На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 29 травня

Версия для печати Версия для печати

29.05.2012 11:50:31 |  

Свято:

Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй.
Проголошений рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 11 грудня 2002 р. Саме цього дня 1948 р. Рада Безпеки ООН заснувала першу місію з підтримки миру. В Україні цей день був впроваджений Указом Президента "Про Міжнародний день миротворців" від 30 квітня 2003 р. Відзначається щороку цього дня.

Національне свято Федеративної Демократичної Республіки НепалДень Республіки. 28 травня 2008 р. на першому засіданні Установчих зборів Непалу у м. Катманду було ухвалено історичне рішення про скасування монархії і проголошення країни республікою.

День демократії в Нігерії. 29 травня 1999 р. після 15 років військової диктатури набрала чинності нова конституція і військові передали владу демократично обраному президентові Олусегуну Обасанджо.

Православні іменинники: Георгій (Єгор, Юрій), Єфрем, Касян, Лаврентій, Олександр, Савва, Федір.
Католицькі іменинники: Максимін, Сізиній, Урсула.

Події дня:

325
– у візантійському місті Нікеї був скликаний Перший Вселенський собор – з’їзд вищого духовенства християнської церкви, на якому було сформульовано так званий Символ віри.

526 – внаслідок землетрусу в Антіохії загинуло близько 250 тис. людей, переважно християнських прочан.

862 – Рюрик заснував першу династію російських князів у Новгороді (дата орієнтовна).

1176 – ломбардське піше військо вщент розгромило німецьких лицарів Фрідріха Барбаросси під Леньяно (Італія).

1453 – після тривалої облоги турки-османи взяли штурмом столицю Східної Римської імперії – м. Константинополь, який став столицею Османської імперії, отримавши назву Стамбул. Цього ж дня на вулиці поваленого Нового Риму загинув Костянтин ХІ, останній візантійський імператор із династії Палеологів. Серед купи вбитих його упізнали по червоних саф’янових (царських) чоботах.

1590 – за царювання Федора Іоановича за царським наказом із Сольвичегодська відправлені у Сибір 30 селянських сімей. Цим було покладено початок колонізації Сибіру.

1630 – у Переяславі повсталі козаки уклали мирний договір із коронним польським гетьманом Станіславом Конецпольським. Козаки отримали право обирати власного гетьмана, їм заборонено ходити походами на турків.

1652 – українські козаки і селяни розпочали штурм Кам’янець-Подільської фортеці, одного з найпотужніших укріплень польської армії.

1660 – в Англії відновлена монархія. Новий король Карл II із династії Стюартів урочисто в'їхав у Лондон.

1692 – у морській битві біля Ля Хог англійці повністю знищили французький флот, потопивши 15 кораблів Людовіка XIV.

1727 – Петро II став царем Росії.

1738 – вийшов царський указ про заборону козакам і селянам Слобідської України переходити у Гетьманщину та Росію.

1790 – Род-Айленд останнім із початкових 13 колоній прийняв Конституцію США і став 13-м штатом.

1802 – російський фізик і основоположник електрометалургії академік Василь Петров відкрив явище електричної дуги.

1832 – у Канаді офіційно відкрили канал Рідо, який поєднує річку Оттава з озером Онтаріо.

1848 – Вісконсін став 30-м штатом США.

1874 – набула чинності нинішня конституція Швейцарії.

1900 – компанія "Отіс" зареєструвала торгову марку "Ескалатор" (пізніше ескалаторами називатимуть усі ескалатори).

1903 – короля Сербії Александра Обреновича і його дружину, королеву Драгу, вбито членами організації прихильників династії Карагеоргієвичів "Чорна рука".

1910 – відбулося змагання в швидкості між аеропланом і поїздом. Першим відстань між Олбані і Нью-Йорком подолав літальний апарат, яким керував Гленн Кертісс, він одержав приз 10 тисяч доларів.

1911 – Верховний суд США постановив штучно розділити найбільшу в Америці тютюнову компанію "Американ тобакко", визнану монополією.

1916 – засновано Чернігівський державний педагогічний інститут.

1916 – затверджено офіційний прапор президента США.

1918 – при ВЦВК Росії було створено Революційний трибунал, який розглядав особливо важливі контрреволюційні справи.

1918 – заснування Всеукраїнського кооперативного видавничого союзу (Книгоспілки).

1919 – Нестор Махно виступив проти радянської влади, порушивши угоду, укладену з Червоною армією у лютому 1919 р.

1919 – після створення Угорської Соціалістичної Республіки у Прекмур'ї (історична область на сході Словенії, яка до того входила у склад Угорщини) створена Республіка Мурска Собота, яка проіснувала лише шість днів.

1920 – із Києва до сіл Київського повіту відбув перший український мандрівний кінотеатр, споряджений "Українфільмом" Дніпросоюзу. У програмі були фільми за Гоголем "Різдвяна ніч" та "Зрада Андрія", дві маленькі драми і дві гуморески.

1922 – у Нью-Йорку українська громада провела "український день", під час якого влаштувала 20-тисячну демонстрацію проти гноблення Польщею українців у Східній Галичині за участю українських громадських товариств та інституцій з усіх американських міст.

1922 – Верховний суд США постановив, що бейсбол є спортом, а не бізнесом, тому не підпадає під дію антимонопольного законодавства.

1923 – англійська влада розпорядилася відкласти ухвалення конституції Палестини у зв'язку з відмовою арабів від співпраці.

1923 – утворено Союз товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР.

1942 – повним розгромом радянських військ завершилася Харківська битва. За неповними даними, втрати Червоної армії за два тижні цієї битви склали майже 280 тисяч загиблих, поранених і зниклих безвісти, сотні танків і близько 2 тисяч гармат. Німці, за їхніми підрахунками, втратили не більше 20 тисяч осіб убитими й пораненими. За проведення цієї операції Гітлер нагородив Паулюса Рицарським хрестом.

1942 – у Монастирищі Київської області розстріляно 1600 євреїв, у Червоноармійську Рівненської області – 1350 осіб.

1945 – у Норвегії за співробітництво з фашистами заарештований письменник, нобелівський лауреат Кнут Гамсун.

1950 – у Лузанівці Одеської області на березі Чорного моря відкрився піонерський табір санаторного типу "Український Артек".

1953 – новозеландець Едмунд Персіваль Хілларі та Тенцінг Норгей першими здійснили сходження на найвищу вершину в Гімалаях – Еверест (Джомолунгма, 8848 м).

1958 – французький генерал Шарль Де Голль знову у великій політиці: президент Рене Коті призначив його прем'єр-міністром.

1959 – Верховний суд США визнав незаконним рішення влади штату Луїзіана про заборону боксерських поєдинків між представників різних рас

1960 – у СРСР вийшов перший номер тижневика "Футбол".

1964 – у Києві відкрито найбільший у СРСР ботанічний сад (територія складала 180 га).

1965 – у Києві відкрито Палац піонерів та школярів.

1972 – перший візит глави США до Української РСР. У Києві з дводенним візитом – на завершення першої поїздки до СРСР – перебував президент Сполучених Штатів Річард Ніксон із дружиною.

1975 – на Білоруському автозаводі почато виробництво найбільшої в СРСР вантажівки – БелАЗа-7520.

1988 – президент США Рональд Рейган почав свій перший візит до Радянського Союзу.

1988 – у Лондоні з нагоди 1000-річчя хрещення Русі коштами української діаспори відкрито пам’ятник св. Володимиру.

1990 – Борис Єльцин обраний головою Верховної ради РРФСР.

1990 – у Парижі було підписано Угоду про заснування Європейського банку реконструкції і розвитку. Фінансову установу було засновано з метою сприяння переходу до ринкової економіки посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи і колишнього Радянського Союзу. Серед найбільших акціонерів ЄБРР – США, Німеччина, Великобританія, Франція, Японія. Україна стала членом ЄБРР влітку 1992 р.

1992 – митрополит Київський і всієї України Філарет звернувся з відкритим листом до патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ та Священного синоду Російської православної церкви, у якому визнав незаконним зібрання українських єпископів у Харкові 27 травня 1992 р., що замість Філарета обрало Володимира (Сабодана).

2002 – в Сан-Хуані (Пуерто-Ріко) обрана "Міс Всесвіт-2002". Нею виявилася росіянка Оксана Федорова. Через чотири місяці організатори конкурсу відібрали в неї титул за порушення умов контракту.

2004 – у Вашингтоні (США) був урочисто відкритий перший національний меморіал американцям – учасникам Другої світової війни.

2005 – на референдумі у Франції більшість громадян висловилися проти Європейської Конституції.

Цього дня народились:

1439 – Пій III, Папа Римський.

1787 – Костянтин Миколайович Батюшков, російський поет. Писав волелюбні та патріотичні вірші. Найповніше талант Батюшкова виявився в епікурейській та елегійній поезії (вірші "Радість", "Вакханка", "Помста").

1805 – Соломон Додашвілі, грузинський просвітитель, письменник і громадський діяч, відомий у Росії під прізвищем Додаєв-Магарський.

1817 – Костянтин Петрович Вільбоа, російський композитор, диригент. Навчався і працював у Петербурзі та Варшаві. З кінця 1856 – поч. 70-х рр. жив у Харкові. Відкрив безплатну школу співу "для дітей усіх станів", читав лекції з історії і теорії музики в університеті, був "директором музики" та капельмейстером італійської опери, керував приватними оркестрами. На українську тему створив оперу "Тарас Бульба" (незавершена). Був у дружніх стосунках з С. Гулаком-Артемовським і Т. Шевченком.

1823 – Олександр Бобринський, російський граф, петербурзький губернатор (1861–1864). Творець російського гербовника.

1830 – Луїза Мішель, французька письменниця, поетеса і громадська діячка, вчителька. Воювала на барикадах Паризької комуни й одержала прізвисько "Червона діва Монмартру".

1851 – Леон Віктор Оґюст Буржуа, французький державний діяч і юрист, лауреат Нобелівської премії миру (1920).

1855 – Девід Брюс, англійський мікробіолог, паразитолог, який відкрив низку бактерій і збудників хвороб.

1858 – Костянтин Якович Крижицький, український живописець, педагог. Навчався в Київській рисувальній школі М. Мурашка. Закінчив 1885 р. петербурзьку АМ, її академік з 1900 р. Один з організаторів і голова Товариства художників ім. А.І. Куїнджі. Автор численних пейзажів: "Перед грозою", "Спека спала, повіяло прохолодою", "Зима", "Дуб", "Лісові далі", "Повіяло весною". Життя художника трагічно обірвалося в Петербурзі на 53 році життя: Крижицький наклав на себе руки, не витримавши жорсткої критики з боку ворожої по відношенню до нього "аполлонівської" критики. Причиною скандалу з трагічними наслідками була одна з останніх робіт Крижицького "Повіяло весною".

1868 – Абдул-Меджид II, останній турецький халіф (1922–1924) з династії Османів. Після скасування халіфату змушений був залишити Туреччину. До смерті був головою Імператорського дому династії Османів. Жив у Франції, помер у Парижі. Похований у Медіні 1944 р.

1872 – Михайло Йосипович Авербах, російський офтальмолог, академік АН СРСР (1939). З 1900 до кінця життя працював у Московській очній лікарні, яку 1935 р. було перетворено на очолюваний Авербахом Центральний офтальмологічний інститут ім. Г. Гельмгольца. Керував кафедрами очних хвороб 2-го Московського медичного інституту, Центрального інституту вдосконалення лікарів. Праці вченого присвячені вивченню різних рефракцій ока, травматизмові очей, проблемам сліпоти, глаукоми, трахоми тощо. Лауреат Державної премії СРСР (Сталінської, І ст., 1943). Родом видатний учений з Маріуполя (нині Донецької області).

1873 – Костянтин Максимович Зіньківський, український поет і педагог. Закінчивши Феодосійський учительський інститут учителював у містах Півдня України та Молдавії, згодом, з 1926 р., викладав математику в Бердянську – у школах, технікумах, педагогічному інституті. Друкувався в місцевій пресі. Автор поеми "Зруйнований мур", віршів. Зіньківському належать численні праці з методики шкільного і вузівського викладання, краєзнавства та культурно-освітньої роботи.

1874 – Гілберт Кіт Честертон, англійський романіст (класик англійського детективу), новеліст, есеїст, християнський мислитель. Честертон вважав себе передусім журналістом, жодним чином не белетристом і тим паче не мислителем. 1901 р. він з тріумфом дебютував в англійській періодиці. Для читачів кінця ХХ – початку ХХІ століть ім’я Честертона пов’язане з його романами ("Наполеон з Ноттінг-Хілла", "Людина, що була Четвергом"), детективними оповіданнями про сищика патера Брауна ("Таємниця патера Брауна", "Недовірливість патера Брауна") та його блискучою есеїсткою.

1878 – Петро Сильвестрович Карманський, український поет (представник українського модернізму), перекладач. Навчався в Українській богословській колегії (Ватикан), закінчив 1907 р. Львівський університет. З 1910 р. жив (з перервами) у Канаді, Бразилії, Австрії. У 20-х рр. Редагував журнал "Український хлібороб". 1931 р. повернувся до Львова. Після встановлення радянської влади у західних областях України викладав у Львівському університеті, 1944–1946 – директор літературно-меморіального музею І. Франка у Львові. Автор поетичних збірок "Блудні огні", "Ой люлі, смутку", "До сонця" та ін. Переклав разом з М. Рильським 1-у частину "Божественної комедії" Данте, окремі твори Гете, Де Амічіса та ін.

1879 – Остап Сіяк, український громадсько-політичний діяч Галичини. Брав активну участь в організації місцевого громадського життя: засновував читальні "Просвіти", створював місцеві організації українських господарських товариств. Належав до Української національно-демократичної партії, був одним з організаторів встановлення української влади у Бучачі. У 1918 р. його обрали до Української Національної Ради ЗУНР – ЗОУНР. Після поразки ЗУНР відмовився скласти присягу вірності польському урядові, за що був звільнений з роботи. У 20-30 роках очолював повітовий комітет Українського національно-демократичного об’єднання, присвятивши життя справі національного та економічного відродження краю. 1939 року був арештований радянськими каральними органами. Далі сліди його губляться.

1887 – Луїс Терстон, американський психолог, один з ініціаторів застосування математичних методів у психології та соціології, основоположник психометрії.

1880 – Освальд Шпенглер, німецький філософ, представник "ілософії життя" публіцист. Автор відомої праці "рисмерк Європи"

1886 – Михайло Миколайович Соловйов, український епідеміолог.

1888 – Ілля Киріяк, український письменник у Канаді. В еміграції – з 1907 р. Ректор Інституту ім. М. Грушевського (Едмонтон). З 1921 р. публікував у газеті "країнський голос"оповідання з життя українських іммігрантів. Автор повісті-трилогії "ини землі" написаної у формі сімейної хроніки, в якій йдеться про перших українських поселенців в Альберті від 90-х рр. ХІХ ст. до поч. 2-ї світової війни.

1891 – Костянтин Костянтинович Арцеулов, один з перших російських льотчиків, конструктор планерів. Під час 1-ї світової війни – льотчик-винищувач, здійснив 200 вильотів, здобув 18 перемог у повітряних боях. Перший у світі опанував штопор. За радянських часів – льотчик-випробувач. Онук відомого художника І.К. Айвазовського. Народився в Ялті. Відомий також як ілюстратор книг на авіаційні теми.

1894 – Джозеф фон Штернберг, американський кінорежисер. Всесвітня слава прийшла до нього після "Голубого ангела" з Марлен Дітріх у головній ролі.

1901 – Кирил Дмитрович Синельников, український фізик, академік АН УРСР (1948), заслужений діяч науки УРСР. У 1931–1932 рр. спільно з І.В. Курчатовим провадив дослідження у галузі напівпровідників. 36 років працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР (1930–1966, з 1944 – директор інституту). Автор праць з ядерної фізики, прискорювальної техніки, фізики твердого тіла, фізики плазми, з проблеми керованого термоядерного синтезу. У 1932 р. спільно з А.К. Вальтером, Г.Д. Латишевим та О.І. Лейпунським уперше в СРСР здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними протонами. Очолював розробку лінійних прискорювачів протонів і електронів. Спільно з А.К. Вальтером розробив серію дифузних вакуумних насосів, спільно з В.Є. Івановим побудував перші вакуумні прокатні стани, заклав основи вакуумної металургії. Лауреат Державної премії СРСР (1948). 1975 р. АН УРСР встановила премію ім. К.Д. Синельникова за видатні праці в галузі фізики.

1902 – Григорій Володимирович Воловик, український режисер, заслужений артист УРСР. Один із засновників українських музично-драматичних театрів – Чернігівського ім. Т. Швченка і Закарпатського в Ужгороді. Ставив вистави також в Кіровограді, Вінниці.

1902 – Йосиф Юлійович Каракіс, український радянський архітектор, містобудівник, педагог, один з найбільш плідних київських зодчих. За його проектами на теренах колишнього Радянського Союзу було збудовано понад 2 тисяч шкіл, більш як 4 тисячі житлових будинків. Творчий шлях починав як театральний художник (створював декорації для театральних труп Гната Юри, Амвросія Бучми, Мар’яна Крушельницького). Найвідоміша споруда – Національний історичний музей України.

1909 – Яніна Болеславівна Жеймо, радянська актриса польського походження. Найвідоміша роль – Попелюшка в однойменному фільмі. Інші фільми: "Мишки проти Юденича", "Новий Вавилон", "Вороги", "Два друга". Останні 30 років свого 78-річного життя жила в Польщі. Померла й похована в Москві.

1917 – Джон Фіцджералд Кеннеді, американський державний діяч, 35-й президент США (1961–1963) від Демократичної партії.

1927 – Ігор Дмитрієв, радянський і російський актор театру й кіно (фільми "Собака на сіні", "Пригоди принца Флоризеля", "Пригоди Шерлока Холмса"). Народний артист СРСР.

1944 – Олег Георгійович Маслов-Лисичкін, український кінооператор. Працює на Київській кіностудії ім. О.П. Довженка. Зняв фільми: "Луна", "Жінка для всіх", "Чотири листи фанери", "Золоте курча" та ін. Був оператором розважального телевізійного серіалу "Шоу довгоносиків" (1993–1996).

1953 – Олександр Гаврилович Абдулов, російський актор, народний артист Росії, актор театру "Ленком". Знімався у фільмах: "Звичайне диво", "Той самий Мюнхаузен", "Вбити дракона", "Леді Макбет Мценського повіту", "Чародії", "Місце зустрічі змінити не можна", "Два гусари" тощо.

1956 – Борис Акунін (Григорій Шалвович Чхартішвілі), російський письменник, есеїст, перекладач. Автор серії романів "Новий детектив" про Ераста Фандоріна ("Азазель", "Турецький гамбіт", "Левіафан" та ін.), п’єс "Чайка", "Інь і Янь" та літературних досліджень. Фахівець з Японії, перекладав твори Юкіо Місіми, Кобо Або, Малькольма Бредбері, Пітера Устінова.

1956 – Ла Тойя Джексон, американська співачка, сестра Майкла Джексона.

1968 – Теодор Резвой, український мандрівник, який у 2001 р. самотужки перетнув Атлантичний океан на весловому човні.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua