Стан і перспективи українського ринку страхування життя

У статті проаналізовано динаміку формування ринку страхування життя в Україні на підставі порівняння показників страхових компаній, що працюють в Україні та за кордоном. Доведено, що незважаючи на позитивну динаміку розвитку цього виду страхування, наша країна ще має розв’язати велику кількість проблем, пов’язаних з відсутністю відповідних традицій страхування життя, недостатньою кількістю операторів і агентських мереж, неурегульованістю вітчизняного законодавства щодо суб’єктів страхової справи, особливо з іноземним капіталом тощо.

Формування ринку страхування життя має інституціональне значення в розвитку економіки. Виконуючи функцію накопичення грошових коштів, страхування життя акумулює внутрішні інвестиційні ресурси суспільства, і сприяє поліпшенню економічного стану країни. Загальновідомо, що у розвинутих країнах частка страхових компаній в інвестуванні економіки становить біля 30%. Таке значення страхування життя визначає необхідність дослідження його ринку і в Україні.

Наукова і фахова література з цього питання присвячена в основному вивченню різних аспектів реформування діяльності компаній зі страхування життя. Роботи Зайчука Б.О., Мниха М.В., Нікіфорова П.О., Кучерівської С.С., Якименко Г.М., Палія О.М. та інших містять ґрунтовний економічний аналіз методик багатьох лайкових фірм. Також ці питання неодноразово розглядалися у спеціальних публікаціях директорів та менеджерів самих лайфових компаній, що працюють на ринку України: Деніса Р., Міщук Т., Норулак П., Кулєшина А., Царука П., Бикової С., Гурецького К. та інших. Разом з тим, економічні умови розвитку ринку страхування життя змінюються з ростом економіки, підвищенням рівня життя громадян, появою на ринку страхування життя нових гравців і тому потребують адекватної оцінки та теоретичного осмислення.

Метою статті є аналіз ринку зі страхування життя в Україні та порівняння показників вітчизняних та іноземних страхових компаній, в першу чергу європейських.

Існує пряма залежність між рівнем ВВП країни та долею зборів по страхуванню життя в ВВП. Український ринок реального страхування життя складає менш 0,1% від ВВП. За цим показником Україна багаторазово поступається не тільки країнам з найвищим у світі рівнем добробуту, але і своїм сусідам у Центральній та Східній Європі. Так, за даними 2003 року у Чехії, Угорщині та Польщі ринок страхування життя становив біля 1-2% від ВВП, у США – 4-5%, в Японії – 8-9%, в Україні – 0,1% (рис.1).

Джерело: Swiss Re, World Bank, експертні інтерв’ю
Рис. 1 Витрати по страхуванню життя у % до ВВП, 2003 рік.

Якщо порівняти витрати по страхуванню життя до ВВП у 2003 р. та 2006 р. (рис.2) можна зробити висновок, що довіра населення до страхових компаній по страхуванню життя поступово зростає. Але в країнах з перехідною економікою це відбувається досить повільно, так як ринок ще не розвинений і тільки починає входити до фази активного розвитку.

Джерело: Swiss Re
Рис. 2 Співвідношення платежів по страхуванню життя до ВВП у 2006 році, %.

Як відзначають М.Мних [6] та Д. Симонов [2], існують декілька причин низького рівня популярності накопичувальних видів страхування в Україні і загалом на теренах СНД. Одна з них – це сумний досвід втрати громадянами вкладів Держстраху. М. Мних наводить дані дослідження, згідно з яким страхувальникам не довіряло 78,5% населення, а лише 10,7% - довіряло. Майже така сама кількість людей не довіряла банкам та всього 7,8% мали до них симпатію [6].

У табл. 1 показана залежність премій по страхуванню життя на душу населення до ВВП на душу населення. З наведеної таблиці видно, яку роль відіграють лайфові страхові компанії у ВВП держави.

Табл. 1. - Залежність розміру премії по страхуванню життя на душу населення від ВВП на душу населення станом на 01.01.2007 рік*

Країна	Кількість населення, млн. ос.	ВВП на душу населення, $	Відсоткова вага платежів по страхуванню життя у ВВП, %	Премії по страхуванню життя на душу населення, $
США	280,5	36520	4,8	1753,2
Німеччина	82,4	26370	3,8	1021,0
Польща	38,6	9679	1,3	101,9
Росія	142,2	6608	0,06	4,6
Україна	46,6	2262	0,09	1,9

*Джерело: СК «Оранта-Життя»

Отже, на тлі стабільних ринків Центральної та Східної Європи український ринок страхування життя знаходиться фактично ще на початку свого формування. Але, з огляду на те, що інтеграційні та новітні технологічні процеси в Україні відбуваються дещо швидше, ніж у сусідніх країнах Центральної та Східної Європи, вона має великі перспективи розвитку страхового ринку, зокрема ринку страхування життя. Фахівці відзначають, що «бум» страхування життя у країнах Європи припав на 90-і роки ХХ століття (рис. 3). Так, ринок Польщі в першій половині 90-х рр. зростав у середньому на 41% щорічно, Чехії – на 22%, Угорщини – на 13%. Для порівняння, в цей же період збори по страхуванню життя в США знижувалися на 2% щорічно, в Німеччині – збільшувалися на 13%, в Японії - на 6% [1].

Джерело: Swiss Re, William Davidson Institute, US Industrial Out Look, PPG, експертне інтерв’ю
Рис. 3. Розвиток ринків страхування життя у 1991 – 2000 рр.

В Україні, як і в інших країнах Центральної та Східної Європи основну роль у формуванні ринку страхування життя відіграють іноземні компанії. Польща, Чехія та Угорщина відносно швидко лібералізували ринок страхування життя, відкривши можливість для роботи іноземним компаніям. В Угорщині міжнародним страховикам було дозволено відкривати філії (за рішенням влади) в 1989 р., у Польщі та Угорщині утворювати – у 1990 р. та 1991 р. відповідно. До речі, якщо у Польщі та Чехії у зв’язку з повільною приватизацією колишніх монополістів іноземні компанії спочатку виходили на ринок страхування життя фактично «з нуля», то в Угорщині у 1990 р. Allami Biztosito (компанія, яка отримала у спадок від державного монополіста інфраструктуру зі страхування життя) була продана компанії Aegon. У 1996 р. у Чехії також була розпочата приватизація колишньої монополії Ceska Pojistovna. Результатом приватизації стала купівля PPF Group контрольного пакету акцій, частка якого на 2001 рік склала 85% [3].
За виключенням колишніх державних монополістів, інші локальні компанії, які опинилися в однакових з іноземцями умовах, спершу поступалися іноземним компаніям через недостатність відповідних навичок та досвіду роботи. Тільки у Польщі, де частка ринку колишнього державного монополіста досить висока – 50-55% - вітчизняні страховики стали працювати на рівні з іноземними інвесторами, в інших же країнах Центральної Східної Європи іноземні компанії охопили понад 70% ринку страхування життя (рис. 4). Сьогодні ключову роль на ринку країн Центральної та Східної Європи відіграють європейські страхові компанії та американська AIG (Alico AIG Life).

Джерело: Swiss Re, PPG, СМІ, експертні інтерв’ю
Рис. 4 Частка іноземних компаній на ринку страхування життя, 2003 рік

В Україні практично усі компанії-лідери зі страхування життя знаходяться в сфері контролю великих світових компаній. Наприклад, компанія Alico AIG Life має американський капітал, СК «Граве Україна», СК «Уніка Життя», ЕККО (life), «Юпітер страхування життя Іншуранс Груп та VAB Життя – австрійський, УСК «Дженерал Гарант Страхування життя» - італійський, СК «Форт Страхування Життя Україна» - голландський, СК «Ренесанс Життя», СК «ІНГО Україна-Життя та СК «ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія» - російський, СК «ПЗУ Україна страхування життя» - польський, СК «Оранта-Життя» - казахський, SEB Life Ukraine – шведський (Табл. 2).

Табл. 2. - Великі іноземні групи в акціонерному капіталі українських СК життя*

*Джерело: Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) – www.uainsur.com

Разом з тим, амбітні плани страхових компаній в Україні, як ми вже зазначали, реалізовувати важко. Показано, що вже не один рік підряд трійка лідерів ринку незмінна. Її формують дві іноземні компанії ALICO AIG Life та СК «Граве Україна», а також компанія з чисто українським капіталом СК «ТАС» (табл.3). Не дивлячись, на відсутність в капіталі СК «ТАС» іноземних інвестицій, поступатися місцем першої національної компанії вона не планує. Заради цього, для закріплення позиції компанії, СК «ТАС» уклала договір про співпрацю з найбільшою світовою консалтинговою компанією в галузі страхування життя – LIMRA, яка допомагає СК «ТАС» у створенні власної мережі та структуризації бізнесу [2].

Табл. 3. - Показники страхових компаній життя, що працюють в Україні, за 9 місяців 2007 року*

*Джерело: ЛСОУ

Як показує досвід країн Центральної та Східної Європи, динаміка ринку страхування життя у першу чергу визначається п’ятьма умовами: рівнем добробуту населення, його горизонтом планування, розвитком альтернативних фінансових інститутів, попереднім досвідом страхування життя населення, доступністю якісних страхових продуктів.

Зі зростанням добробуту, як правило, людям властиво більшу частину свого заробітку зберігати, в тому ж числі у формі полісів страхування життя.

Горизонт планування визначає ставлення до майбутнього, зокрема схильність та готовність зберігати частину заробітку в періоди фінансової стабільності для витрачання в періоди відносних фінансових труднощів. Як правило, споживачі з великим горизонтом планування схильні зберігати більшу частину свого доходу та з більшою імовірністю готові придбати довгострокові страхові продукти [5].

Ступінь розвитку альтернативних страхуванню фінансових інститутів описує реальні можливості вибору форм та методів збереження для потенційного покупця страхового полісу. До числа альтернативних фінансових інститутів належать банківські депозити, інвестиційні фонди, готівка тощо. Зрозуміло, що при великому різноманітті можливостей частка коштів, виділених «під страхування життя», буде меншою.

Попередній досвід страхування життя задає загальний рівень довіри страхувальника до страховика і, таким чином, відіграє ключову роль при прийняті рішення про купівлю страхового полісу. Досвід страхування включає як довгостроковість користування послугами страхування життя, так і наявність випадків втрати вкладених у страхування життя коштів.

Доступність якісних продуктів зі страхування життя залежить, в першу чергу, від наявності кваліфікованих надійних страховиків, здатних розробити спеціальні продукти для окремого ринку, та масштабів національної агентської мережі.

На сьогодні Україна досягла рівня Польщі, Угорщини та Чехії періоду «буму» страхування життя (1992 – 1997рр.) за більшістю факторів, визначаючих розвиток страхування життя (табл.4)

Табл. 4. - Основні фактори розвитку страхування життя в Україні та ЦСЄ*

*Джерело: World Bank, OECD, Czech National Bank, National Bank of Poland, National bank of Hungary, Czech Statistical Office, Ministry of Finance Republic of Poland, Oxford Economic Forecasting, Національна Ліга Управляючих, Центр Макроекономічних Досліджень, експертні інтерв’ю.

Разом з тим, не дивлячись на позитивну динаміку розвитку цього виду страхування в Україні, його основні показники залишаються досить низькими у порівнянні з розвинутими країнами. За даними [3] на одного українця в середньому припадає менше 2$ премій зі страхування життя. У Росії, наприклад, ця цифра складає 4,6$, а в США – 1,7$ тис. [там само]

Українці ставляться до довгострокових заощаджень практично як і інші мешканці Центральної та Східної Європи. Норма заощаджень в Україні, як і в Угорщині, Чехії та Польщі 10 років тому, складає приблизно 10-15% від розташованого доходу. Окрім того в українців (у порівняні з громадянами інших країн) відсутні і численні альтернативні можливості збереження. На відміну від своїх західних сусідів, українці віддають перевагу зберіганню більшої частини своїх заощаджень у вигляді іноземної валюти. Частка готівки у населення в Україні складає 5-8% ВВП, що є одним із найвищих показників у світі (див. табл. 4). Ємність іноземної валюти у громадян Польщі, Угорщини та Чехії навіть в періоди найбільшої схильності до заощаджень у формі готівки в 90-х рр. не перевищувала 3-4,5% ВВП. ПІФи та банківські депозити користуються в Україні меншою популярністю, ніж в розвинутих країнах Центральної та Східної Європи [там само].

Сьогодні повторенню «східноєвропейського» сценарію в Україні перешкоджають в основному два фактора. Перший – це відсутність в Україні багатих традицій класичного страхування життя та негативний досвід після розпаду СРСР.

Історія конкурентного досоціалістичного страхування в царській Росії не перевищувала 50 років. Тому після революції 1917 року страхування життя в країні фактично перестало існувати. До видачі перших «соціалістичних» полісів Держстрахом пройшло понад 30 років. При цьому в радянські часи придбання страховки населенням, як правило, носило примусовий характер і інколи розглядалось як податок зі сторони держави.

Картина в розвинутих країнах Центральної та Східної Європи була іншою. Досоціалістичні традиції страхування життя були міцнішими та не були повністю втрачені у соціалістичну епоху. Так, історія чеського ринку страхування нараховує понад 200 років. Ще у 1939 році в Польщі, Чехії та Угорщині працювало не менше 30-50 приватних страхових компаній. До початку 90-х рр. частка населення Польщі, Чехії та Угорщини, які володіли полісами страхування життя, становила 40-60%.

Однак на відміну від України та Росії в ряді країн Східної Європи негативний вплив гіперінфляції першої половини 90-х рр. на розмір виплат був суттєво компенсований. Наприклад, у Польщі власник полісу мав право через суд гарантовано добитися коректування виплат з урахуванням інфляції. У Чехії виплати не індексувалися напряму на інфляцію 90-х рр., однак прибуток державного монополісту Ceska Pojistovna повністю розподілявся між власниками полісів страхування життя. В Угорщині ще в соціалістичний період споживачі могли обрати поліси як з індексацією на інфляцію, так і без неї, тому вплив росту цін на реальну величину виплат було мінімізовано.

Одним з вирішальних чинників, який істотно перешкоджає розвитку страхування життя в Україні, є також низька доступність якісних страхових продуктів українцям. За цим показником Україна відстає від своїх західних сусідів більш ніж на 10 років. В Україні понад 50 компаній мають ліцензію на страхування життя. Однак не більше 20 з них активно працюють на цьому ринку. Сьогодні українці можуть довірити своє життя 15-20 лайфовим страховим компаніям. Але в майбутньому склад учасників буде змінюватися. Багато потужних міжнародних компаній вже працюють в Україні. Серед них Fortis, Generali, Allianz, UNIQA. Однак такі гіганти, як наприклад, Aviva, ще не прийшли на ринок України.

Висновки

1. Доступність якісних страхових продуктів визначається, по-перше, масштабністю національної агентської мережі, по-друге, наявністю визнаних, які заслуговують на довіру страховиків та володіють досвідом праці в страхуванні життя. У більшості країн, які розвиваються з ємким ринком страхування життя роль надійних страхових компаній відіграли, в першу чергу, закордоні страховики.

2. Як і в інших країнах Центральної та Східної Європи, переломити ситуацію зможе прихід страхування життя на український ринок відомих міжнародних страхових компаній (ERGO, ING, Aviva, Whintertur), здатних здійснити значні інвестиції з великим горизонтом у створення та розвиток спеціалізованих структур з продажу полісів страхування життя.

Література:

1. Рынок страхования России: тенденции и перспективы / Princeton Parmners Group, 2005. – [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://marketing.rbc.ru/rev_short/1220535.shtml
2. Симонов Д. Жизнь на выбор // Деловой. - №1 (53). - Январь, 2008. – С.30-32.
3. Щеглова Е. Страховые ритейлеры // Инвест-Газета, 31 мая. - 2007.
4. Момотюк Л. Роль недержавних пенсійних фондів у системі пенсійного забезпечення // Фінанси України. – 2006. - №5. – с. 71-77
5. Теорія фінансів / Н.Є. Заєць, М.К. Фісенко та ін. – 2-е видання, стереотип. Мінськ: Вищ. шк., 1998. – 368 с.
6. Мних М.В. Страхування та його роль у забезпеченні соціального захисту населення // Фінанси України. – 2007. - №6. – с. 39-45
7. Нікіфоров П.О., Кучерівська С.С. Сутність та значення фінансової безпеки страхової компанії // Фінанси України. – 2006. - № 5. – 86-90 с.
8. Нанюк І.С., Маруженко Д.С. Визначення категорії «Фінансова стійкість страхових компаній» // Фінанси України. – 2006. № 11. – 77-90 с.
9. Вінер М. Пенсійна реформа // Перспективи дослідження. – 2000. - №12
10. Б.О. Зайчук, О.Б. Зарудний, С.Б. Березіна, В.Т. Александров, С.М. Недбаєва. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. – К.: НВП «АВТ», 2004

Лариса Волощенко, к.е.н., доцент Донецького державного університету управління
Аліна Колігаєва, Донецький державний університет управління

Журнал "СХІД"