09.10.2013 10:45:21 |
Свято:
Всесвітній день пошти. Одне з міжнародних свят, що відзначається у рамках ООН. Саме в цей день у 1874 році утворився Всесвітній поштовий союз (ВПС). На XVІ Конгресі ВПС, що проходив у Токіо в 1969 році, було прийняте рішення відзначати цю дату як день Пошти.
Національне свято Республіки Уганда – День Незалежності (1962). Цього дня країна стала незалежним домініоном у рамках Британської співдружності.
День корейської писемності.
Православні: Єфрем, Іван, Тихон.
Католицькі: Вінцент, Діоніс, Людвик.
Події дня:
1047 – після смерті Папи Римського Климента II в Рим повернувся Бенедикт IX, який був Папою вже двічі й незабаром став ним утретє. З усіх Пап Бенедикт ІХ був одним із найскандальніших.
1192 – після 16 місяців боїв армія хрестоносців Річарда Лев'яче Серце покинула Палестину, залишивши Єрусалим у руках мусульман.
1446 – правитель Кореї Седжон замінив ієрогліфічне письмо новим алфавітом з 28 літерами.
1514 – король Франції Луї XII одружився з Марією Тюдор.
1621 – у Хотині підписано мирний договір між Річчю Посполитою й Османською імперією, за яким Річ Посполита зобов'язувалась утримувати козаків від походів на татарські і турецькі володіння, а Туреччина – своїх васалів від нападів на територію Речі Посполитої.
1651 – в Англії ухвалений Навігаційний акт, за яким товари з колоній могли доставлятися в країну лише англійськими кораблями.
1653 – посольство московського царя на чолі з В. Бутурліним відбуло до Переяслава для прийняття присяги на вірність царю від Війська Запорозького.
1655 – перемога союзної армії Війська Запорозького і Московського царства на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким над поляками під Городком неподалік Львова.
1708 – Розгром військами під командуванням Петра I корпусу Льовенгаупта в битві при Лісовій під час Північної війни 1700–1721.
1731 – хан Молодшого жузу (Західного Казахстану) Абулхаїр прийняв російське підданство, тим самим поклавши початок приєднання Казахстану до Росії.
1760 – узяття Берліну російськими військами під час Семирічної війни 1756 - 1763.
1773 – у гості до російської імператриці Катерини II на півроку прибув французький просвітитель Дені Дідро.
1789 – У Франції заборонені тортури.
1807 – у Пруссії скасована особиста залежність селян від поміщиків.
1829 – було здійснено перше сходження на найбільш високу (5 156 м) західну вершину "біблейської" гори Арарат, яка знаходилася в районі, що в ті часи належав Росії.
1855 – американець Джошуа Стоддард отримав патент на сирену. Цей пристрій, що працював від струменя пари, за задумом автора, призначався для церков, але знайшов своє практичне застосування на суднах і в цирках.
1872 – Аарон Монтгомері Уард випустив перший каталог замовлень поштою, що складався з однієї сторінки.
1874 – створення Всесвітнього поштового союзу.
1883 – на Волковому цвинтарі Санкт-Петербурга відбувся похорон Івана Тургенєва, який помер на початку вересня в Парижі.
1894 – в Нью-Йорку на фотостудії Carbon відбулась демонстрація "чарівного ліхтаря", попередника кінопроектора. Принцип його дії полягав у проектуванні на білу стіну фотозображень, нанесених на скляну пластину. Такі пристрої були відомі і раніше, але цього дня демонструвались не окремі слайди, а ціле шоу "Міс Джеррі": фотографії перед потужним джерелом світла мінялись зі швидкістю 5 картинок в секунду із застосуванням ефектів затінення і спробою зімітувати неперервність рухів персонажів шоу.
1914 – німецький легкий крейсер "Емден" заходить на британський Острів Дієго-Гарсія для поповнення запасів і дрібного ремонту. Влада і населення острова не знають про те, що йде вже більше двох місяців триває війна між Великою Британією та Німеччиною, і радо зустрічають гостей.
1915 – американець Джил Андерсон на змаганнях в Нью-Йорку встановив рекорд швидкоті. Керуючи автомобілем Stutz, на 360-мильній трасі він досягнув середньої швидкості 102.6 милі/год (близько 165 км/год), першим подолавши рубіж в 100 миль/год.
1918 – обрання Фрідріха Карла Гессенського королем Фінляндії.
1920 – польські частини під командуванням генерала Луціана Желіговского зайняли Вільнюс.
1926 – весілля французьких учених Фредеріка Жоліо та Ірен Кюрі.
1928 – у Львові заснована греко-католицька богословська академія.
1934 – у Марселі жертвами замаху хорватських терористів-усташів стали король сербів, хорватів і словенців Олександр I Карагеоргієвич і міністр закордонних справ Франції Луї Барту.
1939 – верховне командування Німеччини віддало директиву про підготовку нападу на Францію через Люксембург, Бельгію і Голландію.
1942 – у Червоній армії встановлено повну єдиноначальність і скасовано інститут військових комісарів.
1943 – повним визволенням Таманського півострова завершилася битва за Кавказ.
1944 – вийшов указ НКВС/НКДБ про заходи із посилення боротьби з ОУНівськім підпіллям і ліквідації озброєних банд ОУН у західних областях України.
1962 – проголошення незалежності Уганди від Великої Британії.
1963 – через оповзні у Альпах не витримали стіни другої у світі по висоті греблі "Вайонт" і водосховище, вийшовши з берегів, затопило декілька італійських сіл, що привело до загибелі 1190 чоловік.
1965 – пісня "Бітлз" – "Yesterday" – очолила американський хіт-парад. На вершині хіт-параду вона залишалася чотири тижні.
1967 – був розстріляний один з керівників Кубинської революції 1959 року, команданте Ернесто Че Гевара, який прибув до Болівії для організації партизанського руху.
1968 – відкрився великий судовий процес над тими, хто 25 серпня 1968 р. вийшов на Червону площу в Москві, протестуючи проти радянської окупації Чехословаччини.
1970 – у Камбоджі проголошено Кхмерську республіку.
1973 – Елвіс і Прісцилла Преслі розлучилися після шести років спільного життя.
1975 – Нобелівська премія миру присуджена радянському академіку Андрію Сахарову.
1979 – у Кабулі таємно за наказом Хафізули Аміна убитий скинутий ним глава Афганістану Мухаммед Таракі.
1980 – Нобелівська премія з літератури присуджена польському поету Чеславу Мілошу.
1986 – у театрі Її Величності в Лондоні відбулася прем'єра мюзиклу "Привид опери".
1989 – на Центральному телебаченні СРСР відбувся перший сеанс оздоровлення вінницького лікаря-психотерапевта Анатолія Кашпіровського. З інтервалом у два тижні пройшли шість передач, під час яких мільйони наївних людей прислухались до "установок" цілителя, настроювали свої "будильники", зарубцьовували шрами, "розсмоктували" пухлини і підставляли до екрану хворі частини свого тіла.
1989 – в СРСР визнано право працівників на страйк.
1990 – український радянський письменник, лауреат багатьох урядових нагород Олесь Гончар написав лист-заяву до парткому Київської організації Спілки письменників України, де оголосив про свій вихід з КПРС. У заяві Гончар зазначав: “Вчора я відвідав табір, де голодують студенти. В цих змучених, виснажених, але до краю стійких, здатних на самопожертву юнаках я впізнав нашу молодість. Я почув від них: "Ми виховувалися на ваших творах. Ми, власне, є студбатом іншого, нового часу. Нас привело сюди вболівання за долю свого народу – ось наші вимоги…" Вимоги голодуючих студентів я вважаю цілком справедливими".
1991 – зареєстровано Союз молодіжних організацій України, створений замість розпущеного комсомолу.
2000 – Йоко Оно, вдова Джона Леннона, відкрила перший у світі музей на його честь неподалік Токіо.
2000 – вашингтонська Бібліотека Конгресу отримала найбільшу у своїй 200-річній історії пожертву – 60 мільйонів доларів від мільярдера Джона Клуджа.
2006 – перше випробування Північною Кореєю ядерної зброї.
2008 – президент Віктор Ющенко, перебуваючи з візитом в Італії, підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VI скликання та призначення дострокових виборів на 7 грудня. Напередодні ввечері він виступив із телезверненням, пояснивши такий крок тим, що у ВР впродовж місяця не була сформована нова коаліція.
2009 - Президент США Барак Обама удостоєний Нобелівської премії миру.
Цього дня народились:
1201 – Робер де Сорбон, французький теолог, духівник Людовіка IX, засновник богословського коледжу Сорбонна (з XVII ст. так стали називати Паризький університет).
1261 – Дініш I Землероб, король Португалії у 1279–1325 рр. із Бургундської династії, поет, просвітитель.
1451 – Христофор Колумб, іспанський мореплавець, відомий відкриттям Америки.
1574 – Мігель де Сервантес, іспанський письменник ("Дон Кіхот", "Галатея").
1704 – Ян (Янош) Шегнер, німецько-угорський фізик, який створив прообраз гідравлічної турбіни.
1757 – Карл X, французький король у 1824–1830 рр. з династії Бурбонів. Зрікся престолу після липневої революції 1830 р.
1796 – Сергій Муравйов-Апостол (помер 1826), російський військовий, підполковник, декабрист, один з керівників декабристського руху в Україні. 14 грудня 1825 р. (за старим стилем) застало Муравйова в Житомирі, звідки він повів близько тисячі солдатів і 17 офіцерів на Петербург. На запитання: "Що… святий закон наш наказує робити руському народу і воїнству?", – відповів: "розкаятися у тривалому низькопоклонстві, повстати проти тиранії і нечесності, заприсягтися: нехай буде єдиний цар на небі і на землі – Ісус Христос". Повстання Чернігівського полку, яке очолював Муравйов-Апостол, було жорстоко придушено чотирма зеленими ескадронами гусар та кінною артилерією з двома гарматами: після шести залпів розгром повстанців був завершений. Сам він був важко поранений у голову і взятий у полон. Після допитів його повісили у числі п’яти інших керівників декабристського руху.
1835 – Шарль Каміль Сен-Санс, французький композитор ("Самсон і Даліла"), органіст і піаніст, музичний критик і суспільний діяч, автор творів різних музичних жанрів, зокрема 13 опер, 3-х симфоній, ораторій, численних камерних ансамблів.
1846 – Гольгер Дракман (Драхман; помер 1908), данський письменник. Автор реалістичних романів "Зайва людина", "Запродана", збірок нарисів і оповідань "Вуглем і крейдою", "Молода кров". Писав вірші і драми.
1856 – Софія Миколаївна Богомолець (дівоче прізвище – Присецька; померла 1892), українська революційна народниця. Одна з керівників "Південноросійського робітничого союзу", мати Олександра Олександровича Богомольця – відомого українського патофізіолога, державного і громадського діяча, академіка. У січні 1881 р. С. Богомолець було заарештовано й засуджено до 10 років каторжних робіт. Під час попереднього слідства сиділа у Лук’янівській тюрмі. (Саме там й народила сина Олександра.) По дорозі на каторгу спробувала втекти, за що отримала додатково ще 8 років каторжних робіт. Померла від сухот.
1874 – Микола Реріх, російський філософ, художник, археолог, мандрівник, громадський діяч, дослідник Індії.
1886 – Іванна Омелянівна Блажкевич (померла 1977), українська письменниця. Народилась на Тернопільщині. Друкуватись почала з 1908 р. (оповідання, віршовані п’єси). Писала про знедолені дитячі долі: "Тарас у дяка", "Івась-характерник", "В мамин день". За радянського часу письменниця продовжувала літературну діяльність. Іванна Блажкевич є автором спогадів про О. Кобилянську, В. Стефаника, І. Франка, О. Вітошинського.
1888 – Микола Іванович Бухарін, радянський державний і партійний діяч, економіст, "крупнейший и ценнейший теоретик партии" (за висловленням Леніна), інтелектуал, "головний журналіст" радянської Росії (очолював "Правду" і "Известия"). Бухарін був чи не єдиним з когорти більшовиків, хто не брав безпосередньої участі у репресіях.
1891 – Сергій Сергійович Юдін (помер 1954), російський хірург, академік АМН СРСР. З 1928 р. – головний хірург Московського науково-дослідного інституту швидкої допомоги ім. М.В. Скліфосовського, в якому працював до кінця свого життя. Вперше (1930) здійснив переливання трупної крові людини. Автор праць з питань хірургії шлунка, стравоходу, хірургічного лікування хворих на туберкульоз легень тощо. Лауреат Ленінської премії (1962), Державної премії СРСР (1942, 1948).
1904 – Микола Платонович Бажан (помер 1983), український радянський поет, письменник, перекладач, громадський і державний діяч (був членом президій ВР СРСР та УРСР), академік, лауреат двох Сталінських премій, багаторічний голова редакції Української радянської енциклопедії.
1906 – Леопольд Седар Сенгора (помер 2001), сенегальський державний і політичний діяч, перший президент незалежного Сенегалу (1960-1980), поет, член Французької академії, один з засновників руху франкофонії. Учасник руху Опору. Автор збірок ліричних віршів "Пісні в сутінках", "Ефіопські мотиви", "Пісні для Наетт", "Осінні листи", лірико-публіцистичного циклу "Чорні жертви". У травні 2005 р. асоціацією "Нові Плеяди" у Франції заснована Велика міжнародна премія франкомовної поезії ім. Леопольда Сенгора з метою "щорічно відзначати видатні заслуги в царині культури поета, чиї твори з усією повнотою демонструють багатство і величезні планетарні можливості французької мови".
1906 – Вольфганг Штаудте (помер 1984), німецький кінорежисер. Розпочинав свою творчу діяльність як кіноактор, з 1935 р. ставив рекламні фільми. В 1946 р. на студії ДЕФА зняв перший німецький післявоєнний фільм ("Убивці серед нас"). Картини Штаудте вирізняються гострим антифашистським спрямуванням. З 1966 року був професором режисури в кіношколі в Західному Берліні.
1907 – Хорст Вессель, німецький нацистський діяч, поет, автор пісні "Прапори вгору", що стала гімном німецьких націонал-соціалістів.
1907 – Жак Таті (Татіщев), легендарний французький комік, кінорежисер, актор і сценарист. Його називали "сумним клоуном", "французьким Бастером Кітоном". В історію кіно Жак Таті увійшов як творець образу пана Юло, в якому режисер втілив основний мотив своєї творчості – ніжну любов і співчуття до людини.
1908 – Пилип Миколайович Сєрков, український фізіолог, академік АН УРСР, двічі лауреат Державної премії України (1978, 2000). Автор праць з фізіології скелетних м’язів, електричної активності головного мозку, морфології і фізіології вищих відділів слухової системи тощо. Перший зареєстрував внутріклітинні електричні потенціали нейронів слухової кори.
1908 – Йонас Ізідоряус Швядас, литовський композитор, хоровий диригент. Організатор і художній керівник Державного ансамблю пісні і танцю Литовської РСР "Летува". Серед музичних творів – гімн Литовської РСР. Багато років поспіль композитор записував і обробляв литовські народні пісні.
1911 – Марія Василівна Федорчак-Ткачова (померла 1986), українська художник-модельєра, заслужений майстер народної творчості УРСР (1972). Закінчила курси моделювання та вишивки при варшавській АМ. Працювала на Львівській фабриці художніх виробів ім. Лесі Українки. Крім моделей сучасного одягу, створеного за народними кроями, створювала панно, килимки, портьєри, скатерті, оздоблені вишивкою.
1913 – Олесь Силин, український архітектор і громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Герой України (2006).
1926 – Євген Євстигнєєв, радянський актор театру й кіно, народний артист СРСР (професор Плейшнер у "Сімнадцяти миттєвостях весни", Корейко в "Золотому теляті", професор Преображенський у "Собачому серці").
1929 – Володимир Йосипович Патик, український живописець, заслужений художник України. У 1953 закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (навчався у Р.Сельвинського). Автор творів: "Через кладку", "Т. Шевченко на Батьківщині", "Гуцульська мадонна", "Дівчина з Буковини", "Довбуш – наша слава", "Ох, і не однаково мені", розпису кінотеатру ім. Богдана Хмельницького у Львові.
1931 – Марта Лесна, словацька перекладачка, критик. У колі творчих зацікавлень Лесни домінуюче місце займає українська література. В її перекладі вийшли збірники українських народних казок "Від казки до казки", повість "В неділю рано зілля копала" О. Кобилянської, романи "Помилка Оноре де Бальзака" Н. Рибака, "Бур’ян" А. Головка, "Вершники" Ю. Яновського, "Євпраксія" П. Загребельного, п’єса "Дикий Ангел" О. Коломійця. Перекладає також з угорської і російської мов.
1933 – сер Пітер Менсфілд, британський вчений, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини (2003) за дослідження методики отримання зображень за допомогою магнітного резонансу.
1936 – Едмонд Кеосаян, радянський вірменський кінорежисер "Невловимі месники", "Коли наступає вересень").
1940 – Джон Леннон, англійський рок-музикант, співак, композитор, поет, художник, громадський діяч, засновник і лідер групи "Бітлз". Крім своєї музичної діяльності, Леннон був політичним активістом. Свої погляди він висловлював як у піснях, так й у публічних виступах. У знаменитій пісні "Imagine" виражені всі думки Леннона про те, як повинен бути влаштований світ. Леннон проповідував ідеї рівності й братерства людей, миру, волі. За опитуванням медіакорпорації Бі-Бі-Сі в 2002 році, Джон Леннон посів восьме місце у списку ста найвизначніших британців усіх часів.
1940 – Валерій Носик, радянський актор театру й кіно, народний артист Росії 1994 р. ("Операція "И", "Велика перерва", "Звільнення", "Про бідного гусара замовте слово", "Візит пані").
1950 – Джоді Уїльямс, американська громадська діячка, засновниця Міжнародного руху за заборону протипіхотних мін (1992), лауреатка Нобелівської премії миру 1997 р.
1956 – Марина Дюжева, радянська і російська актриса театру й кіно (молода адвокатка у фільмі "Міміно").
1959 – Борис Нємцов, російський політичний і державний діяч, колишній нижньогородський губернатор, колишній перший віце-прем'єр уряду Росії, екс-лідер "Союзу правих сил".
Возврат к списку
