На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 27 лютого

Версия для печати Версия для печати

27.02.2013 10:46:54 |  

Свято:

Національне свято Домініканської Республіки – День проголошення незалежності (1844).

Православні іменинники: Авксентій (Аксен), Аврамій (Авраамій), Веніамін, Ісаак, Кирило, Костянтин, Михайло, Федір.
Католицькі іменинники: Анастасія, Гаврило, Леонард.

Події дня:

425
– засновано університет у Константинополі (т.зв. Мангаурська школа), дата приблизна.

1594 – відбулася коронація Генріха IV як короля Франції, першого з династії Бурбонів. Будучи смертельно пораненим, Генріх III наказав своїм прихильникам присягнути на вірність Генріхові IV Бурбону, наваррському монархові, проте стати королем Франції той зміг тільки після тривалої боротьби. Для того, щоб нейтралізувати суперників, 1593 р. Генріх Наваррський прийняв католицизм (із цього приводу Генріхові IV приписується вислів "Париж вартий меси"). 1595 р. Папа Римський дарував Генріху відпущення гріхів, знявши з нього відлучення від церкви і проголошення єретиком. Задля припинення міжконфесійної ворожнечі Генріх IV підписав Нантський едикт, що дарував свободу віросповідання протестантам. Незабаром після цього Війни гугенотів закінчилися.

1813 – підписано Калішський союзний трактат між Росією і Пруссією проти Наполеона.

1814 – у Відні відбулася прем'єра Восьмої симфонії Бетховена.

1825 – опубліковано перший розділ роману О.С.Пушкіна "Євгеній Онєгін".

1827 – у Новому Орлеані вперше відзначили "Жирний вівторок" (тепер традиційний карнавал Mardi Gras).

1844 – проголошена незалежність Домініканської Республіки (від Гаїті).

1854 – Франція і Англія виголосили Росії ультиматум з вимогою вивести війська з Дунайських князівств.

1854 –  у припадку божевілля спробував накласти на себе руки німецький композитор Роберт Шуман.

1879 – американські хіміки заявили про відкриття сахарину.

1883 – відомий американський композитор Оскар Хаммерштайн запатентував машину, що скручує сигари.

1900 – створено футбольний клуб "Баварія" (Мюнхен).

1900 – у Лондоні на конференції профспілок і соціалістів ухвалено створити Лейбористську партію Великої Британії.

1900 – американський учений Фелікс Гоффман, який працював у лабораторії компанії "Bayer", створив першу штучно отриману ацетилсаліцилову кислоту. Речовина, на відміну від своїх попередніх варіантів, не мала такого спектру негативних побічних ефектів. Згодом ліки отримали назву "аспірин".

1919 – у Ходорові відбулась зустріч комісії Антанти, очолюваної генералом Бартелемі, з головним отаманом, членом Директорії С. Петлюрою.

1919 – для боротьби з "контрреволюцією" більшовики заснували "Всеукраїнську надзвичайну комісію" (ВУНК) під керівництвом О. Лациса, що мала розгалужену систему на губернському та повітовому рівнях, свої відділи при військах, на залізницях тощо. Незабаром вся Україна опинилася під терором політичної поліції, яка вчиняла труси, арештовувала, розстрілювала без суду й слідства за наклепами та підозрою у "контрреволюції", за приналежність до "буржуїв", офіцерства, інтелігенції.

1922 – Верховний Суд США одностайно підтримав 19-ту поправку до Конституції, що гарантувала жінкам право брати участь у виборах.

1932 – утворені Вінницька, Одеська, Київська, Харківська і Дніпропетровська області України.

1939 – у Києві розпочався І з’їзд композиторів України на якому було створено Спілку композиторів України.

1939 – на слідуючий день після 70-річчя померла Надія Крупська, радянська політична і громадська діячка, дружина й соратниця Володимира Ульянова (Леніна).

1942 – відбулися масові розстріли у Бабиному Яру німецькими окупантами членів українського націоналістичного підпілля.

1943 – Олександр Матросов у складі 2-ї батальйону отримав завдання атакувати опорний пункт у районі села Чорнушки (Локнянский район Псковської області) і знищив 3-й дзот, спочатку кинувши 2 гранати, а потім прикривши його тілом.

1943 – РНК УРСР і ЦК КП(б)У ухвалили постанову про відновлення роботи шкіл у районах республіки, визволених від німецьких військ.

1951 – Конгрес США ратифікував 22 поправку до Конституції країни, що обмежувала термін перебування на посаді президента двома 4-річними термінами.

1952 – ООН уперше провела засідання в новій штаб-квартирі в Нью-Йорку.

1954 – у пресі надруковано указ президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР.

1955 – після ратифікації Паризьких угод 1954 року Федеративна Республіка Німеччина стала суверенною державою. Франція, Велика Британія і США відмінили дію окупаційного режиму. Одночасно з набуттям суверенітету ФРН стала членом НАТО.

1964 – спущено на воду мезоскаф "Огюст Пікар" – перший у світі туристичний підводний апарат, що здійснив 1100 занурень у Женевське озеро.

1965 – відбувся політ першого у світі широкофюзеляжного транспортного літака Ан-22, створеного в київському КБ ім. Антонова.

1973 – індіанці племені сіу захопили селище Вундед-Ні в резервації Пайн-рідж (шт. Південна Дакота, США) і почали вимагати розслідування дискримінаційної політики бюро у справах індіанців і Міністерства внутрішніх справ. Ці події викликали чималий громадський резонанс. Два місяці по тому влада погодилася обговорити з індіанцями їхні вимоги.

1988 – у Києві завершено реконструкцію Державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка.

1990 – Верховна Рада СРСР заснувала посаду Президента СРСР.

1991 – закінчення війни в Персидській затоці із звільненням Кувейту і відступом Іракських збройних сил.

1992 – у Празі під час офіційного візиту федерального канцлера ФРН Гельмута Коля (27-28 лютого 1992) був підписаний Договір про добросусідство і дружнє співробітництво між ЧССР і ФРН, що стало важливим кроком у подоланні розподілу Європи.

1992 – керівники шести країн Латинської Америки і США підписали Декларацію Сан-Антоніо по проблемам боротьби з виробництвом і розповсюдженням наркотиків.

1995 – Верховна Рада України ухвалила Закон "Про інформаційні агентства".

1997 – у журналі "Нейчур" було надруковано повідомлення про унікальний науковий експеримент вчених – успішне клонування дорослого ссавця – вівці.

1998 – підтримана королевою Великобританії пропозиція про право на престол первонародженої дочки була схвалена і палатою лордів. До цих пір спадкоємцем вважався перший син королівського подружжя.

2000 – у Москві в Державному кремлівському палаці створено попередника нині панівної партії "Єдина Росія" – загальноросійський політичний громадський рух "Єдінство" на чолі з Сергієм Шойгу.

2004 – лідера японської релігійної секти "Аум Синрікьо" Сьоко Асахару, який організував у 1995 р. смертоносну газову атаку в токійському метро, засудили до страти.

2005 – набрала чинності Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну. Ухвалена у травні 2003 р. в Женеві на 56-й сесії Всесвітньої організації охорони здоров’я. Україна підписала конвенцію 25 червня 2004 р., ратифікувала – 15 березня 2006 р.

Цього дня народились:

280 – Константин I Великий, римський імператор у 306–337 рр., який перевів столицю у Константинополь. Перший християнин на троні, а також православний святий, іменований рівноапостольним.

1756 – Ілля Андрійович Безбородько, український поміщик, сенатор, дійсний таємний радник, брат Олександра Андрійовича Безбородька. Фундатор Ніжинської гімназії вищих наук (1820, з 1832 р. її перетворено на ліцей, нині Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя).

1807 – Генрі Водсворт Лонгфелло, американський письменник, перекладач. Автор поеми "Пісня про Гайавату" (1855), створеної на основі індіанських легенд, циклу "Оповідання у заїзді на узбіччі" (1863). Переклав "Божественну комедію" Данте.

1831 – Микола Миколайович Ге, український і російський живописець, один із засновників Товариства передвижників. Автор картин на історичні, міфологічні та євангельські теми ("Тайна вечеря", "Петро І допитує царевича Олексія в Петергофі", "Голгофа", портретів – О. Герцена, Л. Толстого, етюдів, присвячених Україні).

1854 – Олексій Олексійович Коротнєв, російський і український зоолог-дарвініст, член-кореспондент Петербурзької АН, дослідник Байкалу. З 1887 р. – професор Київського університету. Наукові праці присвячені дослідженню зародкового розвитку і гістології кишковопорожнинних, червів, комах.

1861 – Рудольф Штейнер, австрійський філософ-містик, письменник, творець духовної науки, відомої як антропософія. Послідовник натурфілософії Гете, редактор і коментатор його природничих творів у 1883-1897 рр. Намагався поєднати класичну німецьку ідеалістичну філософію з природничими ідеями нового часу та з різноманітними релігійними доктринами давнини і середньовіччя (античні містерії, християнство, східні релігії), які тлумачились ним у дусі окультизму. Вчення Штейнера мало значний вплив і популярність у колах мистецької інтелігенції Німеччини. Він виступав також як драматург, скульптор і архітектор, збудований за його проектом у Дорнасі (Швейцарія) архітектурний комплекс (Гетеанум та ін.) вплинув на розвиток архітектурного експресіонізму. Після 1933 р. праці Штейнера були заборонені, а засноване ним Антропософське товариство переслідувалося нацистською владою.

1867 – Іван Владиславович Жолтовський, російський архітектор, заслужений діяч науки та мистецтва РРФСР, почесний член АН БРСР. 1929 р. він розробив конкурсний проект комплексу Дніпрогесу.

1867 – Ірвінг Фішер, американський економіст і статистик, один із засновників і перший президент Міжнародного економічного товариства.

1873 – Енріко Карузо, визначний італійський оперний співак (тенор).

1875 – Володимир Петрович Філатов, український офтальмолог і хірург, академік АН УРСР, АМН СРСР, засновник школи вітчизняних офтальмологів. Розробив й увів у практику хірургічної офтальмології чимало новаторських методик, винайшов багато оригінальних офтальмологічніх інструментів, заснував і редагував в Одесі "Офтальмологічний журнал", довгий час очолював наукове Товариство офтальмологів України.

1887 – Петро Миколайович Нестеров, російський військовий льотчик, штабс-капітан. Засновник вищого пілотажу. У серпні 1913 р. вперше в світі зробив у районі Києва на літаку замкнену петлю (петля Нестерова). У 1913–1914 рр. взяв участь у першому в історії авіації груповому польоті за маршрутом Київ – Остер – Ніжин – Київ, здійснив рекордні перельоти Київ – Одеса – Севастополь і Київ – Гатчина. Під час 1-ї світової війни воював на Південно-Західному фронті, зробив 7 бойових вильотів. Загинув у бою, вперше застосувавши повітряний таран і знищивши австрійський літак. Похований в Києві.

1888 – Артур Мейєр Шлезінгер-старший, один з найбільш впливових істориків першої половини ХХ ст., представник економічного напрямку в історіографії. 1924–1954 рр. – професор Гарвардського університету.

1891 – Девід Сарнофф (Давид Сарнов), інженер-електротехнік єврейського походження родом із Білорусі, американський піонер радіо- і телемовлення. 14 квітня 1912 р. Сарнофф протягом 72 годин приймав сигнали від потопаючого корабля "Титанік", після чого став провідним працівником компанії Марконі. 1916 р. запропонував для продажу перший промисловий радіоприймач, названий "музичною скринькою". 1921 р. Сарнофф став генеральним директором Корпорації радіо Америки (RCA), а 1921 р. провів сенсаційну радіопередачу матчу боксу на першість світу Демпсі-Карпантьє, яка показала можливості радіомовлення і сприяла його швидкому поширенню. Протягом трьох років корпорація RCA продала радіоприймачів більш ніж на 80 млн. доларів. У 1926 р. Сарнофф створив Національну радіомовну компанію (NBC) як відділення RCA і в 1928 р. запустив експериментальну телевізійну станцію NBC. Розвиток телевізійного мовлення було відстрочений Другою світовою війною, під час якої Сарнофф був консультантом із засобів зв'язку при штабі генерала Ейзенхауера і отримав звання бригадного генерала. 1947 р. Сарнофф став головою правління RCA й залишив цей пост лише у 1970 р.

1899 – Семен Руднєв, один з організаторів і керівників червоного партизанського руху в Україні часів ІІ Світової війни. Герой Радянського Союзу.

1901 – Михайло Гришко, український співак (баритон). Народний артист СРСР (1950). 1926–1927 рр. – соліст Одеського, 1927–1936 – Харківського, 1941–1944 – Грузинського, 1936–1941, 1944–1960 – Київського театрів опери та балету. Виконавець головних ролей в операх "Наталка Полтавка", "Тарас Бульба" М. Лисенка, "Євгеній Онєгін", "Мазепа" П. Чайковського, "Царева наречена" М. Римського-Корсакова, "Князь Ігор" О. Бородіна, "Ріголетто", "Бал-маскарад" Дж. Верді, "Тоска" Дж. Пуччіні.

1902 – Джон Ернст Стейнбек, американський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури (1962). Автор романів "Грона гніву", "Зима тривоги нашої".

1904 – Леонід Іванович Смілянський, український письменник, сценарист. Автор психологічних новел, історико-біографічних творів про М. Коцюбинського, І. Франка, Т. Шевченка.

1904 – Юлій Борисович Харитон, російський фізик, один з творців радянської ядерної зброї, академік АН СРСР, тричі Герой Соціалістичної Праці. 1939 р. спільно з Я. Б. Зельдовичем вперше здійснив розрахунок ланцюгової реакції поділу урану. Автор фундаментальних праць з атомної енергії і ядерної техніки, засновник і глава нової школи в теорії вибухових речовин.

1907 – Володимир Іванович Архаров, російський та український фізик, академік АН УРСР. Спеціаліст в галузі фізики твердого тіла, зокрема структури металів, процесів високотемпературного окислювання, фазових перетворень у сплавах.

1908 – Олександр Федорович Зноско-Боровський, український композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР. Автор симфонічної, вокально-симфонічної і камерної музики, хорів, романсів, концертів для скрипки, віолончелі, балету "Акпамик".

1913 – Поль Рікер, видатний французький філософ. Автор фундаментальних праць з герменевтики та практичної філософії. Рікер був почесним професором понад 30 університетів світу, у тому числі й Києво-Могилянської академії. Філософ двічі відвідував Київ (1993 і 1998 рр.). Як громадський діяч Поль Рікер виступав проти всіх видів війн. Помер видатний філософ сучасності на 92-у році життя 20 травня 2005 р.

1913 – Ірвін Шоу, американський прозаїк, драматург. Автор роману "Молоді леви", "Вечір у Візантії", "Нічний черговий", "Хліб по воді", дилогії "Багач, бідняк" і "Злидар, злодій", оповідань, кіносценаріїв.

1922 – Гелена Веліканова, радянська естрадна співачка ("Ландыши", "Стоят девчонки"). Народна артистка Росії.

1923 – Наталія Василівна Слободян, українська артистка балету, народна артистка УРСР. 1944–1968 рр. – солістка, з 1968 – педагог-репетитор Львівського театру опери та балету. Перша виконавиця партій Дзвінки, Манусі, Орисі ("Хустка Довбуша", "Сойчине крило", "Орися" Кос-Анатольського). Виконувала головні партії в балетах П. Чайковського, А. Адана, А. Хачатуряна.

1932 – Елізабет Тейлор, американська актриса кіно. Популярність прийшла до неї після виходу на екрани фільмів "Місце під сонцем", "Айвенго" і "Рапсодія". Свій перший "Оскар" актриса отримала 1960 р. за головну роль у фільмі "Баттерфілд, 8", 1966 р. була удостоєна другого "Оскара" – за роль у фільмі "Хто боїться Вірджінію Вульф".

1945 – Даніель Ольбрихський, всесвітньо відомий польський кіноактор. Знімався у фільмах "Структура кристала", "Графиня Коссель", "Пан Володиєвський", "Вогнем і мечем" та ін. Одні з найкращих своїх ролей зіграв у кінострічках А. Вайди ("Попіл", "Все на продаж", "Пейзаж після битви", "Березняк").

1947 – Гідон Кремер, відомий латвійський скрипаль, керівник камерного ансамблю "Кремерата Балтика".

1956 – Анне Вескі, естонська естрадна співачка, популярна у СРСР.

1957 –Тетяна Догілєва, російська акторка (фільм "Забута мелодія для флейти"). Народна артистка Росії (2000).

1978 – Каха (Кахабер) Каладзе, грузинський футболіст, захисник збірної та італійського клубу "Дженоа". Раніше – гравець тбіліського і київського "Динамо", а 2001–2010 рр. – клубу "Мілан", із яким двічі вигравав Лігу чемпіонів (2003, 2007). Чемпіон Італії. Триразовий чемпіон України, чотириразовий чемпіон Грузії.

1980 – Челсі Клінтон, дочка 42-го президента США Білла Клінтона.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua