На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 8 лютого

Версия для печати Версия для печати

08.02.2013 12:05:05 |  

Свято:

В Росії відзначають День російської науки.

Православні іменинники: Аркадій, Варвара, Іван, Йосип, Ксенофонт, Марія, Петро, Семен, Федір.
Католицькі іменинники: Ієронім, Іоанн, Петро.

Події дня:

1250 – військо хрестоносців розбите при Аль-Мансурі в Єгипті.

1238 – татаро-монголи захопили Суздаль.

1431 – імператор Священної Римської імперії Сигізмунд передав Валахію Владу Тепешу, батькові легендарного вампіра Дракули.

1562 – 150 французьких гугенотів вирушили у Флориду, щоб заснувати там колонію.

1575 – у Голландії засновано Лейденський університет.

1587 – за наказом англійської королеви Єлизавети страчена королева Шотландії Марія Стюарт.

1600 – свята інквізиція засудила Джордано Бруно до смерті на вогнищі.

1672 – Ісаак Ньютон зробив доповідь про свою теорію природи світла та кольору.

1692 – лікар в американському селі Салем оголосив, що троє дівчаток-підлітків перебувають під владою диявола. Так почався знаменитий процес салемських відьом. У дівчат траплялися дивні напади – вони билися в конвульсіях, кусалися, дряпалися. Кількість таких "одержимих дияволом" зростала, і селяни-пуритани вирішили, що зупинити цей процес можна, знайшовши головну відьму. Підлітків викликали до суду, вимагаючи назвати імена інших відьом, внаслідок чого протягом року у в'язниці опинилася 141 особа, звинувачена в чаклунстві. 19 жінок були повішені. Вважається, що однією з причин буйства підлітків могло стати захоплення магією вуду, яку сповідували няні дівчаток – рабині, привезені пастором з острова Барбадос.

1697 – укладено союзну угоду між Австрією, Венецією та Росією проти Туреччини та Кримського ханства.

1724 – була заснована Російська академія наук – перша державна наукова установа Росії.

1725 – помер Петро I Великий, російський цар (з 1682 р.), перший російський імператор (з 1721 р.).

1807 – під час російсько-прусько-французької війни 1806–1807 рр. відбулася одна з найкривавіших битв між армією Наполеона та російськими військами на чолі з генералом Беннігсеном неподалік Прейсиш-Ейлау (з 1946 р. Багратіоновськ Калінінградської обл. Росії). Бій розпочався 7 лютого, а закінчився пізно ввечері наступного дня. Обидві сторони понесли значні втрати: росіяни – до 26 тис. пораненими і вбитими, французи – близько 30 тис. Цю битву сучасники справедливо оцінювали як стратегічний успіх російської армії.

1815 – Віденський конгрес засудив работоргівлю.

1824 – у штаті Невада вперше у світі застосована страта отруйним газом (вбивця Г. Джон вмирав протягом шести хвилин).

1837 – відбулася дуель Олександра Пушкіна із Жоржем Дантесом на Чорній річці у Петербурзі.

1861 – південні штати, які відокремилися від США, сформували свій тимчасовий уряд.

1863 – Пруссія дозволила Росії переслідувати польських повстанців на своїй території.

1867 – за австро-угорською угодою, укладеною імператором Австрії Францом Йосифом I і угорськими державним зборами, Австрійська імперія перетворена у двоєдину Австро-Угорську монархію, що складалася з двох самостійних у внутрішніх справах держав на чолі з австрійським імператором, проголошеним також угорським королем.

1874 – відбулася прем'єра опери Модеста Мусоргського "Борис Годунов" на сцені Маріїнського театру в Петербурзі.

1879 – виступаючи в Канадському інституті в Торонто, інженер-залізничник Сенфорд Флемінг запропонував ввести універсальний стандартний час, розділивши земну кулю на 24 часових зони. Через чотири роки ця ідея була впроваджена на залізницях Північної Америки.

1885 – надруковано перше оповідання Бернарда Шоу.

1910 – у США заснована організація бойскаутів ("Boy Scouts of America").

1913 – суфражистки у Великій Британії знищили телефонну лінію Лондон-Глазго. Рух за рівноправність жінок в Англії все більше набирав обрисів партизанської війни. Через 11 днів жінки закидали бомбами споруджувану заміську віллу міністра Девіда Ллойд-Джорджа.

1914 – у Монреалі створено українське видавництво "Новий світ".

1918 – через наступ більшовицьких військ Центральна рада та Рада народних міністрів вимушені була терміново виїхати із Києва до Житомира. Київ повністю захопили радянські війська під командуванням М. Муравйова. Почався червоний терор проти населення міста. Ще за кілька днів до того, заволодівши Дарницею, М. Муравйов віддав своїм військам наказ – нещадно нищити всіх офіцерів, юнкерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції. Вже в перші дні було розстріляно від 3 до 5 тис. чоловік, переважно російських офіцерів та українських старшин, а також тих, хто мав посвідчення Центральної Ради, представників духівництва (зокрема, митрополита Київського Володимира), окремих громадських діячів.

1918 – групою грузинських учених народним коштом був заснований Тбіліський університет (нині Тбіліський університет ім. Іване Джавахішвілі). В 30-ті роки на його базі створені різноманітні інститути, а також ряд науково-дослідних установ, які увійшли згодом до складу АН Грузинської РСР.

1919 – відкрито нову пасажирську авіалінію Париж – Лондон. Перші польоти відбувалися на літаках "Голіаф", конструктора Анрі Фармана. У серпні рейси стали щоденними.

1919 – у Чикаго, штат Іллінойс, доктор Джеймс Херік уперше в світі опублікував кардіограму серцевої недостатності.

1919 – опублікований декрет РНК РРФСР "Про введення рахунку часу за міжнародною системою часових поясів", підписаний Леніним. На підставі цього декрету з 1 квітня на всій території РСФСР мав бути введений поясний час, а країна розділена на 11 часових поясів. Але технічні труднощі виявилися більшими, ніж очікувалося, і в березні втілення декрету в життя було відстрочене до 1 липня.

1921 – Рада Народних Комісарів УСРР ухвалила декрет про Державний степовий заповідник "Асканія-Нова" (з 1994 року – Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Фрідріха Фальц-Фейна). Асканія-Нова – унікальний всесвітньо відомий заповідник. Його заснував наприкінці ХІХ століття Фрідріх Фальц-Фейн, вірішивший залишити на пам’ять людству куточок цілинного степу. Асканійська цілина – єдина в Європі ділянка незайманого типчаково-ковилового степу, яка має величезне наукове, культурно-пізнавальне, практичне значення. На території заповідника є також зоопарк та дендропарк.

1924 – у США в штаті Невада вперше для страти злочинця застосували отруйний газ. Першим "клієнтом" газової камери став Тонг Лі – член китайського мафіозного угруповання, обвинувачений у вбивстві. Незважаючи на те, що в останні хвилини життя тіло засудженого б'ється в конвульсіях, цей метод вважався більш гуманним, ніж смерть через повішення або електричний стілець.

1928 – набрав чинності Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів і бактеріологічних засобів.

1928 – уперше передали телесигнал через океан – із Лондона до Нью-Йорка.

1929 – авіаконструктор Микола Камов назвав свій винахід вертольотом. (Каскар-1 – за прізвищем конструкторів Камова і Скржинського).

1931 – відбулося урочисте відкриття нової столиці Індії – Нью-Делі.

1933 – у США вперше піднявся у повітря "Боїнг 247" – перший сучасний пасажирський літак. Він вирізнявся суцільнометалевим монококовим фюзеляжем, автопілотом і висувним шасі. На борту літака могли розміститися 10 пасажирів. Оскільки лонжерон крил проходив якраз через салон, деяким пасажирам доводилося переступати через великий виступ, щоб дістатися до своїх місць.

1943 – війська Воронезького фронту звільнили м. Курськ.

1944 – війська 4-го Українського фронту у взаємодії з військами 3-го Українського фронту звільнили м. Нікополь.

1948 – відбувся парад військ Корейської Народно-Демократичної Республіки. Тепер цей день відзначається як День корейської народної армії.

1948 – Сталін підписав наказ про план створення радянської атомної бомби.

1958 – американський шахіст Боббі Фішер став наймолодшим міжнародним гросмейстером. На той момент Боббі було 14 років і 10 місяців.

1960 – у Великобританії королева Єлизавета II оголосила про те, що всі її нащадки, окрім тих, хто має право на титул Королівська Вищість, носитимуть прізвище Маунтбетн-Віндзор.

1963 – у результаті військового перевороту в Іраку повалений режим Касема і встановлена диктатура партії Баас. Розстріляний прем'єр-міністр Абдель Керім Касем.

1965 – у Британії заборонили рекламу сигарет на телебаченні.

1969 – відбувся перший політ найбільшого у світі пасажирського літака "Боїнг-747".

1984 – відкрилися XIV зимові Олімпійські ігри в Сараєво (Боснія і Герцеговина, СФР Югославія). Участь в Олімпіаді, яку президент НОК Самаранч уперше назве "найкращою з усіх, що відбувалися", взяли спортсмени 49 країн. Загальний залік виграла команда НДР – 24 медалі (9-9-6), друге місце посіла збірна СРСР – 25 нагород (6-10-9).

1992 – Україна встановила дипломатичні відносини з Ватиканом і Азербайджаном.

1992 – у французькому Альбервіллі відкрилися XVI зимові Олімпійські ігри. Участь в Олімпіаді, яка востаннє відбулася у високосний рік, узяли спортсмени 64 країн. Загальний залік виграла об'єднана команда Німеччини – 26 медалей (10-10-6), друге місце посіла Об'єднана команда (збірна шести країн СНД під олімпійським прапором) – 23 (9-6-8). Українець Віктор Петренко здобув "золото" у чоловічому фігурному катанні. Олексій Житник був у складі збірної, що виграла хокейний турнір.

1993 – до Залу слави баскетболу (Спрігфілд, США) включені нові члени, серед яких уперше виявилися жінки: видатна центрова Уляна Семенова, яка довгі роки грала в ризькому ТТТ і збірній СРСР, а також легенда американського баскетболу Енн Майєрс – єдина в історії жінка, включена до складу клубу НБА.

1994 – Україна першою з країн колишнього СРСР приєдналася до програми НАТО "Партнерство заради миру". Глава МЗС України Анатолій Зленко підписав у Брюсселі рамковий документ програми.

2000 – уперше в історії Японії мером міста стала жінка – Фусае Ота очолила префектуру міста Осака.

2002 – відкрилися XIX зимові Олімпійські ігри в Солт-Лейк-Сіті (США). Участь в Олімпіаді взяли спортсмени 77 країн. Загальний залік виграла команда Норвегії – 25 медалей (13-5-7), друге місце посіла збірна Німеччини – 36 нагород (12-16-8), третє – США – 34 (10-13-11). Україна лишилася без медалей.

2004 – Михайло Горбачов в компанії з Біллом Клінтоном і Софі Лорен став лауреатом премії "Греммі" за озвучування казки Сергія Прокоф'єва "Петя і Вовк" у категорії "Кращий дитячий альбом".

Цього дня народились:

1191 – Ярослав II Всеволодович, руський князь, син Всеволода Велике Гніздо, батько Олександра Невського, князь Переяславський, великий князь київський (1236–1238, 1243–1246), князь Володимирський (1238–1246). 1243 р. отримав від Батия ярлик на велике князювання у Володимирі й Києві, став фактично главою всіх російських земель (посилення його влади викликало невдоволення монголо-татар – Ярослава викликали у ханську ставку, де отруїли).

1405 – Константин ХІ, останній візантійський імператор (з 1449 р.). Син Мануїла ІІ Палеолога і сербської принцеси Єлени Драгас. Загинув під час штурму Константинополя турками 29 травня 1453 р. Його знайшли лише наступного дня у купі вбитих по пурпуровим, прикрашених золотим орлом черевикам і з цього дійшли висновку, що останній імператор Східної Римської імперії доблесно (у римському розумінні цього слова) розлучився з життям і з імперією.

1552 – Теодор Агріппа д’Обіньє, французький поет, історик, мемуарист. Гугенот, активний учасник Релігійних воєн, товариш і соратник Генріха Наваррського (Генріха ІV). Автор віршів, памфлетів, роману "Пригоди барона Фенеста" та "Всесвітньої історії", де викладено історичні події, що відбувалися у Франції в 1553–1602 рр.

1700 – Даніель Бернуллі, швейцарський лікар, фізик-універсал і математик, один із засновників математичної фізики, кінетичної теорії газів та гідродинаміки. Теоретично пояснив залежність частоти звукових і світлових коливань від швидкості руху джерела випромінювання і спостерігача (ефект Доплера). Син математика Йоганна Бернуллі.

1741 – Андре Гретрі, французький композитор, майстер французької опери ХVІІІ століття. Автор опер "Люсіль", "Річард Левове серце", "Петро Великий".

1805 – Луї Огюст Бланкі, французький революціонер, утопіст-комуніст. Один із організаторів і вождів змовницьких таємних товариств – "Товариства сімей" (1835–1836) і "Товариства пір року" (1838–1839), заочно обраний членом Паризької комуни (яка була утворена внаслідок повстання, що спалахнуло через його арешт). У в'язниці провів понад 33 роки, а вийшовши, знову повернувся до активної політичної діяльності, здійснивши велику агітаційну поїздку по містах Франції і заснувавши нову газету "Ні Бога, ні пана".

1822 – Опанас Васильович Маркович, український фольклорист, етнограф. Був одружений з Марією Вілінською (письменниця Марко Вовчок). У квітні 1859 Марковичі виїхали у Німеччині. Проте сімейне життя не заладилося, дружина з сином Богданом залишилися за кордоном, а Маркович повернувся до Петербургу. Останні роки прожив у Чернігові, служив мировим посередником, працював у "Черниговских губернских ведомостях". Друкував етнографічні нариси про русалок, купальські пісні. Зібрав майже 5000 українських приказок і прислів’їв.

1825 – Анрі Жиффар, французький конструктор дирижаблів і аеростатів, повітроплавець.

1828 – Жюль Верн, французький письменник. Один із основоположників жанру науково-фантастичного роману. За фахом юрист. Автор 65 романів і науково-популярних книг ("Від Землі до Місяця", "Діти капітана Гранта", "Двадцять тисяч льє під водою" та ін.). Велику роль у популяризації творів Ж. Верна в Росії відіграла Марко Вовчок, яка переклала російською мовою 16 його книг.

1828 – Кановас дель Кастільйо, іспанський політичний і державний діяч, письменник, історик. Засновник і лідер монархічної консервативної партії. Прем’єр-міністр Іспанії в 1875–1881 рр., 1884–1885 рр., 1890–1892 рр., 1895–1897 рр.

1834 – Дмитро Іванович Менделєєв, російський хімік, вчений, педагог, громадський діяч, член-кореспондент Петербурзької академії наук. Відкрив закон періодичності, створив першу таблицю хімічних елементів (таблиця Менделєєва), досліджував розчини, нафту, вивчав процеси каталізу. У 1855 р. працював учителем у Сімферопольській чоловічій гімназії. У 1855–1856 рр. працював учителем гімназії при Ришельєвському ліцеї в Одесі. У 1903 р. був першим головою державної екзаменаційної комісії Київського політехнічного інституту, у створенні якої брав активну участь. Помер видатний вчений від запалення легень на 73 році життя. Його літературна спадщина вражає. Вона складається з 431 друкованої роботи, з яких 40 присвячено хімії, 106 – фізикохімії, 99 – фізиці, 22 – геофізиці, 99 – техніці і промисловості, 36 – економічним питанням і 29 – іншим темам.

1867 – Макс Дессуар, німецький філософ і психолог. Професор Берлінського університету. В галузі психології займався критичним дослідженням так званих окультних феноменів, запровадивши для їхнього означення термін парапсихологія, отримавший згодом всесвітнє поширення.

1880 – Франц Марк, німецький живописець. Засновник (разом з В. Кандінським та А. Макке) художнього об’єднання "Синій вершник" (1911), один із лідерів раннього експресіонізму. Його роботам притаманна динаміка форм, різкий контурний малюнок та напружений колорит (декілька основних кольорів). Головною ж темою, якій він приділяв містико-символічне значення, було зображення тварин. Загинув художник під час першої світової війни під Верденом.

1894 – Кінг Уолліс Відор, американський кінорежисер і продюсер. Поставив фільми "Великий парад", "Натовп", "Хліб наш насущний" (1934, приз МКФ у Венеції), "Техаські рейнджери", "Цитадель", "Війна і мир", "Соломон і цариця Савська". Лауреат спеціальної премії "Оскар" (1978) і ювілейної премії МКФ у Венеції (1982) за внесок у розвиток кіномистецтва.

1895 – Хорлогійн Чойбалсан, прем’єр-міністр МНР з 1939 р., один з засновників Монгольської народно-демократичної партії (1921). Голова президії Державного малого хуралу МНР (1929–1930), голова Ради народних комісарів МНР (1932–1952), двічі Герой Монгольскої Народної Республіки, маршал. За життя Чойбалсан і деякий час після його смерті в Монголії існував культ його особи, подібний до культу особи Сталіна в СРСР.

1898 – Петро Петрович Сушкін, російський зоолог, академік АН СРСР. Професор Харківського і Таврійського (Сімферополь) університетів. Автор праць з зоології, зоогеографії, палеонтології та порівняльної анатомії.

1900 – Іван Іванов-Вано, радянський режисер, художник, сценарист, один із засновників радянської мультиплікації. Народний артист РРФСР (1969), народний артист СРСР (1985), лауреат Держпремії РРФСР 1970 р. Серед його мультфільмів – "Горбоконик", "Івась", "Мийдодір", "Казка про царя Салтана" та ін.

1904 – Ігор Федорович Белза, український і російський історик культури, музикознавець, композитор, педагог, заслужений діяч мистецтв РРФСР, почесний доктор Празького університету та Музичної академії ім. Ф. Шопена. Закінчив 1925 р. Київську консерваторію (у Б. Лятошинського). Чверть століття прожив у Києві. Був професором Київської консерваторії, працював на кіностудії, у видавництві "Мистецтво", журналі "Радянська музика". З 1941 р. – у Москві. Написав музику до фільму "Арсенал" О. Довженка, є автором камерно-інструментальних, вокальних творів.

1906 – Честер Карлсон, американський фізик, винахідник процесу ксерокопіювання (1938).

1911 – Елізабет Бішоп, американська поетеса, класик американської поезії ХХ століття. Елізабет Бішоп одержала гарну освіту – закінчила приватний Вассар-коледж, жила у Франції, в 30-х роках – у Мексиці, Флориді, з 1951 (протягом 16 років) у Бразилії. Викладала письменницьку майстерність в університетах США (Вашингтонському, Гарвардському, Нью-Йоркському, Массачусетському технологічному). Останні роки життя мешкала у Бостоні. Автор лише чотирьох поетичних збірок та автобіографічної прози.

1913 – Федір Данилович Овчаренко, український хімік, академік АН УРСР, лауреат Державної премії УРСР (1969). Спеціаліст з колоїдної хімії.

1925 – Джек Леммон, визначний американський кіноактор і режисер. Був номінований на "Оскар" сім разів і двічі вигравав його (1973 – за головну роль у фільмі "Врятуйте тигра", 1955 – за роль другого плану у фільмі "Містер Робертс"). Також здобув три нагороди BAFTA, двічі був названий найкращим актором на Каннському кінофестивалі. Інші відомі фільми: "У джазі тільки дівчата", "Квартира", "Китайський синдром", "Старі буркуни", "Аеропорт-77", "Великі перегони", "Ніжна Ірма".

1928 – В’ячеслав Васильович Тихонов, російський кіноактор, народний артист СРСР. ("Оптимістична трагедія", "Мічман Панін", "Війна і мир", "Доживемо до понеділка", "Білий Бім Чорне вухо", "Сімнадцять миттєвостей весни").

1930 – Діана Петриненко, українська співачка (лірико-колоратурного сопрано). Народна артистка України й СРСР, лауреатка Державної премії України ім. Т. Шевченка (1972), професор Національної музичної академії України ім. П. Чайковського. 1955–1558 рр. – солістка Державної хорової капели "Думка", –1988 рр. – солістка Київської філармонії.

1932 – Джон Уїльямс, американський композитор і музикант, автор музики до найвідоміших голлівудських фільмів (серіали про Індіану Джонса й Гаррі Поттера, "Супермен", "Дракула", "Один удома", "Іствікські відьми", "Врятувати рядового Райана", "Парк юрського періоду", "Патріот", "Перл Харбор" тощо). Уїльямс – п'ятиразовий лауреат премії "Оскар" (за музику до фільмів "Скрипаль на даху", "Щелепи", "Зоряні війни. Епізод IV. Нова надія", "Інопланетянин", "Список Шиндлера"). Також він має 45 номінацій на "Оскар", що робить його – разом з Альфредом Ньюманом – другим за кількістю номінацій на цю нагороду (більше тільки має Уолт Дісней). У 1980–1993 рр. працював диригентом Бостонського естрадного оркестру.

1937 – Павло Васильович Білошицький, український математик, альпініст, доктор медичних наук. З 1993 р. працював заступником директора Міжнародного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень НАН України, до того – в Інституті фізіології НАН України (з 1973 – зав. Ельбруською медико-біологічною станцією). Автор досліджень у галузі авіакосмічної, екстремальної, гірської та спортивної медицини, математичної біології, біоінформатики. Чемпіон України з альпінізму у висотно-віковому класі, брав участь у першосходженнях на найвищі вершини Європи, Африки, Америки з державним прапором України. Лауреат Державної премії України (2000).

1939 – Раїса Колесник, українська оперна, камерна співачка, завідуюча кафедри академічного співу Донецької державної музичної академії, професор, солістка Донецького державного академічного російського театру опери та балету, народна артистка УРСР.

1947 – Степан Давимука, український політичний діяч і науковець, народний депутат України VI скликання від БЮТ, перед тим – ІV скликання – від "Нашої України". 1990–1991 рр. – голова Львівського облвиконкому, 1992–1994 – представник президента у Львівській області, 1994–2005 – начальник Львівського регіонального відділення Фонду держмайна України. Багато років був членом Народного руху. Кандидат технічних наук (1987), автор (співавтор) понад 130 наукових праць (понад 50 економічних), 22 винаходів. Член Національної спілки журналістів України (2000).
Президент Львівської обласної шахової федерації, віце-президент шахової федерації України.

1948 – Богдан Остафійчук, український науковець, ректор Прикарпатського національного університету ім. Стефаника, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент НАНУ (відділ фізики й астрономії. Депутат Івано-Франківської облради (з 2006 р.), член УНП. Заслужений діяч науки і техніки України (2005), лауреат Держпремії України в галузі науки і техніки (2002).

1949 – Ірина Вадимівна Муравйова, російська актриса, народна артистка Росії (1983). Грала у фільмах: "Москва сльозам не вірить", "Карнавал", "Перше кохання" "Найчарівніша й найпривабливіша", "Артистка з Грибова", "Чисто англійське вбивство", "Дуенья", "Полювання на лисиць", "Ми, що нижче підписалися" та ін.

1952 – Аскольд Лозинський, український громадський діяч у США, президент Світового конгресу українців у 1998–2008 рр., президент Українського конгресового комітету Америки (з 1992 р. і до цього часу).

1969 – Сергій Сивохо, український актор і шоумен, зірка КВН, теле- й радіоведучий, продюсер, співвласник "Мега-радіо". Закінчив Донецький політехнічний інститут за спеціальністю "обробка металів тиском", починав із команди КВН ДПІ. Знімався у фільмах "Імітатор", "Капітан Крокус", "Богдан Хмельницький" та ін.

1977 – Роман Костомаров, російський фігурист (танці на льоду), олімпійський чемпіон 2006 р. (у дуеті з Тетяною Навкою). Також – дворазовий чемпіон світу (2004, 2005), триразовий чемпіон Європи (2004–2006), бронзовий призер ЧЄ-2003.

1982 – Ірина Мерлені (Микульчин), українська спортсменка, заслужений майстер спорту з вільної боротьби. Олімпійська чемпіонка 2004 р. (перша чемпіонка Олімпіад у жіночій вільній боротьбі), бронзова призерка Олімпіади-2008, триразова чемпіонка світу (2000, 2001, 2003), дворазова чемпіонка Європи (2004, 2005), вагова категорія – до 48 кг.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 595

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua