На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 20 лютого

Версия для печати Версия для печати

20.02.2013 10:23:02 |  

Свято:

Всесвітній день соціальної справедливості.
Проголошений рішенням 62-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 19 листопада 2007 р. з ініціативи Киргизії. Відзначається з 2009 р.

В Україні – День соціальної справедливості. Відзначається згідно з указом Президента України №1021/2001 від 4 листопада 2011 р., щорічно 20 лютого, у Всесвітній день соціальної справедливості.

Православні іменинники: Клим, Лука, Ніл, Порфирій, Федір.
Католицькі іменинники: Людмила, Леон.

Події дня:

395
– у Віфліємі засновано перший в історії християнства жіночий монастир. Його засновницею стала заможна і знатна римлянка Павла (Паула), послідовниця Ієроніма Блаженого, одного з отців християнської церкви. У 386 році Павла разом із дочкою у якості паломниці приїхала до Палестини, де залишилась назавжди. Згодом до Віфлієма стали приїздити інші побожні дами. Паула стала управителькою створеного нею монастиря.

1054 – у Вишгороді на руках свого сина Всеволода помер великий київский князь Ярослав Володимирович (Мудрий).

1673 – у Лондоні відбувся перший відомий нині аукціон вин.

1725 – європейські колоністи в Америці (Нью-Гемпшир) уперше зняли скальпи з десятьох індіанців, за що були винагороджені колоніальною владою з розрахунку 100 фунтів за скальп.

1789 – король Швеції Густав III видав популістський "Акт єдності та безпеки", який був схвалений риксдагом і надав правителеві практично необмежену владу. Шляхта була проти, і через три роки один зі змовників, граф Анкарстрем, смертельно поранив монарха на балі-маскараді.

1808 – російський імператор Олександр I оголосив про розрив дипломатичних зв'язків зі Швецією, що фактично означало початок російсько-шведської війни 1808–1809 років, в результаті якої Росія завоювала Фінляндію, що увійшла до складу імперії на правах Великого князівства.

1816 – у Римі відбулась прем’єра опери Джоаккіно Россіні "Севільський цирульник". Співали видатні артисти того часу: Розіну – Джельтруда Рігетті Джорджі, графа Альмавіву – Мануель Гарсія, Фігаро – Луїджі Дзамбоні. Але опера провалилася. Засмучений автор залишив театр, навіть не дочекавшись кінця вистави. Утім вже на наступній виставі, уважно прослухавши всю музику, публіка була у захваті від опери.

1818 – у Москві відкрили пам'ятник Кузьмі Мініну і князю Пожарському (скульптор – українець Іван Мартос). У велелюдних урочистостях узяв участь імператор Олександр, також відбувся парад гвардії. Спершу монумент стояв у центрі Червоної площі. До собору Василія Блаженного його перенесли 1931 р.

1819 – утворено Санкт-Петербургський уныверситет.

1846 – розпочалось Краківське повстання проти австрійського панування і феодальних порядків – одна з найбільших подій польського національно-визвольного руху середини ХІХ ст. Придушене військами царської Росії і Австрії.

1872 – у Нью-Йорку відкрито "Метрополітен-музей" – один із найбільших у світі музеїв образотворчого мистецтва.

1872 – у США запатентований електричний ліфт.

1901 – у "Церковных ведомостях" було оголошено про відлучення письменника Л.М. Толстого від Православної церкви.

1906 – відбувся суд над лейтенантом П.П. Шмідтом і матросами – учасниками Севастопольського повстання 1905 р. 19 березня Шмідта разом з іншими керівниками повстання було розстріляно на о. Березань за вироком суду.

1909 – в паризькому журналі "Фігаро" був опублікований "Маніфест футуризму", що ознаменувало народження авангардистської художньої течії 1910-х – початку 20-х рр. ХХ століття. Одним з авторів маніфесту нового мистецького напрямку був італієць Ф. Марінетті. 

1913 – міністр внутрішніх справ Австралійського домініону Британської імперії Кінг О'Меллі забив перший кілок на будмайданчику майбутньої столиці Австралії – Канберри. Канберра стала компромісом у боротьбі за звання столиці між Сіднеєм і Мельбурном.

1919 – Раднарком України прийняв декрет про цивільний шлюб.

1932 – Льва Троцького, який перебував у Норвегії, позбавили радянського громадянства.

1935 – Каролін Міккельсен – уродженка Данії, дружина норвезького капітана – стала першою жінкою, яка ступила на землю Антарктиди.

1937 – американський авіаінженер Уолдо Вотерман завершив створення першого автомобіля, що вміє літати (або літака, що вміє їздити по дорогах). Наступного дня його аеромобіль пройшов перші успішні випробування. У повітрі він розвивав швидкість 120 миль/год, на дорозі – 70.

1940 – уперше на екранах з'явилася знаменита пара – Том і Джеррі (у мультфільмі "Puss Gets the Boot").

1942 – розпочався багатоденний морський бій між японськими та англо-голландсько-американськими силами в районі острова Ява.

1942 – важкі бомбардувальники з борту американського авіаносця "Хорнет" здійснили перший демонстраційний наліт у Другій світовій війні на Токіо.

1947 – уряд Великобританії оголосив, що влітку надасть Індії незалежність.

1952 – на черговому пленумі ЦК КП(б)У, що розпочався у Києві, було ухвалено постанову про хід будівництва Каховської гідроелектростанції і Південноукраїнського каналу.

1953 – Конгрес США ухвалив резолюцію про поневолені народи, в якій ішлося про невизнання Америкою радянської анексії прибалтійських республік.

1962 – американський астронавт Джон Хершел Гленн першим у США здійснив орбітальний політ навколо Землі на космічному кораблі "Меркурій", тривалістю 4 г. 55 хв. 23 сек. Це був перший орбітальний політ американця. Після вдалого приводнення Гленн став національним героєм США.

1974 – на хімічному комбінаті ім. Ленінського комсомолу у Сєверодонєцьку став до ладу комплекс для виробництва аміаку.

1978 – президія Верховної Ради СРСР ухвалила указ про нагородження генерального секретаря ЦК КПРС, голови президії Верховної Ради СРСР, голови ради оборони СРСР маршала Радянського Союзу Леоніда Ілліча Брежнєва найвищим військовим орденом "Перемога". При цьому було грубо порушено статут ордена, що викликало дуже негативне ставлення громадськості, особливо фронтовиків. Згідно зі статутом, "орден "Перемога" є найвищим військовим орденом. Ним нагороджуються особи вищого командного складу Червоної армії за успішне проведення таких бойових операцій у масштабі одного або декількох фронтів, у результаті яких докорінно змінювалась обстановка на користь Червоної армії"). У вересні 1989 р. Михайло Горбачов скасував указ про нагородження Брежнєва, який на війні був полковником, керівником політвідділу (закінчив війну у званні генерал-майора).

1986 – виведено на орбіту базовий блок радянської орбітальної станції "Мир".

1986 – у Керчі на суднобудівному заводі "Затока" спущено на воду перший радянський атомний ліхтеровоз "Сєвморпуть" – криголамно-транспортне судно з атомною силовою установкою.

1988 – позачергова сесія обласної ради депутатів Нагірно-Карабахської автономної області ухвалила рішення "Про клопотання перед Верховними Радами Азербайджанської РСР і Вірменської РСР про передачу НКАО зі складу АзССР до складу ВірмССР". Початок карабахського конфлікту.

1998 – 15-річна американська фігуристка Тара Ліпінськи здобула золоту медаль на Іграх у Нагано, ставши наймолодшою переможницею в історії білих Олімпіад.

1991 – у столиці Албанії Тирані юрба повалила величезну статую колишнього комуністичного лідера Енвера Ходжі.

2000 – помер російський політик А. Собчак.

2005 – Іспанія стала першою країною, яка на референдумі проголосувала за ухвалення пропонованої Конституції Євросоюзу.

Цього дня народились:

1791
– Карл Черні, австрійськbq піаніст-віртуоз, композитор, педагог. За походженням чех. Навчався у свого батька – піаніста В. Черні, а також у Л. Бетховена. Основоположник віденської піаністичної школи 1-ї половини ХІХ ст. Серед його учнів Ф. Ліст, С. Тальберг, Т. Лешетицький. Автор понад тисячі музичних творів, теоретичної праці "Мистецтво виконання старовинних і нових фортепіанних творів". Редактор фортепіанних творів Й.С. Баха, Д. Скарлатті.

1809 – Михайло Куземський, український церковний і політичний діяч. Ініціатор відкриття Народного Дому у Львові, один з ініціаторів скликання Першого з’їзду української інтелігенції у Львові (жовтень 1848), заснування Галицько-Руської Матиці (культурно-освітнє товариство в Галичині, був її першим головою). Останній холмський греко-католицький єпископ (1868–1879).

1844 – Людвиг Больцман, австрійський фізик, один із засновників статистичної фізики і фізичної кінетики.

1852 – Микола Георгійович Гарін-Михайловський, російський письменник, видатний інженер, будівельник, громадський діяч. Найвизначніший твір Гаріна – автобіографічна тетралогія, до якої ввійшли повість "Дитинство Тьоми", "Гімназисти", "Студенти", "Інженери".

1886 – Бела Кун, діяч угорського й міжнародного комуністичного руху, журналіст, один з організаторів (1918) і керівників комуністичної партії Угорщини. Організатор кривавих репресій у Криму на початку 20-х років минулого століття. Репресований.

1887 – Олександр Дмитрович Тимофєєвський, російський і український патофізіолог і онколог, член-кореспондент АН УРСР, академік АМН УРСР, заслужений діяч науки УРСР. Працював в Харківському рентгеноонкологічному інституті (1934–1941) та в Інституті фізіології АН УРСР (1941–1954). Лауреат Державної премії СРСР (1984).

1887 – Олександр Іванович Удовиченко, український військовий діяч, генерал-полковник. У роки І Світової війни був офіцером російської армії, 1917 – начальник штабу Гайдамацького Коша Слобідської України, один з керівників оборони Києва в 1918 р. За Гетьманату служив у Генеральному штабі Збройних Сил Української Держави, командир 2-ї дивізії Окремого Корпусу Січових Стрільців. Влітку-восени 1920 р. очолював Праву групу Армії УНР на більшовицькому фронті, генеральний інспектор Армії УНР; перебував з інтернованими частинами у таборі Каліш (Польща). З 1924 р. жив у Парижі, був активним учасником громадсько-політичного життя української військової еміграції. Був віце-президентом УНР в екзилі (1954–1960). Помер у 88-річному віці в Парижі.

1888 – Василь Олександрович Барвінський, видатний український композитор, піаніст, музикознавець, педагог. Василь Барвінський є автором кантат ("Заповіт", "Наша пісня, наша туга"), творів для симфонічного оркестру ("Українська рапсодія"), камерно-інструментальної музики, хорових творів а капела, солоспівів. У 1911 – 1914 рр. працював у Празі. З 1914 р. – у Львові де викладав музику у вищих музичних освітніх закладах міста. У 1928–1929 рр. виступав з власними концертами у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську. 1934 р. В. О. Барвінський заснував і очолив спілку українських професійних музикантів, а 1937-го – журнал "Українська музика". 1939–1941 і 1944–1948рр. – професор і директор Львівської консерваторії. Роки окупації та просвітницька робота мали для Василя Барвінського трагічні наслідки. За звинуваченням у тому, що композитор нібито був агентом німецької розвідки, він 10 років перебував у таборах Мордовії. Взимку 1948 р., коли письменника арештували, на подвір’ї Львівської консерваторії деякі "прогресивні" представники музичного світу Львівщини спалювали його партитури. Тому твори В. Барвінського збереглися тільки у приватних бібліотеках. Навіть після реабілітації композитора цензура не дозволяла виконувати його твори. До реабілітації (1964) він не дожив усього рік – так і помер "політичним злочинцем".

1889 – Лев Миколайович Ревуцький, український композитор, педагог, музично-громадський діяч, класик сучасної української музики. Народився в с. Іржавець неподалік від Чернігова. Отримав різнобічну освіту, навчався на юридичному факультеті Київського університету, у 1916 р. закінчив Київську консерваторію (вчителем був Р. Глієр). У подальшому поєднував композиторську роботу з викладацькою діяльністю. Творча спадщина Левка Ревуцького не надто велика, але його Друга симфонія і Фортепіанний концерт відіграли надзвичайну роль у становленні важливих жанрів нової української музики усього післяжовтневого періоду. Серед учнів Л. М. Ревуцького були Георгій та Платон Майбороди, Віталій Кирейко, Вадим Гомоляка, Анатолій Свєчников.

1898 – Лука Петрович Калиниченко, український художник-реставратор і мистецтвознавець. 1938 р. організував першу в Україні науково-дослідну художньо-реставраційну майстерню. Керував реставраційними роботами у Володимирському соборі (1946–1952), Кирилівській (1950) та Андріївській (1951–1952) церквах, Софійському соборі (1952–1968).

1898 – Енцо Феррарі, італійський підприємець, дизайнер гоночних та спортивних автомобілів. Світову славу машинам Феррарі принесла Формула-1.

1905 – Улас Олексійович Самчук, український письменник і театральний діяч. Найвідоміший твір письменника – трилогія "Волинь" (1932–1937) та роман-хроніка "Марія" (1934).

1908 – Марія Аркадіївна Пригара, українська письменниця. Працювала репортером, літредактором, під час Великої Вітчизняної війни – у Саратові на радіостанції ім. Т.Г. Шевченка. Авторка багатьох збірок віршованих творів для дітей ("Дитячий садок", "Козак Голота", "Ручаї"), працювала в галузі художнього перекладу, переважно з польської мови (перекладала Б. Пруса, Е. Ожешко, Г. Сенкевича).

1909 – Костянтин Іванович Жук, український кінорежисер. В кіно працював з 1934 р.: спочатку на "Мосфільмі", потім на Київській та Одеській студіях художніх фільмів. Був другим режисером у стрічках: "Партійний квиток", "Весна на Зарічній вулиці", "Повернення", "Вертикаль". Поставив фільми: "Іноземка", "Пошук", "Юлька" та ін. Автор ряду одноактних п’єс.

1912 – П’єр Буль, французький письменник, представник екзистенційного роману. Роман "Міст через річку Квай" (1952) – найвідоміший твір Буля. 1957 р. роман досить успішно екранізували (фільм здобув декілька "Оскарів"), також романи "Вільям Конрад", "Малайське святотатство", "Планета мавп" (екранізовано), "Кат".

1914 – Анатолій Михайлович Чернов, український живописець-монументаліст. Йому належать розписи плафонів у Жовтневому палаці культури та консерваторії ім. П.І. Чайковського у Києві, керамічне панно на фасаді кінотеатру у м. Яготині Київської області, мозаїчні панно на житлових будинках у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

1924 – Сидні Пуат’є, американський актор, режисер. Перший темношкірий американець, що став одним з провідних акторів Голівуда. Знявся у фільмах: "Поргі і Бесс", "Теплий грудень", "Польові лілії", "Заради любові Айві". 1969 р. разом з Б. Стрейзанд і П. Ньменом заснував компанію "Ферст артістс".

1926 – Зіна Портнова, юна партизанка, Герой Радянського Союзу (посмертно, 1958). Замучена фашистами.

1940 – Михайло Беліков, український оператор, режисер і сценарист, Заслужений діяч мистецтв Української РСР, Лауреат премії Ленінського комсомолу УРСР ім. Н.Островського (1982 – за фільм "Ніч коротка"), Лауреат Державної премії Української РСР ім. Т.Г.Шевченко (1985, за фільм "Як молоді ми були").

1946 – Ріккардо Коччіанте, французький композитор, співак, автор мюзиклів "Нотр-Дам де Парі", "Ромео і Джульєтта" та ін.

1950 – Юрій Миколайович Білокінь, український архітектор-містобудівник, народний архітектор України, доктор архітектури, професор, завідувач кафедри містобудування КНУБА (Київський національний університет будівництва і архітектури). З 1993 р. – директор Українського інституту проектування міст "Діпромісто".

1954 – Патрісія Херст, спадкоємиця американського газетного магната, викрадена у 1974 році ліворадикальним угрупуванням, з яким потім брала участь у набігах і пограбуваннях.

1964 – Наталія Гулькіна, співачка ("Це Китай", "Ти знайдеш собі іншу").

1966 – Сінді Кроуфорд, американська супермодель і актриса.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 638

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua