На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 6 лютого

Версия для печати Версия для печати

06.02.2013 11:53:18 |  

Свято:

День саамського народу.
6 лютого 1917 р. у норвезькому місті Тронхеймі відбулося перше саамське зібрання, метою якого було об’єднання саамів усіх Північних країн. Представники цієї національності мешкають на всій території Скандинавії і Кольського півострова.

Національне свято Нової Зеландії – День Вайтанги (1840). Цього дня в селищі на річці Вайтанга між групою маорійських племен і урядом Англії був підписаний договір про встановлення британського суверенітету над Новою Зеландією.

Православна церква цього дня вшановує пам’ять преподобної Ксенії Римлянки (в миру Євсевії) і Святої Блаженної Ксенії Петербурзької (канонізована 1988 р.).

У багатьох європейських країнах відзначається День бармена (професійне свято барменів і рестораторів). Приурочений до Дня святого Аманда, єпископа Маастрихтського, визнаного покровителем броварів і виноробів.

Православні іменинники: Анастасія, Герасим, Іван, Ксенія (Аксинія), Македонія, Тимофій.
Католицькі іменинники: Дорота, Богдан, Павло.

Події дня:

1191
– Папа Римський Климент III затвердив буллою засноване роком раніше товариство для догляду за хворими в Палестині. Його організували учасники 3-го хрестового походу з Нижньої Саксонії. Спочатку товариство перебувало під наглядом магістра ордена йоанітів, але вже до кінця століття перетворилося в духовно-рицарський Тевтонський орден.

1577 – Генріх Наваррський проголошений головою партії французьких гугенотів.

1610 – російський загін князя Куракіна розбив армію Лжедмітрія II біля Дмитрова.

1689 – відбулося весілля 16-річного російського царя Петра I і Євдокії Лопухіної.

1708 – шведський король Карл XII із 800 кіннотниками узяв місто Гродно, яке утримували росіяни.

1715 – між Іспанією і Португалією був підписаний мирний договір – один із договорів так званого Утрехтського миру 1713 р., що завершив війну за Іспанську спадщину.

1788 – Массачусетс ратифікував Конституцію США і став шостим штатом.

1819 – сер Томас Стемфорд Раффлз заснував англійську колонію на острові Сингапур, заплативши султанові за його оренду 30 тисяч доларів готівкою (ще 35 тисяч Велика Британія виплачувала аж до середини ХХ ст.). Решту територій у цьому регіоні контролювала Голландія.

1840 – англійці нав'язали маорійським вождям Договір Вайтангі, за яким ті поступалися англійській королеві "всіма правами і повноваженням суверенітету" й отримували земельні гарантії та "права і привілеї суб'єктів Британії". Нова Зеландія стала колонією Великої Британії.

1875 – у Німеччині введена обов'язкова цивільна реєстрація шлюбу.

1886 – Клемент Вінклер відкрив хімічний елемент германій – передбачений Менделєєвим "ека-силікон".

1899 – американський Сенат ратифікував паризький договір, який поклав кінець іспано-американській війні 1898 р.

1900 – російський вчений Олександр Попов вперше у світі передав по радіо сигнал лиха в морі (радіограму командирові криголама "Єрмак").

1901 – у Парижі на вокзалах з'явились перші громадські телефони.

1904 – японський флот напав на Порт-Артур – почалася російсько-японська війна, яка велась за панування у Північно-Східному Китаї та Кореї. Війна закінчилась Портсмутським миром 1905 року, за умовами якого Росія визнала Корею сферою впливу Японії, поступилася Південним Сахаліном і правом на Ляодунський півострів (Китай) з містами Порт-Артур та Дальній. Поразка російської армії у цій війні прискорила початок революції 1905–1907 рр.

1918 – вийшов друком перший номер газети "Таврическая правда" – органа Таврійського губернського комітету РСДРП(б). 1920–1952 – "Красный Крым". Нині – громадсько-політична незалежна газета "Крымская правда".

1918 – РНК Росії прийняла Декрет про запровадження західноєвропейського (григоріанського) календаря. Громадянам республіки предписувалося "вважати перший день після 31 січня 1918 р. не 1, а 14 лютого".

1922 – було підписано Трактат п’яти держав (Англія, США, Японія, Франція, Італія) про обмеження морських озброєнь. Учасники договору зобов’язалися не будувати лінкори тоннажністю понад 35 тис. тонн.

1925 – почала виходити перша українська піонерська газета "На зміну" (згодом – "Зірка").

1928 – емігрантка Анастасія Чайковська, прибувши у США, заявила, що вона – молодша дочка російського царя Миколи II Анастасія, якій вдалося вижити під час розстрілу царської сім’ї. Жінка також заявила, що офіційна причина її приїзду до США – лікування щелепи, зламаної багнетом більшовика. Пізніше проведений аналіз ДНК спростував спорідненість Чайковської з престолом.

1929 – ВУЦВК і РНК УСРР ухвалили постанову про авторське право.

1931 – на екрани США вийшов фільм Чарлі Чапліна "Вогні великого міста".

1932 – Радянський Союз і Латвія підписали договір про ненапад.

1934 – відбулася спроба фашистського путчу у Франції.

1935 – у США у продаж уперше надійшла настільна економічна гра "Монополія". У 1999 р. гра потрапила в Книгу рекордів Гіннесса як найпопулярніша – статистичні дані показали, що в неї зіграли 500 мільйонів осіб.

1936 – у німецькому Гарміш-Партенкірхені відкрилися IV зимові Олімпійські ігри.

1938 – розбився дирижабль "СРСР В-6", що летів на допомогу потерпілій полярній станції "Північний полюс-1". Пройшовши Петрозаводськ, дирижабль увечері врізався у схил Небло-гори. Загинули 13 із 19 членів екіпажу.

1943 – утворена Курганська область у складі РРФСР.

1944 – РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову про реевакуацію Академії наук УРСР до Києва. Після звільнення від гітлерівських окупантів столиця України поволі поверталася до звичайного ритму життя – відновилися заняття на семи факультетах Київського університету, в педагогічному та інженерно-будівельному інститутах. У лютому в місті відродилася театрально-концертна діяльність, а 6 березня було ухвалено постанову про відновлення роботи Київської кіностудії художніх фільмів.

1945 – у Лондоні розпочалась І Всесвітня конференція профспілок. Ухвалено рішення про утворення Всесвітньої федерації профспілок.

1949 – ухвалено новий план реконструкції Києва з перспективою на 15-20 років. Генеральний план передбачав інтенсивну забудову лівобережних районів, ущент зруйнованих у роки війни, промисловими об’єктами та житловими масивами. Саме з 1949 р. розпочалося серійне будівництво п’ятиповерхових житлових будинків на основі використання типових проектів.

1950 – радянський МіГ-15 став першим серійним літаком, який перевищив швидкість звуку в горизонтальному польоті.

1952 – відбулася офіційна церемонія вступу на престол Королеви Великобританії Єлизавети ІІ, старшої дочки Короля Георга VІ.

1958 – створено Спілку кінематографістів України.

1958 – у Мюнхені розбився літак з англійською футбольною командою "Манчестер юнайтед" на борту. Англійці поверталися в Англію з Белграда, де зіграли внічию з "Црвеною звездою" і забезпечили собі вихід до півфіналу Кубка чемпіонів. У Мюнхені літак зробив проміжну посадку. Під час третьої спроби злетіти в умовах снігопаду у літака не спрацювали гальма, він на повному ходу протаранив розташований на шляху будинок, розвалився на дві частини і спалахнув. В уламках загинули 23 особи, серед них вісім футболістів, вісім журналістів, три співробітника клубу.

1968 – у французькому місті Гренобль почались X зимові Олімпійські ігри. Командну перемогу на них завоювали спортсмени Норвегії, які здобули 6 золотих, 6 срібних і 2 бронзові медалі.

1971 – Алан Шеппард, п'ятим з американських астронавтів ступивши на Місяць, зіграв у гольф. Зробив два удари – і на цьому гра закінчилася, бо м'яч полетів на небачену для земних умов відстань.

1985  – офіційно оголошено про хворобу генерального секретаря ЦК КПРС Д. Черненка.

1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Буркіна-Фасо.

1992 – останній оплот колишнього президента Грузії Звіада Гамсахурдіа – Батумі – взяли урядові війська.

1992 – саамський народ у північних країнах вперше почав відзначати День саамського народу.

1996 – англійська антарктична станція "Фарадей" передана Україні і перейменована в "Академік Вернадський". Станція існує з 1947 року і розташована на Аргентинських островах.

1998 – президент США Білл Клінтон підписав указ про перейменування міжнародного аеропорту імені Вашингтона в аеропорт імені Рональда Рейгана.

2000 – міністр закордонних справ Фінляндії Тар'я Халонен стала першою жінкою-президентом в цій країні.

2000 – Ватикан запропонував вважати покровителем Інтернету автора першої енциклопедії християнської епохи святого Ісідора Севільського.

2002 – лікарська еліта США і Європи 6 лютого оголосила про те, що клятва Гіппократа застаріла. Проіснувавши близько двох з половиною тисячоліть, вона перестала відповідати сьогоднішнім реаліям. Найвпливовіший медичний журнал "Ланцет" опублікував тези, на яких буде створена нова клятва. Ось декілька "наріжних каменів", які будуть постановлені в основу нової клятви. По-перше, кожний пацієнт має одержувати лікування за найвищими стандартами. По-друге, відносини лікарів з пацієнтами повинні бути чесними і конфіденційними. По-третє – абсолютно недопустимі фінансові домагання по відношенню до пацієнта. По-четверте – недопустимі сексуальні домагання з боку лікаря.

2004 – у Московському метрополітені на перегоні між станціями "Павлецька" і "Автозаводська" в результаті теракту загинуло 39 людей, 134 особи отримали поранення і травми різного ступеню важкості.

Цього дня народились:

1665 – Анна Стюарт, королева Англії й Шотландії з 1702 р., з 1707 р. – перший монарх юридично об'єднаної Великої Британії. Дочка герцога Йоркського (майбутнього короля-католика Якова II) від першого шлюбу з Анною Гайд. Як і її старша сестра Марія II, Анна не приймала католицтва, була у шлюбі з протестантським принцом і користувалася прихильністю протестантів – противників її батька. Після славної революції 1688 р., яка скинула Якова та позбавила права на престол його новонародженого сина, Анна, згідно з Біллем про права, стала спадкоємицею своєї сестри Марії та її чоловіка Вільгельма III Оранського у випадку, якщо вони не залишать дітей. Хоча Анна була вагітна 18 разів, тільки п'ятеро її дітей вижили при пологах, з них лише один син не помер у дитячі роки, але його смерть 1700 р. поховала надії на спадкоємця. Після королеви Анни англійський престол зайняв ганноверський курфюрст Георгій Людвіг, який став королем Георгом I і поклав початок ганноверської династії.

1721 – Крістіан Хейнекен – "немовля з Любека". За розповідями, почав говорити через кілька годин після свого народження. До першого року життя знав усі основні тези П'ятикнижжя, до двох років – усі події Біблії, до трьох – історію, географію, латину і французьку мову. Король Фрідріх IV Данський повелів доставити хлопчика у Копенгаген, щоб особисто засвідчити правдивість оповідань. Згодом дитина захворіла й передбачила власну смерть, яка й трапилася у чотирирічному віці.

1766 – Єфрем Йосипович Мухін, російський лікар-хірург, анатом, фізіолог, гігієніст, судовий медик. Народився в Чугуєві (тепер Харківська обл.). Вчився в Харківському духовному колегіумі та Єлизаветградській медико-хірургічній школі. Професор Московської медико-хірургічної академії і Московського університету. Єфрем Мухін – пропагандист і організатор вакцинації в Росії, один з основоположників анатомофізіологічного напряму в медицині, розробляв питання з травматології, запровадив у медичну практику масаж, гальванізацію, брав участь у боротьбі з епідемією холери у Москві (1830). Автор посібників з хірургії та анатомії. Був обраний почесним членом Харківського університету.

1802 – Чарлз Уїтстон, англійський фізик і винахідник, творець першого практично придатного автоматичного телеграфного апарату, названого його ім’ям.

1830 – Григорій Миколайович Ге, український і російський письменник, художник, культурний діяч. Брат художника-передвижника М.М. Ге. Працював мировим посередником у селах Поділля. Пізніше жив у Херсоні і Миколаєві. У 60-70-і рр. став ініціатором заснування і першим директором першої громадської бібліотеки в Херсоні. Писав українською і російською мовами. Досліджував історію Миколаєва, залишив спогади про брата.

1857 – Дмитро Григорович Щербачов, український військовий діяч, учасник національно-визвольного руху.

1861 – Микола Дмитрович Зелінський, радянський хімік-органік, академік АН СРСР, один з основоположників учення про органічний каталіз. Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Зелінський розробив (1918–1919) метод одержання бензину крекінгом солярового масла й нафти. Винайшов вугільний протигаз. Лауреат Державної премії СРСР (1942, 1946, 1948).

1883 – Дмитро Григорович, український, російський та радянський авіаконструктор, творець першого гідроплана. Народився в Києві, навчався у Київському політехнічному інституті, працював у Москві. Під його керівництвом працювали Корольов, Лавочкін, Камов, Гуревич та ін. За роки І Світової війни конструкторське бюро Григоровича створило понад десять типів гідролітаків. Літаки Григоровича, здатні сідати на воду й сніг, вироблялися у США, Великій Британії, Італії та Франції – за проектами, які продав за кордон Тимчасовий уряд Росії.

1887 – Бенедикт Костянтинович Лівшиць, російський письменник, перекладач. З кінця 1917 р. жив у Києві, брав участь у культурному житті міста. Автор збірок "Флейта Марсія", "Болотна медуза", "Кротонський південь" та ін. Перекладав з французької, грузинської літератур. У 1937 р. був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

1889 – Іван Андрійович Гранкін, український і російський актор, заслужений артист УРСР.

1895 – Пол Брегг, американський дієтолог, піонер руху за здоровий спосіб життя у США, розробник оригінальних технік дихання, голодування, дієти і загартування організму. Відомий своєю книжкою "Чудо голодування".

1898 – Алла Костянтинівна Тарасова, російська актриса, народна артистка СРСР. Народилась у Києві в родині лікаря. Після закінчення Київської гімназії навчалася в московській Школі драматичного мистецтва, яка існувала при Московському художньому театрі. Дебютувала 1916 р. у п’єсі "Зелена каблучка" Зінаїди Гіппіус. Того ж року вона вперше виступила в спектаклях МХТ. До кращих робіт актриси належать ролі в п’єсах Островського. Знімалася в кіно (Катерина в "Грозі", Катерина в "Петрі І", Кручиніна "Без вини винуваті").

1899 – Сергій Мартінсон, російський актор театру й кіно. Народний артист РСФСР (1964). Ролі: дяк у фільмі "Вечори на хуторі біля Диканьки", "Подвиг розвідника", "Ярославна, королева Франції", голос шакала Табакі у мультфільмі "Мауглі".

1906 – Валентин Іванович Орлянкін, український кінооператор, заслужений діяч мистецтв України (1967), лауреат Державної премії СРСР (1943). У 1940–1976 рр. працював на Київський студії хронікально-документальних фільмів (1941–1945 рр. – фронтовий оператор), 1953–1957 р. – на Київський студії художніх фільмів ім. О.П. Довженка. Зняв художні фільми: "Наші чемпіони" (1952), "Зірки на крилах" (1955, у співавт.), документальні картини: "Сталінград" (1943, Державна премія СРСР, 1943), "Битва за нашу Радянську Україну" (1943), "Україна відроджується" (1945, у співавт.), "Свято Перемоги" (1945, у співавт.), "Шлях мужніх" (1958), "Людина і небо" (1963), "Свитязь-озеро" (1968) та ін. Автор книг "Кораблі не вмирають" (К., 1970), "А до Волги четыре шага…" (К., 1982), "Стоп-кадр долі" (1986), сценарію "І залишаються легенди" (1977, у співавт.).

1911 – Рональд Уілсон Рейган, американський державний і політичний діяч, 40-й президент США (1981–1990), актор. Губернатор Каліфорнії в 1967–1975 рр. До початку політичної діяльності Рейган був відомим актором Голлівуду, що не завадило йому стати одним із найбільш вдалих президентів, твердим і популярним серед виборців. Найвідоміші віхи Рейгана: агресивна політика в Центральній Америці, захоплення Гренади, "Ірангейт", збільшення витрат на озброєння, Стратегічна оборонна ініціатива, дерегулювання внутрішнього ринку, зменшення податків, зменшення фінансування соціальних програм.

1912 – Єва Браун, коханка Адольфа Гітлера, потім – його дружина (з 28 квітня 1945 р. до дня спільного самогубства 30 квітня 1945 р.).

1929 – Колін Мердок, новозеландський фармацевт, який у 1956 р. винайшов і запатентував одноразовий пластиковий шприц.

1932 – Франсуа Трюффо, французький кінорежисер і сценарист, один із творців французької "нової хвилі". Кінокар’єру розпочинав як кінокритик, працював помічником режисера у Роберто Росселліні. Режисерським і акторським дебютом Трюффо став фільм "Шантрапа" (1957), а першою повнометражною картиною – "400 ударів", яка була відзначена на МКФ у Каннах і принесла авторові всесвітню славу. Франсуа Трюффо вважається найпопулярнішим і найуспішнішим режисером французького кіно за всю його історію. Помер Трюффо від раку на 52 році життя. Серед найкращих робіт – "Американська шкіра", "Історія Аделі Г.", "Зелена кімната", "Останнє метро".

1937 – Алла В’ячеславівна Лагода, українська артистка балету, народна артистк УРСР. 1955 р. закінчила Київське хореографічне училище, відтоді до 1987 р – у Київському театрі опери та балету. Кращі партії: Калина ("Лісова пісня" Скорульського), Марина ("Поема про Марину" Яровинського), Мехмене Бану ("Легенда про любов" Мелікова).

1945 – Боб Марлі, популярний ямайський співак, музикант, творець стилю реггі. Перший артист Ямайки, який зміг досягти міжнародного визнання й став культовою фігурою в усьому світі (один із найвизначніших прихильників панафриканізму, визначний прихильник растафаріанства, для багатьох – пророк цієї релігії).

1954 – Віктор Пшонка, український юрист, генеральний прокурор України із 4 листопада 2010 р. Державний радник юстиції України, член Вищої ради юстиції України.

1956 – Наталія Ліничук, радянська й російська фігуристка й тренер із фігурного катання. Виступала в танцях на льоду з Геннадієм Карпоносовим. Разом вони стали олімпійськими чемпіонами 1980 р., чемпіонами світу в 1978 і 1979 рр., вигравали два "золота" чемпіонатів Європи, одне "срібло" і дві "бронзи" ЧС тощо.

1960 – Ігор Матвієнко, російський музичний продюсер, композитор. Творець груп "Любе", "Іванушки International", "Корні", "Фабрика" та ін.

1961 – Сергій "Чиж" Чиграков, російський рок-музикант, лідер групи "Чиж і Ко".

1961 – Костянтин Ернст, російський продюсер, телеведучий, генеральний директор Першого каналу. У 1988–1990 рр. працював у програмі "Погляд", 1991–1995 рр. – автор програми "Матадор".

1967 – Олег Куваєв, російський мультиплікатор, режисер, звукорежисер, автор та голос Масяні.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua