Цей день в історії - події та люди. 8 квітня

08.04.2009 09:34:19 |

Свято:

Міжнародний день циган.

Події дня:

1892 – 8 та 9 квітня М. Заньковецька і М Садовський після майже дев’ятирічної перерви, пов’язаної з забороною виступів українських труп у Києві, дали дві вистави у Київському міському театрі під егідою Київського російського драматичного товариства.

1904 – було підписано англо-французьку угоду (в 1907 р. – англо-російську), яка оформила імперіалістичний блок Франції, Великобританії й царської Росії (“Троїстий союз”, або Антанта).

1924 – у Києві завершився голосний політичний процес над кількома десятками людей, яких звинувачували в приналежності до підпільної шпигунської організації “Центр дії”. Під час слухань деяких з них було звільнено, наприклад В. Базилевича – секретаря Історичного товариства Нестора-літописця та В. Романовського – директора Архіву давніх актів. Зрештою перед судом постало 18 осіб, зокрема академік М. П. Василенко, його брат К. П. Василенко, а також П. Смирнов, П. Тартаковський та ін. Процес, який супроводжувався інспірованими владою демонстраціями “обурених трудящих” та шквалом наклепницьких публікацій в пресі, мав міжнародний резонанс. З проханням не виносити смертного вироку до українського керівництва звернувся прем’єр-міністр Франції Р. Пуанкаре. Але М. Скрипник, який займав тоді посаду Генерального прокурора УСРР, витлумачив це як зайвий доказ провини підсудних. В такому ж дусі виступав і В. Чубар. Врешті-решт, вироки були винесені найсуворіші, але смертну кару замінено на довгі терміни ув’язнення. Прикметно, що матеріали процесу до теперішнього часу судовими органами не переглядались.

1929 – РНК прийняла постанову “Про релігійні культи”, визначивши курс на повне викорінення релігії в СРСР.

1944 – почалась Кримська наступальна операція радянських військ, яка закінчилась 12 травня повним розгромом німецько-фашистської 17-ї армії і звільненням Криму.

1959 – на Кременчуцькому автомобільному заводі складено перший самоскид “КРАЗ-222”.

1989 – було видано Указ Президії Верховної Ради СРСР “О внесении изменений и дополнений в Закон СРСР “Об уголовной ответственности за государственные преступления” и некоторые другие законодательные акты СССР”. Указ змінив, зокрема, формулювання статті 70 Кримінального кодексу РРФСР і відповідні статті кримінальних кодексів інших союзних республік (“антирадянська агітація і пропаганда”), за якою під час репресій були засуджені тисячі радянських людей.

Цього дня народились:

1784 – Діонісіо Агуадо, іспанський гітарист-віртуоз, композитор, педагог, автор “Школи гри на шестиструнній гітарі”. Перевидана в багатьох країнах світу, “Школа” Агуадо і сьогодні прийнята як основний посібник в класах гри на гітарі у багатьох консерваторіях світу.

1859 – Едмунд Груссерль, німецький філософ, засновник феноменології. Автор праць “Філософія арифметики”, “Логічні дослідження”, “Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії”, “Формальна і трансцендентальна логіка”, “Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія”. Серед його учнів – Н. Гартман, М. Хайдеггер, М. Шелер.

1874 – Михайло Андрійович Коссак, український музичний і театральний діяч, композитор і диригент. Служив хормейстером і диригентом у Руському народному театрі у Львові (1896 – 1914), Театрі Миколи Садовського в Києві (1918 – 1919), Українському драматичному театрі ім. І. Франка. Писав музику до театральних вистав, романси.

1889 – Євсевський Федір Андрійович, український композитор, диригент. Автор балету “Фантастична музика”, хорових творів на слова Т. Шевченка, О. Олеся та ін.

1904 – сер Джон Річард Хікс, англійський економіст, представник неокейнсіанства, лауреат Нобелівської премії з економіки (1972; спільно з К. Ерроу, США). Дослідник в галузі економетрії, теорії загальної економічної рівноваги, економічної теорії добробуту, теорії управління.

1914 – Марія Фелікс, мексиканська кіноактриса. Для іспаномовних мешканців Латинської Америка Марія Фелікс була приблизно тим, чим для північних американців Мерилін Монро – зіркою першої величини, секс-символом, предметом пристрастей та обожнення. Ще її порівнювали з Марлен Дітріх. Актриса знялась у фільмах “Жінка без душі”, “Мессаліна”, “Французький канкан”, “Скляний будинок”, “Злочинні романи упирів Моралес” та ін. Нагороджена французьким орденом Почесного легіону.

1929 – Жак Брель, французький поет, композитор, шансоньє, актор і режисер. Талант Бреля, бельгійця за походженням, розквітнув у Франції. Він писав музику і тексти своїх пісень, виступав на естрадах. До нього швидко прийшла слава, а шанувальники його непересічного таланту називали його не інакше як “мсьє 10 тисяч вольт”. За короткий проміжок часу він зміг зайняти місце в першій плеяді французьких шансоньє. Менш як за 15 років творчої діяльності створив понад 400 тисяч пісень. Його мистецтво підкоряло людей своєю “якістю” – літературною, музичною, людською. Брель зіграв чимало ролей в різноманітних фільмах, сам знімав кіно (“Франц”, “Далекий Захід”). Однією з найвідоміших брелівських пісень є “Ne me quitte pas” (“Не залишай мене”). Важко назвати співака, котрий не видав би власної версії цієї композиції, але неперевершено вона звучить у виконанні відомої джазової співачки Ніни Сімон. Один з музичних критиків так пише про це: “Коли Брель співав “Не залишай мене” (“Ne me quitte pas”), по його обличчю текли сльози, а слухачі в залі низько схиляли голови. Коли Ніна Сімон співала “Ne me quitte pas”, було бажання вибігти з залу, настільки цей трансфер болю був нестерпний”.

Цього дня померли:

1879 – сер Ентоні Паніцці, британський бібліотекар, котрий у 1856 – 1866 рр. стояв на чолі Бібліотеки Британського музею, зробивши її одним з найбільших наукових центрів світу. Автор знаменитої круглої зали бібліотеки, відкритої у травні 1857 р.

1919 – Михайло Іванович Зубрицький, український етнограф, фольклорист, історик. З шкільних років приятелював з І. Франком, активно співробітничав з ним та В. Гнатюком. Вивчав побут бойків. Автор розвідок з етнографії, фольклору, історії. Зібрав і частково опублікував українські народні пісні, оповідання, легенди, приказки, прислів’я тощо.

1929 – Гнат (Ігнат) Павлович Житецький, український літературознавець, історик і книгознавець. Син П. Г. Житецького (український філолог, педагог і громадський діяч). Протягом 1890 – 1924 рр. учителював у середніх навчальних закладах Петербурга і Києва. У 1898 – 1903 рр. – співробітник “Большой энциклопедии”, де вів відділ російської історії, надрукував близько 300 статей і довідок. Один із засновників Всенародної бібліотеки України при ВУАН (тепер ЦНБ ім. В. І. Вернадського АН України), в якій 1922 – 1929 рр. завідував відділом рукописів. Житецький – автор ґрунтовних статей про українських письменників та вчених.

1984 – Петро Леонідович Капіца , радянський фізик, академік АН СРСР, один із засновників фізики низьких температур і фізики надсильних магнітних полів, двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Нобелівської премії з фізики (1978), почесний член 13 національних і 2 міжнародних академій наук, почесний доктор багатьох іноземних університетів та інститутів.

Источник:	Всеукраїнський прес-центр
Ссылка:	http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=874

Возврат к списку