На роздоріжжі або Інтеграційні ребуси

Українці мають вкрай негативні асоціації зі своєю країною: від 70 до 80% опитаних асоціюють Україну з безробіттям, бідністю, корупцією та з великим розривом мiж багатими i бiдними, майже 60% – з економічною кризою, майже 40% – з деградацією

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг", 50% опитаних українців підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Не підтримують – 37%. Ще 13% – не визначились.

Разом з тим, 42% опитаних підтримують утворення єдиної держави у складі України, Росії, Білорусі. Не підтримують – 47%. Ще 11% - не визначились.

Цікаво, що кожен четвертий українець, який підтримує утворення єдиної держави з Росією, одночасно підтримує і вступ України до ЄС.

Враховуючи такі особливості відповідей, респондентам було поставлено пряме запитання. Отже, на думку опитаних, для України підписання Угоди про Асоціацію та Зону вільної торгівлі з Євросоюзом більш вигідне (41%), ніж вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (38%). 20% – не змогли визначитися.

Порівняно з 2010-2012 роками, спостерігаємо тенденції росту прихильників як першого варіанту інтеграції, так і другого. Люди визначаються: за останні два роки кількість "невизначених" у цьому питанні зменшилась з 27 до 20%.

Традиційно Захід, Північ і Центр України більше підтримують Угоду з Євросоюзом. Донбас, Південь і Схід – вступ до Митного союзу. При цьому, Схід і Центр залишаються "перехідними" регіонами, де не спостерігається великої переваги прихильників одного інтеграційного вектору над іншим. Тут же найбільша кількість тих, хто одночасно підтримує обидва інтеграційних вектори.

Молодь, люди з вищою освітою традиційно більше підтримують підписання Угоди про Асоціацію та Зону вільної торгівлі з ЄС, старші – вступ до Митного союзу.

Переваги та недоліки інтеграційних процесів

На думку опитаних, від зближення з Євросоюзом Україна отримає такі основні переваги: можливостi для громадян бiльше подорожувати (55%), можливостi знайти кращу роботу (53%), збiльшення iнвестицiй в Україну (51%), розвиток демократiї (41%), можливостi отримати кращу освiту (41%), зменшення бiдностi (39%), зменшення корупції (39%).

У свою чергу, від зближення з Росією Україна, на думку опитаних, отримає такі основні переваги: зменшення цiн на газ (55%), зближення народiв (53%), пiдтримку вiтчизняної промисловостi (51%), пiдтримку вiтчизняного сiльського господарства (41%).

Однакова кількість респондентів (по 21%) вважають, що зближення як з Євросоюзом, так і з Росією дасть кращий захист кордонiв України. Так само однаково (по 15%) вважають, що жодних переваг не буде ані від зближення з Євросоюзом, ані з Росією.

• 40% респондентів вважають, що вступ до Митного Союзу призведе до зростання добробуту українців (не згодні – 39%). У свою чергу, 46% вважають, що вступ до ЄС призведе до зростання добробуту українців (не згодні – 34%).

• 46% вважають, що вступ до Митного Союзу призведе до зростання промисловостi та сiльського господарства в Українi (не згодні – 36%). У свою чергу, 55% вважають, що вступ до ЄС дасть поштовх для розвитку України (не згодні – 30%).

• 43% вважають, що для Росiї Україна завжди буде другосортною країною, аналогічно 58% – що для Європи Україна також завжди буде другосортною країною.

• В результаті – 70% думають, що спочатку потрiбно навести порядок всерединi країни, а вже потiм приєднуватися куди-небудь, не згодні з тезою – лише 16%.

Бачення майбутнього ЄС

Половина опитаних впевнені у монолітності Євросоюзу в найближчі 5-10 років, у т.ч. 28% вважають, що склад ЄС майже не зміниться (можливо кілька країн вийдуть чи кілька з’явиться нових членів), 22% впевнені, що кількість учасників ЄС однозначно зросте. Ще 16% вважають, що в найближчі 5-10 років в ЄС лишиться лише кілька потужних держав. Лише 9% опитаних вважають, що ЄС перестане існувати в найближчі 5-10 років.

Понад половину опитаних вірять, що Україну коли-небудь приймуть до Євросоюзу, у т.ч. 4% вірять, що це відбудеться у найближчі рік-два, 12% – у найближчі 3-5 років, 18% – у найближчі 5-10 років, а 23% думають, що це далека перспектива. Водночас, чверть вважає, що Україну ніколи не приймуть до ЄС, а кожний п’ятий не визначився з цього питання.

Спостерігається пряма залежність: чим вища віра у шанси України стати членом Євросоюзу, чим вища віра у перспективи самого ЄС, тим вища підтримка підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС.

Уявлення про країни

Респондентам було запропоновано визначитися, які з тверджень найбільше відповідають їхнім уявленням про Європу, Росію, Білорусь та Україну.

Якщо говорити загалом, то асоціації з Білоруссю кращі, ніж з Росією. А з Росією – кращі, ніж з Україною. А найкращі асоціації українці мають з Європою.

Які з цих тверджень найбільше відповідають Вашому уявленню про …? КІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ  

	Європу	Росію	Україну	Білорусь
Розвинута економiка	61	15	1	13
Велика кiлькiсть мiгрантiв з iнших країн	59	31	9	1
Високий рiвень освiти	58	20	12	9
Добробут	56	12	2	16
Активнiсть громадян у захистi своїх прав	54	5	5	3
Новi технологiї	54	16	3	6
Впевненiсть у майбутньому	52	18	2	20
Чеснi суди	52	2	2	8
Безпека життя	52	11	6	18
Розвинута демократiя	51	3	4	1
Законослухнянi громадяни	49	7	8	32
Свобода на висловлення думки	48	6	13	2
Стабiльнiсть	46	15	2	24
Рiвнi права для жiнок i чоловiкiв	45	17	17	14
Гарнi можливостi для розвитку власного бiзнесу	45	10	4	3
Доступна медицина	37	14	3	33
Економiчна криза	32	30	59	17
Сильна влада	25	45	2	41
Сильна армiя	25	44	2	8
Безробiття	14	30	80	9
Великий розрив мiж багатими i бiдними	12	35	71	7
Зрозумiла культура	9	57	47	41
Цензура	8	26	12	35
Багатство природних ресурсiв	8	69	39	12
Зрозумiла мова	6	66	48	32
Деградацiя	6	22	40	8
Спiльне минуле	6	72	48	58
Корупцiя	6	40	74	8
Бiднiсть	2	27	76	13
Iнше	1	0	1	1
Важко вiдповiсти	3	2	2	5

Отже, найбільш поширені уявлення про Європу: розвинута економiка (61%), велика кiлькiсть мiгрантiв з iнших країн (59%), високий рiвень освiти (58%), добробут (56%), активнiсть громадян у захистi своїх прав (54%), новi технологiї (54%), впевненiсть у майбутньому (52%), чеснi суди (52%), безпека життя (52%), розвинута демократiя (51%), законослухнянi громадяни (49%), свобода на висловлення думки (48%), стабiльнiсть (46%), рiвнi права для жiнок i чоловiкiв (45%), гарнi можливостi для розвитку власного бiзнесу (45%), доступна медицина (37%).

Також зі значною кількістю мігрантів асоціюється Росія, хоча і вдвічі менше, ніж Європа.

Зі стабільністю, законослухняними громадянами та доступною освітою асоціюється також і Білорусь, при чому на рівні, майже тотожному Європі.

З високим рівнем освіти теж асоціюється Росія, але майже втричі менше, ніж Європа. З впевненістю у майбутньому також асоціюються Росія і Білорусь, проте майже втричі менше, ніж Європа.

Україна програє практично за всіма цими асоціаціями як Білорусі, так і Росії, і тим паче – Європі. Єдині позиції, за якими Україна випереджає Росію і Білорусь (і значно поступається Європі), – це свобода на висловлення думки та рiвнi права для жiнок i чоловiкiв.

Взагалі українці мають вкрай негативні асоціації зі своєю країною. Так, від 70 до 80% опитаних асоціюють Україну з безробіттям, бідністю, корупцією та з великим розривом мiж багатими i бiдними. Майже 60% асоціюють Україну з економічною кризою, майже 40% – з деградацією.

Варто наголосити, що "економічна криза" притаманна також Європі (32%) та Росії (30%), менше – Білорусі (17%). А такі асоціації як "безробіття", "великий розрив мiж багатими i бiдними", "деградація" притаманні також і Росії, хоча і значно менше, ніж Україні.

Спільні асоціації для України, Білорусі і Росії: зрозумілі культура і мова, спільне минуле.

На відміну від Європи та Білорусі, Україна (39%) і Росія (69%) асоціюються з великою кількістю природних ресурсів.

Майже не асоціюється Україна з сильною владою (2%), тоді як понад 40% асоціюють з сильною владою Росію та Білорусь і чверть – Європу.

Майже не асоціюють опитані Україну з сильною армією (2%), тоді як понад 40% асоціюють з сильною армією Росію і чверть – Європу.

Разом з тим, майже не асоціюють опитані Україну з цензурою (12%), тоді як чверть асоціюють з цензурою Росію і третина – Білорусь.

Не змогли навести жодних асоціацій з Європою лише 3%, з Україною та Росією – 2%, з Білоруссю – 5%.

Досвід відвідування інших країн та бажання в них жити

Лише 12% опитаних мали досвід відвідування протягом останніх 5 років країн Євросоюзу, у т.ч. 1% – бували багато разів, 4% – кілька разів, 7% – бували лише одного разу.

Натомість досвід відвідування країн СНД ширший – чверть бували там протягом останніх 5 років, у т.ч. 3% – бували багато разів, 12% – кілька разів, 10% – бували лише одного разу.

Незважаючи на те, що в країнах СНД українці бували частіше, жити більше хотіли б в країнах Європи. Так, 43% хотіли б особисто жити в Європі (не хотіли б – 45%); 30% хотіли б особисто жити в Росії (не хотіли б – 61%); 21% хотіли б особисто жити в Білорусі (не хотіли б – 67%).

При цьому бажання жити в Росії має значно більший роз’єднуючи момент: лише 9% мешканців Заходу і 20% – Півночі та Центру розділяє думку, проти майже 60% – на Донбасі. Водночас бажання жити в Європі розділяє від третини до половини мешканців Донбасу, Сходу, Півдня, Центру та Півночі країни.

Спостерігаємо пряму залежність: чим частіше бували люди в Європі, тим більше у них бажання там жити. По Росії залежність менша. Також чим частіше бували люди в Європі, тим вища серед них підтримка вступу України до ЄС.

І наостанок: майже половина опитаних вважають, що краще майбутнє їхні діти або онуки матимуть в Україні, яка буде більше інтегрована в Європу, натомість третина – в Україні, яка буде більше інтегрована в Росію, СНД. Майже чверть – вагаються.

При цьому, лише близько 70% прихильників вступу України до Митного Союзу вважають, що краще майбутнє їхні діти або онуки матимуть в інтеграції з Росією, тоді як кожний шостий бачить краще майбутнє своїх дітей в Україні, інтегрованій в Європу. Третина респондентів, які не змогли визначитися з вибором інтеграційного вектору, так само бачать краще майбутнє своїх дітей в інтеграції з Європою і лише 16% – в інтеграції з Росією, а половина продовжує вагатися.

Таким чином, щонайменше кожен шостий українець перекладає відповідальність за свій вибір на дітей…

Повна версія звіту
_____________________________________________________________________

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші
Вибіркова сукупність: 2000 респондентів
Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)
Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%
Терміни проведення дослідження: 15-28 березня 2013 р.

Розподіл областей:
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська