На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 28 листопада

Версия для печати Версия для печати

28.11.2013 13:39:23 |  

Свято:

Національне свято Республіки Албанія – День Прапора (1912).

Національне свято Ісламської Республіки Мавританія – День Незалежності (1960).

Національне свято Демократичної Республіки Східний Тимор – День проголошення незалежності (1975).

У православних християн – початок Різдвяного посту (Пилипівка). 

28 листопада – 5 грудня Іудейське свято Ханука.

Православні іменинники: Григорій, Димитрій, Микита, Микола, Петро.
Католицькі іменинники: Григорій, Здіслав, Яків.

Події дня:

1095
– в останній день Клермонського собору Папа Римський Урбан ІІ призначив єпископа Адемара Монтейльського Ле Пюї і графа Раймонда Тулузького керівниками Першого Хрестового походу.

1414 – незважаючи на охоронну грамоту, видану імператором Сигізмундом, під час церковного собору в Констанці був арештований Ян Гус. Великого чеського реформатора притягнули до суду і влітку наступного року спалили багатті.

1443 – військо албанського провідника Георгія Скандербега звільнило фортецю Круя і підняло нею прапор: двоголового чорного орла на червоному тлі.  Тепер цей прапор є державним прапором Албанії, а 28 листопада – Днем албанського прапора.

1582 – у Страдфорті-на-Авоні 18-річний Вільям Шекспір одружився з Енн Хетевей.

1654 – почалася героїчна оборона козацької фортеці Буша (на Поділлі) від польських військ. 30 листопада оборонці підірвали себе разом із фортецею.

1660 – у Лондоні засновано Королівське товариство – провідний науковий центр Великобританії – одна з найстаріших академій наук у світі.

1757 – у Петербурзі заснована Академія трьох визначних мистецтв, яка через сім років буде перетворена в Російську імператорську академію мистецтв. Першим президентом став Іван Шувалов.

1821 – Панама проголосила свою незалежність від Іспанії.

1855 – війська Кавказького корпусу під командуванням генерала від інфантерії Миколи Муравйова взяли турецьку фортецю Карс. Цей успіх дозволив Росії пом'якшити умови миру, укладеного після поразки в Кримській війні.

1871 – у Петербурзі відкрилась перша виставка художників-передвижників.

1882 – 71-річний Ференц Ліст завершив 16-ту "Угорську рапсодію" і "Чардаш смерті".

1893 – у Львові відбулася прем'єра п'єси Івана Франка "Вкрадене щастя".

1895 –у Чикаго з ініціативи видавця газети "Таймс геральд" Германа Кольштата, який заснував призовий фонд у розмірі 5 тисяч доларів, відбулися перші в Америці автомобільні перегони. У них взяли участь шестеро гонщиків. Через погані погодні умови (випав рясний сніг) довжина пробігу була скорочена до 52 миль за маршрутом Чикаго–Еванстон–Чикаго. Два електромобілі, які брали участь у перегонах, невдовзі після старту вийшли з ладу. Першим фінішну пряму перетнув американський автомобіль братів Чарльза і Френка Дюреа, який прийшов до фінішу через десять з половиною годин після старту, зробивши при цьому ще гак у дві милі, коли збився з дороги. Середня швидкість переможця склала 7,5 милі на годину. Єдиний конкурент, який також доїхав до фінішу, Оскар Мюллер, відстав на півтори години.

1905 – в Ірландії засновано політичну організацію Шинн фейн ("Ми самі по собі"), яка очолювала на початку ХХ ст. національно-визвольну боротьбу проти англійського панування.

1905 – у Севастополі придушене повстання моряків севастопольського гарнізону на чолі з лейтенантом Петром Шмідтом. У повстанні брали участь 14 бойових кораблів, у тому числі крейсер "Очаків", і загалом близько 2 тисяч людей. Повстанців розстрілювали на місці або арештовували. Шмідт був заарештований і розстріляний за вироком суду, який відбувся в лютому 1906 р.

1912 – Албанія проголосила незалежність від Оттоманської імперії.

1912 – почала роботу IV Державна дума Російської імперії. Її головою був обраний Михайло Родзянко. Після Лютневої революції дума припинила своє існування.

1917 – відозва генерального секретаря військових справ С. Петлюри до українських солдатів із закликом об’єднатися навколо Центральної ради, не допускати погромів та безладдя.

1918 – у Чернівцях Генеральний конгрес Буковини (румунський за складом) проголосив про злуку з Румунією.

1919 – віконтеса Ненсі Уітчер Астор стала першою жінкою – членом Палати громад британського парламенту.

1921 – Україна приєдналася до міжнародної конвенції Червоного Хреста.

1922 – перший приклад чи то художньої творчості в небі, чи то успішного застосування повітряної реклами. Капітан Королівських повітряних сил Великої Британії Сіріл Тернер вивів у небі над Нью-Йорком напис: "Привіт, США! Зателефонуйте Вандербільту за телефоном 7200". На заклик відгукнулися 47 000 осіб.

1925 – парламент Туреччини прийняв закон про носіння тюрбану та мусульманської хустки, заборонивши носити громадянам одяг, який асоціювався б з діяльністю релігійних сект (одна з реформ Кемаля Ататюрка по перетворенню колишньої Османської імперії у світську державу).

1928 – у Березівському районі Одеського округу створено першу в СРСР МТС – машинно-тракторну станцію ім. Т. Шевченка.

1942 – на території СРСР розпочалося формування французької авіаескадрильї "Нормандія". Це були французькі добровольці – 14 льотчиків і 58 авіамеханіків. У березні 1943 р. ескадрилья була направлена на Західний фронт, де увійшла до складу 303-ї винищувальної авіаційної дивізії. У липні 1943 ескадрилья була переформована у 1-й винищувальний авіаційний полк "Нормандія". 28 листопада 1944 р. за бойові заслуги і мужність в період боїв під час форсувавання р. Німан полку було присвоєно назву Німанського ("Нормандія–Німан"). У військово-повітряних силах Франції й по сьогодні існує частина, яка носить назву "Нормандія–Німан".

1943 – розпочалася Тегеранська конференція глав урядів СРСР, США та Великої Британії, на якій було ухвалено Декларацію про спільні дії у війні проти Німеччини та повоєнне співробітництво.

1949 – у Лондоні розпочався установчий конгрес Міжнародної конфедерації вільних профспілок. Об’єднує 233 профспілки з 159 країн світу.

1958 – Чад, Республіка Конго і Габон стали автономними республіками у складі Французької спільноти.

1960 – Мавританія отримала незалежність від Франції.

1964 – запущена американська автоматична станція "Марінер-4" до Марсу.

1970 – італійська ліво-терористична організація "Червоні бригади" здійснила першу операцію – серію вибухів на заводі "Піреллі".

1974 – відбувся останній виступ на сцені Джона Леннона. Під час концерту Елтона Джона в Нью-Йорку він виконав разом з ним три пісні.

1975 – Східний Тимор проголосив незалежність від Португалії.

1983 – уперше за історію американських космічних польотів у складі американського екіпажу був іноземній громадянин – західнонімецький фізик Ульф Мербольд. Здійснивши політ на борту космічного корабля "Спейс шаттл-9 "Колумбія-6", він став першим астронавтом ФРН.

1989 – Верховна Рада СРСР ухвалила постанову про висновки і пропозиції комісій з проблем радянських німців та кримськотатарського народу. Рада Міністрів СРСР утворила державну комісію з питань кримськотатарського народу.

1994 – у Норвегії відбувся другий (перший – 1972 р.) референдум про вступ країни в Європейський Союз, на якому більшість виборців відкинули членство в ЄС.

1998 – народ Албанії на референдумі проголосував за нову Конституцію.

2000 – початок касетного скандалу в Україні. Олександр Мороз оприлюднив аудіокасети з записами розмов у кабінеті президента Леоніда Кучми стосовно вбивства Георгія Гонгадзе.

2004 – Помаранчева революція: у Сіверськодонецьку Луганської області відбувся "Всеукраїнський з'їзд народних депутатів", який отримав оцінку громадськості та журналістів як сепаратистський. На ньому були присутні переважно представники Партії регіонів східних та південних областей України, прем'єр-міністр України Віктор Янукович та мер Москви Юрій Лужков. У Києві після 22-ї години командувач Внутрішніх військ України Сергій Попков віддав 10-тисячному загону МВС наказ про розгін демонстрантів на майдані Незалежності. Але після того, як спецслужби повідомили Попкову, що армія не підтримає ці дії, операції було дано відбій.

2006 – Верховна Рада України 233 голосами "за" (голосували фракції "Нашої України", Блоку Тимошенко і Соціалістичної партії та двоє представників Партії регіонів – Тарас Чорновіл і Ганна Герман) визнала Голодомор 1932–1933 рр. актом геноциду проти українського народу.

2010 – скандальний сайт WikiLeaks почав оприлюднення понад 251 тисячі перехоплених секретних листів американських дипломатів, у яких ідеться про кулуарні дані щодо подій у країнах перебування, образливі визначення для різних світових лідерів тощо. Зокрема, що стосується України, то виявилося, що Росія тиснула на Азербаджан задля невизнання Голодомору геноцидом. А лівійського лідерра Муаммара Каддафі скрізь супроводжує українська лікарка Галина Колотницька.

Цього дня народились:

1632 – Жан Батіст Люллі, французький композитор, основоположник французької оперної школи, творець класичних жанрів так званої ліричної (музичної) трагедії і французької оперної увертюри. Був однією із найяскравіших зірок при дворі французького "короля-сонця" Людовіка ХІV – керував оркестром "16 скрипок короля", писав музику для різноманітних придворних урочистостей, до комедій Мольєра, з яким товаришував, складав балети, був постановником спектаклів – феєричних і видовищних, які вражали сучасників своїм розмахом. Люллі з успіхом виступав на сцені і як виконавець комічних ролей у п’єсах Мольєра, і як танцюрист у власних балетах – його танцювальний дует з королем був неперевершеним. У 40 років став керівником "Королівської академії музики" і одночасно отримав монополію на право оперних постановок у Франції. Автор опер "Альцеста", "Тезей", "Атіс", опери-балету "Тріумф любові". Син збіднілого італійського мельника прожив напрочуд яскраве життя. Щоправда, помер рано – у 55 років.

1757 – Вільям Блейк, англійський поет і художник-гравер. Автор поетичної збірки "Пісні зрілості", поеми "Європа". Робив ілюстрації до "Божественої комедії" Данте і до власних творів. Популярнісь Блейка в Англії і за її межами почала зростати з середини ХІХ ст., а основні наукові видання його творів вийшли після 1957 р., коли відзначалося двохсотріччя з дня народження поета. Можна сказати, що Блейк виявився надто складним митцем для сучасників. Його творчість, надзвичайно глибока і цілісна, "розшифровується" лише зараз. У Великобританії поема Блейка "Єрусалим" стала мало чи не другим національним гімном, виставки його живопису і гравіювальних робіт проходять з неодмінним успіхом у провідних музеях світу (остання відбулася 2001 р. в нью-йоркському музеї "Метрополітен"). "Моє серце сповнене майбуттям", – слова видатного англійця виявилися пророчими.

1811 – Максиміліан II, король Баварії у 1848–1864 рр.

1820 – Фрідріх Енґельс, німецький філософ, економіст, політичний діяч, основоположник комуністичної ідеології, cоратник і продовжувач справи Карла Маркса.

1829 – Антон Григорович Рубінштейн, російський піаніст, композитор, диригент, педагог. Засновник Російського музичного товариства і Петербурзької консерваторії. Автор 16 опер, серед яких кращою є "Демон" (1875).

1837 – Джон Хайят, американський винахідник, який разом із братом створив целулоїд, коли намагався знайти заміну слонової кістки для більярдних куль.

1838 – Олександр Михайлович Опекушин, російський скульптор, автор прекрасного пам’ятника Пушкіну в Москві, який на сьогодні є одним із її символів. Це був перший пам’ятник письменнику – раніше в Росії ставили пам’ятники лише царям. Він був споруджений за рахунок всенародного збору коштів. Підписка на пам’яник Пушкіну почалася у січні 1861 р. Селяни віддавали останні копійки, чиновники, генерали – від карбованця до 100, члени царської родини – 100-150 карбованців. Найбільшу пожертву зробив син знаменитого російського історика Володимир Миколайович Карамзін – 1000 карбованців. Пам’ятник було споруджено 1880 р. (Опекушин вважав його своєю найкращою роботою) і стояв він на Тверському бульварі. Але у 30-х роках, коли скульптора вже не було в живих, бронзового Пушкіна перенесли на Страсну площу, перейменовану у Пушкінську, де він стоїть і нині. Опекушин є також автором пам’ятника М. Лермонтову у П’ятигорську. Помер скульптор на 85 році життя у своєму рідному селі неподалік Ярославля у злиднях: радянська влада "забула" про митця. Односельці поховали земляка (сина колишнього кріпака і дійсного члена петербурзької АМ) над Волгою, згідно його заповіту.

1844 – Анджело Мазіні, італійський оперний співак.

1851 – Йонас Басанавічюс, литовський історик, фольклорист, публіцист, громадський діяч, патріарх національного відродження. За його ініціативою було скликано з'їзд литовців 1905 р., створено Литовське наукове товариство та ін. Дата його смерті – 16 лютого (1927 р.) – особливо шанується в Литві, адже збігається з днем відновлення незалежності в 1918 р.

1880 – Олександр Олександрович Блок, російський поет. За своє недовге життя поет мандрував не так часто: Петербург, Москва, гостював у маєтках рідних або друзів (Шахматова, Боблово та ін.), ніколи не бував ані на Кавказі, ані в Криму, ні на Волзі, щоправда, декілька разів їздив до Західної Європи (Німеччина, Франція, Італія). У жовтні 1907 р. Блок на три дні приїздив до Києва. До міста він прибув у складі невеликої делегації російських митців, яку київська громадськість запросила для участі у так званому вечорі "Нового мистецтва" (офіційне запрошення письменникам направила редакція київського журналу "В мире искусства", редактором якого був відомий композитор і критик Б.К. Яновський).

1881 – Стефан Цвейґ, австрійський письменник. Майстер психологічної новели (збірки "Перші переживання", "Амок", "Збентежені почуття"). Автор роману "Нетерпіння серця", антифашистського твору "Шахова новела", белетризованих біографій (зокрема, Стендаля, Діккенса, Казанови, Л. Толстого, Ф. Достоєвського, Фрейда, Ніцше).

1887 – Ернст Рем, німецький нацистський діяч, керівник штурмовиків (СА). У 1920-х роках створив народне ополчення, згодом створив групу охорони Гітлера й службу охорони НСДАП, що перетворилася на Sturmabteilung – "Штурмовий загін". Рем вважав СА самостійною організацію, і це вилилося в тертя з Гітлером. Один із лідерів "пивного путчу" (захопив будинок військового міністерства), був військовим інструктором у Болівії у 1925–1931 рр. Став начальником штабу штурмовиків з 1 квітня 1931 р., після чого стало відомо про гомосексуальну орієнтацію Рема. Під час "ночі довгих ножів" у 1934 р. був арештований і наступного дня застрелений за ґратами.

1890 – Зінаїда Тулуб, українська письменниця. Спочатку писала російською мовою, за радянського часу перейшла на українську мову. Автор романів "Людолови" (1934–1937, про життя України початку ХVІІ ст. за гетьмана Петра Сагайдачного), "В степу безкраїм за Уралом" (1964, йдеться про життя Т. Шевченка на засланні), кіносценаріїв, п’єс. Перекладала російською мовою твори французьких та українських письменників. Двічі була репресована (1937, 1950), ув’язнення відбувала на Колимі і в Північному Казахстані. Реабілітована у 1956 р.

1896 – Юзеф (Йосип) Германович Кофлер, польський і український композитор, музикознавець і педагог. Професор консерваторії Польського музичного товариства у Львові (з 1939 – у складі Львівської консерваторії ім. М.В. Лисенка). Автор чотирьох симфоній, балету, "Польської сюїти", струнного квартету "Українські ескізи" та ін. творів. Був страчений фашистами в гетто Ойцув поблизу Кракова у 1943 р.

1898 – Василь Татарський, український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, начальник штабу бригади УНА (1945).

1906 – Дмитро Сергійович Лихачов, російський вчений у галузі філологічних наук, дослідник і громадський діяч, академік РАН.

1908 – Клод Леві-Строс, французький антрополог, етнограф і соціолог бельгійського походження, один з головних представників структуралізму.

1915 – Костянтин (Кирило) Михайлович Симонов, російський письменник, журналіст, громадський діяч, Герой Соціалістичної Праці. Автор роману "Товариші по зброї", роману-трилогії "Живі і мертві", збірок інтимної і громадянської лірики, п’єс. Був редактором "Литературной газеты" (1938, 1950–1954), журналу "Новый мир" (1946–1950, 1954– 1958).

1923 – Глорія Грем, американська акторка, володарка "Оскара" 1952 р. за роль другого плану у фільмі "Злі й красиві" (також – "Перехресний вогонь", "Сильна спека", "Це чудове життя", "Оклахома!"). Володарка зірки на Алеї слави в Голлівуді.

1928 – Арнольд Григорович Шевелєв, український історик, член-кореспондент АН УРСР, директор Інституту історії АН УРСР. Фахівець з історії компартії Радянського Союзу.

1931 – Олександр Михайлович Зайцев, український артист балету, балетмейстер, режисер, заслужений діяч мистецтв УРСР (1979). 1958–1971 – соліст Київського театру опери та балету, 1973–1976 – головний балетмейстер українського ансамблю "Балет на льоду", з 1977 – у Київському цирку (головний балетмейстер, режисер-постановник).

1932 – Зиновій Високовський, радянський і російський актор театру й кіно, естрадний артист, (пан Зюзя з телевізійного "Кабачка "13 стільців"), актор московського Театру сатири. Заслужений артист РСФСР.

1934 – Михайло Косів, український політик, заступник голови партії "Реформи і порядок". Народний депутат I-IV i VI скликань (тепер – БЮТ, раніше – НРУ). Брав участь у нелегальному виданні "Українського вісника" (1970–1972). 1989 р. – один з організаторів Львівської крайової організації Народного руху України, 1990–1992 рр. – заступник голови облвиконкому з питань гуманітарної політики. Заступник голови НРУ в 1999–2001 рр. Заслужений діяч мистецтв України (1995).

1943 – Олександр Сергійович Сафонов, український артист, диктор телебачення Національної телекомпанії України, народний артист України.

1949 – Михайло Михайлович Поплавський, український педагог, ректор Національного університету культури і мистецтв, народний артист України (2008).

1960 – Джон Гальяно, один з найвідоміших сучасних кутюр’є, художній директор будинку "Christian Dior".

1967 – Анна Ніколь Сміт (Вікі Хоган), американська фотомодель і акторка (фільми "Голий пістолет", "Еллі Макбіл", "Інопланетянки-нелегали"). 1993 р. була визнана журналом "Плейбой" "дівчиною року", після чого почала кінокар'єру. Двічі була у шлюбі. Якщо першого разу вона зіграла весілля у віці 17 років з іще молодшим Біллі Смітом (1986 р. в них народився син), то вдруге обранцем секс-зірки став мільярдер Говард Маршалл. 1994 р., коли вони побралися, чоловікові було вже 89 років, тож через 13 місяців Анна Ніколь стала вдовою. Усі наступні роки тривала боротьба Анни за спадщину Говарда з його родичами. Від передозування ліків (чи наркотиків) помер син Сміт, у Анни народилася донька – Данніелін, невдовзі після чого померла й вона сама – за дивних обставин, можливо, від неправильного застосування сильнодіючих ліків. За батьківство, і відповідно, багатомільйонний спадок, боролися одразу троє чоловіків, а батьком за результатами ДНК-аналізу визнали фотографа Ларрі Біркхеда. На радощах він придбав на аукціоні комплект білизни, в якому Анна позувала для журналу "Плейбой".

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 597

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua