На главную страницу
 
 Главная 
 Экспертная сеть 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу






База знаний / Аналитика

Как запустить самоорганизацию?

Версия для печати Версия для печати

12.04.2007 |  

Ищите возможности, а не гарантии.
Не так важно то, что вы получите, достигнув
поставленной цели, как то, каким станете.
Р.Энтони

Появление Всеукраинской общественной организации "Эксперты Украины" не прошло бесследно. В ее рядах тысячи аккредитованных экспертов и тысячи пользователей. Организация через свой Интернет-портал создала много новых возможностей, которых раньше не было у ученых Украины

Считается, что когда ты делишься мыслью с другом, оба становятся богаче. Такова специфика интеллектуального товара: он не иссякает, его хватит на всех, кто пожелает. И, как показал опыт, есть чем поделиться. Интеллектуальный потенциал в Украине есть, и он готов развиваться.

Чудесные результаты для старта. Какова судьба этого проекта? Если говорить на языке самоорганизации, то здесь два исхода – жив или мертв. К сожалению, не подходят формулировки: скорее жив, чем мертв, и наоборот. Мы хорошо знаем множество организаций и проектов, которые формально существуют, но они безжизненны, они бесплодны, они губительны для всего живого. А ведь часто все начиналось с хорошей стартовой идеи и искреннего желания сделать что-то важное. Что же помешало?

На этот вопрос пытается найти ответ новое научное направление, которое называется синергетикой, или теорией самоорганизации. В чем секрет того, что некоторые системы живут и развиваются, а некоторое, даже при всей их исходной мощи и силе, угасают и деградируют? Иногда теорию самоорганизации определяют как науку о выживании, подчеркивая при этом, что главным критерием успеха является жизнеспособность системы (а все остальное вторично). Синергетика определила и основные характеристики жизнеспособных систем: открытость, нелинейность и когерентность (согласованное взаимодействие).

Вспомните судьбу тех организаций или проектов, которые были закрытыми. Она описана, например, в рассказе А.П. Чехова "Человек в футляре": «А то, что мы живем в городе, в духоте, в тесноте, пишем ненужные бумаги, играем в винт – разве это не футляр?... лучше оказаться … в настоящем, глубоком, страшном, непредсказуемом и неиссякаемом мире, где возможно все: и хорошее, и плохое, нежели жить в узком, закрытом, хотя бы и теплом помещении». Для человека живого такая среда губительна. Для живой мысли тоже.

Линейный мир также губителен. В нем нет эмоций. В нем нет озарений, преображений, откровений. Нет обратной связи. В нем господствует логика «чем больше – тем лучше». Когда-то Лев Толстой образно продемонстрировал несостоятельность этого тезиса для человека. В рассказе «Много ли земли человеку нужно?» мужику пообещали отдать всю землю, которую он сможет обежать за один день. Тот бежал изо всех сил, обежал огромную территорию, а к концу дня помер. И получил три аршина на могилу. Главное все-таки не «чем больше – тем лучше», а остаться живым, и здесь уже другая логика. Суть развития не в том, сколько кто-то имеет, а в том, сколько кто-то сможет сделать с тем, что он имеет.

И, наконец, центральный нерв теории самоорганизации - когерентность. Кооперация частей системы с возникновением нового качества – ведущая тема синергетики. Об эффекте синергии, способной давать больший результат, чем сумма частей, знают многие, но не многие умеют дорожить целостностью. Похоже, это первое, что легко приносится в жертву. Посмотрите на современную систему образования, где есть много образовательных учреждений, много хороших специалистов, много талантливых студентов, но нет целостности. Наши университеты существуют в зоне сильной дисперсии нравственных и профессиональных ценностей, включая ценности науки, научного исследования, социализации и пр. А из этого следует то, что полностью (или почти полностью) нарушена система взаимных ожиданий, составляющих основу любого взаимодействия, или когерентности. Ценности, традиции, ощущение смысла деятельности – это своеобразный генетический код организации, как живой системы, определяющий ее судьбу и направление совершенствования.

Возвращаясь к судьбе проекта, хотелось бы пожелать ему долгой жизни. Впереди большое разнообразие идей, много специалистов, много мнений. Хотелось бы сразу найти то дело, которое объединит всех, будет общественно значимым и вдохнет новую жизнь в это начинание. Но синергетика утверждает, что для этого нужно пройти через хаос, или путь поиска методом проб и ошибок. Только так можно нащупать свой путь. Нужно попытаться сохранить жизнеспособность с одновременным поиском новых альтернатив развития. Если мы хотим быть общественно значимыми, то что бы мы не делали, главные усилия должны быть нацелены на стимулирование активности новых социальных сил, на перспективные нормы и принципы организации, на ценности, которые могут обеспечить обществу развитие в изменившемся мире завтрашнего дня.

Подобные идеи, может быть, не новы. Их часто провозглашают, но живую систему не обманешь. Если декларировать одно, а делать другое, то нечего тогда ждать результата самоорганизации. Нужно четко определить, чем жертвовать нельзя и это должно быть в согласии с теми законами, о которых гласит наука.

И последнее, у нас есть немало специалистов по решению проблем, но мало специалистов, способных увидеть и донести до сознания многих открывающиеся возможности. К сожалению, мы часто слепы и не видим тех альтернатив, которые уже перед нами. Для этого нам нужна та самая нелинейная интуиция, которая должна быть у настоящих экспертов.

Возврат к списку


  средний балл: 4.67 (голосов: 6)

1 2 3 4 5  

Комментарии пользователей

Микола Коваль, 13.04.2007 16:07:48 Ниже приведу фрагмент письма Главному редактору, которое вынужден был не так давно написать:\n'+ '
"Хотілося б також висловити побажання: віддавати приоритет в публікаціях в першу чергу експертам, які зареєструвались як то кажуть «від сохи», простим людям, що працюють в регіонах, в звичайних медичних, освітніх чи культурних та промислових закладах, а не патентованим експертам з різного роду «Інститутів досліджень» і т.п.\n'+ '
\n'+ '
Я не маю нічого проти цих спеціалістів, їхня кваліфікація не викликає ніяких заперечень, але – по перше: вони й так «мають трибуну» в\n'+ '
вигляді телебачення (ми практично кожен день бачимо одні й ті ж обличчя на телеекранах), також їх публікують патентовані друковані видання, найбільш популярні Інтернет-видання і т.ін., а по друге: я, наприклад, не вважаю, що дійсно вони найкраще знають українське життя, й тільки вони мають право викладати свою думку читачам.\n'+ '
\n'+ '
На мій (суб`єктивний) погляд, більшість такого роду спеціалістів вже давно відірвалась, (також як і абсолютна більшість наших депутатів і\n'+ '
урядовців, до речі), від життя простих людей.\n'+ '
\n'+ '
Вони живуть в своєму (віртуальному) світі, яких фізично (на 90%) знаходиться в Києві, а фактично – в телевізорі і на сторінках центральних видань.\n'+ '
\n'+ '
Як сказав колись в одній з телепередач наш одіозний «політик» Дм. Корчинський: «Якщо тебе немає в телевізорі – то ти взагалі не існуєш». \n'+ '
\n'+ '
Коли таке чуєш і бачиш – стає сумно: з його слів в Україні «не існує» близько 47 міліонів людей, тому що «існує» на екранах – не більше 1-2\n'+ '
тисяч, ну хай 5-10 чи 20 тисяч (якщо взяти всі телеканали України) дикторів, телекореспондентів, політиків, політологів, співаків та інших, хто там працює, чи кого туди запрошують.\n'+ '
\n'+ '
Але ж це не означає, що в Україні немає (окрім цих декількох десятків тисяч) інших людей, які мають свої думки, й своє бачення проблем і\n'+ '
шляхів їх розв`язання. Слава богу освічених і професійно грамотних людей у нас набагато більше – їх мільйони і мільйони.\n'+ '
\n'+ '
Просто висловити ці думки їм дуже важко, тому що публікуватись навіть на сторінках Інтернет-видань (я вже не кажу про друковані) практично\n'+ '
неможливо людині зі сторони: в редакційні плани вже внесені для публікації на місяці наперед статті «провідних» політологів, політиків\n'+ '
і т. п.\n'+ '
\n'+ '
Й зрозуміло чому: по перше – вони дійсно пишуть доволі професійно, і тому редакції менше мороки з редагуванням і т.ін., а по друге – вони дуже\n'+ '
плодовиті і активні, тому що це їхня найперша задача - «світитися» якомога більше і частіше.\n'+ '
Тоді їх знають і «купують»: запрошують, транслюють, публікують, вони «в тусовці» і т.ін..\n'+ '
\n'+ '
Вони - це так звані «публічні люди» і цим терміном вже багато сказано.\n'+ '
\n'+ '
Звичайно, комусь потрібно репрезентувати, бути «фронт-менами» і т. подібне.\n'+ '
\n'+ '
Але проблема в тому, що в реальному житті не ці люди виробляють продукцію, вчать дітей і молодь, лікують, чи проводять культурні заходи.\n'+ '
\n'+ '
І, як показує життя, це репрезентування, частіше всього, не відображає ні думок якогось колективу, чи групи фахівців-спеціалістів, а є відображенням приватної кон`юнктури конкретної особи, та (в залежності від масштабу особистості) його\\її клану (кола посібників).\n'+ '
\n'+ '
Вибачаюсь за різкість (але я вважаю, що вже маю моральне право висловлюватись подібним чином): більшість наших «публічних» персон – це «подвійні профани».\n'+ '
Вони вже давно забули (якщо колись і вміли), як щось виробляти, чи як вчити (лікувати, організовувати), втративши професійність в тій галузі в якій одержували освіту, з іншого боку вони так і не стали дійсно публічними людьми: політиками, журналістами – людьми, які дійсно\n'+ '
відповідають за свої вчинки і слова, як це є в розвинених країнах, де народ реально визначає тих, кому надається таке право – репрезентувати\n'+ '
його (народу) волю і бажання.\n'+ '
\n'+ '
Тому вони роками можуть публічно брехати (або говорити напівправду, що те ж саме), міняти свої політичні погляди, зраджувати своїх минулих\n'+ '
соратників і таке інше, без ніякого страху за свою репутацію, професійну і людську честь і гідність, «позичивши в Сірка очі» писати\n'+ '
і віщувати з телеекранів, видаючи себе за людей, які «боліють за державу».\n'+ '
\n'+ '
Те, що у нас зараз вважається політикою (політологією, журналістикою) з їх кулуарними інтригами, підступами й підкупами, підлістю, зрадами й таке інше – такими вважають тільки мабуть вони самі (тому що вони всередині і не бачать себе ззовні).\n'+ '
\n'+ '
Прості люди це все (і їх в тому числі) давно називають зовсім іншими словами.\n'+ '
\n'+ '
Тому хотілося б, щоб Ваш портал не перетворився на ще одне з тих Інтернет-видань: Укр. Правда, Обозреватель, Свобода, Корреспондент, та\n'+ '
інші, які практично місяць за місяцем і рік за роком публікують одних і тих же авторів з розряду вищезгаданих.\n'+ '
\n'+ '
Також не хотілося б бачити (а, на жаль, це вже присутнє) на ваших сторінках відвертої політичної агітації за якусь політичну силу чи\n'+ '
партію. \n'+ '
Для цього існують інші видання.\n'+ '
Якщо цю тенденцію не спинити, то ваш портал не буде нічим відрізнятися від згаданих і (на мій погляд) втратить значну частину своїх читачів.\n'+ '
\n'+ '
На мою думку вже саме слово «Експерт» в назві порталу повинно відображати в першу чергу незаангажованість (незалежність) від когось\n'+ '
чи чогось, а також професійну обгрунтованість та об`єктивність, чесність і порядність..."\n'+ '
')" title="Для вставки цитаты в форму ответа выделите ее и нажмите сюда" class="button-small">Цитировать
Имя

Спасибо автору за умную статью - большинство тезисов не вызывают никаких возражений, только одобрение.
Однако, не все так "радужно" в отношение Всеукраинской общественной организации «Эксперты Украины».
Ниже приведу фрагмент письма Главному редактору, которое вынужден был не так давно написать:
"Хотілося б також висловити побажання: віддавати приоритет в публікаціях в першу чергу експертам, які зареєструвались як то кажуть «від сохи», простим людям, що працюють в регіонах, в звичайних медичних, освітніх чи культурних та промислових закладах, а не патентованим експертам з різного роду «Інститутів досліджень» і т.п.

Я не маю нічого проти цих спеціалістів, їхня кваліфікація не викликає ніяких заперечень, але – по перше: вони й так «мають трибуну» в
вигляді телебачення (ми практично кожен день бачимо одні й ті ж обличчя на телеекранах), також їх публікують патентовані друковані видання, найбільш популярні Інтернет-видання і т.ін., а по друге: я, наприклад, не вважаю, що дійсно вони найкраще знають українське життя, й тільки вони мають право викладати свою думку читачам.

На мій (суб`єктивний) погляд, більшість такого роду спеціалістів вже давно відірвалась, (також як і абсолютна більшість наших депутатів і
урядовців, до речі), від життя простих людей.

Вони живуть в своєму (віртуальному) світі, яких фізично (на 90%) знаходиться в Києві, а фактично – в телевізорі і на сторінках центральних видань.

Як сказав колись в одній з телепередач наш одіозний «політик» Дм. Корчинський: «Якщо тебе немає в телевізорі – то ти взагалі не існуєш».

Коли таке чуєш і бачиш – стає сумно: з його слів в Україні «не існує» близько 47 міліонів людей, тому що «існує» на екранах – не більше 1-2
тисяч, ну хай 5-10 чи 20 тисяч (якщо взяти всі телеканали України) дикторів, телекореспондентів, політиків, політологів, співаків та інших, хто там працює, чи кого туди запрошують.

Але ж це не означає, що в Україні немає (окрім цих декількох десятків тисяч) інших людей, які мають свої думки, й своє бачення проблем і
шляхів їх розв`язання. Слава богу освічених і професійно грамотних людей у нас набагато більше – їх мільйони і мільйони.

Просто висловити ці думки їм дуже важко, тому що публікуватись навіть на сторінках Інтернет-видань (я вже не кажу про друковані) практично
неможливо людині зі сторони: в редакційні плани вже внесені для публікації на місяці наперед статті «провідних» політологів, політиків
і т. п.

Й зрозуміло чому: по перше – вони дійсно пишуть доволі професійно, і тому редакції менше мороки з редагуванням і т.ін., а по друге – вони дуже
плодовиті і активні, тому що це їхня найперша задача - «світитися» якомога більше і частіше.
Тоді їх знають і «купують»: запрошують, транслюють, публікують, вони «в тусовці» і т.ін..

Вони - це так звані «публічні люди» і цим терміном вже багато сказано.

Звичайно, комусь потрібно репрезентувати, бути «фронт-менами» і т. подібне.

Але проблема в тому, що в реальному житті не ці люди виробляють продукцію, вчать дітей і молодь, лікують, чи проводять культурні заходи.

І, як показує життя, це репрезентування, частіше всього, не відображає ні думок якогось колективу, чи групи фахівців-спеціалістів, а є відображенням приватної кон`юнктури конкретної особи, та (в залежності від масштабу особистості) його\її клану (кола посібників).

Вибачаюсь за різкість (але я вважаю, що вже маю моральне право висловлюватись подібним чином): більшість наших «публічних» персон – це «подвійні профани».
Вони вже давно забули (якщо колись і вміли), як щось виробляти, чи як вчити (лікувати, організовувати), втративши професійність в тій галузі в якій одержували освіту, з іншого боку вони так і не стали дійсно публічними людьми: політиками, журналістами – людьми, які дійсно
відповідають за свої вчинки і слова, як це є в розвинених країнах, де народ реально визначає тих, кому надається таке право – репрезентувати
його (народу) волю і бажання.

Тому вони роками можуть публічно брехати (або говорити напівправду, що те ж саме), міняти свої політичні погляди, зраджувати своїх минулих
соратників і таке інше, без ніякого страху за свою репутацію, професійну і людську честь і гідність, «позичивши в Сірка очі» писати
і віщувати з телеекранів, видаючи себе за людей, які «боліють за державу».

Те, що у нас зараз вважається політикою (політологією, журналістикою) з їх кулуарними інтригами, підступами й підкупами, підлістю, зрадами й таке інше – такими вважають тільки мабуть вони самі (тому що вони всередині і не бачать себе ззовні).

Прості люди це все (і їх в тому числі) давно називають зовсім іншими словами.

Тому хотілося б, щоб Ваш портал не перетворився на ще одне з тих Інтернет-видань: Укр. Правда, Обозреватель, Свобода, Корреспондент, та
інші, які практично місяць за місяцем і рік за роком публікують одних і тих же авторів з розряду вищезгаданих.

Також не хотілося б бачити (а, на жаль, це вже присутнє) на ваших сторінках відвертої політичної агітації за якусь політичну силу чи
партію.
Для цього існують інші видання.
Якщо цю тенденцію не спинити, то ваш портал не буде нічим відрізнятися від згаданих і (на мій погляд) втратить значну частину своїх читачів.

На мою думку вже саме слово «Експерт» в назві порталу повинно відображати в першу чергу незаангажованість (незалежність) від когось
чи чогось, а також професійну обгрунтованість та об`єктивність, чесність і порядність..."


Ніна Михальська, 13.04.2007 16:17:12 Цитировать Имя

Нічого не маю проти незаангажованості, проте ті самі політологи і журналісти закликають до незалежності та обєктивності. На жаль ВЕМ поки що неопублікувало мою доповідь на конференції ВЕМ, де я, особисто, всіх закликаю до обєктивності і безсторонності експертів ВЕМ, як політологів і журналістів, так і всіх експертів з різних галузей знань:
http://www.polithyouth.com.ua/PolitYouth_3.13.htm
Завжди Ваша.


Ирина Барабанова, 15.04.2007 20:04:12 Цитировать Имя

Благодарю автора за нетривиальные мысли и своевременный материал.
Общественная организация "Эксперты Украины" - это вызов экспертам и профессионалам не только Украины, но и мира. Хочется добавить: "Присоединяйтесь господа! Давайте делиться мыслями, идеями, опытом, расти духовно, профессионально и самореализовываться!"


Александр Голуб, 19.04.2007 08:13:09 Цитировать Имя

Вам нравятся гвоздики, Елена?
Мне импонируют вибрации, ритмы Вашей души, их не смог заглушить текст.
Люди едины, лишь в процессе воспитания нормы общества разьединят индивидуумов. Гармония со Вселенной, с Творцом ( с материей, если иной взгляд) и Духом - все это дано изначально, ... но утрачено, как золотой век. А Хаос - ведь он Творец у Индусов или тех же древних (очень) Греков. У коренных жителей Нового Света те же представления о Гармонии со Вселенной. А вот западную рациональную цивилизацию - синергетикой лечим ( рациональным способом). А может медитацией?


Александр Голуб, 24.04.2007 11:58:34 "В конце концов, я был выписан из госпиталя, но я не мог выбраться из состояния депрессии. Во что я верил до сих пор? Я ни о чем не задумывался и был доволен, но какова была природа этого благодушия? Я был в смятении от своих размышлений о природе жизни и смерти. Я не мог спать, не мог заниматься своей работой. В еженощных блужданиях по кручам недалеко от гавани я не мог найти облегчения. \n'+ '
Однажды ночью, когда я как обычно бесцельно бродил, я упал без сил в полном изнеможении на вершине холма, с которого открывался вид на гавань и задремал, прислонившись к стволу большого дерева. Я лежал там, не бодрствуя и не засыпая до рассвета. Я даже могу припомнить, что это было утро 15 мая. В полусне я наблюдал как гавань светлеет, и, видя восход солнца, я в то же время как бы и не видел его. \n'+ '
Когда внизу подул легкий бриз, утренний туман внезапно исчез. Как раз в этот момент появилась ночная цапля, издала резкий крик и улетела прочь. Я мог слышать удары её крыльев. В это мгновение все мои сомнения и мрачный туман моего смятения исчезли. Все, что было моим твердым убеждением, все, чему я раньше доверял, было унесено ветром. Я чувствовал, что я понял только одну вещь. Без участия моего разума слова сами пришли ко мне: "В этом мире совсем ничего нет". Я чувствовал, что я ничего не понял (ничего не понять в этом смысле означает осознание незначительности интеллектуального знания). \n'+ '
Я мог видеть, что все концепции, которые я разделял, все представления о самом существовании, были пустыми выдумками. Мой дух стал светлым и ясным. Я дико плясал от радости. Я мог слышать щебетание маленьких птичек на деревьях и видеть далекие волны с бликами восходящего солнца. Листва деревьев колыхалась надо мной зеленая и блестящая. Я чувствовал, что это был настоящий рай на земле. Все, что владело мной, все смятение испарилось как сон, и что-то одно, что можно назвать "истинной природой" открылось мне. \n'+ '
Я думаю, можно смело сказать, что после переживания того утра моя жизнь полностью изменилась. \n'+ '
Несмотря на перемену, я остался в своей основе средним, неумным человеком, и это так и сохранилось без изменений с тех пор и до настоящего времени. Глядя со стороны, в моей ежедневной жизни нельзя было найти ничего экстраординарного. Но уверенность, что я знаю эту одну вещь с тех пор не покидала меня. Я провел тридцать лет, сорок лет, проверяя не ошибся ли я, все время осмысливая пройденный путь, но ни разу я не нашел доказательств, противоречащих моему убеждению. \n'+ '
То, что это прозрение само по себе имеет огромное значение, не означает, что и я приобрел кукую-то особую значительность. Я остался простым человеком, старым вороном, так сказать. Для случайного наблюдателя я могу показаться или скромным или высокомерным. Я повторяю молодым людям в моем саду снова и снова, чтобы они не пытались подражать мне, и меня, действительно, сердит, когда кто-то из них не принимает всерьез этого совета. Вместо этого, я прошу, чтобы они просто жили в природе и выполняли свою дневную работу. Нет, во мне нет ничего особенного, но то, что мне удалось понять - в высшей степени важно."\n'+ '
Пример медитации и состояния "просветления" \n'+ '
')" title="Для вставки цитаты в форму ответа выделите ее и нажмите сюда" class="button-small">Цитировать
Имя

Из "Революция одной соломинки" Масанобу Фукуока
"В конце концов, я был выписан из госпиталя, но я не мог выбраться из состояния депрессии. Во что я верил до сих пор? Я ни о чем не задумывался и был доволен, но какова была природа этого благодушия? Я был в смятении от своих размышлений о природе жизни и смерти. Я не мог спать, не мог заниматься своей работой. В еженощных блужданиях по кручам недалеко от гавани я не мог найти облегчения.
Однажды ночью, когда я как обычно бесцельно бродил, я упал без сил в полном изнеможении на вершине холма, с которого открывался вид на гавань и задремал, прислонившись к стволу большого дерева. Я лежал там, не бодрствуя и не засыпая до рассвета. Я даже могу припомнить, что это было утро 15 мая. В полусне я наблюдал как гавань светлеет, и, видя восход солнца, я в то же время как бы и не видел его.
Когда внизу подул легкий бриз, утренний туман внезапно исчез. Как раз в этот момент появилась ночная цапля, издала резкий крик и улетела прочь. Я мог слышать удары её крыльев. В это мгновение все мои сомнения и мрачный туман моего смятения исчезли. Все, что было моим твердым убеждением, все, чему я раньше доверял, было унесено ветром. Я чувствовал, что я понял только одну вещь. Без участия моего разума слова сами пришли ко мне: "В этом мире совсем ничего нет". Я чувствовал, что я ничего не понял (ничего не понять в этом смысле означает осознание незначительности интеллектуального знания).
Я мог видеть, что все концепции, которые я разделял, все представления о самом существовании, были пустыми выдумками. Мой дух стал светлым и ясным. Я дико плясал от радости. Я мог слышать щебетание маленьких птичек на деревьях и видеть далекие волны с бликами восходящего солнца. Листва деревьев колыхалась надо мной зеленая и блестящая. Я чувствовал, что это был настоящий рай на земле. Все, что владело мной, все смятение испарилось как сон, и что-то одно, что можно назвать "истинной природой" открылось мне.
Я думаю, можно смело сказать, что после переживания того утра моя жизнь полностью изменилась.
Несмотря на перемену, я остался в своей основе средним, неумным человеком, и это так и сохранилось без изменений с тех пор и до настоящего времени. Глядя со стороны, в моей ежедневной жизни нельзя было найти ничего экстраординарного. Но уверенность, что я знаю эту одну вещь с тех пор не покидала меня. Я провел тридцать лет, сорок лет, проверяя не ошибся ли я, все время осмысливая пройденный путь, но ни разу я не нашел доказательств, противоречащих моему убеждению.
То, что это прозрение само по себе имеет огромное значение, не означает, что и я приобрел кукую-то особую значительность. Я остался простым человеком, старым вороном, так сказать. Для случайного наблюдателя я могу показаться или скромным или высокомерным. Я повторяю молодым людям в моем саду снова и снова, чтобы они не пытались подражать мне, и меня, действительно, сердит, когда кто-то из них не принимает всерьез этого совета. Вместо этого, я прошу, чтобы они просто жили в природе и выполняли свою дневную работу. Нет, во мне нет ничего особенного, но то, что мне удалось понять - в высшей степени важно."
Пример медитации и состояния "просветления"


Гость, 24.04.2007 19:19:46 Цитировать Имя

К сожалению, мы часто слепы и не видим тех альтернатив, которые уже перед нами. Для этого нам нужна та самая нелинейная интуиция, которая должна быть у настоящих экспертов.



Александр Голуб, 25.04.2007 07:19:21 Цитировать Имя

Согласен, Дзэн - хороший инструмент для принятия решений в иллюзорной обстановке, имя которой -жизнь. Нелинейный ум, когерентность, аттрактор и прочая терминология отвлекают от сути, как и все, что порождает беспокойный, суетливый ум-интеллект.


Виктор, 25.04.2007 17:15:29 Цитировать Имя

Так, что, не устраивает только терминология?
А так подход вроде как ... естественный.


Дидковский Илья, 27.04.2007 16:14:14 Цитировать Имя

Синергетика правильное учение. Здесь оно найдет широкое, повсеместное применение. Фазы Луны помогут сделать прогноз развития событий, четко очерченных 2 апреля.


Александр Голуб, 29.04.2007 19:38:39 ')" title="Для вставки цитаты в форму ответа выделите ее и нажмите сюда" class="button-small">Цитировать Имя

Процесс пошел.Мнения создают фон, но караван идет. Успехов автору, дорогу осилит идущий. smile:!:


Гость, 09.05.2007 21:43:19 Цитировать Имя

Велика Россия! С Днем Победы!



Перейти к обсуждению на форуме >>



Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (196) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (280) 
Образование (553) 
Общество (472) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (544) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА
Параметры подписки

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Загородній Михайло Федорович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Мінеральні ресурси та добувна промисловість країн світу: Бельгія

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2020
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua