На главную страницу
 

От редактора
Правила портала
Защита интеллектуальной
собственности
Эксперт-Новости
Эксперт-Анонсы
Дайджест СМИ
Дайджест TV
Помощь
Эксперт-Поиск

Авторизация
Логин:
Пароль:
Забыли свой пароль?
Регистрация
Поиск по порталу









nsjewels.com.ua - ювелирный магазин

Цей день в історії - події та люди. 6 вересня

Версия для печати Версия для печати

06.09.2013 10:28:49 |  

Свято:

День об’єднання в Болгарії. Відзначається в пам’ять про возз’єднання у 1885 р. Князівства Болгарія (зі столицею в Софії) і Східної Румелії (зі столицею у Пловдиві), розділених за Берлінським миром у 1878 р. в результаті Російсько-турецької війни.

У Свазіленді – День незалежності (1968).

У Чилі – День національної єдності.

У Пакистані – День оборони.

Православні іменинники: Арсеній, Георгій, Петро.
Католицькі іменинники: Беата, Євгеній, Магнус.

Події дня :

3761 до н.е. – перший день єврейського календаря.

394 – битва на річці Фрігід у Східних Альпах (територія сучасної Словенії) – генеральний бій між армією Східної Римської імперії під командуванням імператора Феодосія Великого і армією Західної Римської імперії під керівництвом імператора Євгенія. Переміг Феодосій. Битва стала завершенням внутрішнього конфлікту в Римській імперії, який виник у 392 р. внаслідок захоплення Євгенієм імператорської влади у західній частині імперії. В ході бою узурпатор Євгеній був захоплений у полон і страчений за наказом Феодосія, який після цього на деякий час став єдиним правителем усієї об'єднаної Римської імперії. Оскільки війська Євгенія та Арбогаста боролися під прапорами із зображенням язичницького бога Геркулеса, то перемога над ними символізувала перемогу християнства над язичництвом.

1492 – експедиція Христофора Колумба залишила Старий Світ (порт Сан-Себастьян на Канарських островах) і взяла курс на захід.

1522 – завершилася навколосвітня подорож Фернана Магеллана, яка тривала 1081 день. З п’яти кораблів Магеллана лише один – "Вікторія", обігнув земну кулю, а з усього екіпажу у 265 чоловік на батьківщину повернулися лише 18 моряків. У квітні 1521 р. на Філіппінських островах загинув і сам Магеллан. Але "Вікторія" привезла стільки прянощів, що їхній продаж з надлишком перевищив усі витрати на експедицію, а Іспанія отримала "право першого відкриття" на Маріанські і Філіппінські острови. Магелланове плавання назавжди поклало кінець суперечкам щодо форми нашої планети, надавши практичне свідчення її кулеподібності. Завдяки йому, вчені отримали можливість встановити справжні розміри Землі.

1620 – із Плімута (Англія) до Америки відпливли перші переселенці на кораблі "Мейфлауер".

1672 – українське військо на чолі з гетьманом Петром Дорошенком здобуло Кам’янець-Подільський.

1696 – із Нью-Йорка відправилося в перше плавання каперське судно "Відважний" на чолі з капітаном Кідді.

1716 – у Бостоні закінчилося будівництво першого американського маяка.

1770 – почалося будівництво Олександрівського форштадта, з якого згодом виросло місто Олександрівськ (тепер Запоріжжя).

1819 – американець Томас Бланшар запатентував токарний верстат.

1852 – у Манчестері відкрита перша безкоштовна бібліотека Британії.

1859 – у дагестанському аулі Гуніб російські війська полонили імама Шаміля, духовного та політичного лідера мусульман Північного Кавказу, чим припинили регулярний спротив народів Чеченії та Дагестану.

1868 – у Брюсселі відкрився ІІІ конгрес І Інтернаціоналу, рішення якого означали перемогу в Інтернаціоналі революційних ідей пролетарського соціалізму над дрібнобуржуазним реформізмом.

1873 – Хівинське ханство визнало залежність від Росії.

1885 – до Болгарського князівства приєднана область Східна Румелія (центр – Пловдив), котра за Берлінським договором 1878 р. була частиною Османської імперії. Національна доктрина молодої Болгарської держави призвела до того, що 1885 р. під тиском народних мас у Східній Румелії почалося повстання. 6 вересня повстанські загони під проводом Чардафона увійшли в Пловдив і змусили правителя області скласти свої повноваження. Невдовзі болгарський князь Олександр Батенберг спеціальним маніфестом затвердив приєднання Східної Румелії до Князівства Болгарії. Це було порушенням Берлінського договору, і Олександр викликав гостру критику з боку великих сил Європи (що згодом і коштувало йому княжої корони), але для болгар Батенберг залиився визволителем і об'єднувачем.

1899 – США оголосили "політику відкритих дверей" щодо Китаю.

1901 – під час відвідин Панамериканської виставки був смертельно поранений анархістами Вільям Мак-Кінлі (1843–1901), 25-й президент США (1897–1901 рр.) від Республіканської партії, помер 14 вересня. З діяльністю його адміністрації пов’язана американо-іспанська війна 1898 р., проголошення політики "Відкритих дверей" у Китаї (1899).

1920 – у Бухарі встановлена радянська влада.

1921 – лідер Польщі Юзеф Пілсудський закликав главу антирадянського підпілля Бориса Савінкова тимчасово покинути польську територію у зв'язку з ускладненням відносин з СРСР.

1928 – СРСР приєднався до пакту Бріана-Келлога з вирішення міжнародних суперечок мирним шляхом.

1929 – ЦКНС звернувся до низових комітетів взяти найактивнішу участь у кампанії призову молоді 1907 року народження до РСЧА, закликаючи не пропускати у військо "жодного куркуля", "жодного непмана", "жодного куркульського приший-хвоста".

1936 – у зоопарку на Тасманії помер останній сумчастий вовк.

1936 – ВЦВК заснував звання "Народний артист СРСР" для осіб, що "особливо відзначилися у справі розвитку радянського театру, музики й кіно". Це було перше найвище почесне звання в країні. Першими його були удостоєні К. Станіславський, В. Немирович-Данченко, В. Качалов,  І. Москвін, Є. Корчагіна-Александровська, М. Блюменталь-Тамаріна, А. Нежданова, Б. Щукін, М. Литвиненко-Вольгемут, П. Саксаганський, А. Васадзе, А. Хорава, Куляш Байсеїтова, останніми у 1991 році – Алла Пугачова і Олег Янковський.

1939 – Південно-Африканський Союз оголосив війну Німеччині.

1939 – німецькі війська окупували Краків.

1939 – у Ленінграді відкрився Державний театр естрадних мініатюр під керівництвом Аркадія Райкіна.

1940 – вийшов указ президії Верховної Ради СРСР про утворення Народного комісаріату Державного контролю.

1942 – німецькі війська захопили Новоросійськ.

1943 – у Донбасі радянські війська зайняли понад сто населених пунктів, в тому числі міста Макіївка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов'янськ, Дружківка, Часів Яр. На Бахмацькому напрямку – також понад сотню населених пунктів, зокрема Конотоп.

1943 – виступаючи у Гарвардському університеті, Уїнстон Черчілль заявив, що в майбутньому мешканці США і Англії матимуть єдину державу.

1944 – Польський комітет національного звільнення видав розпорядження про експропріацію ферм із площею орних земель понад 50 га і ферм загальною площею понад 100 га. Частина відібраної землі передана дрібним господарствам і сільськогосподарським кооперативам, решта маєтків перетворилися на державні сільськогосподарські підприємства. Усі ліси також націоналізовані.

1947 – указом президії Верховної Ради СРСР Москву у зв'язку з 800-річчям нагороджено орденом Леніна, а московське метро – орденом Леніна.

1948 – королевою Нідерландів стала Юліана.

1952 – у Женеві підписана Всесвітня конвенція про авторське право.

1966 – у Кейптауні убитий прем'єр-міністр ПАР, ідеолог апартеїду Хендрік Фервуд. У парламенті в Кейптауні його зарізав Дімітріо Цафендас – південноафриканець греко-португальського походження. Убивця уник смертної кари через психічний розлад, заявивши, що вбити главу уряду йому наказав гігантський солітер у животі.

1968 – Свазіленд став незалежною державою на чолі з королем Собхузою II (доти – колонія Великої Британії).

1975 – чехословацька тенісна зірка Мартіна Навратілова попросила політичного притулку у США.

1976 – радянський пілот Віктор Беленко втік на винищувачі Міг-25П і здійснив посадку в Японії, де попросив політичного притулку у США.

1979 – 30 тисяч "човнярів", яким вдалося по морю покинути В'єтнам, отримали дозвіл на проживання у США.

1982 – польські дисиденти захопили посольство ПНР у Берні, Швейцарія.

1983 – у Мадриді підписано Заключний акт Європейської наради з безпеки та співробітництва, в якому уряди взяли на себе зобов'язання продовжувати процес мирного врегулювання суперечок і поваги прав людини, початий у Гельсінкі.

1987 – у Балтіморі вперше хірургічним шляхом роз'єднані сіамські близнюки.

1989 – через комп'ютерну помилку 41 тисяча парижан одержали листи, які сповіщали про нібито скоєні ними вбивства і грабунки (замість порушень правил дорожнього руху).

1991 – закриття V позачергового з'їзду народних депутатів СРСР. Його рішення фактично припинили існування союзного парламенту та ініціювали розпад СРСР, оголосивши про визнання незалежності прибалтійських республік.

1991 – Державна рада СРСР ухвалила постанови про визнання незалежності Латвії, Литви та Естонії.

1991 – місту Ленінград повернуто стару назву Санкт-Петербург.

1991 – Чечня проголосила себе незалежною. Гвардійці Загальнонаціонального конгресу чеченського народу розігнали Верховну Раду Чечено-Інгуської Республіки – після багатоденних масових мітингів і "сидіння" на центральній площі м. Грозний, що почалися 19 серпня.

2002 – рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила виділення Бразилії величезної позики в розмірі $30,4 млрд. – задля запобігання спаду в найбільшій економіці Південної Америки.

2007 - помер видатний італійський оперний співак, тенор Лучано Паваротті.

2007 – Національним банком України випущено в обіг пам'ятну монету "Іван Богун" із серії "Герої козацької доби".

Цього дня народилися:

1666 – Іван V Олексійович, російський цар із династії Романових (1682–1696).

1729 – Мозес Мендельсон, єврейсько-німецький філософ-ідеаліст, прозваний "німецьким Сократом". Перекладач біблійних текстів, критик, основоположник і духовний провідник руху Хаскала ("єврейського просвітництва").

1757 – Марі Жозеф де Лафайєт, французький політичний діяч, учасник трьох революцій: Американської війни за незалежність, Великої французької революції та Липневої революції 1830 року.

1766 – Джон Дальтон, англійський фізик і хімік. Освіту здобув самостійно. Відкрив закон парціальних тисків газів і закон залежності розчинення газів від їхнього парціального тиску (т.з. закон Дальтона). Незалежно від Ж.-Л. Гей-Люссака встановив, що при сталому тиску всі гази при підвищенні температури розширюються однаково (закон Гей-Люссака). Дальтону належать основоположні праці з хімічної атомістики. Також уперше описав дефект зору, що отримав назву "дальтонізм" (страждав від нього сам).

1808 – Абд аль-Кадір, арабський емір, національний герой Алжиру, полководець, учений, оратор і поет. 1832 р. очолив боротьбу племен Західного Алжиру проти французів, здобув над ними низку перемог і змусив Францію визнати його владу над внутрішніми районами Алжиру, де був утворений емірат із центром у місті Маскара. 1839 р. після нового вторгнення французької армії емірат було захоплено, а Абд аль-Кадір опинився в Марокко. Згодом він повернувся на батьківщину, очолив нове повстання, але був захоплений у полон і залишок життя провів і Дамаску.

1828 – Олександр Бутлеров, російський хімік, творець теорії хімічної будови, учений-бджоляр. Здійснив синтез ряду нових органічних речовин. Одержав полімер формальдегіду, синтезував уротропін, третинні спирти, вперше добув штучним шляхом цукристу речовину. Одержав ізобутилен і відкрив реакцію його полімеризації.

1859 – Борис Якович Букрєєв, український математик, професор Київського університету з 1889 р., заслужений діяч науки УРСР (1941), один із фундаторів київської математичної школи. Народився у Льгові Курської області. 1882 році закінчив Київський університет і впродовж 74 років працював у цьому вузі (1885–1959). Автор праць з теорії функцій комплексної змінної, математичного аналізу, алгебри і геометрії, зокрема геометрії Лобачевского. "Любіть науку: це велика відрада людству в його мінливих долях" (Б.Я. Букрєєв). Прожив видатний учений 103 роки.

1860 – Джейн Аддамс, американська громадська діячка, соціолог і філософ, лауреатка Нобелівської премії миру 1931 р.

1863 – Дмитро Граве, російський і український математик, академік АН України (1919), член-кореспондент РАН (1924), почесний член АН СРСР (1929). 1897–1899 рр. – професор Харківського університету, а з 1899 р. і до самої смерті у 1939-му – Київського. Творець першої великої російської математичної школи, з якої вийшли провідні математики наступного покоління.

1869 – Фелікс Зальтен (Зигмунд Зальцман), австрійський письменник, журналіст і критик. Відомий як автор книжки про оленятко "Бембі", за якою У. Дісней у 1942 р. зняв мультфільм.

1886 – Олександр Зражевский, радянський актор театру й кіно (фільми "Великий перелом", "Повернення Максима", "Повість про справжню людину"). Народний артист СРСР (1949), чотириразовий лауреат Сталінської премії. Уродженець Миколаєва.

1887 – Михайло Адамович Скорульський, український композитор, диригент, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. Викладав у музичних закладах Житомира, Київській консерваторії. Автор опери "Свіччине весілля", балету "Бондарівна", "Лісова пісня", ораторії "Голос матері", симфоній, поеми-казки "Микита Кожум’яка", вокальної музики. Автор книги "Спогади. Листи. Матеріали".

1892 – Едвард Епплтон, британський фізик, лауреат Нобелівської премії 1947 р. "за дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Еплтона".

1897 – Іван Микитенко, український і радянський письменник, драматург ("Брати", "Роман", "Гавриїл Кириченко – школяр", "Вуркагани", "Антонів огонь", "Над морем", п'єси "Диктатура", "Світіть нам, зорі", "Дівчата нашої країни"). Репресований і вбитий у 1937 р.

1906 – Луіс Федеріко Лелуар, аргентинський біохімік французького походження, лауреат Нобелівської премії 1970 року.

1908 – Льюїс Ессен, англійський фізик-експериментатор, творець кварцових і атомних годинників. 1955 р. створив перший атомний стандарт частоти (часу) на пучку атомів цезію, в результаті якого через три роки виникла служба часу, заснована на атомному стандарті частоти.

1908 – Володимир Котельников, радянський і російський вчений в галузі радіотехніки, радіозв'язку та радіоастрономії, академік РАН.

1913 – Леонідас Да Сілва, легендарний бразильський футболіст.

1923 – Петар II Карагеоргійович, останній король Югославії (1934–1945). Вигнаний на еміграцію після проголошення СФРЮ.

1924 – Михайло Юліанович Брайчевський, український історик, археолог, поет, художник. Автор понад 500 друкованих праць, 10 монографій. Єдиний з істориків радянської доби, хто порушив догматичні тези ЦК КПРС "До 300-річчя возз’єднання України з Росією" і написав статтю "Приєднання чи возз’єднання?". Був викреслений з офіційної науки і став безробітним. Його запрошували до Гарвардського університету (США), але на еміграцію він не спокусився. Автор самвидаву. 1968 року підписав лист 139 українців Л. Брежнєву на захист засуджених інтелектуалів України і Росії. Михайло Брайчевський був одним із перших, хто усвідомив значення кібернетики для обробки археологічних матеріалів. Про широту його інтересів свідчать праці "Джерелознавство і кібернетика", "Альбрехт Дюрер та український ренесанс", "Життя Веласкеса", "Архітектурні пам’ятки вірменської колонії у Кам’янці-Подільському", "До 200-річчя Артема Веделя" та ін.

1928 – Євген Свєтланов, російський і радянський диригент, композитор, піаніст. Був постановником Большого театру, керівником Державного симфонічного оркестру. Народний артист СРСР (1968), Герой соціалістичної праці, лауреат Ленінської і двох Державних премій СРСР.

1934 – Олег Калугін, радянський розвідник, генерал КДБ, російський політик. Автор книг із викриттями діяльності КДБ. Був резидентом радянської розвідки у США.1974 р. очолив управління зовнішньої контррозвідки КДБ, завданням якого була боротьба з іноземним шпигунством проти СРСР, зокрема, з антирадянськими центрами і організаціями на Заході: Організацією українських націоналістів (ОУН), Народно-трудовим союзом тощо. На початку 1990-х років – учасник руху "Демократична Росія", народний депутат СРСР. Позбавлений військового звання за розголошення державної таємниці за вироком суду у 2002 р. Отримав американське громадянство, тепер проживає в США.

1936 – Генріх Олександрович Майоров, український і російський артист балету та балетмейстера. Закінчив Київське хореографічне училище, Ленінградську консерваторію. 1977–1978 рр. – головний балетмейстер Київського театру опери та балету. Лауреат Державної премії СРСР (1976).

1937 – Геннадій Шпаліков, радянський поет, сценарист, кінорежисер (автор сценарію фільму "Я крокую по Москві").

1940 – Юозас Будрайтіс, радянський і литовський актор театру і кіно. Народний артист Литви (1982). Найвідоміші фільми: "Ніхто не хотів помирати", "Щит і меч", "Служили два товариші", "Король Лір", "Мільйони Ферфакса", "Багач, бідняк", "День гніву".

1942 – Ярослав Федорович Бабій, український режисер. З 1986 року – головний режисер Львівського обласного українського музично-драматичного театру (Дрогобич).

1943 – Річард Робертс, американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології й медицини 1993 р. за відкриття переривчастої структури гена.

Источник:  ВЕМ
Ссылка:  http://www.experts.in.ua

Возврат к списку




Дайджест по разделам
АПК (106) 
Демография (285) 
День в истории (375) 
Здравохранение (1177) 
Книжный мир (93) 
Культура (1422) 
Лица эпохи (869) 
Наука и технологии (983) 
Образование (1666) 
Общество (3283) 
Политика (6880) 
Право (612) 
Социология (230) 
Экология (418) 
Экономика (5501) 
Энергетика (800) 

НОВОСТИ

Українців визнали найкращими в сфері кібербезпеки
Просмотров: 567

АНОНСЫ

ПРОГНОЗ ЭКСПЕРТА

БИРЖЕВАЯ АНАЛИТИКА

Всеукраинская экспертная сеть
Разработка ВОНО «Эксперты Украины»
Всі матеріали Леоніда Сосницького

© «ВЭС», 2007
Разработка и поддержка – Всеукраинская общественная научная организация "Эксперты Украины". © Все права защищены. Использование материалов портала разрешается при условии ссылки (для Интернет-изданий – гиперссылки) на www.experts.in.ua