Іван Франко та його “Літературно-наукова бібліотека”

Проаналізовано участь І.Франка у виданні “Літературно-наукової бібліотеки”, яка стала новим етапом видавничої діяльності письменника, з’ясовано репертуар бібліотеки, вихід у світ книжок у “малій” та “новій” серіях. Зроблено спробу періодизувати еволюцію світогляду І.Франка впродовж 70-80-х років XIX ст.

“Літературно-наукова бібліотека”, третя з черги видавнича серія Франка-видавця, посідає особливе місце в його біографії. До того, як відомо, поряд з окремими виданнями, якими заявив про себе І.Франко для української суспільності, побачили світ вже дві його видавничі серії - “Дрібна бібліотека” та “Наукова бібліотека”. Перша книжка “Літературно-наукової бібліотеки” з’явилася у 1889 р. На той час творцеві цього видавничого проекту було вже 33 роки. Без всякого перебільшення можна констатувати, що започаткувавши видавничу серію, І.Франко вже був неформальним лідером усієї галицької молоді. А якщо дивитися ширше, то крок за кроком він доходив до тієї вершини, до якої ніхто (не будемо тут торкатися справді геніальної спадщини Лесі Українки), окрім Т.Шевченка, його попередників, сучасників та, врешті, і наступників наблизитися не зміг.

Нагадаю, що протягом всього свого життя І.Франко як видавець створив 7 видавничих серій: “Дрібна бібліотека”, “Наукова бібліотека”, “Літературно-наукова бібліотека”, “Хлопська бібліотека”, “Універсальна бібліотека”, “Міжнародна бібліотека”, “Всесвітня бібліотека”. Причому тільки у двох з них - “Науковій бібліотеці” та “Літературно-науковій бібліотеці” - він був по суті одноосібним редактором і видавцем. Це потребує деякого роз’яснення, хоч у даному дослідженні, враховуючи мої попередні праці, зупинюся хіба що схематично.

Отже, “Дрібна бібліотека”, появу якої в світ детально з’ясовано в книжці [12, с. 42-80], була таки плодом діяльності цілого видавничого комітету. Без сумніву, чільне місце серед групи молоді, яка стала творцем першого радикального книжкового видання в Україні, займав І.Франко, але це не була його власна видавнича серія. “Хлопська бібліотека”, яку він видавав у 90-х роках XIX ст., за змістом і навіть за формою - типове видання Радикальної партії. На мій погляд, як всяке партійне видання, при всій безкомпромісності його чільного творця (маю на увазі І.Франка), було таки виданням партійним. Це значить, що якою би винятковою індивідуальністю не був її редактор, серія несла в собі не тільки печать його духа, а на неї великою мірою впливав колективний розум проводу партії і, якщо хочете, тут вже ніяк не можна було не дотримуватися певної партійної дисципліни.

Після “Літературно-наукової бібліотеки” І.Франко брав безпосередню участь у виданнях трьох серій: “Універсальної бібліотеки” (1909-1912, з’явилося 8 випусків), “Міжнародної бібліотеки” (1912-1914, з’явилося 14 випусків) та “Всесвітньої бібліотеки” (1914, до кінця життя, 3 випуски). Але співтворцем першої з них був Онуфрій Пашук, а третьої - Іван Калинович,. І хоч під час виходу цих двох останніх видавничих серій вплив І.Франка як “великого астрального тіла, що гріє всю Україну, а світить далеко дальше”[10, с. 308] і на програму, і на спосіб друку був вельми могутній, ми мусимо зробити висновок: з 6-ти видавничих серій власне тільки “Наукова бібліотека”, а далі “Літературно-наукова бібліотека” були якнайкращим дзеркалом, де можемо бачити Франка-видавця зусібіч.

Для розуміння суті думок спробую нагадати коротенько схему еволюції світоглядних позицій І.Франка у 70-80-х роках XIX ст. Беру на себе велику сміливість, розуміючи штучність схеми формування світоглядних засад такого велета духу, яким був І.Франко. Все ж дозволю запропонувати наступну періодизацію еволюції його світогляду:

І період - до першого арешту у 1877 р. Світогляд молодого І.Франка формувався на народних побутових засадах, вихідним прин¬ципом яких є соціальна справедливість, яку він собі міг уявляти як поділ майна (передусім землі), але власність на це майно мала бути приватна, щоб кожен користав зі своєї праці.

II період - 1878 - поч. 1880-х років. Пошуки розв’язання соціальних проблем на основі соціалістичних ідей, сформульованих під впливом окремих ідей марксизму і лассалівства, але не тотожних марксизмові.

III період - друга пол. 1880-х років - перша пол. 1890-х років. Дуалізм світогляду - боротьба соціального і національного, спроба розв’язати ці проблеми на основі критичного підходу до марксизму. Соціальне стає базою для вирішення національних проблем (І.Франко - засновник Русько-української радикальної партії, 1890 р.).

IV період - з другої пол. 1890 років. Чітка позиція щодо розв’язання соціальних питань через створення національної держави (І.Франко - один із засновників Української націонал-демократичної партії, 1899 р.). Ревізія марксизму і показ його неспроможності і в теоретичній, і в практичній площинах [12, с. 105-113].

Як бачимо, розпочинаючи видання “Літературно-наукової бібліотеки” (а це 1889 - 1898 рр.), І.Франко увійшов у справжній пік своєї творчої діяльності, що не могло не відбитися на змісті і якості творів, які побачили світ у цій видавничій серії. Можна з достатньою впевненістю сказати, що творець “Літературно-наукової бібліотеки” був у розквіті своїх творчих сил. Зробивши такі зауваги, спробую коротко подати історію появи у світ та бібліографію серії “Літературно-наукова бібліотека”.

Невдача з заснуванням журналу “Товариш” у 1888 р. змусила І.Франка повернутися вже в наступному році до відновлення книжкової серії. В листі до М.Драгоманова від 19 листопада 1888 р. І.Франко висловлює намір продовжити “Наукову бібліотеку”. Обговоривши ці питання з М.Павликом, вони вирішили, “що краще буде розширити крихту її програми на “Науково-літературну бібліотеку” і видавати в форматі такім, як була “Бібліотека” Олесницького, і випускати в світ маленькими книжечками, по дешевій ціні (10-20 кр[ейцерів]), та зато частіше” [8, с. 183]. У зв’язку з тим, що у видавництві “Просвіта” виходить оповідання “Ґава”, І.Франко вирішив свій гонорар витратити на продовження (а фактично на почин нової) видавничої серії. Далі він ділиться з М.Драгомановим найближчими планами. Першою книжкою видавець хоче бачити спомини М.Драгоманова, яку віддає ще цього тижня до друку. Йому хочеться друкувати у “бібліотеці поодинокі твори Т.Шевченка з критичними і історико-літературними вводами, далі твори других письменників, важніші народні пісні і т. ін.” [8, с. 183].

Видавець планує помістити переклади Верна про релігію і Вельгаузена “Коротка історія жидів”. Як бачимо, ідеї не нові, бо ці твори планувалося видати вже давніше в “Науковій бібліотеці”. М.Драгоманов відповів 3 грудня 1888 р. лаконічно: “Про Ваш новий план “Науково-літературної бібліотеки” можу тільки сказати, що можна й так! Аби виходила!” [4, с. 281].

Якщо підходити до справи, виходячи з реальних обставин, таке вирішення проблеми було правильне - І.Франко, не маючи великих доходів, заробляючи на хліб насущний “в наймах у сусідів”, не міг заходити в борги, друкуючи, приміром, такого обсягу книжки, як “Читальні” М.Павлика . А на дешевші книжки малого формату і покупців було більше.

3 листування між І.Франком і М.Драгомановим можна зробити висновок, що перші дві книжки “Літературно-наукової бібліотеки” (ми будемо називати їх умовно - “Мала серія”) друкувалися практично одночасно і мали вийти до Різдвяних свят 1889 р.

Перша книжка оновленої серії, яка містила поему Т.Шевченка “Перебендя” з “Переднім словом” І.Франка побачила світ у лютому 1889 р. Це підтверджує його лист до І.М.Колесси, написаний 24 лютого 1889 р. Тут повідомляється також, що “сими днями буде експедіюватися другий випуск - Австро-руські спомини М.Драгоманова” [8, с. 197]. Отже, в лютому 1889 р. І.Франко започаткував свою нову видавничу серію, яка виходитиме у 1889-1897 рр. - всього появилося 18 книжечок у 34 випусках.

Уже в першому випуску серії на звороті останньої сторінки видавець пояснює читачам, яким буде його видання: “Літературно-наукова бібліотека” виходить від початку 1889 р. яко продовженє “Наукової бібліотеки”, накладом Івана Франка. Містити буде, крім річей наукових, приготованих для “Наукової бібліотеки”, також поезії, оповідання і романи живучих писателів українських, переклади писателів чужих, критичні видання наших давнійших писателів і пам’ятників нашої літератури устної й письменної, а також спомини, кореспонденції і матеріяли до історії нашої літератури і нашого духового життя. “Літературно-наукова бібліотека” виходить книжечками в неозначених речинцях. Кожда книжечка, в об’ємі 1-3 аркушів друку, коштує 10 кр. і продаєсь осібно” [11, зв. обклад.]. З цієї програми видавця дуже добре видно - “Літературно-наукова бібліотека є продовженням тих малоформатних видань, які І.Франко здійснював у своїх попередніх серіях. Книжки були розраховані на широке коло читачів, а своєю дешевизною, охопленням широких засягів, серія мала на меті дати українському читачеві той обсяг знань, який конче потрібний для самоусвідомлення українців як нації, що ставитиме в найближчому часі питання про власну незалежність.

Обсяг статті не дає можливості подати детально історію появи у світ кожної з книжок серії “Літературно-наукова бібліотека” - це тема осібного розділу майбутньої монографії. Цю сторінку видавничої діяльності І.Франка у свій час досліджував О.Дей [2], а енциклопедичну статтю про неї написав М.Мороз [5]. Тим не менше, “Літературно-наукова бібліотека” потребує глибших студій, які б дали не тільки літературну оцінку тому чи іншому випускові книжок, а розглянули їх з книгознавчого боку, тобто з’ясували точні дати виходу у світ, показали особливості друку, історичне тло, коли виходила та чи інша книжка, врешті розглядали їх появу не тільки в контексті журналістської діяльності І.Франка, а власне під кутом зору всієї книговидавничої справи в Україні.

Франкова “Літературно-наукова бібліотека” виходила накладом автора у двох серіях, яку М.Мороз чомусь називає “першою” (1889-1898) і “новою” (1894-1898). Мені видається, що оскільки ці серії мають різний формат, то першу з них (розміри книжок 13,5 х 10,4 см) слід називати “малою”, а другу таки “новою”, як хотів цього сам І.Франко. Розмір книжок “нової” серії - 20 х 13 см.

В “малій” серії “Літературно-наукової бібліотеки” побачили світ 34 нумеровані випуски:

1. Шевченко Т. Перебендя. З переднім словом І.Франка. 1889
2. Драгоманов М. Аветро-руські спомини (1867-1877). 4.1. 1889
3. Франко І. Смерть Каїна. 1889
4. Драгоманов М. Аветро-руські спомини (1867-1877). 1889
5. Драгоманов М. З історії публічного виховання в сучасній Европі. 1890
6. Драгоманов М., Франко І. Листочки до вінка на могилу Шевченка в XXIX роковини єго смерти. 1890
7. Драгоманов М. Австро-руські спомини (1867-1877). Ч. З-4. 1890
8. Те ж. 1890
9. Те ж. 1890
10. Флобер Ґ. Леґенда про святого Юліяна Милосердного.Переклад з франц. В.Сави. 1890
11. Берн М. Основи критики біблійної. Переклад І.Белея і І.Франка. 1891
12. Кравченко У. На новий шлях. 1891
13. Е.С. [Тучапський П.] Шевченкові ідеали і українська дійсність. 1892
14. Кримський А. В обіймах старшого брата. 1892
15. Драгоманов М. Австро-руські спомини. 4.5. 1892
16-20. Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу. 1892
21-30. Франко І. Іван Вишенський і єго твори. 1895
31. Н.С.Ж. [Українка Леся] Українські баптисти і їх часопис “Бесіда” за 1894 р. 1895
32. І ми в Європі (протест галицьких русинів проти мадярського тисячоліття). 1895
33. Не виявлено.
34. Франко І. Як я став казенним радикалом. 1897

Ціна кожного випуску окремої книжки “малої” серії 10 крейцерів, отже, вона була розрахована на широке коло незаможних читачів. Оформлення серії - сіро-брунатна, зелено-сіра, рожева обкладинки з геометричною рамкою. На кожній книжці рекламувалася видавнича серія. Книжки ч. 1-13 побачили світ в друкарні Наукового товариства ім. Шевченка, інші - в Народній друкарні під управою В.Манєцького.

Одним з найцікавіших видань “малої” серії була книжечка ч. 32 “І ми в Європі”. Як свідчить повідомлення в часописі “Громадський голос”, “Під таким наголовком надруковано в першій книжці місячника “Житє і Слово” протест галицьких русинів проти мадярського тисячоліття. Мадяри власне тепер обходять 1000-літній празник своєї держави і устроїли виставу в Будапешті, стягають на неї людей з цілого світа і величаються перед ними, які то вони багаті та просвічені, та добрі, та чесні. Отож в руськім протесті розказано, яку погань виробляють мадяри з нашими братами Русинами угорськими, як їх довели до страшної бідноти, темноти та здичіння. Протест сей підписали що найсвітлійші Русини зі Львова і з ріжних сторін Галичини, радікали і народовці. Він вийшов також окремою книжкою і коштує 10 кр., а незабаром вийде для угроруських попів по-мадярськи (бо вони по-нашому вже забули!), а для німців по-німецьки” [1]. Це повідомлення є дуже цікавим. По-перше, свідчить, що окрема книжечка побачила світ не пізніше липня 1896 р. (протест датований 15 червня 1896 р.). По-друге, окрім книжки “малої” серії “Літературно-наукової бібліотеки” був ще один наклад окремої відбитки побільшеного формату 14,5 х 23 см, друкованої окремими сторінками (всього 9 сторінок) без титульного аркуша і без підписів. У книжці ж серії “Літературно-наукова бібліотека” цей документ підписали І.Франко, М.Павлик, В.Будзиновський, В.Охримович (за комітет справ угроруських), посли до Ради державної і крайового Сейму Ю.Романчук, Т.Окуневський, С.Новаковський, Д.Остапчук і ще 38 діячів зі Львова і краю. Попри таку велику кількість підписаних, текст протесту написали І.Франко та В.Гнатюк, що підтвердив М.Павлик [7, с. 106]. Однак досі не виявлено, чи побачили світ, як про це пише “Громадський голос”, книжечки “Протесту” угорською та німецькою мовами.

Про причини, які змусили піти на видання “нової” серії “Літературно-наукової бібліотеки”, свідчить сам І.Франко на останній сторінці 4-ї книжки, яка називається “Кам’яна душа” (на її обкладинці надруковано ч. 34). Ось його слова: “Перша серія “Літературно-наукової бібліотеки” обіймає н-ри 1-30. Продовжуючи наше виданнє при “Житю і Слові”, ми з причин тіпографічних змінюємо формат і розпочинаємо другу серію творами, перепечатаними з “Житя і Слова”. Далі І.Франко подає за числами кн. 31-34 книжки (за нашою термінологією - “нової” серії), які ми даємо в її реєстр за номерами 1-4 [9]. Отже, до “нової” серії увійшли:

1. Пісня про Ролянда. Переклад з старофранц. В.Щурата. 1895
2. Софокл. Едіп цар. Переклад з грецької І.Франка. 1894
3. Франко І. Сон князя Святослава. Драма-казка. 1895
4. Франко І. Кам’яна душа. Драма. 1895
5. Граб П. [Грабовський]. Чернишевський М.Г. Біографічний нарис. Додано поему М.Чернишевського “Гімн діві неба” в перекладі І.Франка. 1895
6. Клоустон В.А. Народні казки та вигадки, їх мандрівки та переміни. Переклад з англ. А.Кримського. 1896
7. Фірдовсій. Шаг-наме, або іранська-Книга царів. Переклав з перської А.Кримський. 1896
8. Заневич І. [Терлецький О.]. Знесене панщини в Галичині. Причинок до історії суспільного життя і суспільних поглядів 1830-1848 рр. 1895
9. Франко І. Учитель. Комедія в 3-х діях. 1896
10. Дідон Ф.Г., Верн М. Житє Ісуса Христа. З франц. переклав І.Франко. 1897
11. Франко І. Для домашнього вогнища. 1897

Усі книги мали однаковий формат - 20х13 см, виходили в м’яких різного кольору обкладинках. На звороті останньої обкладинки давалася бібліографія попередніх випусків серії. Обкладинка прикрашувалася геометрично-рослинною орнаментальною рамкою (відсутня у кн. 1, кн. 8), але ці рамки були різні, залежно від друкарні, де книжка набиралася. Залежно від обсягу кожен випуск коштував від 10 до 50 кр.

Формально до останнього числа серії можна зарахувати також книжку Дж. Дрепера “Історія боротьби між релігією і наукою”, надруковану як додаток до журналу “Житє і Слово” (V-VI вип., червень, 1897), яка побачила світ у 1898 р. Однак ця книжка не мала ні грифа серії, ні чергового числа.

Надаючи належне дослідженням О.Дея і розуміючи, врешті, що вони несли в собі дух епохи тоталітаризму, а тому потребують переосмислення засадничих концепцій, все ж не можу погодитися з тим, що “Літературно-наукова бібліотека” - вияв суто журналістської діяльності І.Франка, як формулює цей науковець. Ця, як і інші видавничі серії І.Франка, є зразком таки його книговидавничої діяльності і як журнал не замінить окремої книжки, так і книжка аж ніяк не може замінити періодичного видання. Журнал і книжка все-таки різні типи видань, які мають свої вимоги і свої специфічні завдання.

І друге, можливо, значно істотніше. Коли у 1898 р. святкувався столітній ювілей відродження нашої літератури від часу появи “Енеїди” І.Котляревського і на одному комерсі, який також входив до програми того свята, М.Грушевський підніс гадку заснувати літературно-видавниче товариство, яке у короткому часі таки утворилося і отримало назву “Українсько-Руська Видавнича Спілка у Львові”, то ця організація, по суті, розпочала у ширшому масштабі трьома різними серіями переводити те, що робив своїм коштом І.Франко протягом 10 років [3, с. 3]. Причому навіть назва залишилася Франкова - “Літературно-наукова бібліотека”. Оскільки І.Франко до своєї хвороби у 1907 р. поруч з В.Гнатюком був одним із головних працівників видавництва (в “малій” серії УРВС з’явилося 117 назв книг у 162 випусках, друкувалися окрім белетристичних також науково-популярні праці з природи і суспільствознавства, у “великій” серії - понад 150 книжок української і світової літератури), то власне І.Франка можна назвати зачинателем і реалізатором цього великомасштабного українського видавничого проекту. Саме в “Літературно-науковій бібліотеці” Українсько-Руської Видавничої Спілки І.Франко реалізував багато з того, що він не міг видати власним коштом. Усе це свідчить, що І.Франко був одним з провідних книговидавців свого часу.

Література:

1. Громадський голос. - 1896. - № 14. - 1 серпня.
2. Дей О. З історії українських революційно-демократичних видань (“Літературно-наукова біб¬ліотека” Івана Франка) // Рад. літературознавство. - 1964. - № 6. - С. 36-53.
3. Катальоґ видань Українсько-Руської Видавничої Спілки у Львові: 1899-1912. - Львів, 1913. - 106 с.
4. Матеріяли для культурної й громадської історії Західної України: Листування І.Франка і М.Драго¬ма¬нова / Всеукр. Акад. Наук. Комісія Захід. України; Упоряд. М.Возняк. - Київ, 1928. - 508 с.
5. Мороз М. “Літературно-наукова бібліотека” // Укр. літературна енциклопедія. - Київ, 1995. - Т. З. - С. 109.
6. Павлик М. Про русько-українські читальні. - Львів: Накладом І.Фран¬ка, 1887. - 188 с.
7. Павлик М. Спис творів Івана Франка. - Львів, 1898. - 127 с.
8. Франко І. Зібрання творів: У 50 т. - Київ, 1986. - Т. 49. - 810 с.
9. Франко І. Кам’яна душа. Драма в одній дії. - Львів, 1895. - 40 с.
10. Черемшина М. Фраґмент моїх споминів про Івана Франка // Іван Франко у спогадах сучасників. -Львів, 1956.
11. Шевченко Т. Перебендя. - Львів, 1889. - 68 с.
12. Якимович Б. Книга. Просвіта. Нація: Видавнича діяльність Івана Франка в 70-80 роках XIX ст. -Львів, 1996. - 307 с.

Журнал "СХІД"