На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 26 квітня

Версия для печати Версия для печати

26.04.2013 12:11:08 |  

День Чорнобильської трагедії. 26 квітня 1986 р. сталася аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, внаслідок якої радіоактивного забруднення зазнало 150 тис. кв. км території колишнього СРСР із населенням 6 млн. 945 тис. людей. Ця аварія є найбільшою техногенною катастрофою ХХ сторіччя.

Міжнародний
день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Відзначається у країнах – учасниках СНД з 2004 р. відповідно до рішення Ради глав держав СНД від 19 вересня 2003 р.

Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, яка проголосила третє десятиліття після трагедії (2006–2016)
Десятиліттям реабілітації та сталого розвитку постраждалих регіонів.

Міжнародний
день інтелектуальної власності – свято винахідників і творчих людей в усіх галузях знань. Оголошений Всесвітньою організацією інтелектуальної власності у 2000 р.

День незалежності Ізраїлю.

Національне свято Об’єднаної Республіки Танзанія
День Союзу. 1964 р. в результаті об’єднання Республіки Танганьїки і Народної Республіки Занзібару і Пемби була утворена Об’єднана Республіка Танзанія.

Православні іменинники: Артем, Артемон, Премислав, Марфа, Фомаїда, Хома.
Католицькі іменинники: Клета, Мажена, Марія, Марцеліна, Морена.

Події дня:

757 – Паоло Орсіні змінив свого брата Папу Стефана II на посту глави Римської католицької церкви як Павло I.

1164 – у Владимирі князь Андрій Боголюбський побудував на взірець київських Золоті ворота і завершив будівництво оборонних мурів довкола міста.

1289 – єгипетські мамелюки захопили Тріполі.

1478 – під час великодньої меси в соборі Санта-Марія дель Фіоре змовники на чолі із Франческо де Пацці вчинили спробу перевороту, однак убили лише одного правителя Флоренції – Джуліано Медічі, тоді як його брат Лоренцо відбив напад і, очоливши війська, придушив заколот.

1514 – польський астроном Микола Копернік провів своє перше спостереження за Сатурном. На підставі цього і наступних спостережень він зробив висновок про геліоцентричний принцип побудови Сонячної системи.

1525 – Томас Мюнцер очолив загін німецьких селян і підняв повстання.

1607 – на мисі Генрі (Вірджинія) висадилися перші в Америці англійські поселенці.

1654 – євреї вислані з Бразилії.

1658 – московський цар Олексій Михайлович своїм указом звелів іменувати "Спаською" башту Московського Кремля, до того вона носила назву "Фроловська".

1755 – у Москві в будівлі Аптекарського дому біля Воскресенських воріт урочисто відкритий Московський університет.

1783 – 13-річний Людвіг ван Бетховен призначений музикантом клавішних інструментів придворного оркестру в Бонні.

1792 – в ніч з 25 на 26 квітня 1792 р. військовим інженером, поетом і композитором Руже де Лілем була написана "Бойова пісня рейнської армії". Швидко розповсюдившись в республіканській армії, вона через марсельських добровольців потрапила в революційний Париж і, отримавши назву "Марш марсельців" (скорочено "Марсельєза"), стала найпопулярнішою революційною піснею Франції. Як державний гімн була затверджена при Третій республіці.

1795 – Росія анексувала Курляндію.

1798 – Франція анексувала Республіку Женева.

1828 – почалась Російсько-турецька війна 1828–1829 рр.

1799 – почалася битва на ріці Адда між союзною російсько-австрійською армією генерал-фельдмаршала Суворова та французькими військами генерала Моро, французи зазнали поразки.

1828 – Росія оголосила війну Османській імперії.

1863 – у петербурзькому Маріїнському театрі вперше виконана опера українського композитора Семена Гулак-Артемовського "Запорожець за Дунаєм". Лібрето написав сам композитор, він також виконав партії Карася.

1865 – на фермі у Вірджинії, під час затримання поліцією, був застрелений убивця президента США Авраама Лінкольна Джон Бут.

1865 – Громадянська війна в США: армія конфедератів на чолі з Джозефом Джонстоном капітулювала перед союзними військами у битві під Дюрнгемом (Південна Кароліна).

1909 – выдбулося відкриття пам’ятника Гоголю у Москві (скульптор – М. Андреєв).

1912 – створено перший у російській та світовій мультиплікації об'ємний фільм "Прекрасна Люканіда" Владислава Старевича.

1918 – в Україні запровадили німецькі воєнно-польові суди.

1918 – німецьке командування розформувало війська "синьожупанників", утворені в Німеччині з полонених українців.

1920 – проголошена Хорезмська народна радянська республіка.

1921 – у Лондоні з'явився перший поліцейський патруль на мотоциклі.

1923 – принц Йоркський Альберт одружився з Єлизаветою Боус-Лайон, нині англійська королева-матір.

1925 – обрання фельдмаршала Пауля Гінденбурга президентом Веймарської республіки.

1926був опублікований лист Й. Сталіна до Л. Кагановича та інших членів Політбюро ЦК КП(б)У, в якому піддавалися критиці М. Хвильовий та О. Шумський. Лист став поштовхом до розгортання кампанії проти "націонал-ухильництва".

1933 – у Німеччині створено таємну поліцію гестапо (на основі політичного й розвідувальних відділів пруської поліції).

1936 – у радянській міліції введені звання.

1937 – під час Громадянської війни в Іспанії німецька авіація (літаки гітлерівського легіону "Кондор") піддала бомбардуванню маленьке містечко Герніку. Загинуло понад 1650 мирних жителів. Спочатку летіли бомби, а потім, гітлерівські пілоти у низькому польоті ганялися за городянами й розстрілювали їх просто з кулеметів. На замовлення уряду республіки Іспанії Пабло Пікассо у тому ж році написав свою знамениту картину "Герніка".

1942 – Адольфа Гітлера проголосили "верховним суддею Рейху", він отримав право видавати закони самостійно.

1943 – Політбюро ЦК ВКП(б) затвердило план бойових дій партизанських загонів України.

1945 – м. Брно (Чехія) був визволений від гітлерівських загарбників.

1945 – Україна ввійшла до складу ООН як член-засновник.

1956 – затверджений Указ Президії ВС РРФСР "Про передачу Кримської області із складу РРФСР в УРСР".

1956 – у СРСР почався масовий випуск автомобіля "Москвич-402".

1961 – розірвані радянсько-албанські економічні відносини.

1962 – запущений у космос англо-американський супутник "Ariel", перший в історії міжнародний об'єкт у космосі.

1964 – африканські республіки Танганьїка, Занзібар і Пемба оголосили про створення єдиної держави Об'єднана республіка Танзанія на чолі з президентом Джуліусом Ньєрере.

1965 – указом Президії Верховної Ради СРСР День Перемоги 9 травня оголошено вихідним днем. Через 20 років після закінчення війни.

1965 – остаточне об'єднання Танганьїки і Занзибару в Об'єднану Республіку Танзанія.

1966 – катастрофічний землетрус у Ташкенті (Узбекистан) – 8 балів за шкалою Ріхтера, епіцентр розташовувався безпосередньо під центром міста. За офіційними радянськими даними, загинуло 8 осіб, близько 150 отримали поранення, без даху над головою залишилось 300 тисяч людей.

1985 – у Варшаві вищі партійні і державні діячі країн Варшавського договору підписали угоду про продовження терміну його дії на 20 років.

1986 – сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС. Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Чорнобильський атом вразив не лише Україну, а й Білорусь, Росію, північно-західну Європу, дійшовши, навіть, до Північної Африки, Канади та Японії. А для України це стало лихом, яке й нині не залишає її. ООН встановила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф.

1989 – під час мітингу пам’яті жертв Чорнобиля у Львові вперше замайоріли синьо-жовті прапори.

1990 – головою виконкому Московської ради призначений Юрій Лужков.

1991 – Верховна Рада РФ прийняла закон "Про реабілітацію репресованих народів", в якому передбачалась територіальна реабілітація.

1994 – американські вчені з Національної лабораторії ім. Фермі надали свідчення того, що ними був відкритий останній шостий кварк ("Top" або t-кварк), полювання на котрого тривало 20 років.

1996 – Президент України видав указ про створення Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіовідходів і радіоекології.

1999 – тисячі комп’ютерів усього світу були уражені вірусом "Чорнобиль".

2000 – президент України Леонід Кучма заявив, що Чорнобильська АЕС буде зупинена остаточно 2000 р.

2000 – у Києві було відкрито Центр трансплантації кісткового мозку.

2001 – ВОІВ встановила Всесвітній день інтелектуальної власності.

2005 – Сирія вивела 14 тисяч вояків із Лівану, поклавши край своїй 29-річній присутності в цій країні.

Цього дня народились:

121 – Марк Аврелій Антоній, Римський імператор з 161 року, належить до династії Антонінів. Був сином Анія Вера і Доміції Луцілли. Відомий як філософ-стоїк.

1575 – Марія Медічі, королева Франції, дочка великого герцога Франческо I Тосканського і Іоанни Австрійської. Париж зобов'язаний Марії прекрасним Люксембурзьким палацом, бульваром Cours la Reine, хорошими водопроводами і зібранням алегоричних картин Рубенса в Луврі.

1711 – Дейвід Юм, англійський філософ-просвітитель, економіст. Вважав, що людина – істота слабка, надто схильна до помилок і асоціаціативних примх. Виступав з критикою поняття духовної субстанції. Особистість, за Юмом, є "…низка, або пучок… різноманітних сприйняттів, які випливають одне з одного…". Як економіст – прихильник ідеї вільної конкуренції й торгівлі. Рушійною силою історії Юм вважав розвиток ідей і моралі, а також діяльність видатних осіб.

1787 – Людвіг Уланд, німецький поет-романтик, драматург, один із засновників германістики й німецької фольклористики. Писав балади в народному дусі ("Прокляття співця"), історичні драми, ліричні поезії, політичну лірику (цикл "Патріотичні пісні").

1798 – Фердінанд Віктор Ежен Делакруа, французький живописець і графік. "Художник велетенського темпераменту, але й не меншої зарозумілості", – сказав про нього Роберт Фальк.

1803 – Іван Григорович Кульжинський (Кулжинський), український і російський письменник, літературознавець, етнограф. Народився в сім’ї священика на Сумщині. Після закінчення Чернігівської духовної семінарії викладав у Ніжинській гімназії вищих наук (1825–1829, серед його учнів були М. Гоголь та Є. Гребінка), Харківському університеті, навчальних закладах Чернігова, Луцька, Немирова, працював у Тифлісі директором кавказьких училищ. Івану Кульжинському належить перша критична розвідка про українську літературу – "Некоторые замечания касательно истории и характера малороссийской поэзии" (це вже згодом з’являться праці І. Срезневського, М. Костомарова, П. Куліша). Автор повістей, роману, історичних праць. У 60-х рр. Кульжинський зайняв реакційні позиції, виступив проти розвитку української мови і літератури, друкуючи в російській періодиці статті з промовистими назвами "О зарождающейся так называемой малорусской литературе", "Несколько слов о хохломании" та ін.), критикував перші українські підручники, перший український журнал "Основа", твори Т. Шевченка і Марка Вовчка.

1812 – Альфред Крупп, німецький промисловець, засновник одного з найбільших у світі збройових підприємств (концерн Круппа).

1829 – Теодор Більрот, німецький хірург, професор хірургічної клініки в Цюріху (1859) та Відні (1867), один з найвидатніших представників наукової хірургії останньої третини ХІХ ст., широко відомий як блискучий лікар-клініцист. Розробив ряд нових хірургічних операцій: резекцію стравоходу, шлунка, гортані, передміхурової залози та ін., склав багатотомний посібник з хірургії. Через хірургічну школу Більрота пройшло чимало українських і російських хірургів (М.Б. Фабрикант, С.М. Янович-Чайнський, В.І. Разумовський, М.Д. Монастирський). Більрота високо цінив М.". Пирогов.

1829 – Григорій Петрович Данилевський, український і російський письменник. Виступав з віршами, фейлетонами, статтями, оповіданнями, повістями і перекладами в російських журналах. З кінця 70-х рр. повністю зосередився на історичній тематиці. Кращі романи – "Мирович", "Княжна Тараканова", "Спалена Москва". Автор творів про життя, побут, культуру та освіту й історичне минуле українського народу – "Повість про те, як козак побував у Бахчисараї", "Слобожани", "Полтавська старовина", "Українські казки", досліджував історію української літератури. Один з перших біографів українського ученого В. Каразіна. Вів багатогранну просвітницьку діяльність на Україні.

1834 – Володимир Олексійович Бец, український анатом і гістолог. 1868–1889 рр. – завідувач кафедрою анатомії Київського університету. Праці присвячені будові головного мозку. Відкрив рухову зону кори головного мозку і описав (1874) велетенські пірамідні нервові клітини, названі його іменем.

1840 – Петро Петрович Алексєєв, хімік-органік, професор Київського університету. Праці присвячені хімії азосполук.

1841 – Андрій Леонтійович Гун, російський архітектор. Серед найвідоміших робіт майстра – палац Ф. Терещенка у Києві (1882, разом з В. Ніколаєвим, тепер Київський музей російського мистецтва), Анастасіївський собор у м. Глухові (1885–1886).

1859 – Микола Михайлович Романов, великий князь, онук Миколи I, історик, якого називали "найкультурнішим і найрозумнішим з усієї царської сімї". Він був головою Імператорського історичного суспільства, автором довідкових праць "Московський некрополь", "Петербурзький некрополь", "Російські портрети XVIII і XIX століть".

1860 – Юзеф Більчевський, святий Римо-Католицької Церкви, архієпископ міста Львів, професор богослов'я і догматики у Львівському університеті. Покровитель бездомних.

1876 – Артур Меллер ван ден Брук, німецький історик, критик, ввів термін ё"третій рейх", який нацисти взяли для найменування своєї держави.

1879 – Олександра Андріївна Гвоздецька (Розмисловська), українська співачка (сопрано). Після закінчення Київського музичного училища вдосконалювала майстерність в Італії. Сценічну діяльність починала в Києві у хорі Миколи Лисенка, виступала також в українських музично-драматичних трупах. 1909–1914 рр. – у Маріїнському театрі (Петербург), з 1914 р. – в Австро-Угорщині, Італії, Румунії. Виконувала партії Оксани, Одарки ("Запорожець за Дунаєм" Гулака-Артемовського), Наталки ("Наталка Полтавка" Лисенка), Лізи ("Пікова дама" Чайковського). Виконувала твори українських композиторів, українські народні пісні. Померла у Бухаресті 1969 р.

1879 – сер Оуен Уїлланс Річарсон, англійський вчений-фізик, засновник наукової школи, лауреат Нобелівської премії з фізики (1928). Автор праць з електронної і квантової теорії, фізики рентгенівського проміння, фотоелектричного ефекту. Започаткував широкі дослідження термоелектричної емісії, займався розробкою радарних систем та магнетронів. Член Лондонського королівського товариства і ряду академій наук. Почесний професор Лондонського університету.

1882 – Марко Луцкевич, український громадсько-політичний діяч. Організатор кооперативного руху на Волині. 1922 р. – посол до польського сейму. У своїх промовах в парламенті виступав з засудженням польського окупаційного режиму в Західній Україні, за що був позбавлений депутатської недоторканості й відданий під суд. Зумів таємно емігрувати у Чехословаччину. 1924 р. переїхав до УСРР. Через два роки був заарештований більшовиками та засланий у Сибір, де і помер.

1884 – Вадим Георгійович Меллер, український художник театру, заслужений діяч мистецтв УРСР. Навчався в Київському художньому училищі, мюнхенській АМ, у "Вільних майстернях" у Парижі. Понад 20 років був головним художником Харківського українського театру ім. Т.Г. Шевченка (до 1935 р. – "Березіль"), де оформив вистави: "Джіммі Хіггінс" Леся Курбаса за Е. Сінклером (1923), "Народний Малахій" (1929), "Мина Мазайло" (1931) М. Куліша, "Диктатура" І. Микитенка (1930). 1953–1959 рр. – головний художник Київського українського драматичного театру ім. І. Франка. Викладав у Київському художньому інституті, макетній майстерні театру "Березіль". Працював також у галузях станкового та монументального живопису, книжкової графіки. Оформив фільми: "Вендета", "Арсенальці".

1887 – Іван Петрович Кавалерідзе, український скульптор, кінорежисер, драматург, сценарист. Народний артист УРСР (1969).

1889 – Людвіг Йозеф Йоганн Вітґенштайн, австро-англійський філософ, один із засновників аналітичної філософії і один з найяскравіших мислителів XX століття. Загальновизнано, що Вітґенштайн здійснив цілих дві революції у західній філософії. Перша – так званий, лінгвістичний поворот, або мовна революція – відбулася, коли його "Логіко-філософський трактат" надихнув Віденський гурток на створення програми логічного позитивізму. Друга сталася, коли його ідеї про природу й устрій мови, викладені у "Філософських дослідженнях", породили британську лінгвістичну філософію, або філософію буденної мови.

1894 – Борис Олексійович Навроцький, український літературознавець (шевченкознавець), професор Московської консерваторії. Автор численних наукових досліджень про творчість Т.Г. Шевченка, а також праць "Мовна інтонація та музика", "Ораторське мистецтво та його сучасне звучання", "Поезія і музика". Незаконно репресований 1936 р.

1898 – Вінсенте Алейксандре, іспанський поет, академік Іспанської королівської академії, лауреат Нобелівської премії з літератури (1977). Автор збірок віршів "Шпаги немов губи", "Тінь раю", "Антологія моря і ночі", "Історія серця", "Внутрішні діалоги", книги спогадів "Зустрічі".

1898 – Варвара Антоніна Любарт (Колишко), українська актриса, народна артистка УРСР. Навчалася 1916–1918 рр. в драматичній школі при Александринському театрі (Петроград). 1918–1922 – у Народному театрі, керованому П. Саксаганським. 1922–1967 (з перервою) – в Українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (з 1944 – у Львові). Лауреат Державної премії СРСР.

1899 – Василь Кирилович Шуть, український композитор, диригент, педагог. Завідував музичною частиною театрів у Києві і на Донбасі. З 1950 р. мешкав у Чикаго, викладав гру на фортепіано. Автор 4 симфоній, концерту для фортепіано з оркестром, семи квартетів, двох сонат для скрипки і фортепіано, хорів, романсів.

1900 – Чарльз Френсіс Ріхтер, американський фізик і сейсмолог, що розробив шкалу для оцінки сили землетрусів.

1909 – Лев Самійлович Палатник, український фізик, педагог, засновник наукової школи фізики тонких плівок і плівкового матеріалознавства. Досліджував фазові рівноваги у сплавах, структуру і фізичні властивості тонких плівок металів. Один із фундаторів вітчизняної мікроелектроніки.

1930 – Олексій Олексійович Созінов, український селекціонер і генетик, академік НАН України і УААН (Українська академія аграрних наук). З 1971 р. – директор Всесоюзного селекційно-генетичного інституту, 1978–1982 рр. – 1-й віце-президент ВАСГНІЛ, 1981–1987 – директор Інституту загальної генетики ім. М.І. Вавилова АН СРСР (Москва), 1991–1996 – президент УААН. З 1992 – директор Інституту агроекології та біотехнології УААН. Один з авторів сортів озимої пшениці Прибай, Одеська 66 і 75, Обрій, Ольвія, Зірка, ярого ячменю Нутанс 106, люцерни Райдуга. Засновник наукової школи. Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, Державної премії Росії, численних нагород. Головний редактор журналу "Цитологія і генетика".

1932 – Майкл Сміт, канадський біохімік, лауреат Нобелівської премії з хімії (1993, разом з К. Муллісом). Спеціаліст в галузі біотехнології, зокрема білкової інженерії.

1939 – Віталій Іванович Розенко, український юрист і військовий діяч, генерал-полковник міліції. 1985–1992 рр. – начальник штабу МВС України, заступник міністра внутрішніх справ – начальник головних управлінь внутрішніх справ Київської області та Києва, 1992–1994 рр. – ректор Української академії внутрішніх справ, 1996–2004 рр. – суддя Конституційного суду України.

1939 – Владислав Дворжецький, актор ("Капітан Немо", "Біг"). Лауреат Державної премії УРСР ім. Тараса Шевченка 1975 р. за роботу у фільмі "До останньої хвилини" Одеської кіностудії.

1939 – Леонід Плющ, український математик, відомий публіцист, літературознавець, правозахисник. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінкської групи.
У 1972 р. заарештований з обвинуваченнями в антирадянській діяльності, перебував у психікарні. У січні 1976 Плющ поза його бажанням був вивезений з СРСР і відтоді живе у Франції. Західні психіатри визнали його здоровим. Член об’єднання українських письменників "Слово". Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка в галузі культурології.

1940 – Джорджіо Мородер, американський композитор італійського походження, продюсер, один із "батьків" стилю диско.

1961Галина Беляєва, актриса театру і кіно ("Мій ласкавий і ніжний звір", "Ах, водевіль, водевіль", "Ганна Павлова").

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 563

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua