На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 19 грудня

Версия для печати Версия для печати

19.12.2013 09:38:00 |  

Свято:

День адвокатури.
Відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 1121/2002 від 2 грудня 2002 р. щорічно в цей день.

Міжнародний день допомоги бідним, встановлений ООН. Організація Об'єднаних Націй розглядає бідність як "стан тривалої вимушеної відсутності необхідних ресурсів для забезпечення задовільного способу життя".

Міжнародний день співробітництва "Південь-Південь" Організації Об’єднаних націй. Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН 23 грудня 2003 р. Цього дня Генеральна Асамблея ООН ухвалила буенос-айреський план дій з розвитку і здійсненню технічного співробітництва між країнами що розвиваються, прийнятий у 1978 р.

Православна церква вшановує пам’ять Святителя і Чудотворця Миколая.

Православні іменинники: Ольга, Максим, Микола.
Католицькі іменинники: Дарій, Урбан.

Події дня:

1154
– у Вестмінстерському абатстві коронований Генріх II – перший із династії Плантагенетів, яка дала Англії 14 королів і правила більше трьохсот років.

1492 – перша датована письмова згадка про козаків (у листі литовського князя Олександра до кримського хана Менглі-Гірея).

1793 – завдяки сміливій дії капітана-артилериста Наполеона Бонапарта частини французької революційної армії звільнили фортецю Тулон, захоплену роялістами та англійськими інтервентами. За цю заслугу майбутній імператор був підвищений у бригадні генерали.

1863 – лондонський винахідник Фредерік Уолтон запатентував лінолеум.

1890 – через 12 днів після петербурзької прем’єри на сцені Київського оперного театру відбулась постановка опери П.І. Чайковського "Пікова дама". На репетиціях і на прем’єрі був присутнім сам Чайковський. Партію Германа виконував відомий співак Михайло Медведєв – на клавірі "Пікової дами", подарованому незабаром співаку автором, зроблено було напис "Кращому Герману".

1915 – у Петрограді К. Малевич уперше оприлюднив 39 безпредметних робіт, серед яких був і знаменитий "Чорний квадрат".

1917 – генерал-лейтенант російської армії Лавр Корнілов, після втечі з Биховської в’язниці прибув до Новочеркеська і очолив перші загони майбутньої Добровольчої армії.

1917 – задля усунення впливу Центральної Ради київські більшовики за ініціативою Григорія П'ятакова скликали у Києві I Всеукраїнський з'їзд рад. Однак більшість із двох тисяч його делегатів підтримала Центральну Раду.  Тоді члени партії більшовиків на чолі з Володимиром Затонським у кількості 124 осіб переїхали до Харкова, який проголосили цього дня своєю столицею. Там більшовики об'єдналися з членами III з'їзду рад Донецького і Криворізького басейнів та провели 24-25 грудня спільний з'їзд рад за участю близько 200 осіб. Україну проголосили республікою рад (хоча вона була такою й без цього рішення), визнали її частиною Росії і поширили на неї чинність ленінських декретів.

1917 – у Канаді іграми в Монреалі і Торонто стартував перший чемпіонат Національної хокейної ліги (НХЛ). Правила тоді значно відрізнялися від сучасних: у грі могли брати участь у кожній команді по 12 хокеїстів, малий штраф становив 3 хвилини, не фіксувалося прокидання, інакшою була розмітка майданчика.

1918 – відбувся урочистий в’їзд Симона Петлюри до Києва. Він в’їхав у місто на білому коні, покритому блакитною попоною, обшиту жовтою каймою. На ньому був жупан, а біля поясу – крива запорізька шабля.

1919 – першим актом опери П.І. Чайковського "Єгеній Онєгін" у Москві відкрилась оперна студія К.С. Станіславського (нині – Московський академічний музичний театр ім. К.С. Станіславського і В.І. Немировича-Данченка).

1924 – трудова комуна німців Поволжя декретом ВЦВК перетворена на автономну радянську соціалістичну республіку.

1930 – замість Олексія Рикова на посаду голови Ради народних комісарів СРСР призначений В'ячеслав Молотов.

1932 – у світовому ефірі вперше пролунали передачі Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі (заснована 18 жовтня 1922 р. як Британська радіомовна компанія (з 1927 – корпорація).

1941 – 15-річна англійська принцеса Єлизавета (нинішня королева) виступила в спектаклі "Попелюшка" для англійських солдатів.

1941 – після невдалої спроби захопити Москву Адольф Гітлер прийняв на себе командування німецькою армією і провів кадрові перестановки серед вищих армійських чинів.

1944 – побачив світ перший номер французької газети "Монд".

1946 – початок Індокитайської війни (в'єтнамських націоналістів під егідою руху "В'єтмінь" проти французької колоніальної адміністрації): французьке командування висунуло вимогу роззброєння сил "В'єтміня" у Хайфоні, але позиції французьких військ було атаковане в'єтнамцями. Завдяки значно якіснішому озброєнню французи вибили в'єтнамців із великих населених пунктів країни.

1948 – відхилено прохання Ізраїлю про його вступ до ООН.

1954 – підписана Європейська культурна конвенція. Набрала чинності 5 травня 1955 р.

1957 – підписано договір про регулярне авіаційне сполучення між Великою Британією та СРСР.

1961 – у Бангкоку на конференції азійських національних інформаційних агентств за ініціативою ООН і ЮНЕСКО створена Організація інформаційних агентств країн Азії і Тихого океану (ОАНА).

1961 – Індія анексувала території Гоа, Даман і Діу, які доти належала Португалії.

1965 – Шарль де Голль у другому турі президентських виборів у Франції виграв у Франсуа Міттерана.

1972 – на Землю повернувся екіпаж американського космічного корабля "Аполлон-17". Астронавти Сернан і Шмітт провели на поверхні Місяця рекордний час – 74 години 59 хвилин. Цим польотом завершилася американська місячна програма.

1974 – американський конгресмен Дарвінський виступив у Палаті представників Конгресу США з промовою, в якій засудив переслідування греко-католиків в УРСР.

1978 – дав струм перший агрегат Саяно-Шушенської ГЕС.

1981 – відкриті станції Київського метрополітену "Площа Льва Толстого" і "Республіканський стадіон" (нині- "Олімпійська").

1983 – із приміщення бразильської федерації футболу викрали статуетку Кубка чемпіонів світу Жуля Ріме – "Золоту богиню".

1984 – у Пекіні прем'єр-міністри Великої Британії та КНР – Маргарет Тетчер і Чжао Цзиян – підписали угоду про повернення в 1997 р. британської колонії Гонконг під юрисдикцію Китаю за умови збереження в Гонконзі протягом наступних 50 років капіталістичної системи.

1986 – академік-дисидент Андрій Сахаров після дозволу генсека Горбачова повернувся з горьковського заслання у Москву.

1990 – зареєстрована Організація солдатських матерів України.

1991 – Королівство Швеція визнало незалежність України.

1997 – на екрани вийшов фільм американського кінорежисера Дж. Камерона "Титанік".

1997 – на російську сцену повернулася Алла Пугачова. Протягом трьох днів у московському спорткомплексі "Олімпійський" пройшли поставлені нею "Різдвяні зустрічі".

1998 – спроба імпічменту президента США Білла Клінтона у справі його неправдивих свідчень щодо зв'язку зі стажисткою Монікою Левінськи: Палата представників відправила схвалені обвинувачення до Сенату.

2001 – вийшов у прокат фільм "Братство персня" – екранізація першої частини трилогії Дж. Толкіна "Володар перснів".

Цього дня народились:

1594
– Густав II Август, король Швеції у 1611-1632 рр. із династії Ваза.

1788 – Сергій Волконський, російський князь, військовий і громадський діяч, декабрист.

1830 – Данило Лукич Мордовець, український і російський письменник, історик. З давнього козацького роду. Закінчив 1854 р. історико-філологічний факультет Петербурзького університету. Понад 30 років служив чиновником, переважно у Саратові, де 1854 р. здружився із засланим туди М. Костомаровим. Тривалий час письменник служив у Міністерстві шляхів сполучення, був керівником канцелярії саратовського губернатора, редактором "Саратовских губернских ведомостей". 1886 р. вийшов у відставку. Писав українською та російською мовами, друкувався у пресі. Був знайомий з Т. Шевченком, вдячну пам’ять про нього проніс через усе життя. Був одним з організаторів Шевченківських вечорів (1880–1904) у Петербурзі, Товариства ім. Т.Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Петербурга, та Благодійного товариства для видання загальнокорисних і дешевих книг (1898, перший його голова). Написав спогади про М. Костомарова, М. Драгоманова, сприяв виданню творів українських письменників у Петербурзі, публікував у пресі статті на захист українського театру від нападок реакції, рецензії на вистави труп М. Кропивницького і П. Саксаганського, не раз виступав проти переслідувань і цензурних заборон української мови, за дозвіл викладати в школах рідною мовою. Данило Лукич є автором історичної праці "Гайдамаччина", історичних романів "Двадцятий рік", "Соловецьке сидіння", "Господар Великий Новгород", "Сагайдачний", "Палій" та ін.

1852 – Альберт Абрахам Майкельсон, американський фізик, лауреат (перший з американців) Нобелівської премії з фізики (1907) . Майкельсон – передусім всесвітньо відомий експериментатор. Проведені ним у 1878–1882 рр. і 1924–1926 рр. вимірювання швидкості світла протягом тривалого часу залишалися неперевершеними за точністю. 1881 р. експериментально довів і спільно з Е. Морлі підтвердив з великою точністю незалежність швидкості світла від руху Землі. Ці роботи стали експериментальним обґрунтуванням спеціальної теорії відносності А. Ейнштейна.

1861 – Микола Іванович Андрусов, український і російський геолог, мінералог і палеонтолог, основоположник вітчизняної морської геології, академік Санкт-Петербурзької академії наук, надалі академік АН УРСР (з 1920 р.). Уродженець Одеси (закінчив в Одесі Новоросійський університет, був професором у т.ч. й Київського й Таврійського університетів). Напрацювання Андрусова вплинули на практику відкриття родовищ нафти на нових територіях у навколокаспійському регіоні. Був одружений із Надією Шліман – дочкою визначного німецького підприємця й археолога, який розкопав руїни Трої.

1873 – Микола Григорович Філянський, український поет, музеєзнавець. За фахом – геолог, спеціаліст у галузі будівельних матеріалів. Автор трьох поетичних збірок, опублікував ряд праць з геології, будівництва, питань мистецтва. У 1906–1917 рр. жив на Уралі, де очолював технічне керівництво в товаристві "Російський мармур". Саме в цей час у Москві вийшли його поетичні книжки (розкішно оформлені поліграфічно). Після 1917 р. завідував агрошколою на Полтавщині, працював у музеях Харкова та Запоріжжя. 1937 р. Микола Філянський був незаконно репресований, загинув у радянському концтаборі.

1874 – Христофор Антонович Барановський, відомий український громадський і державний діяч, фінансист. 1907–1917 рр. – засновник і директор Союзбанку в Києві. Був міністром фінансів УНР в уряді В. Прокоповича, очолював Всеукраїнський кооперативний страховий союз. З 1920 р. жив в еміграції у Північній Америці. Автор праць з проблем фінансів та кооперації.

1875 – Мілева Марич, сербська й німецька науковиця (уродженка Войводини), перша дружина Альберта Ейнштейна. Деякі з дослідників-біографів уважають її співавтором революційних наукових ідей Ейнштейна.

1882 – Броніслав Губерман, польський скрипаль. Першим із скрипалів світу грав на скрипці Н. Паганіні (1909, Генуя). До 1933 р. жив у Берліні, згодом емігрував до Палестини, де разом з диригентом В. Штейнбергом заснував симфонічний оркестр (з 1948 р. Ізраїльський філармонійний оркестр).

1892 – Микола Миколайович Воронін, український хімік. Майже 30 років працював у Київському політехнічному інституті. Професор цього інституту. Добув металічний магній електролізом розплавленого карналіту (спільно з П.П. Федотьєвим, 1914 р.). Розробив і вперше в Україні запровадив у виробництво новий спосіб добування бертолетової солі.

1898 – Микола Михайлович Тараканов, український хоровий диригент і педагог, народний артист України. Був головним хормейстером Харківського, Київського, Донецького і Одеського театрів опери та балету. За участю Тараканова поставлено понад 40 опер.

1900 – Микола Васильович Томський, російський скульптор, народний художник СРСР, дійсний член АМ СРСР з 1949 (1968–1983 рр. – її президент), Герой Соціалістичної Праці. Відомий пам’ятниками С. Кірову в Ленінграді (1938), В. Леніну в Мурманську (1957), Ташкенті (1974) та інших містах, М. Гоголю (1952), М. Ломоносову (1953) і М. Кутузову (1973, всі у Москві). Лауреат Ленінської премії (1972), Державної премії СРСР (1941, 1948, 1949, 1950, 1952, 1979).

1903 – Джордж Дейвіс Снелл, американський біолог, імуногенетик, лауреат Нобелівської премії з медицини (1980, разом з Б. Бенасеррафом і Ж. Доссе). Досліджував генетичні закономірності сумісності тканин.

1906 – Леонід Ілліч Брежнєв, радянський державний і політичний діяч, генеральний секретар ЦК КПРС (1966–1982), Маршал Радянського Союзу (1976).

1908 – Мануел де Олівейра, португальський кінорежисер, найстаріший кінорежисер світу. Зняв понад 40 картин, у тому числі документальних ("Весняне дійство", "Бенілде, або Свята Діва") і отримав 34 премії провідних світових кінофестивалів. Удостоєний почесної "Золотої пальмової гілки" МКФ в Канні (2008) за творчу кар’єру.

1910 – Жан Жене, французький письменник, драматург. Автор п’єс "Балкон", "Негри", "Всюди стіни", "Служниці".

1915 – Едіт Піаф, видатна французька естрадна співачка. Її голос однаково натхненно і урочисто лунав як під час виконання гімну батьківщині, так і під час виконання пісень любові. 25 червня 2009 р. на аукціоні Christie’s 54 листи Едіт Піаф до Луї Жірардена (чемпіона Франції з велоперегонів), які співачка написала у період з листопада 1951 р. по вересень 1952 р. були викуплені французьким колекціонером, який не побажав оприлюднювати своє прізвище, за рекордну суму – 67 тисяч євро.

1919 – Микола Олексійович Лукаш, видатний український перекладач, літературознавець, лексикограф. Перекладав з 18 мов, відтворивши з високою художньою досконалістю великий масив шедеврів світової літератури. Зробив блискучі переклади творів Шекспіра, Сервантеса, Флобера, Аполлінера, Рільке, Тувіма та ін. 1989 р. редакція журналу "Всесвіт" заснувала премію ім. М.О. Лукаша за кращий художній переклад або статтю про мистецтво перекладу.

1919 – Микола Іванович Різоль, український баяніст, педагог, народний артист УРСР, професор Київської консерваторії. Організатор (1939) і художній керівник квартету баяністів Київської філармонії.

1920 – Микола Руденко, відомий український поет, письменник, філософ, правозахисник, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка, Герой України (2000). Микола Руденко був одним із тих, чиїм ім’ям означене українське національне відродження 60-90-х років ХХ століття. В історії правозахисного руху його ім’я стоїть поруч з такими видатними особистостями, як академік Андрій Сахаров та генерал Петро Григоренко. Разом з Олесем Бердником та Оксаною Мешко він у 1976 р. організував і очолив Українську групу сприяння виконанню гельсінських угод. Завдяки діяльності групи, до складу якої входили також Левко Лук’яненко, Михайло Горинь, Олекса Тихий та інші, за кордоном почали з’являтися матеріали про політичні репресії в Україні, про закриті судилища над патріотами. Ця група згодом стала Українською Гельсінською Спілкою і проіснувала три роки. Майже 40 українських патріотів-інтелігентів з неї пішли у тюрми й концтабори. Сам М.Д. Руденко був засуджений до 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання.

Не жду багатства і не кличу славу,
Але шукаю меж в добрі і злі,
Бо тільки так приходить горде право
Людиною прожити на землі (М. Руденко "Совість").

1921 – Анн Голон (Симона Шанже), французька письменниця. Авторка серії романів про пригоди Анжеліки – "маркізи ангелів" та ін. (у співавторстві з чоловіком Сержем Голоном, чиє справжнє ім’я – Всеволод Голубінов).

1924 – Мішель Турньє, французький письменник. Представник філософського напрямку в сучасній французькій літературі. Удостоєний Великої премії Французької академії за роман "П’ятниця, або ж Лімби Тихого океану" (1967). Лауреат Гонкурівської премії за роман "Лісовий цар" (1970). Член Гонкурівської академії.

1933 – Галина Борисівна Волчек, російська режисерка, художній керівник Московського театру "Современник", акторка театру й кіно ("Осінній марафон", "Про Червону Шапочку"). Народна артистка СРСР, лауреатка Держпремії СРСР 1967 р.

1934 – Пратібха Патіл, перша в історії країни жінка – Президент Індії (обрана 19 липня 2007 р.).

1938 – Валерія Василівна Врублевська, український прозаїк, драматург. Автор біографічного роману "Соломія Крушельницька" (за романом знято на Київській кіностудії фільм "Повернення Батерфляй"), пригодницької повісті для дітей "Несподівані мандри", збірки дитячих казок "Казки Турханового острова", п’єс "Кафедра", "Візаві", "Покликання". П’єси Врублевської йшли на сценах українських театрів, а також у театрах Чехословаччини, Румунії, Угорщини.

1944 – Анастасія Олександрівна Вертинська, російська актриса театру і кіно, педагог, народна артистка Росії. Глядачам запам’яталась своїми кінороботами у фільмах "Пурпурові вітрила", "Людина-амфібія", "Гамлет", "Війна і мир", "Анна Кареніна", "Овід", "Нові пригоди янкі при дворі короля Артура".

1944 – Річард Ерскін Лікі, кенійський палеоантрополог і еколог. Син відомого подружжя антропологів Луїса і Мері Лікі, відкривших у Східній Африці найдавніші поховання первісних людей. 1989–1994 рр. – директор Кенійської служби охорони дикої природи, член ради Служби охорони природи в якості опікуна національних парків.

1950 – Георгій Філіпчук, український політик, міністр охорони навколишнього природного середовища України (2007–2010). Народний депутат ІІ-ІІІ і VI скликань. Член ВО "Батьківщина", раніше – НРУ (1989–2000), "Рух за єдність" (2000–2002, був співголовою цієї "технічної" партії, що відбирала голоси в НРУ). Доктор педагогічних наук (1996), професор, академік АПНУ.

1959 – Марія Василівна Матіос, відома українська письменниця, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2005) за роман "Солодка Даруся". Автор п’яти поетичних книг, романів ("Життя коротке", "Щоденник страченої", "Москалиця" та ін.).

1964 – Арвідас Сабоніс (1964), литовський баскетболіст, легендарний центровий каунасського "Жальгіріса", олімпійський чемпіон (1988).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 595

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua