На главную страницу
 

Что такое "фабрика мысли"?
5-е поколение

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Что такое "фабрика мысли"?


Фабрика думок -  організація, інститут, корпорація або група, що проводить дослідження у сферах соціальної та політичної стратегій, технологій чи озброєння. Зазвичай фінансується за рахунок держбюджету чи приватних клієнтів.  (Dictionary, 2000).

Історія фабрик думок починається з кінця другої Світової Війни. Перші з них стали військовим відкриттям, що відображало складність сучасного озброєння. Вони використовувались для розробок безпечного середовища для військових стратегічних органів. Через це протягом першої частини Холодної Війни, в 50−х роках ХХ століття фабрики думок спеціалізувались на політиці безпеки, що вимагала використання міждисциплінарного підходу (для прикладу Корпорація RAND, що була дослідницьким підрозділом військово-повітряних сил США) (Schneider, 2003). 

Розвиток сучасного державного управління, що базується на принципах демократії закликів до поширення технологій організації фабрик думок перш за все в соціальній й економічній політиках та в політиці навколишнього середовища.

Деякі вчені схильні висвітлювати фабрики думок через призму «ринку ідей». Так наприклад Джеймс Мак Ґанн писав, що «зростання кількості фабрик думок може бути обумовлено ринковими силами, що створили пропозиції різних видів фабрик думок, які виробляють нові продукти для нових ринків»[1].

В широкому розумінні фабрика думок це:

  • Інститут, корпорація або група організована для міждисциплінарних досліджень
  • Консультативний комітет – комітет експертів, що здійснює дослідження або дає поради спеціально для органів влади
  • Політологи визначають фабрики думок, як незалежного гравця у політичному процесі. Багато з них вважає, що незалежні інститути політичних досліджень збирають людей, які вивчають окремі політичні сфери чи масиви політичних проблем й консультують політиків та суспільство (Stone, Diane, Denham, 2004).

Серед основних напрямків діяльності традиційних фабрик думок виділяють такі (J. McGann, R. Kent Weaver, 2000):

  • Бути посередником між владою та суспільством;
  • Виявляти, перелічувати та оцінювати поточні або негайні вияви, проблеми чи пропозиції;
  • Трансформувати ідеї та проблеми в конкретні пропозиції (звіти);
  • Служити інформованим та незалежним голосом на політичних дебатах;
  • Пропонувати конструктивний форум для обміну думками між ключовими сторонами у вирішені того чи іншого питання.
Для реалізації вищезазначених напрямків діяльності виділяють наступні умови існування традиційних фабрик думок: незалежність[2] від держави, незалежність від корпорацій, формат неурядової організації (NGO).

Розвиток сучасної наукової парадигми вплинув й на створення нових форм фабрик думок. Сьогодні використовують декілька основних принципів класифікації та типологізації фабрик думок. Перший з них, інституційний, полягає у типологізації організацій за інституційними ознаками: юридичний статус, принципи фінансування, умови членства в організації тощо. Інший принцип полягає у класифікації фабрик думок за напрямками діяльності: контрактні дослідники, політичні консультанти, дослідники громадянського суспільства та не ангажовані дослідницькі інституції (Stone, Diane, Denham, 2004). Також вивчалися розширені експертні мережі (Haas, 1992) («епістеміологічні співтовариства»).

Але однією з найпопулярніших класифікацій традиційних фабрик думок є така (Weiss, Carol H., 1991):

Таблиця 1 «Класифікація фабрик думок по Вейсу»

Предмет дослідження

Роль експертів

Тип фабрики думок

Схожі інституції

Домінантні джерела фінансування

Дані (знання)

Академічні вчені

«Університет без студентів»

Академічні дослідницькі центри

Фонди

Дані (знання)

Експерти за контрактом

Консалтингові компанії

Державні дослідницькі центри

Державний бюджет

Ідеї (ідеології), цінності

Адвокати

Неурядова організація

Фабрики думок політичних партій

Політичні партії, корпорації

Аргументи, інтереси

Посередники, лобісти

Лобіська організація

Асоційований дослідницький центр профільних груп

Підприємці, корпорації, асоціації (спілки)

У розвитку традиційних фабрик думок виділяють чотири основних покоління (Грановский, 1998):

1. Фабрики думок орієнтовані на ВПК. Такі фабрики думок здійснювали міждисциплінарний науково-технічний пошук в рамках оборонної стратегії країн-донорів.
2. Футурологічні інститути. Розглядали питання, що пов’язані з проблематикою майбутнього, що народжена глобальною технічною взаємозалежністю.
3. Фабрики думок адвокатського типу[3]. Фабрики думки цього покоління займаються виявом, захистом та відстоюванням інтересів громадянського суспільства та громадськості перед іншими суб’єктами політики (державами, політичними партіями, групами інтересів тощо). Цілеспрямовано розробляють стратегії та плани просування.
4. Локально орієнтовані фабрики думок. Інститути урбаністики та регіонального розвитку. Такі організації не тільки продукують нові ідеї та рішення, а й впроваджують їх у життя на локальному рівні. 

Традиційні фабрики думок розглядаються як частина політичної еліти (Smith, 2004), саме тому для кожної з них особливим є питання впливу на громадсько-політичний процес. В даному випадку виникає проблема через те, що жоден з наукових підходів не дає нам очевидної інформації стосовно того чий голос став більш або менш впливовий. Через це прийнято використовувати аналітичні методи Абельсона (Abelson, 2000), що полягають у моніторингу та вимірі впливу фабрики думок застосовуючи прямі та непрямі показники,  які пов’язані в рамках політичного циклу з різними діями, такими як:

Артикуляція проблеми – адресація проблеми громадськості, ЗМІ, елітам, органам влади,  розповсюдження політики різними каналами.
Формулювання політики – дослідження, експертні оцінки, брифінги, докази, консультації, формування експертної мережі, демонстраційні ефекти.
Впровадження політики – підписання договорів, консультування, медіа підтримка, підтримка чиновників, тренінги, підтримка бази даних.

Проте вимірювання впливу фабрики думок може бути не таким очевидним, тому за методикою Абельсона у аналіз включають наступні показники:

Показники попиту – доступність, рівень фінансування та укомплектованість, кількість донорів, рівень персоналу, розвиненість експертної мережі;
Показники пропозиції – поширеність у ЗМІ, доказова база, брифінги, офіційні заяви, консультації з органами влади, сприйняття політичного середовища;
Показники ефективності (виконання місії) – кількість сприйнятих та адаптованих рекомендацій чиновниками вищого ґатунку / політиками, сприйняття інформації користувачами, мережеве центрування[4], премії та нагороди, виконання замовлень для політичних партій, цитування та або публікації в академічних журналах, домінування в Інтернет просторі, можливість прийняття протилежних позицій. 

За таким набором показників, емпірично можна визначити показник впливовості фабрики думок[5].

Наприкінці ХХ століття розвиток ІТ та процеси глобалізації призвели до трансформування ролі та форми традиційних фабрик думок. Так з’явилися перші фабрики думок п’ятого покоління, так звані транснаціональні мережі думок.

Транснаціональні мережі думок (Hayes, 2004) – віртуальні експертні мережі, що розглядають стратегічні питання динамічно в режимі реального часу. Такі фабрики думок не мають обмежень ані по кількості експертів, що беруть участь, ані по напрямках діяльності.


Примітки:
[1] Джеймс Мак Ґанн – засновник Інституту досліджень зовнішньої політики, директор програми «Фабрики думок та громадянське суспільство»
[2] Тут і далі поняття «незалежність» розглядається умовно в ідеологічному та організаційному аспектах. Не йдеться про абсолютну незалежність та відсутність зв¢язків
[3] Адвокатські організації (від англ. advocacy – захист) – організації, що захищають права чи інтереси певних суб’єктів суспільних відносин
[4] Користувач завжди може виміряти ієрархію зв’язків мережевого ресурсу за допомогою служби TouchGraph http://www.touchgraph.com/TGGoogleBrowser.html
[5] Авторський метод. Мається на увазі абсолютний агрегатний показник, прорахований за всіма позиціями із використанням непараметричних методів аналізу
 

Використана література:


Dictionary The American Heritage Think Tank [Журнал]. - [б.м.] : Merriam Webster's Dictionary, 2000 r..
Abelson D. Do Think Tanks Matter? Assessing the Impact of Public Policy Institutes, McGill-Queens [Book]. — Montreal : University Press, 2000.
Haas Epistemic Communities and International Policy Coordination, International Organization No. 46/1, pp.1−37 [Book]. — 1992.
Hayes Peter The Role of Think Tanks in Defining Security Issues and Agendas, [Журнал]. — 2004 p.. — Global Collaborative Essay: October 21st, 2004.
J. McGann, R. Kent Weaver Think Tanks & Civil Societies [Book]. — New Brunswick : Transaction Publishers, 2000.
Schneider Jiri Globalization and think-tanks [Збірка доповідей] // SAREM International seminar. — Istanbul : [автор невідомий], 2003.
Smith J. A. The Idea Brokers: Think Tanks and the Rise of the New Policy Elite [Book]. — [s.l.] : Free Press, 2004.
Stone, Diane, Denham Stone, Diane, and Andrew Denham, eds. Think Tank Traditions: Policy Research and the Politics of Ideas. [Book]. — Manchester : Manchester University Press, 2004.
Weiss, Carol H. Policy research as advocacy: Pro and con, Knowledge & Policy, Spring/Summer 91, Vol. 4 Issue 1/2, p.37−57 [Book]. — 1991.
Грановский Владимир Современные фабрики мысли (мозговые центры, think tanks) [Книга]. — 1998.


ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Суровцева Раїса Федосіївна

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

АНАЛИТИКА

БИБЛИОТЕКА

Метафора

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua