На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 31 серпня

Версия для печати Версия для печати

31.08.2012 09:04:30 |  

Свято:

Національне свято Киргизької Республіки – День державної незалежності (1991). 31 серпня 1991 р. проголошена Декларація про державну незалежність Киргизії.

День визволення в Литві. Цього дня 1993 р. завершилося виведення російських військ з території Литви.

Національне свято Малайзії – Національний день (день проголошення незалежності від Великобританії, 1957).

Національне свято Республіки Тринідад і Тобаго – День Незалежності (1962).

На Філіппінах – День героїв.

У Молдові – День рідної мови ("Лімба ноастре").

В Узбекистані – День пам'яті жертв репресій.

Православні іменинники: Георгій, Денис, Єгор, Іван, Лавр, Макар, Омелян, Фрол, Юрій.
Католицькі іменинники: Богдан, Марк, Раймонд.

Події дня:

1056 – несподівано померла бездітна візантійська імператриця Феодора, залишивши трон Візантійської імперії без спадкоємців. Македонська династія припинила своє існування.

1302 – Франція і Сіцілія домовилися завершити релігійну війну між собою.

1492 – укладений перший мирний договір між Московською державою і імперією Османа.

1798 – у Петербурзі і Миколаєві засновано спеціальні училища корабельної архітектури.

1806 – імператор Олександр I проголосив безкорисливість основним принципом зовнішньої політики Росії.

1827 – російський імператор Микола I видав рескрипт про те, що селяни-кріпаки й дворові люди не повинні навчатися в закладах вище приходських і повітових училищ.

1848 – зафіксовано перше повідомлення про прогноз погоди в англійській газеті, що видавалася відомим письменником Чарльзом Діккенсом.

1869 – засновано місто Донецьк (до 1924 р. – селище Юзовка, 1924–1961 рр. – Сталіно).

1873 – у Канаді сформовано перший підрозділ королівської поліції.

1892 – російський підприємець і меценат Павло Третьяков запропонував Московській думі прийняти в дарунок місту створену ним художню галерею.

1900 – почався продаж "Кока-коли" в Британії.

1907 – Велика Британія, Росія і Франція сформували Троїстий союз (Антанта). Також у Петербурзі Росія і Британія підписали договір про розмежування сфер впливу в Ірані, Афганістані й Тибеті.

1912 – у Москві було відкрито Музей красних мистецтв, якому у радянські часи присвоїли ім’я Пушкіна (жодним чином з цим музеєм не пов’язане). Організатором і першим директором музею був батько Марини Цвєтаєвої, професор Іван Володимирович Цвєтаєв – великий знавець античності і мистецтвознавець. Як згадує Анастасія Цвєтаєва (молодша сестра поетеси) Марина надзвичайно багато допомагала батькові: чудово знаючи іноземні мови, вона вела листування з німецькими, французькими та іншими європейськими музеями. Цей день став для родини Цвєтаєвих щасливою датою. Хто знав, що рівно через двадцять дев'ять років, в далекій Єлабузі Марина накладе на себе руки…

1914 – указом імператора Миколи II Санкт-Петербург перейменовано в Петроград. Причиною першої зміни імені міста стала війна з Німеччиною й небажання мати німецьку основу "бург" у назві столиці Росії.

1915 – німецькі війська зайняли Луцьк.

1917 – Симон Петлюра написав таємного листа до Генерального секретаріату, в якому запропонував створити "Краєвий комітет оборони нового ладу при Генеральному секретаріаті Центральної Ради".

1918 – у Києві з’явилась резолюція Українського національного союзу із протестом, зумовленим відходом населених українцями земель до Війська Донського відповідно до попередньої угоди від 7 серпня 1918 р.: "…довідавшись про попередню згоду урядів України та Всевеликого Війська Донського, по якій три округи: Ростовська, Таганрозька і Донецька, залюднені майже цілком українським населенням, відділяються мимо волі населення від України і віддаються під владу донському уряду… Український національний союз рішуче вимагає, щоби при складанні остаточної згоди з Донщиною твердо захищалися права українського народу…"

1919 – Київ. Урочистий вступ до міста об’єднаних українських армій – групи генерала А. Кравса. До полудня місто жило без влади. Газети не вийшли. З обіднього часу на вокзал почали прибувати з заходу потяги: у першому составі частина особового складу, що виглядала на національний манер, як згадує один з очевидців, з оселедцем на голові, в одязі, "який ми бачили в історичних п’єсах Садовського", у другому – кіннота, яка й очолила переможний похід в місто. В призначений час розпочався парад на Хрещатику. Війська урочисто попрямували до Думської площі. На балконі другого поверху над входом до Думи було вивішено великий жовто-блакитний прапор. І в той самий час, близько опівдня, у місто зі сходу, через Ланцюговий міст (мости залишились неконтрольованими) ввійшли частини Добровольчої армії генерала Денікіна, які також рушили до Думської площі з боку Царського саду та Європейської площі. Несподівано зустрівшись перед Думою, обидві сторони виявили розгубленість. Посланець від білогвардійського полковника, який їхав попереду, двічі намагався під’їхати до Думи, щоб встановити російський триколор, але український хорунжий криком "Назад!" щороку відлякував його. Водночас денікінські кінні підрозділи пройшли до центру Печерськом та Липками. Почалися переговори, але несподівано для обох сторін з боку Печерська пролунав гарматний постріл, і снаряд влучив у будинок Думи. Почалась стрілянина шрапнеллю. Ніхто не розумів, що трапилося, але, як згадує свідок цих подій, Г. Григор’єв: "потім стало відомо, що Дніпровська флотилія, яка відступала разом з більшовиками вгору по Дніпру, під’їхала ближче до Києва і хрестила обох нових переможців. Перед ранком настала тиша. Петлюрівці відступили. Трикольоровий прапор весело тріпотів поблизу архангела Михаїла…" Після сутичок і переговорів денікінські війська зайняли основні райони Києва, і за домовленістю з ними галицькі вояки відійшли до Василькова.

1919 – Кам’янець-Подільський. Головний отаман Симон Петлюра привітав українські війська з нагоди взяття Києва. Тим часом у Чернігові отаборилися більшовики – до міста переїхало все керівництво УСРР – РНК УСРР та Ради робітничої та селянської оборони.

1920 – із воріт заводу "Красноє Сормово" вийшов перший випущений в СРСР танк типу ("Російський Рено"), який отримав власне ім'я "Борець за революцію товариш Ленін".

1920 – Бельгія почала виплачувати пенсії по старості.

1922 – вислані з Росії (або до Сибіру) 160 діячів культури – "особливо активних контрреволюційних елементів". Серед них були Микола Бердяєв, Сергій Булгаков та інші.

1924 – місцевим партійним осередкам надіслано закритого листа ЦК КП(б)У в якому було роз’яснено позицію ЦК щодо хресних ходів. Щоб попередити участь у хресних ходах тисяч віруючих і десятків священнослужителів, хресні ходи дозволялися виключно в межах окремих сіл і категорично заборонялись в масштабі ходу із міст до сіл. Гоніння на церкву у Радянському Союзі набирало обертів.

1925 – вийшов декрет про впровадження загальної початкової освіти в СРСР.

1928 – у берлінському Шиффбауердам-театрі відбулась театральна прем’єра п’єси Б. Брехта "Тригрошова опера".

1935 – Олексій Стаханов на шахті "Центральна-Ірміно" у Кадіївці (Донбас) встановив свій перший рекорд: за зміну – 5 год. 45 хв. – нарубав 102 тонни вугілля при нормі у 7 тонн. Результат був досягнутий за рахунок володіння технікою, попередньої підготовки, розподілу праці забійника і двох кріпильників. У грудні 1935 р. пленум ЦК ВКП (б) постановив перетворити "стахановський рух" у рух мільйонів. Досягнення Стаханова (а надалі він встановив новий рекорд) стали основною формою соціалістичного змагання по всій країні. 

1939 – у Москві на засіданні Верховної Ради СРСР В.М. Молотов повідомив про ратифікацію радянсько-німецького договору про ненапад. "Радянсько-німецький договір про ненапад, – наголосив він, – означає поворот у розвитку Європи, поворот у сторону поліпшення відносин між двома найбільшими державами Європи. Цей договір не тільки дає нам усунення загрози війни з Німеччиною, звужує поле можливих воєнних сутичок у Європі, і служить, таким чином, справі загального миру, – він повинен забезпечити нам нові можливості росту сил, укріплення наших позицій, дальший рост впливу Радянського Союзу на міжнародний розвиток". Наступного дня Гітлер напав на Польщу (звичайно, зі згоди Сталіна), а за два роки черговою жертвою нацистської Німеччини став вже Радянський Союз.

1939 – завершено радянсько-японський збройний конфлікт в районі річки Халхін-Гол.

1939 – німці інсценували напад поляків на свою радіостанцію в містечку Гляйвіц (Глівіце), що послужило приводом для агресії проти Польщі й початку Другої світової війни.

1941 – покінчила життя самогубством російська поетеса Марина Цвєтаєва.

1944 – війська 2-го Українського фронту увійшли до столиці Румунії, міста Бухарест.

1947 – на виборах в Угорщині перемогли комуністи.

1947 – перший політ радянського сільськогосподарського літака СХА – прототипу багатоцільового Ан-2 ("кукурузника").

1949 – Запоріжжя. Введений у дію шостий агрегат Дніпрогесу.

1952 – у Гельсінкі завершилася Всесвітня шахова Олімпіада, що тривала з 9 серпня. У цих змаганнях вперше брала участь радянська команда й перемогла. Першими радянськими чемпіонами стали Пауль Керес, Василь Смислов, Давид Бронштейн, Юхим Геллер, Ісаак Болеславський і Олександр Котов. У наступні 40 років збірна СРСР лише раз поступилася званням чемпіона.

1955 – Вільям Кобб у Чикаго продемонстрував перший у світі автомобіль із сонячними батареями.

1957 – на півострові Малакка проголошена не залежна від Британії Малайська Федерація.

1957 – В'ячеслав Молотов знятий з посади міністра закордонних справ СРСР і призначений послом у Монголію.

1961 – розрив СРСР радянсько-американського мораторію на ядерні випробування.

1962 – проголошена незалежність Тринідаду і Тобаго (від Великої Британії).

1965 – ЦК КПУ ухвалив постанову "Про увічнення пам'ятних місць, пов'язаних з історією Запорозького козацтва".

1966 – перший політ здійснив англійський винищувач вертикального зльоту і посадки "Харріер".

1966 – у Нью-Йорку почався перший шаховий турнір між комп'ютерами.

1969 – через серйозну хворобу президента Кошти Сильви, котрий сам був військовим диктатором, влада в Бразилії перейшла до військової хунти.

1975 – Міжнародний валютний фонд ухвалив рішення повністю відмовитися від розрахунків золотом при міжнародних валютних розрахунках.

1976 – на Тринідаді і Тобаго ухвалено конституцію.

1977 – перший політ радянського реактивного транспортного літака укороченого зльоту та посадки Ан-72.

1978 – ухвалена конституція Шрі-Ланки.

1986 – при виході з порту Новоросійська, найбільше пасажирське судно Чорноморського пароплавства "Адмірал Нахімов" зіткнулось з сухогрузом "Петро Васєв" і за декілька хвилин затонуло. Причиною трагедії, що призвела до загибелі 423 осіб, стали неправильні дії капітанів обох суден під час виконання обхідного маневру.

1987 – Києву присвоєно почесне звання "Посланець миру", встановлене ООН.

1989 – молдавська мова оголошена державною у Молдові і переведена на латинську абетку.

1990 – у Берліні підписано Договір про об’єднання Німеччини, в якому було зафіксовано механізм приєднання НДР до ФРН.

1991 – Верховна Рада Киргизької РСР ухвалила декларацію про незалежність республіки.

1991 – Верховна Рада Узбецької РСР ухвалила Декларацію про незалежність республіки (але День незалежності Узбекистан святкує 1 вересня).

1993 – завершено виведення російських військ із Литви.

1994 – завершилось виведення російських військ з території Німеччини. Президент Російської Федерації Борис Єльцин диригував оркестром поліції Берліна і співав "Калинку". 8 вересня з Німеччини були виведені війська союзників – Великобританії, США і Франції.

1995 – з російського космодрому Плесецьк (Архангельська обл.) у космос виведено перший український супутник "Січ-1", створений фахівцями КБ "Південне" (Дніпропетровськ).

1995 – у Клівленді (штат Огайо) відкрилися музей і Зал слави рок-н-ролу. Клівленд обгрунтував свої претензії називатися батьківщиною рок-н-ролу відкриттям радіо WMMS і тим, що в цьому місті працював діджей Алан Фрід, котрий придумав термін "rock'n'roll" на початку 1950-х.

1997 – Діана, принцеса Уельська, та її коханець Доді Аль-Файєд загинули разом із водієм Анрі Полем в автокатастрофі у Парижі (втунелі під площею Альма на набережній Сени). Причиною ДТП стало перевищення швидкості під час утечі від папараці.

1998 – на території Латвії припинив роботу останній військовий об'єкт Росії – Центр спостереження за космічними об'єктами в Скрунді (радіолокаційна станція протиракетної оборони).

1999 – у Москві в торговому центрі на Манежній площі прогримів вибух, який став першим у низці терактів в російській столиці. Загинула одна людина, 40 було поранено.

2004 – у Москві біля входу на станцію "Ризька" стався теракт. Від вибуху загинуло 10 осіб включно з мусульманською терористкою-смертницею.

Цього дня народились:

12 – Гай Юлій Цезар Август Германік (Калігула), римський імператор у 37–41 рр., третій із династії Юліїв-Клавдіїв. Ім'я Калігула в буквальному перекладі означає Чобіток, адже у дитинстві, живучи серед легіонерів, майбутній імператор носив військові чобітки каліги. Щоб прийти до влади, організував отруєння двоюрідного діда, імператора Тиберія. На початку правління Калігула був прогресивним імператором, але невдовзі його розум затьмарився, і Калігула став свавільним тираном, що вимагав собі божественних почестей, призначив сенатором свого коня Інцитата тощо. Калігула відомий своїми сексуальними й садистськими проявами, зокрема, позбавив цноти рідних сестер і жив як із дружиною з сестрою Друзіллою (однак згодом передав її трибуну преторіанців й начальникам когорти для сексуальних утіх – Друзілла від цього померла й була оголошена Калігулою святою). Коли до Калігули нарешті змогла прорватися його бабця Антонія, щоб присоромити за скажені витівки, імператор наказав своєму помічнику Макрону зґвалтувати стару в його присутності, що було виконано вірним і відданим воїном. Потім Антонію отруїли за наказом онука, тіло – спалили, і Калігула спостерігав за погребальним багаттям з вікна палацу. Ознаменувавши початок свого приходу до влади роздачею грошей, Калігула вже через рік витратив всю скарбницю й відтак почав запроваджувати нові небачені грабіжницькі податки. Кілька змов проти божевільного правителя не вдалися, але, пробувши при владі три роки, десять місяців і вісім днів, Гай-Калігула був зарубаний змовниками на чолі з Кассієм Хереєм. Будинок, де був убитий Калігула, згорів під час пожежі. Одразу по цьому загинула і його четверта дружина Мілонія Цезонія, мати його єдиної дочки. Була розбита об стіну й дитина.

161 – Луцій Елій Аврелій Коммод, римський імператор у 177–192 рр. Син імператора-філософа Марка Аврелія. Він мав гарну зовнішність, струнку фігуру, велику фізичну силу та спритність. Вечорами Коммод тинявся з приятелями по шинках, а потім призначав товаришів по пляшці керувати провінціями. При Коммоді в Римі за гроші продавалося все: смертні вироки, помилування, посади. На свою честь імператор наказав встановити статуї, що зображували його у вигляді Геркулеса в шкурі лева, і приносити йому жертви як богу. Коммод став першим імператором, що вийшов на арену як борець з дикими звірами і як гладіатор. Він навіть побажав переселитися з імператорського палацу у казарму. Як гладіатор Коммод виходив на арену 735 разів, а звірів убивав тисячами. Зрештою його вбили самого – на чолі змови стояли коханка імператора і начальник його охорони. Сенат наказав розбити всі статуї і знищити ім'я Коммода.

1663 – Гійом Амонтон, французький фізик, винахідник. Сконструював гігрометр, нертутний барометр, повітряний термометр і барометр з U-подібною трубкою, що використовується на кораблях. Ще 1703 р. Амонтон припустив існування абсолютного нуля температури, відкрив закони зовнішнього тертя.

1749 – Олександр Радіщев, російський письменник, філософ, поет. Був директором Петербурзької митниці і учасником Комісії зі складання законів. За свій головний твір, "Подорож із Петербурга в Москву", був засуджений до смертної кари, але помилуваний і засланий на 10 років у Сибір. Імператор Павло I незабаром після свого сходження на престол повернув Радищева з сибірського острогу й надав повну свободу.

1811 – Теофіль Готьє, французький письменник і критик, один із натхненників "Парнасу". Автор збірок віршів, романів ("Роман мумії", "Капітан Фракас"), праць з історії літератури. Для своїх сучасників Теофіль Готьє був передусім блискучим журналістом. Він вів театральну рубрику в газетах "Пресс" (одна з найбільших французьких комерційних газет того часу) і "Монітер".

1821 – Герман Людвіґ Фердінанд Гельмгольц, німецький фізик, математик, фізіолог і психолог. Автор фундаментальних праць з фізики, біофізики, психології. Розробив (1882) термодинамічну теорію хімічних процесів. Заклав (1858) основи теорії вихрового руху рідини. Праці вченого в галузі фізіології присвячені головним чином вивченню нервової та м’язової систем. Сконструював прилади – офтальмоскоп, т.з. маятник Гельмгольца тощо.

1832 – Агапій Гончаренко, український громадський діяч, український священик, правозахисник, один з перших українських політичних емігрантів, перекладач, журналіст (США). Народився на Житомирщині у селі Крива Таращанського повіту. Навчався в київській бурсі й семінарії. З 1857 р. був ієродияконом при російському посольстві в Афінах. За листування з О. Герценом та М. Огарьовим, та за публікації в російській демократичній пресі був заарештований, але по дорозі до Росії втік з-під конвою. За допомогою знайомих перебрався в Лондон, працював складачем у "Вільній російській друкарні". Надрукував українською мовою у "Колоколе" статтю-голосіння з приводу смерті Т. Шевченка. З 1865 р. жив у США. У Сан-Франциско разом з іншими політичними емігрантами з імперської Росії організував "Клуб декабристів" – одну з перших слов’янських політичних організацій на території США. У листопаді 1867 р. заснував у Сан-Франциско першу на американському континенті слов’янську друкарню. Видавав англійською і російською мовами двотижневик "The Alaska Herald" ("Вісник Аляски"), випустив 5 номерів російською і українською мовами журнал "Свобода". Опублікував власний прозовий переклад англійською мовою уривків поеми Т. Шевченка "Кавказ". Це була перша згадка про Шевченка в англомовному світі і водночас перший переклад його творів англійською мовою. Агапій Гончаренко залишив по собі "Спомини" (1894, Каліфорнія), які завершив словами: "Моя Ненька Україна і джерело козацтва, якоже фінікс, воскресне на добро людям, на вічну правду і волю..." 

 1853 – Олексій Брусилов, російський військовий діяч, генерал від кавалерії. Під час І Світової війни командував армією, а з березня 1916 р. був головнокомандувачем Південно-Західного фронту, війська якого у травні-серпні 1916 р. здійснили прорив австро-німецького фронту. Ця найвдаліша бойова операція росіян за всю війну увійшла в історію як Брусиловський прорив. У травні-липні 1917 р. Брусилов обіймав посаду верховного головнокомандувача збройних сил Росії, відстоював ідею ведення війни до переможного кінця. Після Жовтневої революції усунувся від активної діяльності, на початку польсько-радянської війни 1920 р. добровільно вступив до Червоної армії.

1870 – Марія Монтессорі, італійський педагог, учений, філософ, гуманістка, феміністка, християнка. Монтессорі була першою жінкою в історії Італії, яка закінчила курси медицини, і одним із перших носієм наукового ступеня доктора наук. Світову популярність Марія Монтессорі здобула у зв'язку з розробленою нею педагогічною системою. Перша "школа Монтессорі" була відкрита 6 січня 1907 р. в Римі. Методи, ґрунтовані на досвіді роботи в цій школі, згодом були успішно розвинуті і, незважаючи на критику в наступні роки, залишаються популярними в багатьох країнах світу. Суть системи сформульована в девіз "Допоможи мені зробити самому". Діти навчаються у вільних умовах, без примусу і критики, із застосуванням багатьох розвиваючих ужиткових пристроїв. Всі заняття з дитиною будуються з урахуванням періоду її розвитку.

1874 – В'ячеслав Менжинський, радянський партійний діяч польського походження, чекіст, спадкоємець Дзержинського на чолі ОГПУ (1926–1934). У січні-квітні 1918 р. обіймав посаду наркома фінансів. 1919 р. – нарком Робітничо-селянської інспекції України. Надалі у ВЧК. Сподвижник Сталіна. На період, коли Менжинський обіймав посаду голови ОГПУ, припадає т.зв. "великий перелом" – політичний курс Сталіна, що полягав у ліквідації НЕПу, суцільній колективізації селянства, масових репресіях проти широких верств населення.

1880 – Вільгельміна, королева Нідерландів у 1890–1948 рр. Вільгельміна правила Нідерландами (рахуючи з моменту повноліття) п'ятдесят років, довше інших голландських монархів. Під час її царювання пройшли Перша та Друга світова війна, а Нідерланди позбулися своїх колоній. У світі Вільгельміна відома завдяки її ролі у ІІ Світовій війні – королева до самого кінця сподівалася уникнути участі у війні, однак у травні 1940 р. країна була захоплена Німеччиною. Вільгельміна відмовилася підкоритися окупантам, покинула Нідерланди й очолила уряд у вигнанні, її ім'я стало гаслом нідерландського Опору. Через три роки після повернення з еміграції Вільгельміна зреклася престолу на користь дочки Юліани. Після зречення носила титул принцеси.

1883 – Осип Назарук, український письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч, журналіст. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету, був одним з керівників студентського руху в Галичині. У 1915–1918 рр. очолював пресову службу та секретаріат Українських січових стрільців на Поділлі. Співредактор "Вісника Союзу визволення України", газет "Громадський голос", "Стрілець" (видання Української Галицької Армії). З жовтня 1918 р. – член Української Національної Ради ЗУНР. 1920 р. емігрував до Відня, згодом переїхав у Канаду і США. В Америці був редактором журналу "Січ" та газети "Америка". Як письменник звертався до історичної тематики ("Князь Ярослав Осмомисл", "Проти орд Чингізхана"). Написав ряд публіцистичних творів про Українських січових стрільців, розвідок з питань громадсько-політичного життя.

1893 – Нестор Остапович Нижанківський, український композитор, музичний діяч. З 1929 р. викладав у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові. Виступав як піаніст і музичний критик. Автор романсів (досить популярних свого часу) на тексти І. Франка, І. Манжури, О. Олеся, фортепіанних творів, обробок народних пісень.

1894 – Анатолій Володимирович Огієвський, український гідролог, доктор технічних наук, професор. У 40-х роках минулого століття очолював Київську науково-дослідну гідрологічну обсерваторію. Автор праць з питань гідрології та гідрометрії.

1908 – Вільям Сароян, американський письменник і драматург вірменського походження. Свою творчість Сароян присвятив "англійській мові, американській землі та душі Вірменії". Головним мотивом творчості письменника стала тема бездомності та пошуків втраченої батьківщини. Автор романів "Людська комедія", "Пригоди Веслі Джексона", п’єс "В горах моє серце", "Шлях вашого життя", збірок повістей і оповідань "Мене звати Арам", мемуарів, книжки про Вірменію "Випадкові зустрічі". Помер письменник у травні 1981 р. в Парижі. За заповітом Сарояна часточку його праху було поховано у рідній Вірменії.

1916 – Роберт Генбері Браун, англо-австралійський радіоастроном.

1918 – Михайло Солтис, український військовий діяч, член Організації українських націоналістів. Після розколу ОУН – на боці А. Мельника. Влітку 1944 р. виступив з ініціативою підписання угоди з Армією Крайовою про взаємний ненапад.

1937 – Марк Харитонов, російський письменник, перекладач. Перший у Росії лауреат Букерівської премії (за роман "Лінії долі, або Скринька Мілашевича").

1940 – Геннадій Васильєв, російський кінорежисер ("Русь споконвічна", "Цар Іван Грозний", "Фініст Ясний Сокіл").

1949 – Річард Гір, американський кіноактор. Знімався у фільмах "Кралечка", "Американський жиголо", "Офіцер і джентльмен", "Клуб Коттон", "Осінь у Нью-Йорку", "Чикаго", "Містифікація".

1954 – Роберт Кочарян, Президент Республіки Вірменії (1998–2008). У грудні 1994 р. – березні 1997 р. глава самопроголошеної Нагорно-Карабахської Республіки. 1997–1998 рр. прем’єр-міністр Вірменії.

1974 – Андрій Медведєв, український тенісист. 1991–2001 р. у професійному тенісі виграв 11 титулів АТР в одиночному розряді, був четвертою ракеткою світу (з травня 1994 р.), виходив до фіналу Roland Garros (програв у п'яти партіях Андре Агассі в 1995 р.).

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 597

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua