Іспит для 70-річної ООН

16.09.2015 12:38:28 | Ярослав Довгопол

Чергова 70-та сесія Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй сьогодні розпочинає офіційну роботу, перше засідання Генерального комітету відбудеться вже завтра. Традиційно головний дорадчий, директивний та представницький орган ООН обговорюватиме найбільш актуальні питання міжнародного порядку, зокрема й ситуацію в Україні

Утім, не все так добре в самій Організації. Через внутрішню кризу ООН, хоч і дожила до поважного ювілею, стала нездатною приймати ключові рішення. Насамперед, через надмірне застосування окремими країнами права вето, отриманого ще в далекому 1945-му.

Виступ Папи Римського

Церемонія відкриття Генасамблеї 15 вересня традиційно передбачає виключно формальні процедури. Зокрема, відбудеться перша пленарна зустріч на рівні постійних представників та звернення до її учасників голови ГА ООН. Цього року на Генасамблеї головуватиме представник Данії Могенс Люккетофт, він повністю керуватиме її роботою.

Найцікавіше розпочнеться 25 вересня, коли до Нью-Йорка почнуть прибувати глави держав-членів ООН та інші світові лідери для участі в загальних дебатах, які, за програмою, стартують у понеділок, 28 вересня. Загалом на сесії очікується присутність понад 100 (!) світових лідерів.

Особливістю цьогорічної сесії стане виступ глави Святого Престолу - Папи Франциска, запланований на 25 вересня. Це дуже рідкісна подія для всесвітньої організації. Востаннє предстоятель Католицької церкви виступав тут 18 квітня 2008 року - це був Бенедикт XVI. Планується, що промова Понтифіка триватиме приблизно півгодини, під час неї, як очікується, він згадає про складну ситуацію в Україні.

Порошенко у Нью-Йорку

Українську делегацію на 70-й сесії очолюватиме президент Петро Порошенко. Крім виступу з трибуни ООН, він матиме можливість провести цілу низку двосторонніх зустрічей з главами інших держав та міжнародних організацій для обговорення, передусім, українського питання. Досі офіційно непідтвердженими залишаються можливі зустрічі Петра Порошенка з президентом Росії Володимиром Путіним, а також главою Білого дому Бараком Обамою. Втім, за інформацією дипломатичних джерел, така можливість опрацьовується.

За практикою, програма перебування глави Української держави може також передбачати зустрічі в Нью-Йорку з провідними представниками політичних та бізнес-кіл США; виступи у впливових аналітичних центрах, зокрема, в Раді міжнародних відносин; зустріч з організаціями української діаспори. Тут треба зауважити, що закордонні українці відіграють не останню роль у забезпеченні українських підрозділів на передовій у зоні АТО.

Проблеми та дебати

Оскільки всі процедурні питання, пов'язані з проведенням загальних дебатів на рівні глав держав ще до кінця не опрацьовані, визначити конкретний перелік тем, які активно дискутуватимуться під час сесії, можна лише в загальних рисах. Насамперед, найбільш актуальними залишаються проблеми щодо ситуації у Сирії, підписання іранської ядерної угоди, напливу біженців, кліматичних змін та, безумовно, ситуації в Україні й незаконної анексії Криму. Очікується, що окремо підніматиметься питання міжнародного трибуналу щодо збитого над Україною авіарейсу МН-17.

Тим часом, для вирішення цих питань ООН мусить подолати системну проблему, пов'язану з неможливістю постійно діючого органу ООН - Ради Безпеки - ефективно реагувати на кризи у світі. Здебільшого це відбувається через блокування окремими постійними членами Радбезу важливих резолюцій. У принципі, така ситуація існує вже давно. Наприклад, ще за радянських часів СРСР блокував резолюцію Ради Безпеки, яка засуджувала ввід радянських військ в Афганістан. Так само були з легкістю за допомогою одного голосу відкинуті звинувачення на адресу Москви щодо збитого пасажирського авіалайнера Корейських авіаліній неподалік від острова Сахалін у вересні 1983 року.

З огляду на ці паралелі, ми вкотре стаємо свідками, що історія має властивість повторюватися. Однак, об'єктивно, ситуація з часом кардинально змінилася. На відміну від СРСР, який на той час успішно користався статусом країни-переможця у Другій світовій війні та мав значний вплив на міжнародній арені, нинішня Росія відверто створює небезпеку чинному міжнародному порядку. І при цьому продовжує нахабно застосовувати право вето, прикриваючи ним свою агресивну нищівну політику.

Приборкати агресора

Теоретично, Статут ООН передбачає процедури, які могли би позбавити Росію можливості спекулювати своїм правоприємництвом від СРСР. Саме він, Союз 15-ти республік, а не одна РРФСР, з якої утворилася Російська Федерація, був постійним членом ООН з правом вето у Радбезі. Тим не менше, на початку 1990-х Росія присвоїла собі таке право. Нині настав час відповідати за вчинки.

Щоб запустити цей складний механізм, ООН спочатку має визнати Росію країною, що є безпосереднім учасником у конфлікті з Україною. В такому разі РФ як постійний член Радбезу буде позбавлена права голосу в цьому питанні. Але це тільки перший серйозний крок, який, очевидно, стане непростим іспитом для Організації.

Існує ще один варіант, коли країни ООН черговий раз зав'язнуть у дебатах та не приймуть жодного ключового рішення, щоб приборкати агресора. У такому випадку криза ООН має всі шанси тільки поглибитися, а до наступного ювілею існування організації може взагалі опинитися під питанням.

Автор:	Ярослав Довгопол
Источник:	Укрінформ
Ссылка:	http://www.ukrinform.ua/

Возврат к списку