На главную страницу
 

Аналитические статьи
Прогнозы экспертов
Юридические консультации
Консультации экспертов
Библиотека экспертов

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

База знаний / Аналитика / Экономика

"Камо грядеші?"

Версия для печати Версия для печати

Хто ми?.. Яке призначення наше?.. - вічні питання, які мимоволі приходять до кожного із нас у свій час. Кожен повинен відшукати свій рятівний "ковчег" і мати орієнтири та знати куди йти. Із суми одиниць створюється загальна хода всіх і вектор дії кожного

Куди йдемо?... Кинемо поглядом на 15-20 млрд. років назад. "Великий вибух" і розвиток із стану сінгулярності - нульові розміри з нескінченною густиною і температурою Всесвіту, який вічно розширюється і пульсує, свідченням чого є відкриття А. Пензіасом і Р. Уільсоном у 1965 р. реліктового випромінювання. Що Всесвіт розпочав своє існування з "нічого", з нікчемної комірки, довели естонський астроном Г.І.Наан (1965 р.) і київський фізик П.І.Фомін (1973 р.). Більше того, сьогодні мовиться про існування поряд з нами іншого матеріального світу 6-, 10- чи 27-вимірного простору. За останні роки такий погляд не піддається сумніву, тільки уточнюються тонкощі цього грандіозного акту. Ще в середині ІІ ст. до н.е. записано: "…поглянь на небо й землю, подивись на все, що в них є, і зрозумій, що все це Бог створив з нічого…" (2 Макав.7,28).

Але "Великий вибух" Фрідмана (названий в честь теорії Фрідмана 1925 р.), за ймовірністю, - тільки локальне явище у своїй невичерпаності і вічності існування матерії Світобудови, бо буття є відкритим питанням, починаючи з тієї межі, де закінчується поле нашого зору. Адже наш розум перебуває в такому відношенні до пізнання Бога (Природи, Всесвіту, Абсолюта), - зауважував Аристотель, - як око сови до денного світла; як вписаний n-кутник до кола (М.Кузанський). Матерія, яка пройшла довгий шлях розвитку, народила вищу форму її існування, мета всієї попередньої еволюції органічного і неорганічного світу – Життя, а потім і Свідомість. Не випадково вінцем Божого замислу, є акт появи Людини – подоби Бога, що є закономірним результатом удосконалення живої речовини. І мені здається, що ота людська гординя, пихатість одного перед одним, де цей атом Всесвіту, - Аристотель говорив "двонога тварина", а Блез Паскаль називав "думаючим тростником", - не замислюється над тим, що він з′явився з нічого і піде в нікуди, а на очах його більмо, яке закрило Боже в розумі його. Ми завжди повинні пам′ятати слова Ціцерона: "…щоразу, коли ми дивимось на небо і споглядаємо небесні явища, ми не можемо не відчувати внутрішньо, що є Істота, яка перевищує всіх досконалістю свого Розуму, яка усім цим керує…".

Отож, спроектуємо розвиток планети Земля за 4.5 млрд. років на екран умовного фільму протягом 1,5 години, в якому час стиснутий і одна секунда дорівнює 1 млн. років (за сценарієм академіка М.К.Кропоткіна). У перші 8-10 хв. проходить формування нашої планети з холодного пилу, газу і метеоритних частинок, - згадуємо? Якщо ні, - то відсилаю познайомитися з теоріями походження Землі Р.Декарта, П.Лапласа, І.Канта, де Бемана, Т.Чемберлена і Ф. Мільтона, Дж. Джінса, О.Ю.Шмідта, В.Г.Фесенкова та інших. Наступні 40 хв. (відповідає 2,4 млрд. років) виникають океани, атмосфера і земна кора. Життя у своїх примітивних формах з‘явиться за півгодини до закінчення сеансу, а швидкий розвиток фауни - в останні 10 хв.(600 млн. років тому). Весь четвертинний період (2 млн. років), час льодовиків і появи роду людського, пройде за 2-3 секунди наприкінці. А вся історія цивілізації (5 тис. років) – миттєво (за 0,005 секунди).

Для того, щоб не оперувати мільйонами років, і для контрастності розуміння втиснемо неосяжну історію Землі у масштабі звичайного нам року – прийом, використаний багато років тому в "Кур‘єрі ЮНЕСКО", тобто умовимося для зручності, що Земля, як планета, виникла 1 січня, а сьогодні 31 грудня. До 20 березня (1/5 віку землі) – догеологічна стадія розвитку планети не залишила ніяких слідів. До середини листопада проходить ера прихованого і невідомого життя – криптозой, що включає в себе архей і докембрій. І тільки з 15 листопада появляються перші хребетні, починається ера нового життя – фанерезой. Між 27-30 листопада, в силурі, з‘являються 
рослини і виходять з моря на сушу перші тварини. І тільки з 17 по 21 грудня (65 млн. років) – кінець крейдяного періоду, вимирають динозаври і отримують пріоритет ссавці, тоді ж виникає і клас приматів, з яких виділяється гілка "гомо габіліс" - людина вміла з 1 грудня приблизно до 10 годин ранку, а за 15 хвилин до биття курантів на Новий рік (70 тис. р.) формується з Божої благодаті сучасний тип людини – "гомо сапієнс". Вся писемна історія людства вкладається в останні 1,5 хв. За останні кілька секунд людина зуміла вийти в космос, зараз світ стоїть перед дилемою: або перекувати мечі на орала, або зійти з арени історії і почати все заново…

До чого я веду? А до того, що світ, в якому б розрізі площини ми не розглядали, рухається із прискоренням, яке веде його до прірви. Воно подібне до гармонійно-затухаючого коливання пружини, яка врешті-решт обірветься, не витримавши взятого спочатку темпу. Людство, відкинувши мудрість Учителів, уподібнилось до міфічного Ікара, який, нехтуючи порадою Дедала, прагнув до Сонця, і згорів внаслідок гордині та зухвалих бажань. Людина може себе знищити, і не тільки себе, а й все живе – унікальне явище в розвитку Всесвіту, чи через нездорові тенденції гордині, чи запрограмовані зверху, які неодноразово повторювались, бо за Блаватською, наша цивілізація п‘ята, перед нами були атланти, а перед цим - лемури.

Прикладом вищесказаного є еволюційний процес розвитку ссавців. В очі кидається те, що від ссавців до гілки гоміноїдів процес проходив сотні мільйонів років. Приблизно через 10 млн. років з‘явилися австралопітеки, а ще через 4 млн. років – пітекантропи. Перехід від них до неандертальців, - зверніть увагу!, - зайняв всього декілька сот тисяч років, а далі, до "людини розумної", - рахунок ведеться тільки десятками тисяч років? Недарма поставлено знак питання, бо зараз, до слова, інтенсивний розвиток технічного прогресу – во благо людини, але з точки зору здорового глузду, без сумніву, виходить все навпаки – у зворотному напрямку: від розумного, Богом даного, - до мавпячого роду, який в наркотичному угарі дригається на танцмайданчиках та концертах "зірок" і в алкогольному дурмані опускається все нижче і нижче по похилій аморальності. "O tempora! O mores!" (Ціцерон) – О, часи! О, звичаї! Духовна інфляція, що найшла дев′ятим валом, і розгнузданий прагматизм, що божевільно оволодів всіма, – стали прикметною ознакою сьогодення.

Куди б не кинути поглядом, за яким би параметром не розглядати розвиток, всюди пружина його стискається до неймовірного в кожному окремо взятому розрізі будь-якої події. Розглянемо ще один аспект прогресу, кинувши погляд на еволюцію роду людського з космічних висот сучасного ХХІ століття, диференціюючи його ходу по поколінню (приблизно 60 років), отримаємо разом взяті випадки, картину інтенсивного розвитку цивілізації у всіх, взаємозв‘язаних між собою областях. Розвиток цивілізації вміщується у 800 поколіннях, 600 з яких людство провело у печерах з кам‘яними сокирами, 120 поколінь сіє хліб і користується благами приручених диких звірів, тільки 100 поколінь використовує писемність…, 8 – книгодрукування, 3-4 – силу пера, 2- електроенергії, - пружина стискається!, - 1,5 покоління пожинає плоди розвитку радіо і автомобіля, 1 - телебачення і авіації, а пів покоління – комп‘ютери, мобільний зв‘язок, атомну енергію, лазери, генетику та інші досягнення, свідками чого ми є.

Ось як образно описав темпи прогресу людства швейцарський інженер Г.Ейхельберг: "Припустиму, що вік людства – 600 тисяч років, припустимо собі його рух, як марафонський біг на 60 км… Більша частина цієї відстані проходить по дуже тяжкому шляху – через ліси і непрохідні хащі. Ми мало знаємо цю частину, бо тільки на останньому кілометрі шляху з‘являється все більше ознак землеробства. За 500 м до фінішу бачимо піраміди Хеопса, а за 200 м дорога вже покрита кам‘яними плитами - і ми минаємо римські фортеці. За 100 м до фінішу наш бігун пробігає через середньовічну темряву. До фінішу ще 50 м: там стоїть людина, яка мудрим поглядом слідкує за ним – це Леонардо да Вінчі. Залишається тільки 10 м! Вони починаються при світлі факелів і тьмяному відблиску масляних світильників. Але при стрімкому ривку на останніх 5 метрах відбувається диво: світло заливає нічну дорогу, шумлять машини на землі, воді та повітрі, і вражений стаєр осліплений прожекторами фото- й телекореспондентів…". Неважко доповнити кожне із речень знанням з історії, і нарешті продовжити думку й додати: та спалахами бомб і воєн, які точаться повсякчас, а на плечах марафонця, - о, як важко йти! – непосильний тягар… подумати тільки?!, - чотири тонни тринітротолуолу в еквіваленті на кожного, навіть ще ненародженого бігуна вже заготовлено. Але про це нижче…

Ниточки обірвемо і почнемо в‘язати нові… На певному етапі розвитку людини потреба спілкування, самовираження і пам‘яті інформації спонукала до появи мови, мистецтва, а пізніше – писемності. Так було тисячі років, але "людина не мала ніякої можливості зберегти хоча би частину своїх думок від зникнення, - писав В.І.Вернадський, - розповсюдити їх, перечекати несприятливі часи і зберегти їх до кращих часів. Боротьба йшла нерівна і кожна думка, чужа вченням тих, що мали владу і силу в своїх руках, могла бути вбита і знищувалась безжально". Насущна проблема передачі і розповсюдження інформації стимулювала до життя "справу Гутенберга" - книгодрукування, яке дало імпульс до швидкого росту наукового світогляду і було потужним важелем для створення необхідних умов духовного розвитку. Що з цього вийшло, ми бачимо сьогодні. Так, книгодрукування – це величезна бібліотека – надійна пам‘ять людства, де викарбувані його звершення й мрії, прозріння й помилки. О.С.Пушкін підкреслював "могутню силу дії друкарського снаряду", а К.Ліхтенберг казав: "Більше ніж золото, змінив світ свинець, і більше той, що в друкарських літерах, ніж той, що у вбивчих кулях".

На початку ХVI ст. випускались одиниці книг; XVII – десятки; XVIII – тисячі, сьогодні рахунок іде на мільярди, часом нікому не потрібної макулатури. З 1436 по 1500 рік було надруковано 30742 назви книг, з 1500 по 1600 – 285824 і з 1600 по 1700 р.р. – 972000 найменувань, що далі, то більше і більше (статистичні дані Міжнародного бібліографічного інституту). Всі пишуть і ніхто не читає, всі щось говорять і не чують один одного в цьому базарі, всі грамотні - мудрості немає. Культура розчиняється в незліченній кількості продукції, в лавині непотрібної інформації, - по праву cтає псевдокультурою, без перебільшення, - антикультурою. "Наука", яка обслуговує злочинні режими, або продукує і чинить зло – не наука, а "лисенковщина" - її імітація. Це й видно по статистиці тих, хто друкує їх: вчених до 1700 р. було десятки, хай сотні, 1800 – число йде на тисячі, то в 1850 – на 10-и тис.; 1900 – на 100-і тис.; 1950 – 1 млн.; 1970 – 3,2 млн. і т.д., а що вони змінили? В масі ірраціонального губиться раціональне.

Так, ми перебуваємо на вищому, якісно новому витку спіралі розвитку, а проблеми не зникають, нагромаджуються і не розв‘язуються, ситуація повторюється. Здавалося б, що такий розвиток повинен привести до того, що наука посяде виняткове місце в системі мислення і буде мати важливий вплив на буття людини. На шляху до такого райдужного майбутнього виникли перешкоди, похідні його розвитку. Особливе місце серед них займає власність, відблиск присутності якої відчувається в усіх рештах бідах. Красномовно про це сказав Ж.Ж. Руссо: "Перший, хто загородив ділянку землі, і придумав заявити: "Це моє!" та знайшов людей достатньо простодушних, щоб цьому повірили, був істинним засновником громадського суспільства. Від скількох злочинів, війн, вбивств, нещасть і жахів вберіг би рід людський той, хто вирвав би кілки і засипав рів, крикнув би до себе подібних : "Остерігайтесь слухати цього брехуна: ви загинете, якщо забудете, що плоди землі – для всіх, а сама вона – нічия!".

Основою власності є нерівність людей, яка розділяє кінцевий продукт виробничих відносин, гроші - "жовтий диявол" – які грамотно назвали одиницею обміну, що матеріалізували ідею володіння, і стали володарями не тільки засобів виробництва, але й думок, бажань і які подавили всі кращі людські почуття, вбили в людини святе. Леонардо да Вінчі ще в середині минулого тисячоліття пророчив: "Вийде з темних і похмурих печер те, що кине рід людський у великі муки, небезпеку і смерть. Багатьом своїм послідовникам, після багатьох розчарувань дасть радість, а хто не буде його прихильником, помре в стражданнях і бідах. Воно зробить багато підлих зрад, підштовхне всіх людей на вбивства, розбій і кривду. Воно розмножить підозріння на близьких, відніме життя у багатьох. Воно змусить людей діяти у своєму середовищі багатьма хитрощами, зрадою, фальшю і оманою. О, звір жорстокий! Наскільки було б краще для людей, якби ти вернувся назад, в ад".

Це говорилося про золото і багатство, до яких треба добавити гординю людську, то отримаємо проблему, яка є актуальним питанням всіх часів, вічна мрія людства – ідея "вічного миру", яка є зворотною тіньовою стороною бича людського роду – війни, цього "звірячого способу розв‘язання життєвих труднощів, способу недостойного людського розуму і його необмеженими ресурсами" (І.П.Павлов). За словами Камю "війна – це царство звірів".

Недарма ходить розхожа думка , що історія людства – історія воєн. Так! За 5,5 тис. років, за підрахунком швейцарського статистичного центру, тільки 292 роки в історії цивілізації біли мирними, а у 15 513 малих і великих війнах людство втратило 4 млрд. життів. Причому, якщо в XVII ст. у війнах загинули 3,3 млн., XVIII – 5,2 млн., у XIX – 5,5 млн., то в ХХ столітті тільки в І світовій війні втрати сягнули 10 млн. чоловік, 20 млн. поранено і 20 млн. загинуло від хвороб, а в ІІ світовій війні – відповідно 55 млн., 90 млн. та 25 млн. З 1945р. в 150 малих і великих війнах, вбито більше 20 млн. людських життів. Нагадаємо – у В‘єтнамі – 7 млн., Кореї – 9 млн. корейців, більше 1 млн. китайців, 50 тис. американців. Про совєтські жертви невідомо. У братовбивчій війні між Іраком і Іраном жертвами стали більше 1 млн.; в Афганістані – 1,5 млн., Сальвадорі – 60 тис., Гватемалі – 100 тис. вбитих і 85 тис. пропавших безвісти. Подумати тільки!? Втрати між військовими та мирним населенням складало в першій світовій війні 95% та 5%, у другій – 50% і 50%, уже у корейській війні – менше 10% і більше 90%, а в Хіросімі та Нагасакі – 100% мирного населення. Потужність же сучасного ядерного арсеналу(20 530 боєголовок) становить 50 тисяч мегатонн, це в 10 тисяч разів більше всіх вибухових речовин використаних у другій світовій, це 600 тисяч Хіросім. Щоб 1 Мт вибухівки розмістити у вагони поїзда, його довжина становила 300 км, а 50 тисяч Мт тринітротолуолу можна зробити вагонами 400 обертів навколо екватора Землі, або це перевищить в 40 разів відстань до Місяця. "Кожний із нас сидить бочці з 4 тонни вибухівки. Між тим детонатор встановлено, а "довжина" бікфордового шнура все більше скорочується" - писав ще у 1984 році академік Е.П.Веліхов.

Окремою сторінкою є існування червоного і коричневого режимів тоталітаризму ХХ ст. , які репресіями, голодоморами і геноцидом, що можна назвати війнами проти свого народу всередині держави, сіяли смерть і розруху. Так в СРСР кількість жертв становить 60-70 млн., в Китаї « культурною революцією» заморено 65 млн., в Східній Європі – 1 млн., в Африці – 1,7 млн., Вєтнамі – 2 млн. Кілька слів скажу про 1300–денне існування полпотівсткого режиму червоних кхмерів, де було вбито і замучено 3 314 768 людей із 7 мільйонного населення Кампучії: "За найменшу дрібничку. А часто без будь – якої причини людей вбивали на місці…. Знаряддям страти були дерев‘яні дубинки, мотиги, сокири, пороли животи, діставали печінку, яку потім з‘їдали. Людей закопували в землю живими, кидали в ставки, де розводили крокодилів. Дітей підкидали у повітря й ловили на штики, четвертували, розбивали їм голови об дерева…, використовували вибухові та отруйні речовини. Трупи скидали в озера, закопували бульдозерами в ями і рівчаки. … Заставляли до непосильної праці по 12-16 годин на добу. Діти, що мали 6 років, заборонялось жити з батьками. Вони повинні були пасти стада і збирати гній. Незважаючи на тяжку працю, люди отримували невеличкий пайок. Постійно голодні, вони повинні були шукати і їсти комах, слимаків, мишей, скорпіонів, тарганів, їсти рослини, бруньки та листя з дерев… Індивідуальне приготування їжі каралось смертю…були розірвані сімейні відносини… введені насильні шлюби.

Поголовно знищувалась інтелігенція. З 683 лікарів і фармацевтів в живих залишилось 69; з 725 професорів і доцентів, викладачів вузів – 2; з 2500 викладачів середніх навчальних закладів – 207, з 11 000 студентів – 450, з 106 тисяч учнів середніх шкіл – 5 300, з 21 311 учителів початкових шкіл – 2 793, з 991 тисяч учнів початкових класів – 332 379, з 195 артистів класичного балету – 48, з 416 студентів факультету образотворчого мистецтва – 14, з 12 141 працівників мистецтва – 121, із більш ніж 300 журналістів і працівників типографій в живих залишилось тільки 5. Читання книг, …"інтелігентний вид", … користування окулярами, карались смертю.

Була заборонена релігія взагалі. З 82 тисяч монахів вижили деякі. Згідно буддійським переконанням, вбивати і використовувати в їжу птицю – гріх. Підопічні Пол Пота – Ієнг Сарі видали наказ, який зобов’язував монахів робити саме так. За відказ смерть. Знищені вщент 2 800 пагод, 114 ісламських храмів. Із 40 тисяч мусульман(народність тям), що проживали в 10 селах провінції Кампонгтям, живими залишилось тільки 4 особи".
 
Це відбувається в дикому кам’яному віці чи жорстокому середньовіччі? Ні! – це середина 70-х років минулого століття. Кошмар ХХ століття…, "копія Освенціма". Ось як будували нове життя і світле майбутнє нелюди – червоні кхмери, які наслідували глашатаїв всесвітнього революції. Ще раз нагадую, що Володимир Набоков відкидав цю ідею, як ідею низької рівності, як скучну сторінку у святковій історії людства, яка відштовхує земні і неземні красоти, як те, що безглуздо посягає на нашу волю і заохочує невігластво, тупість та самодурство. За що "революціями Бог карає людей і народи"?(М.Бердяєв).

Якби тварини могли аналізувати і виражатись, вони б протестували проти шкали розумового розвитку ссавців, яку запропонував швейцарський зоолог А.Портман, за якою перше місце, природно, належить людині – 214 балів, друге дельфіну – 195, третє слону – 150, четверте мавпам – 63, дальше зебри – 42, жирафи – 38, лисиця – 28 , нижчу сходинку, найбільш тупого, займає бегемот – 18 балів. Для порівняння наведемо випадок, який описав зоолог Дік Рекасель: "Коли антилопу імпалу схопив крокодил, бегемот, що знаходився поблизу, із сердитим виглядом кинувся до місця нерівного поєдинку, піднімаючи хвилі ніби невеликий канонірський човен. Крокодил, звичайно, не став чекати рукопашної з таким грізним суперником, вважаючи за краще, сховатися поглибше. Бегемот відсунув носом поранену імпалу подалі від води і… почав зализувати їй рани.

…Справжній прояв милосердя, причому до представника зовсім іншого виду. Так, на жаль, допомога прийшла надто пізно. Через пів години антилопа від шоку і втрати крові… Інтересно, що бегемот ще 15 хвилин не відходив від неї, відганяючи грифів, поки палюче сонце не загнало його в прохолоду річки". Коментарі потрібні?.. Добрій людині соромно навіть перед собакою, - писав А.П.Чехов.

Не будемо обтяжувати пам’ять статистичними даними, але як тут не згадати, що вугілля вистачить на 20-30 років, газу – на 40-50 років. Атомна ж енергетика, у зв’язку з планетарною катастрофою Чорнобиля, не перспективна і людство стоїть перед енергетичною кризою. Розвиток технічного прогресу призвів до планетарного потепління та втрати озонового захисту. Кожний рік вирубка лісів і втрата родючих земель, урбанізація звужують життєвий простір для всього живого. Людиною порушено баланс природи, за що остання мстить природними катаклізмами, катастрофами, стихіями, про які знаємо з екранів телевізорів та газет, а також СНІД, вірус Елбі, нетипова пневмонія, курячий грип… Плюс до цього – наркоманія, алкоголізм та онкологічні захворювання, психічний розлад. Над людством нависла нова загроза війни без фронту, - тероризм, як наслідок хвороби цивілізації.

З цього всього клубка глобальних проблем вихватимо кілька: урбанізацію (див. таблицю) і демографію.

рік

1700

1800

1900

1950

1970

1990

2010

2015

% міського населения

10

12

14

29

37

43

51

58

Число міських агломераційз населенням більше 1 млн.  чоловік

0

1

16

83

165

326

447

564


Населення Землі на початку нашої ери становило 175 млн. чоловік, в 1000 році – 265 млн., 1500 р. - 0,53 млрд., 1804 р. – 1 млрд., 1927 р. - 2 млрд., 1960 р. – 3 млрд., 1974 р. – 4 млрд., 1987 р. – 5 млрд., 1999р. – 6 млрд., а в 2011р. - 7млрд., і якщо на початку ХХ ст.. абсолютний приріст населення Землі становив 10-15 млн. в рік, то в середині - 40-50 млн., в 70-80 рр. – 75-80 млн., а в кінці ХХ століття – 100 млн. в рік. Ресурси ж катастрофічно зменшуються, закон Менделя наяву. Вчені підрахували, що якщо населення буде рости експотенційно такими темпами, то в 3500 році воно рівнятиметься масі Землі, у 4200 – масі Сонячної системи, а в 6700– масі Галактики. Візьмемо приклад простіший: якби потомство лише однієї пари плодовитої мушки вижило та розмножилося, то через рік, з появою 25 покоління, воно б утворило кулю розміром від Землі до Сонця. Шалер учитель Р.Вуда наводить біль вражаючий приклад: «Самка aphis, тобто звичайна травяна тля, … відкладає за літо 3 тис. яєць, … якщо б все потомство було живе з того дня, як вони появилися на Землі, ми мали б циліндр, який складається із них, основа якого є орбіта Землі навколо Сонця, який росте у висоту і розповсюджується у просторі зі швидкістю , більшою, чим швидкість світла(300 000 км/с)! Але в Природі все доцільно, збалансовано і гармонійно, не те що в суспільстві, де все зверху, як не можна, красиво, а всередині - гниль, розтління, фальш і все пронизане брехнею.

Ось що означає розвиток по експоненті. У той же час пружина прогресу зтискається у гонитві за кращим життям, а витісняється святе, і мораль, як була печерною, так і застигла на місці, та ні!, - навіть пішла назад: ти хліб Любові, тобі – камінь байдужості. Процес глобалізації себе вичерпав, бо єдиною причиною цього є необмежене споживацтво. Жити розкішно за рахунок майбутнього й ненароджених веде в тупик, веде до загибелі цивілізації. Використовувати енергію майбутніх поколінь, не думаючи про наших правнуків, - аморально. Причиною економічної кризи є стан суспільної моралі у світі. Криза культури почалася давно з недотриманням людьми законів розвитку світу, спричинила всі інші кризи. «На жаль, із початком науково-технічної революції ультрараціональному розумові стало занадто легко створювати детально розроблені механізми, які точні як годинник й здатні на люту жорстокість в індустріальному масштабі. Звірства Гітлера та Сталіна і мимовільні гріхи всіх, хто допомагав їм, були б неможливими, якби не відокремлення фактів від цінностей і знань від моралі.

Сьогодні ми з ентузіазмом, і не надто зважаючи на моральні наслідки, беремо участь у тому, що є за своєю суттю масштабним й безпрецедентним експериментом із природними системами глобального довкілля. Якби не відокремлення науки від релігії, ми, мабуть, не викидали би в атмосферу стільки газоподібних хімічних відходів, ризикуючи зруйнувати кліматичний баланс Землі. Якби не відокремлення корисних технологій від моральних оцінок, покликаних скеровувати їхнє застосування, ми, мабуть, не вирубували та не спалювали б щосекунди ділянку вологих лісів площею з футбольне поле. Якби людство не припустило, що воно відокремлене від природи, ми, мабуть, не знищували б половину живих видів планети за життя одного покоління. Якби не відокремлення мислення від почуттів, ми, мабуть, не мирилися б із щоденною смертю через голод та виліковні хвороби, що ускладнені хибним господарюванням і політикою, 37.000 дітей, яким ще не виповнилося і п'яти років» (Альберт Гор).

Ще більш глобальна в перспективі перед людством стоїть проблема виживання із зовні. Відомий британський астрофізик Стівен Хокінг заявляє, що людству не вижити в найближче тисячоліття, у зв‘язку з вище згаданими проблемами, якщо воно не знайде собі нового місця проживання за межами Землі. 71-річний вчений, який входить до десятки геніїв сучасності, заявив про це, виступаючи з лекцією в одному з медичних центрів Лос-Анджелеса."Варто тільки зрозуміти, як функціонує Всесвіт, і його можна буде контролювати", - заявив він. Аналогічно до К.Ціолоковського, Хокінг не вперше озвучив думку про пошук нового, позаземного місця проживання для людства. Подібну ідею він висловлював у 2006 році, а в 2011-му сказав: "Наш єдиний шанс довгострокового виживання - не ховатися на планеті Земля, а розосередитися в космосі". За словами вченого, він упевнений, що біологічне життя існує в багатьох частинах Всесвіту. Утім, зазначає Хокінг, не всі живі істоти в космосі безпечні. "Деякі форми мають свідомість, можуть нести величезну небезпеку для нас. Я не виключаю, що наша планета може бути підкорена й розграбована інопланетянами", - заявив він в одній зі своїх популярних телепередач у 2010 році. Як аргумент вчений запропонував поглянути на досвід самого людства. "Якщо інопланетяни колись відвідають нас, я думаю, результат буде багато в чому таким же, як і результат експедиції Колумба для корінних жителів Америки - її освоєння закінчилося для них не дуже сприятливо". Нагадаєио, що конкінстадори (завойовники, грабіжники) Кортеса 18.11.1519 р. в кількості 518 піхотинців, 16 кінних рицарів, 13 аркебузників, 32 арбалетчика, 110 матросів і 200 рабів, що мали 32 коней, 10 пушок та 4 фальконета(вдумайтесь!?) знищили цивілізацію ацтеків, через деякий час населення скоротилося до 850 тис., що становило 3% від населення з початку кампанії, за геноцид отримав титул маркіза від короля Іспанії Карла V; свинопас Ф. Піссаро у 1531 на 3 парусниках з 67 кавалеристами озброєних піками та мечами, 157 піхотинців, 20 арбалетчиків, всього 3 солдати з вогнепальною зброєю, 2 пушки на 27 конях до 1536 року знищили цивілізацію інків. Через кілька десятиріч із 10 млн. їх залишилося близько 200 тис.( тобто 2%). Цинізм і жорстокість неймовірна, так в полон був захоплений вождь Атауальпа, за нього викуп - кімната 35 кв. м наповнена золотом до стелі - 6 тон золота і ще 2 кімнати - 12 т срібла, - його ж вбито. До 1600 року в Європу було завезено 186 т золота і 16 тис. т срібла. Інші ватажки (Монтеко, Альмегро, Бальбоа) банд аферистів, грабіжників та злочинців, мечем, вогнем і хрестом, а також занесеними хворобами, знищили культуру народів двох материків: інків, майя, ацтеків, індіанців та інших, жорстоко вбивши, мільйони людей – геноцид цілих цивілізацій...

На фоні цих глобальних проблем, не менш важливе локальне питання, - а куди йде народ під керівництвом сусанівських державних мужів - «слуг народу»? До «уркаїни», і триває цей процес більше два десятиліття, залежною від власних яничарів, які цинічно і нагло обібрали народ під прикриттям верховної зради; чи до самостійної і, справді, незалежної України?, що чекає нас, в кращому випадку, далеко попереду, - залишаю на розсуд читачів. Подібно Ціцерону, в «Промові до Каталіни», можемо запитати: "Як довго будете зловживати нашим терпінням? Як довго буде це ваше безумство знущатися над нами? До яких меж буде доходити ваше неприборкане нахабство?".

Отож, "Камо грядеші?", - куди йдемо?.. Хто ми?.. Яке призначення наше?.. - вічні питання, які мимоволі приходять до кожного із нас у свій час. Вічно стоятимуть перед людством, як гранітні скелі, і ніхто неспроможний відповісти на них. Кожен повинен відшукати свій рятівний "ковчег" і мати орієнтири та знати куди йти. Із суми одиниць створюється загальна хода всіх і вектор дії кожного. А Бог, Природа та Час знають відповіді і розставлять все по своїх місцях...

Михайло Підборочинський


| Количество показов: 3682 |  Автор (привязка):  Підборочинський Михайло Богданович |  Голосов:  2025 |  Рейтинг:  4.98 | 

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Возврат к списку





Статьи по разделам
АПК (19) 
Демография (97) 
День в истории (49) 
Здравоохранение (195) 
Книжный мир (22) 
Культура (360) 
Лица эпохи (162) 
Молодежная политика (142) 
Наука и технологии (279) 
Образование (552) 
Общество (471) 
Политика (1059) 
Право (360) 
Социология (126) 
Экология (47) 
Экономика (543) 
Энергетика (60) 

ПОДПИСКА

ЭКСПЕРТЫ ВЭС
Найштетік Євген Володимирович

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИБЛИОТЕКА

Рефлексивно-инновационная стратегия индивидуального консультирования управленцев

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua