На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 22 серпня

Версия для печати Версия для печати

22.08.2013 11:07:36 |  

Свято:

В Україні День пам'яті працівників органів внутрішніх справ, загиблих при виконанні службових обов'язків.

У Росії – День Державного прапора Російської Федерації.

Православні іменинники: Антон, Дмитро, Іван, Леонтій, Марія, Маркіян, Матвій, Олексій, Петро, Фотій, Юліан, Яків.

Події дня:

1456 – князем (господарем) Валахії знову став Влад Цепеш, або ж Дракула.

1485 – битва на Босвортському полі в Лестерширі (Англія) між армією короля Річарда III (6 тисяч) та військами претендента на престол Генріха Тюдора, графа Річмонда (5 тисяч). Щоб переломити ситуацію, яка складалася несприятливо (частина королівських військ перейшла на бік ворогів), Річард III сам очолив атаку на центр супротивника, аби вбити претендента на престол і тим самим вирішити результат бою. Анонімна "Балада про Босвортське поле", написана, ймовірно, одним з учасників бою, оповідає, що Річард попросив перед цією атакою надягти йому на шолом англійську корону, щоб "померти королем". Авантюрна атака почалася успішно – королю вдалося убити прапороносця Тюдора, але сам претендент уцілів. Натомість Річард загинув від рук солдатів із загону Стенлі, які починали бій на його боці. Залишки армії короля здалися на милість переможців. Бій при Босворті був передостанньою битвою війни Червоної і Білої Троянд. Тут загинув останній король із династії Плантагенетів. І це був останній випадок в історії, коли англійський король закінчив свої дні на полі бою.

1531 – битва при Обертині: Польща перемогла втричі більше військо Молдавії.

1721 – стали до ладу фонтани та каскади Петергофа.

1770 – англійський капітан Джеймс Кук під час своєї першої навколосвітньої експедиції висадився на східному узбережжі Австралії, яке назвав Новим Південним Уельсом, і оголосив його володінням британської корони.

1795 – у Франції Конвент ухвалив "Конституцію ІІІ року", фактично ліквідувавши загальне виборче право (встановивши значний виборчий ценз) і передавши виконавчу владу Директорії.

1812 – експедиція швейцарського археолога Жана Буркхардта в Йорданії виявила за 180 км від Аммана руїни стародавнього міста Петра.

1846 – у ході Мексиканської війни американські війська зайняли Нью-Мексико, генерал Стівен Кірні оголосив про включення цієї території до складу США.

1849 – перше в історії авіабомбардування: австрійці, що оточили Венецію, скинули з аеростатів запалювальні снаряди.

1853 – лідер чеченців Шаміль оголосив священну війну проти Росії на Кавказі і виступив у похід із Ведена.

1864 – представники 12 держав підписали в Женеві конвенцію про догляд за пораненими солдатами воюючих армій. Конвенція гарантувала недоторканність військових госпіталів та медичного персоналу. Як захисний знак було затверджено червоний хрест на білому тлі. "Комітет п'яти" – ініціатор конвенції – став Міжнародним комітетом Червоного хреста.

1865 – американець Вільям Шепперд одержав патент на рідке мило. Історичні джерела вказують на те, що мило виготовлялося ще в стародавньому Шумері у Вавілоні (близько 2800 р. до н.е.). Описи технології виготовлення мила знайдені у Месопотамії на глиняних табличках, що належать приблизно до 2200 р. до н.е. Єгипетський папірус середини другого тисячоліття до нашої ери свідчить, що єгиптяни регулярно милися з використанням мила. Широко використовувались подібні миючі засоби і у Стародавньому Римі.

1909 – у Реймсі почалося перше в світі авіашоу (22-29 серпня). Для участі у змаганнях були заявлені 38 аеропланів, але злетіти змогли тільки 23 машини. Мітинг привернув авіаторів і авіаконструкторів з усієї Європи і збудив великий інтерес до авіації у широкої громадськості.

1910 – підписано договір про приєднання Кореї до Японії.

1918 – обмін грамотами про мир між Українською Державою й Туреччиною.

1919 – у ході наступу на Київ українські війська оволоділи Житомиром та станцією Попільня.

1919 – Директорія та уряд УНР ухвалили рішення про переговори з денікінцями щодо встановлення між двома арміями демаркаційної лінії. У зв'язку з цим штаб головного отамана УНР видав наказ частинам армії не вдаватися до ворожих акцій проти денікінців.

1932 – компанія Бі-Бі-Сі почала експериментальне телемовлення.

1941 – після жорстоких боїв радянські війська залишили Черкаси.

1943 – у СРСР заснована система суворовських училищ.

1945 – президія Верховної Ради Української РСР ратифікувала Статут ООН.

1946 – у столиці Норвегії Осло на стадіоні "Бішлет" стартував перший післявоєнний чемпіонат Європи з легкої атлетики. У цих змаганнях уперше взяли участь радянські спортсмени, хоча Всесоюзна секція легкої атлетики тоді навіть не входила до складу міжнародної федерації.

1968 – Папа Римський Павло VI прибув до столиці Колумбії Боготи, почавши перший візит глави католицької церкви до Латинської Америки.

1972 – Родезія виключена зі складу Міжнародного олімпійського комітету за політику расизму.

1976 – апарат автоматичної станції "Луна-24" здійснив посадку на території Радянського Союзу. На Землю з Місяця доставлено зразки місячного ґрунту, взяті з глибини 2 метрів. Експеримент, що почався 9 серпня, дав можливість дослідити структуру місячного ґрунту, який не змінився протягом 4,5-5 мільярдів років.

1989 – Литва проголосила незаконною її анексію Радянським Союзом.

1988 – президія Верховної Ради СРСР припинила повторне присвоєння звань Героя Радянського Союзу і Героя соціалістичної праці.
За період з 1934 р. звання Героя Радянського Союзу двічі були удостоєні 154 особи, тричі – троє (льотчики Іван Кожедуб і Олександр Покришкін, маршал Семен Будьонний), а дві людини – по чотири рази (Георгій Жуков та Леонід Брежнєв). Звання Героя соцпраці двічі отримали близько 200 осіб, тричі – 16.

1989 – казахська мова оголошена державною в Казахстані.

1990 – Народна палата НДР ухвалила рішення про приєднання до ФРН 3 жовтня 1990 р.

1990 – почала мовлення незалежна радіостанція "Ехо Москви" (на апаратурі журфаку МДУ).

1991 – поразка путчістів. Президент СРСР Михайло Горбачов повертається з Фороса до Москви разом із Руцьким та Силаєвим на літаку Ту-134. Члени ДКНП заарештовані (глава МВС СРСР Борис Пуго, не чекаючи арешту, застрелився, так само вчинила його дружина Валентина, котра померела через три дні). У Москві оголошено траур за трьома людьми, загиблими напередодні під колесами бронетехніки (Іллею Кричевським, Дмитром Комаром, Володимиром Усовим). На Краснопресненській набережній Москви відбувся масовий мітинг, у ході якого маніфестанти винесли величезне полотнище російського триколора. На мітингу президент РРФСР Борис Єльцин оголосив, що ухвалено рішення зробити біло-синьо-червоний новим державним прапором Росії.

1991 – у Києві відбулося засідання президії Верховної Ради УРСР. Президія ухвалила скликати 24 серпня позачергову сесію ВР УРСР. Створено групу на чолі з Іваном Плющем для підготовки документів сесії (вона проголосить незалежність).

1991 – колегія МВС УРСР прийняла рішення про департизацію органів внутрішніх справ України.

1992 – почесну відзнаку Президента України під першим номером одержав відомий письменник і громадський діяч Олесь Гончар.

1992 – під час урочистого засідання Верховної Ради в Києві президент УНР в екзилі Микола Плав'юк передав грамоту Державного центру УНР президентові України Леонідові Кравчуку із взаємоузгодженим твердженням, що Українська незалежна держава, проголошена 24 серпня 1991 р., є правонаступницею Української Народної Республіки.

1996 – президент України Леонід Кучма видав указ "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій".

2002 – острів Норфолк, розташований у Тихому океані на північний схід від Австралії, оголосив себе зоною, вільною від мобільних телефонів. На острові відтоді діє заборона на користування мобілками.

2005 – Марія Шарапова стала першою російською тенісисткою, яка посіла перший рядок світового рейтингу WTA, змінивши на вершині американку Ліндсей Девенпорт.

2006 – сталася жахлива авіакатастрофа російського літака Ту-154 (рейс Анапа–Санкт-Петербург) під Дзержинськом у Донецькій області. Загинули всі 170 осіб, що перебували на борту.

2011 – сили лівійських повстанців узяли під контроль столицю країни – Тріполі. Громадянська війна продовжилася, які і удари по силах Каддафі авіації НАТО.

Цього дня народилися:

1647 – Дені Папен, французький фізик, винахідник парового котла із запобіжним клапаном.

1741 – Жан Франсуа Лаперуз, французький мореплавець. У 1785–1788 рр. очолював кругосвітню експедицію, яка дослідила острови Тихого океану, Північно-Західної Америки та Північно-Східної Азії. Відкрив протоку, названу його ім’ям. Експедиція пропала безвісти. Її останки були знайдені лише 1826 р. на о. Ванікоро (Соломонові острови).

1791 – Микола Іванович Хмельницький, російський драматург. З роду Богдана Хмельницького. Закінчив 1804 р. Гірничий кадетський корпус. Автор п’єс "Своя сім’я, або Заміжня наречена" (у співавторстві з О. Грибоєдовим і О. Шаховським), "Зіновій Богдан Хмельницький". Перекладав комедії Ж.Б. Мольєра.

1862 – Клод Ашіль Дебюссі, французький композитор, засновник музичного імпресіонізму. Автор музичних творів для оркестру ("Ноктюрн", "Море", "Образи"), фортепіано (24 прелюдії, "Острів радості"), опери "Пеллеас і Мелізанда", трьох балетів, понад 50 пісень (романсів).

1901 – Дмитро Миколайович Чечулін, російський архітектор, народний архітектор СРСР, дійсний член Академії Мистецтв СРСР, Героя Соціалістичної Праці. Головний архітектор Москви в 1945–1949 рр. Серед споруд – станції метрополітену ("Київська", 1937–1938), концертний зал ім. П.І. Чайковського (1940), комплекс готелю "Росія", Будинок Ради Міністрів Російської Федерації (1980). Лауреат Державної премії СРСР (1941, 1949).

1902 – Лені (Берта Єлена Амалія) Ріфеншталь, німецька актриса, кінорежисер і фотограф. Славу Ріфеншталь принесли два документальні фільми: "Тріумф волі" (1935), який розповідав про з’їзд німецької Націонал-соціалістичної партії у Нюрнберзі 1934 р. та "Олімпія" – про Олімпійські ігри 1936 р. у Берліні, за який Лені отримала приз Венеціанського кінофестивалю – Кубок Муссоліні. Нацистська пропаганда використала безсумнівний талант Ріфеншталь у своїх цілях, що й погубило її кар'єру після розгрому Німеччини. Лені кілька разів заарештовували, але після розслідувань – звільняли, знімаючи обвинувачення. Лені не дозволялося працювати режисером, тож Ріфеншталь зайнялася фотографією: знімала африканські племена, а у віці 72 років захопилася підводними зйомками.

1902 – Порфирій Крилов, радянський графік, карикатурист. Входив у творчий колектив, відомий під псевдонімом Кукринікси. Народний художник СРСР, Герой соціалістичної праці.

1904 – Ден Сяопін, китайський політичний і державний діяч, фактичний керівник КНР з 1976 до середини 1990-х рр. Обіймав другорядні пости начальника генерального штабу і військового міністра, посаду голови партійної і державної Центральної військової комісії НВАК (відмовився від посад у 1989–1990 рр.). Не будучи номінальним главою держави і компартії, Дядечко Ден (Ден-бо) став головним ініціатором політики "чотирьох модернізацій" і побудови "соціалізму з китайською специфікою", які призвели до бурхливого економічного зростання в Китайській Народній Республіці і досягнення одного з найвищих у світі темпів зростання економіки.

1908 – Леонід Пантелєєв (Олексій Єремєєв), радянський письменник ("Республіка ШКІД", "Льонька Пантелєєв").

1920 – Рей Бредбері, американський письменник-фантаст ("Марсіанські хроніки", "451° за Фаренгейтом", "Були вони смагляві й золотоокі", "Кульбабове вино").

1936 – Володимир Степанович Шендель, український графік, заслужений художник УРСР (1982). Народився в Донецьку. Художню освіту здобував у Ленінграді. Творчість художника присвячена малій батьківщині – Донбасу: "Донбас дореволюційний", "Донбас соціалістичний", "Донбас у боротьбі", "Партизанська республіка", "Кроки Донбасу".

1936 – Петро Младленов, болгарський державний і політичний діяч. 1971–1989 рр. – міністр закордонних справ Болгарії. 1977–1989 рр. – член Політбюро ЦК БКП. У квітні – серпні 1990 р. – президент Народної Республіки Болгарії.

1954 – Олександр Єфремов, український політик, народний депутат від Партії регіонів. З 2010 р. – голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді.

1960 – Олександр Мартиненко, український журналіст, президент агентства "Інтерфакс-Україна". У 2000–2001 роках був прес-секретарем президента України Леоніда Кучми, Далі – секретар Ради з питань інформаційної політики при президенті, згодом – член Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

1966 – Ольга Сумська, українська акторка театру й кіно ("Роксолана"). Народна артистка України. Зніматися в кіно почала ще в інституті. Крім серіалу "Роксолана", який став візитівкою актриси, Ольга Сумська знялася в картинах "Голос трави", "Пастка", "Записки кирпатого Мефістофеля","Кілька любовних історій", "Тигролови" та інших.

1974 – Марат Башаров, російський актор театру і кіно ( "72 метри", "Кордон. Тайговий роман").

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua/

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua