Як Ви оцінюєте візит Ющенка в Росію? (експерт-опитування)

14.02.2008 11:56:16 |

12 лютого розпочався офіційний візит Президента України Віктора Ющенка до Російської Федерації. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей «АКСІА»» звернувся до політичних експертів з питанням: «Як Ви оцінюєте візит Ющенка в Росію?»

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):

- Визит еще не закончился, поэтому трудно давать однозначные ответы. То, что удалось разрядить ситуацию на газовом фронте это несомненная заслуга Ющенко. Думаю, что очень важно что Москва не нашла никаких аргументов против НАТО. Следующее важное обстоятельство – непонятно с какой целью вслед за Ющенком в Москву поедет Тимошенко. Ей нужно придумать что-то такое неубиенное, что изменит договоренности между Путиным и Ющенко. Либо Путину нужно будет идти на отказ от своей точки зрения. Пока это все, но визит еще не закончился и возможны неожиданные для нас повороты.

Олександр МЄДВЄДЄВ (експерт Центру досліджень політичних цінностей «АКСІА»):

- Газовая проблема стала скорее поводом для переговоров, чем их сутью. На мой взгляд, основной проблемой переговоров стал пересмотр принципов безопасности на Востоке Европы. Накануне переговоров Путин публично признал членство в НАТО внутриукраинской проблемой. А в постпереговорном формате Ющенко сообщил, что готов конституционно запретить размещение натовских баз на территории Украины.

Получая признание Путина, Ющенко получает статус многовекторного Президента. Идя на такой компромисс, Ющенко получает не только внешнеполитический стратегический, но и внутриполитический тактический бонус. Его договоренность с Путиным, негласное благословение Кремля на членство в НАТО открывают возможность разблокировать внутрипарламентский конфликт вокруг проблемы НАТО извне. Сейчас регионалам придется объяснять своему электорату, почему лозунг «нет НАТО» актуален, если от него отказался Кремль.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):

- Я оцінюю його позитивно. Оскільки вважаю, що зі своїми партнерами, а тим більше з прихованими ворогами, говорити краще, ніж не говорити. Крім того, загальний результат полягає в ліквідації загрози газової кризи. Так вийшло, що в результаті цих переговорів Ющенко виглядає як людина, що просунулась вперед в процесі більшої відкритості наших газових стосунків. Але абсолютно очевидно, що так вийшло завдяки позиції Тимошенко. Якщо б не було такої енергійної позиції Тимошенко, то звичайно, що жодних розмов про зміну формату не відбулось би. У той же час, сама схема збереглась – Росія залишається на українському внутрішньому ринку. Просто зараз на цьому ринку не буде швейцарської компанії і приватних інвесторів. Це дійсно крок на шляху відкритості, але інтереси Газпрому все одно збережені і не дивно, що вони навіть погодились скасувати частину боргу.

Стосовно всіх інших речей, мені видається, що якихось рішучих просувань в стратегічному напрямку не відбулось. Єдине, що приємно, що Росія разом з Україною буде святкувати 200-річчя Гоголя. Якимось чином Ющенко погодився згадувати про Полтавську битву. Єдине, що я не розумію як це можна робити одночасно і зі шведами і з росіянами.

Загалом це певна перемога і Тимошенко і Ющенка. Тимошенко – в тому, що вона усунула гравців, які їй заважали в процесі газових стосунків з Росією, а Ющенко виглядає, як людина, що змогла вирішити проблеми. Президент Росії, в свою чергу, зміг зробити певний меседж для української громадської думки в тому, що дуже небажано ставати членом НАТО. Я думаю, що для тих хто проти НАТО це був подарунок.

Володимир КОРНІЛОВ (директор Українського філіалу Інституту країн СНД ):

- От этого визита не ожидали большой продуктивности. К сожалению, целый ряд договоренностей так и не были достигнуты, в частности договоренности по Черноморскому флоту, по границам и т. д. Все заслонила собой газовая тема. Полноценного заседания межгосударственной комиссии вчера так и не состоялось. По сути дела все участники комиссии занимались только тем, что ожидали результаты встречи Ющенко и Путина. И как мы видим, подписан все лишь один документ, который в принципе намечает определенные важные шаги, но это не более чем декларация. Я имею в виду план действий до 2009 года.

Что касается результатов по газу. То, я так понимаю, нам всем нужно дождаться официальных соглашений между хозяйствующими субъектами Нефтегазом Украины и Газпромом. Судя по вчерашней бурной реакции украинских СМИ, их ввели в заблуждение некоторые бравурные заявления Ющенко, который выхватил всего лишь два-три пункта из намечающегося договора. Это преподнесли как некую сенсацию. Хотя на самом деле, нам следует дождаться информации о том, когда будет убран посредник RosUkrEnergo, и, самое главное, какая после этого будет цена на газ. Вот когда мы узнаем результаты этих договоров, тогда и можно будет судить о том что достигнуто между Украиной и Россией в газовой сфере. По другим сферам, как я уже замечал, продвижение вперед не произошло.

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ (директор PR-групи «Politteh»):

- Президент виконав головне завдання. Він як великий майстер накреслив своїм пензлем основні риси відносин з Росією, особливо по тематиці газу. А всі інші питання, які він вважає дрібними – переговори про використання азовського шельфу, демаркація, делімітація кордонів з Російською Федерацією, врегулювання проблеми в Керченській протоці він залишає вже уряду, РНБО.

Незважаючи на те, що усунення RosUkrEnergo все-таки відбулось, нез’ясованим залишається коли буде створена компанія, яка має поєднати 50% частики Газпрому і Нафтогазу, і яка замінить нинішню компанію. При цьому Ющенко досяг головного для себе результату, не залишивши прем’єрові шансів домогтися цього в Москві 21 лютого. Хоча багато в чому усунення RosUkrEnergo - це є заслуга уряду і особисто прем’єра. Крім того, успіхом Президента було те, що хоча він і визнав борг України перед Газпромом, розрахунки за газ будуть здійснюватись за минулорічними цінами.

Володимир ГОРБАЧ (політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва):

- Це другий візит Ющенка в Російську Федерацію. Перший відбувся одразу після його обрання і не справив жодного враження на російську сторону. Нинішній же візит співпадає з закінченням другої президентської каденції Володимира Путіна. Виглядає так, що цей візит має певний результат. Президент позиціонував себе як не антиросійського політика. Для українських громадян він позиціонував себе як людину, що може домовлятись з Путіним, на відміну від свої політичних конкурентів. Ющенко надіслав сигнал виборцям Партії регіонів, що його домовленості в Москві важливіші ніж домовленості Віктора Януковича. Для цього використовується реакція російської сторони.

Домовленість про стратегічне партнерство з Російською Федерацією - давній проект. І особливих зрушень не відбулось і цього разу, хіба що фіксується словесна форма про те, що Україна є стратегічним партнером для Росії і навпаки.

Конкретні ж домовленості лежать в економічній сфері. Віктор Андрійович пішов на зустріч росіянам, і росіяни пішли на зустріч Україні. Це стосується готовності поступово переходити на прямі взаємини, але маємо і готовність української сторони відтворювати ту модель, яка передбачає участь Газпрому, чи дочірніх структур в продажі газу всередині самої України. Це зовнішньоекономічна стратегія всього Газпрому. Думаю, що ми знаємо не всі деталі цих домовленостей, а ті домовленості про які ми знаємо – не є остаточними. Діалог буде продовжуватись. Ющенко залишиться основним переговірником. Але він може наразитись на критику Тимошенко, хоча це станеться не зараз, а після переходу Юлії Володимирівни в опозицію.

Источник:	Центр досліджень політичних цінностей
Ссылка:	http://rep-ua.com/78496.html

Возврат к списку