На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Судова реформа. Затишшя перед бурею

Версия для печати Версия для печати

22.09.2015 11:28:10 | Юрій Сандул 
Маємо два проекти судової реформи, які Україна 4 вересня відправила на оцінку Венеціанської комісії. Один - підготовлений в Адміністрації Президента (точніше - Конституційною комісією при Президенті України). Другий, альтернативний - авторства громадської організації «Реанімаційний проект реформ» (РПР). Крім розбіжностей, які легко усуваються взаємними компромісами, бо не мають принципового характеру, є і кілька суттєвих, а головна суперечність між проектами - спосіб, у який пропонується провести очищення суддівського корпусу.

Комісія вважає, що треба зробити переатестацію нинішніх суддів, а РПР наполягає на звільненні усіх суддів та їх новому наборі через спеціальні конкурсні комісії (за прикладом механізму добору у нову патрульну поліцію). Пропозицію РПР підтримує абсолютна більшість суспільства (звісно, якщо судити з його настроїв за дискусією в соціальних мережах та з украй низького рівня довіри до суддів, що одноголосно фіксують соціологи) і значна частина народних депутатів із парламентської більшості, причому не лише «Самопомочі», а й з «Народного фронту» і «Солідарності».

Тим часом Конституційна комісія оголосила про початок громадських обговорень тих змін до Конституції України, що стосуються правосуддя.

Триватимуть обговорення до кінця жовтня, перше з них відбулося 18 вересня у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Такою є на сьогодні у максимально спрощеному вигляді ситуація з судовою реформою. До цього можна ще додати, що такий шлях забезпечення незалежності суду як виборність суддів наразі не розглядається навіть прихильниками найрадикальніших способів очищення суддівського корпусу. Як заявив кореспонденту Укрінформу перший заступник голови парламентського комітету з питань правосуддя Леонід Ємець (фракція «Народного фронту»), «ідея виборності - добра ідея, але сьогодні вона не на часі, спочатку ми маємо подолати політичну корупцію, що перетворює будь-які вибори на вибори «за гречку». Я - за поступовий шлях до реалізації ідеї виборності». «Сьогодні, - додав він, - ми маємо домогтися оновлення суддівського корпусу через звільнення суддів і призначення нових спеціальними конкурсними комісіями».

Направлення до Венеціанської комісії одразу двох проектів стало маленькою сенсацією, оскільки ніхто з громадських активістів не чекав такого рішення Президента України. Воно стало для них приємною несподіванкою. Звідси можемо вивести головну на даний момент інтригу: чи означає такий крок Президента, що він, усупереч думці членів робочої групи Конституційної комісії, очолюваної заступником глави Адміністрації Президента Олексієм Філатовим, схиляється до схвалення головної норми саме альтернативного проекту?

Поки що ніщо, крім згаданої несподіваної згоди Президента на направлення до Венеціанської комісії обох проектів, не говорить на користь позитивної відповіді на це питання. Учора в інтерв'ю трьом телеканалам («Новий канал», «Перший» та «Еспресо ТВ») глава держави обмежився загальною відповіддю: «Радикальні пропозиції: давайте взагалі всіх суддів звільнимо і залишимося без судочинства - безвідповідальні». І ще: «Ми повинні дати шанс чесним суддям проявити себе: справедливий суд потрібен уже зараз». З неї швидше випливає його прихильність все-таки до норми, що міститься у проекті Конституційної комісії, ніж навпаки. Тим часом, набагато легше спрогнозувати позицію європейських експертів: навряд чи Венеціанська комісія категорично заперечить звільнення і новий набір, а от те, що вона не буде заперечувати переатестацію - майже напевне. Тобто, ніякого вибору європейці за нас не зроблять.

Якщо Президент усе-таки підтримає «свій» проект по суті головного суперечливого питання, то як він переконає у цьому 300 депутатів? Поки що це видається недосяжною метою. Переатестація суддів навіть за розрахунками Олексія Філатова займе до 3,5 років (на практиці майже напевно цей строк подовжиться), а суспільство чекає на справедливий суд, як дуже правильно сказав глава держави, «вже зараз». Громадяни, коли судитимуть про успіх чи неуспіх судової реформи, не думатимуть про правові чи процедурні складнощі на кшталт перспективи поновлення звільнених суддів через Європейський суд з прав людини. Не згодні вони й чекати три з половиною роки на практичні результати реформи. Вони хочуть бачити нового справедливого суддю негайно, максимум згодні зачекати кілька місяців, витерплять і довше, якщо бачитимуть практичне підтвердження того, що реформа успішно проводиться, тобто, знову ж таки, хоче бачити негайно хоч деякі приклади справедливого судочинства у резонансних справах. А їх досі нема.

Затяжна процедура переатестації, котру проводитиме Вища кваліфікаційна комісія, членів якої переважно призначатиме чинна влада, не задовольнить очікування суспільства, спраглого до справедливості. На ці настрої орієнтуватиметься достатня кількість народних депутатів, щоб пропозиція Конституційної комісії не пройшла остаточного ухвалення.

Очевидно, Президент бажав би здійснити судову реформу м'яко, поступово, без потрясінь. Але він мусить враховувати суспільні настрої. Люди справді дуже злі на нинішніх суддів і схвалять будь-які, навіть найрадикальніші, методи їхнього вигнання.

Крім того, є і ще один, суто політичний, чинник, який заважає президенту затягувати з очищенням суддівського корпусу. Вкрай низький рівень довіри до суду і до правоохоронних органів загалом об'єктивно знижує і довіру до Президента у тих випадках, коли загострення політичної боротьби призводить до дедалі більшої участі у ній цих органів. Приміром, і події 31 серпня біля Верховної Ради, і арешт народного депутата Мосійчука, і кримінальні справи на одеських активістів за вторгнення до ківаловського «будинку Гаррі Поттера» не викликали в суспільстві одностайного схвалення дій МВС чи Генпрокуратури головним чином тому, що люди не довіряють ні міліції, ні прокурорам, ні суду.

Висновок Венеціанської комісії, як і завершення громадського обговорення проектів судової реформи, очікується до кінця жовтня. Доти навколо цього питання буде відносне затишшя. А потім боротьба у найбільш суперечливому питанні судової реформи - атестація чи звільнення і новий набір суддів - спалахне з новою силою. І наявність інших надважливих питань - можливе остаточне голосування за конституційні зміни в частині децентралізації чи доля так званих «мінських угод» - не завадить гостроті дискусії щодо судової реформи. І навіть посилить її. Країна невпинно наближається до періоду, коли питання «чи проводить влада необхідні системні реформи?» - стане для суспільства найголовнішим, важливішим навіть за війну. І загальною відповіддю владі вже не відбутися.
Автор:  Юрій Сандул
Источник:  Укрінформ
Ссылка:  http://www.ukrinform.ua/

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 617

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua