Стратегія роботи Київського міського центру здоров’я

Стратегія роботи Київського міського центру здоров’я

У наш час відбуваються істотні зміни в структурі захворюваності в багатьох країнах. Передбачається, що до 2020 р. провідною причиною непрацездатності, інвалідності й смертності у світі стануть неінфекційні захворювання. Вивчення ролі поведінкових факторів ризику в розвитку неінфекційних захворювань забезпечило наукову основу для організації профілактичних програм, спрямованих на зниження ризику розвитку неінфекційних захворювань у популяції й поліпшення здоров’я. Основне завдання Центрів здоров’я – попередження передчасної інвалідності й смертності від хронічних захворювань і пропаганда здорового способу життя. Наприклад, починаючи з 1984 р., подібні Центри щорічно проводять на території США моніторування поведінкових факторів ризику, пов’язаних з розвитком хронічних захворювань, за допомогою Системи Спостереження за Поведінковими Факторами Ризику. Ця система забезпечує інформацію для планування профілактичних програм, спрямованих на боротьбу з факторами ризику. Завдяки зниженню рівня цих факторів у популяції поліпшуються показники здоров’я. Система є досить гнучкою для того, щоб бути модифікованою до умов інших країн і дозволити їм проводити спостереження найпоширеніших на їхній території факторів ризику. Багато країн виявили інтерес до використання цієї системи, а Китай вже почав її впровадження в практику. Боротьба з поведінковими факторами ризику шляхом створення ефективних профілактичних програм, що поліпшують здоров’я, – завдання, у рішенні якого необхідне об’єднання зусиль багатьох країн і міжнародних організацій.

Показники смертності упродовж останніх років фіксуються у м. Києві (10,7‰). У загальній кількості померлих у 2006 році померлі від хвороб системи кровообігу становили 62,2%, від новоутворень – 12,1%, від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій – 9,4%, від хвороб органів травлення та дихання – по 3,7%, від інфекційних і паразитарних хвороб – 2,0%.

Основною демографічною проблемою сучасної України є суттєве відставання від розвинених європейських країн за показником середньої очікуваної тривалості життя (для всього населення цей показник у 2003-2004 роках становив 68,2 року, для чоловіків – 62,6 року і для жінок – 74,1. За даними ВООЗ у 2002 році за цим показником наша країна відставала від країн Центральної Європи на 5,5, а від країн Євросоюзу – на 10,9 року. Серед країн колишнього СРСР Україна на 3,4 року за тривалістю життя випереджає Російську Федерацію, на 2,6 – Казахстан та майже на одному рівні з Білоруссю, Киргизстаном, Молдовою. Різниця у тривалості життя чоловіків і жінок в Україні складає 11,5 року, тоді як в економічно розвинених країнах цей показних становить 5-6 років. Ризик смерті для чоловіків у 20-24 роки перевищує такий же для жінок у 3,3 рази, а імовірність смерті у працездатному віці для чоловіків сягає 37 %.

ОСНОВНІ ПОВЕДІНКОВІ ФАКТОРИ РИЗИКУ:

1. Тютюнокуріння. Поширеність й інтенсивність куріння серед усього населення починаючи з віку 10 років. (Київ – біля 5 тис. смертей щорічно, викликані хворобами, пов’язаними з курінням, 31% усієї смертності серед чоловіків в Україні. Середній вік початку куріння дітей в Україні – 11-12 років. Куріння оцінюється як причина 40% смертей взагалі та 56% всієї смертності від раку серед чоловіків у середньому віці (35-69 років). Через смертність від хвороб, пов’язаних з курінням, курці віком 35-69 років в цілому не доживають близько 20 років до середньої тривалості життя).

2. Зловживання алкоголем (норма – до 20 мл чистого алкоголю на день, до 2 л на рік на душу населення, в Україні біля 10-12 л). Біля 30% смертей серед молодих чоловіків (15-29 років) пов’язана із алкогольним сп’янінням. Втрати економіки через зловживання алкоголем складає від 1 до 3% ВВП.

3. Вживання наркотичних речовин (легкі – 20-25 %, важкі – 1 %).

4. Якість харчування (норма – не менше 400 г фруктів та овочів на день, менше 30% жирів у добовому раціоні, йодизація солі).

5. Ожиріння. (В Україні 35-40% населення та 15% дітей і підлітків мають зайву вагу).

Індекс маси тіла (індекс Кетле) ІМТ = m/h², де

m – маса тіла в кг, h – зріст в м (норма – ІМТ= 20-25).

6. Репродуктивне здоров’я, профілактика ранньої вагітності та ІПСШ, в т.ч. ВІЛ-інфекції (захворюваність на ВІЛ/СНІД в м. Києві за останні два роки збільшилась з 3,3 до 12,6 на 100 тис. населення. За темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції м. Київ посідає п’яте місце серед регіонів України. Пологів в Україні біля 7 тис. на рік серед дівчат 14-17 років, у Києві біля 300.

Всі прогнози фахівців навіть за оптимістичними сценаріями передбачають збільшення народжуваності максимум до 1,5 (у 2006 році цей показник становив 1,2) дитини на одну жінку, але цього порогу буде досягнуто не раніше 2020 року за умов зміни репродуктивних настанов та підвищення рівня життя).

7. Рівень артеріального тиску (норма – менше 140/90 мм рт. ст.).

8. Оцінка рівня здоров’я: фізичного (за програмами "Школяр" та "Паспорт здоров’я"), психічного (тести на тривожність, стрес і т.п.), самооцінка здоров’я (за Войтенком).

9. Якість і кількість сну та відпочинку, безпека життєдіяльності.

10. Рівень рухової активності (норма – більше 3,5 год. на тиждень).

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ПРОФІЛАКТИЧНОЇ РОБОТИ:

• профілактика тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії, особливо серед школярів та молоді;
• профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІДу, небажаної вагітності;
• пропаганда рухової активності серед населення м. Києва;
• профілактика серцево-судинних та онкологічних захворювань;
• профілактика травматизму;
• профілактика туберкульозу згідно цільової програми медико-соціальних протитуберкульозних заходів та TACIS;
• профілактика вірусних гепатитів;
• профілактика йододефіцитних станів у населення;
• профілактика хронічних неінфекційних захворювань згідно програм “Турбота” та “Здоров’я киян”;
• підготовка волонтерів серед студентів-медиків, соціальних працівників та учнівської молоді для пропаганди медико-гігієнічних знань серед однолітків;
• забезпечення ЛПЗ інформаційними матеріалами (буклети, пам’ятки, плакати, брошури і т. ін.), електронною версією медичної інформації з преси; епідеміологічним зведенням з актуальних в даний період інфекцій, прес-релізами до міжнародних оздоровчо-пропагандистських днів;
• організація оздоровчих заходів для населення та медичних працівників.

ПРОБЛЕМИ:

• широке розповсюдження серед молоді тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії та СНІДу – основні загрози здоров’ю та головні причини смертності населення працездатного віку;
• соціально-економічні збитки від хвороб, пов’язаних із шкідливими звичками, наркоманією, ВІЛ/СНІДом;
• недостатня ефективність первинної профілактики тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії та СНІДу, що проводиться у місті різними управліннями, відомствами, організаціями розрізнено, без використання досвіду, накопиченого іншими службами та громадськими організаціями;
• спеціалізована наркологічна служба в системі охорони здоров’я переважно проводить лікувальну роботу із пацієнтами, що мають алкогольну та наркотичну залежність, і не здатна охопити первинною профілактикою все населення міста;
• існуючі у системі охорони здоров’я Центри здоров’я, які є установами профілактичного спрямування, не мають достатньої матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу для широкомасштабного інформування та навчання населення здоровому способу життя та профілактики захворювань;
• викладачі, лікарі, соціальні працівники, тобто фахівці, які в процесі своєї діяльності безпосередньо мають інформувати населення про негативні наслідки шкідливих звичок, шляхи профілактики захворювань, в тому числі СНІДу, не підготовлені достатньою мірою за даними проблемами та, як правило, ведуть профілактичну роботу малоефективно.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ РОБОТИ ЦЕНТРУ ЗДОРОВ’Я:

• Київському міському Центру здоров’я створювати банк даних про поширеність факторів ризику серед населення, досліджувати рівень здоров’я школярів, людей похилого віку та інших верств населення, а також розробляти інформаційно-методичні матеріали з цих питань. Підтримувати в мережі Інтернет сайти та матеріали по здоровому способу життя.
• Створити на базі міського та районних Центрів здоров’я м. Києва рекреаційні зони здоров`я (бігові, велосипедні та лижні доріжки, тропи здоров`я, тренажерні та спортивні майданчики, басейни, кабінети психотренінгу та клуби загартування) для навчання населення і медичних працівників здоровому способу життя. Сприяти розвитку мережі дитячих та дорослих спортивних секцій масового відвідування.
• Створити на базі (у структурі) Центрів здоров’я Центри щодо контролю й профілактиці неінфекційних захворювань. Вони будуть здійснювати моніторування поведінкових факторів ризику, пов’язаних з розвитком хронічних захворювань, за допомогою системи спостереження за поведінковими факторами ризику. Ця система має забезпечувати інформацію для планування профілактичних програм, спрямованих на боротьбу з факторами ризику. Завдяки зниженню рівня цих факторів у популяції будуть поліпшуватися показники здоров’я.
• Брати участь у реалізації міжнародних проектів та програм Всесвітньої організації охорони здоров`я: “Здорові міста”, “Профілактика неінфекційних захворювань”, “Європейська мережа шкіл зміцнення здоров’я”, “Здоров’я для всіх у 21 столітті” з метою визначення пріоритетною соціальною політикою регіону зміцнення і збереження здоров`я киян, збільшення конкретних дій та програм, які на це спрямовані, а також для обміну практичними та науковими здобутками з цих проблем.
• Забезпечити участь головних штатних та позаштатних фахівців та консультантів ГУОЗ та МЗ у масових профілактичних заходах для населення (виступах у ЗМІ, оздоровчих акціях, консультування за телефоном здоров’я 0–83 і т. ін.)
• Забезпечити участь фахівців в галузі формування здорового способу життя у Національних та міжнародних семінарах та конференціях.

Стойка О.О., в.о. головного лікаря Київського міського центру здоров’я