Що посіяли ...

31.05.2010 09:40:12 | Ірина Носальська

На початку травня багатьох українців сумно вразила звістка про загибель немовлят – двомісячного Олександра з села Олександрівка Вінницької області та тримісячної Юлії з села Жуківці на Тернопільщині. Санітарна служба провела розслідування, в тому числі перевірила вітчизняного виробника молочних сумішей, якими годували дітей. Однак з’ясувалося, що причиною їх смерті стала кринична водна, на якій готували дитячу їжу

В Україні 75% питного водопостачання здійснюється за рахунок поверхневих вод. «Вода для споживання має бути першого, максимум другого класу якості. У нас такої води в країні немає. В основному, третій-п’ятий клас якості води. І зробити з третього перший клас якості, бо системи підготовки води розраховані саме на нього, дуже й дуже складно і потребує великих витрат», - повідомив директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолій Яцик у інтерв’ю кореспонденту агенції “ГолосUA.” За його словами, перший захищений водоносний горизонт знаходиться на глибині нижче ста метрів. «А все інше у колодязях – це «верховодка», тобто вода , яка за кілька днів просочується з поверхні. І тут вже люди, те, що «наробили» на поверхні, через кілька днів його й п’ють», - підкреслив він. Небезпека є там, де колодязі розташовані поблизу старих гноєсховищ. «Зараз на таких територіях нерідко будуються коттеджні містечка, дачі та інше. Мені доводилося стикатися з випадками, коли нітрати у воді перевищували норму у десятки разів», - зазначив А. Яцик.

Якість питної води, як відомо, повинна регулярно перевірятися санітарною службою, але це правило нерідко порушується, особливо у селі. Найчастіше заходи контролю посилюються, так би мовити, пост-фактум, вже після подібних випадків. У постанові №16 Державної санітарно-епідеміологічної служби від 20 травня 2010 року йдеться про запровадження суворих заходів контролю: «Органи місцевого самоврядування повинні забезпечити якісною питною водою дітей віком до 3-х років, які споживають таку воду з нецентралізованих джерел водопостачання. Крім того, регіональним головним державним санітарним лікарям доручено забезпечити щомісячний моніторинг колодязів на вміст нітратів у воді, що споживається дітьми віком до 3-х років. Регіональним управлінням охорони здоров’я доручено забезпечити підготовку медичних працівників лікувально-профілактичних закладів з питань діагностики, лікування та профілактики водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, а також забезпечити роз’яснювальну роботу серед населення щодо неприпустимості використання води з колодязів та каптажів джерел для приготування дитячого харчування». Пропонується навіть писати на етикетці дитячого харчування про неприпустимість розведення суміші на колодязній воді.

Начебто, реакція оперативна. Однак отруєння людей питною водою у селах явище не нове – підтвердив директор Інституту екогігієни i токсикології iм. Медведя Микола Проданчук. «У останні 20 років практично у 100% випадків токсичні речовини потрапляли у дитячі молочні суміші при їх приготуванні на колодязній воді. Отруєння спричинялося нітратами або нітритами, що потрапляли у воду. Частіше це було саме у сільській місцевості, де люди беруть воду з колодязів або джерел, що знаходяться недалеко від городів. Винною у перевищенні вмісту нітратів у воді є селітра - традиційне мінеральне добриво. Цей нібито простий шлях, на жаль, призводить до таких трагічних наслідків», - сказав він. Зрозуміло, що заходи, що убезпечили би немовлят від подібних отруєнь, давно вже мали б бути запроваджені.

Однак і у містах немовлята наражаються на небезпеку від неякісної води, стверджує керівник експертно-аналітичного відділу Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Ніна Кільдій. Фільтри «глекового» типу для фільтрування водопровідної води, що ними користується більшість жителів міст, можуть виявитися шкідливими для дітей першого року життя. «Якість води має дуже серйозне значення – від неї залежить здоров’я людини. У деяких фільтрах «глекового типу» містяться іонообмінні смоли. Воду вони пом'якшують, але мають підвищений вміст натрію, що може зашкодити дитячому організму, хоча до раптових смертельних наслідків, звичайно, не призведе», - підкреслила експерт. Дивно, але на «глекових» фільтрах такої інформації мені ніколи не зустрічалося.

Разом із тим Н. Кільдій повідомила, що під час перевірки бутильованої води великих претензій у фахівців до неї не виникло. Та все ж корисна вода повинна мати природне походження – переконаний директор Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолій Яцик. Найкращою, за його словами, є питна вода з підземних горизонтів. У селах це свердловини достатньої глибини, у містах – бюветна вода. «Найбільше для людського розвитку придатні бюветні води, так зване підземне водопостачання, яке наш Інститут обґрунтував ще у далекому 1986 році після глобальної екологічної катастрофи у Чорнобилі. Я особисто рекомендував би людям не лінуватися і брати воду з бюветів, бо то природна вода», - порадив він. За словами фахівця, у Києві сьогодні є можливість відкрити близько тисячі бюветів, обов’язково обладнавши їх системою електронних датчиків якості води. «Однак це не дуже потрібно «Київводоканалу». До сьогодні працювали лише двісті двадцять бюветів, багато з них потім закрили. На мою думку, так сталося, тому що «бутильоване лоббі» почало все робити для того, щоб їх прикрити, і це їм вдалося. Але зараз начебто починають все відновлювати», - сказав він.

На запитання про те, чи якісна вода тече з-під крана у Києві, він відповів: «Я скажу так – якщо у наш старий водопровід налити навіть дистильовану воду, то на виході вже буде те, що ми маємо, як і у більшості українських міст. Є таке поняття, як вторинне забруднення. Труби у системі водопостачання Києва вже відпрацювали 2-3 амортизаційні терміни. Ми застосовуємо різні способи очистки, доводимо її до нормативної якості, яка по дорозі до споживача втрачається. Однак Київ все-таки непогано забезпечений водою – з Дніпра, Десни та за рахунок підземних вод, але п’ємо ми вже суміш».

Загалом, ставлення до водних ресурсів є ознакою цивілізованості, культури та розвитку нації і тут все починається з кожного особисто, переконаний науковець. «Треба ставитися до води, як до самого себе, бо вона – це ви самі, адже організм людини містить 80% води. Якщо ми біля джерел, річок будемо мити машини, скидати у них всілякий непотріб, а нижче за течією з тієї річки люди будуть пити, а зверху вже нам будуть скидати, то зрозуміло, що станеться», - наголосив Анатолій Яцик . Потреба у відновленні екологічної рівноваги природних джерел, вважає він, є й обов’язком держави. «Законодавчо-правова, нормативно-методична база для відновлення природно-екологічної рівноваги у водних джерелах у нас на сьогодні напрацьовані. Перше, що потрібно було б зробити – відновити екологічні паспорти підприємств, що їх скасували на початку 90-х років, екологічні паспорти річок, запровадити екологічно-водогосподарське районування, зробити екологічну оцінку всіх поверхневих і підземних вод. Потрібно також неодмінно провести моніторинг колодязів у сільській місцевості», - переконаний Анатолій Яцик.

Автор:	Ірина Носальська
Источник:	ГолосUA
Ссылка:	http://www.golosua.com

Возврат к списку