Цей день в історії - події та люди. 30 серпня

30.08.2012 12:08:23 |

Свято:

Міжнародний день жертв насильницького зникнення. Проводиться за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста, що звернувся до міжнародної громадськості із закликом приділяти більше уваги одній із найважчих гуманітарних проблем, особливо актуальних у зонах збройних конфліктів.

День Конституції у Республіці Казахстан. 30 серпня 1995 р. після всенародного референдуму в республіці було прийнято нині діючий Основний закон країни.

Афганістан сьогодні відзначає День дітей.

У Перу – День Ліми.

Сент-Люсія відзначає Фестиваль Рози.

Татарстан відзначає День Республіки. Цього дня в 1990 р. була ухвалена Декларація про державний суверенітет Татарстану. З 1992 р. Республіка Татарстан у складі РФ.

Туреччина святкує День перемоги. Відзначається на честь роковин останньої битви армії Ататюрка у війні за незалежність 1922 року.

Православні іменинники: Купріян, Мирон, Павло, Пилип, Ульяна, Фірс.
Католицькі іменинники: Баноній, Євтіхіан, Маргарита, Роза.

Події дня:

1617 – перуанець Роза де Ліма став першим мешканцем обох Америк, канонізованим католицькою церквою.

1721 – підписано Ніштадтський мир – "вічний, справжній, непорушний мир на землі" Росії зі Швецією, що завершив Північну війну.

1739 – російські війська зайняли турецьку фортецю Хотин.

1787 – французький король Людовік XVI розпустив парламент.

1801 – французькі війська в Єгипті капітулювали перед англійцями.

1808 – французька армія в Португалії капітулювала перед англійцями.

1813 – закінчилася дводенна битва під Кульмом (Богемія): розгром французького корпусу генерала Вандама російсько-пруссько-австрійськими військами.

1829 – у Москві була закладена кам'яна Тріумфальна арка на честь перемоги у Вітчизняній війні замість дерев'яної, спорудженої на площі Тверської застави, куди поверталися із Західної Європи солдати. 1966 р. відновлена на Кутузовському проспекті.

1832 – у Петербурзі була встановлена Олександрійська колона.

1834 – у Петербурзі відкрилися Нарвські ворота (архітектор В.П. Стасов).

1860 – запущено перший британський трамвай (Birkenhead Street).

1867 – винайдено кокаїн. Цей наркотик з вигляду подібний на харчову соду. Потрапивши на язик, викликає відчуття оніміння. Головні ефекти від прийому кокаїну – відчуття ейфорії, покращення настрою, підвищення працездатності та самовпевненість. Тривале вживання кокаїну викликає паранойю, глухоту, маячню, порушення травлення та сну. Можуть також виявитися проблеми зі слизовою носа або ж затвердіння вен.

1873 – під час дрейфу в Арктиці затерте в кризі судно "Тегетгоф" австрійської полярної експедиції на чолі з Карлом Вайпрехтом і Юліусом Пайером натрапило на великий архіпелаг, не позначений на картах. Австрійці дали йому назву Земля Франца-Йосифа на честь свого імператора.

1877 – французький винахідник-самоук Еміль Реїно отримав патент на апарат під назвою праксіноскоп – прародителя мультиплікації. Прилад складається з циліндра, з висотою стінок 10 см. У центрі циліндра – дзеркальна призма, кількість сторін якої співпадає з кількістю мініатюр. Внутрішній радіус призми складає половину радіуса циліндра. Таким чином кожна мініатюра відображується у відповідній грані призми, при обертанні циліндра виникає анімаційний ефект плавного руху.

1901 – Х'юберт Сесіл Бут запатентував пилосос.

1903 – вінчалися Олександр Блок і Любов Менделєєва в церкві села Тараканова.

1906 – завершилася плавання норвезького дослідника Руаля Амундсена на судні "Йоа" через Північно-Західний морський прохід (через весь Канадський Арктичний архіпелаг).

1915 – німці взяли Брест-Литовськ, прорвати потужну лінію оборону росіян.

1918 – було вчинено замах на Леніна, його приписують Фані Каплан. Після виступу перед робітниками заводу Міхельсона Володимир Ілліч попрямував до автомобіля. Коли він був за кількох кроків від машини, з натовпу прозвучали три постріли. Ленін був поранений двома кулями. Деякі дослідники вважають, що Каплан взяла на себе відповідальність, а стріляв в Леніна хтось інший. Відбуваючи "вічну каторгу" в Акатуї і Нерчинську, Каплан-Ройдман осліпла. Позначилося поранення при раптовому вибуху бомби. Повна втрата зору настала 9 січня 1909 року. Вона і раніше втрачала зір, але на нетривалий час. А в четверті роковини "кривавої неділі" перестала бачити остаточно. Прозріння настало тільки через три роки, але наслідки травми мучили її до кінця життя. Обставина важлива, особливо у зв'язку із замахом на життя Леніна 30 серпня 1918 року. Обставини замаху на Леніна дуже і дуже туманні. При більш глибокому ознайомленні з допитами Каплан та іншими матеріалами справи виникає безліч питань. І найістотніше: немає даних, що підтверджують її вміння володіти зброєю. В день замаху на Леніна в Петрограді есером Левом Канегіссером був убитий голова петроградського ЧК Моісей Соломонович Урицький. Ці дві події дали поштовх до початку більшовицького "червоного терору", котрий охопив усю країну і призвів до смерті тисяч людей.

1919 – у бою під Коростенем загинув 24-річний більшовицький комдив Микола Щорс.

1919 – українські війська відбили у більшовицької армії Житомир.

1922 – турецька армія під проводом Мустафи Кемаля звільнила місто Ізмір, окуповане грецьким військом. День перемоги в Туреччині.

1928 – Джавахарлал Неру вимагає незалежності Індії. Створено Лігу незалежності Індії.

1935 – VII конгрес Комінтерну в Москві прийняв тактику "єдиного фронту" – об'єднання із соціал-демократами в боротьбі із фашизмом.

1940 – одружилися англійські актори Вів'єн Лі і Лоуренс Олів'є.

1944 – канадські війська звільнили від німців Руан (Франція).

1944 – американське командування передало управління Парижем французькій владі генерала Шарля де Голля.

1944 – радянські війська захопили нафтові вежі в Плоєшті (Румунія), позбавивши німців важливого джерела нафти.

1960 – Рада Міністрів СРСР затвердила перше Положення про космонавтів СРСР. Були введені посади космонавт, інструктор-космонавт і старший інструктор-космонавт.

1963 – щоб зменшити ризик випадкової ядерної війни, між Москвою і Вашингтоном була встановлена "гаряча лінія".

1980 – у Польщі робітникам надано право об'єднання у незалежні профспілки.

1981 – внаслідок теракту (вибуху), влаштованого іранською моджахедською опозицією в урядовій резиденції в Тегерані, загинули президент Раджаї і прем'єр-міністр Бахонар.

1986 – у Штутгарті український атлет Юрій Сєдих установив не побитий донині світовий рекорд у метанні молота – 86 м 74 см.

1987 – у Римі болгарська атлетка Стефка Костадінова встановила нині діючий світовий рекорд у стрибках у висоту для жінок – 2 м 09 см.

1990 – ухвалена декларація про державний суверенітет Республіки Татарстан.

1991 – оголошено про деполітизування КДБ СРСР.

1991 – Верховна Рада Азербайджану ухвалила рішення про відновлення державної незалежності на основі акта 1918 р.

1991 – президія Верховної Ради України ухвалила постанову "Про тимчасове припинення діяльності Компартії України".

1995 – на референдумі в Казахстані ухвалено нову конституцію країни.

1999 – на референдуму переважна більшість населення Східного Тимору проголосувала за незалежність від Індонезії.

2001 – у Франкфурті (Німеччина) презентовано нову валюту більшості держав Європейського Союзу – євро (в обігу з 1 січня 2002 року).

Цього дня народилися:

1705 – Дейвід Гартлі, англійський філософ-матеріаліст, деїст, лікар, один з основоположників асоціативної психології. Асоціацію вважав універсальним принципом пояснення психічної діяльності.

1797 – Мері Уоллстоункрафт Шеллі, англійська письменниця ("Франкенштейн").

1811 – Теофіль Готьє, французький письменник і критик, один з натхненників "Парнасу". Обгрунтував теорію "мистецтва для мистецтва". Пригодницький роман "Капітан Фракасс" (1863), збірка ліричних мініатюр "Емалі і камеї" (1852), оповідання, дорожні нариси.

1852 – ЯкобаГендріка Вант-Гофф, голландський хімік, один із засновників стереохімії і фізичної хімії. Перший лауреат Нобелівської премії з хімії (1901). У 1874–1875 рр. вперше сформулював теорію просторового розташування атомів у молекулах органічних сполук. Йому належить одне з основних рівнянь хімічної термодинаміки, що зв’язує константу хімічної рівноваги з тепловим ефектом реакції, сформулював закон осмотичного тиску в розчинах (закон Вант-Гоффа).

1860 – Ісак Ілліч Левітан, видатний російський живописець-пейзажист, передвижник. Творець дивовижних за своєю ліричністю пейзажів ("Березень", "Озеро", "Вечір на Волзі", "Золота осінь", "Тиша", "Літній вечір"). Серед друзів художника був і Антон Павлович Чехов. Вони познайомилися на початку 80-х років ХІХ ст. завдяки братові А.П. Чехова Миколі – той навчався разом з Левітаном у Московському училищі живопису. 1885 р. під час спільного відпочинку Левітан написав портрет Чехова (нині зберігається у Третьяковській галереї); у липні 1895 р. Чехов, якого повідомили про поранення Левітана (намагався накласти на себе руки), їде до нього на ст. Трійця і тиждень там живе. Левітан невдовзі писав Чехову: "Не знаю почему, но те несколько дней, проведенных тобой у меня, были для меня самыми покойными днями за все лето". Остання зустріч митців відбулася в Ялті у січні 1899 р. Тоді Левітан написав етюд "Стоги сіна при місячному сяйві", який умурований в камін ялтинського кабінету Чехова. За довгі роки товаришування стосунки між Чеховим і Левітаном були прохолодними лише раз – після появи у 1892 р. оповідання Чехова "Попрыгунья". Героїня оповідання чимось нагадувала художницю Софію Кувшиннікову, з якою Левітан був у близьких стосунках. Левітан образився і вони не зустрічалися більше року. Після смерті художника Чехов мав наміри написати спогади про нього (обіцяв це Дягілеву), але бажання так і залишилося нездійсненним. В архіві А.П. Чехова зберігається 43 листи до нього Левітана, листи ж Чехова до художника не збереглися – архів Левітана, згідно з його заповітом був спалений братом.

1870 – Лавр Корнілов, російський воєначальник, генерал від інфантерії, військовий розвідник, дипломат і мандрівник. Герой російсько-японської та І Світової воєн. Один з організаторів і головнокомандувач добровольчої армії, провідник Білого руху на півдні Росії під час громадянської війни. Загинув при штурмі більшовиками Єкатеринодара (Краснодара) навесні 1918 р.

1871 – Ернест Резерфорд, англійський фізик, один з творців ядерної фізики, член Лондонського королівського товариства, його президент у 1925–1930 рр. Лауреат Нобелівської премії з хімії (1908), керівник (четвертий після Максвелла, Релея і Томсона) знаменитої Кавендишської лабораторії у Кембриджі. Здійснив першу штучну ядерну реакцію, автор нової планетарної моделі атома. Резерфорд був не тільки геніальним вченим, але й неперевершеним учителем, що виховав блискучу плеяду учнів, серед яких були Нільс Бор, Генрі Мозлі, Джеймс Чедвік, Петро Леонідович Капіца. Останній 13 років пропрацював під керівництвом Резерфорда в Кембриджі.

1879 - Агенор Артимович, український мовознавець, класичний філолог, громадсько-політичний діяч. 1912–1918 рр. – голова Української народної партії в Буковині, член Української Національної ради, голова Української краєвої національної Ради в Буковині. Державний секретар (міністр) освіти ЗУНР-ЗОУНР, дійсний член НТШ, доцент Чернівецького університету. Надалі - професор Українського вільного університету й Українського педагогічного інституту в Празі.

1883 – Дмитро Донцов, український літературний критик, публіцист, політичний діяч, засновник теорії інтегрального націоналізму. Здобув освіту на юридичному факультеті Петербурзького університету. Студентом почав інтенсивну політичну діяльність, 1905 р. вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Його двічі заарештовували (1905 р. у Петербурзі та 1908 р. – у Києві), після другого арешту й восьми місяців ув'язнення випустили на поруки, після чого Донцов виїхав на Галичину, а потім – в Австро-Угорщину. Продовжував навчання у Відні та Львові, 1917 р. одержав ступінь доктора юридичних наук. 1913 р. вийшов з УСДРП. Став першим головою Союзу визволення України (СВУ), заснованого 4 серпня 1914 р. Жив у Відні й Берліні, із 1916 р. – у Швейцарії. На початку 1918 р. повернувся до Києва, де працював у гетьманських урядових структурах, став директором Української телеграфічної агенції (УТА) при уряді гетьмана Скоропадського. Створив (разом із Липинськийм і Шеметом) Партію хліборобів-демократів. 1919–1921 рр. – шеф Українського пресового бюро при посольстві УНР у Берні (Швейцарія). З 1922 р. – знов у Львові, редагує журнали "Літературно-науковий вісник", "Заграва", "Вісник". Видавав бібліографічні статті, твори "Муссоліні", "А. Гітлер", переклав "Майн кампф" українською мовою. 1926 р. написав свою провідну роботу – "Націоналізм" (інші значні твори – "Дух нашої давнини", "Де шукати наших історичних традицій", "Дві раси, дві касти, дві культури". 1939 р. емігрував за кордон (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада). Від 1947 р. до самої смерті жив у Монреалі, викладав українську літературу в місцевому університеті. Похований в Америці на українському кладовищі в Саут-Баунд-Брук.

1890 – Юліан Юрій Максимчук, український громадський діяч, правник, філателіст.

1907 – Джон Моклі, американський інженер, працівник Пенсильванського університету, один із творців першого у світі електронного комп'ютера ENIAC 1946. Створена у 1946 р. машина з електронними лампами замість електромеханічних реле могла виконувати до 5000 операцій додавання або 300 операцій множення в секунду. Розміри машини (18 тисяч ламп) були величезними: 30 метрів завдовжки, 85 кубічних метрів об'єму, вага – 30 тонн. Для її роботи була потрібна спеціальна система охолодження, а електронні лампи так часто виходили з ладу, що за рік їх довелося замінити більше 19 тисяч.

1909 – Лідія Петрівна Сухаревська, народна артистка РРФСР, лауреат Державної премії СРСР.

1912 – Едвард Перселл, американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1952 р. 1946 р. відкрив ядерний магнітний резонанс. Він був науковим радником президентів Дуайта Ейзенхауера, Джона Кеннеді і Ліндона Джонсона та президентом Американського фізичного товариства.

1912 – Євген Миколайович Стам, український та російський архітектор, народний архітектор СРСР. Споруди: Кремлівський Палац з’їздів, Центральний Будинок кіно, олімпійське селище (всі – в Москві, у співавторстві). Один з авторів меморіального комплексу "Український музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр." у Києві. Лауреат Ленінської та Державної премій СРСР.

1920 – Леонід Аронович Шварцман, художник-мультиплікатор. З лютого 1948 дотепер – в штаті кіностудії "Союзмультфільм".

1922 – Павло Глазовий, український поет-гуморист і сатирик. Автор поеми "Слався, Вітчизно моя!", 13 книжок сатири та гумору ("Куміада", "Великі цяці", "Карикатури з натури", "Сміхологія" та ін.), восьми книжок для дітей.

1927 – Дмитро Анатолійович Жуков, письменник, автор книг "Козьма Прутков і його друзі", "Олексій Костянтинович Толстой", оповідань "Рем і Геній", "Випадок на вулкані", "Колесо прогресу", перекладач творів А. Азімова, Р. Бредбері, Г. Гаррісона, К. Саймака.

1930 – Віктор Бар'яхтар, український радянський фізик-ядерник. Віце-президент, перший віце-президент Академії наук України у 1989–1998 рр. Професор Національного технічного університету України "КПІ", 1985–1989 рр. – директор Інституту металофізики АН УРСР. Лауреат двох Державних премій УРСР, Державної премії України.

1930 – Уоррен Баффет, американський міліардер, засновник і голова правління холдингової компанії "Беркшир хатауей", яка займається інвестиціями та страхуванням.

1934 – Анатолій (Отто) Олексійович Солоніцин, актор ("Андрій Рубльов" (Рубльов), "Солярис" (Сарторіус), "Легенда про Тіля" (Рибник), "Сталкер" (Письменник), "Любити людину", "Свій серед чужих, чужий серед своїх", "Поворот", "Мужики!", "Дзеркало", "Сходження", "Двадцять шість днів із життя Достоєвського" та ін.).

1937 – Лариса Кадочнікова, російська і українська актриса. Лауреат Державної премії України ім. Т.Г. Шевченка (1991). Грала у фільмах: "Суриков", "Воскресіння", "Тіні забутих предків", "Криниця для спраглих", "Вечір на Івана Купала", "Білий птах з чорною ознакою" та ін.

1940 – Рюсекі Морімото, японський графік, каліграф.

1954 – Олександр Лукашенко, президент Білорусі з 1994 року. Економічна політика Лукашенка зупинила економічну кризу і занепад, від якого потерпали постсоціалістичні країни. Підприємства отримали державну підтримку і опіку та не зупиняли своєї роботи. Білорусь фактично одразу змогла вийти на рівень сталого розвитку, в той час як в сусідніх Україні та Росії зменшення обсягів продукції, продовжувався до 2000 року.

1958 – Ганна Політковська, російська журналістка і правозахисниця українського походження. Приділяла особливу увагу конфлікту в Чечні. Убита у жовтні 2006 р. Вбивство Політковської залишилося нерозкритим.

1972 – Камерон Діас, американська топ-модель і кіноактриса. Перед тим, як стати популярною актрисою, Камерон працювала з 16-ти років фотомоделлю, знімалась в рекламі для будинку моди Келвіна Клайна, та для фірм "Levi’s" і "Coca-Cola". Особливу популярність актрисі риніс фільм "Ангели Чарлі" у 2000 році.

Источник:	ВЕМ
Ссылка:	http://www.experts.in.ua

Возврат к списку