19.07.2011 08:43:11 |
Свято:
День визволення в Нікарагуа. 31 річниця перемоги бійців Сандіністського фронту національного визволення над режимом диктатора Сомоси (1979).
День пам’яті полеглих бійців у М’янмі. Відзначається в пам’ять генерала Аун Сана (1915–1947), національного героя М’янми, та інших керівників боротьби за незалежність Бірми.
Православні іменинники: Антон, Валентин, Василь, Інокентій, Марфа (Марта), Федір, Фелікс.
Католицькі іменинники: Вадислав, Вінцент.
Події дня:
711 – битва між вестготами й армією Омейядів при Гвадалете (Кадіс, Іспанія) завершилася повною перемогою арабів. Король вестготів Родеріх загинув на початку бою. Наслідком битви стало падіння держави вестготів, завоювання арабами Піренейського півострова і наступні майже 800 років Реконкісти.
1096 – у битві з половцями під Переяславом великий князь Святополк II розгромив орду хана Тугора.
1270 – у татарській Орді через відмову зректися православної віри страчено рязанського князя Романа Олеговича, якого згодом канонізувала Руська православна церква.
1402 – один із найвидатніших полководців середньовіччя Тамерлан ущент розгромив турецьке військо у битві під Анкарою і взяв у полон султана Баязида І Блискавичного.
1485 – італійський майстер Антон Фрязін заклав на Москві-ріці найстарішу з веж Московського Кремля – Тайницьку.
1551 – Карлсбурзький договір підтвердив права Габсбургів на Угорщину й Трансільванію.
1586 – експедиція Джона Девіса досягла південного берега Гренландії, названого Землею Запустіння.
1650 – турецький посол Осман-ага в Чигирині уклав військовий союз із Богданом Хмельницьким.
1678 – розпочалася друга облога козацької столиці Чигирина турецько-татарським військом, що завершилася взяттям міста. 200-тисячній турецькій армії протистояли російські війська під командуванням Г. Ромодановського і козацькі полки І. Самойловича.
1695 – у Великій Британії в популярному збірнику "Як поліпшити господарство і торгівлю" опубліковано перші шлюбні оголошення – джентльмена 30 років і молодого чоловіка 25 років.
1701 – шведська армія під керівництвом короля Карла XII розбила біля Риги майже вдвічі більше за чисельністю саксонське військо, яким командував фельдмаршал Штейнау.
1789 – ще маловідомий французький депутат Максимільєн Робесп'єр уперше виступив із підтримкою революціонерів. Незабаром він стане лідером якобінців.
1790 – під час російсько-турецької війни 1787–1791 рр. в Керченському морському бою російська ескадра (10 лінійних кораблів і шість фрегатів) під проводом контр-адмірала розгромила турецький флот (10 лінійних кораблів і 8 фрегатів) капудан-паші Хусейна. Зірвано турецький план висадки десанту в Криму.
1799 – у Єгипті неподалік містечка Розетта (нині Рашид, поруч з Александрією) знайдено Розеттський камінь, завдяки якому французький історик-лінгвіст Жан-Франсуа Шампольйон зміг розшифрувати давньоєгипетську мову.
1799 – в Іркутську створена Російсько-американська компанія для освоєння Аляски.
1802 – у США молодий француз-емігрант Елютер Дюпон заснував хімічний концерн "Дюпон де Немур". Компанія починала з виробництва пороху та інших вибухових речовин, а зараз вона відома фарбами, добривами, синтетичною гумою і тканинами, а передусім – лайкрою.
1814 – англійський мореплавець Метью Флайндерз у своїй книжці вперше назвав Зелений континент Австралією. Через 24 години після публікації книжки він помер.
1822 – французький учений Жозеф Ньєпс зробив першу у світі фотографію.
1825 – у день від'їзду Анни Керн із села Тригорського Олександр Пушкін вручив їй вірш "К*" ("Я помню чудное мгновенье...").
1848 – у Нью-Йорку відбувся перший з’їзд поборників за жіночі права, створений з ініціативи Елізабет Кейді Стентон і Лукреції С. Мотт, представниць феміністського руху.
1862 – заарештовано і поміщено до Петропавловської фортеці російського письменника Миколу Чернишевського.
1870 – Святий Престол проголосив догмат про папську непомильність. Це було визначено I Ватиканським собором у квітні 553 голосами проти двох. Догмат визначає, що коли Папа проголошує "ex catedra", тобто як глава католицької церкви, вчення, що стосується віри або моралі, це вчення є безпомилковим.
1870 – почалася франко-прусська війна.
1877 – під час Російсько-турецької війни 1877–1878 рр. загін генерала російської армії, українця за походженням Івана Гурка зайняв гірську вершину Шипку (Болгарія) – стратегічний перевал на Центральних Балканах, який забезпечував найкоротший шлях до Стамбула. Героїчна оборона перевалу російськими і болгарськими вояками тривала до січня наступного року, коли російські війська перейшли у наступ.
1879 – була утворена дипломатична служба Болгарії. 19 липня 1879 р. за кордон були направлені перші дипломатичні представники країни. З 1999 р. відзначається як День болгарської дипломатії.
1886 – у Люксембурзі свій останній концерт дав Ференц Ліст. Через два дні він застудився в Байройті (Німеччина), застуда, перейшла в запалення легень, і невдовзі видатний композитор помер.
1900 – у Парижі почав діяти метрополітен. Його спорудженням керував Фулгенс Бенвеню, а станції зводили під орудою архітектора Гектора Гімара, який спроектував наземні входи у стилі "арт нуво". Нині довжина паризького метро становить 199 км, у ньому 15 ліній і 368 станцій.
1908 – у Лондонському соборі святого Павла єпископ, благословляючи Олімпіаду, уперше промовив фразу: "Головне – не перемога, а участь".
1917 – німецькі війська почали масований наступ на Галичині.
1917 – голова Центральної Ради Михайло Грушевський подав у відставку, яка не була прийнята.
1918 – Йосип Сталін призначений главою Північнокавказької воєнної ради, відразу видавши наказ № 1 про оборону Царицина.
1918 – у Канаді створено Українську греко-католицьку церкву.
1918 – гетьман Павло Скоропадський затвердив закон про відновлення в Україні дії царського закону від 2 грудня 1905 р. про покарання за участь у деяких страйках. Ішлося про страйки на підприємствах, які мали загальногромадське або державне значення, а також у державних установах. За декілька днів командуючий австро-угорською Східною армією видав наказ про віддання страйкарів до воєнно-польового суду. Тільки в Одесі до 25 липня згідно з цим наказом затримали понад 2 тис. робітників. Гетьманський уряд і окупанти діяли заодно. Однак, попри все, страйковий рух в Україні не припинявся. Так, загальний політичний страйк залізничників на цілий місяць паралізував зв’язок між промисловими районами й значно утруднив вивіз окупантами награбованого хліба й сировини.
1918 – у Росії набула чинності перша радянська конституція.
1920 – у Росії створена надзвичайна комісія з ліквідації неписьменності.
1924 – вийшло перше число газети "Красный спорт" (згодом – "Советский спорт").
1926 – Катеринослав перейменований у Дніпропетровськ.
1928 – Китай анулював усі "несправедливі" договори з європейськими країнами.
1928 – єгипетський король Фуад розпустив парламент і проголосив себе абсолютним монархом.
1930 – уряд Фінляндії депортував лідерів фінської Компартії в СРСР.
1935 – політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про вилучення "зінов’євсько-троцькістської націоналістичної літератури" з бібліотек України.
1936 – лідерка іспанських комуністів Долорес Ібаррурі у промові на радіо вперше проголосила гасло "Но пасаран!" ("Вони не пройдуть!").
1940 – у Великій Британії на час війни заборонено торгівлю новими автомобілями.
1941 – указом Президії Верховної Ради СРСР наркомом оборони призначено Й. Сталіна.
1945 – загинув у радянській тюрмі Авґустин Волошин, президент Карпатської України.
1946 – знята перша кінопроба Мерилін Монро, за підсумками якої акторка уклала угоду з кіностудією "ХХ століття – Фокс".
1949 – Лаос отримав незалежність від Франції.
1949 – президент США Гаррі Трумен заявив, що СРСР зруйнує сам себе, і не помилився.
1952 – у Гельсінкі відбулись ХV літні Олімпійські ігри, які вперше пройшли за участю СРСР.
1969 – лідерка Індії Індіра Ганді видала розпорядження про націоналізацію 14 найбільших банків країни.
1974 – у Іспанії генералісимус Франко у зв'язку з погіршенням здоров'я передав владу принцу Хуана Карлосу.
1979 – після втечі нікарагуанського диктатора Сомоси до Манагуа вступили колони сандіністів. День сандіністської революції.
1980 – у Москві розпочалися ХХІІ Олімпійські ігри, які на знак протесту проти введення радянських військ до Афганістану бойкотували 45 країн.
1989 – польський парламент обрав Войцеха Ярузельського президентом країни.
1991 – найсильніший боксер світу 1986–1990 рр. Майк Тайсон після визнання Дезіре Вашингтон переможницею конкурсу "Міс чорна Америка" закрився з нею в готельному номері. Через чотири дні 18-річна красуня звинуватила Тайсона у зґгвалтуванні. У березні наступного року боксер був засуджений до десяти років позбавлення волі (з них чотири – умовно).
1991 – президент РФ Борис Єльцин видав указ про "департизацію" всіх цих державних органів Росії.
1994 – Леонід Кучма вступив на посаду президента України.
1995 – Національний банк України випустив в обіг ювілейну монету "Богдан Хмельницький" вартістю 200 000 карбованців, присвячену 400-річчю від дня народження гетьмана.
1996 – в Атланті почалися XXVI Олімпійські гри – перші літні для незалежної України.
2005 – президент України Віктор Ющенко підписав указ про ліквідацію української Державтоінспекції МВС ("аби не ховалися в кущах"). ДАІ так і не було ліквідовано.
Цього дня народились:
1758 – Серафим Саровський (Прохір Мошнин), один з найбільш шанованих православних святих, чудотворець. Преподобний сам відбивав напади диявола, узявши на себе подвиг стовпництва, молився на камені із зведеними руками тисячу ночей.
1761 – Василь Володимирович Петров, російський фізик-експериментатор, електротехнік-самоучка, академік Петербурзької АН (з 1809, член-кореспондент із 1802), першовідкривач дугового розряду, який називають дугою Петрова.
1814 – Семюел Кольт, американський конструктор зброї і промисловець. Удосконалив револьвер (1835), заснував фірму стрілецької зброї.
1819 – Готфрід Келлер, швейцарський письменник, майстер реалістичної новели. Автор надзвичайно популярних свого часу романів "Зелений Генріх" та "Мартін Заландер". Іван Франко був шанувальником таланту швейцарського письменника й називав Келлера "найбільшим поетом і повістярем, якого видала Швейцарія". Творчістю Келлера захоплювався і Василь Стефаник.
1834 – Ілер Жермен Едгар Дега, французький живописець, графік, скульптор, представник імпресіонізму. Пристрастю Дега були танцівниці та скакові коні – рух плоті з її м’язами, суглобами і сухожиллями, напруженість і грація водночас. Він був співцем нової краси і знаходив її на іподромі та у репетиційних залах "Гранд-Опера", де балерини розтягували руки й ноги у неймовірних батманах. Його картини – кинуті на полотно миттєвості балету і перегонів. Щоправда, інколи він писав міцних грудастих гладильниць із сонними обличчями ("Гладильниці"), або ж дивакуватих відвідувачів якоїсь із численних паризьких забігайлівок ("Абсент"). Тому картини Дега спочатку ніхто й не купував. Проте художник дожив до визнання своєї творчості. 1912 року, 78-річний Дега прийшов на аукціон, де продавали його картини. Він був тоді вже абсолютно сліпим – робота "спалила" його слабкі очі. Він сидів десь у кутку й слухав, як вигукували назви його робіт, згадував їх і усміхався. Так, "Танцівниця біля штанги" була продана за 435 тисяч франків. "Дивно, – промовив Дега. – Колись я продавав картини за 500 франків". Нині ціни на живопис імпресіоністів (хоча сам художник усіляко відмежовувався від них) сягають неймовірних цифр. Мова йдеться про десятки мільйонів. Приміром, на одному з аукціонів його "Маленьку танцівницю" (бронзову статуетку) продали за 13 мільйонів фунтів стерлінгів.
1846 – Едвард Пікерінґ, американський астроном, академік. Пікерінґ займався візуальним і фотографічним вивченням планет та інших тіл Сонячної системи, відкрив дев'ятий супутник Сатурна, названий Фебою.
1852 – Володимир Павлович Науменко, український громадсько-політичний діяч, філолог, журналіст, етнограф. 1906–1914 рр. був директором київської гімназії, званої як "Гімназія В.П. Науменка" (вважалась найпрогресивнішою в Києві). Ініціатор і активний учасник ряду громадських та культурних акцій (підготовка та видання "Словаря української мови", створення фондів для видання українських книжок і поширення освіти серед народу, організація заходів щодо скасування заборони українського друкованого слова, заснування українських періодичних видань тощо). Упродовж 14 років редагував часопис "Киевская старина" (опублікував понад 130 статей з історії, мовознавства, українознавства), був одним із засновників Українського наукового товариства. Один з фундаторів, а потім і голова Української федеративно-демократичної партії, програму якої він склав. Був членом Центральної Ради, 1918 р. – міністром освіти в уряді гетьмана П. Скоропадського. Влітку 1919 р. Науменко був заарештований більшовиками і розстріляний.
1868 – Франческо Саверіо Нітті, італійський громадський і політичний діяч, один з ідеологів італійського лібералізму.
1876 – Володимир Чехівський, український політичний і громадський діяч, прем'єр-міністр УНР (1919). Один із фундаторів УАПЦ. З 1897 р. входив до гуртка українських соціал-демократів "драгоманівців", 1902–1904 рр.– до РУП (Революційної партії України), до кінця січня 1919 р. – до УСДРП. 1920 р. один із лідерів Української комуністичної партії (УКП). Депутат І Державної думи Росії. Під час прем'єрства Чехівського, 22 січня 1919 р., було проголошено Злуку УНР і ЗУНР. 29 липня 1929 р. заарештуваний "як член бюро Спілки визволення України". Вирок "страта" замінений на 10-річне ув'язнення. 1936 р. термін подовжений ще на 20 років, без права на листування. У листопаді 1937 р. розстріляний за вироком "трійки" УНКВС.
1893 – Володимир Володимирович Маяковський, російський поет, визначний футурист, драматург, графік, редактор журналів.
1896 – Арчибальд Кронін, шотландський письменник ("Замок Броуді", "Зорі дивляться донизу").
1898 – Етьєн Декру, французький актор і педагог, "батько" сучасної пантоміми. Серед його учнів були всесвітньо відомі міми Ж. Л. Барро та М. Марсо.
1898 – Герберт Маркузе, німецько-американський філософ і соціолог, один із засновників і яскравий представник Франкфуртської школи. 1933 р. (з приходом до влади нацистів) емігрував спочатку до Швейцарії, а згодом в США. Автор праць: "Одномірна людина", "Ерос і цивілізація", "Есе про Звільнення", "Естетичний вимір" та ін.
1921 – Розалін Сасмен Ялоу, американського біофізика, лауреата Нобелівської премії (1977).
1924 – Марта Володимирівна Цифринович, російська актриса, артистка "Москонцерту", майстер мистецтва лялькового театру, народна артистка Російської Федерації. Створила незабутній ляльковий персонаж – "кандидата околовсяческих наук" Венеру Михайлівну Пустомельську, з яким увійшла в класику радянської естради.
1934 – Олександр Анатолійович Ширвіндт, російський актор, народний артист Російської Федерації, художній керівник Московського театру сатири (з грудня 2000 р.). Знімався у Фільмах: "Атаман Кодр", "Ще раз про любов", "Вокзал для двох", "Мільйон у шлюбному кошику", "Мистецтво жити в Одесі" та ін.
1935 – Василь Ліванов, радянський і російський актор театру й кіно ("Пригоди Шерлока Холмса", голос Крокодила Гени). Заслужений артист Росії (1981), офіцер Ордена Британської імперії.
1938 – Вахтанг Костянтинович Кікабідзе, грузинський актор естради і кіно, народний артист Грузії ("Міміно").
1939 – Леонід Деркач, український політик, генерал армії України, колишній голова Служби Безпеки України (1996–2001).
1954 – Віталій Юхимович Малахов, український режисер, народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т.Г. Шевченка, засновник (1987) і художній керівник Київського драматичного театру "На Подолі". Один із засновників Міжнародного театрального фестивалю "Київ-Травневий".
1971 – Віталій Кличко, український боксер-професіонал, чемпіон світу в суперважкій вазі за версією WBO (1999–2000) та WBC (із квітня 2004 р., повернув титул після повернення у великий спорт у 2008 р.). Депутат Київради (лідер Блоку Кличка). Герой України (2004).
Возврат к списку
Ігор Жданов
