На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 16 червня

Версия для печати Версия для печати

16.06.2011 09:42:12 |  

Свято:

День африканської дитини (Day of the African Child). Відзначається щорічно за рішенням Організації африканської єдності. 1991 р. була створена благодійна організація "Діти Африки", девіз якої – "Африканські діти заслуговують кращого майбутнього".

Свято "Блумсдей" в Ірландії. 16 червня 1904 р. Леопольд Блум, головний герой найвідомішого твору ірландського письменника Джеймса Джойса (1882–1941) – "Улісс" (1922) – вирушив у подорож по Дубліну, відвідавши протягом 18-годинної "прогулянки" чимало ресторанів та пабів. Цього дня в Дубліні організовуються численні заходи, маршрут подорожі всесвітньовідомого літературного персонажа щороку намагаються повторити тисячі шанувальників Джеймса Джойса.

Національний день молоді в ПАР. Відзначається у річницю масового розстрілу у 1976 р. расистською поліцією демонстрації учнівської молоді в Соуето, африканському передмісті Йоганнесбурга.

Православні іменинники: Діонісій (Денис), Дмитро, Іпатій, Клавдій, Лаврентій, Лазар, Лук'ян, Опанас, Павло, Павла, Поліна, Семен, Софія, Улляна, Юліан.
Католицькі іменинники: Аліна, Юстина.

Події дня:

1487 – у битві біля Стоука армія англійського короля Генріха VI розбила повстанців, які проголосили королем 10-річного графа Варвіка (після цього Варвіка призначили мийником посуду на королівській кухні).

1567 – королеву Шотландії Марію Стюарт ув'язнили у замку Лохлевен.

1578 – у Львові страчений керівник боротьби проти турків, козацький ватажок, молдавський господар Іван Підкова.

1633 – суд інквізиції прийняв рішення про покарання Галілео Галілея за єресь.

1671 – у Москві страчено верховоду бунтівників у селянській війні 1670–1671 років донського отамана Степана Тимофійовича Разіна.

1674 – у битві біля Зінсхайма французькі війська маршала Тюренна здобули рішучу перемогу над австрійцями.

1745 – англо-канадські війська після 7-місячної облоги захопили французьку фортецю Луйсбург (Нова Шотландія, Канада).

1784 – у Голландії заборонили помаранчевий одяг.

1816 – після вечора з розповідями про привидів, проведеного на березі Женевського озера у компанії Гордона Байрона і Персі Шеллі, 19-річній Мері Шеллі наснився жах, який став основою її роману "Франкенштейн, або Сучасний Прометей".

1834 – М. Максимович видав у Москві збірники "Украинские народные песни" та "Голоса украинских песен".

1862 – у театрі на Бродвеї під час показу п'єси "Мазепа" (за Байроном) акторка Ада Менкен з'явилася напівголою, що призвело до нечуваного скандалу і ледве не закриття театру.

1865 –  Ташкент взяли російськы війська генерала Черняєва.

1871 – прийнято "Акта університетських тестів" дозволило студентам вступати в Оксфорд і Кембридж без проходження релігійних тестів.

1874 – була відкрита Кавендішська фізична лабораторія при Кембриджському університеті – один зі світових центрів експериментальної фізики, біології та інших фундаментальних досліджень. Тут були відкриті електрон (1897), штучне розщеплення атомного ядра (1919), нейтрон (1932), побудована модель структури ДНК (1953), створені камера Вільсона (1912), мас-спектограф (1913), лінійний прискорювач (1932).

1875 – на вершині Монмартра у Парижі закладена церква Сакре-Кьор (Святого серця) в пам'ять позбавлення від недавніх бід прусської навали і Паризької комуни. Автором проекту був архітектор Поль Абаді, який не побачив своїми очима свого творіння, оскільки помер 1884 року. Будівництво собору було завершене у 1914 році, але із-за Першої світової війни, що вибухнула, його освячення пройшло лише у 1919.

1880 – винахідник О.Ф. Можайський подав заявку на отримання привілею на "повітролітальний снаряд" – літак з паровим двигуном. Перший у Росії (і один із перших у світі) патент на літальний апарат важчий за повітря. Саме в Україні тривалий час працював і експериментував творець першого у світі літака Олександр Можайський.

1894 – з ініціативи П'єра де Кубертена зібрався конгрес із питання про заснування (поновлення проведення) Олімпійських ігор.

1903 – американський промисловець і винахідник Генрі Форд з групою інвесторів організував в американському місті Дірборн автомобілебудівне підприємство Ford Motor Company. Так почала свою діяльність майбутня всесвітньо відома компанія. 1913 р. на фірмі "Мотор Форд" було вперше застосовано конвеєр – метод поточного складання масового дешевого автомобіля Ford Model T.

1903 – у США зареєстровано торговельну марку Pepsi-Cola.

1903 – почалася перша арктична експедиція Руальда Амундсена.

1904 – у будівлі фінляндського Сенату сином колишнього сенатора Євгенієм Шуманом убитий російський губернатор Фінляндії генерал Микола Бобріков.

1907 – імператор Микола II розпустив ІІ Держдуму Росії.

1913 – південно-африканський парламент заборонив чорношкірим мати землю.

1915 – почалася третя битва за Львів між росіянами і німецькими військами.

1917 – у Петрограді почався I Всеросійський з'їзд робітників і солдатських депутатів, есери мали 285 мандатів, меншовики – 248, більшовики – 105. Лідер більшовиків Ленін на репліку лідера меншовиків Церетелі крикнув: "Є така партія!".

1918 – у Радянській Росії офіційно відновлено смертну кару.

1919 – у місті Пряшеві проголошена Словацька радянська республіка.

1920 – у Гаазі відкрився міжнародний трибунал Ліги націй.

1921 – утворена Аджарська республіка.

1921 – на Всеросійській продовольчій нараді було вперше вжито термін "нова економічна політика". Ленін говорив уже про можливість торгівлі не тільки в місцевому господарському обороті, а й у масштабі всієї країни.

1922 – винахідник Г. Берлінер вперше продемонстрував вертоліт американському Бюро по аеронавтиці.

1923 – патріарх Тихон (Василь Іванович Белавін), арештований більшовиками у 1922 р. (за звинуваченням в антирадянській діяльності) закликав духівництво і віруючих до лояльного ставлення до радянської влади.

1924 – в Атлантик-Сіті (Нью-Джерсі, США) жінкам заборонили курити.

1925 – у Криму (в Гурзуфі) відкрився Всесоюзний піонерський табір "Артек". Нині – Міжнародний дитячий центр.

1926 – у Парижі була створена Міжнародна конфедерація товариств авторів і композиторів, що має статус міжнародної неурядової організації.

1930 – вийшла постанова Ради народних комісарів СРСР про запровадження декретного часу (поясний час плюс одна година) з метою раціональнішого використання світлої частини доби. Постанову скасували лише у 1991 р.

1934 – у Харкові відкрився І з’їзд письменників республіки, який проголосив створення Спілки письменників України.

1937 – на вимогу комуністів в Іспанії заборонена троцькістська Партія об'єднаних марксистів (до якої належав, зокрема, письменник Джордж Оруелл). Цього ж дня лідер партії Андреу Нін був заарештований і безслідно зник.

1940 – британський прем'єр Уїнстон Черчілль запропонував створити двоєдину державу з подвійним громадянством під назвою "Нерозривний союз між Францією й Англією", щоб зберегти Францію як військового союзника і не втратити її військовий флот.

1940 – італійці затопили дві англійські субмарини у Середземному морі (це були перші морські перемоги італійського флоту у ІІ Світовій війні).

1941 – в англійській військовій в'язниці колишній заступник Гітлера Рудольф Гесс спробував накласти на себе руки.

1944 – Ісландія ухвалила конституцію.

1949 – вперше у СРСР була проведена автоматична дозаправка літака Ту-4 в повітрі.

1953 – у радянському секторі Берліна розпочалося повстання робітників. Для придушення повсталих використали радянські танки, але стрілянину відкрила місцева поліція. Радянські солдати, які відмовилися виконувати наказ (стріляти у німецьких робітників), за розпорядженням Л. Берії були розстріляні.

1954 – у Радянському Союзі здійснив перший політ експериментальний літак Є-4 з трикутним крилом, на базі якого було створено винищувач МіГ-21.

1955 – Папа Римський Лев XII відлучив від церкви президента Аргентини Хуана Перона.

1958 – повішений прорадянськими силами за "державну зраду" Імре Надь, угорський політичний і державний діяч, прем'єр-міністр Угорської Народної Республіки у 1956 р. під час придушення народного виступу радянськими військами.

1961 – під час гастролей у Парижі радянський балерун Рудольф Нурієв пішов із трупи й залишився на Заході.

1963 – у СРСР виведено на навколоземну орбіту космічний корабель "Восток-6", пілотований першою у світі жінкою-космонавтом Валентиною Терешковою.

1967 – у Монтереї (шт. Каліфорнія, США) у присутності 50 тис. глядачів пройшов знаменитий рок-фестиваль, учасниками якого стали Джим Хендрікс, Деніс Джоплін та ін. Кульмінацією фестивалю став виступ Джимі Хенрікса, який спалив свою гітару.

1971 – помер у Мордовії на 34-му році ув’язнення Михайло Сорока, український політичний діяч. Перепохований у Львові.

1972 – у Нью-Йорку відкрили Музей джазу.

1972 – у радянських газетах опубліковано постанову Ради Міністрів СРСР "Про заходи з посилення боротьби з пияцтвом і алкоголізмом", яка встановлювала низку обмежень і заборон. Продаж горілки та інших міцних алкогольних напоїв було дозволено лише не раніше 11-ї ранку і не пізніше 19-ї вечора.

1977 – шоста сесія Верховної Ради СРСР дев’ятого скликання звільнила М.В. Підгорного від обов’язків Голови Президії Верховної Ради СРСР у зв’язку із виходом на пенсію. Сесія обрала Головою Президії Верховної Ради СРСР Л.І. Брежнєва.

1981 – письменника Володимира Войновича за дії, "що ганьблять звання громадянина СРСР", позбавлено радянського громадянства.

1982 – з конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов двохмільйонний трактор.

1983 – Папа Римський Іван Павло ІІ прибув із офіційним візитом до Польщі, де вів переговори із генералом Войцехом Ярузельським та лідером опозиційних профспілок Лехом Валенсою.

1989 – у СРСР припинено вихід телепередачі "Прожектор перебудови".

1992 – у Росії ухвалений закон "Про реабілітацію козацтва".

1994 – за поданням президента Леоніла Кравчука нардеп-комуніст Віталій Масол вдруге призначений прем'єр-міністром України (вперше – у радянський період 1987–1990 рр.).

1996 – відбувся перший тур других виборів президента Росії. До другого туру пройшли чинний президент Борис Єльцин і лідер комуністів Геннадій Зюганов. Третє місце посів відставний генерал Олександр Лебедь, що спричинило великі перестановки у Кремлі (Лебедь очолив Раду безпеки РФ в обмін на підтримку Єльцина у другому турі). Колишній президент СРСР Михайло Горбачов набрав лише 0,5% голосів.

2007 – колишній співробітник КДБ Олег Гордієвський, який у 1980-ті роки був завербований англійською розвідкою Mі-6 і втік до Великої Британії, став кавалером британського Ордена Святого Михайла і Святого Георгія – "за служіння безпеці Об'єднаного Королівства".

2008 – у Лондоні відбулась акції протесту проти візиту президента США Дж. Буша, яка згодом переросла у зіткнення з поліцією. Були арештовані 25 демонстрантів.

2008 – у Сан-Франциско відбулась урочиста шлюбна церемонія між 87-річною Дел Мартін та її коханою 84-річною Філліс Ліон. Після 50 років спільного життя лесбійська пара врешті-решт змогла офіційно оформити свої стосунки, дочекавшись моменту, коли у штаті Каліфорнія були легалізовані одностатеві шлюби. Втім, вже 4 листопада того ж року у Каліфорнії відбувся референдум, на якому 52% населення висловилось за обмеження прав гомосексуалістів стосовно шлюбів. Каліфорнійці підтримали поправку до конституції штату, яка проголошує, що шлюб – це союз тільки між чоловіком і жінкою. Обидві сторони, як прибічників так і противників одностатевих шлюбів, витратили на проведення цієї кампанії майже 80 мільйонів доларів, зробивши це питання найдорожчим, з винесених коли-небудь на референдум у США. Наприкінці травня цього року Верховний суд штату Каліфорнія залишив чинною заборону на реєстрацію одностатевих шлюбів, але постановив вважати законними вже оформлені союзи (майже 18 тисяч). Одностатеві шлюби дозволені у 5 американських штатах: Массачусетсі, Коннектікуті, Мейні, Вермонті і Айові.

Цього дня народились:

1723 – Адам Сміт, визначний шотландський економіст і філософ, основоположник сучасної економічної теорії.

1754 – Салават Юлаєв, башкирський національний герой і поет, один з керівників Селянської війни 1773–1775 рр., поплічник постанського ватажка Омеляна Пугачова.

1816 - Денис Федорович Бонковський, український поет і композитор-аматор. Автор текстів і музики пісень "Гандзя", "Нудьга козача", "Гей я козак, зовусь Воля", "Тропак" ("Ой пішла б я на музику"), пісень на вірші Т. Шевченка ("Нащо мені чорні брови"), І. Завадського ("Де шлях чорний") та ін., які стали народними.

1829 – Гоялтай (англ. – Джеронімо), вождь індіанського племені чирікауа, який упродовж чотирьох років вів бойові дії проти військ США. Зрештою 5-титисячний загін американських солдатів захопив вождя у полон (1889) разом із племенем, що налічувало лише 36 людей, включаючи жінок і немовлят. Індіанське ім'я Гоятлай означає "Той, що позіхає", а англійське Джеронімо стало бойовим гаслом десантників-парашутистів.

1838 – Онуфрій Федорович Лепкий, український мовознавець і літературознавець, член-кореспондент Академії знань (Краків). Навчався у Львівському і Віденському університетах. З 1864 р. учителював у гімназіях Станіслава (тепер Івано-Франківськ), Бережан, Львова, був священиком. Дотримувався "москвофільських" поглядів. Протягом декількох років редагував журнал і газету ("Мир"). Досліджував давньоукраїнські писемність і літературу. Уклав і видав "Молитвослов з доданням пояснень менш зрозумілих церковнослов’янських слів". Писав статті з питань граматики та правопису української мови.

1866 – Володимир Григорович Ротмістров, український агроном, один із засновників дослідної справи в Росії і Україні, академік ВАСГНІЛ (1935), Герой Праці (1929). Випускник Київського університету. У 1882–1917 рр. працював на Деребчинському й Одеському дослідних полях, в Українському НДІ рослинництва у Харкові (1928). Автор праць присвячених вивченню водного режиму чорноземних грунтів, систем обробітку й удобрення грунту тощо.

1867 – Карл Густав Еміль Маннергейм, державний і військовий діяч Фінляндії. Головнокомандувач фінською армією у війнах проти СРСР 1939–1940 і 1941–1944 рр. 1944–1946 рр. – президент Фінляндії. 30 років свого життя Маннергейм присвятив службі Російській імперії. Отримав звання генерал-лейтенанта російської армії. Проте все змінилося, коли до влади прийшов Тимчасовий уряд. Знаючи про його неприязнь до соціалістів, Маннергейма знімають з командування корпусом і відправляють у резерв штабу Одеського військового округу. У наказі про його переведення відзначалося, що "Маннергейм недостатньо розуміє суть демократичних перетворень, що відбуваються у Росії, а його ставлення до військових комісарів Тимчасового уряду є неприпустимим". Осінні місяці 1917 р., бездіяльно проведені Маннергеймом в Одесі, стали, як він напише у спогадах, найважчими у житті. Він бачив, як руйнується армія, якій він вірою і правдою служив 30 років, як гине велика держава. І коли перед ним постала дилема – долучитися до російського білогвардійського руху (про службу більшовикам, навіть й мови бути не могло), чи повернутися до маленької країни, в якій він народився півстоліття тому, він обрав останнє – служіння батьківщині. Цікаво, що Раднарком РРФСР офіційно визнав повну державну незалежність України і Фінляндії в один і той самий день – 31 грудня 1917 р. Обом молодим державам довелося вести криваві війни за незалежність. Різниця полягає лише в тому, що Фінляндія ту війну виграла, а Україна – програла. В українців не було "свого" Маннергейма, не було консолідації й бажання служити одній ідеї. Натомість був розбрат і кривава боротьба за владу. "Я хочу, щоб у свідомості майбутніх генерацій закарбувався лише один урок: незгода у власних лавах є смертельнішою за ворожі мечі, а внутрішні розбіжності відчиняють двері іноземним загарбникам. Народ Фінляндії показав у двох війнах, що єдина нація, навіть мала настільки, наскільки це взагалі можливо, здатна витримати небачений тиск і завдяки єдності пережити найстрашніші випробування, які тільки може принести доля" (Карл-Густав-Еміль фон Маннергейм).

1871 – Сергій Булгаков, російський філософ, богослов, економіст, священник Православної церкви.

1873 – Антоніна Василівна Нежданова, російська співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка СРСР. З 1902 р. понад 30 років виступала у Большому театрі. Серед партій: Антоніда ("Іван Сусанін" М. Глинки), Марфа, Волхова ("Царева наречена", "Садко" М. Римського-Корсакова), Віолетта ("Травіата" Дж. Верді) та ін. 1908 і 1911 рр. брала участь у шевченківських вечорах у Москві. Дитинство і юність співачки минули в Одесі. Народилась Антоніна Нежданова в селі Крива Балка (неподалік від Одеси) в сім’ї сільських учителів. Батько грав на скрипці, керував аматорським сільським хором, мати чудово співала. Обдарованість Нежданової проявилась ще у дитинстві – з 7 років дівчинка співала в церковному і сільському хорах. Після закінчення гімназії Нежданова працювала в Одеському міському жіночому училищі. Відвідувала спектаклі за участю знаменитих російських та італійських співаків, що приїздили до Одеси на гастролі, сама співала (переважно народні пісні) на любительських та доброчинних концертах. В 1899р. 26-річна Нежданова врешті-решт була прийнята до Московської консерваторії (клас У. Мазетті). Навіть під час літніх канікул співачка не припиняла занять, дивуючи всіх своєю надзвичайною наполегливістю і працездатністю. У 1902 р. після закінчення консерваторії Нежданова дебютувала на сцені Великого театру в ролі Антоніди. 1912 р. з успіхом гастролювала в Парижі в театрі "Гранд-Опера", де її партнерами були Е. Карузо, Т. Руффо. Крім того, співачка познайомилась з композиторами П. Масканьї, Дж. Пуччіні, диригентом А. Тосканіні. Вона співала з Ф. Шаляпіним, Л. Собіновим, спілкувалась з С. Рахманіновим (композитор присвятив їй "Вокаліз"), М. Єрмоловою. За словами В. І. Немировича-Данченка "її мистецтво було овіяне щирістю і справжнім душевним благородством". Вже будучи солісткою Большого театру, професором Московської консерваторії, Нежданова активно підтримувала церкву: співала у московських храмах до самої кончини. Перший раз на неї донесли у 1919 р., коли вона співала “Ангел вопіяше” у храмі Преподобного Пімена в московських Старих Воротніках. Як згадували очевидці, співала так, наче співав "сам ангел". В результаті цього доносу з’явилася на світ справа "…о непозволительном поведении артистки государственного театра, состоящей на службе и одновременно потакающей церкви". Співачку викликали до відповідних інстанцій, вмовляли, погрожували, але Нежданова залишилась непохитною: "Співала – і буду співати". І таки співала – дозволили (як і Івану Козловському).

1880 – Павло Іванович Степанов, російський геолог, академік АН СРСР. З 1939 р. – керівник вугільної групи в Інституті геологічних наук АН СРСР. Автор праць з проблем геології вугільних родовищ Донбасу, Уралу, Північного Кавказу. Лауреат Державної премії СРСР (1943).

1881 – Абрам Мойсейович Деборін (Йоффе), російський філософ та історик, академік АН СРСР. Директор інституту філософії АН СРСР (19241931). Автор праць з діалектичного матеріалізму та історії філософії. Наприкінці 20-х – початку 30-х рр. піддавався різкій критиці і звинувачувався у так званому меньшевистському ідеалізмі.

1888 – Олександр Фрідман, російський математик і геофізик, творець теорії нестаціонарного Всесвіту.

1889 – Володимир Олексійович Суходольський, український письменник, драматург. Друкувався з 1930 р. Автор п’єс "Напередодні", "Устим Кармелюк", "Тарасова юність", "Арсенал". За його драмою Г. Тасін створив фільм "Кармелюк" (1938).

1894 – Федір Іванович Толбухін, радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1965, посмертно). У Велику Вітчизняну війну – начальник штабу ряду фронтів, командир арміями, військами Південного, 4-го Українського і 3-го Українського фронтів. З 1945 р. – головнокомандувач Південною групою військ, з 1947 р. – командувач військами Закавказького військового округу.

1896 – Трюгве Хальвдан Лі, норвезький державний і політичний діяч, один з лідерів Норвезької робітничої партії. 1946–1953 рр. – Генеральний секретар ООН.

1897 – Георг Віттіг, німецький хімік-органік. Автор праць з хімії фосфорорганічних сполук, стереохімії, радикальних та анізотропних реакцій. Відкрив метод одержання олефінів з карбонільних сполук і алкіліденфосфанів (реакція Віттіга). Лауреат Нобелівської премії з хімії (1979, разом з Г.Ч. Брауном).

1902 – Барбара Мак-Клінток, американський генетик, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині (1983) "за відкриття мобільних генетичних елементів".

1906 – Зиновій Книш, український політичний і громадський діяч, журналіст, історик. З 1924 р. – член УВО, за участь у бойовій референтурі був двічі арештований і засудженирй поляками до тривалих термінів ув'язнення. Після розколу ОУН – на боці Андрія Мельника. Від 1940 р. – член проводу і секретаріату ПУН (Краків), брав безпосередню участь в організації похідних груп ОУН. 1941–1942 рр. – секретар дирекції "Народної торгівлі" (Львів), посадник повітів у Калуші (1942), Золочеві (1943–1944). Від 1944 р. – на еміграції. Був провідником ОУН у Західній Європі. У Канаді обіймав посади першого заступника голови ПУН і генерального судді ОУН.

1917 – Кетрін Грем, американський видавець, власниця концерну "Вашінгтон пост компані", що видає, зокрема, одну з найвпливовіших у США (та й у світі) газету "Вашінгтон пост" (Washington Post).

1923 – Джозеф Коломбо, американський злочинець і громадський діяч, бос бруклінської мафії. Створив Лігу за громадянські права італо-американців як противагу урядовому розслідуванню його злочинної діяльності.

1934 – Вільям Шарп, американський учений-економіст, лауреат Нобелівської премії з економіки (1990, спільно з Х. Марковіцем і М. Міллером). Автор досліджень з теорії фінансів.

1937 – Ерік Сігал, американський письменник, кіносценарист і драматург, автор "Історії кохання".

1937 – Симеон II Сакс-Кобургготський, болгарський цар, політичний і державний діяч. Останній болгарський цар (1943–1946 рр.), син царя Бориса III та його дружини Йоанни. Прем'єр-міністр Болгарії у 2001–2005 рр., голова "Національного руху "Симеон ІІ". У 1946–2001 рр. жив на еміграції.

1944 – Галина Яцкіна, актриса ("Уроки французького", "Візьму твій біль").

1955 – Анатолій Чубайс, російський політичний і держаний діяч. Колишній перший віце-прем'єр уряду РФ і міністр фінансів (1997–1998), глава адміністрації президента Єльцина у 1996–1997 рр. Організатор російської ваучерної приватизації і партії "Союз правих сил". Керівник РАТ "ЄЕС Росії" (з 1998 р.).

1955 – Артемій Троїцький, російський журналіст, музикознавець, телеведучий. Автор терміну "російський рок".

1957 – Василь Вовкун, український театральний режисер і сценарист, постановник концертів та масових акцій, у минулому – актор. 2007–2010 рр. – міністр культури. Народний артист України (2007).

1968 – Максим Покровський, російський музикант, лідер гурту "Ногу свело".

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 615

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua