На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 11 серпня

Версия для печати Версия для печати

11.08.2011 10:03:26 |  

Свято:

Національне свято Республіки Чад – День Незалежності (1960). 1958 р. колишня колонія Франції отримала статус самоврядної республіки у складі Французького Співтовариства. 11 серпня 1960 р. проголошена незалежність.

Православні іменинники: Євстафій, Калинник (Калина), Костянтин, Кузьма, Михайло, Серафім, Серафіма, Федора.
Католицькі іменинники: Клара, Сусанна.

Події дня:

1337
– російський монах, преподобний Сергій Радонезький заснував монастир, який став згодом Троїце-Сергієвою лаврою (нині Свято-Троїце-Сергієва лавра).

1378 – на берегах р. Вожі (на території Рязанської обл.) відбувся бій між військом Московського князівства і монголо-татарами. Перша поразка Золотої Орди.

1707 – Пруссія і Швеція оформили "Вічний альянс".

1767 – в Англії вчинено останнє спалювання людини.

1773 – Омелян Пугачов, який називав себе імператором Петром III, видав маніфест, у якому закликав "лиходіїв-дворян – розорителів селян – ловити, страчувати і вішати".

1863 – Франція встановила протекторат над Камбоджею.

1877 – американський астроном Асаф Голл відкрив супутники Марса – Фобос і Деймос.

1902 – англійський король Едуард VII передав державі палац Осборно, улюблену резиденцію королеви Вікторії.

1906 – у Великій Британії Юджин Ласт запатентував звукове кіно.

1919 – у Кам’янці-Подільському зібрався з’їзд представників губерніальних і повітових земств, на якому гостро критикувалася соціалістична діяльність уряду. Було створено також керівний орган об’єднаних армій УНР – штаб головного отамана. Начальником штабу обрали М. Юнаківа. Наступного дня розпочався наступ об’єднаних армій УНР на радянсько-українському фронті. 12 серпня українські частини взяли Вінницю, 14 серпня – Хмельник, 19 серпня – Бердичів, 21 серпня – Житомир.

1919 – у Німеччині прийнята конституція Веймарської республіки.

1920 – президент уряду ЗУНР в екзилі Євген Петрушевич надіслав прем’єр-міністру Великої Британії Девіду Ллойду Джорджу ноту з вимогою визнання державної самостійності Галичини.

1921 – опубліковано наказ Раднаркому комуністичної Росії про впровадження нової економічної політики (НЕП).

1922 – президент Веймарської республіки Фрідріх Еберт оголосив "Пісню німців" ("Дойчланд юбер аллес" – "Німеччинна понад усе") офіційним гімном Німеччини. Текст гімну був написаний 26 серпня 1841 р. на музику Й. Гайдна німецьким поетом (і професором філології) Хофманом фон Фаллерслебеном. У вірші йшлося про палке прагнення німців до єднання та до створення єдиної німецької нації, що знайшло відображення в першому рядку пісні "Німеччина, Німеччина понад усе…" Пісня була надзвичайно популярною. 1890 р. вона отримала офіційне визнання: її було виконано з нагоди повернення Німеччині острову Гельголанд, виміняного у англійців на німецьку колонію Занзібар біля східного узбережжя Африки. В період третього рейху "Пісню німців" залишили гімном Німеччини, але тільки у складі перших строф. Інші нацисти заборонили, замінивши їх гімном штурмовиків "Хорст Вессель". Після війни гімн було ліквідовано (замість нього Б. Брехт написав альтернативний текст),  1952 р. "Пісня німців" була відновлена, але з умовою, що перші строфи взагалі не будуть виконуватися. Відтоді на всіх урочистостях виконується лише третя строфа гімну, яка починається словами "Єдність і право, і свобода – для німецької вітчизни". 1991 р. "Пісня німців" стала гімном об’єднаної Німеччини.

1926 – компанія "Кодак" оголосила, що почала роботи зі створення кольорової кіноплівки.

1928 – у Москві відбулась Перша Всеросійська Спартакіада – перше у СРСР велике спортивне змагання.

1929 – Іран та Ірак підписали договір про дружбу.

1929 – у Цюріху створено Агентство з відправки до Палестини євреїв.

1932 – у Коктебелі після запалення легень помер поет і художник Максиміліан Олександрович Волошин (Кирієнко-Волошин).

1933 – на Маріупольському металургійному комбінаті "Азовсталь" задуто доменну піч № 1, 12 серпня пішов перший чавун.

1941 – представники німецького рехсміністерства у справах східних територій викликали на розмову Степана Бандеру, Ярослава Стецька, Ріхарда Ярого та Володимира Стахіва, поставивши їм ультиматум щодо негайного відкликання Акту відновлення Української Держави. Через три дні оголосить міністру Альфреду Розенбергу офіційну відмову у виконанні ультиматуму.

1943 – президент США Франклін Рузвельт пообіцяв Філіппінам незалежність після закінчення війни.

1944 – ухвалено постанову Ради народних комісарів УРСР про збір фольклору, утвореного за час Вітчизняної війни, і проведення республіканської наради практиків – збирачів фольклору.

1947 – у газеті "Правда" було опубліковано статтю Д. Шепілова "Радянський патріотизм", що стало початком кампанії із звинувачення діячів культури в космополітизмі.

1959 – відкрилися пасажирські перевезення з московського аеропорту "Шереметьєво".

1962 – у СРСР відбувся перший в історії одночасний груповий політ двох керованих пілотами космічних кораблів – "Восток-3" і "Восток-4" (з космонавтами Андріаном Ніколаєвим та Павлом Поповичем на борту). 11 серпня було здійснено першу телевізійну передачу з борту цих кораблів.

1973 – у СРСР по телебаченню почали показ серіалу "Сімнадцять миттєвостей весни", поставленого Тетяною Ліозновою за повістю Юліана Семенова.

1975 – США наклали вето на вступ В'єтнаму до ООН.

1979 – поблизу Дніпропетровська зіткнулися два авіалайнери Ту-134, що летіли рейсами Воронеж – Кишинів і Ташкент – Мінськ. Загинули 13 членів обох екіпажів і 166 пасажирів, у тому числі й футболісти команди "Пахтакор".

1984 – президент США Рональд Рейган, перевіряючи мікрофон перед прес-конференцією, заявив на всю країну, не знаючи, що мікрофон увімкнули: "Дорогі американці, дуже радий повідомити вам, що я щойно підписав закон про оголошення Росії поза законом на віки вічні. Бомбардування почнеться за п'ять хвилин".

1989 – Президія Верховної Ради УРСР створила Тимчасовий комітет для боротьби із злочинністю у республіці. Пленум Верховного Суду УРСР реабілітував усіх засуджених у справі Спілки визволення України.

1990 – на об’єднаному з’їзді лібералів ФРН і НДР у Ганновері була створена Вільна демократична партія Німеччини.

1994 – Фідель Кастро скасував обмеження на виїзд із Куби, у результаті виявилася величезна кількість бажаючих негайно залишити країну. Наприкінці серпня виїхало 20 тисяч кубинців.

1994 – з космодрому Куру (Французька Гвіана) здійснено запуск першого турецького супутника зв’язку "Тюрксат-1Б".

1996 – померла Ванга Гуштерова, знаменита сліпа болгарська провидиця.

1999 – сталося повне сонячне затемнення, видиме на території Європи. Уряд Люксембургу заборонив рух важкого вантажного автотранспорту дорогами країни на період затемнення з 10.30 до 13.45 (заборона стосувалася машин, які рухатися з Бельгії, Німеччини й самого Люксембургу убік Франції, й пояснювалася аналогічною забороною у Франції).

2003 – НАТО прийняло командування міжнародними миротворчими силами в Афганістані.

2008 – так звані "миротворчі" сили Росії продовжили війну проти Грузії в ході наземної операції, захопивши міста Сенакі, Зугдіді, Поті та низку сіл. Росіяни не погодилисяся на план мирного врегулювання й пояснили свою агресію намаганням не допустити ударів Грузії по Південній Осетії та Абхазії.

Цього дня народились:

1086 – Генріх V, німецький король та імператор Священної Римської імперії у 1106–1125 рр. останній із Франконської династії.

1340 – Феофан Грек, візантійський живописець, який працював у Візантії й на Русі. Разом з Андрієм Рубльовим і Прохором з Городця розписав старий Благовіщенський собор у московському Кремлі, йому також належать фрески церкви Спаса в Новгороді, чимало ікон (дата народження умовна).

1748 – Йозеф Шустер, німецький композитор (опера-буф "Вірність у коханні", опера-серіа "Покинута Дідона").

1778 – Фрідріх Людвіг Ян, німецький спортивний діяч, засновник сучасної спортивної гімнастики. 1811 р. він відкрив перший гімнастичний клуб, придумав спортивні снаряди – гімнастичні кільця, бруси, колоду, коня. 1813 р. пішов добровольцем у прусську армію й командував батальйоном до розгрому Наполеона.

1826 – Ендрю Девіс, американський ясновидець і окультист, засновник американського спіритизму.

1837 – Марі Карно, французький інженер, політичний і державний діяч, президент Франції (1887–1894), убитий італійським анархістом.

1838 – Олександр Костянтинович Шеллер, російський письменник. Автор надзвичайно популярних у свій час (60-80-і роки ХІХ століття) романів "Гнилі болота", "Життя Шупова, його рідних і знайомих", "Пани Обноскови", "Ліс рубають – тріски летять", "Хліба і видовищ" та ін.

1838 – Пилип Олексійович Терновський, історик церкви, професор Київської духовної Академії, викладач Київського Університету. Автор праць з історії візантійської і української церков.

1858 – Хрістіан Ейкман, нідерландський лікар, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини за відкриття вітаміну В 1 (1929).

1879 – Каленик (Калень) Мефодійович Терещенко, український скульптор. Брав участь у декоративному оздобленні палаців Петергофа (тепер Петродворець) і Царського Села (тепер м. Пушкін). Створив пам’ятники Т. Шевченку в Каневі (1923), м. Шполі (1924, не зберігся), с. Кирилівці (тепер с. Шевченкове Черкаської області, 1930).

1882 – Родольфо Граціані, італійський воєначальник, маршал Італії (з 1936 р., після переможного завершення Абіссінської кампанії), маркіз, державний діяч фашистського періоду. У 1930–1934 рр. був віце-губернатором Кіренаїки, 1935 р. – губернатором Італійського Сомалі, 1936–1937 рр. – віце-король Ефіопії.  1939–1940 рр. – начальник штабу Сухопутних військ Італії, з червня 1940 р. – головнокомандувач військ у Північній Африці (відсторонений від посади поразки біля Мерса-Матрух). У 1943–1945 рр. був військовим міністром пронімецького уряду "Італійської соціальної республіки" (Сало), одночасно командував армією "Лігурія". 1950 р. засуджений до 19 років в'язниці, але незабаром амністований. З 1952 р. до смерті – почесний голова італійського неофашистського руху.

1885 – Софія Яківна Парнок (Парнох), російська поетеса, перекладачка. Сучасники називали її "російською Сафо". Автор декількох поетичних збірок ("Лоза", "Музика", "Велика ведмедиця"). Була знайома з Мариною Цвєтаєвою, яка присвятила їй цикл віршів "Подруга" "Под лаской плюшевого пледа…").

1892 – Владислав Андерс, генерал польської армії. У 1941–1943 рр. сформував в СРСР із колишніх ув'язнених ГУЛАГу, військовополонених та інтернованих громадян Польщі так звану армію Андерса, 1943–1946 рр. – корпус у складі британських збройних сил.

1908 – Валентин Миколайович Бакуль, український вчений в галузі нових технологій і матеріалів, доктор технічних наук, Герой Соціалістичної Праці. Працював в Українському науково-дослідному інституті синтетичних надтвердих матеріалів та інструментів у Києві (нині – Інститут надтвердих матеріалів НАН України). Наукові розробки вченого присвячені синтезу надтвердих матеріалів і вивченню їх властивостей, алмазним інструментам різноманітного призначення і технологічним процесам їх обробки. Спільно з співробітниками вперше в Україні синтезував алмази та налагодив їх промислове виробництво. В результаті СРСР зайняв провідне місце в світі за обсягом їх випуску. Автор понад 400 праць і авторських свідоцтв на винаходи, 141 патенту, підготував близько 20 кандидатів наук.

1923 – Микола Андрійович Карпюк, український письменник. Автор повістей "Осінні ночі", "Ганка", роману "День мій – вік".

1927 – Геннадій Данилович Дібров, український вчений у галузі будівельних матеріалів, член-кореспондент АН УРСР. Основні праці пов’язані з вивченням молекулярно-поверхневих сил в будівельних матеріалах, розробкою і дослідженням теплоізоляційних матеріалів і жаростійких бетонів.

1934 – Михайло Якович Тернавський, український письменник, перекладач, поет, есперантист. Писав українською, російською, польською, литовською мовами і мовою есперанто. Як поет-есперантист був відомий далеко за межами України. Лауреат премії А. Міцкевича Асоціації національних товариств і громад Криму, Кримського республіканського фонду культури (1997) за внесок у розвиток польської культури в Криму.

1939 – Анатолій Кашпіровський, російський і український лікар-психолог – представник нетрадиційної медицини, гіпнотизер (проводив сеанси масового лікування по радянському ТБ). Колишній депутат Держдуми від ЛДПР. Уродженець Хмельницького.

1948 – Ян Палах, чеський студент, який вчинив самоспалення на Вацлавській площі у Празі на знак протесту проти військової інтервенції Радянського Союзу до Чехословаччини 1968 р. Помер у клініці через дні після своєї акції. 25 січня похорон Яна на цвинтарі Ольшани переріс у величезну демонстрацію. Після смерті Палаха до квітня 1969 р. ще 26 чоловік здійснили спроби самоспалення, протестуючи таким чином проти радянської інтервенції та придушення "Празької весни", семеро з них загинули. 1991 р. Палах був нагороджений орденом Томаша Масарика І ступеня.

1950 – Стівен Возняк, американський розробник комп’ютерних технологій, конструктор одного з перших персональних комп’ютерів у світі, співзасновника (разом із Стівом Джобсом) американської корпорації Apple. Батьки Стівена Возняка українські емігранти з Буковини.

1955 – Сергій Мавроді, російський підприємець, засновник шахрайської фінансової піраміди "МММ".

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua