrator And Calculator).

14 лютого-30 березня – у католиків Великий піст.

Православні іменинники: Валентин, Петро, Трифон.
Католицькі іменинники: Валентин, Зенон, Кирило, Мефодій.

Події дня:

269 – за наказом імператора Клавдія ІІ, якій забороняв шлюби з військових міркувань, було страчено священика церкви в Терні, що під Римом, Валентина, який таємно вінчав закоханих. Згідно з легендою в останні дні свого життя він закохався у сліпу дочку тюремника, зцілив її своїм коханням та в ім’я Бога. Перед смертю Валентин написав дівчині листа та закінчив його словами "від твого Валентина". 496 року римський Папа Геласіус оголосив день страти Валентина, 14 лютого, днем Святого Валентина, с того часу у цей день усі закохані відсилають друг другу любовні записки – "валентинки".

842 – умовний день народження французької мови: Людовік II Німецький і Карл II Лисий принесли Страсбурзькі клятви романською (старофранцузькою) мовою.

869 – помер Кирило, молодший брат Мефодія, просвітитель слов’ян, проповідник православної християнської релігії. Один із основоположників оригінальної слов’янської писемності й літератури.

1009 – перша згадка про Литву (в анналах монастиря Кведлінбург).

1610 – під Смоленськом посли від Московської держави на чолі з боярином Михайлом Салтиковим домовилися з польським королем Сигізмундом II про умови обрання королевича Владислава московським царем. Головною вимогою російської сторони була непорушність православ'я.

1663 – Канада оголошена королівською провінцією Франції.

1778 – прапор Сполучених Штатів уперше формально визнаний іноземним військово-морським судном, коли французький адмірал Туссен-Гійом Піке де ла Мот салютував дев'ятьма гарматами американському кораблеві "Рейнджер" під командуванням Джона Джонса.

1779 – у сутичці з аборигенами Гавайських островів загинув англійський мореплавець Джеймс Кук. Під час першого прибуття тубільці гостинно зустріли експедицію Кука. Однак та за час перебування на острові винищила майже всі запаси продовольства. Тож коли англійці через два дні після відплиття повернулися, аби поремонтувати зламану щоглу, їх зустріли камінням. Кук вирішив узяти вождя гавайців у заручники й був убитий у наступному зіткненні.

1791 – кругосвітня експедиція французького мореплавця Лаперуза оголошена зниклою.

1797 – розпочалася вирішальна морська битва між англійським (під командуванням капітана Нельсона та адмірала Джервіса) та іспанським флотом, перемога у якій надала можливість британській короні контролювати практично всі океанські простори.

1803 – Мозес Коатс запатентував машинку для чищення яблук.

1848 – за мирним договором Мексика передала Техас Сполученим Штатам Америки.

1859 – Орегон став 33-м штатом США.

1876 – американський винахідник шотландського походження Александр Белл подав патентну заяву на перший телефон.

1877 – капітан І рангу Олександр Можайський представив Головному інженерному управлінню "програму досліджень над випробуваннями літального апарату".

1879 – війська Чилі захопили порт Антофагаста, почавши війну проти Болівії і Перу (Тихоокеанська війна).

1883 – Карл Маркс захворів на бронхіт, що незабаром призвело до його смерті.

1884 – в один день американський президент Теодор Рузвельт втратив матір і дружину. Вони померли з різницею в одну годину. Дружина Еліс померла через два дні після народження їхньої другої з Теодором дитини – причиною смерті став хронічний нефрит. Мати Рузвельта померла від черевного тифу.

1895 – у Лондоні відбулася прем'єра останньої п'єси Оскара Уайльда "Як важливо бути серйозним".

1912 – Аризона стала 48-м американським штатом.

1914 – у ході виборів у Галичині українці змогли одержати третину місць у місцевому сеймі.

1918 – введено календар нового стилю (григоріанський). Період з 1 по 13 лютого 1918 року випаде з російського календаря.

1920 – заснований університет Монреаля (Канада).

1921 – представники України Фелікс Кон і Юрій Коцюбинський підписали мирний договір Радянської України з Литвою.

1922 – пробільшовицька Народно-революційна армія Далекосхідної республіки зайняла Хабаровськ.

1924 – американська компанія IBM одержала свою нинішню назву.

1933 – у Парижі відкрилася перша у світі телефонна служба точного часу.

1939 – у Гамбурзі на верфі "Блом і Фосс" спущений на воду лінкор 2Бісмарк2 – найпотужніший корабель Німеччини у Другій світовій війні.

1943 – у ході Ворошиловградської операції військ Південно-Західного фронту звільнено Ворошиловград (зараз Луганськ).

1944 – радянські війська оволоділи містом Корсунь-Шевченківський, тоді – районним центром Київської області.

1944 – за наказом Гітлера ліквідовано абвер (відділ військової розвідки).

1944 – німецькі нацисти взяли під контроль Середземноморське узбережжя вішистської Франції.

1946 – націоналізований The Bank of England.

1946 – у США був запущений перший електронний цифровий інтегратор і калькулятор "Еніак", створений під керівництвом американських учених Д. Маучлі та Д. Еккерта. Відрізнявся від попередників високою швидкодією завдяки тому, що його начинка складалася з електронних ламп і не мала механічних частин. Тепер ця дата відзначається як умовний День комп'ютерника.

1950 – у Москві підписано радянсько-китайський "Договір про дружбу, союз і взаємну допомогу", який мав чинність до 11 квітня 1980 р.

1952 – у столиці Норвегії Осло розпочались VI зимові Олімпійські ігри. Свої збірні виставили 30 країн. У загальному заліку перемогли господарі – 16 медалей (7-3-6), у команли США – 11 нагород (4-6-1), у Фінляндії – 9 (3-4-2). Героєм змагань, які тривали до 25 лютого, став норвезький ковзаняр Ялмар Андерсен, який виграв золоті медалі на дистанціях 1500, 5 000 і 10 000 метрів.

1956 – у Москві розпочався ХХ з'їзд КПРС, перший після смерті Й. Сталіна. На ньому були підтверджені зміни політичного курсу, які розпочались після березня 1953 року. У звітній доповіді перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов, задекларував вірність справжньому ленінізму, висунув принцип мирного співіснування держав з різним політичним устроєм і оголосив про відмову практики нав'язування радянської моделі соціалізму іншим країнам. Також Хрущов виступив із доповіддю "Про подолання культу особи і його наслідків", у якому подано інформацію про численні репресії, і порушення "соціалістичної законності" за часів перебування Сталіна при владі.

1956 – у лабораторії Фізико-енергетичного інституту в Обнінську відбувся пуск реактора БР-2 – першого у Радянському Союзі і в Європі ядерного реактора на швидких нейтронах.

1958 – в Аммані Йорданія та Ірак підписали договір про об'єднання двох королівств, на чолі якого став король Іраку Фейсал II. Новий союз був підтриманий США, але не пройде і півроку, як у Багдаді відбудеться державний переворот: король, наслідний принц і прем'єр-міністр будуть убиті, до влади прийдуть військові, а федерація буде скасована.

1958 – західні ЗМІ повідомили, що в Ірані заборонили рок-н-рол як музику, що суперечить нормам ісламу і заподіює шкоду здоров'ю.

1966 – у Москві письменники Андрій Синявський та Юлій Даніель засуджені, відповідно, до семи і п'яти років ув'язнення за антирадянську пропаганду.

1967 – у Мехіко підписано Договір про повну заборону ядерної зброї в Латинській Америці та Карибському басейні (Договір Тлателолко).

1972 – у Радянському Союзі було здійснено запуск автоматичної міжпланетної станції "Луна-20". 25 лютого станція здійснила посадку на території СРСР, на землю були доставлені зразки місячного грунту, які були взяті у важкодоступному материковому районі супутника.

1976 – за допомогою радянської зброї та кубинських солдатів правлячий марксистський режим в Анголі взяв під свій контроль всю територію країни.

1978 – терористи з "Червоних бригад" в Італії вбили римського суддю Ріккардо Палма.

1984 – відбувся похорон генерального секретаря ЦК КПРС, голови президії Верховної Ради СРСР Юрія Андропова на Червоній площі в Москві. На траурну церемонію прощання прилетіла сама прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер, що для СРСР було значним підвищенням статусу в очах Заходу.

1989 – іранський лідер аятола Хомейні закликав мусульман усього світу вбити автора "Сатанинських віршів" Салмана Рушді.

1992 – установлені дипломатичні відносини між Україною і Російською Федерацією.

1992 – рішенням Ради голів держав була утворена Рада міністрів оборони країн СНД – вищий військовий орган Співдружності.

1993 – у Дебрецені (Угорщина) Угорщиною, Польщею та Україною підписано декларацію про співробітництво народів Карпатського регіону.

1993 – на перших всенародних виборах президента Литви переміг колишній голова Компартії республіки Альгірдас Бразаускас.

1994 – у Новочеркаську за вироком суду розстріляли маніяка Андрія Чикатила.

1995 – на засіданні Ради Міжпарламентської Асамблеї СНД ухвалено рішення про створення Ради керівників інформаційних агентств країн СНД.

2000 – ісламський рух "Талібан" оголосив всесвітній мусульманський джихад Росії.

2001 – у Бахрейні відбувся референдум з питання про реформу державного устрою, за підсумками якого 14 лютого 2002 р. Бахрейн був проголошений демократичною конституційною монархією з офіційною назвою Королівство Бахрейн.

2001 – американський "NEAR Шумейкер" став першим космічним апаратом, що приземлився на астероїд. "Near Earth Asteroid Rendezvous – Shoemaker" був запущений до астероїда Ерос у 1996 р. і протягом року працював на його орбіті.

2003 – у віці шести з половиною років померла клонована вівця Доллі.

2005 – у Бейруті було вбито колишнього прем’єр-міністра Лівану Рафіка Харірі, під час терористичного акту загинула 21 людина. Для розслідування обставин цього злочину і розкриття серії терористичних актів у Лівані створена Міжнародна незалежна комісія, яка діє під егідою ООН. У березні в Гаазі почнеться міжнародний трибунал у справі про вбивство Рафіка Харірі.

Цього дня народились:

1483 – Захіреддін Мухаммед Бабур, узбецький та індійський правитель, полководець, засновник держави Великих Моголів в Індії. Походив з роду Тімуридів. 12-річним хлопчиком він успадкував від батька престол Фергани. Місцеві феодали докладали чимало зусиль, аби знищити нащадка Тімура, але всі їхні спроби виявилися марними. Бабур не лише втримався при владі (хоча й пережив вигнання), але й значно розширив свої володіння. З 20 років і майже до самої смерті (помер у 47 років) він вів війни. До 1529 р. володіння Бабура включали Східний Афганістан, Пенджаб, долину Гангу до кордонів Бенгалії. Бабур був не лише видатним полководцем і воїном, але й прекрасним поетом. Він є автором автобіографії "Бабур-наме" та збірки ліричних віршів "Диван", яка носить відбиток особистості автора: людини сильної і мужньої, але й не позбавленої чуттєвості.

1602 – Франческо Каваллі (Калетті), італійський композитор, провідний майстер венеціанської оперної школи. Автор опер "Дідона", "Ясон", "Ксеркс", а також Реквієма й інших церковних композицій.

1813 – Олександр Сергійович Даргомижський, російський композитор, один з найближчих послідовників Глинки. Автор опер "Есмеральда", "Русалка", "Кам’яний гість", симфонічних фантазій "Малоросійський козачок", драматичних та сатиричних пісень, романсів ("Я вас любив", 2Нічний зефір", "Мені смутно2), хорів, вокальних ансамблів.

1824 – Уїнфілд Хенкок, американський генерал (в армії Півночі), герой Громадянської війни. Кандидат у Президенти від Демократичної партії 1880 р.

1828 – Вацлав (Юліус) Рейзінгер, чеський артист балету, балетмейстер. У 1873–1878 рр. очолював трупу Большого театру в Москві, де здійснив першу (досить невдалу) постановку балету "Лебедине озеро".

1840 – Клод Моне, французький живописець, один із засновників імпресіонізму. Найвідоміші твори: "Враження. Схід сонця", "Вокзал Сен-Лазар", "Скелі в Бель Іль", "Бульвар Капуцинок у Парижі", "Руанський собор опівдні". Моне був першим з художників-імпресіоністів що досяг успіху і єдиним з них, хто побачив, як цей успіх перетворився в тріумф.

1855 – Всеволод Гаршин, російський письменник, уродженець України (маєток Приємна Долина Бахмутського повіту Катеринославської губернії).
Автор оповідань "Чотири дні", "Денщик та офіцер", відомих казок "Те, чого не було", "Жаба-мандрівниця" та ін.

1861 – Фердінанд І Кобургський, болгарський князь (1887–1908) і цар (1908–1918), засновник династії Кобургів у Болгарії. 1918 р. Фердінанд вимушений був зректися престолу й втекти до Німеччини. Помер він на 87 році життя у Баварії.

1865 – Єгор Іванович Орлов, український хімік-технолог, академік АН УРСР. Очолював Український науково-дослідний інститут силікатної промисловості (1927–1932 рр.). Автор праць з хімічної кінетики і каталізу, виробництва соди, сірчаної кислоти.

1869 – Чарлз Томсон Ріс Вільсон, англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1927), член Лондонського королівського товариства. Понад 30 років працював у Кембріджському університеті. 1912 р. винайшов так звану камеру Вільсона – прилад для спостереження або фотографування слідів (треків) заряджених частинок. Автор праць з молекулярної, атомної і ядерної фізики.

1872 – Олександр Сергійович Раєвський, український та російський вчений, конструктор паровозів. Закінчив Харківський технологічний інститут, працював у технічному відділі служби руху Московсько-Курської залізниці. З 1900 – конструктор Харківського паровозобудівного заводу, з 1910 – Путіловського заводу. Одночасно професор Петроградського політехнічного інституту. Розробив кілька проектів паровозів, у т.ч. першого радянського паровоза серії "М". Спроектував кузов і ходову частину першого в СРСР тепловоза. Створив методи розрахунку противаг на колісних парах, головок шатунів, пальців кривошипів, осей колісних пар тощо.

1875 – Теодор Рожанковський, український політичний і військовий діяча. Відомий як перший командувач Легіону українських січових стрільців.

1877 – Едмунд Ландау, німецький математик.

1881 – Отто Зельц, німецький психолог, фахівець в царині експериментальних дослідів мислення.

1894 – Олександр Іванович Александров (Селезень), український живописець і графік ("Нічні маневри", "Гайдамаки", "Пушкін серед українських селян").

1895 – Олександр Олександрович Мікулін, радянський вчений, конструктор авіаційних двигунів. Академік АН СРСР, генерал-майор інженерно-технічної служби, Герой Соціалістичної Праці. З 1943 р. – генеральний конструктор авіаційних двигунів. Під керівництвом Мікуліна створено двигуни (поршневі, турбогвинтові, турбореактивні) для багатьох літаків. Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1942, 1943, 1946). У 1913–1914 рр. навчався в Київському політехнічному інституті. Саме тут майбутній вчений вперше побачив показові польоти знаменитого С.І. Уточкіна і захопився авіацією.

1896 – Едуард Артур Мілн, англійський астрофізик і математик, президент Лондонського математичного товариства (1937–1939) і Лондонського королівського астрономічного товариства (1943–1945). Основні наукові праці стосуються фізики зоряних атмосфер, теорії внутрішної будови зірок, космології.

1897 – Петро Федорович Костирко, український архітектор. Серед споруд: перша ТЕЦ (1931–1936 рр., у співавторстві з В. Кричевським), житловий будинок письменників "Роліт" (1931–1934), обидві – у Києві, музей-заповідник "Могила Т.Г.Шевченека" в Каневі (1936–1938, у співавторстві з В. Кричевським), та ін.

1898 – Михайло Павлович Стефанович, український співак (бас), режисер і музикознавець, народний артист УРСР. Сценічну діяльність почав 1919 р. у Києві. З 1933 р. – художній керівник оперних театрів Дніпропетровська, Харкова, Львова, 1947–1954 рр. – Київського театру опери та балету. Поставив вистави "Молода гвардія" Ю. Мейтуса (1947, перше виконання), "Богдан Хмельницький" К. Данькевича (1951, 1-е виконання), "Князь Ігор" О. Бородіна (1954). Автор музикознавчих праць.

1901 – Андрій Миколайович Москвін, радянський кінооператор, один з основоположників радянської операторської школи, заслужений діяч мистецтв РРСФР. Зняв фільми "Юність Максима", "Повернення Максима", "Виборзька сторона", "Іван Грозний" (Державна премія СРСР, 1946), "Пирогов" (Державна премія СРСР, 1948), "Дон Кіхот", "Овід", "Дама з собачкою".

1902 – Георгій Вячеславович Курдюмов, український вчений у галузі металофізики, академік АН СРСР і АН УРСР, Герой Соціалістичної Праці. Очолював Інститут металознавства і фізики металів Центрального НДІ чорної металургії в Москві (1944–1978). Директор Інституту фізики твердого тіла АН СРСР (1962–1973). Водночас працював в АН УРСР.

1904 – Трифон Максимович Башта, український вчений у галузі гідравліки і прикладної механіки, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Державної премії СРСР. 1955–1987 рр. – професор, завкафедрою, декан факультету Київського інституту інженерів цивільної авіації. Науково-практична діяльність стосується впровадженню в авіацію гідравлічних систем, створення методів розрахунку авіаційних гідравлічних систем та агрегатів, нових їх конструкцій, стійкості гідравлічних систем. Автор понад 300 наукових публікацій, у тому числі 24 монографій.

1908 – Борис Борисович Піотровський, російський археолог, історик-сходознавець, академік АН СРСР та АН Вірменської РСР, один з провідних радянських єгиптологів. 1939 р. зробив відкриття стародавньої держави Урарту на території Вірменського нагір’я, що принесло йому світову славу. Автор понад 200 праць з історії та археології Закавказзя й Стародавнього Сходу, з питань стародавньої історії і теорії культури. З 1964 і до останніх днів життя (1990) очолював Ермітаж.

1908 – Петро Юхимович Шелест, український партійний і державний діяч. Герой соціалістичної праці (1968). На початку партійної кар'єри – з 1940 р. – секретар Харківського міському КП(б)У з питань оборонної промисловості. 1948–1954 рр. очолював заводи у Ленінграді і Києві, під його керівництвом було налагодження серійне виробництво літаків Ан-2 та Іл-8. 1954 – обраний другим секретарем Київського міськкому КП України. З цього ж року – член ЦК Компартії України. З лютого 1957 – перший секретар Київського обкому КПУ. Після XX з'їзду КПРС в квітні-грудні 1956 р. Шелест очолював Комісію Верховної Ради СРСР з реабілітації незаконно репресованих громадян на території Київської і Вінницької областей. Першим секретарем ЦК КПУ став у липні 1963 р., своєю кар'єрою завдячував підтримці з боку Хрущова і Підгорного, хоча у 1964 р. разом із Підгорним відіграв важливу роль в усуненні Хрущова від влади (про що згодом шкодував). 1963–1972 – член Президії Верховної Ради УРСР. 1966 – введений до складу Політбюро ЦК КПРС. 1966–1972 – член Президії Верховної Ради СРСР. Перебуваючи на посаді першого секретаря ЦК КПУ, придушував прояви дисидентського руху в Україні, 1968 р. став одним з ініціаторів введення військ країн-членів Варшавського договору до Чехословаччини для придушення "Празької весни". Водночас, прийшовши до влади на хвилі повоєнної "українізації" партійно-державного апарату УРСР і підвищення ролі українського елементу у керівництві СРСР, Шелест обстоював економічні інтереси України перед Центром, виступав за надання Україні більших прав в економічній політиці. Вагомими були його виступи на захист прав української мови в шкільній освіті, виданні газет, журналів і книжок. Такий курс Шелеста не задовольняв московське керівництво, тому 10 травня 1972 р. Шелеста звільнили з посади першого секретаря ЦК КП України "у зв'язку з переведенням на іншу роботу" – заступником голови Ради Міністрів СРСР. У квітні 1973 р. Шелеста вивели зі складу Політбюро ЦК КПРС "за станом здоров'я" і відправили на пенсію, фактично не дозволяючи жити в Україні. У 1974–1985 рр. Шелест працював головою дослідно-виробничого конструкторського бюро на авіаційному заводі у Московській області Росії. Помер у Московській області. 13 червня 1996 р. урну з прахом Петра Шелеста перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.

1914 – П'єтро Джермі, італійський кінорежисер, сценарист, представник неореалізму. Лауреат "Оскара" 1963 р. за кращий сценарій фільму "Розлучення по-італійськи" та головного призу фестивалю в Канні 1966 р. за фільм "Пані та панове".

1928 – Сергій Капіца, російський і радянський вчений із відомої династії, телеведучий. Лауреат Державної премії СРСР 1980 р. за організацію телепередачі "Очевидне-неймовірне". Доктор фізико-математичних наук, головний науковий співробітник Інституту фізичних проблем ім. П. Капіци, професор, автор 14 винаходів та одного відкриття. Творець феноменологічної математичної моделі гіперболічного зростання чисельності населення Землі. Президент Євразійського фізичного товариства, учасник Пагуошського руху вчених з 1977 р.

1935 – Григор Павлович Вієру, молдавський поет. Автор збірок "Око зелені", "Твоє ім’я", "Близьке", "Тому що люблю". Писав також і для дітей (збірки "Для найменших", "Бджілка"), співавтор читанки "Зіронька" і "Букваря". Чимало віршів молдавського поета покладені на музику і вони давно стали популярними піснями. Були вони і в репертуарі відомої співачки Софії Ротару ("Меlancolie", "Романтика" та ін.). Лауреат Державної премія Молдавської РСР 1978 р., народний письменник Республіки Молдова (1992). Загинув в автокатастрофі.

1936 – Анна Герман, польська естрадна співачка.

1944 – Алан Паркер, британський кінорежисер і сценарист. Зняв фільми "Стіна" (за мотивами однойменного альбому Pink Floyd), "Птаха", "Міссісіпі у вогні", "Евіта", "Серце ангела", "Життя Девіда Гейла2. Найбільше визнання в кіносвіті – оскарівські номінації в категорії "кращий фільм" і "кращий режисер" – отримала його жорстка драма "Опівнічний експрес", основана на реальних подіях історія молодого британця, що опинився в турецькій в’язниці. Режисер з однаковим успіхом працює як у себе на батьківщині, так і в Голівуді, створюючи на рідкість гармонійні картини, вдало поєднуючи кращі традиції європейського кінематографа з голлівудською видовищністю.

1947 – Фам Туан, перший космонавт В’єтнаму, двічі Герой Народних збройних сил В’єтнаму, Герой Радянського Союзу (1980). Здійснив політ на кораблі "Союз-37" разом із В. Горбатком у липні 1980 р., працював як космонавт-дослідник на орбітальній станції "Салют-6". У загін космонавтів потрапив як один із найбільш досвідчених в'єтнамських льотчиків: у 1972 р. він збив американсткий стратегічний бомбардувальник Б-52.

1947 – Борис Штерн російський письменник-фантаст ("Чия планета?", "Хто там?", "Риба любові", "Ефіопі").

1949 – Микола Єременко-молодший, радянський, білоруський і російський кіноактор. Народний артист Росії (1994). Найкращий актор СРСР 1981 р. за фільм "Пірати XX століття". Інші відомі стрічки – "Червоне й чорне", "Ходіння по муках", "31 червня", "Трактир на П'ятницькій", "Юність Петра", "Ескадрон гусар летючих", "У пошуках капітана Гранта".

1953 – Алла Ярошинська, російська філософ, політик, публіцист. Народний депутат СРСР у 1982–1992 рр. Уродженка Житомира. Закінчила факультет журналістики Київського університету.

1959 – Рене Флемінг, американська співачка (сопрано). Лауреат премії "Греммі" (1998, 2002). Нагороджена французьким орденом Почесного легіону (2005). Удостоєна премії Шведської королівської музичної академії Polar Music Prize (2008).

1987 - Юлія Савічева, російська естрадна співачка. Випускниця телепроекту "Фабрика зірок-2", учасниця конкурсу "Євробачення" 2004 р. (11-те місце).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 614

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua